26 лютого - 02 березня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Латвії, Польщі, Угорщини, Чорногорії та Туреччини, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.
У четвертому з серії прес-турів брали участь:
• Marko Vešović, міжнародний кореспондент, газета Dan, Чорногорія;
• Mustafa Kırıkçıoğlu, міжнародний кореспондент, газета Sabah, Туреччина;
• Marcin Żyła, заступник головного редактора, Tygodnik Powszechny, Польща;
• Loretta Tóth, міжнародний кореспондент, газета Magyar Idők, Угорщина;
• Viktorija Puškele, онлайн медіа кореспондент, TvNet, Латвія.
26 лютого 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з першим заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікер розповів про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади, а також про особливості професійного висвітлення виборчих кампаній.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку
Російської Федерації, питання реформи роздержавлення ЗМІ тощо. Його колега, Ліна Кущ, перший секретар НСЖУ, представила гостям світлини з виставки «Журналісти на Євромайдані. 5 років потому» та розповіла про українських кореспондентів, котрі висвітлювали ті події. Крім того, учасники мали змогу ознайомитись з англомовними версіями книги «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» та «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014-2016» й дізналися про тих коллег, котрі постраждали під час подій Революції Гідності та після окупації Криму.
Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань. Також всі присутні на зустрічі мали змогу обговорити особливості розвитку міжнародних відносин з Україною. Зокрема, пан Левченко сказав: «Ми дуже вдячні європейським країнам за солідарність, оскільки всі, хто підтримав пакет санкцій проти Російської Федерації, понесли певні втрати в економічній сфері. Україна також втратила чимало. Але коли ми керуємось принципом солідарності, це створює шалений тиск на політику Москви. Ми розуміємо, що не можемо протистояти у відкритій війні з Росією, однак політичний, дипломатичний, економічний та медійний тиск держав може стати результативним».
Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з Кирилом Лукеренком, виконавчим директором Громадського радіо. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо й перспективами розвитку радіомовлення в цілому. Пан Кирило повідомив: «Громадське Радіо працює на базі радіостанції та веб-сайту з новинами й подкастами. Оскільки ми працюємо як неприбуткова організація та залежимо від фінансування програм, кількість персоналу змінюється час від часу. Зараз у нас працюють 50 кореспондентів, менеджерів та технічних редакторів. Якщо маємо суттєву підтримку, можемо залучити до 150 чоловік у команду. Всі вони забезпечують роботу радіомовлення 24 години на добу».
Потім мали зустріч з Олексієм Мацукою, головою Донецького інституту інформації, який розповів гостям про те як різні медіа в Україні висвітлюють події на Донбасі; як розвивалися події в Донецьку під час Майдану й перед початком війни; і що потрібно знати журналістам перед тим як вирушати на схід.
27 лютого 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.
Після цього, журналісти мали зустріч з представниками кризового медіа-центру «Сіверський Донець», що у м. Севєродонецьк (Луганська область). Олена Нижельська, голова організації окреслила історію створення медіа-центру після визволення від бойовиків як об’єднання активних громадян, що небайдужі до розвитку міста і вільної платформи для висловлювання. Олег Невениця, співробітник організації, зауважив, що вони оперативно інформують громадян про надзвичайні події та тісно співпрацюють з національною поліцією. На запитання гостей також відповідав Аріф Багіров, громадський активіст і блогер, від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків. Семен Перцовський, регіональний кореспондент «Дзеркало тижня», заслужений журналіст України, поділився досвідом висвітлення подій в регіоні й останніми новинами м. Севєродонецьк. В’ячеслав Шевчук, учасник АТО, військовослужбовець, розповів учасникам про перебіг подій під час війни на Сході, роль добровольців і волонтерів, погляд військових на те, що відбувається в Україні.
28 лютого – 1 березня 2019 учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з Ларисою Конєвою, головою прес-служби, та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про
співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, обслуговування різних типів суден в акваторії, залучення фахівців та потенціал виробництва.
Після цього журналісти відвідали Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром. Світлана Бесчетникова, декан філологічного факультету МДУ також розповіла гостям про міжнародні програми, вивчення іноземних мов та можливості для іноземних студентів.
2 березня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.
