Погодьтеся, володіти навичками критичного мислення – нелегка справа. Адже потрібно охопити спектр знань не тільки в контексті перевірки інформації та маніпулятивного впливу зі сторони медіа, а й вміти мультиплікувати отримане.

Саме задля поглиблення знань з медіаграмотності Академія української преси за підтримки DW Akademie провела тренінг для тренерів другої посиленої фази.

Двадцять учасників з усієї України протягом трьох днів вивчали нові методики та інтерактивні прийоми.

Перший модуль «Фейкові новини та маніпуляції» відбувся 19-21 жовтня 2018 року поблизу Києва у готельному комплексі «Пуща Лісова».

Фідбек від медіатренерів проекту:

Медіатренером, завідувачем кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Тараненко була проведена практична робота з учасниками — «Купуємо медіа», «Упаковка медіпродукту», «Медійна кухня в лісі» тощо.

«Всі три дні пройшли під знаком синергії. Поглиблена фаза й передбачала саме це — об'єднання спільних інтелектуальних зусиль, творчої енергії та досвіду тренерів у роботі на результат. Кількість (і, головне, якість) нових ідей направду вражає. Підвищення рівня свідомого споживання інформації, інформаційної безпеки й захищеності, рівня медіаграмотності та критичного мислення тих, до кого підуть наші тренери, обов'язково буде досягнено!», — сказала Олена Тараненко.

Тетяна Матичак, журналіст, медіатренер, експерт з фактчекінгу говорила з учасниками щодо важливості практичного застосування критичного мислення, виявлення когнітивних упереджень, розрізнення фактів та суджень, підкресливши наступне: «Проведення поглиблених тренінгів надзвичайно важливо. Адже технології створення пропаганди постійно розвиваються. Такі тренінги дозволяють отримати знання про нові методики викладання і перейняти досвід колег-тренерів, здобутий під час проведення занять для населення. Здобутий раніше тренерський досвід учасників також мультиплікується через їхніх колег з інших регіонів».

Про те, як сприймати інформацію критично, розповідала медіатренер Михайлина Скорик. Учасники аналізували політичні маніпуляції у медіа, причини замовлення джинси та методи перевірки джерел.

«Медіаграмотність — це те, чого нині критично бракує українському суспільству. На цій фазі тренінгу важливо, що ми поєднали світ журналістів, які виробляють медіаконтент, та вчителів і тренерів, які вчать його критично споживати — це сприятиме кращому розумінню інформаційного простору в Україні», — сказала журналістка Михайлина Скорик.

Фідбек від учасників проекту у Фейсбук:

Світлана Ізбаш: «Вдале завершення першого модулю другої посиленої фази тренінгу для тренерів з медіаграмотності. Вдалося наповнити свій кошик грибочками з лісової галявини. Які саме грибочки у моєму кошику? А ось такі…читати далі>>>

Тетяна Махиня: «У когось ще триває ранок вихідного дня, а ми вже встигли стати власниками українських медіа…читати далі>>>

Наталія Войтович: «З собою до Львова беру нові кейси, нові знайомства, круті емоції, суперові враження і великі надії…читати далі>>>

Олександра Усенко: «Нові ідеї, знайомства та натхнення для подальшої роботи. Вже чекаю на наступний модуль… читати далі>>>

До зустрічі у листопаді. Далі — більше!

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

Шановні колеги!

Вшанувати пам’ять з нагоди 100-річчя від Дня Народження видатного журналіста, журналістикознавця, викладача, декана факультету журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (1972—1982 рр.) Дмитра Михайловича Прилюка (1918-1987 рр.) запрошує Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Зустріч відбудеться 15го листопада 2018 року о 14:10 у Великій актовій залі  Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, Мельникова 36/1).

Телефон для довідок: +38 (044) 481-44-20

e-mail: 4831355@ukr.net

http://kafedra-press.kiev.ua

Democracy Study Centre 2018-2019 Opening Ceremony will take place on October 22, 2018 at 11:30.

