Блогінг оволодів світом! Розум людей охоплений фразою «привіт, мої дорогі підписники», і не важливо, говориться про суспільно-значущі теми чи про домашніх улюбленців.
Поширювати новини у відеоформаті – це вже давно не тренд! А от чи все так просто? Виходить, що знімати може кожен, але як створити свій унікальний контент, який зацікавить глядачів і змусить їх фоловити вас? І де межа між популізмом і журналістськими стандартами? Слухайте, а чи взагалі відеоблогу стандарти писані? Давайте, хутчіш на реєстрацію, обговорюватимемо це разом!
Анкету можна заповнити ТУТ>>>
Найцікавіше с перших вуст від Академії української преси за підтримки Фондру Фрідріха Науманна за Свободу.
- Семінар «Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент»
- 1-2 серпня 2019 рік - Полтава;
- 15-16 серпня 2019 рік - Львів.
Контент-король! Бажаєте знати, хто ваш ідеальний глядач?
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі (одна ніч). Витрати на проїзд не покриваємо.
Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах. Обрані до участі отримують запрошення. Участь є безкоштовною. Кількість місць обмежена. Реєстрація завершується за 4 дні до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Правда — визначальна домінанта майбутнього. На часі популярним є вміння самим створювати здоровий медіапростір. Звичайно, основною фігурою в розповсюдженні, деталізації інформації, допомозі розібратися у незрозумілих питаннях є журналіст. Тому, від його компетентності залежить точне інформування громадян, їхнє свідоме споживання новин та запобігання можливості бути обманутими.
Так до чого це ми? Однією із місій Академії української преси є сприяти покращенню журналістських кадрів. Задля цього проводимо тренінги та семінари, що спрямовані на роз’яснення моментів із професійного журналістського життя. Спільно з партнером — Фондом Фрідріха Науманна за Свободу 8-9 липня провели семінар «Стандарти журналістики під час виборів», до якого долучили 20-ть учасників. Актуальність такого заходу підкреслив менеджер проектів Фонду Володимир Олійник, він зауважив: «Люди, які формують медіа інколи позбавляють громадян можливості самостійно робити висновки, перешкоджають доступу до фактів, натомість апелюють до емоцій, сенсацій заради рейтингів. Фонд Фрідріха Наумана опікується створенням якісної журналістської сфери, заради досягнення їхньої максимально стандартизованої роботи».
«Брехня — це неминучий занепад медіа і кар’єри журналіста в цілому, —зазначив Президент Академії української преси Валерій Іванов. — Тільки перевірені факти мають лягати в основу матеріалу. Не його власні здогадки, не його прогнози, не його враження. Попередньо згадані пункти несуть за собою шлейф популізму, а це ніякого відношення не має до світових стандартів журналістики».
«Висока інтенсивність комунікаційних процесів, на жаль, безжалісно тягне за собою неправду. Дуже часто це базується на хайпі, або схемах, які професійно розроблені політтехнологами та вмонтовані в буденне, передвиборче життя політика», — наголошує медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова. — Зауважте, всі «випадкові» ситуації, які можуть трапитися з народним обранцем — це багатоетапний та детально продуманий план його командою».
«Хто читає передвиборчу програму кандидата? Правильно, ніхто! — підкреслює медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко, — Люди перед тим, як зробити вибір не будуть детально вивчати пропозиції, з якими чиновник планує прийти до влади. Їм потрібний максимально короткий та зрозумілий текс. Зробіть такий, і редактори будуть полювати на ваші матеріали, а вдячна аудиторія примножуватися».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
На початку липня 2019 стартував міні-проект для молоді Черкаської області «Освітній табір «МЕДІАВИБІР: не гугли, а фільтруй».
Учасниками тренінгу стала активна молодь державного навчального закладу «Золотоніський професійний ліцей» та Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Тренінг вели Юлія Зоря та Наталя Степанова, викладачі Черкаського ОІППО, випускниці літніх шкіл АУП медіаосвіти і медіаграмотності.
Щодня життя підкидає нам чимало питань і проблем, які вимагають наших відповідей та ефективних рішень. Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення – це особливо результативний спосіб. На питання «За рахунок чого існують медіа? Чи є прибутковими медіа в Україні? Кому належать українські телеканали?» – дав відповіді блок тренінгу «Медіа як бізнес», який викликав цікавість в учасників.
Із захопленням учасники тренінгу, виконуючи вправи та проглядаючи відео, розібралися у поняттях «об’єктивні» та «надійні» медіа. А ролик про «літаючих пінгвінів» – зірвав шквал емоцій! Спробувати себе у ролі політиків учасникам дала можливість вправа «Два пілоти». Завершився тренінг вправою «Подарунок».
Дякуємо усім, хто зацікавився заходом!
Слідкуйте за оголошеннями на сайті «Освіта для всіх і кожного», адже далі буде.
