Заява
Коаліції «За вільний Інтернет» та громадських організацій щодо Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275
Коаліція «За вільний Інтернет» засуджує чергову спробу введення цензури в Україні під прикриттям боротьби з російською пропагандою.
Низка народних депутатів, серед яких Іван Вінник, Оксана Білозір, Олена Матузко, Тетяна Чорновол та інші, 7 листопада 2018 року зареєстрували у парламенті Проект Закону «Провнесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275. Документ пропонує надати Верховній Раді України виключне право виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України.
Варто зауважити, що Закон України «Про санкції» допускає застосування спеціальних заходів до громадян України лише якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Зважаючи на це, автори законопроекту запропонували вважати елементом тероризму надання «інформаційної підтримки терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України». Така підтримка може полягати у створенні або поширенні інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, чи позитивно їх висвітлює.
Засуджуючи будь-які прояви тероризму, Коаліція «За вільний Інтернет» вважає, що запропоновані законопроектом положення не можуть вважатися ефективним засобом протидії існуючим загрозам, і, на жаль, створюють чергову можливість влади свавільно і незаконно втручатись у свободу вираження поглядів та діяльність ЗМІ (у тому числі, Інтернет-видань), що є особливо загрозливою в умовах наближення виборів.
Застосування Закону України «Про санкції» для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип «законності» вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень.
Надання Верховній Раді виключного права визначати щодо яких ЗМІ можуть застосовуватись санкції не лише продовжить практику незаконного блокування та припинення діяльності медіа, але й створить реальні загрози політичної цензури та тиску на ЗМІ під час виборчого процесу. Зазначений законопроект не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористочної діяльності. Таким чином, народні депутати отримають практично необмежене право втручатися у діяльність ЗМІ, ґрунтуючись лише на власній політичній волі.
Коаліція також зауважує, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Для обмеження ж незаконного контенту в мережі Інтернет мають бути розроблені інші, судові, механізми, які відповідатимуть міжнародним стандартам захисту прав людини. Зокрема, відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку. При цьому, рішення має бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та ґрунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.
З огляду на вищезазначене Коаліція «За вільний Інтернет» закликає:
Ініціаторів проекту – відкликати Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275;
Народних депутатів –
Учасники Коаліції «За вільний Інтернет»:
ГО «Платформа прав людини»
ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
ГО «Центр інформації про права людини»
ГО «Кримська правозахисна група»
Представництво Freedom House в Україні
Микола Костинян
Громадські організації-підписанти:
Академія української преси
Центр громадянських свобод
ГО “Інститут масової інформації”
ГО “Донецький інститут інформації”
ГО “Детектор медіа”
ГО ”Інформаційна безпека”
Національна спілка журналістів України
Кількість учасників обмежена – є тільки 20 вільних місць. Просимо ОПЕРАТИВНО реєструватися – часу до семінару залишається зовсім небагато.
Форма для реєстрації – тут: https://goo.gl/forms/XVCD8NIlDZ6Z7eyx2
Дедлай подачі анкет 14 листопада 2018 року.
Кожен учасник отримає підтвердження від організаторів про те, чи затверджена його/її кандидатура до участі в семінарі. У цьому підтвердженні буде міститися інформація про квитки, логістику та інші питання.
Пріоритет віддаватиметься журналістам та редакторам з місцевих медіа.
Якщо вам потрібна детальна інформація або ви маєте додаткові питання – пишіть безпосередньо організаторам, контакт в Таллінні – Піп Ліллемагі (Peep Lillemägi), peep@liberalism.ee
НАЗВА СЕМІНАРУ: Ліберальні цінності та громадська думка для українських журналістів у Таллінні
ДАТИ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: з 27 по 29 листопада 2018 року, Таллінн, Естонія.
Детальніше за посиланням>>>
Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні запрошує журналістів взяти участь у семінарі присвяченому стандартам журналістики, менеджменту та маркетингу видань. Захід відбудеться у місті Суми 4-5 грудня 2018 року.
