Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Кропивницького.

10 грудня о 12:00 у Кропавницькому Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.

В обговоренні візьмуть участь:
- Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо, голова Комісії з журналістської етики
- Ірина Земляна, медіаексперта та медіатренрка Інституту масової інформації (ІМІ)
- Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Кропивницького.

Місце провдення буде повідомлено додатково після реєcтрації. 

Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".

Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація  https://goo.gl/forms/NLFpPuZ2S3KEcBDo2

Подія на Фейсбуці https://www.facebook.com/events/614816385603989/

Ми, однозначно, працюємо під їхнім покровом! І не тільки працюємо, а і залюбки ділимося порадами з цільовими аудиторіями. Так і семінар, що організувала Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 28-29 листопада у Вінниці є прямим підтвердженням того.

Близько 30-ти учасників заходу довідалися де ж зашифровані таємниці журналістського ремесла, що користується попитом незважаючи на часи та звичаї. І чи є вони взагалі, і якщо є, то хто їх придумав і навіщо? Семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» продукував відповіді на найдошкульніші запитання.

Розсекречували свої багаторічні напрацювання титани медійного поля — це засновник тижневика «Дзеркало тижня», фундатор Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий та журналіст «Gazeta Wyborcza» (Польша), лауреат премії Гран-Пресс «Журналіст року 2014» Пьотр Андрусечко. Допомагав їм президент Академії української перси Валерій Іванов.

Знаєте, на наших заходах приводом для іскрометного дискурсу завжди стають поняття, які журналіст (не) викарбовує на своєму трудовому договорі. На трудовому договорі з совістю, мається на увазі. Оскільки, інколи навіть найшляхетніші наміри не зможуть захистити їх від вказівок, які під грифом «редакційної політики», гримлять від власників медіа. Або ще гірше — коли порушення стандартів відбувається цілеспрямовано, з метою власного збагачення.

Сподіваємося, що семінар надав не тільки поживу для власних роздумів, а й надихне журналістів на нові злети та рішення. 

Просто не можемо пройти повз матеріал, який підготували наші колеги із  Донецького національного університету імені Василя Стуса. Запрошуємо до прочитання>>>

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

30 листопада - 2 грудня 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела  останній з циклу 3-денний тренінг з підготовки тренерів з медіаграмотності (посилена фаза), який відбувся у Пущі Лісовій, що неподалік Києва.

Розпочав роботу з майбутніми тренерами Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Учасники разом з тренером перевірили на практиці як створюються газети та як, залежно від приналежності медіа, обираються акценти у тій чи іншій події. Тренер продемонстрував залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями. Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття різної інформації.

Окрім того, учасники в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності. 

Другий день у вир месенджерів та соціальних мереж учасників захопив Віктор Пічугін, голова «Громадського Телебачення Харків», журналіст "Напикело".  Розпочали з зображення портретів користувачів різних соціальних мереж та месенджерів: Facebook, Viber, Telegram, Instagram.

Третього дня в рамках тренінгу з учасниками працював Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні», журналіст розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Про різницю між вертифікацією та фактчекінгом учасники дізналися не лише зі слів тренера, а й на практиці, провівши верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею.  

Світлана Ізбаш (Мелітополь): "Завершилась 9-денна друга посилена фаза підготовки тренерів з медіаграмотності, яка була організована Академія Української Преси за підтримки DW Akademie. Нам присвоєно кваліфікацію "Тренер з медіаграмотності"! Ура!" Читати далі >>>

