Є поїздки, якими просто звітують. А є ті, що дихають досвідом, дорогою, голосами людей, яких ти вже не забудеш. Престури Академії української преси до фронтової зони – саме такі.
І для нас це значно більше, ніж окремий проєкт. З 2002 року разом із Посольством США в Україні ми не просто реалізуємо ініціативи – ми змінюємо підходи до журналістики! Десятки проєктів, сотні навчань, тисячі журналістів – і спільна віра в стандарти, які витримують навіть найскладніші часи.
Цього року Сполучені Штати Америки відзначають 250-ту річницю підписання Декларації незалежності. З цієї нагоди Посольство США в Україні ініціює серію подій – від виставок до медійних проєктів і партнерських ініціатив. Саме тому ми вирішили поділитися історією співпраці – як історією довіри, підтримки і спільної роботи заради правди.
Один із таких напрямів – престури для іноземних журналістів. Для них ця подорож починається з Києва: перші зустрічі, перші розмови, перші спроби зрозуміти країну не через заголовки, а через людей. У редакціях, у коридорах парламенту, у діалозі з експертами та медійниками поступово зникають стереотипи. Але це лише початок.
Далі – дорога на схід. Луганська, Донецька області, прифронтові громади. Там, де слова «контекст» і «конфлікт» перестають бути абстракцією. З листопада 2015 року по квітень 2019 року АУП провела 7 п’ятиденних престурів для журналістів із 10 країн – від Грузії до Данії. 41 учасник пройшли цей шлях: від знайомства зі столицею до глибокого занурення в реальність, яка змінює оптику. Престурам після 2019 р. аж до сьогодні буде присвячений окремий пост.
Журналістів супроводжували президент АУП Валерій Іванов, виконавчий директор Андрій Коваленко та координатор проєкту Артемій Пономаревський – люди, які проводили журналістів не лише маршрутами, а й давали доступ до реальних історій, до людей, які живуть і воюють.
Найсильніше це відчулося саме там, на сході. Семенівка, Сєвєродонецьк, Маріуполь – це вже не просто точки на карті. Тут руйнувася міфи. Не гучно – а точно. Через реальність, яка не вкладається у прості формули.
Ці престури – не про мандрівки. Вони про відповідальність. Про той момент, коли журналіст повертається додому і вже не може писати так, як раніше. Коли між «я чув» і «я бачив» з’являється дистанція, яка змінює якість тексту.
І поки є такі партнерства, такі поїздки і така чесна розмова – правда має шанс бути почутою.
Дякуємо Посольству США в Україні за довіру та силу партнерства 🇺🇸🇺🇦
Проєкт «Медіахаб: майстри медіа – школа журналістів нового покоління», який реалізує Академія української преси у співпраці з Маріупольський державний університет, продовжує серію вебінарів, присвячених сучасним практикам журналістики.
Другий вебінар був присвячений мобільній журналістиці (MoJo) — формату, який дедалі більше визначає спосіб створення контенту в сучасних медіа. Спікерками заходу стали студентки кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Ірина Любарська та Марина Черненко.
У межах вебінару учасники розглянули, як за допомогою смартфона можна створювати змістовні та емоційно насичені журналістські матеріали. Особливу увагу було приділено не лише технічним аспектам, а й ролі щирості, емпатії та довіри у роботі з героями. Представлені кейси продемонстрували, що мобільна журналістика здатна передавати глибокі історії та створювати сильний емоційний зв’язок із аудиторією.
Під час вебінару було окреслено ключові підходи до створення якісного MoJo-контенту:
робота з історією через формулу «герой – конфлікт – рішення»;
значення звуку та інтершумів для ефекту присутності;
використання пауз як елементу драматургії;
базові принципи композиції кадру та монтажу (зокрема L-cut та J-cut);
доступні інструменти для створення контенту (зокрема CapCut, Adobe Audition, Canva).
Окремо підкреслювалося, що мобільна журналістика сьогодні є не лише технологічним рішенням, а й способом зберегти автентичність у медіа. У час, коли інформаційний простір перенасичений штучними образами, саме щирість і довіра стають ключовими цінностями журналістики.
Як зазначав Жан-Люк Годар, «кіно — це правда 24 кадри на секунду». У сучасних умовах цей принцип набуває нового звучання і в мобільній журналістиці.
▶️ Переглянути запис вебінару можна за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=vgyW6hgOEig
Проєкт «Медіахаб» і надалі об’єднує молодих журналістів, студентів і практиків для обміну досвідом та розвитку сучасних медійних компетенцій.
Запрошуємо на другий вебінар проєкту «Медіахаб» від Академії української преси та кафедри соціальних комунікацій МДУ.
Спікерки Ірина Любарська та Марина Черненко поділяться практичним досвідом створення соціальних MoJo-сюжетів — від пошуку ідеї до фінального монтажу.
Поговоримо про те, як за допомогою смартфона візуалізувати складні сенси так, щоб вони справді зачіпали аудиторію та працювали в алгоритмах соцмереж.
Трансляція відбудеться 05 травня 2026 року об 15:00 на ютуб-каналі Академії української преси, також відео буде доступне у записі: https://www.youtube.com/@aup-foundation
Мобільна журналістика сьогодні — це не лише про швидкість. Це про довіру, близькість до героя і здатність передати історію так, щоб її не просто побачили, а відчули.
Приєднуйтеся, щоб опанувати інструменти, які дозволяють створювати якісні соціальні відео вже зараз.
Модератор заходу: Тетяна Іванова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій МДУ, медіаексперт Академії української преси.
До зустрічі в «Медіахабі»!
Ми в Академії Української Преси пишаємося тим, як студенти Маріупольського державного університету Максим Шерстюк та Ілона Сташук спробували себе у новій ролі і стали спікерами нашого спільного проєкту «Медіахаб: майстри медіа — школа журналістів нового покоління».
Цей вебінар, на тему «Відеожурналістика нового покоління: як створювати, візуалізувати та просувати професійний контент», став справжнім вибухом нових ідей та підходів, які принесли наші студенти-практики. Але це не просто черговий цикл вебінарів — це справжній простір для поєднання теорії з реальною практикою.
Чому це було круто?
Максим та Ілона — це «цифрові аборигени», які не лише вивчають алгоритми, а й щодня їх «приручають». Вони поділилися з нами секретами:
Візуального сторітелінгу: як захопити увагу глядача за кілька секунд.
YouTube-просування: як створити блог, що працює.
Інфографіки: як перетворити складні цифри на зрозумілу історію через 5 ключових етапів.
А чим це корисно для досвідчених фахівців? 💡
Навіть якщо ми роками працюємо в медіапедагогіці чи журналістиці, нам варто повчитися у молоді їхній сміливості та «відчуттю моменту». Ось що ми візьмемо на озброєння:
Нова психологія споживання: 52% представників Покоління Z відчувають сильніший зв'язок із креаторами в соцмережах, ніж із традиційними телеперсонами. Нам треба бути там, де наш глядач!
Методологія віральності: Формула STEPPS Йони Бергера (соціальна валюта, тригери, емоції, практична цінність) робить контент професійним і «вірусним».
Еволюція форматів: Розуміння того, що в тренді вертикальні відео, а інтрига — головний фактор утримання уваги.
Пишаємося студентами! Вони доводять, що нова генерація журналістів вже тут і готова змінювати правила гри.
Дивіться вебінар у запису за покликанням: YouTube - Медіахаб
Далі буде ще більше драйву. Будьте серед перших разом з нами! 🔥🎬
#Медіахаб #МДУ #Медіаграмотність #ЖурналістикаНовогоПокоління #АУП #СтудентиСпікери
Шановні колеги,
запрошуємо українських журналістів та медіафахівців долучитися до 19-го Global Media Forum (GMF) від Deutsche Welle. Форум відбудеться 23–24 червня 2026 року в Бонні (Німеччина) і проводиться за підтримки МЗС Німеччини.
Цьогорічна тема форуму — “Journalism out loud.” — присвячена викликам поляризованого суспільства, зміцненню довіри до медіа, розвитку діалогу та стійкості.
Що на вас чекає:
️
Важливо:
Квитки:
Детальніше про GMF:
https://corporate.dw.com/en/gmf/s-43101535
Отже, починаємо! 🚀
Відкриваємо новий проєкт «Медіахаб: майстри медіа — школа журналістів нового покоління»!
Перший вебінар серії: «Відеожурналістика нового покоління: як створювати, візуалізувати та просувати професійний контент». 🎬
Трансляція відбудеться 28 квітня 2026 року об 15:00 на ютуб-каналі Академії української преси, також відео буде доступне у записі: https://www.youtube.com/@aup-foundation
Наші спікери — студенти-практики Маріупольского державного університету Максим Шерстюк та Ілона Сташук. Вони не теоретики, а ті самі люди, що знають:
• Як працює візуальний сторітелінг;
• Як запустити авторський YouTube-блог;
• Як «приручити» алгоритми соцмереж.
Модератор заходу: Тетяна Іванова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій МДУ, медіаексперт Академії української преси.
Відео сьогодні — це must-have. Якщо хочеш бути помітним і «в темі» — тобі до нас.
Будь серед перших! 🔥
Як виглядає журналістика, яку вже сьогодні формує нове покоління?
Без зайвої теорії. З фокусом на практику, інструменти та реальні підходи.
Академія української преси запрошує на серію вебінарів, де студенти Маріупольського державного університету виступають як молоді практики та діляться власними напрацюваннями, кейсами й баченням сучасної журналістики.
Це можливість побачити, як нове покоління:
• працює з відео та сучасними форматами
• мислить у категоріях довіри й репутації
• інтегрує ШІ в журналістику
• створює відеоконтент для соціально важливих тем
І водночас — це простір для професійного діалогу між досвідченими журналістами, медіапедагогами та тими, хто тільки входить у професію.
У програмі Медіахабу:
«Відеожурналістика нового покоління: як створювати, візуалізувати та просувати професійний контент»
Актуальні підходи до відео: від ідеї до дистрибуції.
«Репутаційний капітал: як довіра до медіа стає активом і зброєю»
Про довіру як ключовий ресурс сучасних медіа.
«Якісна журналістика в епоху ШІ: як використовувати технології і не порушити стандарти»
Практики роботи з ШІ без втрати професійних стандартів.
«Відеосюжет на соціально значущу тему у форматі MoJo: від пошуку ідеї до фінального монтажу»
Конкретні кейси створення мобільного контенту.
Чому це варто відвідати:
• нові підходи та свіже бачення професії
• практичні інструменти й кейси
• можливість обміну досвідом між поколіннями журналістів
• професійна дискусія про трансформацію медіа
Формат: онлайн
Для кого: журналісти, медіапедагоги, викладачі, студенти та всі, хто працює з інформацією
✨ Медіахаб — це про діалог поколінь і спільне переосмислення журналістики.
Долучайтеся — тут формується те, що вже завтра стане стандартом.
СРСР тривалий час орієнтувався на майбутнє, відкладаючи очікуваний результат на завтра або навіть післязавтра. Це дозволяло пояснювати наявні проблеми як “тимчасові труднощі”. Водночас держави існують довго, а людське життя обмежене… Тому ці труднощі нерідко виходили за межі “тимчасових” і супроводжували життя кількох поколінь. Значна частина цього життя відбувалася в межах системи заохочень і обмежень, характерної для ієрархічних моделей управління.
Періоди масових репресивних практик надовго залишилися в пам’яті. Це, зокрема, 1937 рік, а також кампанії кінця 1940-х років, пов’язані з боротьбою проти так званого “низькопоклонства перед Заходом”. У різні періоди відбувалися спроби вилучення текстів, які вважалися небажаними з точки зору офіційного бачення формування масової свідомості.
Водночас ідеї дистанціювання від “чужого” частково виникали ще раніше — зокрема, у середовищі російських футуристів. У маніфесті 1912 року “Ляпас суспільному смаку” звучав заклик до радикального переосмислення класичної культури.
Побоювання впливу зовнішніх ідей на свідомість громадян у різних формах зберігається і сьогодні, вже в умовах інформаційного суспільства. Держави традиційно більше спираються на інструменти контролю та регулювання, ніж на переконання. Такі механізми часто виявляються ефективними, навіть якщо не передбачають глибокого осмислення.
У радянський період сформувалося насторожене ставлення до Заходу, яке не було характерним для дореволюційного часу. Сучасні дослідники звертають увагу, що в умовах інформаційного суспільства конкуренція дедалі більше переходить у сферу смислів і наративів.
СРСР системно протидіяв поширенню “небажаних” ідей та їх носіїв. Це почалося ще з перших років радянської влади, коли частину інтелігенції було змушено залишити країну. У списках на висилку опинялися представники різних професій — лікарі, викладачі, економісти, літератори, юристи, студенти.
Історія показує, що влада в різні періоди по-різному реагувала на критику: іноді обмежувала її, іноді частково допускала. Водночас для будь-якої політичної системи непросто підтримувати баланс між відкритістю і контролем.
Інтелектуальні середовища часто спираються на попередній досвід і знання, що може створювати напруження в періоди радикальних змін. Частина мислителів початку ХХ століття, які добре орієнтувалися в міжнародному інтелектуальному контексті, ставали джерелом критичного осмислення нової реальності.
Держава завжди має широкий спектр інструментів впливу на тих, хто мислить інакше. Водночас людина існує одночасно в кількох просторах — фізичному, інформаційному та віртуальному. Якщо раніше страхи були переважно пов’язані з фізичними загрозами, то сьогодні значна їх частина формується через інформаційне середовище.
Ми часто намагаємося будувати сучасність, спираючись на моделі минулого. У таких моделях важливу роль відіграє центр влади — умовна фігура, що концентрує повноваження. Перехід до інших форматів взаємодії є складним, оскільки минуле з його ієрархіями продовжує впливати на сучасність.
У російському політичному дискурсі Україна інколи розглядається крізь призму минулих залежностей, що не відповідає сучасній реальності. Водночас створення нових суспільних моделей завжди є складним процесом, особливо коли доводиться трансформувати вже наявні структури.
Ми значною мірою є людьми минулого, адже саме там сформувалися наші уявлення. Влада традиційно будується на принципах підпорядкування, які історично були пов’язані з виживанням. Водночас не всі правила минулого переходять у майбутнє — революції часто змінюють ці підходи, хоча ієрархії при цьому зберігаються, набуваючи нових форм.
Навіть у різних політичних системах — демократичних чи квазі-демократичних — зберігається роль ієрархій і правил підпорядкування. Коли система вибудувана, особа на вершині ієрархії стає менш визначальною, ніж сама структура.
Сучасні суспільства пережили кілька хвиль трансформацій. Проте кожного разу ключовим елементом залишалося підпорядкування новій системі. Історія також неодноразово переосмислювалася відповідно до нових політичних умов.
Після Другої світової війни в СРСР розгорнулася кампанія боротьби з космополітизмом, у межах якої частину інтелігенції звинувачували у надмірній орієнтації на Захід. Ідеологія в радянському розумінні виконувала функцію системи, яка не підлягала сумніву.
Сьогодні також можна спостерігати повернення окремих практик, пов’язаних із контролем інформаційного простору. У таких умовах право на індивідуальну думку інколи поступається вимогам колективного схвалення. Це впливає на культурне середовище, зокрема на мистецтво та публічну комунікацію.
Ідеологія завжди пов’язана з владою. Те, що розглядається як загроза для неї, може трактуватися як загроза для суспільства загалом. При зміні політичних умов змінюється і уявлення про “ворогів” та “союзників”.
Ставлення до “чужого” історично часто було настороженим. Водночас практичні потреби іноді змінювали це ставлення — як це відбувалося, наприклад, у сфері науки під час розвитку ядерних технологій.
СРСР залишався високо політизованою державою, де значна увага приділялася ідеологічному впливу. Це формувало постійне відчуття напруження — як у реальному, так і в інформаційному просторі.
У такій системі важливу роль відігравало протиставлення “ми — вони”, що підсилювало мобілізаційний ефект. Політичні системи зазвичай схильні до чітких поділів і меншою мірою допускають складні, багатовимірні оцінки.
Контроль над публічним висловлюванням був і залишається одним із ключових інструментів управління. У таких умовах вільне слово може обмежуватися, що впливає на розвиток публічного дискурсу.
Водночас суспільство завжди потребує простору для емоцій і обговорення. У різні періоди ці функції виконували культура, спорт чи інші форми соціальної активності.
Наука і культура по-різному реагують на тиск. Природничі науки часто мають більше автономії, тоді як гуманітарна сфера більш залежна від ідеологічних рамок.
Світ залишається складним і багатовимірним. Однак публічний простір нерідко спрощується, щоб зробити управління більш ефективним. Це створює розрив між реальністю та її спрощеними інтерпретаціями.
Будь-який перекіс у сприйнятті реальності може призводити до викривлень: ми починаємо бачити те, чого немає, і не помічати важливого. У політичній комунікації це проявляється особливо яскраво.
Протистояння між різними системами, у тому числі в інформаційному просторі, вимагає значних ресурсів і зусиль. Водночас людство витрачає значну частину цих ресурсів на внутрішні конфлікти.
Ми живемо у періоди змін, коли чергуються фази конфліктів і миру. І в кожному з цих періодів існує прагнення до перемоги — як у фізичному, так і в інформаційному вимірі.
До уваги всіх охочих!
Академія української преси оголошує тендер «Надання комплексу послуг з виготовлення, пакування, розсилки друкованої та брендованої продукції».
Ми шукаємо постачальника (-ків) для виконання поліграфічних послуг з друку, виготовлення брендованої продукції, фасування та відправлення матеріалів.
Просимо, будь ласка, звернути увагу, що пропозиція складається з двох лотів: лот 1. «Виготовлення поліграфічної продукції»; лот 2. «Виготовлення брендованої продукції». Потенційні постачальники можуть подати заявку для надання послуг як у межах одного лоту, так і двох.
Зацікавленим сторонам необхідно підготувати свої цінові пропозиції, заповнивши Додаток 2 відповідно до вимог, зазначених у запиті на пропозиції (ЗП). Детальний опис та умови можна знайти за посиланням: https://aup.com.ua/uploads/Request_for_Proposal_AUP_2026.docx
Запропоновані послуги будуть розглядатися та оцінюватися відповідно до повноти пропозиції та її відповідності вимогам ЗП. Вибір буде здійснено на користь пропозиції, яка відповідає вимогам та критеріям оцінки та є найбільш економічно вигідною. На її підставі буде укладено договір. Термін дії договору, який заплановано укласти з переможцем конкурсу – до кінця 2026 року.
У випадку зацікавленості, просимо надсилати ваші комерційні пропозиції до 30 квітня 2026 року на електронну адресу: y.kulyk@aup.com.ua з темою листа «Друк матеріалів та продукції — Пропозиція».
