Парадокс: отруїтися інформацію набагато легше, ніж отруїтися будь-чим іншим. Особливо актуально це питання постає під час передвиборчих перегонів.

Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу під час семінару, який відбувся у Києві 27-29 березня, разом з учасниками розмірковувала над тим, що час виборів — це час медійних баталій. І якраз саме тут, настає момент істини українських журналістів. Чи зможуть вони спрацювати так, що у бюлетені власної честі та гордості рука не здригнеться поставити галочку?

Протягом трьох днів дискусійних панелей було вісім. Кожен із спікерів обіймав свою зону компетентності. Розпочався захід з інформації про міжнародний досвід проведення виборів, зокрема, про те, як голосують у Німеччині, як поводять себе виборці, як працюють журналісти, що для них є нормою, а що проходить під грифом неприпустимого. Про ці нюанси розповідав координатор проекту в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Володимир Олійник.

У виступі президента Академії української преси Валерія Іванова, головним акцентом було те, що журналісти мають працювати з реальністю, писати та висвітлювати увесь перебіг передвиборчих подій, щоб політичні настрої достовірно доходили до суспільства: «В жодному випадку журналісти не мають бути трансляторами брехні», — сказав він.

Медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко казав, що журналіст не має права вирішувати за читача, яка інформація може йому зашкодити: «Якщо політичні симпатії не дозволяють щось робити, ви відхиляєте їх в бік, і робите все, щоб те чи інше повідомлення, було максимально достовірне та правдиве».

До речі, треба вірити соціологічним прогнозам! У цьому впевнений завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв. Експерт рекомендує відноситися з довірою: «Чому варто довіряти? Результати публікують кампанії, які більшою частиною є кампаніями маркетинговими, а отримання цих замовлень напряму залежить від репутації. І репутація несе першочергову важливість. Не потрібно думати, що всі продаються за подачки».

Хто читає передвиборчу програму? Та майже ніхто, упевнено говорив про це перший заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін. Експерт зауважував, що необхідно відсторонятися від формальних підходів і робити аналіз за сукупністю всіх факторів, а не одного документа: «Не можна аналізувати все. Має бути два міркування — що саме аналізувати (визначаєте головну тему), а от інша інформація вже буде допоміжною. Другий момент — що є головним, а що другорядним. Специфікою аналітичного матеріалу є важкість за змістом і великий обсяг. Це призводить до розжовування певних шматків і навіть очевидних речей, — зазначає фахівець, — Емоція має бути для пожвавлення. Вважайте це певною грою з читачем. 

Декілька порад для журналістів від Сергія Рахманіна:

• Ніколи не переходьте з політиками на «ти», особливо під час першої зустрічі;
• «Ні» упередженому ставленню, «ні» прихильності;
• Відсторонена повага = зворотна повага;
• Велика кількість чесних ворогів характеризують вас, як професіонала.

Тетяна Іванова медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси запевняє, що будь-яка соціологія заточується під замовника. Коли питання стосується політики, у силу вступає чорний піар. Про його функціонування, тригери кандидатів та їхні прийоми, щодо зваблення аудиторії перспективними лозунгами говорили під час блоку латентних прийомів політиків. Можете більш детально прочитати у пості експерта на Фейсбук>>>

«Катастрофічно бракує фактажу журналістським матеріалам. Мало хто знає реальність. Мало хто достукається до реалій та фіксує думки різних цільових аудиторій. Думок журналістів забагато, думок людей замало», — констатує українська журналістка-міжнародниця, викладач, співзасновниця і голова ГО «Громадське телебачення» Наталя Гуменюк.

Заслужений журналіст України, голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов вважає, що повага серед читачів напряму залежить від правильності вибору теми: «Злободенні питання встановлює тільки аудиторія. А от вибір про що писати залишається за журналістами, редакцією — це не просте рішення. Неможливо писати про все та про всіх. Суб'єктивна оцінка має перегукуватися з інтересами читачів».

Про те, як ретранслюються обличчя політиків на екрані розповідала Людмила Федорчук, журналістка, викладач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Т. Шевченка. Фахівець говорила про нюанси монтажу, підбору вдалих дублів для красивої телевізійної картинки.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

«Буду  максимально намагатися перевіряти інформацію отриману з медіа», «зміню своє ставлення до споживання медіапродуктів на більш свідоме», «сподіваюсь, що вже зумію відрізнити вигадки від фактів та не потрапити на гачок маніпуляції»…, –  такими думками ділилися учасники тренінгу «Основи медіаграмотності».

27 березня 2019 року в Лисичанську (Луганська область) відбулося інтерактивне навчання у форматі тренінгу 40 вчителів початкової школи в одному з тренінгових кабінетів «НВК школи І-ІІ ступеню - ліцею «Гарант». Цей навчальний заклад, в якому на сьогоднішній день  вже розроблена ефективна та успішна власна модель шкільної медіаосвіти, вже сьомий рік поспіль є експериментальним з інтегрування медіаграмотності в навчально-виховний процес.

Під час заходу говорили про особливості поширення інформації в сучасному медіапросторі (навіть, під час однієї з вправ, відтворили його модель та відчули,  як впливово щодо нашої свідомості вона працює); з’ясовували, як відрізняти факти від суджень та маркувати ознаки маніпуляцій в медіа; розмірковували, як не бути пасивним медіаспоживачем та протидіяти пропаганді; знайомилися із інструментарієм перевірки медійної інформації,  який, при вмілому використовуванні, дозволить відчувати себе у безпеці в безмежному медіапросторі. А після практичних завдань, що яскраво продемонстрували, як трансформується та змінює сенси інформація при передачі, остаточно впевнилися в тому, що її обов’язково слід перевіряти, аналізувати та відшукувати першоджерело походження. 

Лисичанські педагоги-початківці  із зацікавленістю засвоювали  актуальні знання з основ медіаграмотності, потрібні сьогодні  як для їх особистого, так і  професійного зростання. Тим більше, що з вересня 2018 року вчителі початкової освіти працюють за новим Державним стандартом, який наразі містить змістовну лінію медіаграмотності. І для того, щоб кожен школярик Нової української школи міг з успіхом опановувати навички зі сприйняття, аналізу та критичного оцінювання інформації різноманітних текстах, зокрема медійних,  медіаграмотним та медіакомпетентним має бути перш за все той, хто буде його навчати!

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

За даними системного адміністратора Академії української преси, з 18:00 27 березня 2019 року до 07:00 28 березня 2019 року на сайт АУП було здійснено понад 200 атак. Це спроби увійти до панелі адміністратора з неіснуючим іменем користувача, підбором паролів, намагання отримати доступ до сайту через «слабкі місця» програмного забезпечення (backdoor) та розміщення коментарів з небезпечним кодом або посиланням в тексті.

Академія української преси активно проводить моніторинг новинних програм в передвиборчий період і саме 26 березня 2019 року відбулася презентація результатів другої хвилі контент-аналізу новин прайм-тайму провідних українських телеканалів під час президентських перегонів 2019 року.

Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.

Тенденції новин прайм-тайму за березень 2019 року:

• Політичні новини в Україні у фокусі уваги програм березня. Тільки на каналі 1+1 традиційно переважають усі інші новини про Україну. Інтенсивність уваги до політичних новин помітно варіюється. Основне джерело інформації – власні кореспонденти.
• Увага до президентських виборів зросла з 18% до 22%.
• Канали неоднорідні за часткою уваги до теми виборів-2019. Кожне третє повідомлення про Україну на каналах Інтер, Україна, ICTV стосується виборів; кожне одинадцяте на Першому та дванадцяте на 5-му.
• В новинах згадувалися 17 кандидатів у президенти з 44, зареєстрованих ЦВК (39%, у лютому 34%). Найчастіше повідомлялося про кампанію Ю.Тимошенко, О.Вілкула, П.Порошенко, О.Ляшко.
• Найвища увага в новинах до політиків-кандидатів П.Порошенко, Ю.Тимошенко, О.Ляшко, О.Вілкула, Ю.Бойко.
• Виключно в позитивному і нейтральному контексті говорилося про А.Гриценко, мінімально в іронічному і негативному про Ю.Бойко і Ю.Тимошенко. Найчастіше в іронічному і негативному згадувалися Юрій Тимошенко і Є.Мураєв.
• Більше часу у новинному ефірі мають П.Порошенко, О. Вілкул, О.Ляшко, Ю.Тимошенко, Ю.Бойко. Два місяці поспіль В.Зеленський має синхрон тільки в новинах 1+1. Канали помітно сегментовані за своїми політичними преференціями, неухильно додержуються власних стратегій виборчої кампанії.

На першому тижні березня 40% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у лютому 2019 – 38%). На ICTV їх - 52%, на Першому і СТБ по 48%, на каналі “Україна” 45%, а найменше на 1+1 – 20% (у лютому – 27%). Увага до теми виборів-2019 збільшилася порівняно з лютим з 18% усіх повідомлень про Україну до 22% (у 2014 році – 18%). Найбільша на Інтері (33%, у лютому 27%), каналі “Україна” (31%, у лютому 26%) , ICTV – 29% (у лютому 25%), найменша на на 5-му каналі (8%) та Першому – 9% (у лютому 5%).

Більш за всіх висвітлювалися передвиборчі кампанії Ю.Тимошенко – 3.2% усіх повідомлень (у лютому 3.3%), О.Вілкула – 3% (у лютому 2,7%), П.Порошенко – 2.1% (у лютому 2,2%), О.Ляшко – 1.9% (у лютому 2%), Ю.Бойко – 1.6% (у лютому 0.7%). Кампанії А.Гриценко, В.Зеленського, В.Наливайченко практично не висвітлювалися – 0.2%.

В усіх новинах тижня згадувалися 17 кандидатів на президентську посаду, з яких 5 зняли свої кандидатури (39% офіційно зареєстрованих). Серед усіх згадувань про кандидатів найбільша частка уваги була П.Порошенко – 11.1% (у лютому 9.3%), у Ю.Тимошенко – 6.1% (у лютому 4.7%), О.Вілкула – 4.1% (у лютому 2.7%), Ю.Бойко – 3.2% (у лютому 1.8%), В.Зеленського – 2.5% (у лютому 1.6%), О.Ляшко – 2.0% (у лютому 2.9%), А.Гриценко – 2.2% (у лютому 2.4%).

Тільки в позитивному і нейтральному контекстах повідомлялося про А.Гриценко, переважно позитивно говорилося про Ю.Тимошенко та Ю.Бойко – 4% та 6% іронічних та негативних оцінок серед усіх згадувань про цих політиків. В іронічному і негативному контекстах згадувались найчастіше Юрій Тимошенко (45%), Д.Гнап і Є.Мураєв – по 20%.

15 з 17 згадуваних кандидатів мали синхрон в новинах. Він склав 4627 секунд (у лютому 3342 сек.) Частка синхрону у П.Порошенко - 30% (у лютому 28%), О.Ляшко – 19% (у лютому 16%), Ю.Тимошенко – 12% (у лютому 12%) О.Вілкула – 11% (у лютому 19%), Ю.Бойко – 10% (у лютому 11%), В.Наливайченко – 6%, А.Гриценко – 2% (у лютому 4%), В.Зеленського – 2% (у лютому 2%). Найчастіше згадуються програмні тези Ю.Тимошенко – 2.5% (у лютому 2.9%) і О.Вілкула – 2.2% (у лютому 2.6%).

На каналі “Україна” є синхрон 9 кандидатів, на 5-му – двох, на Першому – трьох. На Інтері найбільший синхрон у П.Порошенко (496 сек.) та Ю.Бойко (463 сек.). На каналі “Україна” у О.Ляшко (852 сек.) та П.Порошенко – 395 сек. На ICTV найбільші синхрони у П.Порошенко і Ю.Тимошенко – по 99 сек. Синхрон В.Зеленського є тільки на 1+1 – 80 сек. і він там більший, аніж у інших трьох кандидатів.

Канали додержуються власних стратегій представлення кандидатів у новинах. Тільки П.Порошенко і Юл.Тимошенко висловлюються на усіх, окрім Першого, каналах; О.Вілкул та А.Гриценко – на трьох каналах (ICTV, СТБ, “Україна” та Перший, ICTV, СТБ відповідно); О.Ляшко на двох каналах (Інтер, “Україна”); в новинах одного каналу – Ю.Бойко (Інтер), В.Наливайченко (“Україна”), В.Зеленський (1+1).

