Впевнені, що кожен потрапляв чи ставав свідком ситуацію, відео якої хотів би поширити та розказати знайомим у соцмережах. Ми навчимо як не боятися телефону, врахувати особливості відео- та аудіозапису та покажемо що робити на місці події. Мобільна журналістика – всі навички, які вам необхідно знати, щоб створити матеріал прямо з місця.
Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) за підтримки Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus запрошують на вебсемінар «Мобільна журналістика: оперативно, креативно, відповідально».
Подія відбудеться 25-26 серпня 2020 року. До участі запрошуються журналісти, викладачі журналістики, студенти-журналісти та блогери.
За два дні ви спробуєте:
– Знайти історію і героїв для мобільного сюжету.
– Оперативно розкажете про ситуацію на місці подій.
– Спробуєте монтажні програми, озвучку, побачите лайфхаки для роботи.
– Напишите структура мобільного сюжету з урахуванням побудова та послідовності кадрів, планом зйомки і сценарним планом.
Переглянути програму можете ось тут
Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть АНКЕТУ >>>
Участь є безкоштовною.
Необхідно завантажити та встановити безкоштовний додаток Zoom (https://zoom.us/). Бажано завчасно розібратися з особливостями користування та в налаштуваннях, вибрати правильний ракурс для камери.
Мати ноутбук/мобільний із зарядним пристроєм (тривалість вебінару майже 5 годин), обов’язкова наявність веб-камери (вбудованої камери ноутбуку, камери смартфону) та мікрофону. Зверніть увагу на стабільність інтернет з’єднання.
Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення.
Кількість місць для вебсемінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту або за вказаним під час реєстрації номером телефону.
Юлія Кулик, 050-734-45-79, info@aup.com.ua
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
10-13 серпня в селищі Сатанів на Хмельниччині відбулася 19 Літня школа медіаосвіти і медіаграмотності АУП для медіаосвітян із Волинської, Івано-Франківської, Рівненської та Хмельницької областей за підтримки Internews. Партнером виступив Хмельницький ОІППО.
Для нашої організації, яка зазвичай проводить до 200 заходів впродовж року, Школа стала першою подією в офлайні за 150 днів. Звісно, зі всіма заходами безпеки.
І соціальної дистанції.
Андрій Кулаков, директор із програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна» так нажахав повсюдними маніпуляціями в часи постправди, підступами діпфейків, які чатують на нас,
що слухачі вирішили завчити їх як абетку:
• відвернення уваги (Whataboutism);
• відверта брехня або толерантність до «вигідної» брехні;
• надумані асоціації;
• призвичаювання до неприйнятних раніше думок;
• упередженість – блокування альтернативних джерел / поглядів;
• хаос версій;
• hate speech.
На допомогу поспішив «воїн світла» – Олександр Гороховський, засновник фактчек-проекту «БезБрехні», – і озброїв техніками фактчекінгу. Потім згадав, що за першим фахом – він педагог, і поділився навичками зі створення онлайн-квізів.
Коли на лекторську трибуну вийшов авторський колектив посібника «Освітні практики в часи інфодемії», то загрози постправди відразу поблякли перед «інфодемією» – навалою фальшивих і тривожних новин про пандемію COVID-19. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус назвав «інфодемію» одним із найбільших викликів нашого часу. Вона, за його словами, спричиняє зайву паніку і плутанину, а також роз’єднує людей. Тому Оксана Волошенюк, Валентина Потапова, Галина Дегтярьова, Олександр Мокрогуз, Руслан Шаламов, Андрій Кулаков провели майстер-класи з різних аспектів медіаосвіти, медіаграмотності та критичного мислення. І як написав один із учасників це було:
Чітко, вимогливо, емоційно,
Шляхетно і емоційно,
Глибинно, емоційно, артистично,
Сучасно, емоційно,
Інтелектуально, емоційно.
А хто з них як це робив вирішувати вам на основі фото.
Андрій Кулаков
Руслан Шаламов
Галина Дегтярьова
Оксана Волошенюк
І зрештою ми розібралися в поняттях:
На питання: «Який зв'язок між вірусом, інфекцією і інфекційною хворобою?» відповіли, що це – причина, процес і результат. Можливо, з цим також колись розберуться українські медійники завдяки Руслану Шаламову.
І завершували традиційно заняттями з візуальної грамотності. Оксана Волошенюк поділилася вісьмома основними методиками для вчителя з декодування рухомих образів.
А продюсер Ірина Сахалтуєва окреслила древо української анімації (ознайомтеся зі статтею тут: http://medialiteracy.org.ua/abetka-ukrayinskoyi-animatsiyi-derevo-majstriv/) від «Солом’яного бичка» В. Левандовського
до Капітана Врунгеля.
Як зауважив Сергій Білошицький, доктор політичних наук із Хмельницького, нам спільно вдалося сформувати позитивні поведінкові моделі, коли особистість:
І як додала Оксана Рудь із Луцька, тоді ми всі ми зможемо розгребти цей «інформаційний смітник» часів постправди і інфодемії.
Спільно дійшли думки, що слухачі піднялися ось на такі вершини…
А ми, викладачі, залишилися ось там…
Але все було:
Дякуємо Івану Вєтрову за фото, а Віктору Очеретянко, Вірі Гуменюк та Сергію Рибаку за неповторні краєзнавчі враження від Хмельниччини.