Можливо, ви знаєте всі тонкощі менеджменту, принципи маркетингу та дотримуєтеся стандартів у роботі. Але ми впевнені, що відвідавши семінар ваш професійний бекграунд поповниться новими надбаннями. Ми дамо відповіді на всі актуальні запитання аудиторії. Зареєструватися можна за посиланням>>>
Тренери:
 |
Валерій Іванов – президент Академії української преси. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
 |
Вернер Д’Інка – відомий німецький журналіст і один з видавців щоденної німецької газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Також він обіймає посаду Президента Франкфуртського прес-клубу, є директором на громадських засадах Вільного російсько-німецького інституту публіцистики в місті Ростов-на-Дону, а також членом Ради мережі «Osteuropa-Berichterstattung». Д’Інка – професор кафедри редакційного менеджменту в Університеті мистецтв м. Берліна. Пан Д’Інка регулярно викладає в університетах міст Гісен та Зіген. |
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Харчування, проживання (одна ніч у готелі) за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд до м. Суми здійснюється при наявності оригіналів квитків.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Громадські слухання щодо фізичної безпеки журналістів та свободи слова відбулися 1 листопада 2018 року у Києві. Організатор заходу – Національна спілка журналістів України (НСЖУ).
До розгляду були винесені питання утисків свободи слова, боротьби з системною безкарністю та фізичною агресію стосовно журналістської діяльності.
Спікерами на панельних дискусіях виступили громадські діячі, активісти, представники громадських організацій, правозахисники, журналісти. В обговоренні взяв участь Президент Академії української преси Валерій Іванов, він зауважив, що проблема вільної, безпечної роботи журналістів має виняткове значення для функціонування демократичного суспільства.
Захід відбувся напередодні Міжнародного дня боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів, що відзначає ЮНЕСКО 2 листопада.
Протягом останніх одинадцяти років у світі вбито понад 1000 журналістів. У 2017 році 55% журналістів було вбито в країнах, де відсутні збройні конфлікти.
Як повідомляє НСЖУ, у спеціальній доповіді ЮНЕСКО «Безпека журналістів та небезпека безкарності» даними за 2018 рік, до списку із 1010 загиблих у світі протягом 2006-2017 років, додалося 10 журналістів, які загинули на території України.
29-31 жовтня 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела 3-денний тренінг-інтенсив з підготовки тренерів з медіаграмотності, який відбувся неподалік Києва у готельному комплексі «Пуща Лісова».
Розпочала роботу з майбутніми тренерами Олена Тараненко, завідувачка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса. Учасники разом з тренером перевірили на практиці як створюються газети та як, залежно від приналежності медіа, обираються акценти у тій чи іншій події. Також заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Тренер продемонструвала залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями. Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття різної інформації.
Окрім того, учасники в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Другого дня в рамках тренінгу з учасниками працював Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні», журналіст розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Про різницю між вертифікацією та фактчекінгом учасники дізналися не лише зі слів тренера, а й на практиці, провівши верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею.
Навчання з Тетяною Івановою, тренером, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси відбувалося у крeативній та інтeрактивній формі з малюнками, прeзeнтаціями, командною роботою. Учасники отримали цінні поради про тe, що в аудиторії важливо забeзпeчити живe спілкування, працювати з учасниками адрeсно. Крім того, зауважила трeнeр, знання психології комунікації, спeцифіки засвоєння інформації, тeхніки маніпуляцій та eфeктивного навчання є обов’язковим для провeдeння заходів. Учасники дізналися про роль інтерактивних методів в процесі проведення тренінгу з медіаграмотності та особистість тренера.
Марина Ячменик, аспірантка Сумського державного університету імені А.С. Макаренка прокоментувала у соціальній мережі участь у заході наступним чином: «Триденний тренінг для тренерів із медіаграмотності порадував новими методами, прийомами, формами шляху до оволодіння надсучасного сприйняття поняття медіаграмотність. Завдяки кваліфікованим тренерам Тетяні Івановій, Олені Тараненко, Олександру Гороховському – цей шлях видався нам, учасникам тренінгу, надзвичайно захоплюючим, корисним, інформативним. Тренери вчили не боятися виходити за межі буденного сталого сприйняття речей, не бути «сліпими кошенятами» під час перебування у світі хаосу інформації, не боятися шукати першоджерела, не забувати про медіагігієну, критично та медіаграмотно бути не тільки медіаспоживачем, розрізняючи пропаганду та маніпулятивну брехню, а й формувати аргументоване власне бачення подій та уміти створювати якісний медіапродукт! Колосальний досвід глибоко шанованих тренерів (не лише в Україні), а й далеко за межами різних континентів, допоможе нам, учителям, викладачам, бібліотекарям грамотно увести медіаосвітні категорії (медіаосвіта, медіаграмотність, засоби медіа, інтерактив, фактчек, маніпуляція) у різні сфери професійної діяльності та сприятиме у проведенні вже власних тренінгів для різних цільових груп населення. Дякуємо тренерам за створену атмосферу взаємодії та взаєморозуміння у групі, за уміння об’єднувати, а не ділити! І, окремо – Тетяні Івановій за надміцну енергію, яка змушує мінятися, рухатися вперед та неперевершену майстерну подачу матеріалу; за той рівень Майстра, коли глибоко шанований науковець руйнує стереотипи сталого образу тренінгу; де головне, щоб було цікаво, а отже і дієво, а тому можна присісти і на підлогу, як у пісочницю, щоб «докопатися» до істини, і обклеїти щойно створеними ідеями усі стіни залу; Олені Тараненко за інтерактив, за можливість подивитися на медіаграмотність «із середини»; Олександру Гороховському за відвертість та розуміння того, що верифікація це все-таки елемент фактчеку! Хочеться побажати тренерам активно продовжувати робити світ медіаграмотнішим, а ми у цьому допоможемо! Тож бути медіаграмотним – це вже стиль життя! Вперед до змін!».