Внутрішня державна політика (8%, 20%, у лютому - 11%, 23%), соціальна сфера (9%, 17%, у лютому - 11%, 15%), вибори президента (16%, 6%, у лютому - 13%, 5%) – найчастіше згадувані головні та додаткові теми повідомлень на першому повному тижні березня. Порівняно з лютим у два рази зросла частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткова теми – з 6% до 13%.

Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 11% (у лютому 6%), культуру і спорт – 10% (у лютому 11%), війну на Сході (7%, у лютому 10%), про справу Укроборонпрому – 6%.

З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до держави та її органів – 14% (у лютому - 20%), ЗСУ – 12% (12% у лютому). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів - 7% (12% у лютому). Мінські угоди згадувалися у 3% повідомлень, (5% у лютому), Нормандській формат практично не згадувався – 0.3% (0.2% у лютому). Не згадувалася Ініціатива щодо миротворців ООН на Донбасі (у лютому – 1%).

14% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у лютому – 20%). Найбільше їх на 1+1 – 21% та Першому − 19% (у лютому 33%), а найменше на “Україні” та ICTV – по 6% (у лютому відповідно 10% й 11%). Політичні новини частіше подаються в конфліктному и негативному контекстах – 51% (у лютому 53%).

У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору значно вища: «Антивакцинальний мітинг» – 100%, «Справа В.Мангера» – 71%, «Спроба підкупу Юрія Тимошенко» – 60%, справа А.Коболєва (57%).

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 21%, 44%, 72% (у лютому – 20%, 41%, 78% ). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 32% (у лютому 34%), Президент – 22% (у лютому 13%), Суд і судова система – 15% (у лютому 21%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Адміністрації президента – 40% та Кабінету міністрів – 36%. Частіше такі оцінки стосовно політичних інститутів присутні на Інтері (21%) та Першому – 20% (в цілому на усіх каналах – 14%).

Серед усіх політиків увага найбільша до П.Порошенко – 11% (у лютому 9%), Ю.Тимошенко 6% (у лютому 5%), В.Гройсмана 5% (у лютому 5%), О.Вілкула – 4%, Ю.Луценко, О.Гладковського, Ю.Бойко – по 3%. Найчастіше критично оцінювалися О.Гладковський – 92% іронічних і негативних оцінок, В.Дубіль 86% таких оцінок, Н.Холодницький – 75%.

У новинах першого тижня березня найбільша частка синхрону у П.Порошенко (897 сек.) – 17% (1378 сек., у лютому 13% усього синхрону політиків), О.Ляшко – 11% (776 сек., у лютому 8%), В.Гройсмана – 10% (у лютому 6%), Ю.Тимошенко – 8%, (у лютому 6%), О.Вілкула – 6% (у лютому – 9%), Ю.Бойко – 6%, А.Білецького – 5%.

Розподіл уваги до елементів політичної конфігурації влади в новинах становить: правляча коаліція – 35%, демократична опозиція – 22%, опозиція – 15%, інші – 28% (у лютому 43%, 25%, 10%, 22%). Найбільша увага до опозиції на Інтері – 25% (у лютому 17%) та каналі “Україна” – 18% (у лютому 17%), а найменша на 5-му (7%) та Першому – 8% (у лютому 3%).

Синхрон розподілений наступним чином: правляча коаліція – 36%, демократична опозиція – 30%, опозиція – 17%, інші – 17% ( у лютому відповідно – 40%, 24%, 22%, 14%). На Першому довше висловлювалися інші, позапартійні персони, на каналі “Україна” найбільша частка синхрону Демократичної опозиції – 52% (у лютому 35%). На Інтері більше, аніж на інших каналах, надавалося слово Опозиції – 25% (у лютому 37%), тоді як на Першому, 1+1 та 5-му каналі, як і в лютому, політики опозиції не висловлювалися. 5-й канал віддавав перевагу представникам правлячої коаліції – 77% синхрону (у лютому 55%).

Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П.Порошенка – 26% (у лютому – 25%), працівників центральних органів влади – 18% (у лютому – 15%), Батьківщини – 10% (у лютому 6%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 8% (у лютому 4%), Опозиційної платформи – За життя – 6% (у лютому 5%), Народного фронту – 6% (у лютому 6%), Радикальної партії О.Ляшка – 3% (у лютому 10%), партії Слуга народу і Громадянської позиція – по 3% (у лютому по 3%).

Найбільша частка синхрону разом у Президента і представників Блоку П.Порошенка – 31%, (у лютому – 29%), Радикальної партії О.Ляшка – 11% (у лютому 11%), Опозиційної платформи – За життя – 9% (у лютому 8%), Батьківщини – 8% (у лютому 6%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 7% (у лютому 10%). У представників Радикальної партії О.Ляшка найбільша частка синхрону на каналі “Україна” – 31% (у лютому 24%) Опозиційної платформи – За життя на Інтері – 25% (у лютому 25%),  Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку на каналі “Україна” – 16% (у лютому 26%),  Батьківщини на ICTV – 21% та СТБ – 17% (у лютому на СТБ – 10%),  партія Слуга народу на 1+1 – 23%  (у лютому 13%).

Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням Ви можете знайти на сайті АУП www.aup.com.ua

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

26 березня 2019 року президент Академії української преси Валерій Іванов і завідувач відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталія Костенко презентували результати другої хвилі контент-аналізу новин прайм-тайму провідних українських телеканалів під час президентських перегонів. Зустріч відбулася у Представництві Європейського Союзу в Україні, за участі представників посольств держав-членів ЄС.

У виступі доповідачі розглянули ступінь збалансованості інтерпретації подій в українських медіа, рейтинг уваги до політичних суб’єктів та їхню оцінку, доступ політиків до новинного ефіру і типи новинного мовлення. Учасники зустрічі виявили зацікавленість у ситуації, що склалася в українських медіа напередодні виборів і поставили ряд питань, які стосувалися теми дослідження.

До речі, завтра відбудеться презентація моніторингу для журналістів. Хто має бажання долучитися, приходьте за адресою вул. Б. Хмельницького, 8/16 «Укрінформ», початок реєстрації об 9:30. Попередньо, будь ласка, попередьте про Вашу учать за телефоном 0507344579 — Юлія Кулик, асистент проектів АУП.

Стенфордський економіст і засновник RetinkX Тоні Себа в своїй книзі «Чистий прорив» передрікає, що до 2030 року 95% людей не матимуть приватного авто, а електромобілі поховає нафтоіндустрія.

Дослідник аргументує це тим, що сучасна людина, володіючи новими інформаційними технологіями вже здатна зробити даний технологічний прорив. І хоча «врата великих можливостей», як свого часу сформулювали Ільф і Петров, у сучасної людини, дійсно, широкі, тут її підстерігає нова проблема.

А чи зможе вона вижити в умовах глобального технологічного та інформаційного буму? Чи не виявиться вона «гвинтиком» або «людиною однієї кнопки» в руках тих, хто здатний маніпулятивно-грамотно продукувати контент і впроваджувати в свідомість потрібні смисли?

Ці проблеми взаємодії медіа-середовища і людини активно обговорювалися учасниками Сьомої міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку», яка відбулася у Києві 21-22 березня 2019 року. 

Сама логіка програми конференції і тематика виступів спікерів, були сфокусовані не тільки на те, щоб обговорити поточні проблеми, а й на розробку певних прогнозів і рекомендацій, як розвивати у себе особистісні медіа-компетентності.

Відкрив конференцію Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, який підкреслив, що людство, на сьогоднішній момент, накопичило величезну кількість інформації. Вміння, як розпорядитися цими знаннями і відібрати їх для вирішення своїх практичних завдань стає все більш актуальним. І тут критичне мислення і медіаграмотність стають провідними життєвими компетенціями сучасної людини.

«Враховуючи ситуацію, — повідомив Валерій Іванов, — що зараз ми знаходимося лише на самому початку інформаційної епохи, бо в майбутньому кількість даних буде тільки збільшуватися, запити суспільства на навчання медіаграмотності буде все більше зростати. І ми вдячні нашим партнерам, зокрема, DW Akademie за допомогу і підтримку наших освітніх медіа-ініціатив», — додав Валерій Іванов.

