Керуючий партнер Академії української преси, медіаексперт Тетяна Іванова мала честь бути спікером Першої центрально-азіатської конференції з медіа-інформаційної грамотності, яка проходила в місті Бішкеку 14-15 листопада 2019 р.
Фотографії майстер-класу Тетяни Іванової, учасниками якого стали понад 150 педагогів і журналістів Киргизії, Казахстану, Таджикистану, передають атмосферу його проведення – красномовніше тисячі слів.
Спілкування і співпраця зі знаковими людьми в області розвитку медіаграмотності в світі зайвий раз переконали в правильності розуміння самого феномена медіаосвіти і дали новий імпульс для подальшого розвитку в даній області.
Декілька медіаграмотних висновків із гостинного Бішкека:
Процес освоєння медіаграмотності — це, в першу чергу, формування медіакультури ОСОБИСТОСТІ, яка базується на таких «китах», як: а) пошук і відбір інформації; б) її усвідомлення (переробка); аналіз і рефлексія на основі власного життєвого досвіду; в) навички створення власного інформаційного контенту і його просування, тобто (комунікації).
14-16 листопада 2019 року у Києві завершився триденний тренінг для тренерів з медіаграмотності (2-а посилена фаза), організатором якого є Академія української преси за підтримки DW Akademie.
Наші тренери допомогли учасникам опанувати техніки, які стануть своєрідним захистом від неусвідомленого споживання фейків, міфів та спаплюженої інформації.
Вчимося ідентифікувати та не піддаватися маніпуляціям!
«Як працюють новини, пишуться повідомлення та відбуваються інформаційні маніпуляції знають журналісти, а ми хочемо розказати про це аудиторії. Якщо вона знає стандарти, розуміє де обман і викривлення — обманути її стає важко, нерентабельно, а може і неможливо», — зауважив Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
Ми багато говорили про фейки та маніпуляції, не оминули «новий» — Mind map. Це система такого собі розгалуження інформації. Інформація розростається мережевою сіткою, розгалужується й знаходить свого читача. Елементи розташовуються в інтуїтивному порядку, відповідно до їхньої важливості, і організовуються в групи, гілки, або окремі площини. Загальне представлення структури інформації, під час отримання знань, може допомагати пригадувати вже отримані знання. Власне, так і виникають маніпуляції на емоційному рівні. Кожна реклама картинка, будь що, спонукає нас до спогадів, або відтворення попереднього досвіду, тобто, так звана гра на емоціях.
«Групова, тренінгова система навчання допомагає нам осягнути різний рівень знань, сфокусуватися на аудиторії, зробити аналіз первинного досвіду й згідно цього надати робочі кейси. Є багато питань, які тісно між собою пов’язані. Розбираючи фейки перетікаємо в міфи, з міфів переходимо до маніпуляцій, з маніпуляцій бачимо Mind map, що знаходиться навколо кожного компоненту та поняття. Ось тут і починається основна робота — критичне мислення», —говорить Володимир Панченко – тренер програми, Голова ГО «Черкаська молодіжна рада».
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Досвід говорить – зростання певних загроз та викликів часто стає рушієм до розробки ефективних засобів протидії. Швидка зміна потужності та досконалості інструментів спотворення інформації та впливу на громадську думку у сьогоднішньому медіапросторі підштовхує до створення осучаснених елементів нейтралізації цих явищ, вдосконаленню процесу оволодіння даними навичками.
Експериментуючи з новими форматами тренінгів з медіаграмотності, наші фахівці не раз наголошували, що висока мотивація, глибоке занурення в тему, здоровий азарт – одні з ключових факторів успішного зростання паростків критичного мислення, рефлекторної реакції на перевірку інформації. Особливо це стосується тих, хто зараз лише оволодіває навичками журналістики, соціальних комунікацій.
Тому вже вкотре, відходячи від стандартних шаблонів, ми пробували на життєздатність новий тренінговий формат – «Факчтек-Хогвардс. Філософські камені сучасного факчекінгу та медіаграмотності».
Тренінг проходив у Національному університеті «Острозька Академія» завдяки підтримці Академії Української преси та НДГО N-оst (Німеччина). Спікери-хедлайнери заходу – Андрій Коваленко (АУП) та Олександр Гороховський (фактчек-проект «БезБрехні»).
Ключовий елемент тренінгу – навчання за принципом командного змагання буквально від початку заходу. Тематика «Гаррі Поттера» була застосована і як розважальний елемент, і одночасно як фоновий маркер – «ми все ж таки зібралися вчитися новому».
