Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.

Тенденції новин прайм-тайму за березень 2019 року:

• Політичні новини в Україні у фокусі уваги програм березня. Тільки на каналі 1+1 традиційно переважають усі інші новини про Україну. Інтенсивність уваги до політичних новин помітно варіюється. Основне джерело інформації – власні кореспонденти.
• Увага до президентських виборів зросла з 18% до 22%.
• Канали неоднорідні за часткою уваги до теми виборів-2019. Кожне третє повідомлення про Україну на каналах Інтер, Україна, ICTV стосується виборів; кожне одинадцяте на Першому та дванадцяте на 5-му.
• В новинах згадувалися 17 кандидатів у президенти з 44, зареєстрованих ЦВК (39%, у лютому 34%). Найчастіше повідомлялося про кампанію Ю.Тимошенко, О.Вілкула, П.Порошенко, О.Ляшко.
• Найвища увага в новинах до політиків-кандидатів П.Порошенко, Ю.Тимошенко, О.Ляшко, О.Вілкула, Ю.Бойко.
• Виключно в позитивному і нейтральному контексті говорилося про А.Гриценко, мінімально в іронічному і негативному про Ю.Бойко і Ю.Тимошенко. Найчастіше в іронічному і негативному згадувалися Юрій Тимошенко і Є.Мураєв.
• Більше часу у новинному ефірі мають П.Порошенко, О. Вілкул, О.Ляшко, Ю.Тимошенко, Ю.Бойко. Два місяці поспіль В.Зеленський має синхрон тільки в новинах 1+1. Канали помітно сегментовані за своїми політичними преференціями, неухильно додержуються власних стратегій виборчої кампанії.

На першому тижні березня 40% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у лютому 2019 – 38%). На ICTV їх - 52%, на Першому і СТБ по 48%, на каналі “Україна” 45%, а найменше на 1+1 – 20% (у лютому – 27%). Увага до теми виборів-2019 збільшилася порівняно з лютим з 18% усіх повідомлень про Україну до 22% (у 2014 році – 18%). Найбільша на Інтері (33%, у лютому 27%), каналі “Україна” (31%, у лютому 26%) , ICTV – 29% (у лютому 25%), найменша на на 5-му каналі (8%) та Першому – 9% (у лютому 5%).

Більш за всіх висвітлювалися передвиборчі кампанії Ю.Тимошенко – 3.2% усіх повідомлень (у лютому 3.3%), О.Вілкула – 3% (у лютому 2,7%), П.Порошенко – 2.1% (у лютому 2,2%), О.Ляшко – 1.9% (у лютому 2%), Ю.Бойко – 1.6% (у лютому 0.7%). Кампанії А.Гриценко, В.Зеленського, В.Наливайченко практично не висвітлювалися – 0.2%.

В усіх новинах тижня згадувалися 17 кандидатів на президентську посаду, з яких 5 зняли свої кандидатури (39% офіційно зареєстрованих). Серед усіх згадувань про кандидатів найбільша частка уваги була П.Порошенко – 11.1% (у лютому 9.3%), у Ю.Тимошенко – 6.1% (у лютому 4.7%), О.Вілкула – 4.1% (у лютому 2.7%), Ю.Бойко – 3.2% (у лютому 1.8%), В.Зеленського – 2.5% (у лютому 1.6%), О.Ляшко – 2.0% (у лютому 2.9%), А.Гриценко – 2.2% (у лютому 2.4%).

Тільки в позитивному і нейтральному контекстах повідомлялося про А.Гриценко, переважно позитивно говорилося про Ю.Тимошенко та Ю.Бойко – 4% та 6% іронічних та негативних оцінок серед усіх згадувань про цих політиків. В іронічному і негативному контекстах згадувались найчастіше Юрій Тимошенко (45%), Д.Гнап і Є.Мураєв – по 20%.

15 з 17 згадуваних кандидатів мали синхрон в новинах. Він склав 4627 секунд (у лютому 3342 сек.) Частка синхрону у П.Порошенко - 30% (у лютому 28%), О.Ляшко – 19% (у лютому 16%), Ю.Тимошенко – 12% (у лютому 12%) О.Вілкула – 11% (у лютому 19%), Ю.Бойко – 10% (у лютому 11%), В.Наливайченко – 6%, А.Гриценко – 2% (у лютому 4%), В.Зеленського – 2% (у лютому 2%). Найчастіше згадуються програмні тези Ю.Тимошенко – 2.5% (у лютому 2.9%) і О.Вілкула – 2.2% (у лютому 2.6%).

На каналі “Україна” є синхрон 9 кандидатів, на 5-му – двох, на Першому – трьох. На Інтері найбільший синхрон у П.Порошенко (496 сек.) та Ю.Бойко (463 сек.). На каналі “Україна” у О.Ляшко (852 сек.) та П.Порошенко – 395 сек. На ICTV найбільші синхрони у П.Порошенко і Ю.Тимошенко – по 99 сек. Синхрон В.Зеленського є тільки на 1+1 – 80 сек. і він там більший, аніж у інших трьох кандидатів.

