«SOFT SKILLS ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ: ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ, КОМУНІКАЦІЯ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ» або як бути з трирічною Ганною і  драконом Кассі

Трирічна Ганна не відриває очей від гаджета й оголошує, що хоче запросити Кассі (наймолодшого дракона з мультфільму "Казки про драконів") на свій майбутній день народження. Її мати, вчителька, яка нещодавно пройшла курс з медіаграмотності, випробовує всі найкращі стратегії, щоб переконати Ганну в тому, що Кассі нереальний, але незалежно від того, що вона робить, Ганна, схоже, не розуміє.

Консультантка з питань освіти, що спеціалізується на дитячих освітніх медіа та питаннях різноманітності Фейз Рогоу:

Це сталося тому, що значна більшість матеріалів та стратегій медіаграмотності розроблена для учнів середнього та старшого шкільного віку та рідше для учнів початкового рівня. Рідко ці ресурси доцільні, виходячи з розвитку, для дошкільнят. Саме тому ми в 2021 Академія української преси цього року підготувала 2 видання для наймолодших ( дітей 3-4 років).

28 серпня 2021  ми продовжили серію відеoпрезентацій видань Академії української преси новим посібником  Юлії Зорі та Наталії Степанової «SOFT SKILLS ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ: ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ, КОМУНІКАЦІЯ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ. Медіаальбом для наймолодших». Це збірка вправ і методичних засобів для розвитку «м’яких» навичок наймолодших, дітей дошкільного віку (3-4 років).

Посібник можна безкоштовно завантажити тут

Відеопрезентація посібника та розгляд основних блоків можна переглянути у відео від авторок. Модерува захід Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм Академії української преси.

Авторки цього посібника зіткнулися свого часу з тим, що значна більшість матеріалів та стратегій медіаграмотності розроблені для дітей шкільного віку. Не завжди ці ресурси доцільні для дошкільнят. Офіційних досліджень викладання медіаграмотності дошкільнятам майже не існує. Однак те, що ми знаємо про грамотність у первинному розумінні, може підказати деякі початкові стратегії. А особливості дошкільного віку – любов до вигадки та емоційний зв’язок із персонажами – робить формування навичок медіаграмотності дуже захопливим.
 
Про авторок:
Зоря Юлія Миколаївна
Завідувачка навчально-тренінгового центру STEM-освіти КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», кандидатка педагогічних наук.
У 2014 році захистила дисертацію «Організаційно-педагогічні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій у патріотичному вихованні старшокласників у позакласній діяльності» (13.00.07 – теорія і методика виховання).
Науково-педагогічний стаж – 18 років.
Коло наукових інтересів: методика викладання медіаграмотності, інфомедійної грамотності, розвиток критичного мислення, інновації в освіті.
Авторка понад 50 робіт (статті, освітні програми, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації).
 
Степанова Наталія Михайлівна
доцентка кафедри дошкільної освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидатка філософських наук.
У 2012 році захистила дисертацію з теми «Довіра як соціокультурний феномен сучасного суспільства» (09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії).
Науково-педагогічний стаж – 23 роки.
Коло наукових інтересів: методика викладання громадянської освіти та медіаграмотність, розвиток критичного мислення, філософія освіти.
Авторка понад 90 робіт (статті, освітні програми, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації).
 
Виготовлення цього посібника стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Академія української преси» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Традиційна роль шкільної науки (розумітимемо тут під наукою наші традиційні предмети природничого циклу — фізику, хімію, біологію, географію) була насамперед передвища або допрофесійна освіта, тобто виявлення та підготування осіб з особливими здібностями до предмета, який стане основою майбутньої професії, пов’язаної з наукою та кар’єрою. Однак у багатьох країнах дедалі частіше наголошують, принаймні на рівні пропозиції чи освітньої політики, на необхідності підвищити наукову грамотність усіх учнів та студентів , - про це говорилося під час пррезентації нового проєкту АУП - «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я: методичний комплекс».

Проект розпочався 27 серпня лекцією кандидата біологічних наук, заслуженого вчителя України, автора підручників з біології та екології Руслана Шаламова.

Електронну друковану версію лекції можна БЕЗКОШТОВНО завантажи ТУТ.

"Аргумент на користь таких поглядів – те, що ми живемо у світі, який зазнає дедалі більшого впливу (позитивного чи негативного) з боку науки, техніки й технологій. Кожному індивідові потрібно ухвалювати рішення з низки питань, які мають посилений науковий зміст, наприклад, що стосуються охорони здоров’я і особистої гігієни (зокрема й вакцинації), особистої безпеки, способу життя, вибору джерел продуктів і енергії тощо. Розв’язувати такі питання можливо лише в разі розуміння положень науки, що лежать у їхньому підґрунті. Крім того, в умовах демократії індивід як громадянин має впливати на ухвалення рішень щодо наукових питань у державній сфері, таких як виробництво енергії, утилізація відходів, генномодифіковані організми і споживання їх, використання ранніх людських ембріонів у медичних дослідженнях, ставлення до змін клімату тощо, - розповідає Руслан Шаламов.

