22–23 вересня 2026 року студенти Луцького національного технічного університету досліджували, як алгоритми, емоції та інформаційні звички впливають на сприйняття новин. Дводенний тренінг «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» відбувся в Луцьку в межах проєкту FreeMind Ukraine.

Чому одні дописи одразу викликають довіру, а до інших ми ставимося насторожено? Хто визначає, що з’явиться в персоналізованій стрічці? Чи достатньо вміти розпізнати фейк, щоб упевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі?
Під час тренінгу студенти працювали з реальними інформаційними ситуаціями. Вони аналізували психологію інформаційного впливу та механізми маніпуляцій, перевіряли факти й джерела, знайомилися з можливостями відкритих даних. Окремою темою стали нові ризики та можливості, пов’язані зі штучним інтелектом.

Перевірка достовірності була лише першим кроком. Далі учасники ставили запитання, які допомагають побачити контекст:

«Невидимим редактором» можуть бути алгоритми цифрових платформ, емоції, когнітивні упередження, звичні джерела та способи подачі контенту. Учасники розбиралися, чому знайомі твердження нерідко здаються правдивішими, як емоційна реакція випереджає перевірку фактів і чому персоналізована стрічка не є нейтральною картиною світу.
«Ми хочемо відійти від сприйняття медіаграмотності як набору правил про те, як знайти фейк. Інформаційне середовище стало значно складнішим. Тому важливо навчитися бачити не лише сам контент, а й механізми, які стоять за нашим вибором, довірою та реакціями. Коли людина починає ставити ці питання – вона вже значно менше залежить від “невидимого редактора”», – говорить координаторка проєктів Академії української преси Юлія Кулик.

Другий день був присвячений студентським ініціативам. Учасники об’єдналися в команди й почали розробляти проєкти, які зможуть реалізувати у своїй університетській спільноті.
Під час проєктних спринтів команди визначали конкретну проблему, аналізували аудиторію, шукали практичне рішення та формулювали очікуваний результат. Загального наміру «підвищити медіаграмотність» було недостатньо. Потрібно було пояснити, для кого створюється ініціатива, яку проблему вона має розв’язати та за якими ознаками можна буде оцінити результат.

«Хороший проєкт починається не з красивої назви і навіть не з ідеї заходу. Він починається з розуміння проблеми: що саме ми хочемо змінити, для кого це важливо і який результат маємо побачити. Тому для нас принципово, щоб студенти не отримували готових рішень від тренерів, а самі проходили шлях від проблеми до власної ідеї та її реалізації», – зазначає медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
Робота команд продовжиться після завершення навчання в Луцьку. Студенти доопрацьовуватимуть проєкти, отримуватимуть консультаційну підтримку та реалізовуватимуть власні ініціативи в університетському середовищі.
За результатами програми найсильніші команди зможуть представити свої напрацювання та долучитися до навчальної програми в Берліні.

Такий формат допомагає перевести критичне мислення у практичну площину. Студенти вчаться аналізувати власне інформаційне середовище, а потім пропонують зміни для спільнот, у яких навчаються і спілкуються.
Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).


CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Організатори дякують Луцькому національному технічному університету та ректорці, докторці економічних наук, професорці Ірині Вахович за можливість провести тренінг і сприяння його організації.
Окрема подяка – завідувачці кафедри медіа, іміджу та комунікацій, докторці філологічних наук, професорці Людмилі Мялковській за запрошення, а студентам освітньої програми «Медіакомунікації та PR» – за активну роботу, запитання та готовність шукати власні відповіді на виклики сучасної медіасфери.
Усі новини, навчальні матеріали, вправи, кейси та презентації проєкту зібрані на сторінці FreeMind Ukraine.



15–16 вересня 2026 року в Полтаві відбувся перший дводенний тренінг FreeMind Ukraine «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?». Студентські команди працювали з медіаграмотністю, критичним мисленням, фактчекінгом, штучним інтелектом і розробкою власних університетських ініціатив.
Тренінг розпочався із запитання: «Хто насправді редагує вашу інформаційну реальність?». Учасники аналізували не лише фейки та сумнівні новини, а й власні інформаційні звички: чому одні повідомлення ми приймаємо майже автоматично, як емоції впливають на рішення, чому повторення робить твердження переконливішими та як алгоритми формують стрічку новин.

