Про необхідність союзу теорії і практики в підготовці та перепідготовці журналістських кадрів говориться багато. Саме ці питання в черговий раз порушувалися на факультеті філології та масових комунікацій Маріупольського державного університету, де 16 квітня відбувся Круглий стіл. Учасниками стали професори, викладачі кафедри, представники Спілки журналістів, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова та керівники провідних мас-медіа міста Маріуполя.
Говорили про сучасні критерії підготовки майбутніх журналістів, а також про нагальну потребу вдосконалювати свої навички, навіть вже для досвідчених «працівників пера». Тетяна Іванова розповіла про можливості, широкий спектр тем тренінгів та майстер-класів для журналістів, які надає Академія української преси. І на завершення, провела для учасників Круглого столу майстер-клас на тему: «Латентні прийоми маніпуляцій під час виборчих компаній: що потрібно знати журналісту».
15 квітня 2019 року у Маріупольському державному університеті відбувся тренінг «Дерзай знати: основи медіаграмотності»!
Понад 40 студентів та викладачів отримали безцінні знання, які допоможуть їм у подоланні дезінформації та пропаганди!
Тренером виступила медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова. Вона та учасники тренінгу обговорювали основні навички медіаграмотної особистості, створювали медіа-портрет сучасної людини, виокремлювали всі виклики інформаційного простору. Побували і на «Східному базарі», де купуючи медіа, на жаль, не всі витримали допитливі питання «східного торговця» та не отримали заповітного «медіа-ресурсу».
Тетяна Іванова відзначила: «Однак в завершенні тренінгу, ми залишилися одностайні в тому, що до тих пір, поки медіа будуть важелем впливу можновладців, говорити про їх об'єктивності і збалансованості вкрай складно».
Також ви можете ознайомитися з постом тренера на сторінці у Фейсбук>>>
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
МИСТЕЦТВО ДИВИТИСЯ МУЛЬТФІЛЬМИ
Продовжуємо подорожувати Україною із нашими друзями-провідниками
Сашком Лірником та котом Воркотом.
Зараз ми відвідаємо разом із ними село Шешори на Івано-Франківщині.
Переглянемо фільм і будемо разом шукати відповіді на запитання про що йдеться в мультфільмі
Шоста серія серіалу «Моя країна- Україна».
Бесіда із учнями. Так дійсно Шешори – одне із найдовших і наймальовничіших сіл України, вони тягнеться кілька кілометрів вдовж річки і прогулянка ним, як ви побачили нелегко далася Сашку Лірнику.
Звук - особливо музика - може створити «настрій» фільму, він впливає на наше сприйняття зображення, доповнює а часто-густо і змінює враження від побаченого. Інколи вже перші звуки мелодії переносять нас із одного часу і інший, із одного місця в інше. І так ми можемо подорожувати не виходячи із дому.
Зараз ми переглянемо мультфільм «Тернопільська квітка», але перед цим ви отримаєте випереджуюче завдання. Перед вами два речення: яке з них факт, а яке не факт:
І зараз ми перенесемося в це місто разом із нашими героями і переглянемо сьому серію «Моєї країни України»
Перед вами стрічка, де кожне зображення – це один кадр, який може бути описаний одним реченням і намальований одним малюнком. Давайте спробуємо зробити свою маленьку легенду і потім розповісти вашим рідним.
Намалюйте а потім розкажіть:
Перший кадр
Другий кадр
Третій кадр
Четвертий кадр
П’ятий кадр
Підказка: міста чи села, як і наша держава мають герб чи логотип ( графічний символ), які одним зображенням стискають для нас тисячолітню історію і передають стисло історію міста чи ( як логотип) його нинішній вигляд і особливості.
Логотип Тернополя
Так, якщо придивимося ми побачимо образну літеру «Т», яка складається з трьох зелених кубиків, що символізують парки міста, та блакитних хвильок — символ ставу.
І ти можеш для пятого кадру використати логотип міста Тернополя, чи його герб передавши сьогодення міста зображенням.
