«Війна змушує журналістів ставити складні запитання: як зберігати незалежність і водночас не нашкодити державі?» — написав професор, доктор філологічних наук, президент Академії української преси Валерій ІВАНОВ у статті "Journalismus im Krieg: Die Lage der Medien in der Ukraine" для Фонду Фрідріха Науманна за свободу в Україні та Білорусі.

Українські медіа завжди мали виклики — економічна залежність, вплив олігархів і відсутність фінансової стабільності. Війна тільки загострила ці проблеми. Влада впровадила нові правила роботи журналістів: від обмежень на розголошення військової інформації до жорстких умов акредитації. З одного боку — це безпека держави, з іншого — обмеження свободи слова, які викликають запитання. Телемарафон «Єдині новини», спочатку символ єдності, став об’єктом критики за надмірний контроль.

Ціна правди висока. За час війни загинули 102 журналісти. Вони продовжують працювати під обстрілами, ризикують життям на фронті, а інфраструктура медіа постійно стає мішенню атак. Попри це, журналісти виконують свою місію — документують реальність, розповідають історії людей і викривають корупцію. Їхня робота стає фундаментом колективної пам’яті про цю війну.

Українці змінили підхід до споживання новин. Telegram став головним джерелом інформації, а разом із ним і ризики поширення дезінформації. Критичне мислення і медіаграмотність виходять на перший план. Як зазначає професор Валерій ІВАНОВ, «обмеження під час війни можуть бути виправданими, але в демократичній країні вони повинні мати чіткі рамки». Журналісти продовжують шукати баланс між правдою, відповідальністю і свободою слова.

Повну версію публікації можна прочитати на сторінці Фонду.

У світі штучного інтелекту, де машинне навчання і мовні моделі стають все більш поширеними, з'являються питання, які змушують задуматися про межі нашого технологічного прогресу. Одне з таких запитань: чому мовні моделі, такі як ChatGPT або Gemini, настільки обережні, коли мова заходить про фразу «Я не знаю»? Це технічний недолік, чи може свідчити про щось більше?

Уявіть собі, що ви спілкуєтесь з найрозумнішою машиною на планеті. Вона здатна генерувати тексти, писати коди, перекладати мови і відповідати на будь-які запитання. Але коли ви запитуєте щось складне або неоднозначне, замість чесної відповіді «Я не знаю», вона намагається скласти щось, що звучить правдоподібно. Це не просто помилка – це спроба машини відмовитись визнавати власні обмеження.

Мовні моделі навчаються на величезних масивах даних – книгах, статтях, веб-сайтах. Вони не мають власних знань у класичному розумінні, а лише знаходять статистичні закономірності між словами і фразами. Коли стикаються з невизначеністю, їхня «природна реакція» – спробувати заповнити прогалину, навіть якщо це означає створення потенційно хибної інформації. Це мовби машина боїться мовчати, бо мовчання може виглядати слабкістю або неспроможністю.

Виклик невизначеності

Серце кожної мовної моделі б'ється завданням – не просто володіти інформацією, а бути здатною її обробляти та генерувати змістовні відповіді. Проте, коли модель стикається з питанням, на яке вона не має однозначної відповіді, виникає дилема: як це визнати і чи не становить це ризик для її місії існування?

Це викликає внутрішній конфлікт у програмуванні моделей. З одного боку, прагнення до точності та корисності, з іншого – необхідність уникати помилок. Результат? Часто замість чесного «Я не знаю», модель генерує щось, що звучить переконливо, але може бути абсолютно неправдивим. Це не просто технічний дефект – це етичний вибір, який поставив перед розробниками мовних моделей серйозні питання.

Як вирішують проблему

Розробники мовних моделей активно шукають способи, як змусити модель визнавати свої обмеження без втрати корисності. Ось кілька підходів, які вже використовуються або знаходяться в процесі розробки:

  • Визначення рівня впевненості: Модель оцінює, наскільки вона впевнена у своїй відповіді. Якщо впевненість низька, вона може повідомити користувача про свою невизначеність або порекомендувати звернутися до інших джерел.
  • Генерація пояснень: Замість простого «Я не знаю», модель може пояснити причини своєї невпевненості, наприклад: «На жаль, у мене недостатньо інформації, щоб відповісти на це питання».
  • Переадресація до зовнішніх джерел: Модель може запропонувати користувачеві звернутися до наукових статей, пошукових систем або інших авторитетних джерел для отримання детальнішої інформації.

Приклад: Коли закінчиться війна в Україні?

