15-16 серпня 2019 року у Львові відбувся семінар «Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент», присвячений новомодній професії відеоблогера. Захід організований Академією української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Після вітального слова президент Академії української преси Валерій Іванов розповів учасникам семінару про діяльність Фонду Фрідріха Науманна за Свободу та співпрацю Академії української преси з Фондом.
«У Німеччині кожний фонд пов'язаний з якоюсь партією та ідеологією, з різними цінностями. Ці фонди були створені, щоб перемогти популізм і займатися політичною освітою німців. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу сповідує цінності свободи слова, дотримання прав та свобод людини. Нас об'єднують спільні цінності. Саме тому ми плідно співпрацюємо – просуваємо світові стандарти журналістики та вводимо політичне мислення в український простір. Що стосується відеоблогінгу, важливо зазначити, що журналіст – професіонал, який керується стандартами, а блогер – не завжди. Почуваючи таку свободу, відеоблогери повинні усвідомити свою відповідальність за вплив на думку аудиторії, особливо за вплив на формування світогляду юнаків і дівчат», - зауважив експерт.
Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, розповів про те, чому професія відеоблогерів така актуальна і бажана. «Журналіст у своїй роботі керується стандартами. Вони чітко визначені та відомі. У блогера ж ніяких стандартів немає. В цьому між ними колосальна різниця. Відеоблогери вільні у виборі теми, стилю подачі матеріалу. Вони можуть абсолютно суб'єктивно інтерпретувати інформацію і мати при цьому свою цільову аудиторію, яка є відповідною за світоглядом, цінностями, вподобаннями. Категорії етичності, культури й об'єктивності у блогерстві є дуже відносними. Підписники шукають новизни, креативності, свіжого погляду. Відеоблогери, які не стоять на місці, змінюються і створюють якісно унікальний контент, завжди будуть мати кількісні показники у вигляді приросту підписників і власних прибутків», - зазначив медіатренер.
Жанна Кузнєцова, медіатренерка, менторка, режисерка та продюсерка, приділила увагу темі використання блогів в якості інструменту впливу на свідомість не просто окремими блогерами, а й урядом. Вона зосередила увагу на важливості розвитку критичного мислення та медіаграмотності серед усіх верств населення.
Зокрема, тренер зазначила: «Дотримання журналістських стандартів для блогерів не менш важливе. Особливо, для тих, хто піднімає у свої блогах важливі суспільні, соціально-економічні, політичні теми. Саме тому так важливо розвивати критичне мислення у громадян й підвищувати їх рівень медіаграмотності. Для того, щоб вони могли фільтрувати будь-яку інформацію з найрізноманітніших джерел».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
В Ужгороді 13-14 серпня 2019 року Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)».
На семінарі були підняті питання про право людини на свободу слова, можливість для журналістів працювати безпечно та особливості інформування населення в умовах збройного конфлікту.
Керівниця проекту в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Беате Апельт розповіла про феномен політичного фонду в Німеччині та чому політична освіта є цінною для населення, зокрема для українських громадян.
«Ми сповідуємо принципи, близькі з ліберальними ідеями партії вільних демократів Німеччини, а саме – свобода, особиста відповідальність, відкритість, толерантність, повага до прав людини. Все це аспекти свободи, які так бажані для українців», - підкреслила гостя.
«Фізична безпека журналістів – дуже актуальне питання для України, бо журналістів вбивають, журналісти гинуть…», – зауважив президент Академії української преси Валерій Іванов. Окрім цього професор наголосив на значенні дотримання політичних прав і свобод людини для українського суспільства, які мають бути в основі будь-якого журналістського матеріалу. Саме тому, на думку Валерія Іванова, життя журналістів під загрозою в нашій країні. Бо є ті, кому свобода слова зовсім не вигідна.
