8 листопада о 16:30 у Палаці культури «Куренівка» (вул. Костянтинівська, 73) відбудеться дискусія «Музика, що руйнує стіни» в рамках «Тижнів Німеччини» від Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві. Організатор заходу: Представництво «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні.
Минуло 30 років відколи жителям Східної Німеччини вдалося вибороти свою свободу. Відхід від системи вже почав проявлятися роками раніше в молодіжній культурі "Blueserszene" (досл. «Середовище блюзерів», пост-гіппі).
Фонд Фрідріха Науманна за Свободу запрошує вас взяти участь у дискусії "Музика, що руйнує стіни" 8 листопада у незвичайному місці: домі Спільноті Бьорнерів України (Ukrainian Burners) - ПК «Куренівка» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73.
Німецький музикознавець, професор популярної музики університету Агдера у Крістіансанні (Норвегія) Міхаель Раугут презентує дослідження щодо ролі музики у краху Німецької Демократичної Республіки (НДР). А про вплив музики на політичні зміни в Україні розповість Ігор Савчук, кандидат мистецтвознавства, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (ІПСМ НАМ України).
Дізнайтеся, яку роль відігравала музика в процесі розпаду НДР. Подискутуйте про зв’язок мистецтва та політичних змін. Відкрийте для себе місце радикального художнього самовираження в Києві. І відсвяткуйте 30 років свободи з музикою, танцями, їжею та напоями.
Захопіть з собою свої смартфони та будьте готові до сюрпризів!
Реєстрація о 16:30, початок о 17:00.
Вхід вільний. Обов’язкова реєстрація за посиланням: https://forms.gle/RNeQSRDuUsyLFBv46
Посилання на подію у Facebook: https://www.facebook.com/events/386957168894429/
«Підтримка ініціатив щодо адвокації впровадження медіа-реформ»
Конкурс грантів
жовтень, 2019 р.
«Медійна програма в Україні» (або «МПУ»), що виконується міжнародною неприбутковою організацією Internews за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), запрошує до подання проектних пропозицій на отримання грантів в конкурсі «Підтримка ініціатив щодо адвокації впровадження медіа-реформ».
У цьому конкурсі можуть брати участь офіційно зареєстровані в Україні медійні організації, медіа, неурядові організації, громадські об’єднання, а також інші гравці в медійному секторі.
Проводячи цей конкурс грантів, Internews повторно висловлює свою повну підтримку досягненню цілей в Дорожній карті реформ на 2019-2023 роки, яку розробила Коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ в частині «Медіа-реформи», а саме: 1) повноцінне функціонування незалежного суспільного мовлення; 2) зменшення впливу «великих грошей» на виборчу агітацію в засобах масової інформації; 3) європейські стандарти регулювання аудіовізуальних медіа; 4) гарантований доступ громадян до публічної інформації; 5) вдосконалення регулювання друкованих ЗМІ та посилення захисту журналістів; 6) забезпечення свободи вираження поглядів в інтернеті.
Також можуть розглядатися пропозиції щодо інших важливих цілей в рамках медіа-реформи.
Internews підтримуватиме проекти, котрі сприятимуть реалізації одного з чотирьох основних завдань нашої програми — а саме, впровадження критично важливих медіа-реформ та підтримки адвокації та контролю.
Ці проекти повинні прагнути найбільш ефективних партнерств та шукати ідеї, зокрема в:
• Сприянні реалізації та/або контролю за впровадженням критичних реформ у сфері засобів масової інформації (створення сильного незалежного суспільного мовника, гарантованого доступу до публічної інформації, забезпечення стійкості реформованих друкованих медіа, роздержавлення комунальних теле та радіо мовників, прозорості медіавласності та інших реформ).
• Посиленні підтримки законодавчих змін у сфері регулювання медіа та свободи інформації для побудови професійного та демократичного медійного середовища (впровадження європейських стандартів шляхом прийняття нового закону про аудіовізуальні послуги; вдосконалення виборчого законодавства в рамках діяльності медіа і передвиборчих дебатів та інших ініціатив щодо подальшої реалізації медіа-реформ).
• Сприянні створенню регуляторних та співрегуляторних механізмів, зокрема вдосконалення законодавчої бази для функцій регулятора національних медіа.
• Заохоченні творчих партнерств та коаліцій за участі інших зацікавлених сторін у регіонах, зокрема, на Сході та Півдні, для сприяння свободі вираження поглядів в інтернеті та вирішенню інших критичних питань у медіа.
