Керуючий партнер Академії української преси, медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, Тетяна Іванова взяла участь у Міжнародному педагогічному саміті за ініціативи департаменту освіти і науки Міської ради, який відбувся у місті Запоріжжя 9-10 квітня 2019 року.
Основним меседжем виступу Тетяни Іванової було те, що: «Ситуація, в якій людина перебуває в сучасному інформаційному світі змушує серйозно замислитися. Адже будучи в надшвидкісному потоці інформації і «підключившись до Мережі» 24/7, ми цілодобово знаходимося «на підзарядці» у тих, хто цю інформацію виробляє», — пише Тетяна Іванова на своїй сторінці у Фейсбук>>>
З якими викликами доведеться зіткнутися педагогічному співтовариству? Як сформувати у сучасних школярів медіакультури медіагігієну споживаної інформації? Як протистояти фейкам і самим сформувати відповідальність за ту інформацію, авторами якої вони є в умовах множинних комунікацій, де кожен зараз «сам собі журналіст»?
Всі ці питання обговорювалися на пленарному засіданні Саміту, і в рамках інтерв'ю на телеканалі Z в програмі «Акценти», а також на майстер-класі «Дерзай знати: основи медіаграмотності» для директорів і педагогів шкіл міста Запоріжжя.
Міжнародна неурядова організація Internews в партнерстві з Академією української преси запрошує до участі у конкурсі на отримання міні-грантів. В рамках конкурсу будуть підтримані проекти, які сприятимуть розвитку медіаграмотності серед молоді з регіонів.
Пріоритетні теми конкурсу:
- Інструменти медіаграмотності (критичне мислення, факт-чекінг, аналіз медіатекстів, ціннісний аналіз тощо) під час виборчої кампанії.
- Усвідомлення ролі мас-медіа під час виборчої кампанії.
- Формування навичок оцінки та інтерпретації передвиборчої політичної реклами/ агітації задля розпізнавання неправдивих і оманливих обіцянок політиків.
-Формування навичок оцінки місцевого медіасередовища.
Пріоритетні види діяльності:
Конкурсні проекти можуть включати, але не обмежуватися проведенням освітніх семінарів, тренінгів, воркшопів, таборів, баркемпів, освітніх квестів тощо.
Цільова аудиторія: молодь 18-29 років.
Хто може податись: Громадські організації, спілки, асоціації, товариства та інші об’єднання, зареєстровані відповідно до українського законодавства як неприбуткові або благодійні організації.
Фінансові умови: Бюджет проекту має складати максимально 3 000 доларів США.
Як податись: Заявники повинні надіслати проектну пропозицію та деталізований бюджет проекту на електронну адресу асистента проекту Валерії Рябик: valeriark@aup.com.ua вказавши в темі листа «Конкурс міні-проектів «Медіаграмотність для молодих виборців. Заявка».
Останній термін подання заявок: 06 травня 2019 року.
Результати конкурсу будуть оголошені на веб-сторінці АУП (www.aup.com.ua) та надіслані на електронні адреси заявників 24 травня.
Термін реалізації проектів – 1 червня – 15 вересня 2019 року.
Проектна пропозиція має включати наступні розділи:
І. Інформація про заявника
ІІ. Опис проекту
ІІІ. Бюджет проекту.
(Детальний бюджет проекту додається до заявки у форматі Excel) можна завантажити за посиланням>>>
Критерії оцінки:
- Заявник має право подавати заявку.
-Проект відповідає пріоритетним темам конкурсу.
-Цілі, завдання, види діяльності та очікувані результати є реалістичними та чітко визначеними.
-Проект може досягнути очікуваних результатів у зазначений період часу.
-Бюджет є реалістичним та обґрунтованим.
При виникненні запитань звертайтесь до менеджера медіаосвітніх програм Оксани Волошенюк за телефоном 067-504-98-02.
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Німецька організація Betterplace lab, що займається дослідженнями цифрових інновацій для суспільного сектору, у партнерстві з 1991 Civic Tech Center у Києві оголошує прийом заявок на участь у проекті з цифрової демократії «Digital Democracy LAB».
15 відібраних конкурсантів зможуть разом створити й представити ідеї, а також обмінятися досвідом у галузі розвитку цифрової демократії під час заходів у Києві та Берліні.