Полтава стала першим містом проєкту. Наступні тренінги відбудуться ще у чотирьох містах України. До FreeMind Ukraine долучилися п’ять закладів вищої освіти. Після навчання кожна студентська команда має розробити й реалізувати власну ініціативу у своєму університеті.
Проєкт реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Вільного університету Берліна.
Упродовж двох днів студенти розбирали психологію інформаційного впливу та перевіряли, як теоретичні принципи працюють на конкретних прикладах. Програма охопила:

Окремий блок присвятили ШІ. Його розглядали як інструмент, що може однаково впевнено згенерувати і корисну відповідь, і помилку. Назва дослідження, цифра чи посилання у відповіді штучного інтелекту не скасовують перевірки першоджерела.

«Для нас важливо не залишити медіаграмотність на рівні набору правил: перевір джерело, подивись дату, не поширюй сумнівне. Інформаційне середовище стало значно складнішим. Сьогодні потрібно розуміти не тільки, що на тебе впливає, а й чому саме це працює», — говорить Юлія Кулик, координаторка проєктів Академії української преси.
Теорією та дискусіями робота не обмежилася. Уже під час тренінгу студенти почали створювати власні проєкти. Перше запитання для команд звучало не «Що проведемо?», а «Що у своєму університетському інформаційному середовищі ви хотіли б змінити?».

Спочатку учасники визначали проблему й аудиторію, а потім шукали рішення. Ідеї проходили краш-тест: інші команди ставили запитання, знаходили слабкі місця та перевіряли, чи можна задум реалізувати на практиці.
На другий день кожна команда складала конкретний план майбутньої ініціативи: для кого вона створюється, якої зміни має досягти, як працюватиме, хто відповідатиме за реалізацію, які ресурси потрібні та за якими ознаками можна оцінити результат.

«Студенти дуже швидко пропонують формат: зробімо тренінг, гру, канал чи кампанію. Але сильний проєкт починається раніше — з розуміння проблеми. Кому це потрібно? Що саме має змінитися? Чому студент захоче витратити на цю ініціативу свій час? Коли є відповіді на ці питання, ідея стає проєктом, який уже можна реалізовувати», — зазначає Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Після зустрічі в Полтаві робота команд продовжиться. Студенти отримають менторську підтримку, доопрацюють свої задуми та реалізують їх у власних університетах.
Попереду — ще чотири міста й нові студентські команди. Кожна з них пройде шлях від аналізу інформаційного впливу до власної практичної відповіді на конкретну проблему університетського середовища.


Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Більше новин та навчальних матеріалів: FreeMind Ukraine.