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

29 листопада 2018 року Комунальним вищим навчальним закладом «Харківська академія неперервної освіти» спільно з Академією Української Преси в межах співпраці щодо реалізації «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні» та регіональної Програми дослідно-експериментальної роботи Харківської академії неперервної освіти «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» на 2012-2018 рр. для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, вихователів дошкільних закладу освіти Харківської області, який є учасником регіональної дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» (2013 – 2018 рр.), Всеукраїнського експерименту «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» на 2017 – 2022 роки та проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» проведено підсумкову обласну науково-практичну конференцію «Упровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області: здобутки, проблеми, перспективи», у межах якої відбулося підбиття підсумків реалізації регіональної програми дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» на 2013-2018 рр., презентація найкращих робіт учасників обласного фестивалю дитячої творчості «Медіавеселка», поширення та популяризація ідей медіаосвіти, обмін досвідом медіапедагогів Харківській області, мотивація до подальшої роботи в галузі медіаосвіти для формування медіаграмотності всіх учасників освітнього процесу. Конференція ухвалила рішення щодо започаткування нового експерименту за темою «Науково-методичні основи створення моделі наскрізної медіаосвіти в закладах освіти Харківської області».

На конференції педагогічним колективам закладів освіти, які були найактивнішими учасниками експерименту, ректор Харківської академії неперервної освіти Покроєва Л.Д. вручила подяки, а дипломи переможцям обласного фестивалю методичних наробок «Медіаосвітня скарбничка» вручила Волошенюк О.В., менеджер медіаосвітніх програм Академії Української Преси.

У конференції взяло участь 83 педагоги Харківської області.

Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Харкова.

03 грудня о 16:00 у Харкові Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.

В обговоренні візьмуть участь:
- Оксана Романюк, Директорка Інституту масової інформації (ІМІ), членкиня КЖЕ

- Олексій Погорелов, Президент Української асоціації медіабізнесу, заступник голови КЖЕ
- Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"
- Єлизавета Кузьменко, журналістка Громадського радіо, сайту Повага, колумністка УП:Життя. 
- Ірина Земляна, медіаексперта та медіатренрка Інституту масової інформації (ІМІ)

Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Харкова.

Місце провдення буде повідомлено додатково після реєcтрації. 

Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".

Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація https://goo.gl/forms/KUzOQdkbcPy6DLZU2  

21-23 листопада 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела  3-денний тренінг-інтенсив з підготовки тренерів з медіаграмотності, який відбувся у Харкові на базі готелю "Меркурій".

Розпочав роботу з майбутніми тренерами Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Учасники разом з тренером перевірили на практиці як створюються газети та як, залежно від приналежності медіа, обираються акценти у тій чи іншій події. Тренер продемонстрував залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями. Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття різної інформації.

Андрій Юричко

Окрім того, учасники в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності. 

Другого дня в рамках тренінгу з учасниками працював Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні», журналіст розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Про різницю між вертифікацією та фактчекінгом учасники дізналися не лише зі слів тренера, а й на практиці, провівши верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею.  

Олександр Гороховський

Навчання з Тетяною Івановою, тренером, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси  відбувалося у крeативній та інтeрактивній формі з малюнками, прeзeнтаціями, командною роботою. Учасники отримали цінні поради про тe, що в аудиторії важливо забeзпeчити живe спілкування, працювати з учасниками адрeсно. Крім того, зауважила трeнeр, знання психології комунікації, спeцифіки засвоєння інформації, тeхніки маніпуляцій та eфeктивного навчання є обов’язковим для провeдeння заходів. Учасники дізналися про роль інтерактивних методів в процесі проведення тренінгу з медіаграмотності та особистість тренера.

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

22 листопада 2018 року у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся семінар-тренінг для методистів районних, міських методичних кабінетів, керівників методоб’єднань учителів суспільних предметів ОТГ «Медіаграмотність у Новій українській школі» (у рамках "Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»", що здійснюється Pact в Україні). Співорганізаторами заходу виступили Академія української преси та Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба».

Організатори та тренери ставили за мету ознайомити учасників із засадами державної політики у сфері впровадження медіаосвіти і медіаграмотності, визначити особливості впровадження в освітній процес інтегрованого курсу «Громадянська освіта» (10 клас), сформувати компетентності щодо використання практичних інструментів медіаграмотності та медіагігієни.

Відкрили семінар вітальним словом до учасників ректор інституту Алла Черній та перший проректор Іван Вєтров.