З вітальним словом також виступили Вадим Карандій, заступник Міністра освіти і науки України, Маргарита Захарчук, локальний координатор DW Akademie в Україні, і Аннетте Пьолькінг, керівник відділу преси Федеративної Республіки Німеччина. 

З огляду на те, що основний контингент учасників конференції — це медіапедагоги і тренери з медіаграмотності, для них досить актуальним було б розуміння того, як функціонують українські мас-медіа сьогодні. З якими викликами доводиться стикатися журналістам, щоб залишитися вірним своїй професії: інформувати, а не пропагувати.

Спікерами дискусійної панелі «Українська журналістика перед викликами пропаганди» були відомі журналісти України — Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів, заслужений журналіст України, голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов, Олексій Мацука, засновник та головний редактор сайту «Новости Донбаса» та «Суспільне телебачення Донбасу», Володимир Мостовий, фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня», були єдині в генеральному меседжі: незважаючи на велику кількість інформації, сучасна людина, за умов її відсутності, може залишитися ніби без повітря, і завдання сучасного журналіста, забезпечити людей цією інформацією.

Як йдуть справи в Україні з медіаграмотністтю  і які її подальші вектори, детально розкрили спікери наступної панелі «Медіаграмотність в Україні сьогодні», а саме: Директор Internews в Україні Джиліан МакКормак, Директор IREX в Україні Мехрі Дракман, менеджер медіаосвітніх програм АУП Оксана Волошенюк. 

Спікери наголосили на тій обставині, що в сучасних умовах, коли в  столітті «розумних» технологій, інновацій, wifi, планшетів, смартфонів, ноутбуків, соціальних мереж і всього іншого, кожен з нас стає трохи журналістом. І тут дуже важливо відповідально ставиться до тієї інформації, яку ми не тільки споживаємо, а й самі виробляємо або поширюємо. Бо, як підкреслила у своєму виступі Мехрі Дракман 64% людей створюють плутанину в соціальних мережах, займаючись шеррінгом неперевірених і фейкових повідомлень. І лише 1% з 40 % перевіряє інформацію, перед тим, як її поширити і поділитися в мережі.

Це положення співзвучно з дослідженнями Василя Гатова, який пише: «В найближчі 5 років віруси будуть найцікавішим способом позиціонування. Ключову роль у поширенні вірусу грають не учасники ланцюжка, а драйвери — ті, хто збирають інформацію і є джерелами для інших людей. Іншими словами, неважливо, чи твітнула  вас Леді Гага. Важливо, що вас твітнув той, хто має конект із Леді Гагою». (Https://www.aka-media.ru/inside/478/). 

Доповнили зміст даної панелі регіональні представники і координатори освітніх програм по медіаграмотності.

Особливий інтерес в учасників викликала презентація авторами: доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси Тетяною Івановою, медіатренером, завідувачем кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Тараненко, медіатренером, викладачем Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрієм Юричко, журналістом, засновником фактчекінгового проекту «Без брехні» Олександром Гороховським нового практичного посібника з медіаграмотності для мультиплікаторів, який випустила Академія української за підтримки DW Akademie.

Автори розповіли про мету створення посібника, чим він може допомогти тренерам у проведенні їхніх власних тренінгів. «У посібнику представлені вправи і методики, які сприяють формуванню конкретних навичок із медіаграмотності, а також, методики і тести, які дозволяють діагностувати і коригувати кожному, хто підвищує свій рівень медіаграмотності», — підкреслила Тетяна Іванова.

Навдивовиж представницькою була панель «Медіаграмотність у пострадянських країнах: розвиток та перспективи», де були присутні — Тамара Мацкевич, заступниця голови Товариства Білоруської школи (Мінськ, Республіка Білорусь), Нуне Саркісян, виконавчий директор Центру медіа ініціатив Вірменія (Єреван, Вірменія), Гульнар Асанбаєва, регіональний радник з медіаграмотності Представництво Internews в Центральній Азії (Алмати, Казахстан), Галія Ібраєва, професор факультету журналістики Казахського національного університету імені аль-Фарабі (Алмати, Казахстан), Лілія Цуркан, викладач кафедри журналістики Державного педагогічного університету імені Іона Крянге (Кишинів, Молдова), Анета Гонца, викладач Державного Молдавського Університету департаменту Комунікації і Теорії інформації (Кишинів, Молдова), Соф’я Чхаідзе, медіа-аналітик Фонду розвитку ЗМІ (Тбілісі, Грузія).

Вони підкреслили,  що якщо найбільшою битвою 20-го століття була битва за свободу інформації проти цензури, то в 21-му столітті актуалізується боротьба проти зловживання свободою інформації, використання інформації в якості зброї авторитарними правителями і агресивними недержавними суб'єктами. А з огляду на ту обставину, що багато наших зарубіжних гостей є представниками пострадянських держав, в яких процеси демократизації та громадянського суспільства відбуваються нерівномірно, боротьба за свої інформаційні права, право на доступ до об'єктивної інформації, вміння добути і проаналізувати цю інформацію — є основними компетентностями громадян всіх країн пострадянського простору, які до сих пір відчувають на собі вплив пропаганди і маніпуляцій.

Однак, для того, щоб протистояти всьому цьому, ми, представники всіх демократичних сил і співтовариств медіаграмотних людей, все-таки повинні намагатися слідувати старому римському правилу: роби, що повинен, і будь, що буде!

Традиційно нові розробки для медіаосвітян презентувала АУП, а саме, створені за підтримки Програми У-Медіа: «Медіаграмотність у початковій школі: посібник для вчителя» ( авторський  колектив у складі викладачів-практиків: Інни Іванової, Антоніни Кожанової ( Дніпропетрощина), Галини Дегтярьової, Валерії Голощапової, Олени Шкребець ( Харьківщина), Оксани Ганик і Галини Пизи ( Львівщина); «Книжка у світі медіа: Програма факультативного курсу для закладів загальної середньої освіти. 5–7 клас. Розроблення занять» Галини Дегтярьової, Олени Кукленко, Олени Білик, й «Українська історія в кінофільмах: посібник для вчителя» Сергія Тримбача, Людмили Новікової, Оксани Волошенюк та Олександра Мокрогуза.

Матеріали з конференції можете завантажити за посиланням: https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1Q2bZ2vrYqN102zhi4gjzuYX7kFNdQ1Ew

Історія заходу:

У 2011 році  Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк та Міжнародного фонду «Відродження» започаткувала Першу міжнародну конференцію з медіаосвіти і медіаграмотності «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». За 7 років конференція пройшла шлях споріднений шляху медіаосвіти в українському суспільстві: від педагогічної інновації до життєво необхідної навички особистості. Відповідно і коло її учасників розширилося, охопивши не лише медіапедагогів, а й бібліотекарів, громадських активістів, науковців, медіаекспертів та журналістів.

За 7 років 1186 учасників обмінялися 565  доповідями і майстер-класами.

Категорії учасників: співробітники дошкільних закладів освіти, вчителя початкової та середньої школи, керівники ЗО, викладачі ОІППО і педагогічних вишів, бібліотекарі, громадські активісти, співробітники закладів позашкільної освіти, представники закладів міського самоврядування.

Проведення конференції традиційно шість років підтримувала Програма У-Медіа Інтерньюс Нетворк. В різні роки долучалися DW Akademie, Програма МАТРА Посольства Нідерландів в Україні, ІRЕХ та інші. У 2019 – ініціатором проведення став DW Akademie, яка у 2018 році розгорнула масштабну програму підготовки тренерів із медіаграмотності для дорослого населення.

 

Link not found in DB for [download] shortcode. Link not found in DB for [download] shortcode.

 

12 - 16 березня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Грузії, Угорщини та Чорногорії, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.

У п’ятому з серії прес-турів брали участь:
1. Nodar Skhirtladze, Грузія, Gori Community Radio “Mosaic”
2. Jovana Đurišić, Чорногорія, газета Pobjeda
3. Aneta Durovic, Чорногорія, онлай агенство MINA
4. Rada Brajovic, Чорногорія, газета Vijesti
5. Balint Bardi, Угорщина, вебсайт новин 24.hu

12 березня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися із її засновником, Володимиром Мостовим, та першим заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади, а також про особливості професійного висвітлення виборчих кампаній.

Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в
Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації, питання реформи роздержавлення ЗМІ тощо. Учасники отримали англомовні роздаткові матеріали за результатами моніторингу НСЖУ «Індекс фізичної безпеки журналістів України».

Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань, перспективи введення миротворчої місії ООН на Донбас. Також всі присутні на зустрічі мали змогу обговорити особливості розвитку міжнародних відносин з Україною.

Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з Андрієм Куликовим, Головою Наглядової Ради та ведучим Громадського радіо. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо й перспективами розвитку радіомовлення в цілому.

На завершення учасники мали оглядову екскурсію на території «Межигір’я», колишньої резиденції президента-втікача, В. Януковича. Іноземні журналісти
висловили здивування з приводу типових для монархії атрибутів колишньої влади.

13 березня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.

Далі іноземні журналісти зустрілися з представниками кризового медіа центру «Сіверський донець» в м. Сєвєродонецьк (Луганська область). Сергій П’ятниця, співробітник організації, окреслив історію створення медіа-центру після визволення від бойовиків як об’єднання активних громадян, що небайдужі до розвитку міста і вільної платформи для висловлювання. Він зауважив, що центр оперативно інформує громадян про надзвичайні події та тісно співпрацює з національною поліцією. На запитання гостей також відповідав Аріф Багіров, громадський активіст і блогер, від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.

Також спілкувалися з Михайлом Івоніним, генеральним директором науково-дослідного проектного інституту «Водоочисні технології» та керівника бізнес-центру «Greentown» у м. Сєвєродонецьк, завдяки якому дізналися про розвиток малого й середнього бізнесу, соціальне підприємництво, можливості для бізнес освіти на місцевому рівні тощо.

14 – 15 березня 2019 учасники відвідали Маріупольський порт. Спілкувалися з Олександром Олійником, директором державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт». Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, інфраструктуру в регіоні, залучення фахівців та потенціал виробництва. Не дивлячись на втрати й тривалий догляд суден в Азовському морі з боку Російської Федерації, як стверджує пан Олександр, Маріупольський порт намагається знайти альтернативні шляхи виходу з ситуації: будують нові термінали, залучають іноземні інвестиції, впроваджують технології енергозбереження, здійснюють пошук нових інфраструктурних рішень.

Після цього журналісти зустріли Сергія Орлова, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади в будівлі Маріупольської міської ради. Спікер розповів про стратегію міста до 2021 року, впровадження програм для жителів та внутрішньо-переміщених осіб, рівень задоволеності громадян щодо життя в місті.

16 березня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.

Завдяки насиченій та збалансованій програмі перебування вдалося досягти головної мети програми: дати журналістам джерело достовірної інформації, ознайомити з тенденціями розвитку України. Журналісти зустрілися з авторитетними ньюзмейкерами, лідерами думок. Поза сумнівом, після повернення іноземних журналістів додому якість і кількість репортажів про Україну підвищиться.

Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.

 

Друзі та колеги!

Академія української преси проведе презентацію другої хвилі контент-аналізу новин прайм-тайму провідних українських телеканалів під час президентських перегонів 2019.  

Де: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», вул. Б. Хмельницького, 8/16
Коли: 27 березня 2019 рік.
Час: 10:00-11:00 (початок реєстрації та вітальна кава о 9:30). 

Потрібна реєстрація, зробити це можна заповнивши форму ТУТ>>>
Заявки приймаємо до 26 березня 2019 року 16:00.

Ви ще не знаєте наскільки об'єктивно телеканали подають інформацію у передвиборчий період? Хвилювання у сторону. Академія української преси провела дослідження за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший, 5 канал та довідалася чи правдиво медіа транслюють інформацію чи стають рупорами пропаганди!

Моніторинг був проведений за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Долучайтеся. Будемо раді обговорити найгостріші питання.

Контактна особа:
Юлії Кулик, асистент проектів АУП
(050)734 45 79
info@aup.com.ua

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.