15 липня 2019 року в місті Хорол стартував навчальний марафон з медіаграмотності для молоді. До участі запросили активну студентську молодь, представників громадських організацій, працівників освіти та місцевих медіа. Організувала навчання громадська організація «Твій Світ».
Протягом двох тижнів тренінги проходять у трьох містах Полтавщини: Хоролі, Лубнах та Гадячі, а проводять навчання досвідчені тренери від Академії Української Преси Олена Бурім та Ірина Цеба.
«В результаті навчання учасники підвищать рівень критичного мислення, як інструменту медіаграмотності під час виборчої кампанії. Адже дуже важливо навчитися інтерпретації передвиборчої політичної реклами, яка зараз заповнила інформаційний простір. Розпізнавати неправдиві та оманливі обіцянки політиків та аналізувати медіа тексти», - говорить організатор навчання Олександр Чепур.
Тож, під час тренінгу учасники з Хорола дізнавались що таке медіа грамотність, знайомились з маніпулятивним впливом медіа, вчилися вирізняти приховану рекламу та проплачений матеріал. Партнером тренінгу в Хоролі виступила Хорольська центральна районна бібліотека.
«Час проведений з користю. Планую використати методи і інструменти тренінгу у своїй роботі з підвищення рівня медіаграмотності серед бібліотекарів», - говорить Галина Устимеко, учасниця заходу.
Триденний тренінг пройшов 16 - 18 липня у Лубнах. Молодь працювала у міні-групах, знайомилась з експертною думкою тренерів та спілкувалася на тему медіаграмотності. Інтерактивні сучасні методи навчання та фасилітації допомогли організаторам згуртувати молодь та спланувати наступні кроки.
Тож, протягом серпня учасники матимуть доступ до менторської підтримки у підготовці та проведенні освітнього медіа квесту. Самі медіа квести проведуть для студентів у вересні.
Саме навчання є частиною проекту, який покликаний розвинути медіаграмотність серед молоді Полтавщини. Для молоді з міста Гадяч навчання проведуть вже 23 - 25 липня 2019 року.
Навчальний марафон проходить в рамках проекту «Каталізатор критичного мислення: розвиток медіаграмотності серед молоді Полтавщини» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проекті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews Ukraine та благодійним фондом Академія української преси.
Реалії журналістської роботи під час створення матеріалів, в основу яких покладено питання конфлікту, може спричинити суворі наслідки. А проблема переслідувань журналістів має системний характер. Ми можемо й надалі сперечатися з приводу стандартів професії, межі дозволено під час збору інформації, обурюватися проти бездіяльності влади щодо покарань за перешкоджання журналістської діяльності, а можемо спільними зусиллями покращувати медіаконтент навіть за умов гібридної інформаційної війни.
Саме з такою метою Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Конрада Аденауера (філія у Харкові) організувала семінар «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти. Фізична безпека журналістів та боротьба із безкарністю», що відбувся 11-12 липня 2019 року у Харкові.
Під час заходу президент Академії української преси Валерій Іванов наголосив, що ті медіатравми, яке отримує суспільство споживаючи не перевірену інформацію впливає на територіальну цілісність: «Я не розумію, чому журналісти нехтують усталеними стандартами професії. Вони елементарні, не потребують надзусиль. Дотримуючись їх, робота в медіасфері гарантує як власну безпеку так і вдячну аудиторію, — каже експерт. — Журналісти мають підвищувати інформаційну культуру, зміцнювати громадянське суспільства, зрештою – сприяти подоланню дезінформації та встановленню миру, а не пропагувати популізм».
Голова Національної спілки журналістів України, член виконкому Європейської федерації журналістів, Сергій Томіленко відзначає, що фізичну агресію проти журналістів можна зупинити лише вагомим покаранням нападників: «Для цього насамперед правоохоронці мають проводити оперативні ефективні розслідування і упевнювати нас у бажанні захистити журналістів».