Канали додержуються власних стратегій представлення кандидатів у новинах. Тільки П.Порошенко і Юл.Тимошенко висловлюються на усіх, окрім Першого, каналах; О.Вілкул та А.Гриценко – на трьох каналах (ICTV, СТБ, “Україна” та Перший, ICTV, СТБ відповідно); О.Ляшко на двох каналах (Інтер, “Україна”); в новинах одного каналу – Ю.Бойко (Інтер), В.Наливайченко (“Україна”), В.Зеленський (1+1).

Внутрішня державна політика (8%, 20%, у лютому - 11%, 23%), соціальна сфера (9%, 17%, у лютому - 11%, 15%), вибори президента (16%, 6%, у лютому - 13%, 5%) – найчастіше згадувані головні та додаткові теми повідомлень на першому повному тижні березня. Порівняно з лютим у два рази зросла частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткова теми – з 6% до 13%.

Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 11% (у лютому 6%), культуру і спорт – 10% (у лютому 11%), війну на Сході (7%, у лютому 10%), про справу Укроборонпрому – 6%.

З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до держави та її органів – 14% (у лютому - 20%), ЗСУ – 12% (12% у лютому). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів - 7% (12% у лютому). Мінські угоди згадувалися у 3% повідомлень, (5% у лютому), Нормандській формат практично не згадувався – 0.3% (0.2% у лютому). Не згадувалася Ініціатива щодо миротворців ООН на Донбасі (у лютому – 1%).

14% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у лютому – 20%). Найбільше їх на 1+1 – 21% та Першому − 19% (у лютому 33%), а найменше на “Україні” та ICTV – по 6% (у лютому відповідно 10% й 11%). Політичні новини частіше подаються в конфліктному и негативному контекстах – 51% (у лютому 53%).

У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору значно вища: «Антивакцинальний мітинг» – 100%, «Справа В.Мангера» – 71%, «Спроба підкупу Юрія Тимошенко» – 60%, справа А.Коболєва (57%).

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 21%, 44%, 72% (у лютому – 20%, 41%, 78% ). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 32% (у лютому 34%), Президент – 22% (у лютому 13%), Суд і судова система – 15% (у лютому 21%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Адміністрації президента – 40% та Кабінету міністрів – 36%. Частіше такі оцінки стосовно політичних інститутів присутні на Інтері (21%) та Першому – 20% (в цілому на усіх каналах – 14%).

Серед усіх політиків увага найбільша до П.Порошенко – 11% (у лютому 9%), Ю.Тимошенко 6% (у лютому 5%), В.Гройсмана 5% (у лютому 5%), О.Вілкула – 4%, Ю.Луценко, О.Гладковського, Ю.Бойко – по 3%. Найчастіше критично оцінювалися О.Гладковський – 92% іронічних і негативних оцінок, В.Дубіль 86% таких оцінок, Н.Холодницький – 75%.

У новинах першого тижня березня найбільша частка синхрону у П.Порошенко (897 сек.) – 17% (1378 сек., у лютому 13% усього синхрону політиків), О.Ляшко – 11% (776 сек., у лютому 8%), В.Гройсмана – 10% (у лютому 6%), Ю.Тимошенко – 8%, (у лютому 6%), О.Вілкула – 6% (у лютому – 9%), Ю.Бойко – 6%, А.Білецького – 5%.

Розподіл уваги до елементів політичної конфігурації влади в новинах становить: правляча коаліція – 35%, демократична опозиція – 22%, опозиція – 15%, інші – 28% (у лютому 43%, 25%, 10%, 22%). Найбільша увага до опозиції на Інтері – 25% (у лютому 17%) та каналі “Україна” – 18% (у лютому 17%), а найменша на 5-му (7%) та Першому – 8% (у лютому 3%).

Синхрон розподілений наступним чином: правляча коаліція – 36%, демократична опозиція – 30%, опозиція – 17%, інші – 17% ( у лютому відповідно – 40%, 24%, 22%, 14%). На Першому довше висловлювалися інші, позапартійні персони, на каналі “Україна” найбільша частка синхрону Демократичної опозиції – 52% (у лютому 35%). На Інтері більше, аніж на інших каналах, надавалося слово Опозиції – 25% (у лютому 37%), тоді як на Першому, 1+1 та 5-му каналі, як і в лютому, політики опозиції не висловлювалися. 5-й канал віддавав перевагу представникам правлячої коаліції – 77% синхрону (у лютому 55%).

Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П.Порошенка – 26% (у лютому – 25%), працівників центральних органів влади – 18% (у лютому – 15%), Батьківщини – 10% (у лютому 6%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 8% (у лютому 4%), Опозиційної платформи – За життя – 6% (у лютому 5%), Народного фронту – 6% (у лютому 6%), Радикальної партії О.Ляшка – 3% (у лютому 10%), партії Слуга народу і Громадянської позиція – по 3% (у лютому по 3%).