Завдяки насиченій та збалансованій програмі перебування, вдалося досягти головної мети програми: дати журналістам джерело достовірної інформації, ознайомити з тенденціями розвитку України. Журналісти зустрілися з авторитетними ньюзмейкерами, лідерами думок. Поза сумнівом, після повернення іноземних журналістів додому якість і кількість репортажів про Україну підвищиться.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
Тенденції новин прайм-тайму за лютий 2019 року:
На другому тижні лютого 28% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у лютому 2018 – 32%, у лютому 2017 – 40%). На ICTV їх - 52%, а найменше на 1+1 – 27%.
Увага до виборів-2019 залишається на рівні попередніх (18% всіх повідомлень про Україну, 2014 року – 18%). Найбільша на Інтері (27%), каналі “Україна” (26%) , ICTV – 25%, найменша на 1+1 (9%) та Першому – 5%.
Більш за всіх висвітлювалися передвиборчі кампанії Ю.Тимошенко – 3,3% усіх повідомлень, О.Вілкула (2,7%), П.Порошенко (2,2%), О.Ляшко (2%), А.Гриценко (1,1%).
В усіх новинах тижня згадувалися 15 кандидатів на президентську посаду (34% від зареєстрованих). Серед усіх згадувань про кандидатів (156) найбільша частка уваги була у П.Порошенко – 32%, у
Ю.Тимошенко - 17%, О.Ляшко - 10%, О.Вілкула - 10%, А.Гриценко - 8%, Ю.Бойко - 6%, В.Зеленського - 6%.
Тільки в позитивному і нейтральному контекстах повідомлялося про Ю.Бойко і (31% позитивних серед усіх згадувань про політика) О.Вілкула (8% позитивних), тільки в нейтральному контексті говорилося про А.Гриценко, І.Киву, С.Таруту. Окрім позитивного і нейтрального в іронічному і негативному контекстах згадувались В.Зеленський (16%), Ю.Тимошенко (7%), П.Порошенко і О.Ляшко – по 5%.
Синхрон кандидатів склав 3342 секунди. Частка синхрону у П.Порошенко - 28%, О.Вілкула (19%), О.Ляшко (16%), Ю.Тимошенко (12%) Ю.Бойко 11%, А.Гриценко 4%, С.Капліна 3%, В.Зеленського – 2%.
Найчастіше згадуються програмні тези Ю.Тимошенко (2.9%) і О.Вілкула – 2.6%.
На Першому є тільки синхрон І.Киви, на 5-му – тільки синхрон П.Порошенко. На ICTV найбільший синхрон у Ю.Тимошенко (84 сек.), на 1+1 у В.Зеленського (50 сек), на каналі “Україна” у О.Вілкула (464 сек.), на Інтері у Ю.Бойко (378 сек.), на СТБ у О.Вілкула (116 сек.) і П.Порошенко – 114 сек.
Внутрішня державна політика (11%, 23%), соціальна сфера (11%, 15%), злочинність (15%, 6%), війна на Сході (8%, 10%), вибори президента (13%, 5%), міжнародні відносини (12%, 5%),– найчастіше згадувані головні та додаткові теми повідомлень. Частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткова теми залишається на рівні лютого минулого року – 6%.
Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про культуру і спорт – 11%, війну на Сході (10%), кримінал, ДТП, пожежі – 6%, справу В.Мангера (6%) і справу У.Супрун – 5%.
З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до держави та її органів – 20% (у лютому 2018 - 7%), ЗСУ – 12% (12% у лютому 2018). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів - 12% (8% у лютому 2018). Мінські угоди згадувалися у 5% повідомлень, (3% у лютому 2018), Нормандській формат практично не згадувався (0.2%, у лютому минулого року – 0.4%). Ініціатива щодо миротворців ООН на Донбасі обговорювалася як і у 2018 – 1%.
20% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у лютому 2018 – 15%). Найбільше їх на Першому − 33%, а найменше на “Україні” (10%) та ICTV – 11%.
У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно
зростає; наприклад, «Справа У.Супрун» – 77%, «Монетизація субсидій» – 67%, «Церковні протести» – 67%.
Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 20%, 41%, 78% (у лютому 2018 – 19%, 36%, 78%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 34% (у лютому минулого року 33%), Суд і судова система – 21% (минулого року 17%), Президент і місцеві органи влади – по 13%. Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Конституційному і Верховному судам – 50% та місцевим органам влади – 33% (у 2018 році – 21%).
Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах лютого є Радикальна партія О.Ляшка - 6%, Батьківщина – 3%, Опозиційна платформа – За життя – 2%. Радикальна партія О.Ляшка оцінювалася найбільш позитивно – 6%, а найбільш негативно Влада – 1.5%.
Серед політиків увага найбільша до П.Порошенко – 9% (у лютому минулого року 8%), В.Мангера і У.Супрун – по 6%, Ю.Тимошенко, В.Гройсмана, І.Мосійчука – по 5%. Найчастіше критично оцінювалися І.Коломойський – 100% іронічних і негативних оцінок, В.Мангер 64% таких оцінок, Є.Рищук – 50%, У.Супрун 47% (50% у лютому минулого року).
У новинах другого тижня лютого найбільша частка синхрону у П.Порошенко (897 сек.) – 13% усього синхрону політиків, О.Вілкула (644 сек.) – 9%, О.Ляшко (548 сек.) – 8%, В.Гройсмана (420 сек.), Ю.Тимошенко (415 сек.), У.Супрун (412 сек.) – по 6%.
Розподіл уваги до елементів політичної конфігурації влади в новинах становить: правляча коаліція – 43%, демократична опозиція – 25%, опозиція – 10%, інші – 22% (у лютому минулого року 47%, 15%, 10%, 28%). Найбільша увага до опозиції на Інтері та каналі “Україна” – по 17%, а найменша на Першому – 3%. Синхрон розподілений наступним чином: правляча коаліція – 40%, демократична опозиція – 24%, опозиція – 22%, інші – 14% ( у лютому 2018 року відповідно – 41%, 16%, 27%, 17%). На Першому немає синхрону Опозиції, а частіше і довше висловлювалися Інші, на каналі “Україна” найбільша частка синхрону Демократичної опозиції – 35%. На Інтері більше, аніж на інших каналах, надавалося слово Опозиції – 37%. 5-й канал віддавав перевагу представникам Правлячої коаліції – 55% синхрону.
Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П.Порошенка – 25% (у лютому 2018 – 27%), працівників центральних органів влади – 15% (у лютому 2018 – 10%), Радикальної партії О.Ляшка – 10%, Народного фронту і Батьківщини – по 6%, Опозиційної платформи – За життя – 5%, Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 4%, партії Слуга народу і Громадянської позиція – по 3%.
Найбільша частка синхрону разом у Президента і представників Блоку П.Порошенка – 29%, (у лютому 2018 – 23%), Радикальної партії О.Ляшка – 11%, Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 10%, Опозиційної платформи – За життя – 8%, Батьківщини – 6%, Громадянської позиції – 2%, партії Слуга народу – 1%. У представників Радикальної партії О.Ляшка найбільша частка синхрону на каналі “Україна” – 24% (в середньому 11%), Батьківщини на СТБ – 10% (в середньому 6%), Опозиційної платформи – За життя на Інтері – 25% (в середньому 8%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку на каналі “Україна” – 26% (в середньому 10%).
Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням Ви можете знайти на сайті АУП www.aup.com.ua
Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
Завантажити повну версію моніторингу >>>
Скачано: 320, розмір: 3.7 MB, дата: 01.Бер.2019
СІМ НАЙВПЛИВОВІШИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ УКРАЇНИ!
ПРАЙМ-ТАЙМ — 19:00-23:00!
ДОСТОВІРНИЙ АНАЛІЗ КОНТЕНТУ!
Здогадалися про що ми?
Парламентські та президентські вибори на порозі! Під час політичної «години пік» інформація не повідомляє, а маніпулює, впливає і навіть дратує!
Академія української преси за участю вчених Інституту соціології НАН дізналася, в який бік інформація змінює свої властивості: в радикальний, опозиційний, комічний, солодкий, чи можливо «плете коси» популізму?
Як канали генерують своїх кандидатів у владу, говорили сьогодні 28 лютого 2019 року на презентації моніторингу новин провідних українських телеканалів під час передвиборчої кампанії.
Хто піарився найбільше та які тенденції має новинний контент протягом лютого 2019 року дивіться у прикріплених файлах.
Завантажити прес-реліз >>>
Скачано: 234, розмір: 216.0 KB, дата: 01.Бер.2019
Завантажити повну версію моніторингу >>>
Скачано: 320, розмір: 3.7 MB, дата: 01.Бер.2019
Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
У Вінниці 25-26 лютого 2019 року Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.
