Для сучасних підлітків цифровий світ — це не щось, у що вони час від часу занурюються, а середовище, у якому вони зростають. Він формує їхнє уявлення про себе, впливає на взаємини з іншими та на те, як вони розуміють, що є правдою. Водночас цей простір далеко не нейтральний. Те, що виглядає як достовірна інформація, може вводити в оману, а те, що сприймається як зв’язок і підтримка, може створювати тиск. Для багатьох молодих людей орієнтуватися в цій реальності стало щоденним викликом, часто без достатніх порад чи підтримки.

Саме тут з’являється YOUth HUB (Youth Empowerment Hub: Digital, Inclusive & Engaged). Новий проєкт Erasmus+ ґрунтується на простій ідеї: молоді люди не повинні самостійно розбиратися в цифровому світі. У центрі проєкту — розробка практичних інструментів, які допоможуть як молоді, так і тим, хто працює з нею, справлятися з повсякденними цифровими викликами.

YOUth HUB орієнтований на молодь віком 13–18 років, особливо на тих, хто перебуває у більш вразливих життєвих обставинах, зокрема переміщену молодь. Проєкт визнає, що цифрові виклики пов’язані не лише з умінням розуміти контент, а й із тим, як справлятися з його впливом. Саме тому він поєднує розвиток цифрових навичок з емоційною стійкістю, допомагаючи молодим людям не лише орієнтуватися в онлайн-просторі, а й почуватися в ньому впевненіше.

Проєкт об’єднує організації з Німеччини, Польщі, Італії, Фінляндії та Чехії, поєднуючи досвід у сфері молодіжної роботи, медіаосвіти та цифрових інновацій. Така різноманітність дозволяє партнерству виходити за межі теорії та створювати рішення, які відображають реальний досвід і виклики молодих людей у різних країнах Європи.

Протягом наступних двох років партнери розроблять низку практичних матеріалів, призначених для щоденного використання. Серед них — Digital Lab, інтерактивна платформа з інструментами та навчальними матеріалами, відеоісторії у форматі «рівний — рівному», засновані на реальному досвіді, а також рекомендації для молодіжних працівників щодо інтеграції цих тем у щоденну роботу.

Усі результати проєкту будуть у відкритому доступі, щоб забезпечити їхню доступність і довготривалий вплив. Додаткову інформацію про проєкт, його діяльність та майбутні результати буде опубліковано на сайті проєкту та в комунікаційних каналах партнерських організацій.

Contact
Євген Цимбаленко, European Youth4Media Network e.V., yevhen.tsymbalenko@youth4media.org
https://youthhubproject.eu/, Newsletter https://canva.link/t81s2wtyk3st77j

Коли в прифронтових містах зникає світло, інтернет і навіть надія – місцеві медіа часто залишаються єдиним голосом громади.

Саме тому Академія української преси разом із Посольством США в Україні, з яким ми працюємо ще з 2002 року, продовжили підтримувати незалежні регіональні медіа у найскладніших умовах війни 🇺🇦🇺🇸

У межах одного з проєктів АУП підтримала 11 редакцій із прифронтових та деокупованих територій – від Херсонщини й Донеччини до Сумщини та Запоріжжя.

За цей час:
🔹 понад 460 000 друкованих примірників газет дійшли до людей
🔹 створено та оновлено 9 сайтів і 11 Telegram-каналів
🔹 проведено понад 50 тренінгів і консультацій
🔹 онлайн-охоплення регіональних медіа зросло до 2,8 млн

Але за кожною цифрою – людські історії.

У Лимані газета «Зоря» залишалася єдиним джерелом інформації під час постійних відключень електроенергії.

У Херсонській області «Новий день» розповсюджували у 17 деокупованих громадах через бібліотеки, які перетворилися на медіахаби.

«Реальна газета» з Луганщини змогла достукатися до молодої аудиторії через TikTok – окремі відео набрали понад 1,5 млн переглядів.

А редакції з Оріхова та Ізюма продовжували працювати навіть після руйнування офісів.

Це не лише про медіа. Це про людей, які попри війну продовжують тримати інформаційний фронт.