Ми з вами побачили і самі відтворили один із дуже популярних типів легенд -про походження міста.
Так, звичайно, декілька.
Звісно, Коту і Сашку Лірнику прекрасну легенду про квітку терен оповідали казкові для України персонажі – пінгвіни.
Отже, легендами люди завжди намагалися пояснити те що відбулося, віддати дань героям, віддати дань добру і наказати зло.
Розкажи про одну ситуацію, де тобі стануть в нагоді легенди, а коли факти.
До речі, зараз ми подивимся перший український мультфільм, як його побачили сьогодні. Він називався «Казка про солом’яного бичка» і був відзнятий більше 90 років тому. І тоді герой виглядав ось так:
А сьогодні художники аніматори побачили його ось так*
Як бачите кожен художник зобразив бичка по-іншому, і ми також кожен сприймаємо його по-різному.
А який образ бичка ви вподобали?
Чому?
Підготувала О.Волошенюк
Створення вправи із елементами медіаграмотності стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні «Медійна програма в Україні» фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews Зміст матеріалів є виключно відповідальністю авторської групи та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Керуючий партнер Академії української преси, медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, Тетяна Іванова взяла участь у Міжнародному педагогічному саміті за ініціативи департаменту освіти і науки Міської ради, який відбувся у місті Запоріжжя 9-10 квітня 2019 року.
Основним меседжем виступу Тетяни Іванової було те, що: «Ситуація, в якій людина перебуває в сучасному інформаційному світі змушує серйозно замислитися. Адже будучи в надшвидкісному потоці інформації і «підключившись до Мережі» 24/7, ми цілодобово знаходимося «на підзарядці» у тих, хто цю інформацію виробляє», — пише Тетяна Іванова на своїй сторінці у Фейсбук>>>
З якими викликами доведеться зіткнутися педагогічному співтовариству? Як сформувати у сучасних школярів медіакультури медіагігієну споживаної інформації? Як протистояти фейкам і самим сформувати відповідальність за ту інформацію, авторами якої вони є в умовах множинних комунікацій, де кожен зараз «сам собі журналіст»?
Всі ці питання обговорювалися на пленарному засіданні Саміту, і в рамках інтерв'ю на телеканалі Z в програмі «Акценти», а також на майстер-класі «Дерзай знати: основи медіаграмотності» для директорів і педагогів шкіл міста Запоріжжя.
Міжнародна неурядова організація Internews в партнерстві з Академією української преси запрошує до участі у конкурсі на отримання міні-грантів. В рамках конкурсу будуть підтримані проекти, які сприятимуть розвитку медіаграмотності серед молоді з регіонів.
Пріоритетні теми конкурсу:
- Інструменти медіаграмотності (критичне мислення, факт-чекінг, аналіз медіатекстів, ціннісний аналіз тощо) під час виборчої кампанії.
- Усвідомлення ролі мас-медіа під час виборчої кампанії.
- Формування навичок оцінки та інтерпретації передвиборчої політичної реклами/ агітації задля розпізнавання неправдивих і оманливих обіцянок політиків.
-Формування навичок оцінки місцевого медіасередовища.
Пріоритетні види діяльності:
Конкурсні проекти можуть включати, але не обмежуватися проведенням освітніх семінарів, тренінгів, воркшопів, таборів, баркемпів, освітніх квестів тощо.
Цільова аудиторія: молодь 18-29 років.
Хто може податись: Громадські організації, спілки, асоціації, товариства та інші об’єднання, зареєстровані відповідно до українського законодавства як неприбуткові або благодійні організації.
Фінансові умови: Бюджет проекту має складати максимально 3 000 доларів США.
Як податись: Заявники повинні надіслати проектну пропозицію та деталізований бюджет проекту на електронну адресу асистента проекту Валерії Рябик: valeriark@aup.com.ua вказавши в темі листа «Конкурс міні-проектів «Медіаграмотність для молодих виборців. Заявка».
Останній термін подання заявок: 06 травня 2019 року.
Результати конкурсу будуть оголошені на веб-сторінці АУП (www.aup.com.ua) та надіслані на електронні адреси заявників 24 травня.
Термін реалізації проектів – 1 червня – 15 вересня 2019 року.
Проектна пропозиція має включати наступні розділи:
І. Інформація про заявника
ІІ. Опис проекту
ІІІ. Бюджет проекту.
(Детальний бюджет проекту додається до заявки у форматі Excel) можна завантажити за посиланням>>>
Критерії оцінки:
- Заявник має право подавати заявку.
-Проект відповідає пріоритетним темам конкурсу.
-Цілі, завдання, види діяльності та очікувані результати є реалістичними та чітко визначеними.
-Проект може досягнути очікуваних результатів у зазначений період часу.
-Бюджет є реалістичним та обґрунтованим.
При виникненні запитань звертайтесь до менеджера медіаосвітніх програм Оксани Волошенюк за телефоном 067-504-98-02.
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Німецька організація Betterplace lab, що займається дослідженнями цифрових інновацій для суспільного сектору, у партнерстві з 1991 Civic Tech Center у Києві оголошує прийом заявок на участь у проекті з цифрової демократії «Digital Democracy LAB».
15 відібраних конкурсантів зможуть разом створити й представити ідеї, а також обмінятися досвідом у галузі розвитку цифрової демократії під час заходів у Києві та Берліні.
4-місячна програма надасть підтримку для втілення ідей упровадження демократичних ініціатив через цифрові рішення. Завдяки проекту молоді інноватори зможуть здобути або вдосконалити свою компетентність у галузі цифрової демократії. Заявки приймаються до 22.04.2019. З більш детальною інформацією просимо ознайомитись за посиланням: https://www.betterplace-lab.
Інформація від партнерів:
Хтось ловить ґав, хтось — освітні можливості за кордоном, а ми ділимося європейськими практиками й досвідом у чарівному українському місті Чернігові!
Нам приємно повідомити, що вже 18 травня 2019 року в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка відбудеться прогресивна для України освітня подія — ФЕСТИВАЛЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ОСВІТНІХ ПРАКТИК «EduFest».
КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО?
— викладачам ЗВО різних напрямів;
— вихователям, тьюторам, учителям, методистам і керівникам закладів освіти;
— студентам, абітурієнтам і їхнім батькам, що хочуть бути в курсі освітніх інновацій та напрямів.
МИ ПРОПОНУЄМО:
— близько 20 спікерів (у тому числі міжнародних);
— понад 300 учасників зі всієї України;
— панельну дискусію «Чи можлива європейська освіта в Україні?» за участю учасників освітнього процесу — від школяра до роботодавця;
— «живе» спілкування з фахівцями, які стажувалися за кордоном, реалізовували європейські проекти, використовують інноваційні освітні практики у своїй роботі і прагнуть поділитися — досвідом успішної професійної діяльності;
освітні практикуми, направлені на професійний розвиток педагогів;
— майстер-класи, присвячені використанню різноманітних інструментів та технік у навчанні та розвитку школярів, студентів, викладачів;
— семінари-тренінги та семінари-практикуми з формування професійних навичок освітян;
— релакс-зону для генерування творчої енергії, натхнення та профілактики вигорання тощо.
СЕРЕД СПІКЕРІВ — міжнародні освітні експерти, викладачі та випускники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, роботодавці міста, керівники державних і приватних закладів освіти, які стажувалися за кордоном, реалізовують міжнародні проекти, імплементують європейські освітні практики в освітній діяльності.
На «EduFest» ми гарантуємо гарний настрій, творчу енергію, мотивацію та натхнення, ефективний нетворкінг та реальні інструменти!
ЧОМУ ПОТРІБНО ЗАВІТАТИ НА «EduFest»?