Ми запам’ятали Сатанів таким:
Далі буде!
З 24 серпня Літня школа для природничників – Двадцята!
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Історії розповідали біля багаття і це вважається початком сторітелінгу. Тепер історіями можна ділитися через континенти, поширюючи ідеї та спогади, розповідаючи про мрії та мотиви, вставляючи у звук відео та картинки. Історії стали коротшими, динамічнішими та вимагають підготовки 🙂
Академія української преси спільно з Національна спілка журналістів України (НСЖУ) за підтримки Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus запрошують на вебсемінар "Сторітелінг для початківців. Як створювати вірусний контент". Вебінар відбудеться 20-21 серпня 2020 року. До участі запрошуються журналісти, викладачі журналістики, студенти-журналісти та блогери.
За два дні ми навчимо:
- історія як спосіб легко розповісти про важливе
- 5 кроків пошуку мотивів
- структура сценарію і адаптація сценарію для різних соцмереж.
- інструментарій для мультимедійних історій
- як створити вірусний контент.
Переглянути програму можете ось тут
Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть АНКЕТУ >>>
Участь є безкоштовною.
Необхідно завантажити та встановити безкоштовний додаток Zoom (https://zoom.us/). Бажано завчасно розібратися з особливостями користування та в налаштуваннях, вибрати правильний ракурс для камери.
Мати ноутбук/мобільний із зарядним пристроєм (тривалість вебінару майже 5 годин), обов’язкова наявність веб-камери (вбудованої камери ноутбуку, камери смартфону) та мікрофону. Зверніть увагу на стабільність інтернет з’єднання.
Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення.
Кількість місць для вебінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту або за вказаним під час реєстрації номером телефону.
Юлія Кулик, 050-734-45-79, info@aup.com.ua
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Впевнені, що кожен потрапляв чи ставав свідком ситуацію, відео якої хотів би поширити та розказати знайомим у соцмережах. Ми навчимо як не боятися телефону, врахувати особливості відео- та аудіозапису та покажемо що робити на місці події. Мобільна журналістика – всі навички, які вам необхідно знати, щоб створити матеріал прямо з місця.
Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) за підтримки Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus запрошують на вебсемінар «Мобільна журналістика: оперативно, креативно, відповідально».
Подія відбудеться 17-18 серпня 2020 року. До участі запрошуються журналісти, викладачі журналістики, студенти-журналісти та блогери.
За два дні ви спробуєте:
– Знайти історію і героїв для мобільного сюжету.
– Оперативно розкажете про ситуацію на місці подій.
– Спробуєте монтажні програми, озвучку, побачите лайфхаки для роботи.
– Напишите структура мобільного сюжету з урахуванням побудова та послідовності кадрів, планом зйомки і сценарним планом.
Переглянути програму можете ось тут
Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть АНКЕТУ >>>
Участь є безкоштовною.
Необхідно завантажити та встановити безкоштовний додаток Zoom (https://zoom.us/). Бажано завчасно розібратися з особливостями користування та в налаштуваннях, вибрати правильний ракурс для камери.
Мати ноутбук/мобільний із зарядним пристроєм (тривалість вебінару майже 5 годин), обов’язкова наявність веб-камери (вбудованої камери ноутбуку, камери смартфону) та мікрофону. Зверніть увагу на стабільність інтернет з’єднання.
Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення.
Кількість місць для вебсемінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту або за вказаним під час реєстрації номером телефону.
Юлія Кулик, 050-734-45-79, info@aup.com.ua
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
12 серпня 2020 року місто Лубни (Полтавська область) зустрічало гостей. До міста завітали працівники публічних бібліотек Борисполя. Разом із колегами з Лубенщини вони стали учасниками навчально-ознайомчого візиту обміну практиками проєкту протидії інфодемії.
Захід провели, щоб підвищити рівень медіакомпетенції бібліотекарів та здійснити обмін практиками проєкту. Всі активності візиту відбувалися learning by doing, тобто за принципом застосування отриманих знань на практиці.
Учасники проєкту протягом трьох місяців, не дивлячись на карантин, пройшли шлях від серйозного навчання з медіаграмотності до втілення ідей для користувачів. Організатори переконані - це спільна історія успіху. Адже після навчання працівники бібліотек спланували та реалізували марафон бібліотечних ініціатив. У бібліотеках та філіях Бориспільщини і Лубенщини встановлювали інформаційні куточки, поширювали буклети, створювали тематичні закладки для книжок, проводили семінари та форум-театр на тему інфодемії.
Тож, у ході навчального візиту учасники відвідали Лубенську міську бібліотеку для дорослих ім. Леонтовича, де презентували результати втілення бібліотечних ініціатив на протидію інфодемії. Завітали і на гостину до Лубенської центральної районної бібліотеки ім. Володимира Малика, де зустрічалися із письменницею Раїсою Плотниковою. А на завершення здійснили історико-краєзнавчу екскурсію до Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, яку провела методист КЗ "Центральна сільська бібліотека Засульської сільської ради" Н. Шабля.
«Завдяки заходу бібліотекарі удосконалили свої професійні компетенції, розвинули критичне мислення і навички фактчекінгу», - говорить директорка Бориспільської міської централізованої бібліотечної системи Жанна Кручиніна.
Сформувати практичні вміння аналізу медіатекстів та пошуку наукової і достовірної інформації під час інфодемії вдалося і бібліотекарям Лубенщини. «Навчилися самі, тепер допомагаємо користувачам зберігати «особисту інформаційну гігієну», не піддаватися паніці», - говорить учасниця заходу, бібліотекар Новаківської сільської бібліотеки Олена Симоненко.
Проєкт «Форум-театр на протидію інфодемії: інноваційний засіб у роботі публічних бібліотек малих міст Полтавської і Київської областей» реалізовується завдяки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.
Цьогоріч медіалабораторія проходила в онлайн форматі для двадцяти студентів, що вивчають журналістику в регіональних вузах, і орієнтувалася на цифрові технології. Повірте, через zoom це робити значне легше, ніж обмінюватися фізичними листками з планами та сценаріями. Подію провела Академія української преси 3-7 серпня 2020 року.
– Ми щороку проводимо практичну медіалабораторію для студентів українських ВНЗ, що вивчають журналістику. Цьогоріч, вперше, в онлайнрежимі, – розповідає професор, доктор наук, президент АУП Валерий Иванов (Валерій Іванов). – Чотири дні ми максимально наповнюємо практичними вправами та лайфхаками по журналістиці. Розповідаємо, показуємо, працюємо разом із учасниками над контентом, подачею та плануванням. На п’ятий день – робимо загальну презентацію медіапроектів.
Перший день передбачав обговорення та розуміння ролі медіа в сучасному інформаційному світі. Обговорення різниці між вертикальною структурою класичної редакції, яка має чіткі механізми прийняття рішень щодо затвердження матеріалів до хаотичної роботи сучасних блогерів, які, що очима бачать – про це і стрімлять.
Окремо розбирали роботу в нових форматах: від web 2.0 (соціальні мережі) до web 3.0 (соціальні месенджери). Вчилися привертати увагу за перші три секунди перегляду матеріалу. Серед практичних завдань пошуки тем, відбір цікавих епізодів та як працювати з експертами
Другий день занять пройшов під егідою відео. Продюсерка Жанна Кузнєцова та продюсер соціальних мереж Сергів Сєднєв розбирали формати популярних відео на різних соціальних платформах. Аналізували, розбирали, планували подачу відеоконтенту.
- Сьогодні дуже чітко прослідковується межа між онлайн стрімінговими сервісами, коли журналіст працює у кадрі (чи за кадром) безпосередньо на місці події і, фактично, з мінімальним редагуванням видає все в ефір, та офлайнвідео, які передбачають підготовку, планування сценарію, зйомки, перезйомки, монтаж і, врешті решт, розповсюдження та просування контенту, - ділиться Жанна Кузнєцова.
Різниця між класичним телебаченням і відео соціальних мереж вже відрізняється навіть для непідготовленого глядача. Якщо журналісту треба подати заявочний план, пояснити на початку де, коли, як і що відбувається, а далі переходити до основної частини, то в нашому варіанті необхідно за три секунди створити інтригу, заохотити затриматися і переглянути відео. А от закінчення матеріалу вже може бути не нас тільки яскраво виражене – основне завдання щодо привертання уваги вже виконано.
Учасники медіалабораторії поділилися на дві групи і створили відеоконтент в різних форматах: короткі відеоролики до хвилини для соціальних мереж Інстаграм та ТікТок та 3-5 хвилинні відеоматеріали для Фейсбук та Ютуб.
Третій день – робота з звуком. Так, не повірите. Навіть коли мова йде про відеоконтен, кліпове сприйняття інформації в першу чергу виокремлює звук. Аудіопідкасти сьогодні стають не менш популярними за відеоконтент. Хоча, можливо, сьогодні, найближче зберегли свою схложість із клаксичними медіа.
Коли людина слухає аудіо, вона паралельно може робити багато інших справ. Займатися спортом, керувати автомобілем, готувати іжу. Тому дуже важливо відразу поставити слухача в атмосферу вибраної теми. Подача має бути повною, цікавою, привернути увагу, але не відволікати і не заважати, - вважає професор, доктор філологічних наук, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Різун. – В аудіопідкасті не можна показати картинку, але її можна описати і розказати. Крім того, вона має бути корисною.
Наприклад, коли мова йде коротку інформаційну картину дня для людини, яка стомлена після роботи і не хоче перезавантажувати голову інформаційним сміттям. Якраз через аудіопідкаст можна подати цю інформацію невимушено.
Фішкою дня став запис інтерв’ю через мобільний телефон щодо особливостей творчого конкурсу на творчі спеціальності у ВНЗ. Учасники медіашколи вибрали тему подачі, відібрали експертів, записали інтерв’ю, підготували радіовипуск та текст начитки для ведучої для прямого радіофіру.
Четвертий день навчав про інфографіку. Візуальна складова сьогодні є важливою частину цифрових медіа. Багато тексту, який можна прочитати журналісту в аудіопідкасті чи відеосюжеті зовсім не підходить для короткої форми подачі через інфографіку. Тут дуже віажливо вибрати ключеві моменти, зосередитись на основній темі і не перевантажити отримання інформації.
Ми не лише розповідаємо чи практично працюємо неад контентом, - ділиться Валерій Іванов. – Ми також даємо учасникам медіалабораторії сучасні програмні додатки для роботи. Починаючи від відеомонтажу, запису аудіо через суфлер на мобільному телефоні чи малювання інфографіки в онлайнсервісах.