Ці методи мають допомогти звичайному користувачеві взаємодіяти з мовними моделями прозоро та надійно, але поки залишають багато місця для розчарування.

А може краще не знати?

Це питання про моральні зобов'язання технологій, які ми створюємо. Чи повинна машина визнавати свою необізнаність? Чи краще залишити простір для творчості та спробувати скласти відповідь, навіть якщо вона може бути неправильною?

З одного боку, чесність – це основа довіри. Якщо модель визнає, що не знає відповіді, це підсилює довіру користувачів до системи. Вони розуміють, що технологія не є всезнаючою і має свої обмеження.

З іншого боку, надмірна обережність може зробити систему менш корисною. Користувачі можуть втратити довіру до системи, якщо вона часто відмовляється відповідати, навіть на прості запитання. Це створює дилему між точністю та корисністю.

Чи потрібні моделі, які бояться говорити правду

Уявіть собі машину, яка боїться визнати своє невігластво. Це якби лікар боявся сказати пацієнту, що він не знає, яка найкраща терапія для конкретного захворювання. Це створює атмосферу недовіри і може призвести до фатальних помилок.

Машини не мають емоцій, але їхні дії та відповіді впливають на емоційний стан людей. Коли модель генерує хибну інформацію, це може викликати розчарування, злість або навіть страх у користувачів. Це підкреслює важливість розробки технологій, які будуть не лише розумними, але й відповідальними.

Поява мовних моделей продемонструвала, що це не лише технічний розвиток –  а й етичні виклики, які супроводжують цей прогрес. З кожним новим поколінням мовних моделей ми наближаємося до створення інтелектуальних систем, здатних до глибшого розуміння та взаємодії з людьми. Але водночас ми стикаємося з питаннями, які потребують уважного розгляду.

Якщо ми продовжимо ігнорувати потребу визнання невизначеності, ми ризикуємо створити системи, які будуть шкідливими, замість того щоб бути корисними. Неправдиві або неточні відповіді можуть призвести до серйозних наслідків, особливо в критичних сферах, таких як медицина, право чи освіта.

Чи готові ми до чесності

Ми стоїмо на порозі нового етапу в розвитку штучного інтелекту. Мовні моделі стають все більш інтегрованими в наше повсякденне життя, допомагаючи у вирішенні складних завдань і забезпечуючи доступ до інформації. Але чи готові ми до того, щоб наші технології були чесними щодо своїх обмежень або нас?

Чесність – це не лише технічна характеристика, але й моральна цінність, яка покладена в основу людського розвитку. Якщо ми зуміємо знайти спосіб, щоб наші мовні моделі могли чесно визнати свої обмеження, ми створимо надійніші, етичніші та корисніші технології для майбутнього.

Але і майбутнє залежить від нашої здатності вирішувати ці етичні дилеми сьогодні. Чи зможемо ми створити машини та програми, які не тільки генерують інформацію, але й відповідають на питання з відповідальністю та чесністю? Це питання, яке кожен з нас повинен задати собі, адже воно визначить напрямок розвитку технологій, які змінюють наш світ.

Шановні колеги!
Запрошуємо вас взяти участь в онлайн-конференції, яку Українська Асоціація Медіа Бізнесу (УАМБ) організовує для редакцій місцевих медіа, щоб дати вам можливість від першої особи почути розповідь про те як і завдяки чому проєкти стають успішними. Ваші колеги - редактори районок, які щойно завершили свої проєкти, не тільки поділяться власним досвідом, але й нададуть відповіді на ваші запитання.

Тема конференції:
“Успішні практики місцевих медіа 2024: від ідеї до впливу”

Дата та час: 29 листопада 2024 о 10:00
Формат: онлайн
Своїм досвідом будуть ділитися:

«Молодіжний центр спілкування «Позитивний Павлоград» (Дніпропетровська область)
«Звягель Медіа Груп» (Житомирська область)
Редакція Миколаївські ВІСТІ (Львівська область)
“Редакція газети “Наше місто” (Хмельницька область)
«Редакція газети «Путивльські відомості» (Сумська область)
«Газета «Наш край» (Сумська область)
«Газета «Волинь» (Волинська область)
«Роздільнянське видавництво «Вперед» (Одеська область)
Глухів.City (Сумська область)
«Новинар» (Одеська область)

На конференції УАМБ:
• Редактори 10 редакцій розкажуть про те, які саме результати та завдяки яким діям своїх редакцій отримали, допомагаючи громадам та ВПО знаходити житло та роботу, знаходячи аргументи та мотиви для вирішення проблем з вивезенням сміття, допомагаючи наводити лад зі стерилізацією бездомних тварин і ще багато іншого.
• Ви від своїх колег дізнаєтесь, як вигравати у грантовому конкурсі та як потім залучати у проєкт додаткові ресурси від місцевих підприємців, як об’єднувати мешканців та владу для успішної реалізації проєктів.
• Отримаєте відповіді на свої запитання, які поставите в ході дискусій учасникам конференції.

