16 жовтня о 10:30 у Світі Кави (м. Львів, вул. Катедральна, 6, 2 поверх) відбудеться публічна дискусія на тему “Майже рівні. Як забезпечити жінкам рівний доступ до політики у Львові?”.
Захід відбудеться в рамках спеціальної теми “Жінки. Рівність. Політика” 5-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”, який організовує ГО «Центр UA».
У розвинених демократіях участь жінок у політичному житті невпинно зростає. Натомість в Україні існує значний дисбаланс жінок у вищих органах влади: до прикладу, серед чинного складу Парламенту жінки-депутати становлять лише 12,3% (відповідно до Порталу відкритих даних ВРУ). Публічне обговорення — один з багатьох необхідних кроків, що має актуалізувати проблему та сприяти подоланню упереджень в українському суспільстві.
Учасники дискусії:
Модерація: Наталя Соколенко, журналістка “Громадського радіо”.
Питання до обговорення:
До дискусії запрошуються викладачі і студенти, громадські активісти, журналісти, представники політичних партій та виконавчої влади.
Також під час дискусії відбудеться відкриття виставки кращих робіт на спеціальну тему
“Жінки. Рівність.Політика” 5-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”. Роботи експонуватимуться на виставкових стедах міста на площі Ринок з 16 до 31 жовтня.
Подія на Facebook
Контакти:
cenzuri.stop@gmail.com, 050 494 58 30
Довідково:
Ідея конкурсу виникла середі журналістів руху “Стоп цензурі!” у 2010 році, а завдяки активістам громадської організації “Центр UA” перетворився на самостійний проект, що у 2018 році проводиться в п’яте. Конкурс є міждисциплінарним проектом, який відрізняє демократичний формат – взяти участь може кожен охочий незважаючи на освіту, громадянство чи вік.
У 5-му Міжнародному конкурсі «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» взяли участь українські та іноземні громадяни з 19 країн, у тому числі з Польщі, Італії, Мексики, Ірану, Еквадору, Китаю та ін. На конкурс надійшло 610 робіт різного формату. За його перебігом спостерігали інтернет-користувачі з 93-х країн.
Щиро дякуємо всім, хто взяв участь в опитуванні АУП щодо моніторингу новин національного телебачення. Дані контент-аналізу українських теленовин в першу чергу спрямовані на інформування висококваліфікованої фахової громадськості, тому нам важливо знати думку всіх, хто зацікавлений нашим дослідженням.
40% респондентів вивчають дані дослідження для власного користування або підготовки своїх матеріалів. Ще 25% слідкують за результатами дослідження, але не використовують їх в роботі. Сподіваємося, що інші, 35 % опитаних, матимуть змогу ознайомитись з результатами нових досліджень АУП.
49% опитаних респондентів хотіли б ознайомитись з даними моніторингу в онлайн форматі, 33% надають перевагу формату прес-конференції і для 10% опитаних зручно було б переглянути результати у друкованому вигляді.
80% опитаних зацікавлені у вивченні нових результатів дослідження АУП під час передвиборчої кампанії, інші респонденти прагнули б ознайомитись з цими даними в альтернативному форматі презентації. Приємно, що особиста позиція понад 50% респондентів під час наступних виборів в Україні буде базуватися зокрема на результатах дослідження. Їх готові підтримати ще 15% у разі, якщо буде змога ознайомитися з результатами в альтернативному форматі презентації. Інші формують власну думку, що не залежатиме від опублікованих даних.
9 жовтня о 13:00 у Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького (бульвар Шевченка, 81, 2 поверх, конференц-зала) відбудеться відкриття виставки плакатів та публічна розмова на тему “Жінки. Як забезпечити рівний доступ до політики у Черкасах?”.
Захід відбудеться в рамках спеціальної теми “Жінки. Рівність. Політика” 5-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”, який організовує ГО «Центр UA» у партнерстві з Центром гендерних досліджень і комунікації ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
У розвинених демократіях участь жінок у політичному житті невпинно зростає. Натомість в Україні існує значний дисбаланс жінок у вищих органах влади: до прикладу, серед чинного складу Парламенту жінки-депутати становлять лише 12,3% (відповідно до Порталу відкритих даних ВРУ). Публічне обговорення — один з багатьох необхідних кроків, що має актуалізувати проблему та сприяти подоланню упереджень в українському суспільстві.
