Традиційна роль шкільної науки (розумітимемо тут під наукою наші традиційні предмети природничого циклу — фізику, хімію, біологію, географію) була насамперед передвища або допрофесійна освіта, тобто виявлення та підготування осіб з особливими здібностями до предмета, який стане основою майбутньої професії, пов’язаної з наукою та кар’єрою. Однак у багатьох країнах дедалі частіше наголошують, принаймні на рівні пропозиції чи освітньої політики, на необхідності підвищити наукову грамотність усіх учнів та студентів , - про це говорилося під час пррезентації нового проєкту АУП - «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я: методичний комплекс».
Проект розпочався 27 серпня лекцією кандидата біологічних наук, заслуженого вчителя України, автора підручників з біології та екології Руслана Шаламова.
Електронну друковану версію лекції можна БЕЗКОШТОВНО завантажи ТУТ.
"Аргумент на користь таких поглядів – те, що ми живемо у світі, який зазнає дедалі більшого впливу (позитивного чи негативного) з боку науки, техніки й технологій. Кожному індивідові потрібно ухвалювати рішення з низки питань, які мають посилений науковий зміст, наприклад, що стосуються охорони здоров’я і особистої гігієни (зокрема й вакцинації), особистої безпеки, способу життя, вибору джерел продуктів і енергії тощо. Розв’язувати такі питання можливо лише в разі розуміння положень науки, що лежать у їхньому підґрунті. Крім того, в умовах демократії індивід як громадянин має впливати на ухвалення рішень щодо наукових питань у державній сфері, таких як виробництво енергії, утилізація відходів, генномодифіковані організми і споживання їх, використання ранніх людських ембріонів у медичних дослідженнях, ставлення до змін клімату тощо, - розповідає Руслан Шаламов.
Відеолекцію можна переглянути нижче.