Проект «МЕДІАВИБІР: не гугли , а фільтруй" виконується Ініціативною групою «Лідери освітніх ініціатив», КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проекті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews Ukraine та міжнародним благодійним фондом Академія української преси.
З 9 по 11 липня на Полтавщині у мальовничому селі Великі Сорочинці на «Хуторі Гоголя» розташувався триденний «Волонтер-Медіакемп» для молоді.
Інтерактивне навчання було спрямовано на підготовку 20 молодіжних лідерів для подальшого поширення знань з медіаграмотностіу своїх спільнотах. Серед учасників представники молодіжних громадських організацій, які гуртують навколо себе активних юнаків та дівчат, студенти Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Полтавської державної аграрної академії, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.
Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України звернулася до учасників: «Для свідомого вияву своєї громадянської позиції та визначення подальшої долі країни під час виборів вкрай необхідні знання з медіаграмотності, зокрема вони важливі та актуальні для молоді. Ми зібрали на навчання молодіжних лідерів і сподіваємось, що ви поширите отриманні знання серед своїх одногрупників, друзів, знайомих, родичів. Це допоможе нашому суспільству робити вибір усвідомлено, ретельно перевіряти інформацію, не піддаватися на маніпуляції.»
Програма Волонтер-Медіакемпу складалася з інтерактивних тренінгових модулів та освітньо-ігрових активностей: Що треба знати молодому виборцю?, Як дивитися політичні шоу?, Правила медійної безпеки, Політичні виборчі медіатехнології, Методи впливу на свідомість виборця, гра «Світ Громад». Тренери Волонтер-Медіакемпу Олена Бурім та Ірина Цеба, які мають великий тренерський досвід, змогли перш за все, навчити молодь критично ставитися до інформації, яка на нас виливається з різних джерел.
Учасники брали активну участь у всіх практичних вправах і успішно оволоділи інструментами медіаграмотності: вміння аналізувати, оцінювати, перевіряти медійну інформацію та ідентифікувати дезінформацію, пропаганду, різновиди маніпуляцій тощо. Вони отримали навички свідомого медіаспоживання, особливо під час виборчих кампаній. Медіа волонтери навчилися розрізняти факти та судження, виявляти ознаки маніпуляцій в медіа., знаходити маркери пропаганди, виявляти фейки та їхні ознаки, познайомилися з онлайн-інструментами перевірки інформації.
На завершення був практикум «Я – медіаволонтер!». Учасники отримали спеціальні знання та навички щодо проведення заходів з медіаграмотності для своїх ровесників. Це допоможе їм проводити міні воркшопиу своїх спільнотах. Ввечері першого дня учасники зіграли в цікаву гру «Світ Громад», яка є унікальним інструментом для підвищення громадянських компетентностей, розвиває критичне мислення, вміння співпрацювати, комунікативні навички. Для того, щоб зробити свою громаду привабливою потрібно було виконати різні завдання: обрати мера, наповнити бюджет громади для будівництва соціальних об’єктів, розвивати особисті компетенції, бути здоровими та щасливими. Виявилося, що непросто це робити, якщо кожен гравець переслідує лише особисті інтереси.
Анастасія Келим: «За час тренінгу я встигла переосмислити власне ставлення до медіа, оточуючих людей і власного часу. Мене завжди турбувало те, як часто я знаходжуся он-лайн, а за ці три дні переконалася, що дійсно споживаю надто багато неякісної інформації і отримала інструменти, завдяки яким фільтруватиму свій медіа-простір. Протягом тренінгу не покидала думка, що маніпуляціями, про котрі нам розповідали, ми й самі користуємося кожного дня. Намагаємося вплинути на ставлення людини до певного питання, щоб воно стало більш зручним для нас, спонукаємо оточуючих до вигідних для нас дій. В голові все крутилося: «Live and let live” - обіцянкою так діяти я повернулася до Полтави. Але хоч із собою я визначалася, та почала помічати, як мало моїх знайомих слідкують за тим, яку інформацію вони споживають і як легко вони переймають на себе чужі судження. Тепер маю бажання, чи навіть необхідність, ділитися отриманими знаннями з друзями, бо хочу обговорювати тільки якісний контент і мати впевненість, що наші думки формуються максимально незалежно.»
По закінченню навчання у «Медіакемпі» медіаволонтери отримали матеріали, для підготовки та проведення власних міні- тренінгів з медіаграмотності для молодих виборців. Створено комунікаційну платформу для об’єднання, подальшого спілкування та обміну досвідом між учасниками Медіакемпу. Це буде сприяти формуванню спільноти медіаволонтерів та розвитку медіа волонтерського руху на Полтавщині, а також поширенню знань з медіаграмотності у форматі «молодь для молоді». Спілкування з молоддю ці короткі та дуже насичені три дні переконало нас в тому, що вони вже є активними громадянами та долучаються до творення позитивних змін у суспільстві.