Учасники, об’єднані у чотири команди, випробовували свою кмітливість, тестували знання та перевіряли навички з фактчеку і медіаграмотності протягом всього тренінгу. Кожна підтема, освоєння якої мало формат дискусії, семінару, завершувалася практичним завдання. За успішне його виконання команди отримували свої «філософські камені» – від трьох до п’яти у залежності від складності практичної задачі. Крім того, команди мали змогу заробити додаткові «камені» і під час семінарських частин – за активну участь кожного з її членів. Такий прийом виявився потужним стимулом – атмосфера заходу була надзвичайно жвава. За сумою накопичених «філософських каменів» по завершенню тренінгу була обрана команда-переможець.
Проте головне не перемога, а позитивний, відкритий до засвоєння знань та навичок настрій учасників. Так, це був лише пілотний тренінг, але він дав підґрунтя для вдосконалення даного формату, що показав свою високу ефективність.
6-8 листопада 2019 року у Києві відбувся семінар на тему «Технологія викриття інформаційних міфів, фейків та маніпуляцій в медіа і публічній риториці».
Організаторами заходу є Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Читаючи новини в соціальних мережах, дивлячись телебачення та слухаючи радіо ми пірнаємо в море інформації. Погодьтеся, інформаційний потік інколи може мати небезпечні моменти, від яких немає захисту непідготованій цільовій аудиторії.
Як запобігти розповсюдженням фейків? Хто й навіщо створює ботів? Як захистити себе та потурбуватися про цифрову екологію? Адже розповсюдження фейків зачіпає не лише медіапростір. З якою метою це робиться, можливо, для відволікання нашої уваги від чогось важливого? Під час семінару деталізували за рахунок чого виживають фейки, акцентували ключові складові маніпуляцій та як створюються інформаційні міфи. Де провокують нас, застосовуючи мову ворожнечі.
«У соціальних мережах боти створюють контент, який, на перший погляд, виглядає як матеріали справжніх користувачів (тобто людей). Головна мета такої автоматизованої взаємодії з новинними матеріалами – не привабити увагу справжніх користувачів, а забезпечити такий стан, коли алгоритми платформи соціального медіа ранжують новину як таку, що становить велику цікавість. Мета соціальних ботів – маніпулювати цим механізмом. Проте емпірично прояснити діяльність соціальних ботів дуже важко. Сьогодні ми створюємо багато проектів, проводимо семінари та зустрічі з нашими колегами, щоб обговорити важливі питання, адже з’являється безліч нових слів та термінів. Не всі звертають увагу на їхнє значення, тим самим ми власноруч починаємо створювати фейки та міфи», – наголосив Валерій Іванов, президент Академії української преси.
«На тлі «захоплення» боротьбою з фейками і іншими «паразитами» інформаційного простору, дещо за лаштунками залишився інший не менш небезпечний ворог – міфи! Проте, якщо озирнутися назад, і глянути на події весни 2019 року – гарячу фазу президентських перегонів, то саме інформаційні міфи були чи найпотужнішою «зброєю» впливу на суспільну думку. Цей «інструмент» увібрав в себе чи не «найкращі» риси фейку, дезінформації, маніпуляцій, компромату. Наш досвід роботи, показав, що це лише початок, так би мовити, фаза «нарощування м’язів» у застосуванні міфу, як «бойової одиниці» інформаційних війн. Це один з нових викликів, проти якого медіаспільнота повинна напрацювати ефективні засоби протидії вже найближчим часом», – зауважив Олександр Гороховський, медіа-тренер, керівник фактчек-проекту «БезБрехні».
Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка вважає, що у добу інтернету, інформація зберігається в багатьох місцях і ніколи не може бути стерта цілком: «Люди, які поділяють світогляд, що узгоджується з «фейковими новинами», напевно, отримуватимуть з таких повідомлень підтвердження своїх поглядів. Але зворотний висновок – що видалення «фейкових новин» змусить таких людей поставити свій світогляд під питання – не підтверджений».
Під час другого дня відбулася презентація видання «Як можна протидіяти «фейковим новинам»? Ознайомитися можна за посиланням>>>.
Це видання – інформаційна пропозиція Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Воно поширюється безкоштовно і не призначене для продажу. Його не повинні використовувати партії або ті, хто працює на виборах, з метою ведення політичної реклами під час виборчих кампаній (виборів до федеральних, земельних, місцевих органів влади або Європейського парламенту).
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Висвітлення подій під час збройного конфлікту вимагає від журналіста обережності та усвідомленого ставлення до власної безпеки. Крім того, у кризових умовах помножується його відповідальність за інформацію, а стандарти професії визначають майбутнє у професійній кар’єрі. Водночас, кожен журналіст обирає модель своєї діяльності: працювати за міжнародними принципами чи нехтувати ними.
Тому Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера (філія у Харкові) проведе дводенний семінар «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти», під час якого буде детально викладено схему роботи журналіста в місцях, де є збройний конфлікт.
Семінари для журналістів відбудуться у двох містах України:
27-28 листопада 2019 рік — Запоріжжя;
12-13 грудня 2019 рік — Маріуполь.
Щоб зареєструватися, будь ласка заповніть анкету тут>>>
Cпікери заходу:
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси.
Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Участь є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрати на проїзд буде здійснена за наявності квитків на маршрутне таксі, автобус, потяг не вище 2-го класу розміщення.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Учасникам, які були відібрані до участі будуть надіслані запрошення.
Контактна особа:
Яна Сидоряченко, асистент проектів АУП
(067) 638 72 65
yana_sid@aup.com.ua
З 28 жовтня по 1 листопада 2019 року Академія української преси (АУП) з гордістю приймала представників закордонних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Топ журналісти з Грузії, Латвії, Німеччини, Угорщини, Румунії та Туреччини, котрі працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом і до підконтрольних Україні міст Донецької області. Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн світу реальну ситуацію того, що відбувається в нашій державі та на її Сході, ретранслювати суспільні настрої та перспективне бачення вітчизняних експертів з різних галузей.
На першому етапі серії прес-турів у жовтні 2019 року взяли участь:
29 жовтня 2019 року учасники відвідали студію Громадського Радіо, некомерційна та неурядова радіостанція формату news & talk, яку можна читати і чути в Інтернеті через сайт або мобільні додатки. Розмовляли з Кирилом Лукеренком, виконавчим директором. Під час зустрічі, закордонні журналісти чимало дізналися з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів, реалізованих Громадським радіо та перспективи розвитку радіомовлення в цілому. Зокрема, спікер розповів: «Ми були засновані у 2013 році та спілкувалися з аудиторією спочатку через вебсайт, соціальні мережі та подкасти. Влітку 2014 року ми вже створили радіостанцію з власною редакційною політикою. На сьогодні ми працюємо на 17 частотах по Україні. Наша загальна аудиторія складає 400 тисяч слухачів на місяць. Ми проводимо ток шоу разом із суспільним мовником вже протягом шести років. У 2015 році ми отримали перші ліцензії на мовлення в регіонах Донбасу. І, на мою думку, 40% нашої інформації спрямовано на аудиторію, що проживає саме на Донбасі».
Того ж дня, закордонні журналісти зустрілися з Ростиславом Павленком, народним депутатом, партія «Європейська солідарність», який розповів про ідеологію політичної сили та окреслив особисту діяльність у процесі визнання незалежності Української православної церкви Вселенським патріархатом. Депутат також відповів на запитання журналістів стосовно співробітництва з іншими державами, боротьби з корупцією в Україні, очікувань народу та інше. Пан Павленко також висловив свою думку щодо можливих виборів на Донбасі: «У відповідності до чинного законодавства, самоврядування може бути впроваджене лише за умови, якщо будуть проведені чесні та прозорі вибори за стандартами ОБСЄ, зокрема, якщо будуть виконані вимоги безпеки…».
Після цього учасники мали змогу відвідати територію «Межигір’я», колишньої резиденції президента-втікача Віктора Януковича. Іноземні журналісти висловили здивування з приводу наявності тут багатьох типових для абсолютної влади атрибутів, притаманних хіба що володарям-монархам.
На завершення іноземні журналісти спілкувалися з Євгенією Кравчук, народним депутатом, Партія «Слуга народу». Пані Кравчук розповіла: «У перші дні парламентської роботи ми сформували уряд, відомий серед нас як уряд технократів. П’ять сьогоднішніх міністрів були представлені у фракції, всі інші, крім одного, ніколи не були в політиці. В нашій фракції немає жодного депутата з попередніх скликань. Усі члени фракції – це нові обличчя, котрі ніколи не займали високих політичних посад. Ми завершили прийняття великої кількості законів протягом останніх двох місяців. Ми скасували депутатську недоторканість і прийняли закон про імпічмент. Ми також плануємо впровадження широкомасштабної реформи приватизації та економічної реформи».
30 жовтня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу №22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від сепаратистів. Про відродження школи розповіла заступник директора, Мирослава Хоружа. Після цього журналісти оглянули зруйновані війною корпуси місцевої лікарні, що знаходилася неподалік від школи.
