Тема здоров’я завжди користується попитом на читацькому ринку споживачів медіа. А якщо матеріал медичного спрямування поданий цікаво, актуально та зрозуміло – автор такого тексту приречений на журналістське визнання та повагу аудиторії.
«Як зрозуміло писати про медичну реформу» – семінар, який Академія української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу проводить на регулярній основі задля підвищення кваліфікації журналістських кадрів. Цього разу ми завітали до Чернігова – 13-14 лютого 2019 року.
Розпочав захід менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі Володимир Олійник, він зазначив: «Коли мова заходить про права людини – невід’ємною частиною є реалізації її прав на свої першочергові потреби. Зокрема, функціонування органів державної влади, врахування потреб населення, розподілення коштів та прозорість фінансових процедур», — зазначив він, — «Наше завдання полягає показати і розповісти про демократичні механізми контролю та співпраці населення та влади».
Виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко розповів про діяльність АУП, можливості для журналістів та повідомив: «Якісне інформування про перебіг медичної реформи є дуже важливим, адже ця тема недостатньою висвітлюється, особливо в регіональних медіа. Аудиторія повинна знати про основні зміни та нововведення, що стосуються реформи. Наша задача, як виконавців проекту збільшити якість та кількість матеріалів на медичну тематику».
«Коли мова йде про теми здоров’я та реформи, журналіст має розібратися де справа стосується персональної відповідальності, а де ці повноваження передані органам державної влади чи медичним працівникам. Самолікування шкідливе не лише у медицині, але й у реформах. До цього треба залучати аудиторію і не боятися роз’яснювати ключові положення», — повідомив медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
Євгеній Гончар – сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України розповів слухачам таке: «Писати про медицину завжди цікаво, оскільки, про що не пишеш – воно все має відношення до здоров’я. Основна проблема полягає в тому, що журналісти часто пишуть вихоплюючи фразу із контексту, а в темі реформування треба вміти розбиратися глибше, оцінюючи всі плюси та мінуси».
Учасники спробували створити різноманітний контент на медичну тематику: намагалися доступно розповісти про ключові елементи медичної реформи. Окремо виконали домашню роботу, написати матеріал про візит до лікаря. Обговорення суб’єктивних вражень та як в цей матеріал можна включити інформацію про медичну реформу викликало живий інтерес у журналістів.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Задля інтеграції кращих медіаосвітніх практик у викладання природничих дисциплін, узагальнення досвіду впровадження медіаграмотності та активації медіаосвітнього потенціалу засобами інноваційних педагогічних технологій Департамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України спільно з Міжнародним благодійним фондом «Академія української преси» оголошують Всеукраїнський конкурс на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності (1-11 класи) в закладах загальної середньої освіти.
Які навички мають розвивати конспекти уроків:
як розрізняти наукові факти та інтерпретувати їх, відмінність фактів від суджень;
Всі плани-конспекти, подані на Конкурс, що відповідають його вимогам, будуть розміщені на порталі «Медіаосвіта та медіаграмотність».
10 переможців конкурсу нагороджуються подарунковими сертифікатами еквівалентними 120 дол. США на придбання обладнання/технічних засобів, необхідних у педагогічній діяльності.
Конкурс відбувається за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Internews.
Будь ласка, ознайомтеся з умовами проведення конкурсу.
За додатковою інформацією прохання звертатися до координатора конкурсу, менеджера медіаосвітніх програм АУП Оксани Волошенюк: електронна пошта оksana@aup.com.ua, тел: 067 504 98 02.
Останній термін подання проектів: 29 квітня 2019 року. Надсилайте роботи на адресу: info@aup.com.ua із зазначенням теми «Конкурс конспектів-уроків».
Тут ви знайдете рекомендації з інтеграції медіаосвіти до викладання природничих дисциплін від американських медіапедагогів (уривок з книжки Шейбе С., Рогоу Ф. «Медіаграмотність: підручник для вчителя» виданої за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк, с. 194-197).
Проведення цього конкурсу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
13-14 лютого 2019 року у Чернігові відбудеться семінар «Як розуміло писати про медичну реформу». Захід організовує Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.
Під час заходу експерти та медіатренери навчать журналістів відповідальному висвітленню медичної тематики у медіа. Обговорять питання системи охорони здоров’я України не тільки станом на сьогодні, а і за попередні 26 років незалежності. Які ключові позиції мають учасники реформи, її союзники та противники. Реєструйтеся та висвітлюйте медичну реформу в журналістських матеріалах правильно!