У ході насиченої та практикоорієнтованої роботи з учасниками працювали кваліфіковані тренери Оксана Волошенюк (науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси; автор та науковий редактор восьми посібників і підручників з медіаосвіти та медіаграмотності, член Національної спілки кінематографістів України та Міжнародної федерації кінопреси); Олександр Мокрогуз (завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, доцент, співавтор шкільної програми та посібника «Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас. Плани-конспекти уроків»; співавтор і науковий редактор посібника «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін», співавтор посібника для вчителя «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства» та інших); Сергій Штурхецький (медіатренер, доцент кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія»); Олег Власюк (кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти  Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).

Як результат освітяни області здобули необхідні їм знання та навички, реальні практичні інструменти із упровадження основ медіаграмотності в освітній процес закладів загальної середньої освіти, отримали пакет методичних матеріалів, програм, дидактичних матеріалів, за якими упродовж трьох наступних місяців мають провести відповідні навчальні семінари для учителів суспільних предметів закладів загальної середньої освіти області.

Матеріали семінару будуть розміщені для загального доступу на сайті інституту за посиланням: http://www.roippo.org.ua/activities/scientific_methodological/regional_research.php

Робочі матеріали для організаційної роботи методистів, які курують викладання суспільних предметів та завідувачів методичних об’єднань  ОТГ будуть розміщені у відповідній спільноті за посиланням: http://rivneosvita.org.ua/workgroups/group/71/

У Верховній Раді чергова спроба криміналізувати наклеп. Народні депутати Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін пропонують Верховній Раді ввести кримінальну відповідальність за наклеп (умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію). Відповідний законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп» №9306 був зареєстрований у парламенті 20 листопада 2018 року. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64959).

Автори законопроекту пропонують ввести відповідальність за наклеп аж до обмеження волі на 2 роки, а у випадку, якщо інформація поширюється «шляхом публічного демонстрування у творах, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет», – до 5 років обмеження волі. Найвища ж міра покарання (позбавлення волі на строк до 3 років) передбачена за обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

На думку Коаліції, подібні законопроекти, слугують виключно засобом тиску на журналістів і медіа та можуть створити серйозний «охолоджувальний ефект» для висвітлення корупції, владних зловживань та інших критичних публікацій на суспільно значущі теми. На цьому неодноразово наголошували ключові міжнародні організації – Комітет ООН з прав людини, Рада Європи та ОБСЄ.
Особливо небезпечною ця ініціатива може бути для забезпечення виборцям можливості зробити поінформований та усвідомлений вибір під час кампаній 2019-го року.

Наклеп був виключений із переліку злочинів ще у 2001 році як зобов'язання України перед Радою Європи. З того часу депутати різних скликань неодноразово намагались повернути кримінальну відповідальність за поширення «неправдивих відомостей» переважно для того, щоб захищатися від критики в ЗМІ. Однією із нещодавніх спроб був законопроект депутата Євгенія Мураєва у 2016 році.

Коаліція «За вільний Інтернет» закликає ініціаторів відкликати законопроект та не порушувати міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини.

У Вінниці 28-29 листопада Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.

Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Особливо, якщо він працює в кризових умовах, і особливо, якщо він – журналіст! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість. Анкета для реєстрації>>>

ТРЕНЕРИ:

	Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор,  президент Академії української преси.
	Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
	Пйотр Андрусечко– військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. З 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа, підготував значну кількість матеріалів про події в Україні: на Майдані в Києві, Криму та на Донбасі. З квітня 2014 є журналістом «Gazeta Wyborcza». Протягом 2014-2015 років постійно перебував в зоні збройного конфлікту в Донецькій області, часто давав коментарі безпосередньо з поля бою. Лауреат премії Гран-Прес «Журналіст року 2014» (Польща).

Інформацію щодо участі очікуйте за чотири дні до дати проведення тренінгу.

Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд НЕ здійснюється.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

____________

Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua