29 листопада – 1 грудня 2019 року за підтримки німецької організації n-ost у Тбілісі відбувся триденний воркшоп для експертів та практиків п’яти країн у сфері медіаосвіти: України, Білорусії, Вірменії, Грузії та Казахстану.
Цього разу колег приймала грузинська організація MDF (Media Development Foundation). На зустрічі були присутні представники Академії української преси (Олександр Гороховський, Андрій Коваленко, Валерія Рябик), Товариства білоруської школи (Тамара Мацкевич, Елла Якубовська, Альона Палейка), Центру медіа-ініціатив (Вірменія) (Гегам Варданян, Лусіне Грігорян, Тетяна Ованесян), Міжнародного центру журналістики MediaNet (Казахстан) (Альона Кошкіна, Думан Смаков, Тетяна Юрченко), а також координатори проекту Єлизавета Кучерова і Керстін Ніккіг та фасилітатор Марія Рзаєва.
Перший день воркшопу сконцентрувався на сайті Medianavigator.org, який є освітньою платформою для тих, хто займається медіаграмотністю, або тих, хто хоче підвищити свій рівень медіаосвіти. На сайті можна знайти цікаві та корисні вправи, які допоможуть розібратися у фейках, реакції аудиторії, методах реклами і пропаганди та іншому. За останні два місяці кожна країна переклала та адаптувала по три вправи з онлайн-збірника. Згодом вони з’являться сайті, що буде працювати на семи мовах: англійській, українській, білоруській, казахській, вірменській, грузинській та російській. У наступні дні експерти представили по два міні-проекти, які учасники провели з кінця вересня по середину листопада у своїх країнах.
«Не зважаючи на різні культурні, політичні, соціальні, ментальні особливості країн ми напрацювали низку універсальних інструментів. Тож висновок - якщо інструмент дійсно добрий, то налаштування на критичне мислення та медіаобізнаність можна ним підкручувати хоч в Антарктиді» – переконаний Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні».
Після цього, працюючи у малих групах, присутні визначили плюси, мінуси та можливості використання того чи іншого проекту в умовах іншої держави. У результаті найкращою розробкою була визнана інтелектуальна гра «Мозгобойня» білоруських колег.
Ще кілька сесій були присвячені основним питанням геолокації, презентації MIL ресурсів MDF та їх новим онлайн іграм.
Фінальне навчання 2-ї посиленої фази тренінгу для тренерів з медіаграмотності відбулося у Києві 28-30 листопада 2019 року. Проект реалізує Академія української преси за підтримки DW Akademie.
Ніщо так не впливає на учасників тренінгу, як підготовка тренера. Його увага, щирий інтерес, професійна віддача. Філігранно відібрані теоретичні концепції мають силу тільки тоді, коли тренер чітко розуміє специфіку роботи і професійну спрямованість цільової аудиторії. Посил, який тренер надає під час тренінгу, повинен бути чітко відображати модель тих якостей і навичок, які мають сформувати в учасників по завершенню тренінгу.
«Найголовніше для тренера не лише майстерність й знання своєї роботи, а й знання аудиторії, з якою працюєш! Тренер перед початком роботи повинен все обговорити з замовником (керівником компанії), хто буде його цільова аудиторією. Важливо знати свою аудиторію й поважати учасників процесу. Але тут має бути присутня коректність й інтуїція тренера, головне — не перебільшити! Бо буде зворотній ефект, — наголошує Тетяна Іванова, доктор педагогічних наук, керуючий партнер Академії української преси, медіаексперт, — Замість динамічної роботи люди стануть пасивними, буде відчуття напруги й дискомфорту у групі. Тому обізнаність тренера про його цільову аудиторію, не лише показник його майстерності, а й захист від патових ситуацій, які можуть виникнути в ході тренінгу».
Наталія Римар, тренер DW Akademie, HR консультант, психолог зауважила наступне: «Радію, що мала можливість долучитися до проекту навчання медіатренерів за підтримки Академії української преси та DW Akademie. Максимальне занурення учасників в методологію проведення тренінгів, відкритість до нових знань, обмін досвідом, глибина та креативність в розробці власних навчальних проектів. Впевнена, що тепер формування такої важливої компетенції, як медіаграмотність, в різних регіонах нашої країни в надійних експертних руках».
Більш детальніше читайте на фейсбук сторінках наших учасників:
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера (Філія у Харкові) провела дводенний семінар «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти», під час якого було детально обговорено, як саме некомпетентність журналіста впливає на політику держави. Захід відбувся у Запоріжжі 27-28 листопада 2019 року.