Ми щиро вдячні Посольству США в Україні за роки партнерства, довіри та спільної роботи заради незалежної журналістики і права людей на правду, а куратору нашого проєкту Олегу Пастухову за роки спільної, плідної роботи 💙💛

 

«Як багатоповерхівки можуть підготуватися до наступної зими через енергоефективність, термомодернізацію, створення ОСББ та встановлення рішень на основі відновлюваної енергетики».

Громадська організація «Екодія» оголошує конкурс журналістських матеріалів у межах комунікаційної кампанії «Разом тепліше».

Конкурс має на меті підтримати якісні матеріали про те, як мешканці багатоповерхівок можуть підготувати свої будинки до наступного опалювального сезону через спільні дії, створення ОСББ, впровадження енергоефективних рішень, термомодернізацію та інші інструменти підвищення стійкості до відключень.

До участі в конкурсі допускаються матеріали, що були створені та опубліковані з 1 травня до 15 червня 2026 року включно.

Хто може взяти участь

До участі в конкурсі запрошуються:

• журналісти та журналістки;
• редакції регіональних та столичних медіа;
• незалежні автори й авторки.

У конкурсі можуть брати участь автори й редакції, які працюють у таких містах і регіонах:

• Київ
• Київська область
• Харків
• Дніпро
• Полтава

Які матеріали можна подавати

До участі приймаються матеріали, що відповідають темі конкурсу і були опубліковані на власних або редакційних майданчиках учасників.

Це можуть бути:

• текстові статті;
• репортажі;
• інтерв’ю;
• пояснювальні або аналітичні матеріали;
• мультимедійні матеріали;
• відеосюжети.

Матеріал має бути присвячений темі підготовки багатоповерхівок до зими через спільні рішення мешканців. У центрі уваги можуть бути:

• досвід ОСББ, які вже впровадили енергоефективні рішення;
• історії будинків, які краще пережили зиму завдяки підготовці;
• створення ОСББ як крок до змін у будинку;
• практичні рішення, які можна реалізувати до наступного опалювального сезону;
• місцеві програми підтримки для багатоповерхівок;
• бар’єри, які заважають мешканцям об’єднуватися та діяти спільно;
• інші матеріали, які розкривають тему.

 

Основна вимога до матеріалів

Матеріал повинен базуватися на локальному контексті.

Екодія надає учасникам загальний контекст теми, ключові акценти та, за потреби, коментарі експертів. Водночас учасники конкурсу самостійно шукають героїв, кейси, приклади та історії у своїх регіонах.

Матеріали, що повністю складаються із загальних тез без локальної історії, будуть менш конкурентними під час оцінювання.

Вимоги до конкурсних робіт

До участі допускаються матеріали, які:

• відповідають темі конкурсу;
• опубліковані в період проведення конкурсу;
• розміщені на регіональному медійному майданчику, сайті редакції, YouTube-каналі медіа або іншій редакційній платформі;
• містять локальний приклад, героя, кейс або проблему;
• є самостійною журналістською роботою;
• не є передруком пресрелізу або чужої публікації;
• не містять прихованої реклами комерційних послуг чи політичної агітації.

Один автор або одна редакція можуть подати один або кілька матеріалів.

Що надає організатор

Учасники конкурсу можуть отримати від Екодії:

• загальну довідку про тему (за потреби);
• коментар експерта або експертки Екодії.

Екодія не надає:

• готові локальні історії у кожному регіоні;
• повністю підготовлені тексти;
• гарантовану оплату всіх поданих матеріалів.

Як подати матеріал на конкурс

Для участі в конкурсі потрібно надіслати через гугл-форму такі дані:

• ім’я та прізвище автора або назву редакції;
• регіон;
• назву матеріалу;
• посилання на опублікований матеріал;
• короткий опис матеріалу — 2–4 речення;
• контактний телефон та email для зворотного зв’язку.

Дедлайн
Матеріали приймаються до 15 червня включно.

Як визначатимуть переможців

Подані матеріали оцінюватиме журі, до складу якого увійдуть представники Екодії та незалежні фахівці.

Під час оцінювання враховуватимуться:

• відповідність темі конкурсу;
• наявність локального контексту;
• якість журналістської роботи;
• практична користь для аудиторії.

Призи

Переможці конкурсу отримають грошові винагороди:
• 1 місце — 25 000 грн
• 2 місце — 15 000 грн
• 3 місце — 10 000 грн

Оголошення результатів

Результати конкурсу оголосять до 30 червня на сайті та інформаційних майданчиках Екодії.

Додаткова інформація

Організатори залишають за собою право:

• не допускати до участі матеріали, які не відповідають темі або умовам конкурсу;
• уточнювати інформацію про подані матеріали;
• використовувати посилання на конкурсні роботи для комунікації результатів конкурсу та поширення інформації про тему енергоефективності із зазначенням авторства.
• Подання матеріалу на конкурс означає згоду учасника або учасниці з умовами участі.

Контакти
З усіх питань щодо участі в конкурсі можна писати на адресу: hm@ecoaction.org.ua

🇺🇦 Виконавчого директора Академії української преси Андрія Коваленка за високий професіоналізм і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Сьогодні відбулося вручення заслуженої нагороди.

🤝 Для нас це не лише висока державна відзнака колеги. Це визнання великої роботи, яка роками часто залишається за кадром: підтримка журналістів, боротьба з дезінформацією, допомога медіа у прифронтових і деокупованих громадах, щоденна праця заради того, щоб світ чув правду про Україну.

🌍 З початку повномасштабного вторгнення Андрій працював як локальний продюсер із низкою провідних міжнародних медіа, серед яких Süddeutsche Zeitung, Helsingin Sanomat, RTP Portugal, CNN Portugal, Expresso, TVR Romania, LNT, LTV, TV2 та RAI. Він допомагав іноземним журналістам бачити Україну не через чужі наративи, а через реальні історії людей, міст і громад, які живуть у війні.

📰 Окремий важливий напрям — міжнародні престури Україною, які АУП реалізовувала за підтримки Посольства США в Україні. Від Києва до прифронтових і деокупованих громад ці поїздки дають іноземним журналістам можливість зрозуміти Україну глибше — не лише через новини, а через зустрічі з військовими, волонтерами, вчителями, місцевими жителями та медійниками.

💬 Це робота без гучних слів, але з дуже конкретним результатом: більше правди про Україну, більше розуміння нашої війни, більше голосів людей, яких має почути світ.

💙💛 Андрію, щиро вітаємо! Пишаємося і дякуємо за професійність, витримку та відданість справі.

Почути свист снаряда. Відчути запах згарища. Подивитися в очі людині, яка втратила все, але не здалася. Бо між «я чув у новинах» і «я бачив на власні очі» – величезна  прірва, яку не заповнити жодним репортажем із затишної європейської студії.

З 2002 року Академія української преси разом із Посольством США в Україні тримають інформаційний фронт. Ми підтримуємо якісну журналістику, свободу слова та професійні стандарти навіть тоді, коли небо над країною здригається від вибухів 🇺🇦🇺🇸

Один із наших найважливіших і найважчих проєктів  це міжнародні престури. Лише з 2019 по 2024 рік АУП провела 16 тижневих експедицій для 127 журналістів із 24 країн світу: від Грузії та Польщі до Великої Британії, Франції та Данії.

Для іноземних медійників ці поїздки стали шоковою терапією. Україна відкривалася їм не через сухі стрічки новин, а через живі розмови, понівечені фронтові міста, зустрічі з військовими, волонтерами, вчителями та людьми, чиє життя війна розломила навпіл.

Саме там, на межі життя, народжується справжнє розуміння нашої країни. Ті моменти, які не увійшли до офіційних звітів, але назавжди вкарбувалися в пам'ять.

• Португальський доброволець-військлікар, який  під час інтерв’ю дивиться не в об'єктив, а в небо, бо ворожі дрони не роблять перерв.
• Пусті розбиті класи зруйнованої школи у Преображенці під Оріховим, де колись лунав дитячий сміх.
• Чоловік, який залишився під обстрілами у порожньому прифронтовому селі попри те, що вся його родина евакуювалася: «Куди ж я корову подіну…».
• Бахмут. Наш оголений нерв війни. А в ньому пункт видачі води біля понівеченої церкви під безперервну, оглушливу канонаду. Підлітки на велосипедах і розлючені, змучені жінки, які від розпачу кричать медійникам, що це вони «привезли війну з Києва».
• Але ми всі маємо в своєму сердці острівки надії. Ось щойно звільнена Козача Лопань. Без світла, води, зв’язку. Молода жінка котить велосипед, а на рамі – хлопчик десь трьох-чотирьох років. Побачивши машину дитина починає радісно махати руками.

Київщина, Луганщина, Донеччина, Чернігівщина, деокуповані громади... Ці маршрути змінювали не лише уявлення про Україну, вони змінювали самих журналістів та їхній підхід до професії.

І за результатами цих поїздок іноземні кореспонденти підготували понад 200 чесних, пронизливих матеріалів про Україну для всього світу. Вони привезли правду туди, де її намагалася заглушити російська пропаганда.

За це ми безмежно вдячні Посольству США в Україні. За довгі роки довіри, партнерства та спільної боротьби за правду. Окрема, найтепліша подяка куратору нашого проєкту Олегу Пастухову за роки спільної, плідної роботи. 💙💛

 

 

Запрошуємо на вебінар проєкту «Медіахаб: майстри медіа — школа журналістів нового покоління» від Академії української преси та кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

Трансляція відбудеться 19 травня 2026 року об 15:00 на ютуб-каналі Академії української преси, також відео буде доступне у записі: https://www.youtube.com/@aup-foundation

Спікерки Маргарита Алексєєва та Діана Кочур поділяться системним аналізом та практичним баченням того, як будувати бренд медіа через цінності та відповідальність.

На вебінарі ви дізнаєтеся:

• Як діяти професійно, етично та стратегічно в епоху «постправди», де інформація рухається зі швидкістю світла.
• Чому репутація стає єдиним фільтром, який дозволяє аудиторії відрізнити зерно від полови.
• Як довіра перетворюється на найпотужнішу зброю в інформаційній війні та найцінніший актив для сталого розвитку медіа.

«Довіра — це єдина валюта, яка має значення в інформаційному хаосі» — Річард Стівенс, британський журналіст.

Сучасна журналістика — це не лише про швидкість передачі новин, а й про щоденну працю над власним ім'ям, яку можна зруйнувати за лічені хвилини. Опануйте інструменти, які дозволять вам ефективно керувати головним активом медіафахівця вже сьогодні.

Модератор заходу: Тетяна Іванова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій МДУ, медіаексперт Академії української преси.

До зустрічі в «Медіахабі»!

Запрошуємо на третій вебінар проєкту «Медіахаб» від Академії української преси та кафедри соціальних комунікацій МДУ.

Під час вебінару ми поговоримо:

✅ як журналісти використовують ШІ у створенні та аналізі контенту;

✅ як перевіряти факти, коли ШІ «галюцинує» або не дає джерел;

✅ де ШІ є помічником, а де може стати ризиком для журналіста;

✅ як не стати заручником алгоритмів та уникати фейків і маніпуляцій;

✅ юридичні та етичні аспекти роботи з нейромережами.

Трансляція відбудеться 12 травня 2026 року об 15:00 на ютуб-каналі Академії української преси, також відео буде доступне у записі: https://www.youtube.com/@aup-foundation

Також розберемо практичні кейси використання ШІ в журналістиці та покажемо, як працює фактчекінг в епоху нейромереж.

Модератор заходу: Тетяна Іванова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій МДУ, медіаексперт Академії української преси.

Не чекай на майбутнє — створюй його вже сьогодні ✨

Є поїздки, якими просто звітують. А є ті, що дихають досвідом, дорогою, голосами людей, яких ти вже не забудеш. Престури Академії української преси до фронтової зони – саме такі.

І для нас це значно більше, ніж окремий проєкт. З 2002 року разом із Посольством США в Україні ми не просто реалізуємо ініціативи – ми змінюємо підходи до журналістики! Десятки проєктів, сотні навчань, тисячі журналістів – і спільна віра в стандарти, які витримують навіть найскладніші часи.