Усі новини та матеріали проєкту зібрано на сторінці FreeMind Ukraine. Тут учасники й усі, хто цікавиться медіаграмотністю та критичним мисленням, знайдуть вправи, приклади, практичні кейси й готові презентації, які можна вільно використовувати у навчанні та тренінгах.
Академія української преси щиро вітає нашу колегу, медіадослідницю, кінознавицю та одну з провідних фахівчинь у сфері медіаосвіти Оксану Волошенюк з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник культури України». Відзнаку присуджено Указом Президента України з нагоди Дня Української Державності за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, освіти та суспільства.
Для Академії української преси це особлива подія. Протягом багатьох років Оксана Волошенюк була невід'ємною частиною нашої команди, розвиваючи медіаосвіту та медіаграмотність в Україні. Саме за її участі створювалися навчальні програми, підручники й посібники, які стали основою для тисяч учителів, викладачів, журналістів і студентів по всій країні. Вона зробила вагомий внесок у становлення медіаосвітнього напряму Академії української преси, ставши співавторкою багатьох видань, рекомендованих для використання в освітньому процесі.
Оксана Волошенюк належить до тих людей, які не лише досліджують медіа, а й змінюють культуру їх сприйняття. Її професіоналізм, принциповість, інтелект і відданість справі багато років надихали колег та партнерів Академії української преси.
Пишаємося тим, що маємо спільну історію, і щиро радіємо цьому заслуженому визнанню.
Бажаємо Оксані Волошенюк нових професійних звершень, натхнення, міцного здоров'я та подальших успіхів у розвитку української культури, медіаосвіти й критичного мислення!
Щирі вітання від колективу Академії української преси!
Шановні колеги!
Запрошуємо вас до участі в конференції «Як місцеві медіа допомагають своїм громадам», яка присвячена обміну досвідом між редакціями місцевих медіа.
Конференція відбудеться 23 липня в Києві у змішаному форматі. Для участі необхідна реєстрація (деталі - нижче).
Організатори конференції - Українська асоціація медіа бізнесу (УАМБ) та NIRAS Sweden AB, які спільно виконують проєкт «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні», який реалізується УАМБ спільно з NIRAS Sweden AB за фінансової підтримки Шведського інституту.
Своїм досвідом поділяться редакції:
На конференції ви дізнаєтеся:
Всі витрати на проведення конференції організатори беруть на себе. Учасникам нічого не потрібно буде оплачувати.
Участь у заході в Києві
Кількість місць для участі в Києві є обмеженою. Після завершення реєстрації організатори надішлють кожному зареєстрованому учаснику індивідуальне повідомлення щодо участі. Нажаль ми не можемо гарантувати участь у заході в Києві усім бажаючим. Але щиро запрошуємо до онлайн участі усіх, хто не потрапить до кола учасників події в Києві.
Онлайн-участь
До онлайн-конференції зможуть долучитися всі зареєстровані учасники.
Під час реєстрації просимо зазначити, який формат участі є для вас найбільш зручним. Це допоможе організаторам сформувати список офлайн-учасників відповідно до можливостей проєкту.
Для участі необхідно зареєструватися:
Посилання на форму реєстрації.
Якщо у вас виникнуть запитання або потрібна додаткова інформація, звертайтеся:
assosiation.media.business@gmail.com
+38 (093) 335 84 86 — Катерина.
Будемо раді бачити вас серед учасників конференції та разом розвивати сильну спільноту місцевих медіа України!
Конференція проводиться Українською асоціацією медіабізнесу (УАМБ) у межах проєкту «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні», який реалізується УАМБ спільно з NIRAS Sweden AB за фінансової підтримки Шведського інституту.
🎥 Мрієш про кар'єру у сфері журналістики, медіа та цифрових комунікацій?
Ми пропонуємо навчання за освітніми програмами:
🎓 БАКАЛАВР
«Журналістика та соціальна комунікація»
🎓 МАГІСТР
«Журналістика. Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю»
📚 Форми навчання:
📍 Денна
📍 Заочна
📍 Змішана — поєднання офлайн і онлайн
🎓 Рівні освіти:
👩🎓👨🎓 бакалавр, магістр
⭐️ 7 ПРИЧИН ОБРАТИ МДУ
🌍 1. Можливість навчатися з будь-якої точки України або світу.
🗓 2. Гнучкий графік та можливість поетапної оплати навчання.
📗 3. Навчання за сучасними програмами, які поєднують журналістику, цифрові медіа, PR та комунікації.
🚀 4. Актуальні тренди.
Освітній процес орієнтований на сучасні технології, ШІ, мультимедійний контент та міжнародний досвід.
🌍 5. Міжнародні можливості.
Партнерство із закордонними університетами, міжнародні проєкти, академічна мобільність.
👨🏫 6. Викладачі-практики.
Навчання від провідних журналістів, медіаекспертів, редакторів, телеведучих та фахівців комунікаційної сфери.
⭐️ 7. Участь у конференціях, майстер-класах і воркшопах.
🌐 Навчання у Києві
Консультації приймальної комісії:
📞 +308638413619 — факультет ФМК
📞 (096) 743-74-43 — Telegram / Viber / WhatsApp
📥 enrollment@mu.edu.ua
🏛 Київ, вул. Преображенська, 6/4, кабінет 101
🔗 Детальніше — на сайті:
🌐 mu.edu.ua
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfMPHQp6zJvEwA8cnVuFt3P4aoyq-tnU243dOY3vRKRcQ6bvg/viewform
💙💛 МДУ — це більше, ніж навчання!
Твій старт у світі журналістики, медіа та цифрових комунікацій починається тут!