П’ятий, заключний день медіалабораторії, був присвячений обговоренню та презентації домашніх практичних завдань. Учасники за тиждень спробувавши себе у відеоблогінгу, запису аудіосюжету та створенні інфографіки.
Журналістика – творча професія. Це означає, що нею може займатися будь хто. Але коли ми говоримо «журналіст», ми передбачаємо все ж певний рівень професійної підготовки, володіння журналістськими стандартами та навичками, наявністю розуміння сучасних інформаційних трендів та принципів подачі інформації.
Щороку, на початку нового навчального року, Академія української преси проводить медіалабораторію для студентів, які вивчають журналістику в різних українських вузах.
Попередні роки учасники на тиждень збиралися у Києві в аудиторіях Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де швидко проходили особливості практичної роботи пресової, радійної, телевізійної журналістики та роботу нових медіа.
Пандемія та карантин внесли свої зміни, хоча цифрові тенденції поступово входять навіть у класичну журналістику.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю авторської групи та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Георгий Почепцов
Вербальное сыграло большую роль в истории человечества. Все религии, как и идеологи, это тексты, которые обладая сакральностью, могли трансформировать человечество в нужном направлени. С сакральным невозможно спорить, оно даже принадлежит другой части нашего мозга, чем обыденное. Сакральное спасало мир, поскольку корректировало его поведение. Потом такую коррекцию стали выполнять новостные медиа и искусство. Политика также пытается выполнять эту роль.
"Империя зла", пришедшая из уст Р. Рейгана, оказалась интересным изобретением виртуального мира. Его иногда приписывают В. Лефевру, кто-то это отрицает. Но есть и такое его собственное свидетельство, где он упоминает свою статью о двух типах этических систем. В одной компромисс рассматривается как победа, в другой – как слабость. Первый вариант – это западная система, второй – советская. По этой причине первая систем пойдет на конфликт, тогда как вторая будет искать компромисс, поскольку в ее "анналах" это не считается проигрышем.
В. Лефевр говорит в своем интервью: "Рукопись читали многие, и я обратил внимание, что воспринималась теория очень лично: люди пытались определить свою принадлежность к той или иной этической системе. И мне пришла в голову на первый взгляд бредовая идея: не сообщить ли жителям Советского Союза, что советская культура основана на второй этической системе? Не подтолкнет ли их это в сторону первой? Я связался с «Голосом Америки» и дал маленькое интервью. Был резонанс, мое имя стало известно в Госдепартаменте. Конечная цель состояла в том, чтобы вовлечь в это дело самого Рейгана. Обрати внимание, на этом этапе никакие американские «службы» задействованы не были: сплошной личный энтузиазм. Я понимал, что у меня появляется реальный шанс очень серьезно подорвать коммунистическую идеологию, изменив сам характер американской пропаганды — направив ее на моральный аспект коммунистической доктрины. При этом мне было ясно, что с коммунистической доктриной не следует бороться, ее нужно «вывести из моды», сделать смешной. Тогда ее просто скинут, как старый халат. Вместе с Людмилой Фостер мы сделали, по-моему, очень хорошую передачу, которая потом в течение трех лет транслировалась на Советский Союз. Английский ее вариант, как я и надеялся, произвел впечатление на помощника Рейгана. В конце 1982-го со мной захотел встретиться Джон Ленчовский, в то время еще совсем молодой человек, но уже советник Рейгана по национальной безопасности. Встреча произошла в кабинете тоже очень молодого Марка Палмера, который руководил в то время Европейским отделом Госдепартамента. Втроем мы детально обсудили совершенно новую идею о возможности мирной ликвидации коммунистической идеологии. Мой план приобретал реальные очертания. Я подготовил краткий меморандум о двух этических системах для экспертов Белого дома. Вскоре состоялось выступление Рейгана, где он назвал Советский Союз империей Зла. За эту фразу я ответственности не несу и даже не знаю, кто ее вставил в текст. Возможно, сам Рейган. Остальное было вполне в духе «Алгебры совести»" [1].
И еще: "Американский политик делал все от него зависящее, чтобы достичь компромисса, поскольку именно за это его ждали награды и продвижение по службе (первая этическая система). Советский же ответственный политический представитель как огня боялся, что результат его работы будет квалифицирован как компромисс: это означало полную его профессиональную непригодность (вторая этическая система). В 1985 г. меня пригласил в Белый дом специальный советник президента по стратегическим вопросам Джек Мэтлок и предложил мне, основываясь на «Алгебре совести», создать новую концепцию ведения переговоров с СССР. Через год я представил американскому правительству объемистый отчет: концепцию контролируемой конфронтации. Цель переговоров, организуемых на этих принципах, заключалась в выработке таких совместных действий и документов, которые американская сторона могла бы интерпретировать как компромисс, а советская — как конфронтацию. Важным элементом становились переговоры перед переговорами, где стороны должны были договариваться о публичном оформлении своих решений. Например, предусматривалась координация односторонних действий. Что это значит? В соответствии с моей доктриной, нужно было помочь советским лидерам обманывать вторую этическую систему. Советскому руководителю, поскольку он принадлежит второй этической системе, абсолютно невозможно подписать документ о компромиссе. Его собственная страна воспримет это как проявление слабости. Однако он вполне может провозгласить, например, одностороннюю акцию по разоружению. Это ведь не компромисс — лицо будет сохранено. Американское правительство получило мой отчет как раз когда готовилась встреча между Рейганом и Горбачевым в Рейкьявике. Мои рекомендации были в немалой степени использованы".