Тема семінару як ніколи має риси злободенності. Адже коли інформація з території, яка має збройний конфлікт не інформує, а впливає, коли відбувається заміна якості на сенсацію, викривлення фактів стає нормою, а пріоритет надається судженням та емоціям, журналістська робота має бути радикально-відповідальною задля задоволення інформаційних потреб суспільства.
Володимир Олійник
Розпочав захід менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі Володимир Олійник, він зазначив: «Політичні права і свободи людини стоять на першому місці. Зокрема, право на правдиву інформацію та на альтернативні точки зору. Саме це лежить в основі світових журналістських стандартів, які мають лежати в основі будь якого журналістського матеріалу і в Україні!».
Валерій Іванов
«Ми робимо усе можливе, щоб піднімати журналістські стандарти у матеріалах і наголошувати на їхній важливості, — зауважив президент Академії української преси Валерій Іванов. — Власне, вимоги до журналістів абсолютно звичайні: ви не піддаєтеся ангажованості, перевіряєте все у декількох джерелах та маєте плюралізм у матеріалі, доповнюючи його повнотою інформації», — додав експерт.
Один з фундаторів Комісії з журналістської етики, засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий вважає, що репутація журналіста та робочі принципи визначають його професійність: «Журналіст має бути дуже обережним у доборі формулювань, визначень, щоб не стати маніпулятором та пропагандистом, — каже експерт. — «Довіру аудиторії до вас вмить може знищити мимовільне висловлювання чи неправильний підхід. Будьте наполегливими, будьте добре обізнані у темі, на яку пишете, давайте різні точки зору».
Володимир Мостовий
Практичним досвідом з учасниками поділився військовий журналіс Пьотр Андрусечко, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. Він є журналістом польського видання «Gazeta Wyborcza». Пьотр зауважив, що журналіст має відображати те, що він бачить, те, що він може перевірити: «У журналіста, який висвітлює воєнні дії, мають бути нові судження, нові оцінки, нові факти при цьому.Залишатися поза конфліктом є обов’язком журналіста».
Пьотр Андрусечко
Завідувач кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса Олена Тараненко відзначила наступне: «Вже не вперше тренери АУП говорять зі студентами-журналістами ДонНУ імені Василя Стуса про журналістські стандарти, але ці дискусії завжди нові й активні, цьому сприяє і супер-фаховість тренерів Академії, і те, що життя весь час додає нам нові кейси, постають нові виклики, на які журналіст має реагувати прямо тут і зараз, «в полі», а не за університетською партою. Тому корисність таких тренінгів важко переоцінити».
«Робота зі студентами-журналістами показує, що тема війни на Сході перебуває в полі їхніх професійних дискусій. Разом із тим помічаємо, що молодь певною мірою скута в подачі новин та аналітики щодо інформаційних приводів із лінії фронту, — зауважує викладачка кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса Марія Доценко, — Юних фахівців можна зрозуміти – стандарти журналістики в умовах конфлікту суттєво відрізняються від загальних норм. Тож велика подяка Академії Української Преси і Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за проведення семінару, присвяченого поясненню специфічних вимог до воєнної журналістики. Успіх заходу підтверджує зацікавлення студентів під час виконання практичних завдань, активна участь у обговоренні гострих питань, а також велика кількість питань до тренерів», — додала Марія Доценко.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Висвітлювати реальний стан президентських перегонів вчили журналістів на семінарі «Як висвітлювати вибори: інформування, аналіз та прогнози, який Академія української преси спільно з Фондом Конрада Аденауера організували у Києві 21-22 лютого 2019 року.
З урахуванням того, що передвиборчі змагання з кожним днем набирають обертів, ми хотіли максимально забезпечити журналістів дієвими порадами та тонкощами, які допоможуть у створені конкурентоспроможного матеріалу.
Габріеле Бауманн
На початку, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн сказала, що наразі розповюджуються дуже багато дезінформації та фейків, і що треба піддавати сумніву усі данні, в тому числі рейтинги: «Правдиво аналізувати та давати достовірну інформацію щодо виборчого процесу, реальної ситуації в Україні, – заявила керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн, – «роз’яснювати програми кандидатів, та що вони реально можуть зробити для суспільства, яке мають бачення на майбутнє – завдання журналіста», — додала вона. Габріеле Бауманн також підкреслила, що «брудні» передвиборчі технології активно застосовують джинсу та поширення недостовірної інформації. Включаючи, інформацію про рейтинги та популярність того чи іншого кандидата.