Учасники дискусії:
Модерація: Наталя Соколенко, журналістка “Громадського радіо”.
Питання до обговорення:
До дискусії запрошуються викладачі і студенти, громадські активісти, журналісти, представники політичних партій та виконавчої влади.
Також під час дискусії відбудеться відкриття виставки кращих робіт на спеціальну тему “Жінки. Рівність.Політика” 5-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”.
Контакти:
cenzuri.stop@gmail.com, 050 494 58 30
Довідково:
Ідея конкурсу виникла середі журналістів руху “Стоп цензурі!” у 2010 році, а завдяки активістам громадської організації “Центр UA” перетворився на самостійний проект, що у 2018 році проводиться в п’яте. Конкурс є міждисциплінарним проектом, який відрізняє демократичний формат – взяти участь може кожен охочий незважаючи на освіту, громадянство чи вік.
У 5-му Міжнародному конкурсі «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» взяли участь українські та іноземні громадяни з 19 країн, у тому числі з Польщі, Італії, Мексики, Ірану, Еквадору, Китаю та ін. На конкурс надійшло 610 робіт різного формату. За його перебігом спостерігали інтернет-користувачі з 93-х країн.
Премія кінокритиків України КІНОКОЛО заснована у 2018 – вона визначить досягнення українського кінематографа та діячів кіноіндустрії за останній рік від імені спільноти кінокритиків України.
Премія присуджується у номінаціях за найкращі повнометражний ігровий фільм, короткометражний ігровий фільм, документальний фільм, відкриття року, режисера, акторку та актора. Лідерами за кількістю номінацій стали драми «Донбас» Сергія Лозниці (4 номінації) та «Кіборги. Герої не вмирають» (3 номінації) Ахтема Сеїтаблаєва.
До комітету «Кінокола» входять кінокритики та кінознавці, які є членами ФІПРЕССІ; українські кінокритики, чиї рецензії та критичні матеріали виходять в друкованій пресі, онлайн-медіа, на радіо або телебаченні; журналісти, які видають аналітичні матеріали про українське кіно в ЗМІ.
На премію номінувалися стрічки українського виробництва, які були вперше показані в Україні в період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року включно, а саме мали кінотеатральний прокат на території України або були показані вперше на українському кінофестивалі.
Лауреати премії будуть оголошені на урочистій церемонії нагородження 26 жовтня під час відкриття кінофестивалю «Київський тиждень критики».
«Київський тиждень критики» – це міжнародний кінофестиваль, створений з метою ознайомлення українських глядачів із найкращими новими фільмами, обраними професійними українськими кінокритиками. До програми фестивалю увійдуть фільми з лайн-апів головних світових кінофестивалів цього року, а також стрічки, що мали значний вплив на історію кінематографу або присвячені визначним діячам кіномистецтва. У 2018 році фестиваль проходитиме вдруге – з 26 жовтня по 1 листопада, у кінотеатрі «Жовтень». Програма фестивалю та початок акредитації на покази будуть оголошені 1 жовтня на сайті www.kcw.com.ua
Організаторами кінопремії виступають Спілка кінокритиків України, Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!», та компанія «Артхаус Трафік» за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду
Найкращий повнометражний ігровий фільм
«Донбас» (реж. Сергій Лозниця)
«Вулкан» (реж. Роман Бондарчук)
«Гiрська жiнка: На вiйнi» (реж. Бенедикт Ерлінґссон)
«Кіборги. Герої не вмирають» (реж. Ахтем Сеїтаблаєв)
Найкращий короткометражний ігровий фільм
«Mia donna» (реж. Павло Остріков)
«Штангіст» (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук)
«Крокодил» (реж. Катерина Горностай)
«Поза зоною» (реж. Нікон Романченко)
Найкращий документальний фільм
«Дельта» (реж. Олександр Течинський)
«Міф» (реж. Леонід Кантер, Іван Ясній)
«Будинок «Слово» (реж. Тарас Томенко)
«Михайло та Даниїл» (реж. Андрій Загданський)
Відкриття року
«Коли падають дерева» (реж. Марися Нікітюк)
«Герой мого часу» (реж. Тоня Ноябрьова)
«Сторожова застава» (реж. Юрій Ковальов)
«Міф» (реж. Леонід Кантер, Іван Ясній)
Найкращий режисер
Сергій Лозниця – «Донбас»
Олександр Течинський – «Дельта»
Тета Цибульник, Еліас Парвулеско – «Dendro dreams»
Павло Остріков – «Mia donna»
Ахтем Сеїтаблаєв – «Кіборги. Герої не вмирають»
Найкращий актор
Георгій Делієв – «Донбас»
В'ячеслав Довженко – «Кіборги. Герої не вмирають»
Сергій Степанський – «Вулкан»
Сергій Фролов – «Таємний щоденник Симона Петлюри»
Найкраща акторка
Анастасія Пустовіт – «Коли падають дерева»
Ірма Вітовська – «Брама»
Олеся Жураківська – «Донбас»
Наталія Половинка – «Тера»
Друзі! Маємо для Вас корисну звістку!