Проєкт «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні» спрямований на посилення ролі місцевих медіа як ефективних комунікаційних платформ в громадах, які допомагають мешканцям, органам місцевої влади та бізнесу краще розуміти одне одного, обговорювати нагальні проблеми та спільно знаходити рішення. Йдеться не про інформування або збір запитань і публікацію відповідей, а про ініціативу з боку медіа та активну модерацію живого, двостороннього спілкування, у якому мешканці, влада та інші зацікавлені сторони одночасно беруть участь в обговоренні проблеми, чують позиції одне одного та спільно шукають рішення.
Проєкт підтримує місцеві редакції в реалізації власних або інших, важливих для громади, ініціатив, які передбачають безпосередню взаємодію учасників: фасилітовані зустрічі, обговорення, робочі сесії чи інші формати, де медіа виступає організатором і модератором процесу, а результатом є конкретні домовленості учасників діалогу, їхні спільні дії або рішення, вплив на вирішення проблемної ситуації. Іншими словами, результатом проєкту мають бути певні зміни в громаді або, як мінімум, оприлюднені домовленості про план дій з подолання проблеми, а не лише публікація інформації, яка “робить проблему видимою”.
У першому раунді гранти на реалізацію власних проєктів отримали 6 редакцій - “Біляївка.city”, “Вперед”, “Звягель”, “Златокрай”, “Путивльські відомості”, “Сільське життя “. 23 липня відбудеться конференція (у змішаному форматі), на який буде обговорюватись отриманий ними досвід та результати. Слідкуйте за анонсами.
До участі в другому відкритому конкурсі запрошуються діючі місцеві медіа, які розташовані та здійснюють діяльність на контрольованих територіях України, регулярно виробляють редакційний контент (онлайн, друкований, радіо або телебачення), є незалежними від політичних партій і виборних посадових осіб.
Перевага надаватиметься медіа, які працюють у громадах прифронтових або деокупованих регіонів, у громадах з ВПО, а також тим редакціям, які продемонструють життєздатний підхід впровадити у громаді певні рішення чи зміни по відношенню до проблем вразливих груп, а також тим медіа, які продемонструють у заявці реалізацію підходів журналістики, орієнтованої на пошук рішень.
У межах проєкту кожне відібране медіа отримає індивідуальну менторську підтримку українських та/або шведських експертів, субгрант на реалізацію проєкту, участь в обмінах досвідом в рамках заходів проєкту (буде конкретизовано пізніше), а також практичну підтримку в розробці та реалізації діалогових і редакційних заходів.
Субгрант призначений для реалізації конкретної ініціативи, що поєднує редакційний контент і активну участь громади.
Субгрант може покривати:
- витрати на оплату робочого часу команди, який необхідний для виконання запланованих проєктом завдань,
- організацію публічних заходів,
- локальні поїздки,
- виробництво контенту,
- комунікаційні матеріали
- іншу необхідну логістику, безпосередньо пов’язану з ініціативою.
Що не може покривати субгрант:
- загальні організаційні витрати на заробітну плату, не пов'язані з ініціативою;
- Придбання обладнання, не пов'язаного з виконанням завдань проекту;
- Політичні кампанії або контент, пов'язаний з виборами;
- Комерційна або прибуткова діяльність;
- Невиправдані поїздки за межі регіону проекту.
Що очікується від учасників
Обрані редакції зобов’язуються брати участь у всіх наставницьких сесіях, провести щонайменше один публічний діалог або зустріч із зацікавленими сторонами в громаді, підготувати та поширити редакційні матеріали для аудиторії, дотримуватися етичних стандартів та забезпечити своєчасну подачу описових і фінансових звітів. Результати реалізованих ініціатив також будуть представлені на національних заходах проєкту.
Редакції мають взаємодіяти з усіма основними групами інтересів у своїй громаді - з мешканцями, органами місцевої влади, установами та організаціями, громадськими організаціями та бізнесом. Окрім того - брати участь у наставницьких і навчальних заходах проєкту. Важливою є готовність дотримуватися стандартів прозорості, звітності, журналістської етики та конструктивної, чутливої до конфліктів журналістики.
Процес відбору та критерії оцінювання
Заявки проходитимуть багатоступеневий відбір, який включатиме перевірку на відповідність формальним вимогам, експертну оцінку представниками УАМБ та NIRAS, формування рейтингового списку та додатковий розгляд менторами. Остаточні рішення ухвалюються відповідно до затвердженої процедури конкурсу та подаються донору на затвердження.
Під час оцінювання особлива увага приділятиметься актуальності та значущості проблеми для громади, чіткості та реалістичності плану дій, орієнтації на реальні зміни, а не лише інформаційне висвітлення, здатності редакції залучати мешканців і ключових стейкхолдерів, а також інклюзивності та гендерній чутливості ініціативи.
► Ознайомитися з повними умовами конкурсу можна за посиланням:
Повні умови конкурсу та критерії відбору (українська версія)
Редакціям пропонується подати коротку проєктну пропозицію відповідно до офіційного шаблону УАМБ
Разом із заявкою необхідно подати такі документи:
Заповнені заявки слід надсилати електронною поштою на адресу: assosiation.media.business@gmail.com
Тема листа: [Назва Медіа] – «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні»