«Конфлікт ділить на декілька етапів. Наприклад, явний конфлікт – це коли сторони заявляють відкрито про своє незадоволення і про свої вимоги, — підкреслює медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко — Зазвичай, конфлікти мають латентні характеристики. Причиною конфліктів можуть бути: обмеження ресурсів, потреби людини, інформація та зв’язок, міжособистісні відносини тощо. Прямим завданням журналіста є зобразити в матеріалі думку обох сторін, без винятку».
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар для журналістів та студентів-журналістів.
Захід відбудеться у місті Ужгород 13-14 серпня 2019 року.
Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість.
Давайте розбиратися у цікавих питаннях разом!
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі (одна ніч). Компенсацію витрати на проїзд НЕ здійснюємо.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Відібрані до участі отримають запрошення. Реєстрація завершується за 5 днів до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Блогінг оволодів світом! Розум людей охоплений фразою «привіт, мої дорогі підписники», і не важливо, говориться про суспільно-значущі теми чи про домашніх улюбленців.
Поширювати новини у відеоформаті – це вже давно не тренд! А от чи все так просто? Виходить, що знімати може кожен, але як створити свій унікальний контент, який зацікавить глядачів і змусить їх фоловити вас? І де межа між популізмом і журналістськими стандартами? Слухайте, а чи взагалі відеоблогу стандарти писані? Давайте, хутчіш на реєстрацію, обговорюватимемо це разом!
Анкету можна заповнити ТУТ>>>
Найцікавіше с перших вуст від Академії української преси за підтримки Фондру Фрідріха Науманна за Свободу.
Контент-король! Бажаєте знати, хто ваш ідеальний глядач?
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі (одна ніч). Витрати на проїзд не покриваємо.
Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах. Обрані до участі отримують запрошення. Участь є безкоштовною. Кількість місць обмежена. Реєстрація завершується за 4 дні до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Правда — визначальна домінанта майбутнього. На часі популярним є вміння самим створювати здоровий медіапростір. Звичайно, основною фігурою в розповсюдженні, деталізації інформації, допомозі розібратися у незрозумілих питаннях є журналіст. Тому, від його компетентності залежить точне інформування громадян, їхнє свідоме споживання новин та запобігання можливості бути обманутими.
Так до чого це ми? Однією із місій Академії української преси є сприяти покращенню журналістських кадрів. Задля цього проводимо тренінги та семінари, що спрямовані на роз’яснення моментів із професійного журналістського життя. Спільно з партнером — Фондом Фрідріха Науманна за Свободу 8-9 липня провели семінар «Стандарти журналістики під час виборів», до якого долучили 20-ть учасників. Актуальність такого заходу підкреслив менеджер проектів Фонду Володимир Олійник, він зауважив: «Люди, які формують медіа інколи позбавляють громадян можливості самостійно робити висновки, перешкоджають доступу до фактів, натомість апелюють до емоцій, сенсацій заради рейтингів. Фонд Фрідріха Наумана опікується створенням якісної журналістської сфери, заради досягнення їхньої максимально стандартизованої роботи».
«Брехня — це неминучий занепад медіа і кар’єри журналіста в цілому, —зазначив Президент Академії української преси Валерій Іванов. — Тільки перевірені факти мають лягати в основу матеріалу. Не його власні здогадки, не його прогнози, не його враження. Попередньо згадані пункти несуть за собою шлейф популізму, а це ніякого відношення не має до світових стандартів журналістики».
«Висока інтенсивність комунікаційних процесів, на жаль, безжалісно тягне за собою неправду. Дуже часто це базується на хайпі, або схемах, які професійно розроблені політтехнологами та вмонтовані в буденне, передвиборче життя політика», — наголошує медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова. — Зауважте, всі «випадкові» ситуації, які можуть трапитися з народним обранцем — це багатоетапний та детально продуманий план його командою».
«Хто читає передвиборчу програму кандидата? Правильно, ніхто! — підкреслює медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко, — Люди перед тим, як зробити вибір не будуть детально вивчати пропозиції, з якими чиновник планує прийти до влади. Їм потрібний максимально короткий та зрозумілий текс. Зробіть такий, і редактори будуть полювати на ваші матеріали, а вдячна аудиторія примножуватися».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
На початку липня 2019 стартував міні-проект для молоді Черкаської області «Освітній табір «МЕДІАВИБІР: не гугли, а фільтруй».
Учасниками тренінгу стала активна молодь державного навчального закладу «Золотоніський професійний ліцей» та Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Тренінг вели Юлія Зоря та Наталя Степанова, викладачі Черкаського ОІППО, випускниці літніх шкіл АУП медіаосвіти і медіаграмотності.
Щодня життя підкидає нам чимало питань і проблем, які вимагають наших відповідей та ефективних рішень. Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення – це особливо результативний спосіб. На питання «За рахунок чого існують медіа? Чи є прибутковими медіа в Україні? Кому належать українські телеканали?» – дав відповіді блок тренінгу «Медіа як бізнес», який викликав цікавість в учасників.
Із захопленням учасники тренінгу, виконуючи вправи та проглядаючи відео, розібралися у поняттях «об’єктивні» та «надійні» медіа. А ролик про «літаючих пінгвінів» – зірвав шквал емоцій! Спробувати себе у ролі політиків учасникам дала можливість вправа «Два пілоти». Завершився тренінг вправою «Подарунок».
Дякуємо усім, хто зацікавився заходом!
Слідкуйте за оголошеннями на сайті «Освіта для всіх і кожного», адже далі буде.
Проект «МЕДІАВИБІР: не гугли , а фільтруй" виконується Ініціативною групою «Лідери освітніх ініціатив», КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проекті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews Ukraine та міжнародним благодійним фондом Академія української преси.
З 9 по 11 липня на Полтавщині у мальовничому селі Великі Сорочинці на «Хуторі Гоголя» розташувався триденний «Волонтер-Медіакемп» для молоді.
Інтерактивне навчання було спрямовано на підготовку 20 молодіжних лідерів для подальшого поширення знань з медіаграмотностіу своїх спільнотах. Серед учасників представники молодіжних громадських організацій, які гуртують навколо себе активних юнаків та дівчат, студенти Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Полтавської державної аграрної академії, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.
Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України звернулася до учасників: «Для свідомого вияву своєї громадянської позиції та визначення подальшої долі країни під час виборів вкрай необхідні знання з медіаграмотності, зокрема вони важливі та актуальні для молоді. Ми зібрали на навчання молодіжних лідерів і сподіваємось, що ви поширите отриманні знання серед своїх одногрупників, друзів, знайомих, родичів. Це допоможе нашому суспільству робити вибір усвідомлено, ретельно перевіряти інформацію, не піддаватися на маніпуляції.»
Програма Волонтер-Медіакемпу складалася з інтерактивних тренінгових модулів та освітньо-ігрових активностей: Що треба знати молодому виборцю?, Як дивитися політичні шоу?, Правила медійної безпеки, Політичні виборчі медіатехнології, Методи впливу на свідомість виборця, гра «Світ Громад». Тренери Волонтер-Медіакемпу Олена Бурім та Ірина Цеба, які мають великий тренерський досвід, змогли перш за все, навчити молодь критично ставитися до інформації, яка на нас виливається з різних джерел.
Учасники брали активну участь у всіх практичних вправах і успішно оволоділи інструментами медіаграмотності: вміння аналізувати, оцінювати, перевіряти медійну інформацію та ідентифікувати дезінформацію, пропаганду, різновиди маніпуляцій тощо. Вони отримали навички свідомого медіаспоживання, особливо під час виборчих кампаній. Медіа волонтери навчилися розрізняти факти та судження, виявляти ознаки маніпуляцій в медіа., знаходити маркери пропаганди, виявляти фейки та їхні ознаки, познайомилися з онлайн-інструментами перевірки інформації.
На завершення був практикум «Я – медіаволонтер!». Учасники отримали спеціальні знання та навички щодо проведення заходів з медіаграмотності для своїх ровесників. Це допоможе їм проводити міні воркшопиу своїх спільнотах. Ввечері першого дня учасники зіграли в цікаву гру «Світ Громад», яка є унікальним інструментом для підвищення громадянських компетентностей, розвиває критичне мислення, вміння співпрацювати, комунікативні навички. Для того, щоб зробити свою громаду привабливою потрібно було виконати різні завдання: обрати мера, наповнити бюджет громади для будівництва соціальних об’єктів, розвивати особисті компетенції, бути здоровими та щасливими. Виявилося, що непросто це робити, якщо кожен гравець переслідує лише особисті інтереси.
Анастасія Келим: «За час тренінгу я встигла переосмислити власне ставлення до медіа, оточуючих людей і власного часу. Мене завжди турбувало те, як часто я знаходжуся он-лайн, а за ці три дні переконалася, що дійсно споживаю надто багато неякісної інформації і отримала інструменти, завдяки яким фільтруватиму свій медіа-простір. Протягом тренінгу не покидала думка, що маніпуляціями, про котрі нам розповідали, ми й самі користуємося кожного дня. Намагаємося вплинути на ставлення людини до певного питання, щоб воно стало більш зручним для нас, спонукаємо оточуючих до вигідних для нас дій. В голові все крутилося: «Live and let live” - обіцянкою так діяти я повернулася до Полтави. Але хоч із собою я визначалася, та почала помічати, як мало моїх знайомих слідкують за тим, яку інформацію вони споживають і як легко вони переймають на себе чужі судження. Тепер маю бажання, чи навіть необхідність, ділитися отриманими знаннями з друзями, бо хочу обговорювати тільки якісний контент і мати впевненість, що наші думки формуються максимально незалежно.»
По закінченню навчання у «Медіакемпі» медіаволонтери отримали матеріали, для підготовки та проведення власних міні- тренінгів з медіаграмотності для молодих виборців. Створено комунікаційну платформу для об’єднання, подальшого спілкування та обміну досвідом між учасниками Медіакемпу. Це буде сприяти формуванню спільноти медіаволонтерів та розвитку медіа волонтерського руху на Полтавщині, а також поширенню знань з медіаграмотності у форматі «молодь для молоді». Спілкування з молоддю ці короткі та дуже насичені три дні переконало нас в тому, що вони вже є активними громадянами та долучаються до творення позитивних змін у суспільстві.
Проект «Спільнота медіаволонтерів для просвіти молодих виборців» виконується Полтавською філією Суспільної служби України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine у проекті «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією InternewsUkraine та благодійним фондом Академія української преси.
За десять днів до парламентських виборів 2019 року студенти історичного факультету НПУ імені М.П. Драгоманова зіграли в медіа гру, яку розробили експерти Всеукраїнської спілки викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти. Керівник — Тамара Бакка, переможниця конкурсу міні-проектів АУП «Медіаграмотність для молодого виборця».
Ігровий процес було налаштовано на усвідомлення ролі мас-медіа під час виборчої кампанії. Команди мали змогу перевірити свої знання з медіаграмотності. Гра засвідчила, що саме в такій формі можна привернути більше уваги до того, що сучасні виборчі кампанії включають масу важелів для маніпулювання свідомістю електорату.
«Ми навіть не замислюємося скільки «брудних» технологій застосовується під час виборчої кампанії: постійні маніпуляції, фейки, популізм, подвійні стандарти та чорний піар – все це туманить розум сучасного електорату, який не може відрізнити істину від неправди», – зазначила після завершення Оксана Кравченко, учасниця гри. В гравців після завершення медіагри залишилися приємні емоції, сформувалися навички оцінки та інтерпретації передвиборчої політичної реклами/ агітації задля розпізнавання неправдивих і оманливих обіцянок політиків. Також цікаво було молодому виборцю засвоїти нові інструменти медіаграмотності (критичного мислення, аналізу медіатекстів тощо) під час виборчого кампанії. Гра була розроблена для того аби виборці не потрапляли в медіапастки, вміли розрізняти фейкову інформацію та маніпуляції.
Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Зростання» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Навички критичного сприйняття інформації є дуже важливими у часи інтенсивної інформатизації суспільства та вільного доступу всіх, особливо представників молодого покоління, до різних джерел інформації. Під час освітнього процесу для школярів вкрай важливо систематизувати та класифікувати її, знати про сайти, платформи та інструменти, які дозволяють визначити правдивість чи неправдивість новин, розуміти принципи дії медійних маніпуляцій тощо. Академія української преси спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні поділяють думку, що медіаграмотність є однією із актуальних компетенцій сучасного учня. 4-7 липня 2019 року відбулася Літня школа з медіаграмотності, у якій взяло участь 24 старшокласники з Кремінної, Лисичанська, Краматорська та Гвардійського.
Під час прес-конференції керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн розповіла учасникам про життєвий і політичний шлях першого Федерального канцлера Німеччини, на честь якого названо Фонд. Про те, як сформувалась сучасна німецька політична система та як у повоєнній ФРН була усвідомлена важливість політичної освіти : «Насамперед, Фонд опікується політичною освітою. Адже демократична форма правління передбачає розподіл влади на гілки. Треба бути обізнаним у тому, як функціонує держава та хто за що несе відповідальність, яку специфіку має політична система країни. Політичні Фонди для цього і створені: щоб забезпечувати політичний плюралізм та допомагати громадянам у волевиявленні. Саме таку освіту ми і надаємо у Німеччині з 50-х років минулого століття».
«Політична освіта обумовлює те, щоб громадяни могли зробити свідомий вибір стосовно майбутнього своєї країни, — підтримав думку колеги президент Академії української преси Валерій Іванов. — Також протягом Літньої школи, ми навчатимемо вас критичному та аналітичному сприйняттю інформації з різних медіазасобів, що, сподіваємося, у майбутньому забезпечить правильне використання отриманої інформації та своїх особистих даних у соціальних мережах».
Хочемо відзначити, що перед сучасною людиною, саме в період інформаційної доби, постає вагома проблема. Вона полягає не стільки у тому, щоб отримати інформацію, а у тому, щоб визначити, яка саме інформація потрібна. Замовні матеріали, інформаційне «сміття», фейки, маніпулятивні технології, формування позитивного іміджу чи «чорний піар» — все це ускладнює інформаційне життя сучасної людини, особливо підлітків.
Протягом чотирьох днів наші тренери формували в учасників звичку розрізняти фактичну та емоційну подачу інформації, визначати ступінь довіри до джерел інформації, відділяти експертні думки від суджень та фактів. Робота передбачала застосування інтерактивних та проектних методів навчання, у процесі творчої діяльності та командної роботи. Фахівці своєї справи — медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова та медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко доклали максимум зусиль задля формування інформаційної свідомості у наших учасників.
Прямим підтвердженням цьому є слова учня 10-го класу Краматорської ЗОШ І - ІІІ ст. №1 Єгора Костюченка: «Дуже не хотілося залишати цю школу, адже це єдина школа, в яку я б ходив із задоволенням. Ця школа перевернула мій світ на всі 200%, тепер я майже всюди намагаюся знайти прихований сенс і обман. Я впевнений, ці відчуття залишаться зі мною на все життя». Детальніше>>>
Також наші учасники відвідали Національну суспільну телерадіокомпанію України, побували на екскурсії у музеї Історії телебачення, завітали до Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де зустрілися з директором Інституту проф. В.В. Різуном.
Учень 10-го класу Краматорської ЗОШ І - ІІІ ст. №1 Богдан Соколенко-Комаров підмітив, що під час гри «Два пілоти» пасажири екіпажу не обрали його пілотувати літак. З чим це було пов’язано? Деталі тут>>>
Під час одного із сесійних модулів Тетяна Іванова, відзначила, що формування медіаграмотності сьогодні означає набагато більше, ніж просто розвиток навичок аналізу та оцінки медіатекстів: «Медіаграмотність — компетенція особистісна, соціально-культурна, громадянська. І, тоді, хто ж, як не ми?». В той час, Андрій Юричко підкреслив, що: «Медіаграмотність — це не те, що можна перейняти одноразово. Це те, що потрібно підтримувати постійною профілактикою».
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