Відеолекцію можна переглянути нижче.

Даний проект «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я: методичний комплекс» виконується за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує на вебсемінар “Від дезінформації до фейків: декодування маніпулятивного контенту”, який відбудеться 20-23 вересня 2021 року на платформі вебконференцій Zoom!

Упродовж чотирьох днів ми здійснимо сходження до своєї вершини у супроводі медіаекспертів.

- як роблять інформаційні вкиди - розглянути, як взагалі фейки і дезінформація потрапляє в медіа;
- які є види фейків і які ознаки дезінформації. Як не потрапити на гачок фейкометів;
- що таке маніпуляції і як їх використовувати на свою користь (метод «Сендвіч правди» ).

Тривалість заходу з 18:00 до 20:00 (щодня). 

Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть анкету>>>

Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена.

Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту.

Усі учасники, які успішно закінчать навчання та участь у вебінарі отримають сертифікат.

З питаннями звертайтеся сюди: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.

Цього літа Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера (філія у Харкові) провела максимально корисну програму для підготовки тренерів з медіаграмотності. 

За 5-ть сесій стати сертифікованими тренерами з медіаграмотності змогли 166 осіб, серед яких вчителі, викладачі, журналісти, психологи, громадські діячі й інші. 

Тренерами програми стали:

  • Валерій Іванов, президент Академії української преси, професор, доктор філологічних наук; 
  • Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка; 
  • Олександр Гороховський, медіатренер, керівник фактчек-проєкту “БезБрехні»;
  • Сергій Штурхецький, медіаексперт, кандидат наук з державного управління, доцент; 
  • Тетяна Іванова, медіатренерка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедрою соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

У результаті навчання учасники:

  • отримали інструменти та необхідні навички для подальшої мультиплікації знань та умінь;
  • дізналися як працювати з різними цільовими аудиторіями; 
  • оволоділи ефективними методиками взаємодії з медіаполем;
  • навчилися технікам успішної комунікації з цільовою аудиторією; 
  • довідалися про головні секрети тренерської майстерності, які ефективно працюють як у офлайн, так і у онлайн-форматі. 

Після навчання тренери проведуть власні заходи, на яких вони поділяться отриманими знаннями та навичками для 30 та більше учасників. 

Валерій Іванов зауважив: «Ми продовжуємо амбітний проєкт по мультиплікації навичок медіаграмотності. Певен, що наші тренери зможуть передати ці знання тисячам громадянам України».  

Андрій Юричко відзначив: «Персональні дані — що це, як це, з цим це? Закон України з однойменною назвою не дає чіткого розуміння. Тому доводиться розбиратися з кожним пунктом інформації окремо. І не забувати, на жаль, що навіть сукупність ззовні простих даних, якщо вона зібрана в одному місці, — може дозволити чітко ідентифікувати людину, без її згоди. Як навчити не робити помилок — робота тренерів АУП та чудової програми з медіаграмотності». 

Сергій Штурхецький прокоментував: «Розкрити тему маніпулятивного впливу медіа - непросте завдання для медіатренера/тренерки будь-якого рівня. Але впевнений, що із цим завданням наші випускники і випускниці впораються з успіхом, бо ще під час тренінгових сесій наші групи демонстрували чудове розуміння того, що таке новина, звідки вона "береться", з яких джерел і чому так по-різному впливає на різні авдиторії. Мені ж пощастило усі п’ять разів навчальних сесій бути, по-суті,  не класичним тренером, а модератором професійної дискусії щодо стандартів, правил створення і відбору новин. Очікую гарних відгуків та власних заходів від наших сертифікованих тренерів і тренерок». 

Тетяна Іванова зазначила: «Під час участі у заході медіатренери отримали покрокову програму проведення тренінгу; пакет методичних розробок з авторськими іграми та вправами; «розпакування» і дебрифинг їх проведення і, звичайно ж, методику проведення тренінгу в змішаному форматі: онлайн і оффлайн, що зняло абсолютно всі сумніви скептиків з приводу можливостей залучення учасників, які працюють в «screen-screen». Canva і Padlet, Kahoot і Renderforest, Wordwall, Jamboard і Mentimeter перетворюють тренінг у воістину казково-навчальне дійство і … “так багато незвичайних речей відбулося останнім часом, що Аліса почала думати, що мало що в житті може бути неможливим" і навіть моя аватарка в форматі 3D snapchat, пританцьовує нам гімн чемпіонів. Тому, впевнена, нашим дорогим учасникам з Алісою важко не погодитися». 

«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info»
(ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
envelopemagnifiercrosschevron-uparrow-right