Правда, американцы все же придерживаются версии, что термин пришел из "Звездных войн" [2]. Хотя мы все понимаем, что могло быть официальная и неофициальная истории появления этих слов в выступлении Р. Рейгана.
Эти слова в любом случае прозвучали 8 марта 1983 года, когда Рейган выступал перед христианами-евангелистами во Флориде и поблагодарил их за их молитвы, вспомнил роль веры в американской демократии [3].
А. Долан, главный спичрайтер этой речи, вспоминает, что Рейган почти полностью изменил то, что было ему передано [4]. Эта речь произносилась в момент ядерных дебатов. Рейган подчеркивал, что нельзя уйти от борьбы между правильным и неверным, между добром и злом. В этом контексте и возникла "империя зла" с ее действиями.
Правда, Дж. Лукас писал свой сценарий в начале 1973 в совершенно ином контексте. Более того, у него речь шла о группе восставших против коррумпированного центрального правительства, и в это время начался суд по Уотергейту: "Он написал "Звездные войны", отражая политику того времени, пытаясь выступить в роли аккуратного политического урока, поданного с попкорном" [5]. Через несколько лет в интервью он сказал так: "Это реально было о войне во Вьетнаме, в это время Никсон пытался пойти на второй срок, что заставляло меня думать исторически о том, как демократии превращаются в диктатуры. Поскольку демократий не сбрасывают, их предают".
В этой информации спичрайтер А. Долан даже прямо отрицает связь "империи зла" со "Звездными войнами". Но такая ассоциация возникла, поскольку Рейган был бывшим актером, на него несомненно влияли фильмы. В своей следующей речи он говорил о космических ракетах, и критики назвали эту систему "Звездными войнами", так закрепился этот термин.
Он закрепился за СОИ – стратегической оборонной инициативой [6]. И это вновь демонстрирует влияние "сильной виртуальности", к тому же, введенной с помощью кино. Причем это сделал Тед Кеннеди, критикуя предложение Рейгана, но тем самым лишь усилил его. Бывший актер знал силу мифов Голливуда. В результате американская внешняя политика превратилась в крестовый поход против "темных сил".
Авторы также пишут: "В онлайне конфликт между Россией и Украиной часто интерпретируется обращением к фэнтези, особенно к "Властелину колец". Те, кто поддерживают российскую интервенцию, используют несуществующую игру слов между "орками" и "Украиной", либеральная интеллигенция обеих стран часто отсылает к России как "Мордору", опирающуюся на недавний проект построить в Москве реальное "Око Саурона". Странно, но государственный телеканал РТ приветствовал этот чисто сатирический проект, который был прекращен после критики со стороны Русской Православной Церкви, словами "Фанаты Толкина объединяйтесь! "Око Саурона" уже не просто фикция" [6]. В информации об этом событии в "Комсомольской правда" говорится о запрете мэрии и давлении общественности [7 – 8].
Художники из группы "Свечение", которые собирались делать эту масштабную инсталляцию, заявили: "Мы не ожидали, что фанатская акция, привлекшая широкое внимание СМИ и миллионов поклонников творчества Джона Р.Р. Толкиена, вызовет подобную реакцию со стороны общественности. Проект не имеет религиозного и политического подтекста. И не желая негатива в какой либо форме, прекращаем подготовку проекта. Мы совершенно не желали задеть чьих-либо чувств, сотворив данную световую скульптуру, и хотим принести искренние извинения за сложившуюся ситуацию" [8].
Это наглядно, это операция материализации, проведенная в рамках виртуального мира, позволяющая массовому сознанию уцепиться за нечто более конкретное. Теперь его не нужно убеждать в чем-то, просто эти два слова вдруг стали доказательством
"Империя зла" манифестировала виртуальный центр зла. "Дурак" в народной сказке, к примеру, является таким же виртуальным воплощением глупости, но сказки с симпатией относятся к нему, чего не скажешь об "империи зла". Введя эту символику, можно было включить ряд механизмов. Например, так называемую когнитивную рефлексию [9 – 12]. Речь идет об опоре либо на рациональную, либо на интуитивную систему принятия решений. Виртуальная "подготовка" обеспечивает приход в первую очередь интуитивных решений, которые первыми приходят на ум.
Пропаганда имеет и достаточное количество позитивных "подсказок", а не только негативных. Пропаганда в идеале вообще должна переводить реагирование в автоматический режим, поскольку накладывает на мир определенную социальную "таблицу умножения". Мы сразу должны приходить к нужному результату.
