Інколи, вибори – це неминуче в’янення надій, оборотний результат віри у краще майбутнє, зношування перспектив та займання апатії. Інколи, вибори – це полегшення, угамування тривоги, «друге дихання» та спринтерська наснага. Як бачите, може бути непередбачуваний набір процесів між владою та суспільством, які треба взяти під контроль журналісту.
Про правильну взаємодію та передачу інформації між цими двома каналами говорили 31 травня – 1 червня у Львові, а потім 2-3 червня у Тернополі. Організувала семінари для журналістів та студентів-журналістів Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова ставить питання до аудиторії семінару: «Політична журналістика чи журналістське політиканство, що відбувається у медіа?», – експерт відзначає: «Дійсно, в країні, де основна ціль багатьох політиків – це примноження та розвиток своїх бізнес-активів, грамотне висвітлення їхньої виборчої кампанії українським виборцям стає не тільки професійною задачею журналіста, але і його громадянським обов’язком».
«Особливо це актуально у теперішній ситуації, коли символічна політика зайняла серйозні позиції, у порівнянні з політикою реальною, – підтримує думку президент Академії української преси Валерій Іванов, – Дійсно, у нашій країні успіх тих чи інших сил на виборах залежить не від того, наскільки переконливою та грамотною буде ідеологічна програма, яка запропонована кандидатами, а від того, наскільки ефективно їм вдасться зконтактувати з засобами масової інформації, і наскільки яскраво і ефектно буде виглядати політична персона в очах виборців», – додає експерт.
Друзі, погодьтеся, що в такій ситуації, політики від журналіста очікують не безстороннього арбітра, який буде доносити об’єктивну інформацію про діяльність політика народу. А очікують те, наскільки професійно журналіст виконає роль іміджмейкера, політтехнолога, а у багатьох випадках і того, наскільки він готовий пожертвувати своїми принципами і честю своєї професії заради одномоментної вигоди і фінансових преференцій.
Що маємо в результаті? Відсутність журналістських стандартів, реальність переходить у віртуальний простір, постправда. У підсумку, ошуканий народ, пробуксовує розвиток країни.
Як протистояти цим небезпечним процесам? Як, не зважаючи на різні хитрощі, а інколи і прямий тиск політиків грамотно і об’єктивно висвітлювати хід виборчої кампанії і викривати ті численні маніпуляції, які використовуються по відношенню до виборців? Які теми і який контент буде особливо цікавим для українського народу в період виборів? І, нарешті, як у можновладців йдуть справи з реалізацією основного виборчого принципу «слово і діло»? Про це та інше говорили на семінарах «Світові стандарти журналістики в умовах виборів».
«В передвиборний період журналісту працювати найважче. З однієї сторони, політичні гравці створюють безліч тем для матеріалів, але з іншої – вони всі на одну тему і аудиторії подібне приїдається», – сказав медіатренер, викладач Інституту журналістики Андрій Юричко. – «З третьої, якщо про політиків і вибори взагалі не писати, то аудиторія піде шукати інше джерело інформації».
Олександр Гороховський, журналіст, засновник фактчекінгового проекту «Без брехні» зазначає наступне: «Застосування адмінресурсу, маніпуляція свідомістю громадян-виборців за допомогою сучасних політтехнологій, навмисне викривлення фактів та подій з метою зміни ставлення до них або певних осіб, обмеженість громадян у достовірній інформації про кандидатів та перебіг виборчого процесу, упередженість ЗМІ (особливо регіональних), створення «інформаційних міфів» для дискредитації певних осіб та ідей –головні виклики виборчих процесів в Україні, що гостро актуалізувалися під час останніх президентських перегонів. Не виключно, що аналогічні маніпулятивні техніки і методи будуть застосовані в період парламентських виборів».
Як протидіяти? Олександр Гороховський рекомендує максимально поширювати серед журналістської і активістської спільноти знання та навички доступного, дієвого фактчекінгу, актуалізувати критичне ставлення до будь-якої інформації. «Ці та інші інструменти дозволяють домогтися головного – збільшити обсяг перевіреної, достовірної інформації про перебіг виборчого процесу для громадян-виборців», – наголошує фахівець.
Ми тішимося від того, коли учасники наших заходів отримують максимум вражень та корисної інформації. Ось, наприклад, Ірина Ясінська переконалася, що: «Політична журналістика – це прикольна штука», – пише вона на своїй сторінці у Фейсбук>>> , «Це був не просто виклад інфи, це – активний розгляд різних технік, які 24/7 впливають на нас, розкриття систем наших політиків, котрі активно використовуються та найцікавіше для мене – рекламна кампанія під час виборів від А до Я».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Про журналістику під час збройного конфлікту Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу говорила 23-24 травня 2019 року в Миколаєві.
Ми живемо у час, коли збройний конфлікт на сході України не лише забирає життя і спричинює масштабні руйнування, але й впливає на медіапростір країни. Мас-медіа несуть велику відповідальність за свій контент, адже будь-яка недостовірна або неперевірена інформація може спричинити ескалацію конфлікту. Саме тому зараз, як ніколи, постає питання дотримання стандартів журналістської професії. Питання ролі журналіста, джерел інформації та поведінки у зонах збройного протистояння експерти обговорювали з учасниками семінару «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)». Розповіли про вимоги до висвітлення збройних конфліктів, юридичні та етичні обмеження. Проблема безпеки журналіста, правильної поведінки у зоні бойових дій була також висвітлена у ході заходу.
Окремо лектори зупинилися на морально-етичному вимірі журналістської діяльності на війні. Як зазначив президент Академії української преси Валерій Іванов, навіть мертва людина має право на повагу до своєї особистості, тому не можна повідомляти імена загиблих до того, як про це звітує військове командування.
Польський журналіст Пьотр Андрусєчко наголосив на необхідності дотримуватися вимог професії та відмові від емоційної оцінки подій. Практичні ігри від викладача і професійного журналіста Андрія Юричка допомогли учасникам краще зрозуміти сутність маніпулятивних прийомів і навчитися розрізняти об’єктивну подачу інформації від перекручувань і відвертої брехні.
Наостанок експерти заходу — журналіст «Gazeta Wyborcza» (Польша), лауреат премії Гран-Пресс «Журналіст року 2014» Пьотр Андрусечко, медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко і президент Академії української перси Валерій Іванов підкреслили, що коли йдеться про висвітлення конфліктів, професійний
журналіст має покладатися в першу чергу на стандарти і не жертвувати достовірністю інформації на догоду своїм переконанням і поглядам.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Академія української преси повідомляє, що в у зв’язку з тим, що ми отримали близько 2000 робіт на Всеукраїнський конкурс конспектів уроків із природничих дисциплін із елементами медіаграмотності, результати конкурсу будуть оголошені після 16 червня 2019 року на сайті АУП.
Академія української преси повідомляє, що в у зв'язку з тим, що ми отримали багато заявок на конкурс міні-проектів «Медіаграмотність для молодих виборців», нам потрібні додаткові консультації для визначення переможців. Результати будуть оприлюднені на сайті АУП після 2 червня 2019 року.
25 травня 2019 року Академія української преси провела одноденний спеціалізований тренінг “Медіаосвітній підхід під час вивчення англійської мови” у м. Києві.
У заході взяли участь 16 вчителів англійської мови з різних регіонів України. Під керівництвом медіатренера, Артемія Пономаревського, учасники дізналися про техніки роботи з контентом під час занять. Зокрема, вчителі практикувалися визначати фейки і пропаганду, відрізняти факти й судження, аналізували медіапродукцію, що включає елементи ідеологізації, стереотипів та натуралізації; дізнавалися як створювати шкільну газету тощо. Наприкінці, кожен з нас висловив власне бачення сучасних можливостей і перспектив у сфері викладання англійської, а також ролі медіа в цьому процесі.
Цей захід, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в Україні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.
On May 25, 2019, AUP conducted a one-day specialized workshop ‘Media Education Approach to Teaching English as a Foreign Language’ in Kyiv.
16 teachers of English from different regions of Ukraine took part in this event. Under the guidance of Artemy Ponomarevskyi, media education coach, the participants leaned about techniques of working with content at the lessons of English. In particular, the teachers practiced identifying fakes and propaganda, distinguished between facts and assumptions, analyzed media production containing the elements of ideology, stereotypes, naturalization, found out about creation of school newspaper, etc. In the end all of us exchanged our vision of the current opportunities and prospectives for teaching English and the role of media in this process.
This event was made possible due to the support of the American people, which was provided through the USAID “Media Program in Ukraine” project implemented by the international organization Internews. The content of the materials is solely the responsibility of the Academy of Ukrainian Press and does not necessarily reflect the views of USAID, the US government and Internews.
Саме таким був генеральний меседж журналістів і студентів журфаку Херсонського державного університету — учасників семінару «Cвiтовi стандарти журналістики в умовах виборів». Організаторами є Академія Української преси та Фонд Фрідріха Науманна за Свободу.
Володимир Олійник, Валерій Іванов, Андрій Юричко (зліва направо)
Дійсно, період виборів — це своєрідний рубікон, точка неповернення в горизонталі взаємодії: політик-народ (виборці) — журналісти. Це період, коли професіоналізм журналіста і його громадянський обов'язок особливо важливі. Саме він стає тим «прожектором» правди і об'єктивності, від яких згодом залежить правильний вибір щодо подальшого шляху розвитку країни, її свободи і демократії.
Журналіста підстерігає дві небезпеки: як залишитися вірним своїй професії, а не стати піарником (джинсовиком) чергового «ходка у владу». Друга, — не менш небезпечна: як, з огляду на реалії української політичної ситуації сьогодні, дати виборцю вірні вектори оцінювання обіцянок політика, показати маркери його об'єктивності і маніпулювання, продемонструвати різницю між реальною і символічною політикою.
Тетяна Іванова
Андрій Юричко
«Дивіться в обидва», — попереджають нас журналісти, причому не тільки за маніпуляціями політиків, а й за дотриманням професійних стандартів самих «майстрів пера». Нехай це стане основним напуттям усім нам в період виборчих кампаній.
Тренерами заходу стали медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова та медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
Яна Гаврилова, доцент кафедри соціальних комунікацій Херсонського державного університету на своїй сторінці у Фейсбук>>> відмітила, що семінар пройшов на одному подиху: «Актуальною і важливою інформацією ділилися досвідчені, компетентні та креативні фахівці у медіасфері. Валерій Іванов розповів про роботу соціологічних служб під час виборів, дав поради журналістам, як не потрапити на гачок соціологів і політиків. Тетяна Іванова навчила у формі гри, як відрізнити оціночні судження від фактів, на конкретних прикладах продемонструвала інструменти маніпуляції свідомістю аудиторії у ході виборчих перегонів. Практичні вправи від Андрія Юричка допомогли учасникам заходу сформувати чіткі уявлення про роботу «жовтої» преси та важливість контенту ЗМІ.
Щиро дякую Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за прекрасну організацію заходу та можливість отримати корисні знання для подальшої професійної діяльності».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Стандарти професії визначають майбутнє в кар'єрі журналіста. Настав час, коли журналісти самі вправі обирати модель своєї діяльності: працювати за міжнародними принципами, чи нехтувати ними. Дотримуючись першого пункту, журналіст заробляє собі чесне ім'я та повагу читачів. Обираючи другий варіант, нічого окрім недовіри та незатребуваності він не отримає. Питання правильної роботи журналіста активізується, коли є кризові умови, помножується його відповідальність в зоні воєнних дій. Егоїзм та право першості відходить на другий план, адже на кону стоїть питання безпеки, яке залежить не тільки від нього самого. Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера (Філія у Харкові) провела дводенний семінар «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти» під час якого детально було викладено схему роботи журналіста в місцях, де є збройний конфлікт. Захід відбувся у Харкові 16-17 травня 2019 року.
«Журналісти на війні – неупереджені спостерігачі, — каже президент Академії української преси Валерій Іванов, — Деякі українські журналісти вважають, що на російську пропаганду треба відповідати контр-пропагандою, тому і створюють відповідний контент не розуміючи, що така стратегія не працює», — додав експерт.
Фундатор тижневика «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий зауважив: «Фейкова інформація, яка поширюється під впливом патріотизму та переживаннями за свою країну є масштабною проблемою медіапростору. Це неправильно, непрофесійно і неефективно. Основна задача журналіста — донести до людей правду, тільки таким чином суспільство буде вам довіряти.
ніяких оцінок, власних суджень».
«Дотримання професійних стандартів — основна вимога до матеріалів про конфлікти. Найкраще збалансовані матеріали виходять років через п‘ять чи десять після примирень, коли сторони готові розповідати правду, а не займаються пропагандою власних точок зору, — підкреслив медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка Андрій Юричко, — Єдиний вихід для журналістів — постійно зберігати збалансованість подачі, ретельно перевіряти факти та давати слово усім учасникам конфлікту».
Захід організований Академією української преси за підтримки
Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) в Україні запрошує журналістів/журналісток усіх видів медіа та блогерів/блогерок взяти участь у дводенних тренінгах із проведення журналістських розслідувань порушень законодавства під час парламентських виборів 2019 року.
До уваги журналістів/журналісток усіх видів медіа та блогерів/блогерок!
Тренінги «Інструменти для журналістських розслідувань порушень законодавства під час парламентських виборів»
Львів, 3-4 червня 2019 року
Рівне, 5-6 червня 2019 року
Одеса, 24-25 червня 2019 року
Херсон, 26-27 червня 2019 року
Дніпро, 1-2 липня 2019 року
Маріуполь, 3-4 липня 2019 року
Вінниця, 8-9 липня 2019 року
Чернівці, 10-11 липня 2019 року
Харків, 15-16 липня 2019 року
Київ, 18-19 липня 2019 року
Тренінги відбудуться у Львові, Рівному, Одесі, Херсоні, Дніпрі, Маріуполі, Вінниці, Чернівцях, Харкові та Києві у червні–липні 2019 року.
Учасники/учасниці тренінгів:
До участі у тренінгах запрошуються учасники/учасниці за таким географічним принципом:
Участь у тренінгах безкоштовна. Організатори покривають витрати на харчування та проживання, а також компенсують проїзд поїздом (купе або плацкарт) або автобусом.
Групу з 18 учасників/учасниць кожного тренінгу буде сформовано на конкурсній основі.
Для участі у тренінгах необхідно заповнити форму за посиланням :
Львів та Рівне – не пізніше 18:00 23 травня 2019 року;
Одеса та Херсон – не пізніше 18:00 10 червня 2019 року;
Дніпро та Маріуполь – не пізніше 18:00 17 червня 2019 року
Вінниця та Чернівці – не пізніше 18:00 24 червня 2019 року.
Харків та Київ – не пізніше 18:00 1 липня 2019 року
Інформація про тренерів
У разі виникнення запитань стосовно участі у тренінгах просимо звертатися до Юлії Кривінчук, асистентки проекту IFES, за адресою ykryvinchuk@ifes.org.
Ця ініціатива реалізується Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходів, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади, уряду Канади або уряду Великої Британії.