Очікуваний період діяльності за проєктом - серпень - листопад 2026 року.
Загальна сума гранту не може бути більшою 125000 гривень.
Заявки приймаються до 08 липня 2026 року 18:00 . Заявки, подані після дедлайну, не розглядатимуться.
Запитання щодо конкурсу можна надсилати на електронну адресу assosiation.media.business@gmail.com з темою листа:
[Назва Медіа] – Запитання щодо конкурсу
Відповіді на запитання будуть надаватися у письмовому вигляді протягом 2-3 робочих днів, а за можливості – і швидше.
Зверніть також увагу будь ласка на таке:
Документи для завантаження:
Додаток 4 Шаблон описового звіту
Додаток 5 Шаблон фінансового звіту
¹Шведський інститут – державна установа, яка просуває Швецію на міжнародному рівні. Мета його діяльності – побудувати довіру та сприяти співпраці в галузі торгівлі, інвестицій, культурного обміну та сталого розвитку. В рамках програми співпраці з Україною Шведський Інститут підтримує проекти з реконструкції, реформ та інтеграції України в ЄС. Детальніше про діяльність Шведського Інституту - на веб-сайті www.si.se.
Як журналістам упорядкувати свої матеріали й не спотворити потенційні докази воєнних злочинів? Питання актуальне для медійників.
Стрічка новин щодня майорить кадрами після обстрілів чи влучань, репортажами про життя на прифронтових територіях, евакуацію населення, інформацією про події на фронті. Журналісти фіксують потенційні воєнні злочини й те, як ми проживаємо цю війну. Це гігабайти інформації різного формату, які після того, як стають новинами, зберігаються на різних цифрових носіях. Що далі відбувається з цією інформацією?
Джерело: https://mediafond.com.ua/show/none/3966
Під час вебінару, який проведе 30 червня 2026 року Архів Війни / Ukraine War Archive, буде розмова про те, як журналістам безпечно зберігати цифрові матеріали про війну та які технології існують для впорядкування інформації.
Окремим фокусом стане розмова про принципи ефективного документування, а саме про те, як журналістські матеріали можуть перетворюватися на докази, придатні для правоохоронних органів і судів. Також поговоримо, яку роль ця інформація може відігравати у збереженні історії та меморіалізації.
Спікери:
Олексій Сафонов, техлід, архітектор програмного забезпечення Архіву Війни;
Ар’є Мора, менеджер з адвокації та комунікацій ГО «Ukrainian Legal Advisory Group».
Модераторка: Вікторія Єрмолаєва, журналістка, головна редакторка Громадського радіо.
30 червня о 16:00 – на платформі Zoom.
Участь безплатна за попередньою реєстрацією (посилання тут).
Цей захід відбудеться за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Пресслужба ВБФ «Журналістська ініціатива»
Воєнкор, продюсер міжнародних медіа, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко під час експертної дискусії в офісі НСЖУ розповів, як змінюються правила безпечної роботи медійників у прифронтовій зоні, навіщо журналістам потрібна підтримка військових і чому сьогодні самого детектора вже замало.
«Журналістам треба міняти методи роботи — відповідно до того, як змінюються військові технології»
«Чи посадить посадить “Чуйка” дрон? Звичайно, ні. Але це дуже класний інструмент в ухваленні рішень, бо він дає тобі ті золоті хвилини, які можуть вберегти життя», — пояснює Коваленко. Детектор дронів він і його команда використовують постійно, працюючи в так званих кілзонах — місцях суцільного ураження. Проблема в тому, що ці зони розширюються, і то дуже швидко — тож на ці зміни критично реагувати.
«Так само, як змінюються військові технології, так само і нам, журналістам, треба змінювати методи своєї роботи», — наголошує він.
«Військові навіть небо бачать інакше»
Зміна, яку він фіксує як ключову: на власній машині й власною командою журналіст уже не доїде ближче до лінії фронту. «Це, в принципі, неможливо без засобів РЕБ. А журналістам використовувати РЕБ заборонено. По-друге, це дуже коштовна річ».
Звідси висновок, у якому Коваленко переконаний: працювати в прифронтовій зоні сьогодні можна лише разом із військовими. Пресофіцер завжди має більше інформації про те, що зараз у небі, і краще знає, як користуватися обладнанням. До того ж самі журналісти не мають права носити жодних засобів перехоплення дронів — ні сіток, ні пістолетів, ні помпових рушниць, хоча, за словами Коваленка, це питання серед колег уже починає підійматися: «Слава Богу, якщо це є у військових, які вас супроводжують, бо це дуже часто рятує життя». Військові ж, за його словами, навіть бачать інакше — дивляться в небо, розділяють сектори, залучають окрему команду, бо в машину зазвичай уміщається максимум четверо-п’ятеро людей.
«Військові просто зривають наліпки “Преса”»
Окрема тема — маркування. Тут Коваленко категоричний: наліпки «Преса» на автівках сьогодні не захищають. «Бо росіянам начхати на всі конвенції, які є». За його спостереженням, приблизно з 2023 року з’явилася тенденція, коли військові самі зривають такі наліпки перед виїздом медійників.
Журналіст, за його словами, не має виглядати як військовий — можна працювати в синьому чи чорному бронежилеті. Джерелом зайвого ризику може стати й автомобіль: «Мені навіть довелося поміняти машину, бо автівка виглядала як військова. Реально стало страшно їздити». Тепер, каже він, авто має бути повнопривідним і непомітним, але без зайвих ознак спорядженого позашляховика.