Кризисная ситуация типа войны усиливает реагирование по такой условной социальной "таблице умножения". Примером введения такого правила была "формула" Эренбурга: "в советской пропаганде военных лет, рассчитанной на бойцов Красной армии, постоянно, на все лады, повторялся лейтмотивный призыв «Убей немца!». Без преувеличения, самым неистовым и страстным, самым талантливым, самым авторитетным среди советских литераторов, принимавших участие в этой пропаганде, был Илья Эренбург. С первой недели Великой Отечественной войны и до её конца Эренбург печатался в центральных советских и фронтовых газетах, в средствах массовой информации стран антигитлеровской коалиции, многих нейтральных стран. Его статьи были настолько популярны, что на фронте, в партизанских отрядах, как рассказывают, существовал негласный уговор – те листовки и части газет, где располагались материалы Эренбурга, на растопку, самокрутки и другие нужды не использовать. Бытует широко распространённое мнение, что первым в пропагандистский обиход лозунг «Убей немца!» ввёл именно Эренбург. Здесь обычно ссылаются на статью, опубликованную 24 июля 1942 года в газете «Красная звезда», в которой содержались следующие строки: «Если ты убил одного немца, убей другого – нет для нас ничего веселее немецких трупов. Не считай дней. Не считай вёрст. Считай одно: убитых тобою немцев. Убей немца! – это просит старуха-мать. Убей немца! – это молит тебя дитя. Убей немца! – это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Убей!»" [13].
И еще: "Очень точно сказал об этой роли Эренбурга поэт Евгений Евтушенко: «Не люблю в Эренбурга – камней, Хоть меня вы камнями побейте. Он, всех маршалов наших умней, Нас привёл в сорок пятом к победе». В этих строках есть известное поэтическое преувеличение, но в главном Евгений Евтушенко прав – без Эренбурга победить Гитлера было бы значительно труднее".
Часть американских историков считает, что при представлении вьетнамской войны конфликтом между светлой стороной и темной, уничтожается сложность ситуации. Звездные войны заставили американцев всегда идентифицировать себя с повстанцами, которые воюют с империей зла [14]. В 70-80е неоконсерваторы отказались от приравнивания повстанцев с добром, а власти – со злом. То есть произошла смена парадигмы. В принципе 80% людей являются оптимистами, даже если они сами не считают себя таковыми [15]. Так что такие переходы могут активироваться именно акцентом на улучшении.
Если вдуматься в это конструирование, то обратную операцию в мозгах совершила перестройка. СССР в результате занял позицию зла в массовом сознании, а Запад – позицию добра, то есть полюса добра и зла поменялись местами. Для этого потребовалось десятилетие упорной бомбардировки мозгов, ведь все началось еще до перестройки.
Люди скорее адаптируют свои представления под новую информацию, которая лучше ожидаемого развития ситуации, чем под информацию, которая хуже, чем ожидается [16 – 17]. То есть люди скорее оптимисты, чем пессимисты. Вероятно, по этой причине избиратель всегда верит очередному президенту уже на уровне кандидата.
Объяснение этому найдено на уровне работы мозга. Оказывается, что он "пропускает" ошибки, когда речь идет о пессимистическом подходе. "Розовые очки" возникают из-за того, что выборочная фиксация помогает нереалистическому оптимизму [18]. Если 80% из нас оптимисты, то понятно, что мы никогда не увидим впереди приближающегося кризиса. Статья, где приводятся эти данные, иллюстрируется карикатурой, где две мышки разговаривают перед мышеловкой с сыром внутри. И одна из них говорит другой, что современные технологии вполне могут и не сработать.
Есть еще одна важная черта нашего восприятия: более важные стимулы получают более детальное визуальное изучение в нашем мозгу [19 – 20]. То есть о них поступает больше информации. Один из авторов исследования говорит так: "Хорошее или плохое настроение изменяют, как работают наши визуальные механизмы и как мы видим. Наше исследование показывает, что в позитивном настрое мы визуально получаем больше информации, в то время как негатив приводит к туннельному видению".
Мы всегда будем иметь дело с виртуальностями. Даже когда перед нами война с воображаемыми мирами, поскольку и наш мир, и воображаемый покоятся на той или иной символической составляющей, определяющих их сущность.
Рефлексивный контроль, связанный с именем В. Лефевра, представляет собой работу с разными виртуальными моделями действительности (см. тексты этого направления [21 – 25]).
В одном из своих интервью Лефевр переносит свою модель на российский и американский социум: "Сущностью морального сознания является связь между поступками людей и теми внутренними переживаниями, которые помимо воли возникают у людей. Совершая некоторые поступки, люди с неизбежностью испытывают «уколы совести». Так вот существует одна область, в которой американцы и россияне испытывают уколы совести по-разному. Это область конфликтных отношений. Американец испытывает уколы совести, если он драматизирует и развивает конфликт с другим человеком. Поэтому подавляющее число конфликтов, естественно возникающих между людьми, самоликвидируются. Россиянин же испытывает уколы совести, если он совершает шаги к компромиссу, к разрешению конфликта со своим противником. Чтобы минимизировать уколы совести, т.е. подняться в собственных глазах, он вынужден развивать и драматизировать конфликт с другим человеком <...> В результате российское общество оказалось в морально-психологической ловушке: мелкие конфликты не исчезают сами собой, как в Америке, они имеют тенденцию к развитию и втягиванию в себя все большего числа людей. Обычно конфликт либо заканчивается победой одной из сторон, либо прекращается вышестоящей инстанцией. На верхних этажах системы власти, где нет вышестоящей инстанции, это приводит, как мы недавно видели, к кровавой развязке; а на нижних — к появлению локальных «авторитетов», роль которых в условиях распада старой государственной системы перешла к представителям уголовного мира. Главные трудности перехода российского общества к рынку лежат, как мне кажется, не столько в экономической области, сколько в психологической. Ведь что такое рынок, с психологической точки зрения? Это огромное поле, состоящее из локальных конфликтов по поводу цен; а каждая сделка — это мирное разрешение конфликта. Поэтому в обществе, в котором нет процедуры разрешения конфликтов, не может существовать полноценный рынок" [24]
Или такой простой механизм: "Выяснить, какая этическая система доминирует в стране, можно по очень простому признаку: если моральное воспитание основано на запретах дурного (не убивай, не лги), страна принадлежит к первой системе, а если основой служит декларация добра (будь честным, будь храбрым), мы имеем дело со второй" [22].
Рефлексивный контроль стал также базой, специфичной именно для российского подхода к информационным войнам (см. подробнее [26 – 30]). Но это термин скорее употребляется в западных публикациях, а не российских.
Политтехнологи и спичрайтеры устами политиков вербально "метят" действительность таким образом, чтобы она работала на них. Эти слова помогают реинтерпретировать действительность под поставленные цели. Это интерпретирующие описания, фиксирующее в противнике то, что нам важно. Такие слова важны и нужны, поскольку тогда нейтральная модель мира в головах превращается в ту, которая нужна политикам. К примеру, если "империя зла" разрушала Союз извне, то "совок", также являющийся чьим-то изобретением, изнутри. Причем "империю зла" сегодня не услышишь, а "совок" встретить можно. Оба они являются определенными "ментальными выстрелами" в массовое сознание.
Виртуальное пространство имеет множество возможностей сделать это, поскольку в нем нет и не может быть искажений, поскольку все является правдой. У американского писателя Р. Шекли есть хорошие слова, объясняющие этот феномен: "Самое обидное, что в информационной войне всегда проигрывает тот, кто говорит правду. Он ограничен правдой, а лжец может нести что угодно". "Совок" и "империя зла" являются примерами такого рода.
Литература
1. Лефевр В. Рефлексия в международной политике: как разваливали СССР. Интервью http://reflecthinking.ru/refleksiya-v-mezhdunarodnoj-politike-k/
2. Evil empire https://en.wikipedia.org/wiki/Evil_empire
3. Kengor P. Hot Words in the Cold War https://www.christianitytoday.com/history/issues/issue-99/hot-words-in-cold-war.html
4. Hemingway M. Twenty-Eight Years Ago Today Ronald Reagan called the Soviet Union an 'Evil Empire' https://www.washingtonexaminer.com/weekly-standard/twenty-eight-years-ago-today-ronald-reagan-called-the-soviet-union-an-evil-empire
5. Beckwith R.T. George Lucas Wrote 'Star Wars' as a Liberal Warning. Then Conservatives Struck Back https://time.com/4975813/star-wars-politics-watergate-george-lucas/
6. Rann J. Evil empire: why is the post-Soviet world so obsessed with Star Wars? https://www.calvertjournal.com/articles/show/5158/star-wars-film-post-soviet-darth-vader-internet-party-ukraine-red-padawan
7. Титко А. Око Саурона все же зажглось над "Москвой-Сити" https://www.msk.kp.ru/daily/26320.7/3199067/
8. Еленин С. Инсталляцию «Око Саурона» в Москва-Сити все-таки отменили https://www.msk.kp.ru/daily/26318/3197190/
9. Frederick S. Cognitive Reflection and Decision Making https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/089533005775196732
10. Stagnaro M.N. a.o. Performance on the Cognitive Reflection Test is stable across time http://journal.sjdm.org/18/18201/jdm18201.html
11. Pennycook G. a.o. Everyday consequences of analytic thinking https://www.researchgate.net/publication/280978496_Everyday_Consequences_of_Analytic_Thinking
12. Pennycook G. a.o. Commentary: Cognitive reflection vs. calculation in decision making https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4722428/
13. Черкасский Я. Илья Эренбург и немцы http://www.rg-rb.de/index.php%3Foption%3Dcom_rg%26task%3Ditem%26id%3D1384%26Itemid%3D0
14. Tait J. Star Wars, Trolling, and the Right https://arcdigital.media/star-wars-trolling-and-the-right-c5ab747fe122
15. Marshall M. Why we find it difficult to recognise a crisis https://www.bbc.com/future/article/20200409-why-we-find-it-difficult-to-recognise-a-crisis
16. Sharot T. a.o. How unrealistic optimism is maintained in the face of reality https://www.scienceopen.com/document?vid=4670ec37-48d5-4361-93ba-bc93345ececd
17. Gallagher J. Brain 'rejects negative thoughts' https://www.bbc.com/news/health-15214080
18. Izuma K. a.o. The brain’s rose-colored glasses https://www.nature.com/articles/nn.2960.epdf?shared_access_token=_KeqckLFtWlvs36nFgRTY9RgN0jAjWel9jnR3ZoTv0P8izIRDUEX6a2OfzfXLUa2wQDPnxv8JBeLNo5pIOiEmAyx5_Lc1B9Eg1oPTRix8XNOypgb2DB49CvTRENkG813Vdb3SPnQSXSl10wBMgojurwUU80plaR2Ud91KeIV3Lc%3D
19. Schmitz T.W. a.o. Opposing Influences of Affective State Valence on Visual Cortical Encoding https://www.jneurosci.org/content/jneuro/29/22/7199.full.pdf
20. People Who Wear Rose-colored Glasses See More, Study Shows https://www.sciencedaily.com/releases/2009/06/090603103807.htm
21. Павловский Г. К теогонии братвы http://old.russ.ru/journal/ist_sovr/97-11-10/pavlov.htm
22. Лефевр В. Разница между двумя этическими системами и ее значение для американской внешней политики http://old.russ.ru/journal/ist_sovr/97-11-10/shreid.htm#system
24. Лефевр В. Рефлексия. – М.. 2003
25. Друль О. Двое в лодке не считая электорат https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2008/05/13/4439586/
26. Giles K. Handbook of Russian Information Warfare https://bdex.eb.mil.br/jspui/bitstream/123456789/4262/1/2016_Handbook%2C%20Russian%20Information%20Warfare.pdf
27. Murphy J. Russia's reflexive control is subverting the American political landscape https://sofrep.com/news/russian-reflexive-control-is-subverting-the-american-political-landscape/
28. Thomas T.L. Russia's reflexive control and the military https://www.rit.edu/~w-cmmc/literature/Thomas_2004.pdf
29. King IV F.J. Reflexive Control and Disinformation in Putin’s Wars https://scholar.colorado.edu/concern/graduate_thesis_or_dissertations/z890rt45j
30. Kowalewski A. Disinformation and Reflexive Control: The New Cold War https://georgetownsecuritystudiesreview.org/2017/02/01/disinformation-and-reflexive-control-the-new-cold-war/
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Малювали інфографіку швидко та красиво, навіть якщо раніше ніколи не малювали, учасники четвертого дня онлайн медіалабораторії «THE GUARDIAN OF JOURNALISM» від АУП.