Наступним місцем зустрічі став офіс Програми розвитку ООН у місті Краматорськ. Рустам Пулатов, програмний координатор (компонент «Громадська безпека та соціальна згуртованість) та Максим Кицюк, спеціаліст з комунікацій, розповіли учасникам про діяльність ПРООН в Україні та на Донбасі, зокрема щодо економічного розвитку, відновлення важливої інфраструктури, місцевого самоврядування, впровадження реформи децентралізації, громадської безпеки та соціальної згуртованості. «Ми працюємо з громадянським суспільством, з громадами, журналістами та медіа, державними інститутами, службами допомоги, службами юридичної допомоги та обласними адміністраціями для того, щоб налагодити комунікацію між всіма цими структурами. Це працює таким чином: ми спілкуємося з громадою та надаємо можливість активним громадянам розповісти про проблеми розвитку і організовуємо зустріч з відповідними державними органами влади. Відтак, влада чує їх заклики та побажання і приймає рішення щодо тієї чи іншої проблеми. Зі свого боку, ми можемо надати невелике фінансування для втілення певного проекту», – пояснив пан Пулатов.
Протягом 31 жовтня – 1 листопада 2019 року група журналістів відвідала місто Маріуполь.
Учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з Олегом Турським, генеральним директором, та Ларисою Конєвою, головою прес-служби, та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, обслуговування різних типів суден в акваторії, залучення фахівців та потенціал виробництва.
Потім завітали до кардіологічного центру, де головний лікар Сергій Орлеанський розповів про те, як відбувається прийом пацієнтів і продемонстрував новітнє обладнання для лікування хвороб серця.
Наступного дня спілкувалися з Михайлом Когутом, першим заступником міського голови м. Маріуполь. Пан Михайло окреслив стратегію розвитку міста, можливості для внутрішньо-переміщених осіб та дії влади з метою покращення надання комунальних послуг.
Далі журналісти дізналися про Маріупольський центра надання адміністративних послуг, відвідали його та отримали інформацію про послуги, які надають громадянам.
Наприкінці наші гості взяли участь в екскурсії містом під керівництвом Олени Дейниченко, члена Національної спілки краєзнавців України. Мали можливість дізнатися про історії міста, його культурну спадщину, промисловий потенціал, насолодитися краєвидами Азовського моря.
Отже, щиро сподіваємося, що закордонні учасники прес-туру отримали доступ до джерел достовірної інформації про події й ознайомилися з деякими тенденціями розвитку сучасної України. З цією метою були організовані зустрічі з авторитетними представниками державної влади, медіа, громадського сектору, освіти тощо. Очікуємо більше нових журналістських матеріалів про Україну.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати у себе фейки.
31 жовтня – 2 листопада 2019 року відбувся перший із серії тренінгів для тренерів з медіаграмотності 2-ї посиленої фази. Організатором заходу є Академія української преси за підтримки DW Akademie.
Інтернет дає не тільки можливість для розвитку здібностей, покращення знань та розширення кола інтересів, але й містить у собі реальні загрози. Соціальні мережі досить сильно впливають на будь-яку особистість та на процес формування поведінки. Інформація в Інтернет-мережі є не перевіреною й ніхто не несе відповідальності за сприйняття спаплюженого контенту. Так випливають ФЕЙКИ та МІФИ, які стають недостатньо організованою та керованою інформацією. Чим може обернутися таке негігієнічне споживання контенту та де шукати протидію?
«Аналіз діяльності в інтернет-мережі дозволяє відобразити її зміст у вигляді структури, яка включає в себе ряд взаємопов’язаних компонентів: комунікаційний, ціннісний, пізнавальний та поведінковий. Серед трендів, які з’явились останніми роками, велике значення має перевірка достовірності даних, фактів, опублікованої інформації, поширеної у медіа чи соціальних мережах. Для позначення цього явища використовують терміни «фактчекінг», «верифікація». Нерідко ці поняття плутають і вживають не за призначенням. У сучасному світі, перевантаженому інформацією, коли кожен учасник комунікативного процесу є творцем інформації, дуже важко відрізнити реальну фактичну подію від створеної навмисно чи перекрученої людьми або ботами. Професійну журналістику відрізняє саме оперування достовірними даними та фактами, перевіреними усіма можливими способами», — зауважив Віктор Пічугін, голова «Громадського Телебачення Харків».
В український медіапростір фактчек, як тренд розслідувань, увійшов досить стрімко. У першу чергу, це було пов’язано з хвилею антиукраїнської пропаганди, яка швидкими темпами наповнювала інформаційні потоки фейковими і відверто брехливими повідомленнями.