Проект «Спільнота медіаволонтерів для просвіти молодих виборців» виконується Полтавською філією Суспільної служби України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проекті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією InternewsUkraine та благодійним фондом Академія української преси.
За десять днів до парламентських виборів 2019 року студенти історичного факультету НПУ імені М.П. Драгоманова зіграли в медіа гру, яку розробили експерти Всеукраїнської спілки викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти. Керівник — Тамара Бакка, переможниця конкурсу міні-проектів АУП «Медіаграмотність для молодого виборця».
Ігровий процес було налаштовано на усвідомлення ролі мас-медіа під час виборчої кампанії. Команди мали змогу перевірити свої знання з медіаграмотності. Гра засвідчила, що саме в такій формі можна привернути більше уваги до того, що сучасні виборчі кампанії включають масу важелів для маніпулювання свідомістю електорату.
«Ми навіть не замислюємося скільки «брудних» технологій застосовується під час виборчої кампанії: постійні маніпуляції, фейки, популізм, подвійні стандарти та чорний піар – все це туманить розум сучасного електорату, який не може відрізнити істину від неправди», – зазначила після завершення Оксана Кравченко, учасниця гри. В гравців після завершення медіагри залишилися приємні емоції, сформувалися навички оцінки та інтерпретації передвиборчої політичної реклами/ агітації задля розпізнавання неправдивих і оманливих обіцянок політиків. Також цікаво було молодому виборцю засвоїти нові інструменти медіаграмотності (критичного мислення, аналізу медіатекстів тощо) під час виборчого кампанії. Гра була розроблена для того аби виборці не потрапляли в медіапастки, вміли розрізняти фейкову інформацію та маніпуляції.
Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Зростання» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Навички критичного сприйняття інформації є дуже важливими у часи інтенсивної інформатизації суспільства та вільного доступу всіх, особливо представників молодого покоління, до різних джерел інформації. Під час освітнього процесу для школярів вкрай важливо систематизувати та класифікувати її, знати про сайти, платформи та інструменти, які дозволяють визначити правдивість чи неправдивість новин, розуміти принципи дії медійних маніпуляцій тощо. Академія української преси спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні поділяють думку, що медіаграмотність є однією із актуальних компетенцій сучасного учня. 4-7 липня 2019 року відбулася Літня школа з медіаграмотності, у якій взяло участь 24 старшокласники з Кремінної, Лисичанська, Краматорська та Гвардійського.
Під час прес-конференції керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн розповіла учасникам про життєвий і політичний шлях першого Федерального канцлера Німеччини, на честь якого названо Фонд. Про те, як сформувалась сучасна німецька політична система та як у повоєнній ФРН була усвідомлена важливість політичної освіти : «Насамперед, Фонд опікується політичною освітою. Адже демократична форма правління передбачає розподіл влади на гілки. Треба бути обізнаним у тому, як функціонує держава та хто за що несе відповідальність, яку специфіку має політична система країни. Політичні Фонди для цього і створені: щоб забезпечувати політичний плюралізм та допомагати громадянам у волевиявленні. Саме таку освіту ми і надаємо у Німеччині з 50-х років минулого століття».
«Політична освіта обумовлює те, щоб громадяни могли зробити свідомий вибір стосовно майбутнього своєї країни, — підтримав думку колеги президент Академії української преси Валерій Іванов. — Також протягом Літньої школи, ми навчатимемо вас критичному та аналітичному сприйняттю інформації з різних медіазасобів, що, сподіваємося, у майбутньому забезпечить правильне використання отриманої інформації та своїх особистих даних у соціальних мережах».
Хочемо відзначити, що перед сучасною людиною, саме в період інформаційної доби, постає вагома проблема. Вона полягає не стільки у тому, щоб отримати інформацію, а у тому, щоб визначити, яка саме інформація потрібна. Замовні матеріали, інформаційне «сміття», фейки, маніпулятивні технології, формування позитивного іміджу чи «чорний піар» — все це ускладнює інформаційне життя сучасної людини, особливо підлітків.
Протягом чотирьох днів наші тренери формували в учасників звичку розрізняти фактичну та емоційну подачу інформації, визначати ступінь довіри до джерел інформації, відділяти експертні думки від суджень та фактів. Робота передбачала застосування інтерактивних та проектних методів навчання, у процесі творчої діяльності та командної роботи. Фахівці своєї справи — медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова та медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко доклали максимум зусиль задля формування інформаційної свідомості у наших учасників.
Прямим підтвердженням цьому є слова учня 10-го класу Краматорської ЗОШ І - ІІІ ст. №1 Єгора Костюченка: «Дуже не хотілося залишати цю школу, адже це єдина школа, в яку я б ходив із задоволенням. Ця школа перевернула мій світ на всі 200%, тепер я майже всюди намагаюся знайти прихований сенс і обман. Я впевнений, ці відчуття залишаться зі мною на все життя». Детальніше>>>
Також наші учасники відвідали Національну суспільну телерадіокомпанію України, побували на екскурсії у музеї Історії телебачення, завітали до Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де зустрілися з директором Інституту проф. В.В. Різуном.