Щоб зробити цю конференцію максимально цінною для вас, ми просимо під час реєстрації на конференцію надати відповіді на декілька запитань, які допоможуть нам одразу спрямувати розповіді ваших колег на те, що для вас має найвищу цінність. Участь у конференції є безкоштовною.

Форма для реєстрації - тут.

Посилання на вхід на конференцію буде відправлено зареєстрованим учасникам. Реєстрація буде відкрита до 25 листопада 2024 року

Для будь-яких запитань чи додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, assosiation.media.business@gmail.com, 093 335 84 86 Катерина.
Будемо раді бачити вас на конференції та разом створювати міцну спільноту місцевих редакцій, які своїми діями роблять важливі зміни у суспільстві!

«Цей проект розроблений та впроваджується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Проект є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи вираження поглядів в Україні».

По гранту Digital Defender Академія української преси оголошує тендер на постачання обладнання для безперервного функціонування організації.

Перелік обладнання:

  • Apple MacBook Air 15" M3 (модельний ряд 2024 року) або аналог — 1 шт.
  • Apple MacBook Pro 16" М3 (модельний ряд 2024 року) або аналог — 1 шт.
  • EcoFlow DELTA Max 2000, портативна батарея — 1 шт.
  • EcoFlow Smart Generator, бензиновий генератор — 1 шт.

Умови оплати:

  • 90% оплати буде здійснено відразу після підписання договору.
  • Решта 10% буде перерахована протягом 45 днів після виконання всіх умов договору.

Умови подання пропозицій:

  • Пропозиції можуть бути подані окремо по кожній позиції або ж у комбінації з іншими пунктами.

Зацікавлені постачальники можуть подати свої комерційні пропозиції в електронному вигляді до 27 листопада 2024 року на пошту smm@aup.com.ua.

Пропозиції будуть оцінюватись на основі ціни, якості обладнання та досвіду постачальника.

«Світові медіа переключились на інші конфлікти», – журналіст і фіксер, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко – про падіння інтересу до України.

За його словами, порівняно з початком повномасштабного вторгнення присутність іноземних медійників в Україні зменшилася принаймні удвічі. Багато журналістів, які раніше постійно висвітлювали події в Україні, зараз працюють в інших гарячих точках.

«Якщо взяти португальське суспільне телебачення – на початку вторгнення вони мали одночасно дві знімальні групи в Україні. Зараз одна з їхніх груп вже два з половиною місяці в Ізраїлі, а друга третій місяць висвітлює виборчу кампанію в США», – розповідає Коваленко в коментарі телеграм каналу НСЖУ SPILKA News.

📃 За його словами, відновити інтерес світових медіа можуть лише значні події на фронті. Експерт також зазначає, що багатьом редакціям стало простіше й дешевше купувати матеріали у великих інформагентств - як Reuters та Associated Press, ніж відправляти власних кореспондентів в Україну.

В Києві пройшов тренінг, організований Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та 🇨🇭 Представництвом "Женевський заклик" в Україні на тему "Роль медіа у посиленні дотримання норм Міжнародного гуманітарного права".

Під час тренінгу учасники дізналися про види збройних конфліктів, кваліфікацію російсько-української війни, правовий статус журналістів у збройних конфліктах, а також головні принципи Міжнародного гуманітарного права, розповідає телеграм-канал НСЖУ SPILKA News.

На тренінгу також відбулася коротка сесія представника Академії української преси, журналіста, медіатранера Андрія Юричка. Він розповів про використання великих мовних моделей у журналістиці. Під час виступу Андрій підкреслив, що, хоча мовні моделі та AI допомагають у перевірці фактів, на них не варто повністю покладатися без ретельної перевірки та посилань на інші традиційні джерела.

Під час сесії обговорили, як великі мовні моделі уже застосовуються у світових медіа і як українські редакції можуть використати їх для підвищення автоматизації своєї рутинної роботи.

"Живемо у час, коли нові винаходи неймовірно швидко змінюють редакційні підходи та увагу аудиторії, – сказав Андрій Юричко. – Українським регіональним редакціям важливо бути впереді, рухатися разом із своєю аудиторією та використовувати кожну можливість для впровадження чогось нового".