«В нинішніх умовах в Україні журналісти крім професійних якостей повинні володіти ще однією – мужністю», - наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
«Фізичні атаки на співробітників медіа на фоні системної безкарності загострюють потребу в розвитку журналістської солідарності. І такі регіональні семінари АУП у партнерстві з НСЖУ є гарною нагодою нашим колегам здобувати знання і про стандарти, і про захист нашої професії».
Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка розповів учасникам семінару про власний досвід роботи в умовах збройного конфлікту. Зокрема, експерт поділився тонкощами роботи в гарячих точках за кордоном.
«Журналіст має усвідомлювати свою місію і нести відповідальність за те, яку інформацію він надає людям, простим громадянам. Я переконаний, що це не просто професія, це покликання! Тому журналіст повинен бути готовим, що в будь якій країні є ті, кому аж ніяк не потрібно, щоб люди знали правду, про що вже зазначав Валерій Іванов».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
08.08.2019 об 11 годині 21 хвилині представником Академії Української преси старшому слідчому Головного слідчого управління Національної поліції України Олександру Платову на запит Нацполіції було передано документи: акти виконаних робіт, звіти тощо. За кілька годин після цього скани цих документів стали з’являтись в мережі інтернет із погрозами та повідомленнями шантажистського характеру.
У зв’язку з чим АУП подає заяву до ГПУ, САП та ДБР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.387 (розголошення даних досудового розслідування), 189 (вимагання) КК України.
1-2 серпня 2019 року в Полтаві відбувся семінар «Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент», організований Академією української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Про специфіку і тенденції модної професії говорили експерти Валерій Іванов, Андрій Юричко, Жанна Кузнєцова.
Президент Академії української преси Валерій Іванов розказав про принципову різницю між сферою мережевої онлайнової комунікації, в якій працює блогер, і усталеним медійним середовищем. Спеціаліст зауважив: «Дотримання професійних стандартів для журналіста обов’язкове, тоді як блогер про них може взагалі не знати. Відповідно, журналіст, як правило, є професіоналом, а блогер — не завжди. Втім, відеоблогінг набирає все більшої популярності, особливо серед юного покоління. Багато дітей мріють стати відеоблогерами. Саме тому дотримання професійних стандартів для блогерів не менш важливе, ніж для журналістів».
Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, підкреслив, що блогер необмежений в поширенні інформації так, як журналіст, який завжди спирається на стандарти професії. «Блогер може філософствувати, розмірковувати з приводу різних питань, говорити по суті або лити воду. Він може повністю ігнорувати етичні норми своїм зовнішнім виглядом, манерами, сленгом. Найголовніше для блогера — це резонанс з його цільовою аудиторією. Чим більше погляди блогера відповідають цінностям і світогляду підписників, тим більше в нього переглядів: популярність зростатиме! Саме тому етичність і культура — другорядні фактори при визначенні унікальності. Неоднозначність у веденні блогу і свіжий підхід —саме те, чого потребує аудиторія», — наголосив експерт.
«Дотримання журналістських стандартів є надважливим у діяльності блогера. Це пов’язано з тим, що у відеоблогах часто відображені не тільки думки з приводу побутових питань, а ще й про суспільно-політичні, економічні, громадські, релігійні та інші вагомі суспільні процеси», — продовжила думку Жанна Кузнєцова, медіатренерка, менторка, режисерка та продюсерка. Експертка приділила значну увагу темі використання блогів в якості інструменту впливу на свідомість не просто окремими блогерами, а навіть урядом. Вона зосередила увагу наважливості розвитку критичного мислення та медіаграмотності серед усіх верств населення: «Відеоблогінг — надзвичайно приваблива сфера діяльності, тут наявна можливість створення власного інформаційного простору, унікального контенту й необмеженої свободи самовираження», — додала тренер.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
Академія української преси оголошує набір участі в одноденному тренінгу «Медіаосвітній підхід під час вивчення англійської мови» для вчителів середніх шкіл та приватних мовних центрів з відповідною кваліфікацією, що відбудеться 31 серпня 2019 року в Києві.
Захід спрямований на створення мережі медіакомпетентних вчителів англійської мови як іноземної, котрі розуміють важливість підготовки матеріалів у різних медіаформатах, можуть прогнозувати потенційний вплив на студентів, використовують медіаосвітні технології під час вивчення тем та прагнуть обмінюватися відповідним досвідом між колегами.
Тренінг охоплює теоретичну базу, практичні завдання, вправи на аналіз медіаматеріалів, інтерактивні ігри, кейси з використання медіаосвітніх технологій у різних видах мовленнєвої діяльності, а також деякі медіаінструменти для навчання та викладання англійської.
Тренер:
Артем Пономаревський, менеджер з організаційного розвитку АУП, перекладач, здобув кваліфікацію магістра з мови і літератури, філолога-дослідника, викладача англійської і німецької мов та зарубіжної літератури. Після процедури відбору учасників Ви отримаєте запрошення та програму заходу до 26 серпня 2019 року. Ви також можете отримати запрошення до участі в наступному з серії (3) тренінгів, про дату проведення якого буде повідомлено пізніше.
Прийом заявок триває до 25 серпня 2019 року. Навчання проводитиметься англійською мовою (без перекладу). Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Учасники тренінгу отримають сертифікати від організаторів. Проїзд, проживання та харчування учасників – коштом організаторів заходу.
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Комісія журналістської етики, чия діяльність підтримується провідними журналістськими та медійними громадськими організаціями України, висловлює рішучий протест проти грубого тиску органів слідства Національної поліції на нашого авторитетного колегу, президента Академії української преси, професора, доктора філологічних наук Валерія Іванова!
Уже третій місяць триває обурлива кампанія проти нашого колеги – родині професора Іванова арештовано доступ до банківських рахунків, у помешканні проведено обшук, а до авторитетних вітчизняних та міжнародних організацій слідчими спрямовуються запити, які мають на меті підірвати репутацію провідного науковця та громадського діяча.
Зокрема, на адресу Комісії журналістської етики також надійшов запит Головного слідчого управління Національної поліції України №1383/24/9/2-2019 щодо діяльності КЖЕ та взаємовідносин Комісії із Валерієм Івановим, який є членом нашої Комісії.
Ми визнаємо право органів Національної поліції реагувати на можливі правопорушення та проводити досудові розслідування. Але досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42015000000002145 від 5.10.2015, стосується діяльності не Валерія Іванова, а рекламного бізнесу його дорослого сина – Дениса. Відповідно, слідчі органи не повинні здійснювати тиск та батьків, безуспішно намагаючись - уже ЧЕТВЕРТИЙ рік – розслідувати справу щодо незалежної економічної діяльності Дениса Іванова. Причому справа була закрита у 2017 р., а поновили її через три місяці після початку інформаційного проекту з розкриття можливих корупційних зв’язків у керівництві слідчого управління Національної поліції.
Ще у травні президент Академії української преси Валерій Іванов висловив публічний протест проти обшуків та слідчого свавілля щодо його родини. Цей обшук проводили по ще одній справі, де звинувачували нашого колегу у зборі інформації про одного з керівників слідчого управління Національної поліції для здирництва та шантажу! Тоді нашого колегу підтримали Національна спілка журналістів України, авторитетні громадські діячі та національні медіа. Стурбованість щодо тиску на Валерія Іванова висловили і представники провідних громадських журналістських організацій, які входять до складу КЖЕ (крім НСЖУ також і Українська асоціація медіа бізнесу, Детектор Медіа, Інститут масової інформації, Центр прав людини ЗМІНА, Національна асоціація мовників), закордонні медіа (Дойче велле). Стурбованість висловило Посольство США в Україні. Але, на жаль, аргументована позиція громадськості свідомо ігнорується слідчими органами, доказом чому є надсилання запитів, які кидають тінь на доброчесну репутацію нашого колеги.