Учень 10-го класу Краматорської ЗОШ І - ІІІ ст. №1 Богдан Соколенко-Комаров підмітив, що під час гри «Два пілоти» пасажири екіпажу не обрали його пілотувати літак. З чим це було пов’язано? Деталі тут>>>
Під час одного із сесійних модулів Тетяна Іванова, відзначила, що формування медіаграмотності сьогодні означає набагато більше, ніж просто розвиток навичок аналізу та оцінки медіатекстів: «Медіаграмотність — компетенція особистісна, соціально-культурна, громадянська. І, тоді, хто ж, як не ми?». В той час, Андрій Юричко підкреслив, що: «Медіаграмотність — це не те, що можна перейняти одноразово. Це те, що потрібно підтримувати постійною профілактикою».
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
У період із 2 по 5 липня 2019 року на Рівненщині Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти провели шістнадцяту літню школу медіаосвіти та медіаграмотності.
24 учасники із Рівненщини, Волині, Хмельниччини, Івано-Франківщини вивчали принципи існування сучасного медіапростору, щоб вміти уникати маніпуляцій та не піддаватися впливу і пропаганді.
Перший напрям – медіаосвіта в початковій школі, реалізація змістовної лінії «Досліджуємо медіа» в програмах НУШ, принципи створення якісного сімейного простору – представила Інна Іванова, співавторка навчальної програми «Я в медіапросторі», методичних посібників з медіаграмотності, медіатренерка.
Наразі відбувається переформатування освітнього процесу: від передачі вчителем певної суми знань на освоєння учнями компетентностей. Це передбачає формування вмінь молодшого школяра працювати з інформацією: шукати, аналізувати, критично переосмислювати, відбирати необхідну, використовувати для вирішення певних задач.
Медіаосвітні курси для молодших школярів є базовими для набуття необхідних навичок вмілого та безпечного споживання інформаційних продуктів. Ці курси та їх інтеграція в навчальні предмети спрямовані на формування розуміння школярами поняття «медіапростір» та позиціонування себе як компетентного користувача та створювача медіапродукції.
Навчання сучасних дітей відбувається за допомогою медіа, а значить, виникає необхідність вивчати і самі медіа. Практично кожного уроку вчителі звертаються до книжок, статей у періодиці, кіно- чи мультфільмів, відеороликів, фотографій, малюнків, інфографіки та інших медіапродуктів для пояснення певних тем. До цих же медіапродуктів звертаються і учні – готують домашні завдання, виконують проектні роботи, застосовують під час проведення дозвілля.
Умінню безпечного та продуктивного використання цих засобів необхідно навчати і педагогів, і дітей.
Другий день літньої школи був «днем критичного мислення». Як відомо, критичне мислення ґрунтується на ретельному, розсудливому обмірковуванні інформації (наприклад, думок чи поглядів, навіть власних) та її детальному оцінюванні шляхом задавання запитань, урахування різних точок зору, можливих власних стереотипів, припущень та забобонів, а також можливих інтересів.
Критичне мислення вважається центральним поняттям медіаграмотності, яка має в основі дослідницький підхід. До слова, в США є Національна рада за вдосконалення критичного мислення, яка стверджує, що критичне мислення дещо більше за процеси та навички; це – «звичка на основі інтелектуальної зацікавленості задля використання цих навичок, щоб скеровувати власну поведінку.
Ми не повинні постійно задавати собі запитання.
- Яка мета та цілі цієї інформації? Чому я/вони так думають?
- Які слова використані?
- Яке джерело цієї інформації? Як ця інформація дісталася? З яких джерел?
- Які аргументи використані? Чи застосовувалися якісь маніпулятивні прийоми при створенні цієї інформації?
- Чи не містить вона в собі які-небудь упередження або стереотипи?
Саме такі питання навчалися ставити учасники і давати на них відповіді під керівництвом Валентини Потапової, кримської правозахисниці, голови ГО «Альменда».
Учасників захопила гра, під час якої вони після автокатастрофи опинилися в пустелі за 100 км від найближчого житла і мали визначитися зі стратегією виживання та аргументовано взяти з собою певний набір предметів.
Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання розповів про теоретичні засади критичного мислення.
Про ботів, тролей, фейки, як створюються, як запобігти розповсюдженню, що робити журналістам/читачам, дітям шкільного віку розповідав Сергій Штурхецький, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія», медіаексперт, медіатренер у своїй темі «Боти і тролі в соцмережах: як виявити і знешкодити?»
Зацікавили кумедні соціальні експерименти, а саме про наївних користувачів Фейсбуку, котрі, не перевіряючи джерело інформації, почали масово лайкати запис і робити репости Вадиму Баранцову, що на своїй сторінці написав про просту дівчину зі Сміли “Олександра Сіра” (що звучить англійською саме як Sasha Gray, — “Дзвін”), яка виграла олімпіаду з математики, і потребує підтримки. Хоча, насправді, це був фейк.
Вікторія Піщанська, координатор упровадження медіаосвіти в Дніпропетровській області поділилася досвідом, як наскрізна медіаосвіта стала альфою і омегою навчання для 50 шкіл області.
А третій день Літньої школи без перебільшення можна було назвати днем кіно. Вім Вендерс, чільний німецький кінорежисер, багатолітній голова Європейської кіноакадемії сказав, підкреслюючи силу фільму, як засобу спілкування, що фільми не тільки відображають картину суспільства та його цінності, але й формують їх: «Немає більш популярного та ефективного способу передачі повідомлень, аніж кіно. Зображення - це зброя майбутнього».
Саме кіномистецтва пропонує нам певний спосіб розуміння та пояснення наших умов існування. Аде для того, щоб розуміти кіно, необхідно засвоїти його граматику. Оксана Волошенюк, кінознавець та історик кіно розповіла слухачам школи про першоелементи мови кіно: ракурс, фокус, освітлення, кут зору камери, як впливає на сприйняття зорового образу величина плану, і що очікує глядача, коли до нього звертаються через великий план.
Затим Ірина Сахалтуєва, директор студії «Кей анімейшен» презентувала перший анімафільм проекту «Літературний кіноурок», анімаційного серіалу по творах українських авторів. Цей проект покликаний заохотити дітей через анімацію до читання класичної української літератури. Учасники дізналися як створюється анімафільм, побачили аніматик ( чернетку) 11 хвилинного фільму за баладою Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» ( режисер Андрін Сахалтуєв), де до речі, звуковий супровід у виконанні рівненського музиканта і графіка Юрія Журавля. Ми побачили, як юні футболісти з ФК ім. Льва Яшина (м.Київ) захоплено розповідають казку Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоското». До речі, і прем’єра на Рівненщині вже визначена, вона відбудеться у вересні у Клеванському інтернаті для дітей із вадами зору. «Цар Плаксій» створюється в рамках програми патріотичного фільму, позаяк щоб суспільство могло себе побачити в дзеркалі кіно, вони повинно чути і розповідати свої власні історії.
Вім Вендерс вважає, що на часі внесення до «порядку денного» європейської системи освіти таких предметів, як «кіноосвіта» і «кінограмотність», як стабільної інтегрованої частини шкільної програми, а не факультативів, що практикується нині в багатьох країнах. І ми готові приєднатися до його думки, щодо української системи освіти.
Весь четвертий день учасники дізнавалися, що відбулося за рік, що пройшов від минулої П’ятнадцятої школи із рівнем медіаосвіти на Великій Волині. І були дуже потішені результатами, якими із Вами скоро поділимося.
А Олег Власюк із Рівненського ОІППО навчав інтегративним вправам із медіаграмотності.
АУП щиро дякує Івану Вєтрову, першому проректору Рівненського ІОППО за співпрацю і неймовірний рівень системності заходу, який він забезпечив.
А щодо вражень учасників, то наведемо думку Віри Гуменюк, завідувачки кафедри менеджменту освіти із Хмельницького ОІППО: «Професійно, актуально, доцільно, ґрунтовно і змістовно».
Оксана Рудь, із Волинського ОІППО сказала, що з нетерпінням буде чекати 17-ї Літньої школи медіаосвіти і медіаграмотності.
Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Зростання» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Академія української преси оголошує результати Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Географія).
26 червня відбулося засідання членів журі, на якому були присутні: Бєскова Наталя Володимирівна, заступник Начальника управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України, Євтушенко Раїса Іванівна, головний спеціаліст управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України, Волошенюк Оксана Валеріївна, менеджер медіаосвітніх програм АУП; Валерія Рябик, асистент проектів АУП – секретар засідання.
Оцінювали надіслані на конкурс плани-конспекти уроків за наступними критеріями (максимальна загальна кількість балів 50):
Критерій 1: Формуються навички із аналізу (зіставлення, декодування) медіамеседжів і медіатекстів, які містять наукову інформацію.
Критерій 2: Розвиток навичок критичного мислення.
Критерій 3: Формування навичок оцінки достовірності джерел та ролі мас-медіа в поширенні наукової інформації.
Критерій 4: Формування вміння висловлюватися через створення власного медіапродукту і позиціонування до якої аудиторії він звернений.
Критерій 5: Формування мультиграмотності – вміння читати і аналізувати інформацію представлену у формі графіків, схем, «хмар» тощо, вміння «переводити» один вид інформації в інший.
На конкурс по предмету "Географія" надійшло 117 робіт.
У ході засідання було обрано переможцями плани-конспекти уроку:
Глушко Тетяна Леонідівна, вчитель географії, вчитель вищої категорії старший вчитель, Куп’янська ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 Харківської області, конспект уроку 6 кл. «Льодовики та багаторічна мерзлота» (43 бали з 50 можливих).
Большакова Сусанна Наумівна, вчитель географії, заступник директора, Бориспільський НВК «Гімназія «Перспектива» Київської області, конспект уроку «Глобальне потепління клімату – глобальна проблема людства», (43 бали з 50 можливих).
Також АУП нагородить електронними дипломами І, ІІ та ІІІ ступеню та спеціальними дипломами наступних авторів:
Дипломи 1 ступеня, предмет «Географія» (30-40 балів)
| Вацкова Оксана Петрівна, вчитель географії, Одеська ЗОШ №30 І-ІІІ ступенів. | Конспект уроку 7 кл. «Перше навколосвітнє плавання під керівництвом Фернана Магеллана», | 40 балів |
| Сердюк Вікторія Геннадіївна, вчитель географії, Харківська гімназія № 13 Харківської міської ради. | Конспект уроку 9 кл. «Транспорт. Транспорт світу» | 40 балів |
| Литвишко Світлана Анатоліївна, Кліщинський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради. | Конспект уроку «Прояв глобальних проблем в Україні. Прояв глобальних проблем у своєму регіоні», | 40 балів |
| Дударенко Віти Вікторівни, гімназія № 34 «Либідь» ім. В. Максименка Подільського району міста Києва | Конспект уроку «Харчова промисловість України» | 40 балів |
| Пилипченко Тетяна Миколаївна, вчитель географії, НВК № 209 «Сузір’я» міста Києва. | Конспект уроку 8 кл. «Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора. Міграційна політика» | 40 балів |
| Кірієнко Олена Олександрівна, вчитель географії, Першотравенська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Дніпропетровської області. | Конспект уроку 6 кл. «Великі географічні відкриття» | 39 балів |
| Іноземцева Тетяна Володимирівна, вчитель географії, КЗШ І-ІІІ ступенів №126 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. | Конспект уроку 8 кл. «Механічний рух населення. Міграційна політика держав. Українська діаспора», | 38 балів |
| Гриненко Людмила Богданівна, учитель географії, ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Зозулинці Тернопільської області. | Конспект уроку 8 кл. «Фізико-географічна характеристика природного комплексу Чорного моря» | 38 балів |
| Сопрун Вадим Романович, Цимбалівський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад» Хмельницької області. | Конспект уроку «Узагальнення та систематизація знань учнів з теми: «Північна Америка» «Антарктида» | 37 балів |
| Петрушко Любов Володимирівна, вчитель географії, спеціаліст вищої категорії, ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Чернівецької області. | Конспект уроку 8 кл. «Рудні та нерудні корисні копалини» | 37 балів |
| Бараннік Ольга Іванівна, Казакова Ірина Давидівна, вчитель географії I категорії та вчитель інформаційних технологій, СШ «Хабад Любавич» Запорізької області. | Конспект уроку 10 кл. «Використання знань і умінь при підготовці презентацій по географії на тему "Особливості економічного розвитку країн Європи і Азії» | 36 балів |
| Шибінська Валентина Іванівна, вчитель географії, Ожівський НВК Чернівецької області. | Конспект уроку 6 кл. «Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди» | 36 балів |
| Терещенко Марина Володимирівна, вчитель географії, КЗ «Олександрівський НВО № 2» Кіровоградської області. | Конспект уроку 6 кл. «Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі» | 36 балів |
| Джураєва Оксана Віталіївна, учитель географії, Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської області. | Конспект уроку 8 кл. «Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції» | 35 балів |
| Гречко Таміла Павлівна, учитель географії, Карлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Полтавської області. | Конспект уроку 7 кл. «Геологічна будова. Основні форми рельєфу Південної Америки. Закономірності поширення родовищ корисних копалин» | 35 балів |
| Хміль Людмила Іванівна, ЗОШ І-ІІ ступенів с. Південне філія комунального опорного навчального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпропетровської області. | Конспект уроку «Підсумковий урок-гра з теми «Гідросфера» | 35 балів |
| Федоренко Тетяна Василівна, вчитель географії, КЗ «Верхньотерсянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів» Запорізької області. | Конспект уроку 8 кл. «Ландшафти України. Ландшафт як просторово – цілісна система. Карта «Ландшафти України» | 35 балів |
| Староконь Олена Сергіївна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, Дніпрорудненська гімназія «Софія» – ЗОШ І-ІІІ ступенів №1» Запорізької області. | Конспект уроку «Зображення Землі на карті та глобусі», | 35 балів |
| Параска Оксана Іванівна, учитель географії, Королівська ЗОШ І – ІІІ ст. № 2 Виноградівської районної ради Закарпатської області. | Конспект уроку 7 кл. «Клімат і внутрішні води Австралії» | 34 бали |
| Доброгорська Людмила Василівна, вчитель географії, КЗСЗШ № 31 м. Кам’янське Дніпропетровської області. | Конспект уроку 6 кл. «Вулкани. Гейзери» | 34 бали |
| Таранюк Майя Іванівна, вчитель географії, Вороновицька СЗШ І-ІІІ ст. №1 Вінницької області. | Конспект уроку 9 кл. «Міжнародний туризм. Основні туристичні регіони світу. Країни світу з найбільшою кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО» | 34 бали |
| Коваль Марина Олексіївна, вчитель географії, Синельниківська ЗОШ І - ІІІ ступенів №3 Дніпропетровської області. | Конспект уроку 10 кл. «Японія» | 34 бали |
| Сологуб Оксана Володимирівна, вчитель географії, КЗО «Спеціалізована школа № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов» Дніпропетровської області. | Конспект уроку 10 кл. «Автостопом по Європі», | 33 бали |
| Лойченко Наталія Михайлівна, учитель географії, Харківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 159 Харківської області. | Конспект уроку 6 кл. «Вітер. Причини його утворення. Види вітрів» | 32 бали |
| Сьомка Раїса Іванівна, вчитель географії, ЗОШ І-ІІ ст. с. Жовтневе Волинської області. | Конспект уроку 6 кл. «Атмосфера. Погода» | 31 бал |
| Савчук Наталія Петрівна, вчитель географії, Запорізька школа №4 Запорізької міської ради. | Конспект уроку 8 кл. «Озера, їх типи, особливості водного режиму. Водосховища та канали» | 31 бал |
| Овсійчук Олена Анатоліївна, соціальний педагог, ЗОШ І-ІІІ ступені №19 міста Житомира. | Конспект уроку 7 кл. «Географічне положення та тектонічна будова Антарктиди» | 31 бал |
| Руденко Юлія Василівна, учитель географії вищої категорії «старший учитель», Мелітопольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Запорізької області. | Конспект уроку 8 кл. «Ознайомлення з об’єктами природи України та своєї місцевості / Сім причин пишатися своєю країною | 30 балів |
| Коваль Марина Вікторівна, вчитель географії, спеціаліст І категорії, Синельниківська ЗОШ І - ІІІ ступенів №3 Дніпропетровської області. | Конспект уроку 7 кл. «Південна Америка» | 30 балів |
Дипломи 2 ступеня, предмет «Географія» (20-30 балів)
| Таранюк Майя Іванівна, учитель географії та образотворчого мистецтва, Вороновицька СЗШ І-ІІІ ст.№1 Вінницької області, конспект уроку 6 кл. «Багатства вод Світового океану. Океан та Людина». | Конспект уроку 6 кл. «Багатства вод Світового океану. Океан та Людина» | 28 балів |
| Гречишкін Володимир Іванович, учитель географії вищої категорії «Учитель-методист», КЗ «Новоайдарська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Луганської області. | Конспект уроку 8 кл. «Застосування мультимедійної технології навчання на уроках географії /методичні рекомендації, 8-й клас/ погода та небезпечні погодні явища» | 25 балів |
| Мельничук Катерина Василівна, учитель географії, ЗОШ I-III ступенів с. Василівка Чернівецької області. | Конспект уроку 6 кл. «Вулканізм та супутні йому явища» | 24 бали |
| Бундз Людмила Михайлівна, Вакулік Наталія Леонідівна, вчитель географії та біології та вчитель англійської мови, Середньої школи № 14, м. Новомосковськ «Дніпропетровської області. | Конспект уроку 7 кл. «North America. Північна Америка» | 24 бали |
| Пазяк Ірина Богданівна, учитель географії, Скадовська спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів «Академія творчості» з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу Херсонської області. | Конспект уроку 7 кл. «Географічне положення материка Північна Америка» | 23 бали |
| Богданова Тетяна Василівна, комунальний заклад «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №32» Харківської міської ради | «Атомна енергетика України. Екологічні проблеми атомної енергетики» | 23 бали |
| Шалімова Ольга Василівна, вчитель географії, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 Мирноградської міської ради Донецької області. | Конспект уроку 10 кл. «Країни-карлики Європи» | 22 бали |
| Пічкур Богдан Анатолійович, вчитель географії, Школа-інтернат-гімназія» ім. В. М. Підгорбунського Вінницької області. | конспект уроку 7 кл. «Географічне положення Австралії. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії» | 20 балів |
Дипломи 3 ступеня, предмет «Географія» (10-20 балів)
| Науменко А. І., КЗО «СЗШ №62» ДМР Дніпропетровської області. | Конспект уроку 6 кл. «Зовнішні сили Землі. Робота вітру та текучих вод» | 18 балів |
| Власенко Людмила Володимирівна, учитель географії, Ніжинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №17 Чернігівської області. | Конспект уроку 10 кл. «Практична робота «Створюємо відеоролик «Що ми знаємо про Європу», | 12 балів |
