Шановні друзі! Після дворічної перерви раді оголосити про початок збору робіт до участі в конкурсі журналістських розслідувань імені Василя Сергієнка!
Цьогоріч ми дотримуємось традиції про розподіл номінацій на всеукраїнську та регіональну підномінації. Наша основна мета незмінна – привернення уваги суспільства до постатей регіональних журналістів-розслідувачів, які постійно перебувають у небезпеці, і завдяки цьому захист їхнього життя і здоров’я. А також вшанування пам’яті журналіста, активного учасника Революції Гідності, Героя України Василя Сергієнка!
Наші номінації:
– Найкраще розслідування в Інтернет-ЗМІ/у друкованому ЗМІ;
– Найкраще відео-розслідування;
– Розслідування громадськими активістами, блогерами;
– Спеціальний приз від оргкомітету.
У всіх номінаціях ми відзначатимемо переможців серед журналістів всеукраїнського та, окремо регіонального рівня.
Переможці отримають пам’ятні дипломи, а також грошовий приз у розмірі 6000 гривень.
Висунення номінантів відбувається:
самостійно журналістами;
колективно (від редакцій або видавництв) чи від імені третьої особи (фізична особа, громадська організація тощо).
На конкурс приймаються роботи, які були опубліковані з 1 січня 2018 по 3 листопада 2019 року.
Подати заявку на участь у конкурсі можна за посиланням: http://bit.ly/2MxIJOh
Строки проведення конкурсу: прийом робіт – з 18 жовтня по 3 листопада 2019 року. Оцінювання робіт членами експертної ради – з 4 листопада по 11 листопада 2019р. Нагородження переможців – 21 листопада, на річницю Революції гідності.
Довідково:
Премія імені Василя Сергієнка – громадська ініціатива журналістів та громадських діячів, активістів Революції Гідності, що має на меті належне вшанування пам’яті героя Небесної сотні, журналіста та поета Василя Сергієнка, якого було жорстоко вбито за його журналістську та громадську діяльність під час Революції Гідності.
Ініціатива ставить на меті підтримку талановитих та сміливих регіональних журналістів-розслідувачів, популяризацію громадської активності та розслідування корупційних діянь місцевих «еліт».
Ініціатори премії вбачають у конкурсі додатковий інструмент захисту журналістів, особливо регіональних, яким продовжують погрожувати, на яких тиснуть та залякують. Конкурс надасть працівникам ЗМІ стимул продовжувати боротьбу з безкарністю та беззаконням місцевих «князьків» та допоможе убезпечити їхнє життя та здоров’я.
Справа Василя Сергієнка повинна стати лакмусовим папірцем перед новою владою та новим очільником Генпрокуратури, адже попри очевидну доказову базу, попри численні журналістські розслідування, правоохоронці досі не вийшли на слід замовника вбивства героя Небесної сотні Василя Сергієнка, а суди протягом останнього року відпустили ймовірних виконавців вбивства. Нова влада повинна прозвітувати про хід розслідування напередодні 6 річниці Революції гідності.
15-17 жовтня Академія української преси та Національна спілка журналістів України провели медіашколу для регіональних журналістів «Доступ до виборчих та політичних процесів історично виключених чи недостатньо представлених соціальних груп в Україні у 2019 pоці» за підтримки IFES Україна.
Протягом трьох днів учасники з різних регіонів України вивчали аспекти фахового висвітлення п'яти категорій громадян: жінки, внутрішньо-переміщені особи, люди з інвалідністю, національні меншини та люди ЛГБТ. Цікава особливість: наші учасники мали можливість зустрітися з представниками окреслених груп та безпосередньо поставити запитання.
Наприклад, Зола Кондур, віце-президентка ромського жіночого фонду «Чіріклі», розповіла про прагнення українців ромського походження брати участь у виборах та перешкоди, з якими вони вимушені стискатися.
Інша гостя, Таїсія Герасимова, координаторка інформаційного напряму, головна редакторка освітньо-розважального проекту про права людини update.com.ua, згадала про законопроекти та ініціативи, направлені на підтримку ЛГБТ-спільнот, назвала політичні сили, котрі відстоюють рівні права для всіх,
включаючи право обирати й бути обраним.
Олег Іваненко, депутат Київської обласної ради, депутат Броварської міської ради з 2010 по 2015 рік, голова Всеукраїнської організації людей з інвалідністю «Прагнення», охарактеризував виклики, що стоять перед людьми з інвалідністю під час виборчого процесу та закликав журналістів висвітлювати проблеми інклюзивності.
Інша гостя, Наталія Велесова, народний депутат 8-го скликання, експертка з питань внутрішньо-переміщених осіб, з-поміж іншого, відзначила ріст політичної активності та залученості внутрішньо-переміщених осіб, не зважаючи на відсутність можливості брати участь у місцевих виборах та на мажоритарних округах.
Говорили і про роль медіа в залученні недостатньо представлених соціальних груп до виборів, особливості спілкування з аудиторіями, важливість поширювати достовірну інформацію під час виборчої кампанії. За допомогою запропонованих тренерами інтерактивних вправ та практичних завдань, учасники практикувались у підготовці якісного матеріалу та аналізували важливі аспекти проблематики.
У підсумку, учасники наголосили на необхідності проведення подібних заходів для того, щоб журналісти мали розуміння як фахово висвітлювати цю актуальну тему. Крім того, проект передбачає поширення аналітичного збірника «Доступ до виборчих та політичних процесів історично виключених чи недостатньо представлених соціальних груп в Україні у 2019 pоці» серед регіональних журналістів України, збір зворотнього зв’язку від учасників щодо висвітлення проблеми, а також друк матеріалів та інформаційних повідомлень з теми у спеціальному випуску альманаху «Журналіст України».
Доповідачі та тренери:
Цей захід організований Академією української преси та Національною спілкою журналістів
України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та Міністерства
міжнародних справ Канади. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не
обов’язково відображають погляди IFES, Міністерства міжнародних справ Канади або уряду Канади.
Світ, у якому ми сьогодні живемо, - це величезне мінливе море різноманітних фактів та суджень. Проте ця інформація не завжди правдива – вона видозмінюється відповідно до мети людини, що її подає. Саме так з’являються фейки та маніпуляції, які обманюють нас та підштовхують до певних дій.
Розібратися у інформаційних потоках, що спрямовані на коригування нашої свідомості, допоможе триденний семінар «Технологія викриття інформаційних міфів, фейків та маніпуляцій в медіа і публічній риториці», який організовує Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Семінар проходитиме у місті Київ 6-8 листопада 2019 року.
Щоб зареєструватися, заповніть анкету тут>>>
Спікери заходу:
 |
Валерій Іванов – президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор |
 |
Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
 |
Олександр Гороховський – медіатренер та журналіст, засновник фактчекінгового проекту «Без брехні». |
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі. Компенсацію витрат на проїзд НЕ здійснюємо.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Учасники, які будуть відібрані, отримають запрошення.
Контактна особа:
Яна Сидоряченко, асистент проектів АУП
(067) 638 72 65
yana_sid@aup.com.ua
Шановні друзі!
Академія української преси з радістю інформує вас, що член наглядової ради та один із засновників АУП Георгій Георгійович Почепцов випустив чергову книгу. Вона має назву «Дезінформація». Вітаємо колегу!
Сьогоднішній світ будується не тільки за допомогою інформації, а й дезінформації. Чим серйозніше подія, тим більше про неї з'являється дезінформації, яка намагається спотворити реальність. Однак у людини немає можливості розрізняти інформацію від дезінформації. Цьому слід вчитися, чому і присвячена дана книга. Для широкого кола читачів.
Запрошуємо до прочитання: https://detector.media/php_uploads/files/books/disinformation_pochepcov_book_web.pdf
28-30 вересня 2019 року Академія української преси за підтримки німецької організації n-ost провела триденний воркшоп для експертів і практиків у сфері медіаосвіти з п’яти країн.
До Києва приїхали представники Товариства білоруської школи, Центру медіа-ініціатив (Вірменія), Міжнародного центру журналістики MediaNet (Казахстан), Фонду розвитку медіа (Грузія), а також незалежні медіаексперти.
Під час воркшопу учасники обмінювалися ідеями поширення медіаграмотності новим цільовим групам. Кожна із запропонованих концепцій мала відповідати ряду критеріїв, а саме інноваційність, адаптованість до умов і особливостей конкретного регіону, стислі терміни реалізації.
Усі учасники працювали над ідеями вмотивовано і креативно. Як висловилися координатори n-ost Єлизавета Кучерова та Керстін Ніккіг, «учасники проекту Медіанавігатор – звичайно, його головний ресурс. Ми дуже раді і пишаємося тим, наскільки класних професіоналів нам учергове вдалося зібрати. Що приємніше, наскільки активно ці професіонали обмінювалися одне з одним досвідом своїх країн і організацій, вони не просто відкрито ділилися інноваційними ідеями з колегами, але при цьому ще й допомагали допрацьовувати ідеї одне одного. За цим завжди дуже цікаво спостерігати, це така робоча атмосфера, яка в прямому сенсі слова заряджає: енергією, ідеями, бажання працювати далі». Представники кожної країни розробили і представили колегам по два міні-проекти, які будуть реалізовані місцевими виконавцями у рамках проекту «Лабораторія медіаграмотності» з кінця вересня до середини листопада. Після спільного обговорення була також проведена робота з усунення слабких місць та методологічного удосконалення проектів.
Фасилітатор Андрій Юричко, медіа-експерт Академії Української Преси, зазначив, що «створення медіаосвітніх проектів – це завжди виклик. Треба враховувати регіональні особливості аудиторії, можливості виконання, унікальність ідеї та як вони сприймуться аудиторією», – сказав він. – «Крім того, коли йдеться про медіаграмотність, то враховуватиметься вразливість суспільства від фейків, пропаганди та популізму та пропонувати інструменти для критичного мислення».
Також учасники обговорили адаптацію вправ з розвитку медіаграмотності у п’яти країнах проекту. Педставники кожної з країн здійснять переклад трьох вправ з онлайн-збірника «Медіанавігатор», а потім адаптують їх відповідно до своїх програм та потреб локальної аудиторії.
Результати воркшопу коротко підсумувала фасилітатор Тетяна Іванова, медіа-експерт, керуючий партнер Академії української преси: «Вже дуже скоро фахівці і медіа-тренери отримають до своєї "валізки" нові фішки і лайфхаки, нові ідеї і формати для проведення своїх тренінгових програм, для того, щоб ще успішніше йти до нашої спільної мети – розвитку критичного мислення та медіаграмотності».
Окрім адміністративних та фінансових питань, достатньо уваги було приділено просуванню проектів у соцмережах та взаємодії з аудиторією. Для кожного проекту були розглянуті можливі стратегії PR, а також правила ведення і популяризації сторінок у мережі Фейсбук.
Більше фото за посиланням>>>
Унікальний творчий продукт створили представники Молодіжного Парламенту Мелітополя за результатами участі у проекті «Едукація представників молодіжного парламенту Мелітополя як мультиплікаторів медіаграмотності в українському суспільстві». Автори збірки: доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницього Світлана Ізбаш та депутатка Мелітопольської міської ради Ірина Славова.
Презентація альбому інтелектуальних продуктів відбулась 1 жовтня 2019 року у коворкінг центрі Мелітопольської міської бібліотеки імені М. Горького.
Цей альбом став яскравим підсумком проекту «Медіаграмотність для молодих виборців», що реалізовано Академією Української Преси (м. Київ) та МДПУ імені Богдана Хмельницького за підтримки американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконувався міжнародною організацією Internews.
Альбом інтелектуальних продуктів містить результати інтерактивних вправ, що були виконані під час проведення пятьох тренінгів з медіаграмотності в рамках проекту та виступає гарним засобом мультиплікації знань з медіаграмотності представниками Молодіжного парламенту Мелітополя у навчальних закладах, де вони навчаються.
Альбом включає ілюстрації з технологією доповненої реальності (стор. 6), виконані молодою дизайнеркою, студенткою Харківської державної академії дизайну та мистецтв Марією Ізбаш, які розкривають основні навички медіаграмотної людини.
Випуск альбому інтелектуальних продуктів стало підсумком реалізації проекту «Медіаграмотність для молодих виборців» у Мелітополі. На закритті проекту була присутня депутатка Мелітопольскої міської ради, директорка проектів «Центру муніципальних ініціатив» в КУ «Агенція розвитку Мелітополя Ірина Славова, яка висловила теплі слова вдячності учасникам,
організаторам та міжнародним донорам за успішну реалізацію проекту у м. Мелітополі.
Переглянути творчий доробок можна за посиланням>>>
Телерадіокомпанія Мелітополь об'єктивно та змістовно випустила сюжет про підсумки участі молодіжного парламенту Мелітополя у проекті «Медіаграмотність для молодих виборці» та презентацію творчого доробку учасників. Сюжет можна переглянути за посиланням>>>
Академія української преси (АУП) виграла тендер та за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні розпочинає масштабний проект спрямований на організацію прес-турів Україною для закордонних представників медіа з 15 країн ЄС, а також Норвегії, Туреччини, Грузії та Білорусі.
Метою цих заходів є підвищення кількості журналістських матеріалів та покращення якості висвітлення подій в Україні, що здійснюється зарубіжними медіа. В цілому планується здійснити 16 прес-турів у Києві та регіонах для 80 журналістів упродовж 24 місяців. Учасники обиратимуть один серед запропонованих регіонів для поїздки – Донецька область або Закарпатська область – під час якої відбудуться зустрічі з місцевими представниками громадських організацій, політиками, державними службовцями, економістами, бізнесменами, військовими, діячами культури тощо. Тривалість кожного прес-туру – 5 днів. У 2019 році візити закордонних гостей будуть відбуватися з 29 жовтня по 2 листопада; з 19 по 23 листопада та з 3 по 7 грудня.
У результаті АУП сподівається отримати від учасників більше телевізійних сюжетів, радіо програм, друкованих або онлайн публікацій за підсумком побаченого і почутого. По завершенню кожного прес-туру АУП збиратиме посилання на опубліковані учасниками матеріали у медіа, яке вони представляють. Журналістські публікації будуть перекладені українською мовою та доповнені рецензією. Таким чином АУП зможе прослідкувати погляди закордонної преси на події в Україні.
Нагадаємо, що АУП вже провела 7 п’ятиденних прес-турів для понад 40 іноземних відвідувачів з Грузії, Туреччини, Греції, Чорногорії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Данії, Латвії та Естонії з листопада 2018 по квітень 2019 року. З нашими публікаціями можна ознайомитися за посиланням: https://www.aup.com.ua/?s=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81-%D1%82%D1%83%D1%80+
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні запрошує журналістів взяти участь у семінарі, присвяченому менеджменту та маркетингу видань. Один із очільників видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung» пан Вернер Д’Інка приїздить 17-18 жовтня 2019 року до м. Івано-Франківськ, щоб дати змогу українським журналістам та редакторам перейняти міжнародний досвід стандартів журналістики.
Можливо, ви знаєте всі тонкощі менеджменту друкованих видань, принципи маркетингу та дотримуєтеся стандартів у роботі. Але ми впевнені, що відвідавши семінар ваш професійний бекграунд поповниться новими надбаннями. Ми дамо відповіді на всі актуальні запитання аудиторії.
Зареєструватися можна за посиланням>>>
Тренери:
 |
Валерій Іванов – президент Академії української преси. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
 |
Вернер Д’Інка – відомий німецький журналіст і один з видавців щоденної німецької газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Також він обіймає посаду Президента Франкфуртського прес-клубу, а також є членом Ради мережі «Osteuropa-Berichterstattung». Д’Інка – професор кафедри редакційного менеджменту в Університеті мистецтв м. Берліна. Пан Д’Інка регулярно викладає в університетах міст Гісен та Зіген. |
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Харчування, проживання (одна ніч у готелі) за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд до м. Івано-Франківська здійснюється при наявності оригіналів квитків.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Як журналістам говорити про конфлікт? Україна – прямий показник того, як демонструється конфлікт у медіа просторі. Через інформаційну війну та пропагандистські настрої роль медіа набуває нового значення. Конфлікт —зіткнення протилежних інтересів та поглядів, напружене та загострене ставлення сторін. Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (філія у Харкові) взяла до розгляду тему збройного конфлікту 26-27 вересня 2019 року під час семінару у Дніпрі.
«Надання точної і своєчасної інформації лежить в основі того, що повинні робити журналісти», — зауважив Валерій Іванов, президент Академії української преси.
Пйотр Андрусєчко, військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії, з 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа наголошує: «Під час війни складно організувати громадське суспільство, яке могло б контролювати органи влади та збройні сили. Журналісти стають головними ( в деяких випадках) єдиними джерелами інформації. Важливо, щоб журналісти дотримуючись професійної компетенції, були неупередженими та правдивими під час своєї роботи».
«Сьогодні можемо спостерігати, що військова журналістика перетворилася на небезпечну професію. Журналісти опиняються в ситуації конфлікту, й не лише державно-політичного. В таких ситуаціях головне — правдиво висвітлювати дійсність, бути неупередженим, а чесним зі своєю аудиторією. Адже правильне подання інформації, висвітлення проблеми з різних сторін, може дати можливість знизати рівень інформаційної війни в Україні», — вважає Володимир Мостовий, фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