«Намагайтеся не стати ангажованими, з гідністю дотримуйтесь всіх вимог журналістських стандартів, – закликав президент Академії української преси Валерій Іванов, – Всі багато говорять про редакційні стандарти ВВС, але зверніть увагу чи дотримуються українські журналісти цих стандартів у своїх матеріалах». Валерій Іванов підкреслив, що важливе не лише дотримання стандартів у роботі, а й імунітет до тиску з боку влади.
Сергій Рахманін та Валерій Іванов
«Ледь не найбільша проблема для друкованих медіа: не наразитися на велику кількість судових позовів. Чому саме друковані видання перебувають у разючій зоні ризику? Винуватість газети в суді довести набагато легше, ніж телеканалу та навіть інтернет-ресурсу, – поділився практичною порадою до висвітлення передвиборчих процесів ведучий політичний журналіст України, перший заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін. Він закликав журналістів перед виборами зробити для себе додаткову роботу — це перечитати виборче законодавство.
А як убезпечити свої чорнові матеріали та джерела інформації від стороннього втручання показав заступник директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат наук з соціальних комунікацій Євген Цимбаленко. Від програм шифрування, виявлення комп’ютерного стеження до очистки комп’ютерних носіїв від архівів і посилань.
Євген Цимбаленко
Як не попастися в пастку різноманітних псевдосоціологічних досліджень, на що звернути увагу і як правильно розповісти про можливі похибки розповів Сергій Макеєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, професор, доктор соціологічних наук.
Сергій Макеєв
На що звернути увагу, коли запрошуєш на телебачення представників політичних партій та кандидатів, як організувати роботу із висвітлення їхніх програм і бачень розповів медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
Андрій Юричко
«Прислухайтесь до того, що говорять люди, — це надзвичайно важливо, вважає голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов, — Так ви не тільки шукаєте нові теми для матеріалів, але і маєте розуміти чи потреби політиків відповідають потребам громадян».
Андрій Куликов
«Вибір — це особистісна парадигма. Свобода вибору екстраполюється на ціннісні орієнтири, що підтверджується лише власним досвідом. Підтвердження цього зробила і сьогодні», — зазначила Наталія Грушко, учасниця семінару на свої сторінці у Фейсбук>>>
Заступник головного редактора UA: Українське радіо та учасниця семінару Світлана Мялик на своїй сторінці у Фейсбук>>> поділилася враженнями щодо заходу: «Досі в Україні існує тотальна недовіра до державних органів і політичних сил. Рейтинги — це ще не прогноз. Вони вказують лише на тенденцію. Другий тур таки буде. Все більше людей з освітою перестають ходити на вибори через те, що розпрощались з ілюзіями». Також Пані Світлана підкреслила, що їй: «Було цікаво було почути від колег з регіонів про ситуацію з виборами в областях, кого хочуть бачити президентом у тій чи іншій частині України, які політичні сили мають реальний вплив, які рейтинги і вподобання, наскільки підготовлені до перегонів на місцях і чого бракує». Декілька відео з виступами експертів можна переглянути за посиланням>>>
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Академія української преси запрошує на презентацію моніторингу новин провідних українських телеканалів під час передвиборчої кампанії, яка відбудеться 28 лютого з 10:00 до 12:00 у приміщенні Національної спілки журналістів України (вул. Хрещатик, 27-А).
Моніторинг був проведений за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
Академія української преси провела дослідження за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
Фахівці АУП спільно з вченими Інституту соціології НАН України поділяться результатами контент-аналізу медіа у період передвиборчих перегонів 2019 року.
УЧАСНИКИ ПРЕЗЕНТАЦІЇ:
|
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси. |
|
Наталя Костенко, завідувач відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України, професор, доктор соціологічних наук; |
|
Сергій Макеєв –завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, професор, доктор соціологічних наук. |
Для участі у презентації, будь ласка, заповніть заявку до 13:00 26 лютого 2019 року.
Контактна особа:
Юлії Кулик, асистент проектів АУП
(050)734 45 79
Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
DEUTSCHE WELLE AKADEMIE
АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
СЬОМА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ:
СУЧАСНИЙ ПРОСТІР МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ
21-22 березня 2019 рік
Інформаційний лист
Сьома міжнародна науково-методична конференція: сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку відбудеться 21 - 22 березня 2019 року в м. Києві.