Цей конкурс грантів є цілеспрямованим та гнучким механізмом, який надає можливості розробляти інноваційні, короткострокові проекти як на загальнонаціональному так і на регіональному рівнях.
Грантери повинні продемонструвати плани щодо розкриття поглядів / або залучення в своїй проектній діяльності жінок та представників груп меншин. Проекти відбиратимуться залежно від здатності заявників продемонструвати конкретні досягнення, які сприяють зрушенням у медіа-секторі.
Середній бюджет наданих грантів становитиме 20 тис. – 30 тис. дол. США для проектів тривалістю до 6-ти місяців. Очікується, що проекти мають розпочатися з 1-го січня цього року.
Проекти можуть зокрема містити (але не обмежуватися) таку діяльність:
• Побудова коаліцій для проведення адвокаційних кампаній у ЗМІ та належне просування механізмів саморегулювання; підвищення незалежності і ефективності медійного регулятора.
• Проведення моніторингу реалізації механізмів регулювання медіа, виконання закону про доступ до публічної інформації, закону про прозорість власності ЗМІ та інших нещодавно прийнятих ключових реформ в галузі ЗМІ (з метою створення сприятливого середовища та побудови демократичнішого суспільства) та пропонування змін за необхідності.
• Розвиток законодавчих пропозицій спрямованих на реалізацію суттєвих обмежень для купівлі ефірного часу на здійснення передвиборної агітації. А також для удосконалення механізмів контролю та притягнення медіа до відповідальності за порушення.
• Проведення публічних дискусій та адвокації з питань впровадження європейських стандартів та норм щодо регулювання діяльності аудіовізуальних медіа в Україні.
• Посилення адвокаційних заходів з метою підтримки прийняття та реалізації нового закону про аудіовізуальні послуги.
• Посилення гарантій захисту журналістської діяльності, скасування застарілих норм законів щодо обов’язкового висвітлення діяльності органів влади та державну підтримку ЗМІ.
• Організація публічних дискусій та адвокації з питань запровадження вимог щодо прозорості онлайн-медіа.
• Організація публічних дискусій та адвокації з інших важливих питань, що стосуються діяльності медіа.
ІНСТРУКЦІЯ З НАПИСАННЯ ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК
Формат подачі всіх проектних пропозицій: друкований шрифт 12 pt., Times New Roman.
Структура проектної пропозиції містить такі розділи:
I. Титульна сторінка – 1 сторінка
Ця сторінка має включати таку інформацію:
А. Назва проекту.
Б. Короткий опис проекту: один параграф, чітке й зрозуміле резюме проекту.
В. Організація: назва та контактна інформація – поштова адреса, e–mail, номер стаціонарного телефону, мобільного телефону та веб-сайт.
Г. Координатор проекту: повне ім’я та контактна інформація – e–mail та номер мобільного телефону.
Д. Ще одна контактна особа, яка безпосередньо відповідатиме за хід проекту і надаватиме всю необхідну інформацію за проектом. Повне ім‘я та контактна інформація – e–mail та номер мобільного телефону.
Е. Тривалість проекту (в місяцях).
Ж. Сума, що запитується в «МПУ», в у.о.; та,
З. Власний внесок вашої організації (10% від запитуваної суми від «МПУ») в у.о. (або в дол. США).
II. Опис проекту – не більше 5 сторінок
А. Опис основних цілей та завдань проекту, що відповідають цілям проекту «МПУ».
Б. Діяльність, що спрямована на досягнення цілей.
В. Очікувані результати та вплив проекту.
Г. Інструменти з моніторингу та оцінювання та індикатори, що вимірюють досягнення цілей та вплив проекту.
Д. Календарний план (помісячно), який пояснює логіку проекту та його виконання.
Е. Партнери, та
Ж. Інформація про організацію – не більше 2-х параграфів.
III. Бюджет – у форматі Excel – обов’язково використовувати форму, що додається:
Бюджет має визначити основні категорії витрат, які чітко демонструють ефективність проекту. Власний внесок організації має становити не менше 10% від запитуваної суми гранту. Бюджет має супроводжуватися обґрунтуванням кожної категорії витрат (бюджетний рядок) у правій стороні таблиці.
Форма для бюджету: BudgetTemplate_Internews_Oct2019
IV. Досвід у реалізації проектів, не більше 1 сторінки:
А. Досвід в управлінні проектами або бізнесом.
