Спікерки:

Олександра Шаповал, авторка сценаріїв коміксів «Ми скоро повернемось», «Дім на долоньках», «Моїми очима», письменниця, кандидатка мистецтвознавства, м.н. співробітниця відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України;

Оксана Волошенюк, експертка з медіаосвіти і медіаграмотності АУП, авторка медіаосвітніх елементів коміксів, менеджерка проєкту «Медіаосвітній комікс на заняттях в школі та педвиші», викладачка кафедри кінознавства Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ ім. І.К. Карпенко-Карого.

У адаптаційному коміксі «Моїми очима» ми зображаємо київське життя під час війни крізь призму сприйняття підлітка. Головна героїня – Мія включається у військову, недитячу реальність… Її вчинки свідчать про стрімке дорослішання. Вона рішуче йде до мети, навіть коли має пожертвувати тим, чим вона ще вчора так пишалася.

Авторки розкажуть, чому дітям так важливо проговорювати і проживати разом з героями книг схожі життєві ситуації, обговорювати хвилюючі теми, такі як війна, втрати, зміни у звичному житті. Та поділяться як самостійно створити комікс.

Комікс можна безоплатно завнатажити ось ТУТ.

Вернер Д’Інка був одним із редакторів німецької щоденної газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung» з 2005 по 2020 роки. Він керував газетою протягом 15 років і формував її політику.

F.A.Z. щодня охоплює майже мільйон читачів у друкованому вигляді та в Інтернеті. Її читають у 148-ми країнах світу. Вплив цього видання на громадську думку важко переоцінити.
Крім роботи у F.A.Z., він був президентом пресклубу Франкфурта-на-Майні та членом консультативної ради Східноєвропейської репортерської мережі (n-ost). Сьогодні він викладає у Зігенському університеті та з 1990-х років і є частим гостем-спікером на медіасемінарах для журналістів та керівників медіа в Академії української преси.

Вернер Д’Інка – не лише журналіст, медіаменеджер, а й письменник. Його книга про звичаї, традиції, ментальність німців «Поговоримо про Німеччину» побачила світ у 2022 році.

Модеруватиме захід Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

5 грудня о 14:00 відбудеться прямий ефір «Презентація нового медіаосвітнього коміксу Академії української преси «Моїми очима» для підлітків 10-14 років.

Модератор: Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.

Спікерки:

Олександра Шаповал, авторка сценаріїв коміксів «Ми скоро повернемось», «Дім на долоньках», «Моїми очима», письменниця, кандидатка мистецтвознавства, м.н. співробітниця відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України;

Оксана Волошенюк, експертка з медіаосвіти і медіаграмотності АУП, авторка медіаосвітніх елементів коміксів, менеджерка проєкту «Медіаосвітній комікс на заняттях в школі та педвиші», викладачка кафедри кінознавства Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ ім. І.К. Карпенко-Карого.

У  адаптаційному коміксі «Моїми очима» ми зображаємо київське життя під час війни крізь призму сприйняття підлітка. Головна героїня – Мія включається у військову, недитячу реальність… Її вчинки свідчать про стрімке дорослішання. Вона рішуче йде до  мети, навіть коли має пожертвувати тим, чим вона ще вчора так пишалася.

Авторки розкажуть, чому  дітям так  важливо проговорювати і проживати разом з героями книг схожі життєві ситуації, обговорювати хвилюючі теми, такі як війна, втрати, зміни у звичному житті. Та поділяться як самостійно створити комікс.

Прямий ефір відбудеться на сторінці АУП у фейсбуці – https://www.facebook.com/aupfoundation  (радимо підписатися, щоб отримати нагадування про прямий ефір).

- Йде війна і дуже важливо, щоб світ знав про те, що відбувається в Україні, і щоб українці знали те, що відбувається на фронті. І тут велика роль пресофіцерів, - так прокоментував зустріч студентів Навчально наукового інституту журналістики з пресофіцером, керівником пресцентру Сухопутних військ України Іллею Євлашем професор, президент АУП Валерій Іванов. - Сьогодні наша зустріч з непересічною особою, журналістом за фахом, який працював журналістом, потім став пресофіцером. Зараз очолює пресцентр сухопутних військ України. Це людина, про яку особисто я багато чув позитивного, що він дійсно допомагає журналістам, робить їхню роботу легше і ефективніше. І, звичайно, це дуже добре, що наші студенти спілкуються з такими людьми.

- Знаєте, можна сто разів щось подивитися, послухати, але коли ти маєш можливість до цього доторкнутися, на власні очі побачити і почути інформацію від живого свідка, від особи, яка до цього доторкнулася, яка стала одним із натхненниками ідеї «Привиду Києва», наприклад. Це надзвичайно корисно для наших студентів, - сказав заступник директора з науково-педагогічної роботи НН ІЖ Євген Цимбаленко.

- Я вважаю, що такі заходи дуже важливі для студентів Начальної наукового інституту журналістики, тому що ми маємо показувати людям, як працювати практично в дуже важких умовах, - поділилася асистентка кафедри реклами та зв'язків з громадськістю НН ІЖ Катерина Соколова. - Дуже часто люди не розуміють, що їхати на прифронтові міста і знімати там матеріали – це насправді дуже важка праця. І потрібно розуміти, що можна показувати, що не можна показувати, в кого брати коментарі, в кого не брати коментарі. Потрібно знати людей, які вас будуть супроводжувати, потрібно мати захист, потрібно розуміти, як елементарно поводитися в таких ситуаціях, коли вам потрібно надати комусь допомогу.
І я дуже рада, що сьогодні ми мали змогу поспілкуватися з людиною, яка щодня з цим зіштовхується, і що студенти змогли поставити запитання. Я вважаю, що це їм знадобиться в їхній подальшій праці. Тим більше, що війна ще не закінчилася, і ми маємо всіма способами, можливими, забезпечувати комунікаційну безпеку нашої держави і максимально розпосюджувати інформацію про те, що відбувається в Україні

- Загалом, захід дуже класний, - відзначив начальник пресслужби Командування Сухопутних військ ЗСУ Ілля Євлаш. - Я вважаю, що такі заходи взагалі потрібні, оскільки така нагода поспілкуватися з молоддю, пояснити їм, особливо молодим фахівцям, які навчаються саме на цю професію, це дуже важливо. І розуміння того, з чим доводиться працювати пресофіцерам або журналістам, які знаходяться в зоні бойових дій, це надзвичайно важливо, оскільки вони отримують під час таких заходів з практиками безпосередньо лише ту інформацію, яка дійсно їм знадобиться, яку вони зможуть використовувати ефективно під час своєї роботи.
І звичайно, що де хто вагається, він може зробити вибір, чи підходить воно йому, чи не підходить, чи можливо варто змінити якісь акценти. Тому взагалі захід відбувся дуже чудовий і дуже цікаво. Я дивився по аудиторії, всім було надзвичайно цікаво. Мені було надзвичайно приємно просто працювати з такими людьми, своїми колегами, молодшими. Але ми робимо одну справу і наша основна ціль – це перемога.

Не стало чудової людини, нашого великого друга, беззмінного Голови правління АУП Володимира Павловича Мостового.
Це дійсно Людина з великої літери, таких більше не роблять! Він був взірцем для нас довгі роки. Розумний, з енциклопедичним знанням літератури, багаторічний керівник кращої газети України і, одночасно, дуже м’яка людина.
Сам про себе він говорив: «Як добре, що я не жінка, я зовсім не вмію говорити «Ні». Почуття гумора, дотепні вислови Палича просто неперевершені. Дуже боляче, що ми ніколи вже з ним не підемо на свіже півлітря, не отримаємо заряду спілкування з мудрою, чудовою людиною.
Нам дуже не вистачатиме Вас, Палич! Спасибі Вам, що довгі роки були поруч! Вічна Вам пам’ять!
Прощання з легендою української журналістики відбудеться в суботу о 12:00 у Великому залі київського крематорію за адресою: вул. Байкова, 16.

Перший серед низки аргументів, якими Росія виправдовувала окупацію Криму, – це нібито належність півострова до етнічних «слов’янських земель».

Запрошуємо 25 жовтня о 14.00 долучитися до презентації комплексу видань “Нариси з історії Криму: від середини 18 ст. до 2022 року”, який містить матеріали до занять з історії та громадянської освіти, пропонує низку завдань з формування навичок верифікації джерел, критичного мислення і показує, яким чином провадилася цілеспрямована пропагандистська політика РФ в Україні стосовно Криму.

Спікери зустрічі:

Оксана ВОЛОШЕНЮК, експертка з медіаосвіти і медіаграмотності, авторка навчальних посібників та програм;

Станіслав ЦАЛИК, кримознавець, письменник, есеїст.

Інформаційний простір складний та багатошаровий. Суспільство має доступ до найрізноманітніших джерел інформації, і це безумовно є перевагою. Проте дедалі частіше ми переконуємося, що це призводить до певних проблем, які ми всі на собі відчуваємо.

Дезінформація, фейки, пропаганда — ми про них знаємо та усвідомлюємо їхній вплив на суспільство, але не завжди відчуваємо їх дію.

24 жовтня о 14:00 Тетяна Ковтун, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка запросила аудиторію до роздумів щодо того, що особливого відбувається під впливом фейків, чому так стається, і як з цим боротися, якщо треба боротися.

Повний запис ефіру можна переглянути тут: https://youtu.be/wz7IVBs0TaE?si=EAa1nDH3s9O4fNB2

Презентацію пропонуємо завантажити за лінком:

Тетяна Ковтун розповіла про технології масової комунікації, рефлекси, чим відрізняються пропагандистські меседжі від фейкових, навела актуальні приклади «по обробці» свідомості суспільства то формуванню у них вигідних маніпулятору установок.

Погодьтеся, ми можемо тільки здогадуватися, навіщо пропагандист зараз використовує ту чи іншу інформацію. Бачимо обличчя пропагандиста, але не знаємо, хто є істинним автором цього повідомлення. Хто є істинно зацікавленою стороною. Проте пропаганда є очевидною за стилістикою, за емоційним накалом, за маніпулятивними прийомами.

«Типовими пропагандистськими намірами є безумовне прагнення підпорядкувати аудиторію своєї волі, нав'язати їй певну думку, навіть не думку, а установку», — переконана Тетяна Ковтун.

Експерта розказала, в чому секрет фейків, чому вони результативні, чому досягають цілі, чому фейкова новина виглядає так переконливо і оперативно поширюється багатьма каналами. Вияснилося, що її основна ознака — емоційна привабливість – це не обов'язково означає позитивна емоція.

Фейки завжди – це короткі, яскраві, дохідливі, емоційні, оперативні,
свідомо викривлені за змістом наповнення пропагандистського контенту.

«Емоційна привабливість включає так зване правило «С»: страх, скандал, сльози, сміх, страх. Обов'язково фейк містить звернення до авторитетів. Чи героям є авторитет, чи висловлюється з приводу якоїсь начебто події, начебто авторитетна особистість. Найчастіше це оманлива, або перекручена за змістом, вирвана з контексту фраза. І, безумовно, що сприяє оперативному поширенню фейків, охопленню великої аудиторії, це ефективна інтеграція в мережі», — зауважила Тетяна Ковтун.

Нагадаємо, що прямі ефіри відбудуться протягом Глобального тижня медіаграмотності. Теми та час за посиланням: https://www.aup.com.ua/anonce/vidznachte-tizhden-media-ta-informaci/

Будемо раді, якщо долучитеся!