«Я — за носіння бронежилетів»
Порушували й питання захисного спорядження. Ведучий дискусії, голова НСЖУ Сергій Томіленко, звернув увагу: журналісти у прифронтових регіонах нерідко відмовляються від важких бронежилетів як від надто обтяжливого спорядження, обираючи працювати зовсім без захисту. Як можливе рішення нині обговорюється ідея забезпечувати медійників легшими тілесними бронежилетами охоронного типу: краще 2-кілограмова «майка», ніж нічого.
Андрій Коваленко підтверджує, що підходи серед колег різні: дехто ховає бронежилет під одяг, аби виглядати цивільно, дехто взагалі відмовляється від нього — бо в прифронтових містах це не в кращий бік може вплинути на контакт із героями матеріалів. «Якщо ти працюєш у Херсоні, Краматорську, Дружківці, де люди живуть у цьому всьому, а ви приїхали в бронежилетах і починаєте щось їм розповідати. Це, м’яко кажучи, виглядає дивно».
Утім, його позиція однозначна: «Я — за носіння бронежилетів. Бо це твій захист, який може оберегти твоє життя».
Не оминув Коваленко й психологічного виміру журналістської роботи в екстремальних умовах. Усвідомлення пережитого, за його словами, приходить опісля — і цю тему, переконаний він, потрібно проговорювати, поряд із проблемою вигорання.
Окремо він наголосив на потребі безперервно оновлювати безпекові навички. «Програма тренінгу застаріває скоріше, ніж сам тренінг закінчився», — констатує журналіст. Скіли в тактичній медицині, на його думку, потребує відпрацювання не раз на рік, а хоча б тричі-чотири рази. Команда має знати, де і в якій кишені лежить турнікет у кожного: «Нам зараз потрібно не відставати від того, що відбувається на фронті — щоб ефективно працювати і щоб зберегти своє життя».
Свідчення Андрія Коваленка прозвучали під час експертної дискусії в офісі НСЖУ 10 червня «Журналістика в умовах дронових атак: безпека, підтримка та професійна солідарність». Голова НСЖУ Сергій Томіленко також презентував новий практичний посібник з безпеки журналістів в умовах дронових загроз, підготовлений за підтримки швейцарського фонду Fondation Hirondelle. А також мережа Центрів журналістської солідарності отримала нову партію детекторів дронів «Чуйка» від українського виробника BlueBird Tech, вони будуть доступні для безоплатного використання журналістами через ЦЖС у Києві, Сумах та Одеській області. Окремо була виокремлена роль Центрів журналістської солідарності НСЖУ як безпечних точок підтримки для медійників.
Учасники дискусії говорили не лише про технічні засоби захисту, а й про необхідність оновлення безпекових протоколів. Ключова зміна, зафіксована практикою: маркування «Преса» більше не захищає — навпаки, може перетворити журналіста на пріоритетну ціль.
Під час дискусії також пролунали свідчення воєнної кореспондентки Ольги Каліновської, яка розповіла своє нові небезпеки журналістської роботи в контексті розвитку дронових технологій.
Дискусія у Спілці засвідчила, що російська війна постійно створює нові виклики для медіа. Тому поряд із захистом свободи слова велике значення мають питання фізичної безпеки журналістів, підтримка локальних продюсерів та фіксерів, а також розвиток мережевої професійної взаємодопомоги. Саме на це й спрямовуються ініціативи НСЖУ та Центрів журналістської солідарності.