Б. Попередні гранти, які отримувала ваша організація.
Internews також запрошує до подання проектних пропозицій новостворені організації. Якщо ваша організація не має достатнього досвіду у реалізації медійних проектів, будь ласка, зазначте інші схожі проекти, які реалізовувала ваша організація, та вкажіть рівень компетенції основних працівників та консультантів майбутнього проекту.
Проектні пропозиції мають бути англійською та українською мовами та їх потрібно надсилати двома окремими файлами на електронну адресу UA-MPU@internews.org
В темі листа вкажіть: «USAID-Internews – Медіа-реформа: заявка»
Запитання приймаються по понеділках, середах та п’ятницях за цим телефоном 044-334-56-49/39 з 12:00 до 15:00 год.
Термін подання: до 14 листопада 2019 р. до 18:00 год.
ОЦІНКА ПРОЕКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ
Проектні пропозиції, що не відповідають зазначеним пріоритетним видам діяльності «Медійної програми в Україні» та вимогам щодо оформлення заявок, розглядатися не будуть.
Журі, що складається з незалежних експертів, оцінюватиме проектні пропозиції, скадатиме «короткий список» з успішних проектів аплікантів та рекомендуватиме найкращі проекти до фінансування. Просимо зауважити, що письмово повідомлятимуться лише ті організації, що виграли в конкурсі.
Internews може звернутись до організації-заявника у разі виникнення додаткових запитань з приводу поданої проектної пропозиції.
Звертаємо вашу увагу, що процес оцінки проектів може займати календарний місяць.
Підтримані проектні пропозиції фінансуватимуться за умови наявності коштів у проекті та затвердження гранту Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Критерії відбору проектних пропозицій до фінансування
Кожна пропозиція отримує певну кількість балів відповідно до наступного списку критеріїв:
1. Власний внесок організації становить не менше ніж 10% від запитуваної суми.
2. Проект пропонує інноваційний підхід у досягненні як мінімум одного із завдань «Медійної програми в Україні».
3. Проект зможе досягти запланованих результатів у визначений проміжок часу.
4. Запропоновані види діяльності уможливлюють досягнення очікуваних результатів.
5. Заявник демонструє наявність технічних навичок, досвід та спроможність, що є необхідними для здійснення запропонованих видів діяльності.
6. Бюджет проекту є реалістичним, ефективним та обґрунтованим.
17-18 жовтня Академія української преси у партнерстві з Фондом Конрада Аденауера відвідали місто Івано-Франківськ для проведення семінару «Європейські стандарти друкованої преси. Менеджмент та маркетинг газет».
У ході заходу учасники обговорили, чому люди досі читають та для чого купують газети, дізналися про роль незалежних ЗМІ у суспільстві, ознайомилися з кількісними та якісними дослідженнями аудиторії, які допомагають визначити, чого бажають читачі. Також подискутували про стратегії розвитку газети, аналіз ринку та конкурентів. Крім того, тренери розповіли про особливості бізнес-плану, структуру відділу маркетингу в виданні, специфіку формування бюджету.
«Я не журналіст, я політолог. Та і в наш інноваційний час я досі люблю читати газету Frankfurter Allgemeine Zeitung. Перший номер FAZ вийшов 1 листопада 1949 року накладом 61 тисяча примірників з підзаголовком «Газета для усієї Німеччини». Ця газета досі лишається найважливішою — демократія не може існувати без сильної мас-медіа та якісної журналістики», — наголосив Тім Петерс, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Вернер Д’Інка, видавець газети «Франкфуртер Альгемайне Цайтунг» відзначив, що переймання досвіду — це важлива складова еволюції будь-яких ЗМІ: «У нас одна ціль! Підтримання демократії та громадянського суспільства в Україні. Наша співпраця з АУП допомагає створити чистий, якісний інформаційний простір. Демократія не може витримати тривалий час без якісного, правдивого інформаційного простору. Медіа мають бути неупередженими, правдивим та давати якісний чистий контент, який базується на фактах та перевіреній інформації».
«Досвід Німеччини потрібно впроваджувати в українській журналістиці. Тим більше, що і в Німеччині, і в Україні медіа, в основному, дотримуються континентальної моделі журналістики. Тобто багато уваги звертається на людину. Академія Української Преси в засновниках має німецьких колег та сповідує західні принципи у роботі», — підтримує колег президент Академії української преси Валерій Іванов.
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Шановні друзі! Після дворічної перерви раді оголосити про початок збору робіт до участі в конкурсі журналістських розслідувань імені Василя Сергієнка!
Цьогоріч ми дотримуємось традиції про розподіл номінацій на всеукраїнську та регіональну підномінації. Наша основна мета незмінна – привернення уваги суспільства до постатей регіональних журналістів-розслідувачів, які постійно перебувають у небезпеці, і завдяки цьому захист їхнього життя і здоров’я. А також вшанування пам’яті журналіста, активного учасника Революції Гідності, Героя України Василя Сергієнка!
Наші номінації:
– Найкраще розслідування в Інтернет-ЗМІ/у друкованому ЗМІ;
– Найкраще відео-розслідування;
– Розслідування громадськими активістами, блогерами;
– Спеціальний приз від оргкомітету.
У всіх номінаціях ми відзначатимемо переможців серед журналістів всеукраїнського та, окремо регіонального рівня.
Переможці отримають пам’ятні дипломи, а також грошовий приз у розмірі 6000 гривень.
Висунення номінантів відбувається:
самостійно журналістами;
колективно (від редакцій або видавництв) чи від імені третьої особи (фізична особа, громадська організація тощо).
На конкурс приймаються роботи, які були опубліковані з 1 січня 2018 по 3 листопада 2019 року.
Подати заявку на участь у конкурсі можна за посиланням: http://bit.ly/2MxIJOh
Строки проведення конкурсу: прийом робіт – з 18 жовтня по 3 листопада 2019 року. Оцінювання робіт членами експертної ради – з 4 листопада по 11 листопада 2019р. Нагородження переможців – 21 листопада, на річницю Революції гідності.
Довідково:
Премія імені Василя Сергієнка – громадська ініціатива журналістів та громадських діячів, активістів Революції Гідності, що має на меті належне вшанування пам’яті героя Небесної сотні, журналіста та поета Василя Сергієнка, якого було жорстоко вбито за його журналістську та громадську діяльність під час Революції Гідності.
Ініціатива ставить на меті підтримку талановитих та сміливих регіональних журналістів-розслідувачів, популяризацію громадської активності та розслідування корупційних діянь місцевих «еліт».
Ініціатори премії вбачають у конкурсі додатковий інструмент захисту журналістів, особливо регіональних, яким продовжують погрожувати, на яких тиснуть та залякують. Конкурс надасть працівникам ЗМІ стимул продовжувати боротьбу з безкарністю та беззаконням місцевих «князьків» та допоможе убезпечити їхнє життя та здоров’я.
Справа Василя Сергієнка повинна стати лакмусовим папірцем перед новою владою та новим очільником Генпрокуратури, адже попри очевидну доказову базу, попри численні журналістські розслідування, правоохоронці досі не вийшли на слід замовника вбивства героя Небесної сотні Василя Сергієнка, а суди протягом останнього року відпустили ймовірних виконавців вбивства. Нова влада повинна прозвітувати про хід розслідування напередодні 6 річниці Революції гідності.
15-17 жовтня Академія української преси та Національна спілка журналістів України провели медіашколу для регіональних журналістів «Доступ до виборчих та політичних процесів історично виключених чи недостатньо представлених соціальних груп в Україні у 2019 pоці» за підтримки IFES Україна.
Протягом трьох днів учасники з різних регіонів України вивчали аспекти фахового висвітлення п'яти категорій громадян: жінки, внутрішньо-переміщені особи, люди з інвалідністю, національні меншини та люди ЛГБТ. Цікава особливість: наші учасники мали можливість зустрітися з представниками окреслених груп та безпосередньо поставити запитання.
Наприклад, Зола Кондур, віце-президентка ромського жіночого фонду «Чіріклі», розповіла про прагнення українців ромського походження брати участь у виборах та перешкоди, з якими вони вимушені стискатися.
Інша гостя, Таїсія Герасимова, координаторка інформаційного напряму, головна редакторка освітньо-розважального проекту про права людини update.com.ua, згадала про законопроекти та ініціативи, направлені на підтримку ЛГБТ-спільнот, назвала політичні сили, котрі відстоюють рівні права для всіх,
включаючи право обирати й бути обраним.
Олег Іваненко, депутат Київської обласної ради, депутат Броварської міської ради з 2010 по 2015 рік, голова Всеукраїнської організації людей з інвалідністю «Прагнення», охарактеризував виклики, що стоять перед людьми з інвалідністю під час виборчого процесу та закликав журналістів висвітлювати проблеми інклюзивності.
Інша гостя, Наталія Велесова, народний депутат 8-го скликання, експертка з питань внутрішньо-переміщених осіб, з-поміж іншого, відзначила ріст політичної активності та залученості внутрішньо-переміщених осіб, не зважаючи на відсутність можливості брати участь у місцевих виборах та на мажоритарних округах.
Говорили і про роль медіа в залученні недостатньо представлених соціальних груп до виборів, особливості спілкування з аудиторіями, важливість поширювати достовірну інформацію під час виборчої кампанії. За допомогою запропонованих тренерами інтерактивних вправ та практичних завдань, учасники практикувались у підготовці якісного матеріалу та аналізували важливі аспекти проблематики.
У підсумку, учасники наголосили на необхідності проведення подібних заходів для того, щоб журналісти мали розуміння як фахово висвітлювати цю актуальну тему. Крім того, проект передбачає поширення аналітичного збірника «Доступ до виборчих та політичних процесів історично виключених чи недостатньо представлених соціальних груп в Україні у 2019 pоці» серед регіональних журналістів України, збір зворотнього зв’язку від учасників щодо висвітлення проблеми, а також друк матеріалів та інформаційних повідомлень з теми у спеціальному випуску альманаху «Журналіст України».
Доповідачі та тренери:
Цей захід організований Академією української преси та Національною спілкою журналістів
України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та Міністерства
міжнародних справ Канади. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не
обов’язково відображають погляди IFES, Міністерства міжнародних справ Канади або уряду Канади.
Світ, у якому ми сьогодні живемо, - це величезне мінливе море різноманітних фактів та суджень. Проте ця інформація не завжди правдива – вона видозмінюється відповідно до мети людини, що її подає. Саме так з’являються фейки та маніпуляції, які обманюють нас та підштовхують до певних дій.
Розібратися у інформаційних потоках, що спрямовані на коригування нашої свідомості, допоможе триденний семінар «Технологія викриття інформаційних міфів, фейків та маніпуляцій в медіа і публічній риториці», який організовує Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Семінар проходитиме у місті Київ 6-8 листопада 2019 року.
Щоб зареєструватися, заповніть анкету тут>>>
Спікери заходу:
 |
Валерій Іванов – президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор |
 |
Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
 |
Олександр Гороховський – медіатренер та журналіст, засновник фактчекінгового проекту «Без брехні». |
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі. Компенсацію витрат на проїзд НЕ здійснюємо.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Учасники, які будуть відібрані, отримають запрошення.
Контактна особа:
Яна Сидоряченко, асистент проектів АУП
(067) 638 72 65
yana_sid@aup.com.ua
Шановні друзі!
Академія української преси з радістю інформує вас, що член наглядової ради та один із засновників АУП Георгій Георгійович Почепцов випустив чергову книгу. Вона має назву «Дезінформація». Вітаємо колегу!
Сьогоднішній світ будується не тільки за допомогою інформації, а й дезінформації. Чим серйозніше подія, тим більше про неї з'являється дезінформації, яка намагається спотворити реальність. Однак у людини немає можливості розрізняти інформацію від дезінформації. Цьому слід вчитися, чому і присвячена дана книга. Для широкого кола читачів.
Запрошуємо до прочитання: https://detector.media/php_uploads/files/books/disinformation_pochepcov_book_web.pdf
28-30 вересня 2019 року Академія української преси за підтримки німецької організації n-ost провела триденний воркшоп для експертів і практиків у сфері медіаосвіти з п’яти країн.
До Києва приїхали представники Товариства білоруської школи, Центру медіа-ініціатив (Вірменія), Міжнародного центру журналістики MediaNet (Казахстан), Фонду розвитку медіа (Грузія), а також незалежні медіаексперти.
Під час воркшопу учасники обмінювалися ідеями поширення медіаграмотності новим цільовим групам. Кожна із запропонованих концепцій мала відповідати ряду критеріїв, а саме інноваційність, адаптованість до умов і особливостей конкретного регіону, стислі терміни реалізації.
Усі учасники працювали над ідеями вмотивовано і креативно. Як висловилися координатори n-ost Єлизавета Кучерова та Керстін Ніккіг, «учасники проекту Медіанавігатор – звичайно, його головний ресурс. Ми дуже раді і пишаємося тим, наскільки класних професіоналів нам учергове вдалося зібрати. Що приємніше, наскільки активно ці професіонали обмінювалися одне з одним досвідом своїх країн і організацій, вони не просто відкрито ділилися інноваційними ідеями з колегами, але при цьому ще й допомагали допрацьовувати ідеї одне одного. За цим завжди дуже цікаво спостерігати, це така робоча атмосфера, яка в прямому сенсі слова заряджає: енергією, ідеями, бажання працювати далі». Представники кожної країни розробили і представили колегам по два міні-проекти, які будуть реалізовані місцевими виконавцями у рамках проекту «Лабораторія медіаграмотності» з кінця вересня до середини листопада. Після спільного обговорення була також проведена робота з усунення слабких місць та методологічного удосконалення проектів.
Фасилітатор Андрій Юричко, медіа-експерт Академії Української Преси, зазначив, що «створення медіаосвітніх проектів – це завжди виклик. Треба враховувати регіональні особливості аудиторії, можливості виконання, унікальність ідеї та як вони сприймуться аудиторією», – сказав він. – «Крім того, коли йдеться про медіаграмотність, то враховуватиметься вразливість суспільства від фейків, пропаганди та популізму та пропонувати інструменти для критичного мислення».
Також учасники обговорили адаптацію вправ з розвитку медіаграмотності у п’яти країнах проекту. Педставники кожної з країн здійснять переклад трьох вправ з онлайн-збірника «Медіанавігатор», а потім адаптують їх відповідно до своїх програм та потреб локальної аудиторії.
Результати воркшопу коротко підсумувала фасилітатор Тетяна Іванова, медіа-експерт, керуючий партнер Академії української преси: «Вже дуже скоро фахівці і медіа-тренери отримають до своєї "валізки" нові фішки і лайфхаки, нові ідеї і формати для проведення своїх тренінгових програм, для того, щоб ще успішніше йти до нашої спільної мети – розвитку критичного мислення та медіаграмотності».
Окрім адміністративних та фінансових питань, достатньо уваги було приділено просуванню проектів у соцмережах та взаємодії з аудиторією. Для кожного проекту були розглянуті можливі стратегії PR, а також правила ведення і популяризації сторінок у мережі Фейсбук.
Більше фото за посиланням>>>
Унікальний творчий продукт створили представники Молодіжного Парламенту Мелітополя за результатами участі у проекті «Едукація представників молодіжного парламенту Мелітополя як мультиплікаторів медіаграмотності в українському суспільстві». Автори збірки: доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницього Світлана Ізбаш та депутатка Мелітопольської міської ради Ірина Славова.
Презентація альбому інтелектуальних продуктів відбулась 1 жовтня 2019 року у коворкінг центрі Мелітопольської міської бібліотеки імені М. Горького.
Цей альбом став яскравим підсумком проекту «Медіаграмотність для молодих виборців», що реалізовано Академією Української Преси (м. Київ) та МДПУ імені Богдана Хмельницького за підтримки американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконувався міжнародною організацією Internews.
Альбом інтелектуальних продуктів містить результати інтерактивних вправ, що були виконані під час проведення пятьох тренінгів з медіаграмотності в рамках проекту та виступає гарним засобом мультиплікації знань з медіаграмотності представниками Молодіжного парламенту Мелітополя у навчальних закладах, де вони навчаються.
Альбом включає ілюстрації з технологією доповненої реальності (стор. 6), виконані молодою дизайнеркою, студенткою Харківської державної академії дизайну та мистецтв Марією Ізбаш, які розкривають основні навички медіаграмотної людини.
Випуск альбому інтелектуальних продуктів стало підсумком реалізації проекту «Медіаграмотність для молодих виборців» у Мелітополі. На закритті проекту була присутня депутатка Мелітопольскої міської ради, директорка проектів «Центру муніципальних ініціатив» в КУ «Агенція розвитку Мелітополя Ірина Славова, яка висловила теплі слова вдячності учасникам,
організаторам та міжнародним донорам за успішну реалізацію проекту у м. Мелітополі.
Переглянути творчий доробок можна за посиланням>>>
Телерадіокомпанія Мелітополь об'єктивно та змістовно випустила сюжет про підсумки участі молодіжного парламенту Мелітополя у проекті «Медіаграмотність для молодих виборці» та презентацію творчого доробку учасників. Сюжет можна переглянути за посиланням>>>