За загальною редакцією Валерія Іванова, Наталії Костенко та Катерини Батаєвої вийшов навчальний посібник «Сучасні методики контент-аналізу» виданий ТОВ «Видавничий дім «КОНДОР».
У навчальному посібнику розглянуті теоретичні та процедурні аспекти контент-аналізу, а також методики дослідження медіа-текстів, медіа-образів, телереклами, кібер-комунікації, шкільних підручників, політичних програм партій, інавгураційних промов президентів тощо.
Посібник розрахований на студентів, аспірантів та викладачів соціологічного, гуманітарного та філософського факультетів, факультету журналістики, а також фахівців в галузі політології, візуалістики, комунікативістики, соціології, культурології, теорії освіти, журналістики та філософії.
В одному із розділів, представлені дані щорічних моніторингів, які здійснює Академія української преси за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу.
З питань одержання посібника, будь ласка, звертайтеся до «Видавничий дім «КОНДОР».
Дякуємо!
Ви знаєте про можливості та перспективи освітньої реформи? Чи підозрюєте, що чекає на вчителів, учнів, батьків? У Тернополі 26-27 вересня 2018 року учасники семінару «Як зрозуміло писати про реформу освіти», мали змогу довідатися про всі тонкощі реформи для майбутньої інтерпретації своїм читачам.
Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу при фінансуванні Міністерства закордонних справ Німеччини.
Отже, можемо зробити такі висновки щодо створення нового освітнього середовища:
Як висвітлювати ці позиції у медіа розповідали медіаексперти під час своїх панелей.
Валерій Іванов — президент Академії української преси: «Наявність плюралізму, перевірених фактів, експертної думки — є базою професійного тексту».
Валерій Іванов
Андрій Юричко — медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка: «Аудиторія не приймає вибачень. Якщо ви подали недостовірну інформацію, очікуйте на втрату довіри з боку читача».
Андрій Юричко
Галина Титиш — керівник ГО «Смарт освіта», редактор-засновник «Українська правда. Життя»: «Освітня реформа — важлива тема. Докладіть зусиль, щоб в ній розібратися і попит на ваш матеріал буде завжди».
Галина Титиш
Разом з тим, в рамках семінару відбулася презентація книжки Фолькера Вольффа «Журналістика газет і журналів». Це сучасний підручник, що створений нещодавно, але вже витримав два видання в Німеччині. Досвідчений викладач, з великим практичним досвідом як у газетній, так і в журнальній журналістиці, Ф. Вольфф детально розповів і показав, як правильно використовувати матеріали різних жанрів та досягати ефектів у різних видах пресової журналістики. Переклад та видання здійснені за підтримки Фонду Фрідріха Науманна. Усі учасники семінару отримали примірник цього видання.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
24-25 вересня у Рівному відбувся семінар «Як зрозуміло писати про реформу освіти». Організаторами заходу є Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу при фінансуванні Міністерства закордонних справ Німеччини.
Володимир Олійник, менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу розповів учасникам про діяльність Фонду та можливості, які передбачені для журналістів України.
Володимир Олійник
Під час семінару обговорювалися базові засади освітньої політики, без яких неможливо створити професійний журналістський матеріал, зокрема:
Як дізнатися про потреби цільової аудиторії? Як працювати із джерелами інформації? Коли залучати експертів? Ці позиції розтлумачував Президент Академії української преси Валерій Іванов:
«Коли ви пишете про реформу освіти, треба зображувати не тільки її переваги, а й недоліки. Не варто підходити до цього питання однобоко. Плюралізм має домінувати, а баланс бути базисом вашого матеріалу», — зазначив експерт.
Що змінить Нова українська школа? Який матиме зміст, структуру та головне — якість? На кого в більшій мірі розрахована реформа? Відповіді на ці питання дала радниця міністра освіти України, заслужена журналістка України Іванна Коберник:
«Насамперед реформа для дітей. Вона має на меті вирішити проблему орієнтованості освіти на життя, перехід від школи знань до школи компетентостей — динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення», — сказала експертка.
Іванна Коберник
Де журналісту черпати інформацію? Як отримати доступ до цікавих джерел? З чого почати матеріал та як обіграти складну тему через призму простого героя? Секретами по створенню успішного тексту поділився медіатренер та журналіст, викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Юричко:
«Журналіст виступає, зокрема, посередником між аудиторією та владою. При написанні треба враховувати експертні точки зору, а не загальне бачення ситуації. Потрібно досконало розібратися у питанні, яке висвітлюєте, та дати повну картину для сприйняття», — підкреслив експерт.
Андрій Юричко
Ольга Мітчук, декан факультету журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука висловила подяку організаторам та додала: «Семінар пройшов динамічно та продуктивно, змістовно та корисно для всіх учасників».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу при фінансуванні Міністерства закордонних справ Німеччини провела семінар «Як зрозуміло писати про медичну реформу». Захід відбувся 20-21 вересня у Черкасах.
Семінар, цільовою аудиторію якого були журналісти та студенти-журналісти, передбачав для них можливість дізнатися, які ж підводні камені має реформа медицини в Україні та як професійно її висвітлювати в медіа.
Розпочав захід менеджер проектів Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Володимир Олійник. Він розповів про діяльність німецького Фонду та висловив підтримку медійній сфері: «Нашою ключовою позицією є свобода слова — це домінуюче поняття ліберальної політики. Також не менш важливим аспектом для Фонду є подолання корупції».
Під час міні-презентації видання Фолькера Вольфа «Журналістика газет і журналів», яке було перекладене та надруковане за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, Валерій Іванов зазначив: «Книга стане в нагоді регіональним журналістам, адже автор — видатний журналіст, редактор регіональних німецьких медіа, у книжці викладено виключно практичні поради щодо створення матеріалу».
Медіаекспертами виступили провідні фахівці України:
Сергій Чернявський — тренер та консультант для видавництв і профільних організацій в Україні, Білорусії, Казахстані. Член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси;
Євген Гончар — сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України.
Обидва фахівці зійшлися на думці, що при написанні матеріалу на медичну тематику журналістові необхідний належний рівень компетенції. Позаяк питання здоров'я вкрай чутливе для суспільства. Учасникам було надано теоретичні та практичні напрацювання для написання власник текстів.
Редактор радіо «Рось» Черкаської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України Іван Лила після дводенного семінару поділився з нами враженнями: «Я дізнався про нові кути подачі, наприклад, як знайти родзинку, яку не висвітлюють інші журналісти. Взагалі, відповідальність на журналіста покладена величезна, якщо він подає недостовірну інформацію — це перш за все клеймо на медіа, яке він представляє».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
У Києві оприлюднили імена переможців 5-го Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни», організатором якого виступила громадська організація “Центр UA”.
Конкурс, що увійшов до списку 100 кращих інформаційних кампанії в світі щодо захисту свободи слова від Index Censorship, приймає роботи на основну та спеціальну теми. Цьогорічна спеціальна тема «Жінки. Рівність. Політика» поповнилась роботами про боротьбу за права жінок у країнах Близького Сходу. Серед робіт основної теми конкурсу, які традиційно присвячені захисту свободи слова, більшість стосується проблеми розповсюдження фейкових новин.
Всього на конкурс надійшло 610 робіт різного формату. В проекті взяли участь мешканці 19 країн, зокрема, з Ірану, Італії, Китаю, Македонії, Польщі, Сингапуру та Еквадору. За перебігом конкурсу спостерігали інтернет-користувачі із 93 країн світу.
Із найкращими роботами конкурсу кияни можуть ознайомитись у фойе станції метро Майдан Незалежності до 28 вересня 2018 року, а також в Американському домі до 12 жовтня.
***
Переможцями спеціальної теми «Жінки. Рівність. Політика» стали Ардалана Гавагі / Ardalan Gavahi із роботою «Побач!», а також Фаршада Зареї з постером «Тиха» / Silent.
Спеціальна нагорода журі за висвітлення проблеми із захистом прав жінок у країнах Близького Сходу і Африки присуджена Фаршаду Iзапуру / Farshad Isapuor за постер
«Поза критикою»/ Uncritical.
Номінантами спеціальної теми у категорії “Зображення” були: Рамін Бегроузі / Ramin Behrouzi, постер «Стоп цензурі жінок» / Stop censoring women; Могамед Золтані / Mohammad Soltani, постер «Стоп цензурі» / Stop Censorship; Машид Хашемі / Mahshid Hashemi, постер «Жінки. Рівність. Політика» – 1 / «Wоmen. Equality. Politics» – 1.
У категоріях «Вірш», «Гасло», «Текст», «Мультимедіа» журі прийняло рішення переможців не визначати.
Переможців спеціальної теми конкурсу визначило журі у складі Надії Бабинської-Вірної, медіа-експертки, журналістки; Ганни Довгопол, координатора програми «Гендерна демократія» Фонду ім.Гайнріха Бьолля в Україні; Тетяни Печончик, правозахисниці, голови правління ГО “Центр інформації про права людини»; Ірини Славінської, координаторки кампанії “Повага”, продюсерки радіо “Культура”; Ніни Потарської, консультантки Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу.
***
Переможцем основної теми в категорії “Зображення” став Ліджі Янг / Lijie Yang з постером «Управління — не контроль» / Manаgement is not monitoring.
Номінантами у категорії “Зображення” були: Квівен Лі / Qiuwen Li / постер Fake News«Фальшиві новини»; Марія Костюкова / Maria Kostiukova, постер Are you sure? / «Ти впевнений?»; Патрися Лонгава / Patrycja Longawa, постер Fake News / «Фальшиві новини»;
Мінглян Лі / Mingliang Li, постер Big Brother is watching You / «Великий Брат стежить за
тобою».
Переможцем основної теми в категорії «Вірш» став Артем Полежака / Artem Polezaka за роботу «Радіо 200» / Radio 200.
У категоріях «Гасло», «Текст», «Мультимедіа» журі прийняло рішення переможців не визначати.
Переможців основної теми конкурсу визначило журі у складі: Віри Балдинюк, журналістки, редакторки часопису KORYDOR; Костянтина Марценківського, дизайнера, клуб ілюстраторів Pictoric; Максима Луночкина, активіста, «Лабораторія цифрової безпеки»; Євгена Семененко, дизайнера, Асоціація молодих дизайнерів «Варто»; Насті Станко, журналістки, «Громадське»; Любові Якимчук; поетки, сценаристки.
***
Cпеціальна нагороду від організаторів отримав Антон Гусаковський / Anton Gusakovskiy за серію постерів на теми протидії цензурі і рівного доступу українських жінок до політики (посилання 1, 2, 3, 4, 5, 6)
***
За результатами голосування інтернет-користувачів переможцями стали:
“Зображення” — Samira Bashar;
“Вірш” — Артем Полежака, “Радіо 2000”;
“Гасло” — Леонід Гапеєв;
“Текст” — Леонід Гапеєв, “Внутрішній голос був правий?”;
“Мультимедіа” — Олена Хімчик, “Шекспір напише не про нас”.
З усіма роботами можна ознайомитись на платформі конкурсу
Фото з відкриття виставки на ст. метро Майдан Незалежності.
Фото з відкриття виставки в Американському домі.
Контакти:
066 748 83 16
cenzuri.stop@gmail.com
Довідково:
Міжнародний конкурс «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» у 2018 році відбувся вп’яте. Його особливістю є демократичність — участь може взяти кожен охочий незалежно від віку, статі, громадянства, освіти. Конкурс покликаний сприяти широкій дискусії про захист свободи слова, доступу до публічної інформації та протидії цензурі, а також на суспільно-важливу спеціальну тему. Цьогорічна спеціальна тема — «Жінки. Рівність. Політика».
5-й Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” впроваджується в рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр.
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку, організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. ПРООН співпрацює з понад 170 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв‘язання глобальних та національних проблем в галузі людського розвитку.