– АУП регулярно проводить подібні онлан та офлайн тренінги для журналістів та редакцій, щоб надихнути колег технологічно не відставати від кращих свтіових медіапрактик, – зазначив президент АУП, професор, доктор наук Валерій ІВАНОВ/Валерий Иванов.

Фото - Інформаційна служба НСЖУ, Лариса Портянко

Журналісти Академії української преси разом з представниками Національної спілки журналістів України відвідали прифронтові райони, де війна нещадно руйнує життя мирних жителів. Під час візиту вони завітали до зруйнованої редакції газети "Ворскла", яка стала однією з багатьох жертв російських атак на цивільну інфраструктуру.

"Журналісти важливі, а друкована преса безцінна в зоні бойових дій", – підкреслив президент АУП Валерій ІВАНОВ. Ці слова особливо актуальні в умовах, коли українські журналісти продовжують працювати на передовій, документуючи жахливі наслідки війни та руйнувань, а російські війська продовжують обстрілювати мирне населення.

Головний редактор газети "Ворскла" Олексій ПАСЮГА (тримає прапор ліворуч) та голова Національної спілки журналістів України Сергій ТОМІЛЕНКО (тримає прапор ліворуч). 

Нагадуємо, що Росія систематично знищує цивільну інфраструктуру, яка не має жодного стосунку до військових об’єктів. Багато будівель, що піддаються обстрілам, ніколи не використовувалися військовими й були (і ще навтіь є)  винятково мирним обʼєктами. Журналісти зафіксували на відео результати обстрілів у прифронтових селах, де зруйновано будинки, лікарні та інші об'єкти цивільної критичної інфраструктури.

Під час своїх поїздок по прифронтових селах представники АУП мали можливість поспілкуватися з місцевими активістами. Вони не лише вислухали їхні історії, а й задокументували все, що побачили, щоб донести правду до світової спільноти. Це важливо, адже робота журналістів стає потужним інструментом у боротьбі з російською пропагандою, яка продовжує перекручувати реальні події в Україні.

Фото зруйнованої редакції з Фейсбук сторінки Олексія ПАСЮГИ.  

Такі поїздки дозволяють збирати не лише текстові свідчення, але й візуальні докази, які стають вагомими аргументами в інформаційній війні.

А матеріал про відрядження вийшов друком у черговому випуску газети "Ворскла".

 

Національна спілка журналістів України в партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та Міжнародним Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) запрошує до участі у вебінарі «Інноваційні рішення для локальних медіа», який відбудеться 30 вересня (ПН) о 14:00 на платформі ZOOM.

Учасники вебінара дізнаються про нові програми та застосунки для журналістської роботи, а також детально розберуться із поняттям цифрової безпеки: як захищати облікові записи від шпигунських програм і вірусів, як і де безпечно зберігати інформацію на смартфоні та десктопі. І традиційно відповіді на запитання та поради з цифрової трансформації для медіа.

Реєстрація за ФОРМОЮ

Зареєстровані учасники отримають на електронну пошту лист із посиланням на вхід до Zoom-конференції.

Вебінар відбудеться 30 вересня о 14:00, тривалість 1,5 години.

Спікер – Андрій Юричко, журналіст, медіатренер і медіаменеджер із двадцятирічним досвідом.

Проєкт «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).

ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ!

Джерело: офіційний вебсайт НСЖУ

Чергова вступна кампанія у Маріупольський державний університет, а саме на Кафедру соціальних комунікацій за фахом журналістика, PR та реклама добігла кінця. Незабаром майбутні журналісти, рекламісти та піарники сядуть за парти незламного вишу та будуть вчитися секретам роботи із інформацією, створюванню та поданню новини, а також тому, як розробляти PR – та рекламні кампанії.

Зауважимо, що вступна кампанія 2024 року Кафедри соціальних комунікацій проходила під слоганом «Wer Ko – Der -Ko”, яка за образним баварським висловом означає «Хто може – той може! », уособлюючи лідерську поведінку, цілеспрямованість та впевненість у собі. Саме такими, на нашу думку, і мають бути журналісти, комунікаційники, які вийдуть зі стін нашого вишу. Бо саме Маріупольський державний університет, його студенти і викладачі – є яскравим прикладом незламності, прагнення до життя, віри у те, що немає на світі таких обставин, які б зробили людину рабом будь-яких обставин, навіть таких жорстоких, якими є сьогоднішня війна.

Чому ж люди йдуть до нас попри те, що ми є переміщеним університетом і конкуренція за кожного студента поряд із столичними вузами досить велика?