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Ввечері 23 жовтня 2018 року радикально налаштовані особи здійснили напад на ромів, які перебували поруч з Центральним залізничним вокзалом «Київ-Пасажирський».
Новина була поширена майже всіма українськими ЗМІ, зокрема, телеканалами та інтернет-ресурсами.
Комісія з журналістської етики занепокоєна порушенням норм етики журналістами та редакціями, а також транслюванням мови ворожнечі в засобах масової інформації.
Що не так робили ЗМІ з точки зору журналістської етики?
1. Більшість медіа зробили у заголовках акцент на національності, хоча злочини не мають національності.
Це є порушенням п. 15 Кодексу етики українського журналіста про те, що вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.
Деякі медіа назвали ромську громаду “крадіями”. Наприклад, ТСН на “1+1” на своєму сайті розмістив такі хештеги як: #злодії #роми #крадіжки під матеріалом “Кишенькові злодії, яких вигнали з-під київського вокзалу, пообіцяли повернутися”
Крім того, сайт Politeka опублікувало ксенофобський матеріал під заголовком “Зачистка воров-цыган в Киеве: что произошло потом, поражает” .
2. У більшості матеріалів відсутній баланс сторін, адже до коментарів не були залучені правозахисники, які займаються захистом прав національних меншин в Україні.
Це становить порушення п.10 Кодексу, відповідного до якого, точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
3. Як єдине джерело інформації в окремих матеріалах використовувався ксенофобський допис у соціальній мережі Фейсбук активіста радикальної націоналістичної організації С14 Сергія Бондара (наприклад, Главком та УНІАН та 24 канал).
Це є порушенням п. 6. Кодексу етики українського журналіста на повагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.
4. Надання великої емоційної забарвленості при висвітленні інциденту та подання не фактів, а власних оціночних суджень. Наприклад, “Радикали з С14 прогнали ромів з їх улюбленого місця” та “Київський вокзал "зачистили" від ромів: фото наслідків вражають уяву” Znai.ua
Це порушує п.9. Кодексу етики українського журналіста про те, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.
5. Крім того, за кілька днів до цього інциденту, Станіслав Мірошниченко, заступник головного редактора видання “Фокус” транслював мову ненависті на своїй сторінці у Фейсбук:
“Нетолерантности пост. Цыгане на киевском ж/д вокзале окончательно слетели с катушек. Національна поліція України України, Arsen Avakov, делайте с этим что-то”.
Комісія з журналістської етики нагадує, що головним завданням журналіста є об’єктивне висвітлення подій, а не заклик до поширення мови ненависті.
П. 15 Кодексу етики українського журналіста говорить про те, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання.
Як журналістам варто писати про ромську спільноту? Як висвітлювати ромську тематику коректно, щоби не породжувати стереотипів та не розпалювати ворожнечі? Наводимо матеріал правозахисниці і журналістки Ольги Веснянки на “Детектор медіа”.
Комісія з журналістської етики радить у всіх чутливих випадках керуватися Кодексом етики українського журналіста, а також звертатися до Комісії за роз'ясненням чи порадою.
Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Вінниці. Ми вважаємо, що кожен має право висловити свою думку і тому ми надаємо людям таку можливість.
31 жовтня о 16:00 (місце буде повідомлене зареєстрованим учасникам) Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.
В обговоренні візьмуть участь:
- Світлана Остапа, Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»
- Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"
- Ірина Земляна, медіатренерка, медіаекспертка Інституту масової інформації (ІМІ)
- Роман Якель, журналіст з м.Тернопіль, працює в «Дзеркало тижня», Член Комісії з журналістської етики
Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Вінниці.
Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація:
https://goo.gl/forms/S5vI6mXnEK2OHIGS2
Погодьтеся, володіти навичками критичного мислення – нелегка справа. Адже потрібно охопити спектр знань не тільки в контексті перевірки інформації та маніпулятивного впливу зі сторони медіа, а й вміти мультиплікувати отримане.
Саме задля поглиблення знань з медіаграмотності Академія української преси за підтримки DW Akademie провела тренінг для тренерів другої посиленої фази.
Двадцять учасників з усієї України протягом трьох днів вивчали нові методики та інтерактивні прийоми.
Перший модуль «Фейкові новини та маніпуляції» відбувся 19-21 жовтня 2018 року поблизу Києва у готельному комплексі «Пуща Лісова».
Фідбек від медіатренерів проекту:
Медіатренером, завідувачем кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Тараненко була проведена практична робота з учасниками — «Купуємо медіа», «Упаковка медіпродукту», «Медійна кухня в лісі» тощо.
«Всі три дні пройшли під знаком синергії. Поглиблена фаза й передбачала саме це — об'єднання спільних інтелектуальних зусиль, творчої енергії та досвіду тренерів у роботі на результат. Кількість (і, головне, якість) нових ідей направду вражає. Підвищення рівня свідомого споживання інформації, інформаційної безпеки й захищеності, рівня медіаграмотності та критичного мислення тих, до кого підуть наші тренери, обов'язково буде досягнено!», — сказала Олена Тараненко.
Тетяна Матичак, журналіст, медіатренер, експерт з фактчекінгу говорила з учасниками щодо важливості практичного застосування критичного мислення, виявлення когнітивних упереджень, розрізнення фактів та суджень, підкресливши наступне: «Проведення поглиблених тренінгів надзвичайно важливо. Адже технології створення пропаганди постійно розвиваються. Такі тренінги дозволяють отримати знання про нові методики викладання і перейняти досвід колег-тренерів, здобутий під час проведення занять для населення. Здобутий раніше тренерський досвід учасників також мультиплікується через їхніх колег з інших регіонів».
Про те, як сприймати інформацію критично, розповідала медіатренер Михайлина Скорик. Учасники аналізували політичні маніпуляції у медіа, причини замовлення джинси та методи перевірки джерел.
«Медіаграмотність — це те, чого нині критично бракує українському суспільству. На цій фазі тренінгу важливо, що ми поєднали світ журналістів, які виробляють медіаконтент, та вчителів і тренерів, які вчать його критично споживати — це сприятиме кращому розумінню інформаційного простору в Україні», — сказала журналістка Михайлина Скорик.
Фідбек від учасників проекту у Фейсбук:
Світлана Ізбаш: «Вдале завершення першого модулю другої посиленої фази тренінгу для тренерів з медіаграмотності. Вдалося наповнити свій кошик грибочками з лісової галявини. Які саме грибочки у моєму кошику? А ось такі…читати далі>>>
Тетяна Махиня: «У когось ще триває ранок вихідного дня, а ми вже встигли стати власниками українських медіа…читати далі>>>
Наталія Войтович: «З собою до Львова беру нові кейси, нові знайомства, круті емоції, суперові враження і великі надії…читати далі>>>
Олександра Усенко: «Нові ідеї, знайомства та натхнення для подальшої роботи. Вже чекаю на наступний модуль… читати далі>>>
До зустрічі у листопаді. Далі — більше!
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Шановні колеги!
Вшанувати пам’ять з нагоди 100-річчя від Дня Народження видатного журналіста, журналістикознавця, викладача, декана факультету журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (1972—1982 рр.) Дмитра Михайловича Прилюка (1918-1987 рр.) запрошує Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Зустріч відбудеться 15го листопада 2018 року о 14:10 у Великій актовій залі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, Мельникова 36/1).
Телефон для довідок: +38 (044) 481-44-20
e-mail: 4831355@ukr.net
Колеги, УАМБ звертає вашу увагу на важливий захід!
Естонська Академія Лібералізму (Estonian Academy of Liberalism) організовує семінар для українських журналістів у Таллінні, Естонія. Семінар присвячений питанням ліберального мислення та об’єктивності у висвітленні новин і відбудеться 27-29 листопада. Робоча мова – російська. Витрати на дорогу та проживання бере на себе приймаюча сторона.