«У процесі використання соціальних мереж для спілкування у віртуальному просторі, що становить собою комунікаційний компонент, відбувається вплив на наші комунікативні процеси. Спілкування у соціальних мережах створює особливий простір (віртуальна реальність) з характерним для нього видом спілкування, де виникають нові правила та закони. Таким чином, ми починаємо сприймати віртуальну реальність як правду. В таких ситуаціях головне — не забувати про фактчекінг», — вважає Олександр Гороховський, медіатренер, керівник фактчек-проекту «БезБрехні».
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Анонсуючи тренінг з фактчеку та медіаграмотності, який відбувся 25 жовтня, не дарма говорилося про його знаковість для факчтек-проекту «БезБрехні» - партнера Академії української преси. Це була проба на життєздатність, ефективність та адаптованість одразу декількох оригінальних ідей, які визрівали на тлі багаторічного тренерського досвіду, розробок навчальних програм та методичних матеріалів саме для роботи зі студентською аудиторією. Завдяки підтримці АУП, НГО N-оst (Німеччина) та регіональних партнерів ідеї вдалося втілити на практиці.
Перша ідея, яка закладена у саму назву заходу – це формат брейн-рингу, який є не просто елементом, чи черговою грою, що насичують будь-який тренінг. Даний формат вперше застосували, як значну практичну частину навчального процесу, що працює і на закріплення отриманих знань та навичок, і на їх поглиблення, і на доопрацювання складних елементів медіаграмотності, розвиток логіки перевірки.
Гра складалася з п’яти раундів-етапів. Кожен раунд – з двох окремих завдань. Раунди – тематичні, вибудовані за принципом наростання складності. Перший – знання термінології, другий – розпізнавання фактів і суджень, третій – викриття маніпуляцій та фейків, четвертий – правильний вибір і застосування джерел перевірки будь-якої інформації, і п’ятий – фактчек-кейси.
Цю дистанцію, яка за часом складала повноцінну тренінгову сесію, команди з трьох вишів Запоріжжя – Запорізької політехніки, Запорізького Національного університету та Класичного приватного – пройшли на адреналіні, на одному диханні і емоційному підйомі.
Друге ноу-хау, яке опрацьовувалося – спеціальні задачки (різних форматів) з медіаграмотності і фактчеку, що були розроблені фахівцями проекту на основі реально напрацьованих кейсів та практик, дійсних прикладів із подій та ситуацій у вітчизняному інфопросторі.
Дані розробки успішно пройшли тестування студентською та викладацькою аудиторією (викладачі також були задіяні у ігровому та навчальному процесі). Вони продемонстрували правильність самої ідеї створення таких задач, доступність даної форми завдань для студентства і зручність для педагогів.
Третя, і напевно, головна ідея – позитивне сприйняття самого формату брейн-ринг-тренінгу, можливість адаптування і масштабування ідеї, висока ефективність засвоєння знань, а головне – виключна зацікавленість учасників.
Тому, перефразувавши голлівудський слоган, можемо з впевненістю сказати – у 2020 році чекайте на всеукраїнські тренінги у форматі брейн-ринг від «БезБрехні»!
Проморолик до тренінгу дивіться тут>>>
Низка громадських організацій започаткувала некомерційну ініціативу “Це яйце!”. Антипремію вручатимуть публічним особам та загальнонаціональним медіа за сексистські висловлювання та публікації відповідно. Про це повідомляють організатори ініціативи, передає Zmina.
Ініціативу започаткували ГО “Жінки в медіа”, Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, “Детектор медіа”, Кампанія проти сексизму в медіа та політиці “Повага”, Українська Гельсінська спілка з прав людини.
“Ми хочемо привернути увагу до проблеми стереотипного зображення жінок в українських ЗМІ та дискримінації за ознакою статі чи гендера, до якої вдаються українські публічні особи”, – зауважують авторки ініціативи в пресрелізі. Вони додають, що на створення відзнаки їх надихнули антипремії “Будяк року” від УГСПЛ та “Дискримінатор року” від Коаліції з протидії дискримінації”.
Комітет антипремії розглядатиме висловлювання та матеріали в українських загальнонаціональних ЗМІ за період з 1 листопада 2018 року до 1 листопада 2019 року.
Номінації антипремії:
Номінувати кандидатури на отримання антипремії може будь-яка фізична чи юридична особа, за винятком органів державної влади, місцевого самоврядування та політичних партій. Анонімні заявки не розглядатимуть. Кількість номінацій від однієї людини необмежена.
Кандидатів на премію просять внести у форму за посиланням до 15 листопада 2019 року.
Перше нагородження відбудеться під час пресконференції в Києві в грудні, напередодні Міжнародного дня прав людини.
Джерело imi.org.ua