Під час заходу президент Академії української преси Валерій Іванов пояснив, що правду про події на Сході знають лише очевидці, журналісти, військові: «З огляду на це, створюється підґрунтя для розповсюдження стереотипів, фейків. Їх обговорення та бажання завадити спричиняють «інформаційний шум», що відволікає аудиторію від більш важливих проблем і повідомлень. Тому професіоналізм журналістів у зоні збройного конфлікту має бути беззаперечним. Ми прагнемо донести до журналістів наскільки їх робота важлива».
Андрій Юричко, медіатренер та журналіст, викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка наголосив: «Далеко не всі факти ми можемо перевірити самостійно, тому наше знання багато в чому базується на довірі до джерел. Джерело вважається надійним, якщо журналіст працює за стандартами та не порушую етичні норми. Медіа, які шанують свою репутацію, ніколи не стануть ризикувати, публікуючи спаплюжену інформацію та джинсу».
«Медіа несе репутаційну відповідальність перед своєю аудиторією за надані факти, за їх точність, достовірність, повноту відомостей, які входять у журналістський матеріал, — зазначає Володимир Мостовий, фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня», — За надання сумнівних даних редакція може втратити читачів, зазнати фінансових збитків і навіть відповідати перед законом».
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (Філія у Харкові)
З 18 по 23 листопада 2019 року Академія української преси (АУП) з гордістю приймала представників закордонних медіа в рамках проекту «Престури Україною», що реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Топ журналісти з Болгарії, Республіки Кіпр, Естонії, Грузії, Німеччини, Литви та Іспанії, котрі працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом і до підконтрольних Україні міст Донецької області. Вся серія престурів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн світу реальну ситуацію того, що відбувається в нашій державі та на її сході, ретранслювати суспільні настрої та перспективне бачення вітчизняних експертів з різних галузей.
На другому етапі серії престурів у листопаді 2019 року взяли участь:
19 листопада 2019 року учасники програми туру відвідали Громадське радіо, некомерційну і недержавну новинну радіостанцію і інтернет-медіа. Спілкувалися з продюсером Іриною Кондратенко. В ході зустрічі закордонні журналісти дізналися про історію розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів, що реалізуються Громадським радіо, і перспективи розвитку радіомовлення в цілому. Доповідач говорила про історію створення студії в 2013 році і пріоритетності мовлення в регіонах Донбасу. За словами пані Кондратенко, найближчим часом Громадське радіо може отримати частоти для мовлення в Києві.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації та окупаційних адміністрацій, реформи роздержавлення газет тощо. Учасники отримали англомовні роздатки з аналітичними даними та результатами дослідження «Індексу фізичної безпеки журналістів».
Потім журналісти зустрілися з народним депутатом України, головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віцепрезидентом ПАРЄ (2015), президентом Комітету ПАРЄ з культури, освіти, науки та ЗМІ Володимиром Ар'євим. Пан Ар'єв охарактеризував загальну політичну ситуацію в країні і позицію України на міжнародній арені. Він також зазначив, що нинішня українська влада повинна краще захищати національні інтереси України на всіх рівнях.
У той же день учасники зустрічі розмовляли із заступником Міністра з питань європейської інтеграції, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Олексієм Ілляшенком. Заступник Міністра торкнувся питання реінтеграції, допомоги жертвам російської агресії і реабілітації ветеранів. Забезпечення робочими місцями, перепідготовка та доступ до медичних послуг є одними з пріоритетних завдань Міністерства. Доповідач також звернув увагу на українських політичних в'язнів, затриманих на території Росії або на окупованих територіях, а також на осіб, переслідуваних російською владою. Він наголосив на необхідності отримання правдивої та достовірної інформації, заснованої на оригінальних джерелах.
Наприкінці дня журналісти провели інтерв'ю з Раїсою Євтушенко, старшим експертом Департаменту змісту освіти, мовної політики та національних меншин Міністерства освіти України. Пані Євтушенко розповіла про активну реалізацію освітньої реформи "Нова українська школа", яка передбачає зміни у всій системі освіти, від матеріального забезпечення до затвердження нових навчальних програм. "Одна з головних цілей Нової української школи - розвиток компетенцій, а не просто нагромадження знаннями. Таким чином, учні зможуть поліпшити свої життєві і практичні навички в таких сферах як: медіаграмотність, громадянська освіта або права людини".
20 листопада 2019 року журналісти та організатори здійснили поїздку на схід України. Перш за все, ми відвідали школу №22 Слов'янської міської ради в Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій і відремонтована після звільнення міста від сепаратистів. Ми розмовляли з заступником директора Мирославою Хоружею про історію окупації школи та реставрацію будівель, а також про психологічну допомогу, що надавалась учням, котрі пережили військові дії. Потім у нас була можливість оглянути зруйновані війною корпуси місцевої лікарні.
Після цього група журналістів відвідала Донецьку обласну державну адміністрацію в Краматорську і поспілкувалася з її головою Павлом Кириленком. Губернатор окреслив 3 пріоритети регіонального розвитку: водопостачання, ремонт сильно пошкоджених будівель, надання тимчасового житла для вимушених переселенців. Значення доступності житла є особливо актуальним в регіоні, оскільки чверть внутрішньо переміщених осіб, котрі втратили свої будинки, переїхали до Донецької і Луганської області. Велика увага приділяється спрощенню процесів переміщення через КПП на адміністративних кордонах, відновленню інфраструктури, забезпеченню населення продовольством, товарами домашнього вжитку, одягом тощо.
21 листопада 2019 року під час візиту до Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча учасники надягали спецодяг, прослухали правила техніки безпеки та оглянули металургійні цехи. Ігор Погорецький, головний спеціаліст з внутрішніх комунікацій, відповів на запитання журналістів. Зокрема, ми дізналися про виробництво і постачання чавуну і сталі, енергозбереження та дотримання стандартів екологічної безпеки. Аглодоменний цех Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча є найбільшим в Європі.
Потім закордонні журналісти відвідали Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов щиро привітав нас і розповів багато історій успіху цього навчального закладу. Він підкреслив, що випускники університетів відкривають бізнес і працюють у провідних структурах ЄС. Гості змогли побачити приклад класичного розвитку університету в місті, яке не є регіональним центром. Пан Балабанов також є почесним консулом Республіки Кіпр в Україні, і, таким чином, журналісти дізналися про міжнародні відносини з Грецією та Кіпром.
Пізніше відбулася екскурсія Маріупольським дитячим діагностичним центром під керівництвом заступника головного лікаря Галини Коровіної. Приємний дизайн інтер'єру та сучасне обладнання відрізняє цей діагностичний центр від аналогічних установ, що фінансуються з державного і місцевого бюджету. Для дітей безкоштовно надається широкий спектр медичних послуг, в тому числі психолога і масажиста.
Наприкінці група журналістів відвідала центр інформаційних технологій "1991 Маріуполь" та електронну бібліотеку, розташовану в тій же будівлі. Марія Кутнякова, експерт "1991 Маріуполь", показала коворкінг, розповіла про освітні програми для IT-фахівців та молоді, а також про технічну і нетехнічну підтримку нових стартапів.
Тому ми щиро сподіваємося, що закордонні учасники престуру отримали доступ до достовірних джерел інформації про події і з'ясували деякі тенденції розвитку сучасної України. З цією метою були організовані зустрічі з представниками влади, медіа, державного сектору, освіти та ін. Ми очікуємо більше нових журналістських матеріалів про Україну.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
Керуючий партнер Академії української преси, медіаексперт Тетяна Іванова мала честь бути спікером Першої центрально-азіатської конференції з медіа-інформаційної грамотності, яка проходила в місті Бішкеку 14-15 листопада 2019 р.
Фотографії майстер-класу Тетяни Іванової, учасниками якого стали понад 150 педагогів і журналістів Киргизії, Казахстану, Таджикистану, передають атмосферу його проведення – красномовніше тисячі слів.
Спілкування і співпраця зі знаковими людьми в області розвитку медіаграмотності в світі зайвий раз переконали в правильності розуміння самого феномена медіаосвіти і дали новий імпульс для подальшого розвитку в даній області.
Декілька медіаграмотних висновків із гостинного Бішкека:
Процес освоєння медіаграмотності — це, в першу чергу, формування медіакультури ОСОБИСТОСТІ, яка базується на таких «китах», як: а) пошук і відбір інформації; б) її усвідомлення (переробка); аналіз і рефлексія на основі власного життєвого досвіду; в) навички створення власного інформаційного контенту і його просування, тобто (комунікації).
14-16 листопада 2019 року у Києві завершився триденний тренінг для тренерів з медіаграмотності (2-а посилена фаза), організатором якого є Академія української преси за підтримки DW Akademie.
Наші тренери допомогли учасникам опанувати техніки, які стануть своєрідним захистом від неусвідомленого споживання фейків, міфів та спаплюженої інформації.
Вчимося ідентифікувати та не піддаватися маніпуляціям!
«Як працюють новини, пишуться повідомлення та відбуваються інформаційні маніпуляції знають журналісти, а ми хочемо розказати про це аудиторії. Якщо вона знає стандарти, розуміє де обман і викривлення — обманути її стає важко, нерентабельно, а може і неможливо», — зауважив Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
Ми багато говорили про фейки та маніпуляції, не оминули «новий» — Mind map. Це система такого собі розгалуження інформації. Інформація розростається мережевою сіткою, розгалужується й знаходить свого читача. Елементи розташовуються в інтуїтивному порядку, відповідно до їхньої важливості, і організовуються в групи, гілки, або окремі площини. Загальне представлення структури інформації, під час отримання знань, може допомагати пригадувати вже отримані знання. Власне, так і виникають маніпуляції на емоційному рівні. Кожна реклама картинка, будь що, спонукає нас до спогадів, або відтворення попереднього досвіду, тобто, так звана гра на емоціях.
«Групова, тренінгова система навчання допомагає нам осягнути різний рівень знань, сфокусуватися на аудиторії, зробити аналіз первинного досвіду й згідно цього надати робочі кейси. Є багато питань, які тісно між собою пов’язані. Розбираючи фейки перетікаємо в міфи, з міфів переходимо до маніпуляцій, з маніпуляцій бачимо Mind map, що знаходиться навколо кожного компоненту та поняття. Ось тут і починається основна робота — критичне мислення», —говорить Володимир Панченко – тренер програми, Голова ГО «Черкаська молодіжна рада».
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Досвід говорить – зростання певних загроз та викликів часто стає рушієм до розробки ефективних засобів протидії. Швидка зміна потужності та досконалості інструментів спотворення інформації та впливу на громадську думку у сьогоднішньому медіапросторі підштовхує до створення осучаснених елементів нейтралізації цих явищ, вдосконаленню процесу оволодіння даними навичками.
Експериментуючи з новими форматами тренінгів з медіаграмотності, наші фахівці не раз наголошували, що висока мотивація, глибоке занурення в тему, здоровий азарт – одні з ключових факторів успішного зростання паростків критичного мислення, рефлекторної реакції на перевірку інформації. Особливо це стосується тих, хто зараз лише оволодіває навичками журналістики, соціальних комунікацій.
Тому вже вкотре, відходячи від стандартних шаблонів, ми пробували на життєздатність новий тренінговий формат – «Факчтек-Хогвардс. Філософські камені сучасного факчекінгу та медіаграмотності».
Тренінг проходив у Національному університеті «Острозька Академія» завдяки підтримці Академії Української преси та НДГО N-оst (Німеччина). Спікери-хедлайнери заходу – Андрій Коваленко (АУП) та Олександр Гороховський (фактчек-проект «БезБрехні»).
Ключовий елемент тренінгу – навчання за принципом командного змагання буквально від початку заходу. Тематика «Гаррі Поттера» була застосована і як розважальний елемент, і одночасно як фоновий маркер – «ми все ж таки зібралися вчитися новому».
Учасники, об’єднані у чотири команди, випробовували свою кмітливість, тестували знання та перевіряли навички з фактчеку і медіаграмотності протягом всього тренінгу. Кожна підтема, освоєння якої мало формат дискусії, семінару, завершувалася практичним завдання. За успішне його виконання команди отримували свої «філософські камені» – від трьох до п’яти у залежності від складності практичної задачі. Крім того, команди мали змогу заробити додаткові «камені» і під час семінарських частин – за активну участь кожного з її членів. Такий прийом виявився потужним стимулом – атмосфера заходу була надзвичайно жвава. За сумою накопичених «філософських каменів» по завершенню тренінгу була обрана команда-переможець.
Проте головне не перемога, а позитивний, відкритий до засвоєння знань та навичок настрій учасників. Так, це був лише пілотний тренінг, але він дав підґрунтя для вдосконалення даного формату, що показав свою високу ефективність.
6-8 листопада 2019 року у Києві відбувся семінар на тему «Технологія викриття інформаційних міфів, фейків та маніпуляцій в медіа і публічній риториці».