Сам тиск на професора Іванова набув абсолютно нецивілізованих форм. Проти нашого колеги використовувався весь спектр "чорного" PR. Через так звані "зливні" сайти публікувалися матеріали слідства, на публічні заходи за його участю приходили провокатори.
Комісія журналістської етики закликає керівництво МВС та Національної поліції уважно з’ясувати обставини, на які вказується у цьому листі, та захистити нашого колегу від необґрунтованих звинувачень та тиску. Валерій Іванов здобув незаперечне визнання серед журналістів та дипломатів за багаторічну навчальну діяльність та захист свободи слова в Україні, тому нинішній конфлікт є надзвичайно резонансною темою для ЗМІ.
З повагою,
Голова Комісії Андрій Куликов та члени Комісії
ГО «Інтерньюз-Україна» запускає проект TrollessUA для виявлення та блокування підозрілих профілів в українському сегменті Facebook, які активно коментують, використовуючи мову ненависті та образ, маніпулюють категорією «патріот» та водночас масово поширюють фейки. Боротися з такими Facebook-тролями буде Команда КіберЕльфів, учасником якої може стати кожен охочий: https://trollessua.org/.
За допомогою волонтерів-кіберельфів буде сформована база даних акаунтів, які характеризуються вище описаною поведінкою. Після цього Інтерньюз-Україна звернеться з скаргою до Facebook з наполегливим проханням додатково перевірити та заблокувати такі профілі. З метою зменшення кількості жертв маніпуляцій у мережі Інтерньюз – Україна розробить спеціальне розширення для Google Chrome, яке після запуску маркуватиме акаунти «тролів», що внесені до бази даних. Таким чином, користувачі будуть попереджені про небезпеку інформаційних маніпуляцій.
Усі зареєстровані КіберЕльфи пройдуть спеціальний інструктаж перед пошуковою операцією у Facebook, який допоможе волонтерам зрозуміти, де шукати та як розпізнавати так званих FB тролів. Для спрощення процесу налаштування спеціального розширення для Google Chrome, яке маркуватиме тролів у соцмережі, буде створено навчальне відео, яке допоможе українським користувачам FB ефективно використовувати цей інструмент.
«У зв’язку з передвиборчою кампанією тролі активізувалися, стали більш агресивними і, відповідно, небезпечними. Відомо, що різні політичні сили використовують тролів для просування певних ідей, протидії аргументам опонентів, створення ілюзії великої кількості прихильників. Тому, чим більше тролів та ботів ми виявимо та знищимо за допомогою TrollessUA, тим менше українських користувачів стануть жертвами їхніх маніпуляцій», – зазначає Павло Бєлоусов, експерт з питань інформаційної безпеки ГО «Інтерньюз-Україна», консультант Digital Security School 380.
Ми переконані: маніпуляторам, пропагандистам, фейковим акаунтам та ботофермам – не місце в нашому онлайн-просторі. Тому запрошуємо долучатися до команди відчайдушних та рішучих КіберЕльфів, які йдуть війною на Facebook-тролів. За лінки на акаунти тролів кожному КіберЕльфу нараховуються ельфокоіни, які, в свою чергу, можна буде обміняти на сучасний PowerBank.
Щоб бути в курсі останніх новин проекту, радимо підписатися на його Facebook-сторінку
Ініціатива організована на основі молдовського проекту Trolless. В Україні ініціатива реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
15 липня 2019 року в місті Хорол стартував навчальний марафон з медіаграмотності для молоді. До участі запросили активну студентську молодь, представників громадських організацій, працівників освіти та місцевих медіа. Організувала навчання громадська організація «Твій Світ».
Протягом двох тижнів тренінги проходять у трьох містах Полтавщини: Хоролі, Лубнах та Гадячі, а проводять навчання досвідчені тренери від Академії Української Преси Олена Бурім та Ірина Цеба.
«В результаті навчання учасники підвищать рівень критичного мислення, як інструменту медіаграмотності під час виборчої кампанії. Адже дуже важливо навчитися інтерпретації передвиборчої політичної реклами, яка зараз заповнила інформаційний простір. Розпізнавати неправдиві та оманливі обіцянки політиків та аналізувати медіа тексти», - говорить організатор навчання Олександр Чепур.
Тож, під час тренінгу учасники з Хорола дізнавались що таке медіа грамотність, знайомились з маніпулятивним впливом медіа, вчилися вирізняти приховану рекламу та проплачений матеріал. Партнером тренінгу в Хоролі виступила Хорольська центральна районна бібліотека.
«Час проведений з користю. Планую використати методи і інструменти тренінгу у своїй роботі з підвищення рівня медіаграмотності серед бібліотекарів», - говорить Галина Устимеко, учасниця заходу.
Триденний тренінг пройшов 16 - 18 липня у Лубнах. Молодь працювала у міні-групах, знайомилась з експертною думкою тренерів та спілкувалася на тему медіаграмотності. Інтерактивні сучасні методи навчання та фасилітації допомогли організаторам згуртувати молодь та спланувати наступні кроки.
Тож, протягом серпня учасники матимуть доступ до менторської підтримки у підготовці та проведенні освітнього медіа квесту. Самі медіа квести проведуть для студентів у вересні.
Саме навчання є частиною проекту, який покликаний розвинути медіаграмотність серед молоді Полтавщини. Для молоді з міста Гадяч навчання проведуть вже 23 - 25 липня 2019 року.
Навчальний марафон проходить в рамках проекту «Каталізатор критичного мислення: розвиток медіаграмотності серед молоді Полтавщини» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проекті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews Ukraine та благодійним фондом Академія української преси.
Реалії журналістської роботи під час створення матеріалів, в основу яких покладено питання конфлікту, може спричинити суворі наслідки. А проблема переслідувань журналістів має системний характер. Ми можемо й надалі сперечатися з приводу стандартів професії, межі дозволено під час збору інформації, обурюватися проти бездіяльності влади щодо покарань за перешкоджання журналістської діяльності, а можемо спільними зусиллями покращувати медіаконтент навіть за умов гібридної інформаційної війни.
Саме з такою метою Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Конрада Аденауера (філія у Харкові) організувала семінар «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти. Фізична безпека журналістів та боротьба із безкарністю», що відбувся 11-12 липня 2019 року у Харкові.
Під час заходу президент Академії української преси Валерій Іванов наголосив, що ті медіатравми, яке отримує суспільство споживаючи не перевірену інформацію впливає на територіальну цілісність: «Я не розумію, чому журналісти нехтують усталеними стандартами професії. Вони елементарні, не потребують надзусиль. Дотримуючись їх, робота в медіасфері гарантує як власну безпеку так і вдячну аудиторію, — каже експерт. — Журналісти мають підвищувати інформаційну культуру, зміцнювати громадянське суспільства, зрештою – сприяти подоланню дезінформації та встановленню миру, а не пропагувати популізм».
Голова Національної спілки журналістів України, член виконкому Європейської федерації журналістів, Сергій Томіленко відзначає, що фізичну агресію проти журналістів можна зупинити лише вагомим покаранням нападників: «Для цього насамперед правоохоронці мають проводити оперативні ефективні розслідування і упевнювати нас у бажанні захистити журналістів».
«Конфлікт ділить на декілька етапів. Наприклад, явний конфлікт – це коли сторони заявляють відкрито про своє незадоволення і про свої вимоги, — підкреслює медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко — Зазвичай, конфлікти мають латентні характеристики. Причиною конфліктів можуть бути: обмеження ресурсів, потреби людини, інформація та зв’язок, міжособистісні відносини тощо. Прямим завданням журналіста є зобразити в матеріалі думку обох сторін, без винятку».
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