ТРЕНЕРИ:
|
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси. |
|
Євгеній Гончар – сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України. |
|
Андрій Юричко -Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. |
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд не здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
____________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua
Ви хочете стати фахівцем у сфері медіаграмотності, навчитися критично мислити, вміти за лічені секунди відрізняти фейк від правдивої інформації, грамотно верифікувати дані та стати обізнаним громадянином в інформаційному просторі? Якщо так — вітаємо! ВИ НАША ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ!
АУП за підтримки DW Akademie запрошує до участі у 3-денних тренінгах спрямованих на підготовку тренерів з медіаграмотності!
У рамках проекту для тренерів ви матимете нагоду оволодіти ефективними методиками в області медіаполя. Навчитися технікам успішної взаємодії з учасниками, довідатися про головні секрети тренерської майстерності. Провідні медіаексперти розставлять головні акценти у особливостях роботи медіа в Україні. Розкажуть про техніки маніпуляцій і змусять тренд медіаграмотності працювати на вас!
Вмотивовані? Тоді хутчіш реєструйтеся! Будемо разом звіряти годинники медіаграмотності!
УВАГА! Після участі в проекті для тренерів, учасники зобов’язуються поділитися отриманими знаннями та навичками шляхом проведення власних тренінгів та віздвітувати про проведену роботу до 25 березня 2019 року — це є обов’язковою умовою участі.
Тренінги відбудуться у трьох містах України:
25-27 лютого 2019 рік — Київ.
27 лютого – 1 березня 2019 рік — Вінниця.
1-3 березня 2019 рік — Дніпро.
Анкету до участі можна заповнити ТУТ>>>
Участь у заході є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст відшкодовуються транспортні витрати, за умови надання оригіналів квитків та надається проживанням у готелі під час проведення тренінгу (2 ночі).
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Прийом заявок завершується за 6 днів до дати початку тренінгу в кожному місті.
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини
Успішне функціонування демократії неможливе без поінформованої громадськості. Якісне висвітлення виборів ЗМІ стає запорукою усвідомленого волевиявлення громадян і забезпечує представлення їхніх інтересів політиками.
З метою підвищення фахового рівня журналістів у висвітленні виборчого процесу в Україні Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера організовує тренінг «Як висвітлювати вибори: інформування, аналіз та прогнози».
Під час дводенного семінару, що відбудеться у Києві 21-22 лютого 2019 року ви дізнаєтесь:
• Як підготуватись до висвітлення президентських і парламентських виборів 2019?
• Як визначити справді важливі для виборців теми?
• Як висвітлювати партійні програми замість інсценованих PR-акцій під час виборчих кампаній?
• Як аналізувати рейтинги?
• Якими техніками інтерв’ювання варто оволодіти, щоб отримати від політика конкретні відповіді?
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі ( одна ніч). Витрати на проїзд не покриваємо.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Реєстрація завершується за 5 днів до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Про стандарти професії Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу говорила 30-31 січня 2019 року в Одесі.
Ми живемо в епоху постправди, коли збройний конфлікт та війна на сході України руйнують основи держави, наражають на небезпеку тисячі життів. В цей час, як ніколи, постає питання дотримання стандартів журналістської професії. Про роль журналіста, дотримання стандартів, забезпечееня інформаційних потреб аудиторії говорили під час семінару «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)».
Менеджер проекту Фонду Володимир Олійник наголосив на тому, що одним з основних завдань журналістів є дотримання прав людини на доступ до чесної і об’єктивної інформації. І Фонд робить усе можливе, щоб піднімати журналістські стандарти у матеріалах і наголошувати на їхній важливості.
Для Одеси тема журналістської діяльності, останнім часом дуже актуальна. Безпека журналіста, відповідальність за правду, дотримання вимог професії та реакція журналістської спільноти – стали наріжним каменем дискусії під час семінару. Мова йшла про те, як правильно висвітлювати військові дії, чи можна діяти під впливом «журналістики відданості». Учасники грали у гру про переговори між різними сторонами конфлікту, намагалися зрозуміти роль медіа у висвітленні конфліктів і припиненні протистояння.
Голова Одеської обласної організації НСЖУ Юрій Работін наголосив, що саме якісна кадрова підготовка журналістів, має поставити крапку в поширеннях неправдивої інформації. «А перевірка інформації – має лежати в основі будь-якої журналістської публікації», — зазначив він.
Представники Одеської обласної організації НСЖУ наголошували, що саме творча спілка має регулювати і впливати на журналістів, щодо дотримання стандартів. Але не всі погодилися з цією тезою.
«Стати фаховим журналістом можна лише працюючи у професії. І для цього не потрібно ніяких профспілок, бо ця інституція вже давно про минуле. Ніколи не розуміла для чого вони зараз? Які функції виконують? Яка з них користь? Членкинею НСЖУ не була і не планую, просто не розумію навіщо,» — вважає журналістка та продюсерка Жанна Кузнєцова.
Експерти заходу — засновник тижневика «Дзеркало тижня», фундатор Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий, журналіст «Gazeta Wyborcza» (Польша), лауреат премії Гран-Пресс «Журналіст року 2014» Пьотр Андрусечко, медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко зауважували, що коли мова йде про інформування населення, стандарти мають бути першочерговими для професії журналіста. А яку спеціальність отримав по закінченню ВНЗ, діяльність обрав, чи в яких творчих спілках береш участь – вже має не таке першочергове значення.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
За підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 28-29 січня 2019 року Академія української преси організувала семінар «Як зрозуміло писати про реформу освіти» у Миколаєві.
Реформа освітнього простору передбачає не тільки започаткування стандартів, а й низку викликів перед дітьми, вчителями, батьками. Як по-новому вчитимуть українців розповідали експерти журналістської та освітньої галузей. Кілька цитат з семінару на ваше озброєння.
«Журналістська справа втрачає сенс в одному випадку — коли читач перестає вам вірити. Аудиторія не пробачає. Докладіть максимум зусиль, витратьте більше часу, але нехай кожне джерело у вашому матеріалі буде перевірене, експерт кваліфікованим, а баланс думок фундаментальним складником», — медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
«Багато нюансів навколо моделей оцінювання, освітніх програм НУШ, кваліфікацій, фінансування. З урахуванням того, що тема непроста попит на якісний матеріал колосальний, на це і треба спиратися. Терпіння та вкладена праця над опрацюванням проблеми виллється журналістові в подяках задоволених читачів», — керівник ГО «Смарт освіта», редактор-засновник «Українська правда. Життя» Галина Титиш.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
22-26 січня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Естонії, Данії, Грузії та Греції, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.
У третьому з серії прес-турів брали участь:
22 січня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з її засновником Володимиром Мостовим та заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації тощо.
Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань.
Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з відомим журналістом та медіаекспертом, ведучим й одним із засновників Громадського радіо Андрієм Куликовим. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо.
Завершився перший день візитом групи до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Там учасники дізналися більше про події 2014 року з уст директора музею Ігоря Пошивайла, співробітників, очевидців подій, а також оглянули виставку експонатів.
23 січня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.
Далі учасники прибули до Донецької обласної державної адміністрації у м. Краматорськ, де ставили запитання заступнику голови установи Ігорю Стокозу. Пан Ігор окреслив особливості співробітництва з міжнародними організаціями. Розповів про актуальні виклики для області пов’язані з війною на Сході України та інфраструктурою, й представив стратегію дій з метою розв’язання цих проблем.
Після цього, журналісти мали зустріч з Аріфом Багіровим, громадським активістом, блогером і колишнім військовим у м. Севєродонецьк (Луганська область), від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.
24-25 січня 2019 року учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з директором Олегом Турським та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, залучення фахівців та потенціал виробництва.
Надзвичайно цікавою виявилася наступна зустріч з мером міста Маріуполь Вадимом Бойченком, який описав стратегію розвитку міста, окреслив виклики та досягнення у сферах боротьби з корупцією, реконструкцією та зведенням нових житлових будинків, інфраструктурних рішень, створення робочих місць, заохочення розвитку малого та середнього бізнесу, залучення європейського досвіду, новітніх технологій тощо.
Після цього журналісти відвідали Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром.
26 січня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
10 січня 2019 року у Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського відбувся семінар для заступників директорів із виховної роботи загальноосвітніх та спеціальних закладів освіти інтернатного типу, навчально-реабілітаційних центрів з проблеми «Медіаосвіта в Новій українській школі».
Організатори ставили за мету ознайомити учасників із засадами державної політики у сфері впровадження медіаосвіти і медіаграмотності.
Відкрили семінар вітальним словом до учасників ректор інституту Анатолій Заліський та начальник Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації Микола Конопацький.
У ході роботи з учасниками працювали Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, доцент, та Михайло Коропатник, кандидат історичних наук, доцент цієї ж кафедри, які висвітлили питання:
У ході практичної роботи познайомилися з прикладами і навичками роботи з інформацією.
