Це видання — результат багаторічного досвіду та серії вебсемінарів. У ньому зібрано покрокові методики інтеграції штучного інтелекту у викладання журналістики, реклами, PR та інших дисциплін, практичні кейси з української та світової медіаіндустрії, готові сценарії занять і вправи для розвитку критичного мислення та медіаграмотності.
Авторки пропонують етичні орієнтири використання ШІ, діляться порадами, як створювати контент за допомогою AI, перевіряти його правдивість, уникати маніпуляцій і поєднувати гуманітарну чутливість із технологічною грамотністю.
У презентації візьмуть участь:
Валерій Іванов — президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор.
Тетяна Іванова — медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Любов Цукор — головна редакторка освітнього проєкту «На Урок», освітня експертка, EdTech-тренерка.
Віруси, злам акаунтів, втрата архівів та паролів – «цифрові страхи», які озвучили учасники навчального курсу «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» під час менторської сесії з питань цифровізації. Першу сесію для представників 5 прифронтових медіа (всього участь у проєкті бере 20 редакцій) провів ментор з питань цифрової трансформації, журналіст, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко.
Під час онлайн-тренінгу учасники обговорили популярні месенджери, сервіси електронної пошти, організацію цифрових архівів та способи зберігання паролів. І не просто обговорили, а прямо на зустрічі завантажили необхідні додатки, налаштували їх для роботи, перевірили зручність користування.
Андрій Юричко
Месенджери та пошта
Якщо обирати між Telegram, WhatsApp і Signal, то перший вважається найменш захищеним, а останній – найбільш захищеним. Але Signal в Україні не популярний серед населення, – розповів Андрій Юричко.
«Є статті-розслідування, які стверджують, що один із засновників Telegram має контакти з РФ і навіть отримує державні замовлення. Відтак, спілкування та дані в цьому месенджері можуть бути не настільки захищені від російських спецслужб», – пояснює експерт.
Практичні поради щодо використання месенджерів:
Telegram – використовуйте для ведення публічних каналів, оскільки він залишається найпопулярнішим в Україні для отримання інформації;
Signal – найкращий вибір для конфіденційного спілкування і пересилання важливих документів;
WhatsApp – підходить для повсякденного використання журналістами, зараз перебирає деякі популярні функції Telegram щодо ведення публічних каналів і, можливо, повністю його замінить.
Під час зустрічі покроково пройшлися по всіх налаштуваннях безпеки в месенджерах із поясненням, що за що відповідає, де яка галочка має стояти, куди дивитися про додаткові підключені пристрої та як видалити зайві доступи на старих гаджетах або у випадках зламу.
Електронна пошта: чому поки Gmail?
Вибираючи між інтернет-сервісами для e-mail, Андрій Юричко радить Gmail. Оскільки на сьогодні це сервіс, який надає найбільше безкоштовних додаткових ресурсів, починаючи від хмарного сховища Google drive, з пошуковими системами, які налаштовані на місцеву геолокацію та додатки з елементами штучного інтелекту як NotebookLM та AI Studia.
Додаткова порада: створіть декілька Gmail-акаунтів – один основний для роботи, інший резервний, який не пов’язаний з вами особисто. В той же час, не варто повністю покладатися на хмарні сервіси як єдине джерело збереження інформації. Профіль Google може так само бути зламаний і тоді можна втратити не лише поточні документи, але й доступ до архівів. Але через профіль Google можна логінитися на інші ресурси, не переживаючи за придумування нового унікального пароля. Учасники на практиці перевірили роботу менеджера паролів.
Практичні поради щодо використання браузерів:
LibreWolf– це браузер, який зосереджений на конфіденційності та безпеці користувача. Має покращені налаштування конфіденційності, відключає телеметрію та збір даних. Альтернатива для тих, хто хоче більше анонімності в інтернеті. Brave – браузер на базі Chrome для тих, хто не хоче відмовлятися від сервісів Google, але хоче обмежити збір даних про свою активність. Bitwarden – безкоштовний менеджер паролів, за допомогою якого можна зберігати та керувати паролями. Але краще реєструватися не через основну пошту. Цей інструмент генерує складні унікальні паролі для кожного сайту та зберігає їх у зашифрованому вигляді. ProtonMail – швейцарський сервіс електронної пошти, значно захищеніший за gmail, з відритим кодом.
Збереження редакційних архівів
Один зі способів зберегти редакційні архіви – оцифрування матеріалів. Це актуально і через обстріли, і через релокацію редакцій. Крім того, оцифрування та викладення цифрових архівів у мережу дає непоганий приріст трафіку в інтернеті, оскільки написані статті – це унікальний продукт, який пошукові алгоритми сканують і індексують.
Водночас, на думку Андрія Юричка, завжди варто мати запасний варіант – локальне збереження.
«Хмарні сервіси – це класно, але я б рекомендував мати запасні варіанти. Зокрема, жорсткі диски, флешки – їхня вартість зараз не така висока. Також можна створити окремий Gmail-акаунт, який з вами не пов’язаний. Тут зберігати ще одну копію всіх документів. Це резервний варіант, якщо щось трапиться», – радить експерт.
Лайфхак з «горищним» ноутбуком
Щоб запобігти втраті даних у випадку зламу вашого акаунта, експерт радить налаштувати Google Диск на якомусь старому «запасному» ноутбуці. Алгоритм дій:
Зберегти там дані
Відключити його від інтернету
Заховати десь умовно «в хаті на горищі»
У випадку, якщо вас зламали або ви втратили техніку, можна просто взяти цей ноутбук і все відновити. Якщо ж потрібно оновити дані – підключити до інтернету, оновити і знову відключити.
Злам акаунта: як запобігти
Про більшість схем зламу акаунтів у соцмережах, месенджерах тощо знають уже майже всі: повідомлення із закликом «проголосуй за племінника/племінницю», сумнівні листи від «банку» тощо. Фішинг зараз чи не найпопулярніший вид інтернет-шахрайства, через який відбувається виманювання даних – телефони, контакти, переписки, адреси, що може потім бути використано.
Основні загрози та як їх уникнути:
Публічний Wi-Fi – ще один «гачок», на який можна потрапити. Він зазвичай найпростіший для зламу, коли можна підсунути копію справжньої сторінки, вводити ті самі дані на справжню, але надалі повністю перехопити доступ. Тож, якщо є можливість використовувати мобільний інтернет – краще використовувати його. У такому разі «зламати» вас буде набагато важче.
Фізичне вилучення пристрою – наприклад, крадіжка. Тут найлегший спосіб протидіяти – паролі на доступ до гаджета. Графічний пароль – однакові рухи залишають сліди на екрані. Пароль із 6 символів – уже краще, а з невідомою кількістю символів та літер – майже ідеальний варіант. Розблокування через FaceID та відбиток пальця несе свої ризики, які потрібно оцінювати.
Додаткові поради безпеки:
Регулярно змінюйте паролі
Не використовуйте однакові паролі для різних сервісів
Увімкніть двофакторну автентифікацію скрізь, де це можливо
Регулярно перевіряйте, чи не було несанкціонованих входів у ваші акаунти
Що варто встановити: набір інструментів для безпеки
Google Authenticator (також для IOS) або 2FAS – додаток, який забезпечує ще один рівень двофакторної автентифікації захисту облікових записів. Він генерує одноразові коди, які використовуються разом з паролем для входу до сервісів. Навіть якщо хтось дізнається ваш пароль, без коду з телефону зайти не зможе.
Операційна система Tails – працює на флешці. Вона розроблена так, щоб не залишати слідів на комп’ютері після використання. Завантажити можна на ресурсі tails.net. Ідеальний інструмент для роботи з конфіденційними матеріалами.
Антивірус – серед безкоштовних варіантів можна обрати Avast, але підійде будь який інший, крім російських. Хоча навіть правильно налаштований вбудований в Windows Defender цілком може впоратися з 90 відсотками загроз.
Плагін Stop.ru – браузерне розширення від українських розробників для дерусифікації YouTube. Допомагає фільтрувати російський контент з рекомендацій.
«Для мене одним найбільших страхів була втрата паролів до облікових записів та редакційних архівів. До того ж, у нас на Сумщині перепади з електропостачанням, а редакційні компʼютери вже старі. Тому поради щодо сервісів, за допомогою яких можна генерувати й зберігати паролі, а також стосовно бекапів – стали дуже актуальними, – ділиться в коментарі НСЖУ головнаредакторка газети «Путивльські відомості» Тетяна Каушан. – Ми, журналісти, часто не приділяємо значну увагу питанням цифрової безпеки, адже робимо свою роботу в умовах обмежених ресурсів – і фінансових, і кадрових. Завдяки цьому навчанню вже визначилися, які способи оберемо для себе».
Багато корисного для роботи дізнався й керівник мережі медіа на півночі Сумської області Олександр Соломко: «Нас не раз намагалися зламати, але тепер ми сильніші».
Цифрова безпека журналіста – це не параноя, а необхідність, особливо в умовах війни, – підкреслює Андрій Юричко. Прості кроки з цифровізації та додаткових елементів цифрового захисту можуть врятувати роки роботи та захистити джерела інформації. Головне правило – завжди мати план Б, а краще – план В і Г.
Як домашнє завдання на наступну сесію учасники отримали чек-лист з рекомендацій по налаштуванню безпеки в месенджерах, пошті та хмарних сервісах.
Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
Академія української преси приєдналася до спільної заяви 45 українських та міжнародних медіаорганізацій щодо відсутності питання відновлення медіасектору в програмі четвертої Конференції з відновлення України (UkraineRecoveryConference) в Римі (10-11 липня 2025 року).
Вже чотири роки відновлення медіасектору України не є ключовою темою обговорення під час UkraineRecoveryConference. Попри наполегливі зусилля та подану пропозицію від "Репортерів без кордонів" (RSF) та Інституту масової інформації (ІМІ), це питання залишається поза увагою.
В умовах повномасштабної інформаційної війни та фізичних руйнувань, підтримка вільної, незалежної та стійкої української медіа є критично важливою. ️ Забезпечення свободи слова, довгострокова стабільність та відновлення медіаінфраструктури – особливо на місцевому та регіональному рівнях – є ключовими компонентами будь-якої серйозної стратегії відновлення.
– Незалежні медіа є фундаментом демократичних процесів в Україні, забезпечують прозорість, підзвітність влади та протидію дезінформації, – заявляє президент АУП Валерій Іванов.
Українські журналісти та медіа продовжують працювати в екстремальних умовах, ризикуючи життям та стикаючись з загрозою фізичного знищення від російських ударів по цивільній інфраструктурі та фінансовими труднощами. З 24 лютого 2022 року припинили роботу щонайменше 332 українських медіа, переважно через фінансові проблеми.
Закликаємо організаторів URC – українську та італійську владу, а також міжнародну спільноту – визнати просту істину: медіа повинні бути в центрі розмови про відновлення України, а не виключені з неї.
Ключові факти:
• 332 українські медіа-організації припинили діяльність з 24 лютого 2022 року переважно з фінансових причин
• Рекламні доходи медіа значно скоротилися з початку повномасштабної війни
• Припинення медіа-підтримки USAID у 2025 році загострило фінансову кризу в секторі
Серед співпідписантів заяви: Репортери без кордонів (RSF), Національна спілка журналістів України, Академія української преси, Інститут масової інформації, Громадське радіо, Європейський центр журналістики та інші провідні медіаорганізації. З повним списком підписантів ви можете дізнатися з тексту ЗАЯВИ.
Цей аудіозапис створений LLM від elevenlabs в тестовому режимі для покращення та зрунчості сприйняття інформації.
Ми будемо вдячні за ваш відгук до такого підходу.
Уже кілька років поспіль команда Академії української преси (АУП) за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США реалізує проєкт «Українські регіональні (прифронтові) ЗМІ: модернізація через менторинг». Його мета — підтримати місцеві редакції, що працюють у прифронтових або звільнених від окупації регіонах, та допомогти їм не втратити зв’язок зі своєю аудиторією — людьми, які живуть у щоденній реальності війни.
Команда АУП здійснила черговий візит до цих редакцій. Першою зупинкою стала невелика, але незламна редакція газети «Голос Гуляйпілля». Прифронтове Гуляйполе, що в Запорізькій області, давно стало символом стійкості та людської відваги. З довоєнних 14 тисяч мешканців у місті залишилося менш ніж дві тисячі — кожен з них щодня стикається з небезпекою, але не втрачає віри.
Попри постійні обстріли, евакуації, втрати і майже повну відсутність ресурсів, газета «Голос Гуляйпілля» продовжує виходити — нині накладом у 1000 примірників. 586 днів мовчання — саме стільки тривала вимушена пауза, поки видання знову не ожило в жовтні 2023 року. І стало можливим це завдяки тим, хто залишився — чотирьом працівникам, які замінили вісім до війни.
Головна редакторка Тетяна Велика, її колега-журналіст, верстальник і бухгалтер — це команда, яка працює не просто над газетою, а над надією. На восьми шпальтах — не сухі зведення, а людські історії. Тут — героїчні будні волонтерів і військових, прощальні слова про загиблих, чесна розмова про життя серед руїн. Газета дає не лише факти — вона дає людям відчуття приналежності, сили й пам’яті.
У світі, де правду часто витісняють фейки і анонімні телеграм-канали, місцева преса — чи не єдине джерело довіри. Газета тут — це не просто друк. Це нитка, що зшиває розірвану реальність громади. Це дзеркало, в якому кожен може впізнати себе, своє горе, свою надію.
Місцеві мешканці вірять, що над їхнім містом і досі витає дух волелюбного Нестора Махна. Гуляйполе — це не просто географічна точка. Це фортеця духу. І жодна російська армія не змогла її зламати. Так само, як не змогла зламати людей, які щотижня випускають газету — майже без фінансування, на ентузіазмі, на вірі.
Куратори АУП провели оцінку ситуації та визначили, які медіа потребують підтримки найбільше. «Голос Гуляйпілля» — серед них. Бо це не просто локальне видання. Це голос правди, який звучить там, де багато хто вже здався б.
У прифронтових містах немає спокою. Але там є газета, яка приходить до людей попри все. І поки її сторінки друкуються — ми знаємо: Україна тримається. На людях! На правді! На слові!
АУП та НСЖУ запрошує (АНОНС) регіональні та місцеві редакції з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Чернігівської, Харківської й Херсонської областей взяти участь у 4-місячному навчанні (липень-жовтень 2025).
🇱🇹 Проєкт фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
20 відібраних прифронтових медіа опановуватимуть:
• Роботу з чутливим контентом та іншими етичними викликами
• Протидію дезінформації й верифікацію
• Кібербезпеку, цифрові платформи та використання ШІ
Тренер(к)и:
🔥 Юлія СУРКОВА – досвідчена воєнна журналістка.
🔥 Тетяна ІВАНОВА – медіаекспертка та бізнес-тренерка.
🔥 Андрій ЮРИЧКО – медіатренер Академії української преси.
Учасники навчального курсу отримають сертифікат, експертне наставництво та рекомендацію НСЖУ щодо прямого партнерства з редакціями країн ЄС.
Очікується участь у нараді:
• Голова та представники Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України;
• Представники Держкомтелерадіо України: профільних комітетів ВР України: профільних міністерств та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК);
• Керівництво АТ «Укрпошта»;
• Представники профільних громадських об'єднань та професійних спілок, донорів та іноземних посольств;
• Голова ГС «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа» та засновники спілки.
Питання до обговорення:
• ЗУ «Про медіа» в частині підсумки роботи ГС «Орган спільного регулювання» за дев’ять місяців. Стан друкованих медіа в Україні в умовах агресивної війни Росії проти України, що триває;
• Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на розповсюдження та передплату друкованих медіа в Україні;
• Обговорення шляхів усунення перешкод для роботи друкованих медіа в прифронтових та тимчасово окупованих територіях;
• Розгляд можливостей державної адресної або галузевої підтримки локальних і гіперлокальних друкованих медіа, а також медіа громад.
🔴 Кожне фото і відео формують глобальне сприйняття війни, допомагаючи світові розуміти, що це загарбницька агресія, а не локальний конфлікт. На цьому наголосив виконавчий директор Української академії преси Андрій Коваленко під час міжнародній онлайн-конференції Національної спілки журналістів України.
Його розповідь про документування злочинів у Бучі безпосередньо ілюструє визначену в Резолюції НСЖУ «важливу роль журналістських розслідувань у викритті воєнних злочинів» та підтверджує «необхідність систематичної підтримки проєктів з документування воєнних злочинів».
Досвід роботи під обстрілами та загибель колег, про які розповів спікер, підтверджують:
❗️систематичні фізичні загрози для журналістів
❗️потребу впровадити комплексні програми безпеки та реабілітації для медійників, що працюють у зонах бойових дій
Резолюція відображає спільне прагнення міжнародної спільноти та українського суспільства захистити свободу слова та професійну журналістику в умовах війни.
Свого часу я потрапив під сильне враження від популярних книжок про нейробіологію, які пояснюють, як працює наш мозок. Було неочікувано цікаво та ще й - зрозумілою мовою. Тож несподіване відкриття того, що наші емоції — це не просто абстрактні переживання, а результат складних біохімічних процесів у мозку, змінило моє сприйняття людської поведінки. І сьогодні, як людина, яка цікавиться комунікаційними процесами, я не можу не помічати, як ці самі процеси виявляють себе в нашій взаємодії з цифровими технологіями.
У час, коли штучний інтелект стає невід'ємною частиною нашого повсякдення, варто зрозуміти не лише технологічні аспекти цієї взаємодії, але й те, як вона впливає на наш емоційний стан та біохімію мозку. Ми звикли думати про цифрові технології як про інструменти, але мало хто замислюється про те, як ці інструменти впливають на наші гормони щастя. Простіше кажучи – як ШІ нам може дати (і вже дає) щастя?
Біохімія задоволення: чотири стовпи емоційного благополуччя
Перш ніж ми розглянемо зв'язок між ШІ та гормонами щастя, освіжимо знання про ці нейрохімічні речовини. Лоретта Бройнінг у своїй книзі "Гормони щастя" виділяє чотири ключові гормони, що відповідають за наше емоційне благополуччя:
Дофамін — гормон мотивації та винагороди. Простіше кажучи, це те, що змушує нас відчувати "Ура! Я це зробив!" і штовхає шукати нові досягнення.
Ендорфіни — природні знеболювальні та стимулятори відчуття полегшення. Вони як внутрішній бальзам, що заспокоює наш біль і дарує відчуття "Фух, все минуло".
Серотонін — регулятор настрою та самооцінки. Це наш внутрішній "промінь сонця", що створює відчуття "Я молодець, у мене все добре".
Окситоцин — гормон соціального зв'язку та довіри. По-простому, це хімічні "обійми" нашого мозку, що дають відчуття "Я не сам, мене розуміють".
Кожен із цих нейромедіаторів активується різними типами діяльності та ситуаціями, і, як виявляється, різні функції штучного інтелекту можуть стимулювати виділення цих гормонів, тим самим впливаючи на наш емоційний стан.
Як функції ШІ активують гормони щастя
Пошук інформації і дофамінова винагорода
Коли ми ставимо запитання ШІ-асистенту і майже миттєво отримуємо відповідь, у нашому мозку активується дофамінова система винагороди. Як пояснює нейробіолог Девід Рок у своїй праці "Ваш мозок на роботі", пошук і знаходження інформації викликає вивільнення дофаміну — того самого гормону, який змушує нас відчувати задоволення від досягнення мети.
Приклад: Коли ви запитуєте у ШІ "Яка столиця Бразилії?" і отримуєте швидку відповідь "Бразиліа", ваш мозок отримує маленьку дофамінову винагороду, подібну до тієї, яку відчуває мисливець, коли знаходить здобич.
Вирішення складних задач і ендорфіновий ефект
Ендорфіни — це природні опіоїди нашого організму, які зменшують відчуття болю і стресу. Згідно з дослідженнями Келлі Макгонігал, описаними в книзі "Сила волі", подолання викликів і вирішення складних проблем може стимулювати вивільнення ендорфінів. Коли ШІ допомагає нам розв'язати складне рівняння або знайти вихід із проблемної ситуації, ми відчуваємо приємне полегшення, подібне до "ейфорії бігуна".
Приклад: Ви просите ШІ розв'язати математичну задачу "2x + 3 = 7", і отримавши покрокове рішення, відчуваєте зменшення когнітивного напруження та приємне полегшення — це ендорфіни в дії.
Творча співпраця і серотонінове піднесення
Серотонін відповідає за наше відчуття задоволення собою та своїми досягненнями. Як зазначає нейропсихолог Рік Хансон у книзі "Будда-мозок", творчі досягнення підвищують рівень серотоніну, що покращує настрій і самооцінку. Коли ми використовуємо ШІ для створення контенту — написання текстів, генерації ідей або навіть створення творів мистецтва — ми відчуваємо гордість за результат, який частково є нашим власним.
Приклад: Ви просите ШІ запропонувати початок оповідання: "Жив собі дракон, який любив пекти печиво..." Розвиваючи цю ідею та створюючи власну історію, ви відчуваєте творче задоволення і підвищення самооцінки через серотонін. Що вже говорити за творення картинок та відео, пісень та ігор, які дозволяють вповні розкрити ваш «сплячий» талант.
Цифрова підтримка та окситоциновий зв'язок
Окситоцин іноді називають "гормоном обіймів" через його роль у формуванні соціальних зв'язків та відчуття близькості. Дослідження Пола Зака, описані в його книзі "Молекула моралі", показують, що навіть віртуальна соціальна взаємодія може стимулювати вироблення окситоцину. Коли ШІ надає нам підтримку, допомогу в комунікації або емоційний відгук, ми можемо відчувати легке відчуття соціального зв'язку.
Приклад: Коли ви просите ШІ допомогти сформулювати повідомлення для друга або отримати пораду щодо складної розмови, і отримуєте теплу, продуману відповідь, це може зменшити відчуття ізоляції та створити емоційний комфорт через вивільнення окситоцину. Знову ж таки, використання ШІ для написання постів у соцмережах теж непрямо свідчить про полювання за окситоцином. Від реакцій спільноти у соцмережах залежить наше відчуття значимості і затребованості оточуючими.
Медіаграмотність у контексті нейрохімічних реакцій
Розуміння нейрохімічних механізмів, що лежать в основі нашої взаємодії з технологіями ШІ, — важливий аспект сучасної медіаграмотності. Як фахівці з цифрового здоров'я, ми повинні усвідомлювати:
Потенціал залежності: Дофамінові винагороди від швидкого отримання інформації можуть створювати цикли залежності, подібні до тих, що формуються при скролінгу соціальних мереж.
Когнітивне розвантаження: Ендорфінове полегшення від передачі складних завдань ШІ може зменшувати нашу власну когнітивну витривалість і здатність долати труднощі.
Творчий симбіоз: Серотонінове задоволення від співтворчості з ШІ відкриває нові горизонти для самореалізації, але може розмивати межу між машинною і людською творчістю.
Ілюзія зв'язку: Окситоцинова реакція на взаємодію з ШІ може створювати ілюзію соціального зв'язку, потенційно замінюючи реальні людські контакти.
Таблиця взаємозв'язків між функціями ШІ та гормонами щастя
Функція ШІ
Гормон щастя
Нейрохімічний механізм
Потенційні переваги
Потенційні ризики
Пошук інформації
Дофамін
Активація системи винагороди при отриманні відповіді
Мотивація до пізнання, відчуття компетентності
Залежність від швидкої інформаційної винагороди
Вирішення задач
Ендорфіни
Зменшення стресу від подолання труднощів
Зниження тривоги, відчуття полегшення
Зниження когнітивної витривалості, уникнення викликів
Створення контенту
Серотонін
Підвищення самооцінки через творчі досягнення
Зростання впевненості, стабілізація настрою
Розмивання авторства, залежність від зовнішнього підтвердження
Соціальна підтримка
Окситоцин
Стимуляція відчуття соціального зв'язку
Зменшення ізоляції, емоційний комфорт
Заміщення реальних соціальних зв'язків віртуальними
Дружні висновки та поради: як подружитися з власними гормонами в цифрову епоху
Розуміння того, як штучний інтелект "грається" з нашими гормонами щастя – це перший крок до свідомого та здорового використання цих неймовірних технологій. Як людина, що захоплюється і нейробіологією, і медіаграмотністю, хочу поділитися кількома дружніми порадами:
Станьте детективом власних емоцій: Спробуйте звертати увагу, які саме дії з ШІ приносять вам особливе задоволення. Полюбляєте швидко знаходити інформацію через чат-бота? Це ваш дофамін танцює! Відчуваєте полегшення, коли ШІ розв'язує складну задачу? Ваші ендорфіни святкують! Усвідомлення цих реакцій допоможе створити здоровий "коктейль" цифрових активностей.
Спробуйте: Завести маленький щоденник емоцій після взаємодії з ШІ. Просто записуйте свої відчуття: "Після пошуку інформації через ШІ відчуваю піднесення... Коли отримую допомогу з написанням тексту – спокій і задоволення..."
Давайте власному мозку тренуватися: Використовуйте ШІ як надійного помічника, але залишайте собі простір для самостійних мозкових штурмів. Як м'язам потрібне фізичне навантаження, так і мозку потрібні інтелектуальні виклики без "милиць" технологій.
Спробуйте: Встановіть собі "дні цифрового детоксу", коли ви спершу намагаєтеся розв'язати проблему самостійно, і лише потім звертаєтеся до ШІ за допомогою або перевіркою.
Пам'ятайте про "справжні обійми": Окситоцин, що вивільняється під час взаємодії з ШІ, дає лише легкий натяк на те відчуття зв'язку, яке ми отримуємо від реальних людських стосунків. Використовуйте цифрову підтримку, але не замінюйте нею живе спілкування.
Спробуйте: Коли ШІ допоміг вам створити щось цікаве, поділіться цим із реальною людиною – другом, колегою, рідними. Це подвоїть вашу радість і підсилить справжні соціальні зв'язки.
Створіть свій власний "цифровий розклад щастя": Вплітайте взаємодію з ШІ у свій день так, щоб вона посилювала, а не витісняла природні джерела радості. Пам'ятайте, що найпотужніший коктейль гормонів щастя ми отримуємо від фізичної активності, глибоких розмов, творчості та контакту з природою.
Спробуйте: Використовуйте ШІ для планування активностей, які природним чином стимулюють ваші гормони щастя. Наприклад, попросіть його (чи її?) скласти цікавий маршрут для прогулянки містом або допомогти спланувати творчий проект із друзями.
Технології штучного інтелекту – це не просто інструменти для роботи, а справжні "диджеї" нашого емоційного стану, які можуть натискати на гормональні "кнопки" нашого мозку. Сучасна медіаграмотність, відповідальне споживання медіапродуктів – це не лише вміння відрізняти правду від фейків, але й, вияввляється - розуміння того, як цифрові інструменти впливають на наші емоції на найглибшому, біологічному рівні.
І найголовніше – дайте собі трохи свободи ! Дозвольте собі отримувати задоволення від цифрових інструментів, але робіть це усвідомлено, «ведучи» гормони за собою, а не потрапляючи в залежність від «молекул настрою».
Рекомендована література:
Breuning, L. G. (2015). Habits of a Happy Brain: Retrain Your Brain to Boost Your Serotonin, Dopamine, Oxytocin, & Endorphin Levels
Брюнінг, Л. Г. Звички щасливого мозку: як перетренувати свій мозок для підвищення рівня серотоніну, дофаміну, окситоцину та ендорфінів / Лоретта Граціано Брюнінг. — Каліфорнія: Adams Media, 2015. — 238 с. — ISBN 978-1-4405-9050-4.
Rock, D. (2009). Your Brain at Work: Strategies for Overcoming Distraction, Regaining Focus, and Working Smarter All Day Long
Рок, Д. Ваш мозок на роботі: стратегії для подолання відволікань, відновлення концентрації та розумної роботи протягом дня / Девід Рок. — Нью-Йорк: HarperBusiness, 2009. — 304 с. — ISBN 978-0-06-177129-3.
McGonigal, K. (2011). The Willpower Instinct: How Self-Control Works, Why It Matters, and What You Can Do to Get More of It
МакГонігал, К. Інстинкт сили волі: як працює самоконтроль, чому він важливий і як його розвинути / Келлі МакГонігал. — Нью-Йорк: Avery, 2011. — 288 с. — ISBN 978-1-58333-438-6.
Hanson, R. (2009). Buddha's Brain: The Practical Neuroscience of Happiness, Love, and Wisdom
Хансон, Р. Мозок Будди: практична нейронаука щастя, любові та мудрості / Рік Хансон, Річард Мендіус. — Окленд: New Harbinger Publications, 2009. — 272 с. — ISBN 978-1-57224-695-9.
Carr, N. (2020). The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains
Карр, Н. Мілководдя: як інтернет впливає на наші мізки / Ніколас Карр. — Нью-Йорк: W. W. Norton & Company, 2020. — 320 с. — ISBN 978-0-393-33975-8 (оновлене видання).
Van der Kolk, B. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma
Ван дер Колк, Б. Тіло веде лік: мозок, розум і тіло в зціленні травм / Бессел ван дер Колк. — Нью-Йорк: Viking, 2014. — 464 с. — ISBN 978-0-670-78593-3.
Примітка. Під час огляду та аналізу джерел, оформлення статті використовувалися програми claude.ai, grok.com
Війна не зупинила журналістське перо, вона його загострила. Три роки тому російська агресія вторглася не лише на нашу землю, але й у наш інформаційний простір, прагнучи задушити голос української журналістики. Але медіа, як і наша країна, стоїмо непохитно.
Академія української преси з гордістю підтверджує свою повну підтримку ключових положень резолюції, ухваленої Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) на міжнародній онлайн-конференції 13 лютого 2025 року. Це не просто слова солідарності, це заклик до дії, бо кожен рядок цієї резолюції – кров і піт наших колег, які щодня ризикуючи життям, несуть несуть публікації та інформацію крізь темряву війни.
Академія української прес присвятила багато зусиль розвитку та підтримці української журналістики, бачить гострі виклики, з якими стикаються наші колеги: від фізичних загроз на передовій до інформаційної облоги та економічної кризи незалежних медіа. Резолюція НСЖУ чітко окреслює ці небезпеки, вимагаючи міжнародної уваги та конкретних дій:
Звільнення полонених журналістів. Російський терор не знає меж – викрадення, катування, незаконне утримання наших колег є злочинами проти людяності. Ми закликаємо міжнародну спільноту до жорстких санкцій та невідкладних кроків для їх звільнення.
Фінансова стабільність медіа. Незалежні редакції – основа демократії, але війна підкошує їх економіку. Термінове фінансування, особливо місцевих газет у прифронтових зонах, – це інвестиція не лише в інформаційну безпеку, а й у саме виживання України.
Психологічна підтримка. Вигорання, ПТСР – війна залишає глибокі шрами на психіці журналістів. Створення системної допомоги та доступ до спеціалізованих послуг – наш обов'язок перед тими, хто захищає інформацію від спотворення.
Технологічна модернізація. Нова інформаційна епоха вимагає адаптації. Підтримка інноваційних технологій, етичне вико ристання штучного інтелекту – це шлях до посилення українського медіапростору.
– Академія української преси виступає за активну реалізації всіх озвучених ініціатив, – зазначив президент АУП, доктор філологічних наук, професор Валерій Іванов. – Ми підтримуємо зусилля НСЖУ, міжнародних організацій та урядів для створення механізмів довгострокової підтримки, захисту та розвитку української журналістики. Професійна робота – наша найпотужніша зброя, і ми будемо її відстоювати до останньої переможної літери.
«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info» (ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