Визначити крючок, який приверне увагу, розібратися, що саме показати та який має бути результат перегляду – легко легкого, так само як малювати кота. А намалювати котика може навіть маленька дитина.
Насправді, структуру, моделі інфографіки, типові помилки та успішні приклади – все у заключному модулю від АУП. Починаючи від лінійної структури, яку моржна бачити на першомуж бігборді до красивої «змійки», яка само по собі може розказати цілу історію.
- Ми акцентуємо увагу на практичній складовій, - каже професор, доктор наук, президент АУП Валерій Іванов. - Цим наша медіалабораторія відрізняється від багатьох схожих заходів. Ми аналізуємо тренди, запрошуємо тренерів-практиків, даємо працюючі інструменти. Ми прагнемо, щоб після нашої медіалабораторії можна відразу приступити для практичної роботи.
Це заключний четвертий день медіалабораторії, на п’ятий день відбудеться презентація та обговорення підготовлених практичних відео-, аудіо- та графічних матеріалів.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці Медійна Програма, Internews.
Академія української преси сприяє критичному споживанню медіа, дотриманню стандартів журналістики, навчає основам медіаграмотності вчителів, дітей та дорослих.
Долучайтеся до діяльності АУП на нашій ФБ сторінці та сайті чи за нашими хештегами.
#АУП #тренінги_АУП #вебінари_АУП #журналістика #медіа #медіаграмотність #media #journalism #стандарти_журналістики
Як працює радіо, формується порядок денного, відбираються аудіосюжети та про що говорити в ефірі розбиралися учасники на третій день онлайн медіалабораторії «THE GUARDIAN OF JOURNALISM» від АУП.
- Радіо має класичну структуру побудову новини у вигляді «перевернутої піраміда», але є свої нюанси, - розповідає директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Різун. – На відміну від телебачення, тут не має картинки і необхідно роз’яснювати все словами. Важливо відразу поставити слухача до відома, що, де, коли, яким чином відбувається. Варто враховувати, що на радіо не завжди є можливість перечитати, поставити на паузу і подумати. Тому журналістський текст має бути простим, зрозумілим та легким для сприйняття.
Учаники медіалабораторії переглянули приклади як професійно зроблених радіовипусків, так і радіовиспуків, підготовленних студентами різних українських університетів. Розглядали помилки та влучні моменти, розбиралися на що варто звертати увагу, а що у радіоефірі не видно 😊
Фішкою дня став поділ на ролі справжньої радіоредакції та організація онлайнінтерв’ю менше ніж за півгодини.
Учасники визначилися із темою, знайшли експерта, записали інтерв’ю на телефон (ну добре, з першого разу на телефон не вийшло, але записали на ноутбук), підготували текст сюжету, визначилися із структурою монтажу, відредагували кінцевий продукт та підготувалися до прямого ефіру.
Окремо обговорили юридичні та етичні стандарти роботи журналіста в полі. Зокрема, отримання згоди героя на запис розмови, правила використання персональної інформації, узгодження та перевірка викладених фактів.
Під час перевірки фактажу перед ефіром з’ясувалося, що інтернет сайти не завжди дають правильну чи повну інформацію, тому довелося перевіряти у першоджерелах. Це стало чудовим уроком не вірити написаному, навіть якщо це сайт офіційного медіа.
Четвертий день п’ятиденної медіалабораторії зосереджений на інфографіці та створенні візуального контенту.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці Медійна Програма, Internews.
Академія української преси сприяє критичному споживанню медіа, дотриманню стандартів журналістики, навчає основам медіаграмотності вчителів, дітей та дорослих.
Долучайтеся до діяльності АУП на нашій ФБ сторінці та сайті чи за нашими хештегами.
#АУП #тренінги_АУП #вебінари_АУП #журналістика #медіа #медіаграмотність #media #journalism #стандарти_журналістики