The Democracy Study Centre is a project founded in 2016 by the German-Polish-Ukrainian Society (GPUS) and implemented in cooperation with the European-Ukrainian Youth Policy Centre (EUYPC) with the generous support of the Federal Foreign Office of Germany. The Democracy Study Centre works on a yearly basis and creates space for effective socio-political debates and provides the scholars with the opportunity to develop and implement their own projects aimed at Ukraine’s transformation and democratisation.

Panel Discussion “Developments, opportunities and obstacles on Ukraine’s European Path: What Next?” will take place on October 22, 2018 from 12:00 until 13:30.

Speakers: ·         Wolfgang Bindseil, Deputy Head of the German Embassy ·         H.E. Roman Waschuk, Ambassador of Canada to Ukraine ·         Annika Weidemann, Deputy Head of the EU Delegation to Ukraine ·         Mykhailo Zhernakov, Director of DEJURE Foundation, Board member of Reanimation Package of Reforms   Moderator: Andreas Umland, DSC Senior Fellow

Both events will take place at the premises of “Our Kids” Centre in Kyiv: Pavla Tychyny prospect, 28B (entrance from Berezniakivska, 16A).

Media contact: +380688110354 or permyakova.alena@gmail.com (Alyona Permyakova).

Сьогодні – «зірковий час» для місцевих медіа. Зараз – саме час щоб прискорити розвиток громад та територій, щоб місцеві підприємці легше та швидше знаходили позитивні приклади розвитку бізнесу, щоб мешканці бачили, що те, що вони роблять – покращує їхнє життя в рамках впроваження, в першу чергу, реформи децентралізації. Щоб це відбувалося швидше - місцеві ЗМІ та громадськість, влада та бізнес мають змінити формат взаємодії. А самі місцеві ЗМІ повинні стати справжніми медіа громад - тобто платформами, де буде відбуватися обговорення складних місцевих проблем, а також "зустрічі" для обговорення пропозицій, ідей, новин, тощо.

 Українська Асоціація Медіа Бізнесу запрошує редакторів місцевих медіа, представників бізнесу та об’єднаних територіальних громад Полтавської області на дискусію за ранковою кавою – про те, як саме вони можуть об’єднати зусилля та сприяти економічному і суспільному розвитку своїх громад і кожного її мешканця. 

Захід відбудеться в містах:

Краматорськ - 22 жовтня

Сєвєродонецьк - 23 жовтня

Сватово - 24 жовтня. 

Форма для реєстрації міститься за наступним посиланням: https://goo.gl/forms/T5boqKbGbJ0JgpCd2

Тривалість дискусії - 2 години.

Головний напрямок діалогу – ділитися знаннями та знаходити рішення для співпраці, вигідної та затребуваної усіма сторонами. Ми запрошуємо до дискусії і редакторів місцевих ЗМІ, і місцевих активістів, що працюють в сфері медіа або економічного розвитку територій., і керівників об'єднаних територіальних громад, і місцевих підприємців, і представників місцевої влади.

В разі виникнення запитань звертайтеся до менеджерки проектів УАМБ Ольги Сергієнко:

Тел: 050 415 34 24, 098 254 17 06 або osergienko22@gmail.com

Захід відбувається за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти у Краматорську. Ми вважаємо, що кожен має право висловити свою думку і тому ми надаємо людям таку можливість.

25 жовтня о 16:00 (місце буде повідомлене зареєстрованим учасникам) Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам,  в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.

 В обговоренні візьмуть участь:

-Андрій Куликов, відомий журналіст, радіо- та телеведучий, медіа-експерт і медіа-тренер, Голова Комісії з журналістської етики, співзасновник Громадського радіо.

-Тетяна Лебедєва, Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України

-Світлана Остапа, Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»

-Єлизавета Кузьменко, журналістка Громадського радіо, сайту Повага, колумністка УП:Життя.

-Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"

 Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Краматорська.

 Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".

 Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація

https://docs.google.com/forms/d/1bPbL8mTZCjWnBjjS0mvPt7cN-sAOckwrBoCN5xeV10M/edit

Академія української преси та DW Akademie плідно готуються до циклу двофазових тренінгів!

6-10 жовтня ми провели тренінг для медіатренерів, які згодом передадуть всі отримані знання вам! 

Про своє бачення тренінгу та специфіку його побудови розповідав Ерік Альбрехт. Тренер DW Akademie зауважив, що головними елементами успішного тренінгу він вважає: «Отримані навички, активність та самостійна робота учасників, в той час, тренер має вміти слухати, розуміти аудиторію і знати, що вона потребує».

Цілі тренінгу, потреби групи, зміст, методи, наповненість! Що для цього треба знати, що потрібно вміти, як змінити відношення? 

Тренери проекту, обов`язково навчать розуміти, застосовувати, аналізувати, оцінювати та створювати тренінги з медіаграмотності для різних цільових аудиторії. 

Тренер, медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова зазначила: «Тренер не транслює знання, а формує навички, змінюючи установки учасників процесу навчання. Метою тренера-майстра є можливість дати людині повірити в себе, зробити себе краще, а це можливо тільки тоді, коли сам тренер вірить в людей та володіє не тільки інтелектом, але й позитивною харизмою».

Нагадаємо, що проектом передбачено дві фази тренінгів: перша — для «новачків», які ще не брали участі, але для їхньої роботи актуальне питання медіаграмотності. Друга — для мультиплікаторів, які вже пройшли тренінги з підготовки тренерів, поділилися з нами своїми досягнення та готові отримати нові знання під час посиленої фази тренінгів. 

Академія української преси повторно приносить свої вибачення тим, хто подавав заявки на другу фазу тренінгів та, на жаль, не пройшов. Умови участі залежали від рейтингово принципу протренованих вами учасників та обов’язковому проінформуванню про це організаторів, шляхом фотозвітів та анкет гугл-форми. 

Гарна новина для тих, хто тільки планує приєднатися до медіаосвітнього проекту — залишилися лічені дні до завершення реєстрації на першу фазу навчання, що відбудеться у Києві 29-31 жовтня. Не упустіть можливість, встигніть зареєструватися ТУТ>>> 

Щиро вдячні всім тренерам за співпрацю, як практикуючим, так і майбутнім! 

Давайте разом творити професійний медіапростір України та сприяти критичному споживанню інформації! 

Пам’ятайте, грамотна людина володіє словом, а медіаграмотна світом! 

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

З 8 по 13 жовтня 2018 року на запрошення Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 12-ть журналістів з різних регіонів України, серед них і представниця Академії української преси, відвідали столицю Німеччини – Берлін. Програма візиту була присвячена знайомству українських журналістів з медіаландшафтом Німеччини та мала назву «Четверта влада – незалежна журналістика як основа демократії».

Кожен день був насиченим та неповторним. Щодень учасники знайомилися з професіоналами у сфері медіа й мали змогу поспілкуватися з ними та почерпнути безліч цікавої, корисної та надихаючої інформації.

Приїхавши до Берліну, журналісти відвідали офіс Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, де познайомилися з проф. Ґернотом Вольфрамом, референт-експертом з питань культурної роботи та міжкультурної комунікації у Team Europe при Єврокомісії в Німеччині. Під час зустрічі була порушена низка питань. Спершу проф. Вольфрам познайомив слухачів з німецькою медійною системою. На зустрічі було представлене так зване «коло медіасистеми».

У Німеччині є медійні засоби, що перебувають на межі цього кола, наприклад, одним з них є Youtube. З традиційних медіа туди йдуть журналісти, які знаходяться у пошуку нових аудиторії. Також є дійові особи поза межами цього кола – це так званий даркнет (darknet) – закрита мережа, доступ до якої можливий лише через певне програмне забезпечення, налаштування чи авторизацію. Окрім того, існують громадські медіа, які транслюють передачі для міста, району чи навіть окремої вулиці, й ми не можемо оцінити масштаби їх впливу. Все це формує медійну систему Німеччини.

Разом з тим, під час розмови учасники дізналися про цензуру в країні, а вірніше її відсутність, яку гарантує ст. 5 Конституції Федеративної Республіки Німеччина. Кожен громадянин має право висловлювати свою думку. А щоб журналіст поніс покарання за якісь свої дії, пов’язані з цензурою, він має зробити щось насправді жахливе. Для захисту журналістів у великих медійних компаніях є свої юридичні відділи, що захищають права журналістів. Адже за жодних обставин журналіст не може бути затриманий, а тим паче піддаватися примусовому розкриттю своєї особи чи особистих даних про себе. Все це свідчить лише про одне – свобода преси у Німеччині на високому рівні.

Як відомо, Німеччина складається з 16-ти федеральних земель. Це дає можливість для розвитку децентралізованої системи медіа. Що це означає? А те, що кожна федеральна земля має своє власне медіа. Наприклад, федеральна земля Бремен має власне радіо «Бремен». Це також означає, що з центру не передається однобічна інформація. Проте, є і загальнонаціональні телерадіокомпанії. Але вони збирають інформацію з усіх існуючих федеральних земель, а не продукують свою на ці території. Однією з таких загальнонаціональних газет є «Більд Цайтунг» (концерн Шпрінгера). Наклад цієї газети сягає понад 2 млн. примірників щодня. І це найбільша за тиражем газета у країні. На противагу цій газеті існує «Більд Блог». Чому на противагу? Невже це не найкраща газета країни, коли у неї такі тиражі? На жаль, сьогодні розмір медіа та їх тираж необов’язково означають їх вагомий вплив на суспільство. То що ж таке «Більд Блог»? Щодня на цьому ресурсі розкривається неправда, недомовленості, які зустрічаються у медіа, що належать до концерну Шпрінгера. А це значить, що постійно існує контроль змісту повідомлень навіть таких поважних медіа, як «Більд Цайтунг».

Окрім того, важливо згадати про профільні медіа, які присвячені якійсь визначеній темі – спорт, медицина, наука і т.д. Також існує величезна кількість різних щоденних газет. Про що це говорить? Так, Німеччина має найбільшу мережу друкованих видань у Європі!

Разом з тим існує у цій країні така цікава тенденція – читацька аудиторія друкованих медіа зменшується, проте кількість та масштаби кіосків, де продають ці самі газети невпинно росте. З чим це пов’язано? Проф. Ґернот Вольфрам пояснив цю цікаву закономірність тим, що у Німеччині існує велика кількість спеціалізованих видань. Наприклад, лише з питань собаківництва  існує шість газет, про котів – сім видань, про сауни – п’ять видань, та ще більша кількість видань про мотоспорт. Газет і журналів для широкого кола читачів на загальносуспільні теми стає все менше. Людей цікавить друкована преса, але все більше і більше спеціалізована. І це є своєрідним викликом для німецької преси. Не йдеться про те, що спеціалізована преса є нецікавою, проте читацька аудиторія має дізнаватися й про те, з чого складається світ. Молодь, до того ж, хоче отримувати миттєву інформацію, неважливо яке медіа це буде, тому традиція читання одного або декількох обраних медіа та звички до цього зникає. 

Під час візиту ми дізналися про цікаве німецьке нововведення. Біля деяких публікацій стоїть позначка «F+». Що це значить? Здогадок було безліч: фоторепортаж, поділитися у якісь соціальній мережі, і так далі, проте жодна із запропонованих не була вірною. Насправді ж це щось нове у німецькій пресі та щось, чого в Україні ще не використовують. Ця позначка «говорить»: «Для того аби ознайомитися з цим матеріалом повністю, тобі, читачу, потрібно заплатити». Газета «Більд Цайтунг» була першою, хто запровадив таку систему. Тим самим запровадилася перешкода для читача, тим самим його виховують платити за інформацію. Скільки ж коштує бути поінформованим у Німеччині? Якщо ви хочете читати усі платні матеріали протягом тижня, маєте сплатити сім євро. Якщо ж хочете прочитати, скажімо, один матеріал, можна купити абонемент на день, який вартує два євро. Але це не значить, що ви обмежені прочитанням лише одного матеріалу, зовсім ні, можна ознайомитися з усіма платними публікаціями у медіа за цей день. Така тенденція зараз активно обговорюється. Який висновок можна зробити з цього – журналістика перебуває у кризі, принаймні та, яку ми звикли називати традиційною. 

Цікаво було дізнатися про фінансування публічних медіа. Наприклад, публічна телерадіокомпанія Німеччини фінансується за рахунок обов’язкових внесків. Кожні три місяці усі громадяни країни, які мають доступ до інтернету, мають сплачувати 56 євро. Навіть студенти, які не знають досконало німецької мови, що понад півроку проживають на території країни повинні сплачувати ці внески. Отож, публічні медіа мають не таке вже й погане фінансування. На відміну від них, приватні медіа фінансуються за рахунок реклами.

Думаю багатьох з вас цікавить питання: що ж відбувається з журналістською освітою у Німеччині? У країні існує декілька приватних журналістських шкіл, які фінансуються редакціями газет. Найбільш примітною школою серед таких є Школа Акселя Шпрінгера. Якщо ти потрапив до цієї школи, то ти не платитимеш за навчання, а тобі платитимуть за це. Випускники цієї школи часто стають переможцями різних журналістських конкурсів. Також журналістські факультети є у державних та приватних навчальних закладах. Державні – дуже бюджетні, приватні ж навпаки – дуже дорогі. Близько 20-25 у державних та 8-10 у приватних закладах нараховується факультетів журналістики при університетах. І якщо журналіст не має відповідного диплома, то це, в першу чергу, позначається на заробітній платі такого фахівця. Окрім того, якщо ти погано писатимеш, то професія тебе виштовхне, ти не залишишся у цій сфері. 

Ще ми дізналися та хочемо поділитися з вами цікавим проектом – HackPack.press – це глобальний майданчик для медіаіндустрії. Платформа допомагає виданням і компаніям створювати важливі матеріали, спрощує пошук, найм та роботу з фахівцями медіа по всьому світу. Цей ресурс допоможе вам зв'язатися з кращими кореспондентами, фотографами, відеографами, продюсерами, редакторами і фіксерами у багатьох країнах світу. Що це означає? Ви можете з перших вуст дізнатися про перебіг подій, що відбувається у тій чи іншій країні. Або ж домовитися та відвідати обрану країну. Це своєрідна база контактів. Розуміючи, що через кризу в медіасфері та скорочення в редакціях виконувати журналістську роботу стає все складніше. У результаті, інформація, яку споживає аудиторія, стає менш якісною і нерідко вводить в оману.

Журналісти часто виступають одинаками, що шкодить їх безпеці. Якби медійники об’єднувалися та ділилися своїми проектами, дослідженнями, скажімо, на хмарних сервісах, то вбивства та кривди журналістів, як джерел інформації відбувалися б значно рідше. Адже основна мета кривдника – прибрати того, хто володіє інформацією.

Не менш цікаво було відвідати історичну віллу президента Гаррі Трумена, а нині штаб-квартиру Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Вона знаходиться у Постдамі, в районі Бабельсберг. Фонд був заснований у 1958 році й сьогодні, майже у 60 країнах світу, налічує 600-700 співробітників. У штаб-квартирі перебуває близько 150 працівників. У вересні цього року Фонд відсвяткував своє 60-річчя. Фонд не одразу почав працювати за межами Німеччини. Лише через п’ять років з моменту існування, з 1963 року, його робота поширилася на інші країні світу. У листопаді 2005 року Фонд розпочав свою діяльність в Україні, у 2007 відкрився його київський офіс. З березня 2009 року офіс відповідає також за Білорусь. З 2016 року розпочала свою діяльність програма для представників медіа. Відтак за два роки до Німеччини було організовано вісім візитів журналістів з різних країн світу, в тому числі два з України.

Ми побували в німецькому офісі організації «Репортери без кордонів» (РБК) (міжнародна недержавна організація захисту прав людини, яка оберігає свободу слова у всьому світі) та зустрілися з прес-референтом Ульріке Ґрускою, яка також відповідає за регіон Східної Європи. Організація була створена у 1965 році у Парижі, де має свою штаб-квартиру. У межах Німеччини працює 13 офісів.

Кожного року, 3 травня, в Міжнародний день преси, РБК публікує Індекс свободи преси серед 180 країн світу. Цього року Україна посіла 101-е місце, минулого ж була на 102-му. Індекс свободи преси – хороший інструмент для порівняння. Не так важливо, на якому ти місці, як більш важливо на якому ти місці у порівнянні з попередніми роками.

Під час візиту організатори надали можливість журналістам побувати у Німецькому Бундестазі та більш того, поспілкуватися з Ґіде Єнсен, головою Комітету Бундестагу з прав людини. Зараз відбувається інтенсивна дискусія щодо свободи слова. Необхідно, щоб у всіх країнах світу звучали голоси на захист прав журналістів. Щоб журналісти вільно виконували свої професійні обов’язки і ніколи не платили за це власним життям.

Найбільший виклик для журналіста у Німеччині – це брак часу. Журналісти змушені все більше та швидше працювати у постійному напруженні з метою миттєвого інформування суспільства про головні події. Одна з не менш важливих проблем журналістики – брак коштів. Потрібно запитати суспільство: «Скільки Ви готові заплатити за якісний журналістський продукт?» Наскільки суспільство усвідомлює, що журналіст витрачає години, дні, тижні та навіть роки на дійсно якісний матеріал. Більш того, журналіст витрачає свої життєві ресурси на те, аби суспільство було поінформоване. Проте в суспільстві чомусь побутує думка, що воно має право отримувати результати цієї кропіткої праці, себто інформацію, безкоштовно.

Журналісти відвідали також офіс «Фонду нової відповідальності» (Neue Verantwortung) та зустрілися з керівником проекту «Дезінформація в цифровому суспільстві» Центру Байсгайма Александром Зенґерлаубом.  Фонд – це незалежний аналітичний центр, який розробляє конкретні ідеї щодо того, як німецька політика може спричинити технологічні зміни в суспільстві, економіці та державі. Питання цифрової інфраструктури, зміна моделі зайнятості, ІТ-безпека чи інтернет-нагляд зараз впливають на ключові сфери економічної та соціальної політики, внутрішню безпеку або захист основних прав громадян. Фахівці Фонду проводять аналізи, розробляють пропозиції щодо політики та організовують конференції, що займаються цими питаннями та іншими дотичними темами. Політика та суспільство змінюються. Саме тому експерти внутрішніх організацій мають змінитись. Тому «Фонд нової відповідальності» працює інакше, ніж традиційні науково-дослідні інститути та аналітичні центри.

Насправді, аналізи та статті можуть допомогти лише тоді, коли вони будуть доступні політиці та громадськості своєчасно. Тому Фонд не створює тривалих і масштабних досліджень, а зосереджує свій підхід на швидкому аналізі проблеми та викладі початкових ідей. Це дає можливість вирішити поточні соціальні проблеми та враховувати поточні технологічні та соціальні явища.

Для того аби залишатися максимально незалежним Фонд отримує  фінансування від різних донорських благодійних організацій.

У світі часто фальсифікуються дані опитувань. Разом з тим 56 % німців довіряють медіа. І такий рівень довіри зберігається вже протягом 30 років. Головним каналом інформації вважається суспільно-правове телебачення, щоденна преса вже не відіграє такої ролі, як раніше. Серед опитаних 6 % виборців у Німеччині визнають, що онлайн-медіа мають вплив на їхню думку. Найбільш популярною соціальною мережею для Німеччини є Facebook – 45 % користувачів. При тому молоде покоління поступово покидає цю соціальну мережу та йде до іншої – Instagram. 

Як живеться онлайн-журналістиці в Німеччині розповів Себастіян Ессер, засновник сайту «Krautreporter». У багатьох людей є проблема: ми краще інформовані, ніж будь-коли, але ми розуміємо все менше і менше. Тому з’явилася ідея цього проекту, яка полягає у тому, щоб кожного ранку читачі отримували найважливіші новини та огляд останніх історій минулого тижня електронною поштою. Це допомагає підписникам краще зрозуміти контекст поточних подій у політиці та суспільстві. Кожен матеріал – не просто новина, що відповідає на основні питання, а об’ємні аналітичні матеріали від 5 до 20 тисяч знаків. Можна назвати їх невеличкими книжечками. Матеріали стосуються суспільно-важливих тем та подають глибокий аналіз, а не лише повідомляють про те, що сталося. Ще одна особливість матеріалів проекту Krautreporter в тому, що вони майже зовсім не супроводжуються фото чи іншими візуальними елементами. Перша причина відмови від цих елементів – дорога робота фахівця, який зможе продукувати такий контент у редакції. Проект існує на кошти підписників, їх налічується близько 10 тисяч. Вартість підписки дорівнює п'ять євро на місяць. На відміну від Frankfurter Allgemeine Zeitung, провідної німецької надрегіональної газети, вартість підписки якої коштує 43 євро.

Проекту Krautreporter немає у соціальних мережах. Видавці відмовилися від цього тому, що розуміють, що всі мають свої інтереси, а для того, щоб бути незалежними, вони використовують лише електронні розсилки. Яким чином про проект дізнаються нові аудиторії? Кожен підписник має право подарувати для прочитання якийсь матеріал, який, наприклад, його дуже вразив. Звісно ж, це є одним зі шляхів залучення нової аудиторії. Окрім того, на сайті є ознайомчі версії матеріалів, які також приваблюють потенційних постійних читачів. Щотижня виходить електронний дайджест, який розсилається не лише підписникам, а й потенційним читачам. Колектив проекту часто проводить опитування з метою відбору найбільш цікавих тем для майбутніх матеріалів. Окрім того, матеріали, які були створені раніше також актуалізуються. Адже одна з основних особливостей цього видання – створювати матеріали, які не втрачатимуть своєї актуальності ні через день, ні через тиждень, ні навіть через рік.

Про роботу однієї з провідних німецьких щоденних газет нам розповіла Клаудія фон Зальцен, кореспондент у головній міській редакції газети «Der Tagesspiegel». Газета розповсюджується по всій країні. Та частина, яка поширюється всією Німеччиною, має бути готова та видрукувана до 17:40. А частина видання, яка поширюється у Берліні – до 23:00, щоб вранці читачі могли отримати свіжий випуск газети. Щодня цю газету читають близько 100 тисяч громадян. Співробітники газети пишаються тим, що видання читають ті, хто працюють у офісах депутатів Бундестагу. Девізом видання є вислів: «Пояснюємо причини подій, що відбуваються». Це ознака якісного видання, яке не лише інформує а й подає причинно-наслідкові зв’язки подій. Газета тісно співпрацює з прес-агентствами, які збирають інформаційні приводи для написання матеріалів. Окрім того, у багатьох країнах світу є власні кореспонденти, які висвітлюють інформацію з перших вуст.

Газета існує у онлайн-варіанті, до того ж «Der Tagesspiegel» належить до 20-ти найбільших газет, які читають у онлайні. Часто тексти публікуються на сайті раніше, ніж виходять у друк, при тому, що веб-версія поки що є безкоштовною. Як же тоді газета зберігає тиражі? Зараз редакція активно сперечається над введенням системи оплати за ознайомленнями з матеріалами онлайн. За цим принципом останнім часом починають працювати багато видань Німеччини.

Референт Німецької Спілки Журналістів (Der Deutsche Journalisten-Verband (DJV) Міхаель Клєм розповів про роботу профспілки журналістів та основні виклики, з якими сьогодні стикаються журналісти у Німеччині. Спілка налічує близько 35 тисяч членів – це половина від кількості журналістів у країні. Ще половина також знаходиться у складі профспілки, але вже іншої. Таким чином, близько 90 % журналістів належать до того, чи іншого профспілкового об’єднання. У Німеччині 95 % усіх журналістів мають вищу освіту (не завжди журналістську). У країні побутує практика волонтеріату – 2-річна оплачувана освіта, яка дозволяє потім працювати у медіа. Незалежно від того, чи належить журналіст до спілки, вона обов’язково захищає права кожного, хто працює у цій сфері.  

Це лише короткий екскурс у те, про що журналістам випала нагода дізнатися під час візиту. Німеччина багатогранна, прогресивна, вільна та незалежна країна, устави якої надихають інших прагнути до позитивних змін у багатьох сферах життя та професійного зростання.

12 жовтня 2018 року Міністр освіти і науки України зустрілася з представниками Посольств та міжнародних організацій для обговорення проміжних результатів діяльності проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» та планів на його продовження та розширення.

Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академією української преси і StopFake за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Метою проекту є розробка методологічних матеріалів з медіаграмотності та критичного мислення для вчителів вибраних класів та предметів.

Реалізація пілотного проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» розпочалась з жовтня 2017. Навчання за розробленими матеріалами вже відбувається у 4 містах України: Дніпро (13 шкіл), Маріуполь (13 шкіл), Тернопіль (12 шкіл), Чернігів (12 шкіл).

В рамках проекту 154 вчителі зазначених предметів пройшли спеціальне навчання та отримують методичні матеріали для предметів «Історія України» та «Всесвітня історія», «Українська мова» та «Українська література» – 8-мі класи та «Художня культура» – 9 клас. Термін виконання пілотного проекту жовтень 2017-грудень 2018 рр.

Нещодавно, міжнародна організація IREX отримала підтримку Державного департаменту США на продовження та розширення проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» починаючи з цього року і до вересня 2021 року. Реалізація проекту планується в тому ж форматі, але із більшою кількістю шкіл-учасників проекту та подальшою перспективою поширення діяльності на всю Україну.

Поступово, впродовж реалізації проекту, заплановано розширювати кількість міст та шкіл, які будуть брати участь в проекті. Так, починаючи з листопада 2018 року до проекту приєднаються ще 100 шкіл з 9 міст України, в 2020 – 250 шкіл і в 2021 – 250 шкіл, що допоможе охопити всі обласні центри України, а в загальній кількості до проекту буде залучено 650 шкіл. Також, проектом передбачається розробка навчальних матеріалів, які допоможуть інтегрувати елементи медіаграмотності та критичного сприйняття інформації в 9 існуючих шкільних предметів. Очікується, що впродовж реалізації проекту безпосередніми учасниками проекту будуть 2,900 вчителів та понад 47,500 учнів.

Надалі проект буде виконуватись у співпраці з Академією української преси та StopFake, а також за сприяння та активного залучення Міністерства освіти і науки України.

Міністр висловила підтримку діяльності проекту та його планів на розширення, а також запропонувала поширювати діяльність проекту на ще більшу кількість шкіл через використання онлайн інструментів освіти для залучення більшої кількості вчителів. Представники посольств та організації-виконавці проекту подякували Міністерству за підтримку проекту і домовились про постійну координацію діяльності в процесі реалізації проекту.