| Затока Світлана Михайлівна, КЗ Червонохвильський ліцей» Харківської області. | конспект уроку 6 кл. «Внутрішні рухи Землі. Вулкани» | 11 балів |
Спеціальні дипломи, предмет «Географія»
| Сьомка Раїса Іванівна, вчитель географії, ЗОШ І-ІІ ст. с. Жовтневе Волинської області. | Конспект уроку 6 кл. «Атмосфера. Погода». | 42 балів – «За актуальність». |
| Вацкова Оксана Петрівна, вчитель географії, Одеська ЗОШ №30 І-ІІІ ступенів. | Конспект уроку 7 кл. «Перше навколосвітнє плавання під керівництвом Фернана Магеллана». | 41 балів – «За креативність». |
| Староконь Олена Сергіївна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, Дніпрорудненська гімназія «Софія» – ЗОШ І-ІІІ ступенів №1» Запорізької області. | Конспект уроку «Зображення Землі на карті та глобусі», 35 та конспект уроку «Літосфера. Внутрішня будова Землі». | 40 – «За оригінальність». |
| Петрушко Любов Володимирівна, вчитель географії, ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Чернівецької області. | Конспект уроку 8 кл. «Рудні та нерудні корисні копалини» | 37 балів – «За патріотизм». |
| Хміль Людмила Іванівна, ЗОШ І-ІІ ступенів с. Південне філія комунального опорного навчального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпропетровської області. | Конспект уроку «Підсумковий урок-гра з теми «Гідросфера» | 35 балів – «Творча робота». |
Контактна особа:
Менеджер медіаосвітніх програм АУП Оксана Волошенюк:
електронна пошта оksana@aup.com.ua, тел: 067 504 98 02.
Проведення цього конкурсу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Політики повинні своїми діями не розділяти журналістів та виборців, а сприяти об’єднанню всього суспільства. Про це йшлося у четвер під час зустрічі керівництва політичної партії «Слуга Народу» з представниками Національної спілки журналістів України. Під час зустрічі голова партії Дмитро Разумков та кандидат у народні депутати Євгенія Кравчук висловили підтримку положень Декларації про захист свободи слова, запропонованої НСЖУ, та поставили підписи під текстом декларації.
«Поляризація суспільства, особливо в країні, де триває війна, - це не метод. Ми будемо від цього відходити. Ми достатньо відкриті для всіх ЗМІ і налаштовані на комунікацію», - наголошує Дмитро Разумков.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, перший секретар Ліна Кущ, активісти НСЖУ Зоя Шарикова та Ілля Суздалєв, експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова, президент Академії Української преси Валерій Іванов порушили низку питань – зокрема, про розслідування злочинів, скоєних проти журналістів, про економічні засади незалежності ЗМІ, про державну політику в інформаційній сфері та межі втручання влади в інформаційний простір.
«Взаємодія влади, журналістської спільноти та суспільства повинна відбуватися за законом. Не точково, не в ручному режимі забороняти: мовляв, цей канал мені подобається або не подобається, це видання лояльне до мене чи працює проти мене… Звичайно, є національна безпека, яка сьогодні є наріжним каменем. Тим не менше регулювання повинно відбуватися не за дзвінком із високого кабінету на Банковій, у Верховній Раді чи Кабміну. Якщо є фактаж, що ЗМІ працює проти інтересів держави, - тут мають працювати правоохоронні органи. І доводити», - прокоментував Дмитро Разумков.
Найближчим часом буде проведене засідання за участі членів робочого комітету «Слуги Народу» з інформаційної політики, а також комітету безпеки і оборони, представників Офісу президента та медіаорганізацій – для відкритої дискусії з проблем, які існують в медіасфері.
«Парламент нинішнього скликання робив кілька спроб провести закони, які обмежують свободу слова – наприклад, намагався прийняти законопроекти про криміналізацію наклепу чи про блокування сайтів без рішення суду. Тому важливо роз’яснювати майбутнім парламентаріям позицію безумовного захисту свободи слова та боротьби із системною безкарністю за атаки на журналістів», - підкреслює голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Декларацію на захист свободи слова розробила НСЖУ у партнерстві із українськими журналістами і експертами Міжнародної та Європейської федерації журналістів. Документ пропонується до підписання усім політичним силам та кандидатам у народні депутати, які беруть участь у виборах до Верховної Ради України. Крім партії «Слуга Народу» свої публічні зобов’язання захищати свободу слова та права журналістів взяли лідери партій «Батьківщина», «Голос», «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Сила і честь», «Свобода», «Українська стратегія Гройсмана».
У ході президентських виборів цю декларацію підписали такі українські політики як Володимир Зеленський, Валентин Наливайченко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Ігор Смешко, Роман Безсмертний, Дмитро Добродомов, Олександр Шевченко.