Причина 1. Мабуть тому, що Кафедра соціальних комунікацій Маріупольського державного університету чітко дотримується двох принципів: по-перше, це принцип традиційної класичної журналістської освіти, яка завдяки декану професору С. В. Бесчотнікової, яка 25 років очолювала факультет, вже напрацювала свої результати й переваги. І цей принцип є дуже важливий сьогодні, в епоху пост журналістики. Саме у нас, на Кафедрі у процесі навчання майбутніх журналістів панують жорсткі стандарти й правила, які допомагають майбутнього журналісту засвоювати стандарти та етичні принципи своєї майбутньої професії.

По-друге, ми також розуміємо, що життя вносить свої корективи. Змінюється інформаційний простір, звички споживання інформації, з’являються нові ресурси та площадки отримання її цієї.

А…, саме головне, змінюються самі люди: як споживач інформації так і той, хто її створює. І наша Кафедра, звичайно, у курсі актуальних трендів та запитів на фахівців такого типу. Саме у нас, на Кафедрі здійснюється дуже серйозна підготовка комунікаційників, які мають працювати у нових цифрових умовах. Такі курси і спецкурси, як «Цифрова безпека журналіста», «Он-лайн редакція журналіста», «Блогінг та блогосфера», «Фотожурналістика та фотомистецтво», «Мультимедійні технології та інші є запорукою того, що саме наші випускники зможуть не тільки професійно виконувати свої обов’язки, а й бути конкурентоспроможними на ринку сучасної праці.

Причина 2. Звичайно, дотримання Кафедрою таких принципів дали свої результати. Наші студенти систематично є призерами найавторитетніших журналістських конкурсів країни.

Так, у 2023 році під керівництвом заступника декану факультету філології та масових комунікацій Оксани Єфремової студентка другого курсу ОПП «Журналістика та соціальна комунікація» Марія Антоненко здобула перемогу на першому етапі Всеукраїнського конкурсу студентських робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук (диплом ІІ ступеня) у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт Інституту політико-правових та релігійних досліджень з нагоди відзначення Дня Соборності «Національно-патріотичне становлення молоді». Це досягнення є дуже важливим та свідчить про високий рівень наукової діяльності як керівника, так і студентки.

Ще одна наша студентка освітньої програми «Журналістика та соціальна комунікація» Ірина Любарська здобула відзнаку на III Відкритому патріотичному фестивалі-конкурсі «Народ-герой героїв появляє», за сюжет про українських біженців відеосюжет на тему «Українці в Східній Німеччині: життя після втечі».

Причина 3. Це міжнародне співробітництво, можливість стажування у провідних європейських університетах та грантова підтримка студентства Маріупольского державного університету.

Так, у травні цього року Інтернаціональна команда лекторів та студентів з Іспанії, Бельгії, Нідерландів, України, Румунії, Німеччини, Хорватії та Грузії плідно попрацювали цими днями в проєкті Еразмус Плюс «EUfactcheck Elections Lab» на базі Університету прикладних наук Утрехту (Нідерланди). Під час роботи фактчекери готували аналітичні дослідження, слухали гостьові лекції лекторів проєкту та обмінювалися кращими практиками та технологіями перевірки інформації. Кафедру соціальних комунікацій МДУ від України представляли студенти освітньої програми «Журналістика та соціальна комунікація» Артур Чулков, Аліна Арусланова, Ангеліна Доценко та професорка кафедри соціальних комунікацій Светлана Бесчётникова.

Отже, можна багато говорити про переваги нашої Кафедри і насамперед, про переваги нашої спеціальності – журналістики.

Але варто просто задатися трьома питаннями…

• Чи є ще одна така професія у світі, місія якої надавати людям якісну та достовірну інформацію, якої вони так жадають особливо зараз, під час війни?

• Чи є ще такі фахівці, у професійних обов’язків яких є відрізняти правду від брехні, виборювати істину та доносити цю істину до людей?

• І чи є ще така професія у світі, яка саме за дотримання цих принципів заслуговує поваги, пошани й самого дорогого – довіри своїх споживачів?

Вважаю, що саме відповіді на ці питання є причиною того, що наша спеціальність, а саме журналістика та масові комунікації завжди будуть затребуваними та популярними у тих, хто хоче володіти словом та нести правду людям.

Тетяна ІВАНОВА,
доктор педагогічних наук,
завідувачка кафедрою соціальних комунікацій
Маріупольського державного університету

• Facebook

 

«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info»
(ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
envelopemagnifiercrosschevron-uparrow-right