Наша місія — згуртувати активних освітян довкола спільних європейських цінностей і мети, підвищити розуміння важливості університетського викладання та престижності професії педагога. Ми орієнтуємося на міждисциплінарні зв’язки й інноваційні інструменти викладання.
Тож якщо ви поділяєте нашу думку про те, що якість української освіти майбутнього залежить від здатності всіх сторін освітнього процесу об’єднуватися, — будьте з нами!
На EduFest ви зможете надихнутися новими творчими ідеями, поділитись своїми знаннями й досвідом, налагодити цікаві контакти, спланувати майбутні освітні проекти та долучитись до створення Eduпросторів майбутнього.
КОЛИ?
18 травня 2019 року з 9.00—17.00.
ДЕ?
м.Чернігів, вул.Г.Полуботка, 53
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
Партнери заходу:
ТУТ МОЖЕТЕ БУТИ ВИ 🙂
Якщо ви зацікавлені ідеєю фестивалю, поділяєте наші цінності й мрієте так само про успішне майбуття української освіти, оновлення й розвиток закладів освіти, альтернативний освітній простір, навчання лідерів, які будуватимуть нову країну, — ми будемо раді партнерству й наданій підтримці!
КООРДИНАТОРИ — Воєділова О.М, Грицик Н.В., Дженджеро О.Л.
Детальна інформація: odzhen@gmail.com Оксана
+380962945310 Олена
+380501366877 Надія
ОБОВ’ЯЗКОВА реєстрація: https://forms.gle/d1zZSxcE1VC7TUHBA
ЦІННІСТЬ участі в EduFest (квиток та пакет учасника, сертифікат про участь у фестивалі, комфортна атмосфера, кава-брейк, сюрпризи від партнерів):
— 100 гривень до 1.05.2019;
— 150 грн. після 1.05.2019 і в день проведення;
— учні, студенти - 50 грн.
Оплата здійснюється на карту Приватбанку попередньо.
Реквізити для сплати:
Отримувач - Воєділова Олена Михайлівна
Номер карти: 5168757329174702
У призначенні платежу нічого не вказуйте.
Квитанцію про оплату (або скріншот) і прізвище та ім'я особи, за яку зроблено внесок, ОБОВ'ЯЗКОВО відправляйте на е-mail: odzhen@gmail.com
Ми поділимося практикою й можливостями європейської співпраці, полоскочемо мізки, порелаксуємо, вип’ємо не один літр смачної кави, потеревенимо на наукові (і не тільки) теми.
Приєднуйтесь!
26 - 30 березня 2019 року Академія української преси прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Греції, Латвії, Туреччини, Болгарії, Польщі та Угорщини, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей. Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.
У шостому з серії прес-турів брали участь:
1. Alexandros Massavetas, Афіни, Греція, InsideStory.gr
2. Marija Ivanova Рига, Латвія, Novaya Gazeta Baltia
3. Dmitrius Sulzics Рига, Латвія, Novaya Gazeta Baltia
4. Seda Turkoglu Стамбул, Туреччина, Hürriyet
5. Tonya Dimitrova Ruseva Софія, Болгарія, Nova TV
6. Szymon Piegza Краків, Польща, onet.pl
7. Rafal Stanczyk Варшава, Польща, TVP
8. Rafal Szendzielarz Варшава, Польща, TVP
9. Ádám Fekő Будапешт, Угорщина, azonnali.hu
10. Agata Kasprolewicz, Польща, Polskie Radio
26 березня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися із її засновником, Володимиром Мостовим, та першим заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади, а також про особливості професійного висвітлення виборчих кампаній.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації, питання реформи роздержавлення ЗМІ тощо. Учасники отримали англомовні роздаткові матеріали за результатами моніторингу НСЖУ «Індекс фізичної безпеки журналістів України».
Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань,
перспективи введення миротворчої місії ООН на Донбас. Також всі присутні на зустрічі мали змогу обговорити особливості розвитку міжнародних відносин з Україною.
Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з Кирилом Лукеренком, виконавчим директором Громадського радіо. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо й перспективами розвитку радіомовлення в цілому.
На завершення учасники мали оглядову екскурсію на території «Межигір’я», колишньої резиденції президента-втікача, В. Януковича. Іноземні журналісти висловили здивування з приводу типових для монархії атрибутів колишньої влади.
27 березня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.
Потім учасники відвідали студію «Громадського телебачення Донбасу» в місті Слов’янськ. Спілкувалися з Дарією Литовченко, місцевим кореспондентом. Говорили про роботу медіа на лінії зіткнення та на непідконтрольних територіях, висвітлення виборчої кампанії в регіоні, настрої й очікування місцевого населення напередодні виборів Президента.
Крім того, іноземні журналісти зустрілися з представниками кризового медіа центру «Сіверський донець» в м. Сєвєродонецьк (Луганська область). Сергій П’ятниця, співробітник організації, окреслив історію створення медіацентру після визволення від бойовиків як об’єднання активних громадян, що небайдужі до розвитку міста і вільної платформи для висловлювання. Він зауважив, що центр оперативно інформує громадян про надзвичайні події та тісно співпрацює з національною поліцією. На запитання гостей також відповідав Аріф Багіров, громадський активіст і блогер, від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.
28 – 29 березня 2019 група журналістів відвідала Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром. Світлана Бесчетникова, декан філологічного факультету МДУ також розповіла гостям про міжнародні програми, вивчення іноземних
мов та можливості для іноземних студентів.
Далі гості взяли участь в екскурсії містом під керівництвом Олени Дейниченко, члена Національної спілки краєзнавців України. Мали можливість дізнатися про історію міста, його культурну спадщину, промисловий потенціал, насолодитися краєвидами Азовського моря.
Учасників також цікавили питання екології в регіоні, близького розташування міста до лінії фронту, впливу блокади українських портів російською стороною через затримку суден у Керченській протоці.
Після цього журналісти зустріли Олександру Проценко-Пічаджи, голову федерації грецьких товариств України. Спікер розповіла про депортацію греків у регіон з Кримського півострова за часів Катерини ІІ, коли землі були включені до складу Російської імперії, і пізніше у 30х роках за наказом Й. Сталіна. Торкнулися питань розвитку сіл з компактним проживанням греків і
їх громад в різні історичні періоди, зокрема після здобуття Україною незалежності. В ході бесіди журналісти також дізналися про міжнародну співпрацю товариств з Грецькою Республікою та Республікою Кіпр, освітні програми, надання гуманітарної допомоги тим грецьким поселенням, що знаходяться або на межі зіткнення, або на окупованих територіях, опір окупаційним збройним формуванням тощо.
30 березня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.
Сподіваємось, що здійснені подорожі та зустрічі з авторитетними представниками державної влади, медіа, громадського сектору, освіти тощо дозволили іноземним гостям досягти головної мети: отримати джерело достовірної інформації, ознайомити з тенденціями розвитку України. Впевнені, що по завершення прес-туру якість і кількість репортажів про Україну підвищиться.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
Виборча дільниця для журналістів не дрібниця! Згодні? Це стосується як і реалізації власної громадянської позиції, так і забезпечення повноцінного функціонування демократії, шляхом якісного інформування суспільства про перебіг виборчого процесу в Україні.
Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера (Філія у Харкові) націлені ретельно підвищити фаховий рівень журналістів. Задля цього ми організовуємо два семінари «Як висвітлювати вибори: інформування, аналіз та прогнози», які відбудуться 16-17 квітня 2019 року у Запоріжжі та 18-19 квітня 2019 року у Дніпрі.
Переходьте за посиланням та реєструйтеся>>>
Будемо розбиратися у цікавих питаннях разом!
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі (одна ніч). Компенсація витрати на проїзд буде здійснена за наявності квитків на маршрутне таксі, автобус, потяг не вище 2-го класу розміщення.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Реєстрація завершується за 5 днів до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