Аудиторія учасників – працівники дошкільних навчальних закладів, учителі закладів загальної середньої освіти, науково-педагогічні працівники вищих педагогічних навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, науковці та працівники мас-медіа, представники органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
Основні напрями роботи конференції:
Витрати на участь у конференції покривають організатори (проїзд, проживання та харчування).
Заявки приймаються до 11 березня 2019 року.
За результатами конференції буде безкоштовно сформований електронний збірник матеріалів та розміщений на сайті АУП: www.aup.com.ua й на порталі «Медіаосвіта і медіаграмотність»: www.medialiteracy.org.ua.
Тексти статей приймаються на адресу y.guza@aup.com.ua до 22 березня 2019 року.
ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ УЧАСТІ В КОНФЕРЕНЦІЇ Є ВИСТУП, ПОДАННЯ СТАТТІ АБО ТЕ Й ІНШЕ.
Відбір здійснюється на конкурсній основі.
Вимоги до статей:
Структура та зміст статті мають відповідати тематиці конференції, сучасним вимогам і мати такі необхідні елементи:
Вимоги до оформлення статей:
Із питань участі в конференції звертатись до Юлії Гузи, координатора проектів АУП.
Електронна пошта: y.guza@aup.com.ua
Тел: (067) 638 71 62
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Ми, учасники Медіаруху, висловлюємо обурення з приводу загрози розкриття джерел видання “Новое Время” та журналіста-розслідувача Івана Верстюка. Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації.
4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк. Про це виданню стало відомо 13 лютого. Якщо НВ не надасть запитуваної слідчими інформації, на видання чекає обшук. Журналіст Іван Верстюк – автор цілої низки резонансних розслідувань, зокрема, про корупцію в оборонних закупівлях.
Нагадуємо, що згідно ч.3 статті 25 Закону України "Про інформацію", журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суддя може ухвалювати рішення про розкриття журналістських джерел чи про доступ до кореспонденції або інших матеріалів журналіста лише у крайньому випадку і після того як всі інші способи вичерпані. Натомість у цій справі ми бачимо, що суддя взагалі не брав до уваги аргументи свободи слова та не провів зважування інтересів журналіста та інтересів слідства.
Окрім того, як видно з ухвали, суд не проаналізував, що мова йде про ЗМІ, адже доступ до матеріалів ЗМІ має особливий статус (п. 6 ч. 2 ст. 160, п. 1 ст. 162 КПК).
Далі, згідно зі статтею 387 ККУ, відповідальними за розкриття таємниці слідства є тільки або посадові особи, або особи, які підписали письмове попередження про нерозголошення (наприклад, свідки). Журналісти в принципі не можуть нести відповідальності за розголошення інформації, бо вони не є її тримачами, і на них не покладено обов'язок її зберігати.
Ми, учасники Медіаруху, вважаємо це рішення тиском на видання “Новое Время”, і порушенням міжнародних зобов'язань України щодо захисту свободи слова.
Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на “Новое время”, та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду.
Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню.
Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів. Згідно з КПК, цей доступ може бути отриманий лише після того, коли в суді буде доведено, що іншим способом отримати потрібні дані неможливо - і тільки в такому випадку можна піднімати питання про доступ до документів ЗМІ та журналістів.
Журнал БІЗНЕС - ЗА (головний редактор В.Полевий)
У Вінниці 25-26 лютого 2019 року січня Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.
Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Особливо, якщо він працює в кризових умовах, і особливо, якщо він – журналіст! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість.
Анкета для реєстрації>>>
ТРЕНЕРИ:
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси.
Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
Пйотр Андрусечко– військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. З 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа, підготував значну кількість матеріалів про події в Україні: на Майдані в Києві, Криму та на Донбасі. З квітня 2014 є журналістом «Gazeta Wyborcza». Протягом 2014-2015 років постійно перебував в зоні збройного конфлікту в Донецькій області, часто давав коментарі безпосередньо з поля бою. Лауреат премії Гран-Прес «Журналіст року 2014» (Польща).
Інформацію щодо участі очікуйте за чотири дні до дати проведення тренінгу.
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд НЕ здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
____________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua
