Успішне функціонування демократії неможливе без поінформованої громадськості. Якісне висвітлення виборів ЗМІ стає запорукою усвідомленого волевиявлення громадян і забезпечує представлення їхніх інтересів політиками.
З метою підвищення фахового рівня журналістів у висвітленні виборчого процесу в Україні Академія української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера організовує тренінг «Як висвітлювати вибори: інформування, аналіз та прогнози».
Під час дводенного семінару, що відбудеться у Києві 21-22 лютого 2019 року ви дізнаєтесь:
• Як підготуватись до висвітлення президентських і парламентських виборів 2019?
• Як визначити справді важливі для виборців теми?
• Як висвітлювати партійні програми замість інсценованих PR-акцій під час виборчих кампаній?
• Як аналізувати рейтинги?
• Якими техніками інтерв’ювання варто оволодіти, щоб отримати від політика конкретні відповіді?
Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі ( одна ніч). Витрати на проїзд не покриваємо.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Реєстрація завершується за 5 днів до початку заходу.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Про стандарти професії Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу говорила 30-31 січня 2019 року в Одесі.
Ми живемо в епоху постправди, коли збройний конфлікт та війна на сході України руйнують основи держави, наражають на небезпеку тисячі життів. В цей час, як ніколи, постає питання дотримання стандартів журналістської професії. Про роль журналіста, дотримання стандартів, забезпечееня інформаційних потреб аудиторії говорили під час семінару «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)».
Менеджер проекту Фонду Володимир Олійник наголосив на тому, що одним з основних завдань журналістів є дотримання прав людини на доступ до чесної і об’єктивної інформації. І Фонд робить усе можливе, щоб піднімати журналістські стандарти у матеріалах і наголошувати на їхній важливості.
Для Одеси тема журналістської діяльності, останнім часом дуже актуальна. Безпека журналіста, відповідальність за правду, дотримання вимог професії та реакція журналістської спільноти – стали наріжним каменем дискусії під час семінару. Мова йшла про те, як правильно висвітлювати військові дії, чи можна діяти під впливом «журналістики відданості». Учасники грали у гру про переговори між різними сторонами конфлікту, намагалися зрозуміти роль медіа у висвітленні конфліктів і припиненні протистояння.
Голова Одеської обласної організації НСЖУ Юрій Работін наголосив, що саме якісна кадрова підготовка журналістів, має поставити крапку в поширеннях неправдивої інформації. «А перевірка інформації – має лежати в основі будь-якої журналістської публікації», — зазначив він.
Представники Одеської обласної організації НСЖУ наголошували, що саме творча спілка має регулювати і впливати на журналістів, щодо дотримання стандартів. Але не всі погодилися з цією тезою.
«Стати фаховим журналістом можна лише працюючи у професії. І для цього не потрібно ніяких профспілок, бо ця інституція вже давно про минуле. Ніколи не розуміла для чого вони зараз? Які функції виконують? Яка з них користь? Членкинею НСЖУ не була і не планую, просто не розумію навіщо,» — вважає журналістка та продюсерка Жанна Кузнєцова.
Експерти заходу — засновник тижневика «Дзеркало тижня», фундатор Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий, журналіст «Gazeta Wyborcza» (Польша), лауреат премії Гран-Пресс «Журналіст року 2014» Пьотр Андрусечко, медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко зауважували, що коли мова йде про інформування населення, стандарти мають бути першочерговими для професії журналіста. А яку спеціальність отримав по закінченню ВНЗ, діяльність обрав, чи в яких творчих спілках береш участь – вже має не таке першочергове значення.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
За підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 28-29 січня 2019 року Академія української преси організувала семінар «Як зрозуміло писати про реформу освіти» у Миколаєві.
Реформа освітнього простору передбачає не тільки започаткування стандартів, а й низку викликів перед дітьми, вчителями, батьками. Як по-новому вчитимуть українців розповідали експерти журналістської та освітньої галузей. Кілька цитат з семінару на ваше озброєння.
«Журналістська справа втрачає сенс в одному випадку — коли читач перестає вам вірити. Аудиторія не пробачає. Докладіть максимум зусиль, витратьте більше часу, але нехай кожне джерело у вашому матеріалі буде перевірене, експерт кваліфікованим, а баланс думок фундаментальним складником», — медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
«Багато нюансів навколо моделей оцінювання, освітніх програм НУШ, кваліфікацій, фінансування. З урахуванням того, що тема непроста попит на якісний матеріал колосальний, на це і треба спиратися. Терпіння та вкладена праця над опрацюванням проблеми виллється журналістові в подяках задоволених читачів», — керівник ГО «Смарт освіта», редактор-засновник «Українська правда. Життя» Галина Титиш.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
22-26 січня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Естонії, Данії, Грузії та Греції, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.
У третьому з серії прес-турів брали участь:
22 січня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з її засновником Володимиром Мостовим та заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації тощо.
Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань.
Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з відомим журналістом та медіаекспертом, ведучим й одним із засновників Громадського радіо Андрієм Куликовим. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо.
Завершився перший день візитом групи до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Там учасники дізналися більше про події 2014 року з уст директора музею Ігоря Пошивайла, співробітників, очевидців подій, а також оглянули виставку експонатів.
23 січня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.
Далі учасники прибули до Донецької обласної державної адміністрації у м. Краматорськ, де ставили запитання заступнику голови установи Ігорю Стокозу. Пан Ігор окреслив особливості співробітництва з міжнародними організаціями. Розповів про актуальні виклики для області пов’язані з війною на Сході України та інфраструктурою, й представив стратегію дій з метою розв’язання цих проблем.
Після цього, журналісти мали зустріч з Аріфом Багіровим, громадським активістом, блогером і колишнім військовим у м. Севєродонецьк (Луганська область), від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.
24-25 січня 2019 року учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з директором Олегом Турським та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, залучення фахівців та потенціал виробництва.
Надзвичайно цікавою виявилася наступна зустріч з мером міста Маріуполь Вадимом Бойченком, який описав стратегію розвитку міста, окреслив виклики та досягнення у сферах боротьби з корупцією, реконструкцією та зведенням нових житлових будинків, інфраструктурних рішень, створення робочих місць, заохочення розвитку малого та середнього бізнесу, залучення європейського досвіду, новітніх технологій тощо.
Після цього журналісти відвідали Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром.
26 січня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
10 січня 2019 року у Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського відбувся семінар для заступників директорів із виховної роботи загальноосвітніх та спеціальних закладів освіти інтернатного типу, навчально-реабілітаційних центрів з проблеми «Медіаосвіта в Новій українській школі».
Організатори ставили за мету ознайомити учасників із засадами державної політики у сфері впровадження медіаосвіти і медіаграмотності.
Відкрили семінар вітальним словом до учасників ректор інституту Анатолій Заліський та начальник Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації Микола Конопацький.
У ході роботи з учасниками працювали Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, доцент, та Михайло Коропатник, кандидат історичних наук, доцент цієї ж кафедри, які висвітлили питання:
У ході практичної роботи познайомилися з прикладами і навичками роботи з інформацією.
Валерія Мальченко 31 серпня 2018 року звернулась до Комісії з журналістської етики із скаргою на дві публікації у Інтернет-виданні «Информатор» - Двойное самоубийство в Днепре: 16-летняя девушка и 18-летний парень выложили дорожку из роз и выпрыгнули из окна «МОСТ-Сити» та Двойной суицид в Днепре: кем были парень и девушка из Киева и их последние фото в Instagram. Публікації стосувалась самогубства 16-річної дівчини та 18-річного хлопця, що сталося у Дніпрі 31 серпня 2018 року.
Перша публікація містить відео, яке практично повністю складається із розкадрування тіла загиблого, що супроводжується музикою. У тексті публікації наведено скріншоти із офіційною заявою Поліції Дніпропетровської області та пост із сторінки у соціальній мережі Першого заступника голови Національної поліції України В’ячеслава Амбоськіна. Зазначається також, що «Перший заступник голови Національної поліції України опублікував декілька фотографій, що були зроблені в апартаментах, які орендували загиблі. На знімках видно, що вони виклали доріжку із троянд, а також залишили передсмертну записку, яка починалася словами: «Мы почувствовали этот гребаный и прекрасный и удивительный мир». Згадані фотографії можна детально розглянути в публікації. Завершується стаття згадкою про інше подвійне самогубство, що сталося в Дніпрі наприкінці грудня 2017 року.
Скаржниця також зазначила, що раніше у тексті новини було непідтверджене припущення про те що самогубство було скоєне через участь у "неблагополучных играх", яке після кількох скарг було вилучене із публікації.
Друга публікація, що була розміщена в київській стрічці «Информатора» присвячена особам загиблим, містить їх імена, опис діяльності та приватні фотографії із соціальних мереж. Наприкінці статті розміщено посилання на матеріал «Информатора» з порадами щодо того як розпізнати людину, схильну до самогубства та допомогти.
Комісія з журналістської етики наголошує, що тема висвітлення самогубства у ЗМІ є надзвичайно чутливою. Повідомлення про випадок самогубства у медіа, хоча й сприяє інформуванню суспільства про важливу проблему, може також мати небезпечні наслідки - наслідування суїцидальних дій іншими особами, додаткова травматизація рідних і близьких осіб, що вчинили самогубство, та загалом аудиторії ЗМІ, особливо дитячої. Зважаючи на такі ризики, журналісти повинні відповідально ставитися до висвітлення теми самогубств та дотримуватися принципів гуманності.
Поради про те, як повідомляти про самогубство, можна знайти у пам’ятці для журналістів, що була підготовлена Інститутом масової інформації. Експерти рекомендують при висвітленні суїциду, серед іншого:
Журналістам також не варто публікувати фотографії та передсмертні записки. Натомість, варто надавати інформацію про служби довіри та установи, що надають допомогу людям, що опинилися у кризових ситуаціях, а також публікувати статті на тему, як визначити попереджувальні ознаки самогубства та способи, як попередити самогубство.
Варто згадати, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення спільно з представниками “1+1 Media” ТРК «Україна» ,«StarLightMedia», ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та Незалежної асоціації телерадіомовників також підписали Спільний акт узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду», що також містить правила та принципи законного та етичного висвітлення самогубств. Зазначені правила можуть бути актуальними і для Інтернет-ЗМІ, які використовують аудіовізуальні способи подачі інформації.
У документі йдеться, що інформація про самогубство має поширюватися у формах та способами, що не допускають заохочення або спонукання до нових суїцидів з мотивів, додаткової психічної травматизації рідних і близьких осіб, що вчинили суїцид, та осіб, що вчинили спробу суїциду, травматизації, шокування та залякування аудиторії, особливо, дитячої. Так, романтизація, естетизація та/або героїзація суїциду або особи, яка його вчинила, зокрема, зображення тіла самогубця, цитування або показ чіткого зображення повного тексту емоційної передсмертної записки, поширення деталізованої інформації про спосіб вчинення самогубства та наслідки суїциду, наприклад, через демонстрацію місця вчинення самогубства є небажаними факторами, які можуть впливати на вчинення нових суїцидів з мотивів наслідування. Для уникнення додаткового травмування рідних і близьких осіб, що вчинили суїцид, журналісти повинні утримуватись від розкриття особи-самогубця та його зображення без їх свідомої згоди, особливо коли йдеться про неповнолітніх.
Крім цього, журналісти не повинні демонструвати крупним планом і без розмиття зображення тіла особи, яка вчинила самогубство. Використання в передачі візуального і звукового ряду (драматична музика), який підсилює емоційний вплив інформації про суїцид є неприпустимою у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд, і в цілому може оцінюватись як маніпуляція емоціями.
Проаналізувавши зміст публікацій, Комісія з журналістської етики, вважає, що «Информатор» допустив порушення статті 3 Кодексу, відповідно до якої журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини, та статті 18 Кодексу, відповідно до якої журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми.
Комісія вітає той факт, що публікація Двойной суицид в Днепре: кем были парень и девушка из Киева и их последние фото в Instagram містила посилання на рекомендації психолога щодо виявлення схильності до самогубства та варіантів допомоги.
Водночас, Комісія вважає неприпустимим публікацію інформації та приватних фотографій осіб, які вчинили самогубство, зокрема неповнолітньої дівчини, що були взяті просто з їх сторінок у соціальних мережах. Журналісти в обох публікаціях також допустили романтизацію самогубства через зайву концентрацію на деталях (слова посмертної записки, троянди, якими була викладена кімната та ін.).
Абсолютно неприпустимою є публікація відео, що супроводжувало першу публікацію. Сюжет тривалістю майже 1 хвилину містив чітке зображення тіла загиблого (з різних ракурсів та з фокусом на окремі деталі), використовував драматичну музику для посилення враження та не містив жодного попередження про те, що відео може травмувати вразливу психіку.
Зважаючи на такі серйозні порушення, Комісія висловлює редакції «Информатор» публічний осуд.
Голова Комісії Андрій Куликов
«Як зрозуміло писати про реформу освіти» — саме з таким меседжем завітають до м. Миколаїв медіатренери та медіаексперти для проведення семінару для журналістів.
Організаторами є Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.
Під час заходу тренери кваліфіковано дадуть пояснення щодо питань дошкільної освіти, її створення та фінансування зі сторони місцевих бюджетів. Обговорять нюанси початкової та середньої освіти. Торкнуться нововведень, які стосуються професійної та вищої освіти. Мовне питання також не залишиться поза увагою.
На які зміни взагалі потрібно чекати у освітньому просторі та головне — як про це правильно написати? Беріть участь у заході та дізнавайтесь! Анкету, будь ласка, заповнюйте тут>>>
Інформацію щодо участі очікуйте за тиждень до дати проведення тренінгу.
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі (одна ніч) за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд не здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
__________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
У Одесі 30-31 січня 2019 року січня Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.
Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Особливо, якщо він працює в кризових умовах, і особливо, якщо він – журналіст! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість.
Анкета для реєстрації>>>
ТРЕНЕРИ:
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси.
Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
Пйотр Андрусечко– військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. З 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа, підготував значну кількість матеріалів про події в Україні: на Майдані в Києві, Криму та на Донбасі. З квітня 2014 є журналістом «Gazeta Wyborcza». Протягом 2014-2015 років постійно перебував в зоні збройного конфлікту в Донецькій області, часто давав коментарі безпосередньо з поля бою. Лауреат премії Гран-Прес «Журналіст року 2014» (Польща).
Інформацію щодо участі очікуйте за чотири дні до дати проведення тренінгу.
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд НЕ здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
____________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua
Питання щодо стандартів роботи журналіста завжди було і є полемічним. Це і не дивно, адже точаться палкі дискусії стосовно переліку принципів, яких має дотримуватися журналіст під час своєї діяльності.
Безпрограшну схему того, як не нашкодити суспільству, а професійно задовольняти його потреби розкрила Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 20-21 грудня у Чернігові під час тренінгу "Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)".
Що робить честь журналісту, що налічує список обов’язків, який він має перелік прав, як не зрадити собі та не втратити найголовніше — довіру читача. Про це і не тільки говорили медіаексперти семінару «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)».
«Якщо зникла довіра до медіа — це пряма демонстрація поганої роботи журналіста. Інформація із зони конфлікту має перевірятися максимальну кількість разів та у найбільш авторитетних джерелах. Так, це забирає значну частину часу, але вдячність аудиторії того варта», — засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», екс-голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий
«Аудиторія має знати, що відбувається по обидві сторони барикад. Коли ви збираєте, оброблюєте та поширюєте інформацію, залиште патріотизм, ідеологічні переконання тощо. Тоді ваша журналістська модель поведінки була не гірша за європейську», — президент Академії української преси Валерій Іванов.
«Чітко розділяйте факти від коментарів, суджень, переконань. У конфлікті обидві сторони впевнені у своїй правоті, і тому будь-якими способами готові це доводити. Не губіться у домислі та реальності», — президент Української асоціації медіа бізнесу, член Комісії з журналістської етики, член Ради директорів голів асоціацій-членів Всесвітньої асоціації видавців газет та новин WAN-IFRA, модератор, тренер, коуч Олексій Погорелов.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