Для сучасних підлітків цифровий світ — це не щось, у що вони час від часу занурюються, а середовище, у якому вони зростають. Він формує їхнє уявлення про себе, впливає на взаємини з іншими та на те, як вони розуміють, що є правдою. Водночас цей простір далеко не нейтральний. Те, що виглядає як достовірна інформація, може вводити в оману, а те, що сприймається як зв’язок і підтримка, може створювати тиск. Для багатьох молодих людей орієнтуватися в цій реальності стало щоденним викликом, часто без достатніх порад чи підтримки.
Саме тут з’являється YOUth HUB (Youth Empowerment Hub: Digital, Inclusive & Engaged). Новий проєкт Erasmus+ ґрунтується на простій ідеї: молоді люди не повинні самостійно розбиратися в цифровому світі. У центрі проєкту — розробка практичних інструментів, які допоможуть як молоді, так і тим, хто працює з нею, справлятися з повсякденними цифровими викликами.
YOUth HUB орієнтований на молодь віком 13–18 років, особливо на тих, хто перебуває у більш вразливих життєвих обставинах, зокрема переміщену молодь. Проєкт визнає, що цифрові виклики пов’язані не лише з умінням розуміти контент, а й із тим, як справлятися з його впливом. Саме тому він поєднує розвиток цифрових навичок з емоційною стійкістю, допомагаючи молодим людям не лише орієнтуватися в онлайн-просторі, а й почуватися в ньому впевненіше.
Проєкт об’єднує організації з Німеччини, Польщі, Італії, Фінляндії та Чехії, поєднуючи досвід у сфері молодіжної роботи, медіаосвіти та цифрових інновацій. Така різноманітність дозволяє партнерству виходити за межі теорії та створювати рішення, які відображають реальний досвід і виклики молодих людей у різних країнах Європи.
Протягом наступних двох років партнери розроблять низку практичних матеріалів, призначених для щоденного використання. Серед них — Digital Lab, інтерактивна платформа з інструментами та навчальними матеріалами, відеоісторії у форматі «рівний — рівному», засновані на реальному досвіді, а також рекомендації для молодіжних працівників щодо інтеграції цих тем у щоденну роботу.
Усі результати проєкту будуть у відкритому доступі, щоб забезпечити їхню доступність і довготривалий вплив. Додаткову інформацію про проєкт, його діяльність та майбутні результати буде опубліковано на сайті проєкту та в комунікаційних каналах партнерських організацій.
Contact
Євген Цимбаленко, European Youth4Media Network e.V., yevhen.tsymbalenko@youth4media.org
https://youthhubproject.eu/, Newsletter https://canva.link/t81s2wtyk3st77j