Організаторами заходу є Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Читаючи новини в соціальних мережах, дивлячись телебачення та слухаючи радіо ми пірнаємо в море інформації. Погодьтеся, інформаційний потік інколи може мати небезпечні моменти, від яких немає захисту непідготованій цільовій аудиторії.
Як запобігти розповсюдженням фейків? Хто й навіщо створює ботів? Як захистити себе та потурбуватися про цифрову екологію? Адже розповсюдження фейків зачіпає не лише медіапростір. З якою метою це робиться, можливо, для відволікання нашої уваги від чогось важливого? Під час семінару деталізували за рахунок чого виживають фейки, акцентували ключові складові маніпуляцій та як створюються інформаційні міфи. Де провокують нас, застосовуючи мову ворожнечі.
«У соціальних мережах боти створюють контент, який, на перший погляд, виглядає як матеріали справжніх користувачів (тобто людей). Головна мета такої автоматизованої взаємодії з новинними матеріалами – не привабити увагу справжніх користувачів, а забезпечити такий стан, коли алгоритми платформи соціального медіа ранжують новину як таку, що становить велику цікавість. Мета соціальних ботів – маніпулювати цим механізмом. Проте емпірично прояснити діяльність соціальних ботів дуже важко. Сьогодні ми створюємо багато проектів, проводимо семінари та зустрічі з нашими колегами, щоб обговорити важливі питання, адже з’являється безліч нових слів та термінів. Не всі звертають увагу на їхнє значення, тим самим ми власноруч починаємо створювати фейки та міфи», – наголосив Валерій Іванов, президент Академії української преси.
«На тлі «захоплення» боротьбою з фейками і іншими «паразитами» інформаційного простору, дещо за лаштунками залишився інший не менш небезпечний ворог – міфи! Проте, якщо озирнутися назад, і глянути на події весни 2019 року – гарячу фазу президентських перегонів, то саме інформаційні міфи були чи найпотужнішою «зброєю» впливу на суспільну думку. Цей «інструмент» увібрав в себе чи не «найкращі» риси фейку, дезінформації, маніпуляцій, компромату. Наш досвід роботи, показав, що це лише початок, так би мовити, фаза «нарощування м’язів» у застосуванні міфу, як «бойової одиниці» інформаційних війн. Це один з нових викликів, проти якого медіаспільнота повинна напрацювати ефективні засоби протидії вже найближчим часом», – зауважив Олександр Гороховський, медіа-тренер, керівник фактчек-проекту «БезБрехні».
Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка вважає, що у добу інтернету, інформація зберігається в багатьох місцях і ніколи не може бути стерта цілком: «Люди, які поділяють світогляд, що узгоджується з «фейковими новинами», напевно, отримуватимуть з таких повідомлень підтвердження своїх поглядів. Але зворотний висновок – що видалення «фейкових новин» змусить таких людей поставити свій світогляд під питання – не підтверджений».
Під час другого дня відбулася презентація видання «Як можна протидіяти «фейковим новинам»? Ознайомитися можна за посиланням>>>.
Це видання – інформаційна пропозиція Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Воно поширюється безкоштовно і не призначене для продажу. Його не повинні використовувати партії або ті, хто працює на виборах, з метою ведення політичної реклами під час виборчих кампаній (виборів до федеральних, земельних, місцевих органів влади або Європейського парламенту).
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Висвітлення подій під час збройного конфлікту вимагає від журналіста обережності та усвідомленого ставлення до власної безпеки. Крім того, у кризових умовах помножується його відповідальність за інформацію, а стандарти професії визначають майбутнє у професійній кар’єрі. Водночас, кожен журналіст обирає модель своєї діяльності: працювати за міжнародними принципами чи нехтувати ними.
Тому Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера (філія у Харкові) проведе дводенний семінар «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти», під час якого буде детально викладено схему роботи журналіста в місцях, де є збройний конфлікт.
Семінари для журналістів відбудуться у двох містах України:
27-28 листопада 2019 рік — Запоріжжя;
12-13 грудня 2019 рік — Маріуполь.
Щоб зареєструватися, будь ласка заповніть анкету тут>>>
Cпікери заходу:
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси.
Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Участь є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрати на проїзд буде здійснена за наявності квитків на маршрутне таксі, автобус, потяг не вище 2-го класу розміщення.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Учасникам, які були відібрані до участі будуть надіслані запрошення.
Контактна особа:
Яна Сидоряченко, асистент проектів АУП
(067) 638 72 65
yana_sid@aup.com.ua