4-місячна програма надасть підтримку для втілення ідей упровадження демократичних ініціатив через цифрові рішення. Завдяки проекту молоді інноватори зможуть здобути або вдосконалити свою компетентність у галузі цифрової демократії. Заявки приймаються до 22.04.2019. З більш детальною інформацією просимо ознайомитись за посиланням: https://www.betterplace-lab.
Інформація від партнерів:
Хтось ловить ґав, хтось — освітні можливості за кордоном, а ми ділимося європейськими практиками й досвідом у чарівному українському місті Чернігові!
Нам приємно повідомити, що вже 18 травня 2019 року в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка відбудеться прогресивна для України освітня подія — ФЕСТИВАЛЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ОСВІТНІХ ПРАКТИК «EduFest».
КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО?
— викладачам ЗВО різних напрямів;
— вихователям, тьюторам, учителям, методистам і керівникам закладів освіти;
— студентам, абітурієнтам і їхнім батькам, що хочуть бути в курсі освітніх інновацій та напрямів.
МИ ПРОПОНУЄМО:
— близько 20 спікерів (у тому числі міжнародних);
— понад 300 учасників зі всієї України;
— панельну дискусію «Чи можлива європейська освіта в Україні?» за участю учасників освітнього процесу — від школяра до роботодавця;
— «живе» спілкування з фахівцями, які стажувалися за кордоном, реалізовували європейські проекти, використовують інноваційні освітні практики у своїй роботі і прагнуть поділитися — досвідом успішної професійної діяльності;
освітні практикуми, направлені на професійний розвиток педагогів;
— майстер-класи, присвячені використанню різноманітних інструментів та технік у навчанні та розвитку школярів, студентів, викладачів;
— семінари-тренінги та семінари-практикуми з формування професійних навичок освітян;
— релакс-зону для генерування творчої енергії, натхнення та профілактики вигорання тощо.
СЕРЕД СПІКЕРІВ — міжнародні освітні експерти, викладачі та випускники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, роботодавці міста, керівники державних і приватних закладів освіти, які стажувалися за кордоном, реалізовують міжнародні проекти, імплементують європейські освітні практики в освітній діяльності.
На «EduFest» ми гарантуємо гарний настрій, творчу енергію, мотивацію та натхнення, ефективний нетворкінг та реальні інструменти!
ЧОМУ ПОТРІБНО ЗАВІТАТИ НА «EduFest»?
Наша місія — згуртувати активних освітян довкола спільних європейських цінностей і мети, підвищити розуміння важливості університетського викладання та престижності професії педагога. Ми орієнтуємося на міждисциплінарні зв’язки й інноваційні інструменти викладання.
Тож якщо ви поділяєте нашу думку про те, що якість української освіти майбутнього залежить від здатності всіх сторін освітнього процесу об’єднуватися, — будьте з нами!
На EduFest ви зможете надихнутися новими творчими ідеями, поділитись своїми знаннями й досвідом, налагодити цікаві контакти, спланувати майбутні освітні проекти та долучитись до створення Eduпросторів майбутнього.
КОЛИ?
18 травня 2019 року з 9.00—17.00.
ДЕ?
м.Чернігів, вул.Г.Полуботка, 53
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
Партнери заходу:
ТУТ МОЖЕТЕ БУТИ ВИ 🙂
Якщо ви зацікавлені ідеєю фестивалю, поділяєте наші цінності й мрієте так само про успішне майбуття української освіти, оновлення й розвиток закладів освіти, альтернативний освітній простір, навчання лідерів, які будуватимуть нову країну, — ми будемо раді партнерству й наданій підтримці!
КООРДИНАТОРИ — Воєділова О.М, Грицик Н.В., Дженджеро О.Л.
Детальна інформація: odzhen@gmail.com Оксана
+380962945310 Олена
+380501366877 Надія
ОБОВ’ЯЗКОВА реєстрація: https://forms.gle/d1zZSxcE1VC7TUHBA
ЦІННІСТЬ участі в EduFest (квиток та пакет учасника, сертифікат про участь у фестивалі, комфортна атмосфера, кава-брейк, сюрпризи від партнерів):
— 100 гривень до 1.05.2019;
— 150 грн. після 1.05.2019 і в день проведення;
— учні, студенти - 50 грн.
Оплата здійснюється на карту Приватбанку попередньо.
Реквізити для сплати:
Отримувач - Воєділова Олена Михайлівна
Номер карти: 5168757329174702
У призначенні платежу нічого не вказуйте.
Квитанцію про оплату (або скріншот) і прізвище та ім'я особи, за яку зроблено внесок, ОБОВ'ЯЗКОВО відправляйте на е-mail: odzhen@gmail.com
Ми поділимося практикою й можливостями європейської співпраці, полоскочемо мізки, порелаксуємо, вип’ємо не один літр смачної кави, потеревенимо на наукові (і не тільки) теми.
Приєднуйтесь!
26 - 30 березня 2019 року Академія української преси прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Греції, Латвії, Туреччини, Болгарії, Польщі та Угорщини, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей. Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.
У шостому з серії прес-турів брали участь:
1. Alexandros Massavetas, Афіни, Греція, InsideStory.gr
2. Marija Ivanova Рига, Латвія, Novaya Gazeta Baltia
3. Dmitrius Sulzics Рига, Латвія, Novaya Gazeta Baltia
4. Seda Turkoglu Стамбул, Туреччина, Hürriyet
5. Tonya Dimitrova Ruseva Софія, Болгарія, Nova TV
6. Szymon Piegza Краків, Польща, onet.pl
7. Rafal Stanczyk Варшава, Польща, TVP
8. Rafal Szendzielarz Варшава, Польща, TVP
9. Ádám Fekő Будапешт, Угорщина, azonnali.hu
10. Agata Kasprolewicz, Польща, Polskie Radio
26 березня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися із її засновником, Володимиром Мостовим, та першим заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади, а також про особливості професійного висвітлення виборчих кампаній.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації, питання реформи роздержавлення ЗМІ тощо. Учасники отримали англомовні роздаткові матеріали за результатами моніторингу НСЖУ «Індекс фізичної безпеки журналістів України».
Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань,
перспективи введення миротворчої місії ООН на Донбас. Також всі присутні на зустрічі мали змогу обговорити особливості розвитку міжнародних відносин з Україною.
Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з Кирилом Лукеренком, виконавчим директором Громадського радіо. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо й перспективами розвитку радіомовлення в цілому.
На завершення учасники мали оглядову екскурсію на території «Межигір’я», колишньої резиденції президента-втікача, В. Януковича. Іноземні журналісти висловили здивування з приводу типових для монархії атрибутів колишньої влади.
27 березня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.
Потім учасники відвідали студію «Громадського телебачення Донбасу» в місті Слов’янськ. Спілкувалися з Дарією Литовченко, місцевим кореспондентом. Говорили про роботу медіа на лінії зіткнення та на непідконтрольних територіях, висвітлення виборчої кампанії в регіоні, настрої й очікування місцевого населення напередодні виборів Президента.
Крім того, іноземні журналісти зустрілися з представниками кризового медіа центру «Сіверський донець» в м. Сєвєродонецьк (Луганська область). Сергій П’ятниця, співробітник організації, окреслив історію створення медіацентру після визволення від бойовиків як об’єднання активних громадян, що небайдужі до розвитку міста і вільної платформи для висловлювання. Він зауважив, що центр оперативно інформує громадян про надзвичайні події та тісно співпрацює з національною поліцією. На запитання гостей також відповідав Аріф Багіров, громадський активіст і блогер, від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.
28 – 29 березня 2019 група журналістів відвідала Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром. Світлана Бесчетникова, декан філологічного факультету МДУ також розповіла гостям про міжнародні програми, вивчення іноземних
мов та можливості для іноземних студентів.
Далі гості взяли участь в екскурсії містом під керівництвом Олени Дейниченко, члена Національної спілки краєзнавців України. Мали можливість дізнатися про історію міста, його культурну спадщину, промисловий потенціал, насолодитися краєвидами Азовського моря.
Учасників також цікавили питання екології в регіоні, близького розташування міста до лінії фронту, впливу блокади українських портів російською стороною через затримку суден у Керченській протоці.
Після цього журналісти зустріли Олександру Проценко-Пічаджи, голову федерації грецьких товариств України. Спікер розповіла про депортацію греків у регіон з Кримського півострова за часів Катерини ІІ, коли землі були включені до складу Російської імперії, і пізніше у 30х роках за наказом Й. Сталіна. Торкнулися питань розвитку сіл з компактним проживанням греків і
їх громад в різні історичні періоди, зокрема після здобуття Україною незалежності. В ході бесіди журналісти також дізналися про міжнародну співпрацю товариств з Грецькою Республікою та Республікою Кіпр, освітні програми, надання гуманітарної допомоги тим грецьким поселенням, що знаходяться або на межі зіткнення, або на окупованих територіях, опір окупаційним збройним формуванням тощо.
30 березня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.
Сподіваємось, що здійснені подорожі та зустрічі з авторитетними представниками державної влади, медіа, громадського сектору, освіти тощо дозволили іноземним гостям досягти головної мети: отримати джерело достовірної інформації, ознайомити з тенденціями розвитку України. Впевнені, що по завершення прес-туру якість і кількість репортажів про Україну підвищиться.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
Виборча дільниця для журналістів не дрібниця! Згодні? Це стосується як і реалізації власної громадянської позиції, так і забезпечення повноцінного функціонування демократії, шляхом якісного інформування суспільства про перебіг виборчого процесу в Україні.
Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера (Філія у Харкові) націлені ретельно підвищити фаховий рівень журналістів. Задля цього ми організовуємо два семінари «Як висвітлювати вибори: інформування, аналіз та прогнози», які відбудуться 16-17 квітня 2019 року у Запоріжжі та 18-19 квітня 2019 року у Дніпрі.
Переходьте за посиланням та реєструйтеся>>>
Будемо розбиратися у цікавих питаннях разом!
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі (одна ніч). Компенсація витрати на проїзд буде здійснена за наявності квитків на маршрутне таксі, автобус, потяг не вище 2-го класу розміщення.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Реєстрація завершується за 5 днів до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Парадокс: отруїтися інформацію набагато легше, ніж отруїтися будь-чим іншим. Особливо актуально це питання постає під час передвиборчих перегонів.
Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу під час семінару, який відбувся у Києві 27-29 березня, разом з учасниками розмірковувала над тим, що час виборів — це час медійних баталій. І якраз саме тут, настає момент істини українських журналістів. Чи зможуть вони спрацювати так, що у бюлетені власної честі та гордості рука не здригнеться поставити галочку?
Протягом трьох днів дискусійних панелей було вісім. Кожен із спікерів обіймав свою зону компетентності. Розпочався захід з інформації про міжнародний досвід проведення виборів, зокрема, про те, як голосують у Німеччині, як поводять себе виборці, як працюють журналісти, що для них є нормою, а що проходить під грифом неприпустимого. Про ці нюанси розповідав координатор проекту в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Володимир Олійник.
У виступі президента Академії української преси Валерія Іванова, головним акцентом було те, що журналісти мають працювати з реальністю, писати та висвітлювати увесь перебіг передвиборчих подій, щоб політичні настрої достовірно доходили до суспільства: «В жодному випадку журналісти не мають бути трансляторами брехні», — сказав він.
Медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко казав, що журналіст не має права вирішувати за читача, яка інформація може йому зашкодити: «Якщо політичні симпатії не дозволяють щось робити, ви відхиляєте їх в бік, і робите все, щоб те чи інше повідомлення, було максимально достовірне та правдиве».
До речі, треба вірити соціологічним прогнозам! У цьому впевнений завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв. Експерт рекомендує відноситися з довірою: «Чому варто довіряти? Результати публікують кампанії, які більшою частиною є кампаніями маркетинговими, а отримання цих замовлень напряму залежить від репутації. І репутація несе першочергову важливість. Не потрібно думати, що всі продаються за подачки».
Хто читає передвиборчу програму? Та майже ніхто, упевнено говорив про це перший заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін. Експерт зауважував, що необхідно відсторонятися від формальних підходів і робити аналіз за сукупністю всіх факторів, а не одного документа: «Не можна аналізувати все. Має бути два міркування — що саме аналізувати (визначаєте головну тему), а от інша інформація вже буде допоміжною. Другий момент — що є головним, а що другорядним. Специфікою аналітичного матеріалу є важкість за змістом і великий обсяг. Це призводить до розжовування певних шматків і навіть очевидних речей, — зазначає фахівець, — Емоція має бути для пожвавлення. Вважайте це певною грою з читачем.
Декілька порад для журналістів від Сергія Рахманіна:
Тетяна Іванова медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси запевняє, що будь-яка соціологія заточується під замовника. Коли питання стосується політики, у силу вступає чорний піар. Про його функціонування, тригери кандидатів та їхні прийоми, щодо зваблення аудиторії перспективними лозунгами говорили під час блоку латентних прийомів політиків. Можете більш детально прочитати у пості експерта на Фейсбук>>>
«Катастрофічно бракує фактажу журналістським матеріалам. Мало хто знає реальність. Мало хто достукається до реалій та фіксує думки різних цільових аудиторій. Думок журналістів забагато, думок людей замало», — констатує українська журналістка-міжнародниця, викладач, співзасновниця і голова ГО «Громадське телебачення» Наталя Гуменюк.
Заслужений журналіст України, голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов вважає, що повага серед читачів напряму залежить від правильності вибору теми: «Злободенні питання встановлює тільки аудиторія. А от вибір про що писати залишається за журналістами, редакцією — це не просте рішення. Неможливо писати про все та про всіх. Суб'єктивна оцінка має перегукуватися з інтересами читачів».
Про те, як ретранслюються обличчя політиків на екрані розповідала Людмила Федорчук, журналістка, викладач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Т. Шевченка. Фахівець говорила про нюанси монтажу, підбору вдалих дублів для красивої телевізійної картинки.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
«Буду максимально намагатися перевіряти інформацію отриману з медіа», «зміню своє ставлення до споживання медіапродуктів на більш свідоме», «сподіваюсь, що вже зумію відрізнити вигадки від фактів та не потрапити на гачок маніпуляції»…, – такими думками ділилися учасники тренінгу «Основи медіаграмотності».
27 березня 2019 року в Лисичанську (Луганська область) відбулося інтерактивне навчання у форматі тренінгу 40 вчителів початкової школи в одному з тренінгових кабінетів «НВК школи І-ІІ ступеню - ліцею «Гарант». Цей навчальний заклад, в якому на сьогоднішній день вже розроблена ефективна та успішна власна модель шкільної медіаосвіти, вже сьомий рік поспіль є експериментальним з інтегрування медіаграмотності в навчально-виховний процес.
Під час заходу говорили про особливості поширення інформації в сучасному медіапросторі (навіть, під час однієї з вправ, відтворили його модель та відчули, як впливово щодо нашої свідомості вона працює); з’ясовували, як відрізняти факти від суджень та маркувати ознаки маніпуляцій в медіа; розмірковували, як не бути пасивним медіаспоживачем та протидіяти пропаганді; знайомилися із інструментарієм перевірки медійної інформації, який, при вмілому використовуванні, дозволить відчувати себе у безпеці в безмежному медіапросторі. А після практичних завдань, що яскраво продемонстрували, як трансформується та змінює сенси інформація при передачі, остаточно впевнилися в тому, що її обов’язково слід перевіряти, аналізувати та відшукувати першоджерело походження.
Лисичанські педагоги-початківці із зацікавленістю засвоювали актуальні знання з основ медіаграмотності, потрібні сьогодні як для їх особистого, так і професійного зростання. Тим більше, що з вересня 2018 року вчителі початкової освіти працюють за новим Державним стандартом, який наразі містить змістовну лінію медіаграмотності. І для того, щоб кожен школярик Нової української школи міг з успіхом опановувати навички зі сприйняття, аналізу та критичного оцінювання інформації різноманітних текстах, зокрема медійних, медіаграмотним та медіакомпетентним має бути перш за все той, хто буде його навчати!
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
За даними системного адміністратора Академії української преси, з 18:00 27 березня 2019 року до 07:00 28 березня 2019 року на сайт АУП було здійснено понад 200 атак. Це спроби увійти до панелі адміністратора з неіснуючим іменем користувача, підбором паролів, намагання отримати доступ до сайту через «слабкі місця» програмного забезпечення (backdoor) та розміщення коментарів з небезпечним кодом або посиланням в тексті.
Академія української преси активно проводить моніторинг новинних програм в передвиборчий період і саме 26 березня 2019 року відбулася презентація результатів другої хвилі контент-аналізу новин прайм-тайму провідних українських телеканалів під час президентських перегонів 2019 року.