Цього року Сполучені Штати Америки відзначають 250-ту річницю підписання Декларації незалежності. З цієї нагоди Посольство США в Україні ініціює серію подій – від виставок до медійних проєктів і партнерських ініціатив. Саме тому ми вирішили поділитися історією співпраці – як історією довіри, підтримки і спільної роботи заради правди.

Один із таких напрямів – престури для іноземних журналістів. Для них ця подорож починається з Києва: перші зустрічі, перші розмови, перші спроби зрозуміти країну не через заголовки, а через людей. У редакціях, у коридорах парламенту, у діалозі з експертами та медійниками поступово зникають стереотипи. Але це лише початок.

Далі – дорога на схід. Луганська, Донецька області, прифронтові громади. Там, де слова «контекст» і «конфлікт» перестають бути абстракцією. З листопада 2015 року по квітень 2019 року АУП провела 7 п’ятиденних престурів для журналістів із 10 країн – від Грузії до Данії. 41 учасник пройшли цей шлях: від знайомства зі столицею до глибокого занурення в реальність, яка змінює оптику. Престурам після 2019 р. аж до сьогодні буде присвячений окремий пост.

Журналістів супроводжували президент АУП Валерій Іванов, виконавчий директор Андрій Коваленко та координатор проєкту Артемій Пономаревський – люди, які проводили журналістів не лише маршрутами, а й давали доступ до реальних історій, до людей, які живуть і воюють.

Найсильніше це відчулося саме там, на сході. Семенівка, Сєвєродонецьк, Маріуполь – це вже не просто точки на карті. Тут руйнувася міфи. Не гучно – а точно. Через реальність, яка не вкладається у прості формули.

Ці престури – не про мандрівки. Вони про відповідальність. Про той момент, коли журналіст повертається додому і вже не може писати так, як раніше. Коли між «я чув» і «я бачив» з’являється дистанція, яка змінює якість тексту.

І поки є такі партнерства, такі поїздки і така чесна розмова – правда має шанс бути почутою.

Дякуємо Посольству США в Україні за довіру та силу партнерства 🇺🇸🇺🇦

Проєкт «Медіахаб: майстри медіа – школа журналістів нового покоління», який реалізує Академія української преси у співпраці з Маріупольський державний університет, продовжує серію вебінарів, присвячених сучасним практикам журналістики.

Другий вебінар був присвячений мобільній журналістиці (MoJo) — формату, який дедалі більше визначає спосіб створення контенту в сучасних медіа. Спікерками заходу стали студентки кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Ірина Любарська та Марина Черненко.

У межах вебінару учасники розглянули, як за допомогою смартфона можна створювати змістовні та емоційно насичені журналістські матеріали. Особливу увагу було приділено не лише технічним аспектам, а й ролі щирості, емпатії та довіри у роботі з героями. Представлені кейси продемонстрували, що мобільна журналістика здатна передавати глибокі історії та створювати сильний емоційний зв’язок із аудиторією.

Під час вебінару було окреслено ключові підходи до створення якісного MoJo-контенту:

• робота з історією через формулу «герой – конфлікт – рішення»;

• значення звуку та інтершумів для ефекту присутності;

• використання пауз як елементу драматургії;

• базові принципи композиції кадру та монтажу (зокрема L-cut та J-cut);

• доступні інструменти для створення контенту (зокрема CapCut, Adobe Audition, Canva).

Окремо підкреслювалося, що мобільна журналістика сьогодні є не лише технологічним рішенням, а й способом зберегти автентичність у медіа. У час, коли інформаційний простір перенасичений штучними образами, саме щирість і довіра стають ключовими цінностями журналістики.

Як зазначав Жан-Люк Годар, «кіно — це правда 24 кадри на секунду». У сучасних умовах цей принцип набуває нового звучання і в мобільній журналістиці.

▶️ Переглянути запис вебінару можна за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=vgyW6hgOEig

Проєкт «Медіахаб» і надалі об’єднує молодих журналістів, студентів і практиків для обміну досвідом та розвитку сучасних медійних компетенцій.