Найбільша частка синхрону разом у Президента і представників Блоку П.Порошенка – 31%, (у лютому – 29%), Радикальної партії О.Ляшка – 11% (у лютому 11%), Опозиційної платформи – За життя – 9% (у лютому 8%), Батьківщини – 8% (у лютому 6%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 7% (у лютому 10%). У представників Радикальної партії О.Ляшка найбільша частка синхрону на каналі “Україна” – 31% (у лютому 24%) Опозиційної платформи – За життя на Інтері – 25% (у лютому 25%),  Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку на каналі “Україна” – 16% (у лютому 26%),  Батьківщини на ICTV – 21% та СТБ – 17% (у лютому на СТБ – 10%),  партія Слуга народу на 1+1 – 23%  (у лютому 13%).

Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням Ви можете знайти на сайті АУП www.aup.com.ua

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

26 березня 2019 року президент Академії української преси Валерій Іванов і завідувач відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталія Костенко презентували результати другої хвилі контент-аналізу новин прайм-тайму провідних українських телеканалів під час президентських перегонів. Зустріч відбулася у Представництві Європейського Союзу в Україні, за участі представників посольств держав-членів ЄС.

У виступі доповідачі розглянули ступінь збалансованості інтерпретації подій в українських медіа, рейтинг уваги до політичних суб’єктів та їхню оцінку, доступ політиків до новинного ефіру і типи новинного мовлення. Учасники зустрічі виявили зацікавленість у ситуації, що склалася в українських медіа напередодні виборів і поставили ряд питань, які стосувалися теми дослідження.

До речі, завтра відбудеться презентація моніторингу для журналістів. Хто має бажання долучитися, приходьте за адресою вул. Б. Хмельницького, 8/16 «Укрінформ», початок реєстрації об 9:30. Попередньо, будь ласка, попередьте про Вашу учать за телефоном 0507344579 — Юлія Кулик, асистент проектів АУП.

Стенфордський економіст і засновник RetinkX Тоні Себа в своїй книзі «Чистий прорив» передрікає, що до 2030 року 95% людей не матимуть приватного авто, а електромобілі поховає нафтоіндустрія.

Дослідник аргументує це тим, що сучасна людина, володіючи новими інформаційними технологіями вже здатна зробити даний технологічний прорив. І хоча «врата великих можливостей», як свого часу сформулювали Ільф і Петров, у сучасної людини, дійсно, широкі, тут її підстерігає нова проблема.

А чи зможе вона вижити в умовах глобального технологічного та інформаційного буму? Чи не виявиться вона «гвинтиком» або «людиною однієї кнопки» в руках тих, хто здатний маніпулятивно-грамотно продукувати контент і впроваджувати в свідомість потрібні смисли?

Ці проблеми взаємодії медіа-середовища і людини активно обговорювалися учасниками Сьомої міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку», яка відбулася у Києві 21-22 березня 2019 року. 

Сама логіка програми конференції і тематика виступів спікерів, були сфокусовані не тільки на те, щоб обговорити поточні проблеми, а й на розробку певних прогнозів і рекомендацій, як розвивати у себе особистісні медіа-компетентності.

Відкрив конференцію Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, який підкреслив, що людство, на сьогоднішній момент, накопичило величезну кількість інформації. Вміння, як розпорядитися цими знаннями і відібрати їх для вирішення своїх практичних завдань стає все більш актуальним. І тут критичне мислення і медіаграмотність стають провідними життєвими компетенціями сучасної людини.

«Враховуючи ситуацію, — повідомив Валерій Іванов, — що зараз ми знаходимося лише на самому початку інформаційної епохи, бо в майбутньому кількість даних буде тільки збільшуватися, запити суспільства на навчання медіаграмотності буде все більше зростати. І ми вдячні нашим партнерам, зокрема, DW Akademie за допомогу і підтримку наших освітніх медіа-ініціатив», — додав Валерій Іванов.

З вітальним словом також виступили Вадим Карандій, заступник Міністра освіти і науки України, Маргарита Захарчук, локальний координатор DW Akademie в Україні, і Аннетте Пьолькінг, керівник відділу преси Федеративної Республіки Німеччина. 

З огляду на те, що основний контингент учасників конференції — це медіапедагоги і тренери з медіаграмотності, для них досить актуальним було б розуміння того, як функціонують українські мас-медіа сьогодні. З якими викликами доводиться стикатися журналістам, щоб залишитися вірним своїй професії: інформувати, а не пропагувати.

Спікерами дискусійної панелі «Українська журналістика перед викликами пропаганди» були відомі журналісти України — Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів, заслужений журналіст України, голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов, Олексій Мацука, засновник та головний редактор сайту «Новости Донбаса» та «Суспільне телебачення Донбасу», Володимир Мостовий, фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня», були єдині в генеральному меседжі: незважаючи на велику кількість інформації, сучасна людина, за умов її відсутності, може залишитися ніби без повітря, і завдання сучасного журналіста, забезпечити людей цією інформацією.

Як йдуть справи в Україні з медіаграмотністтю  і які її подальші вектори, детально розкрили спікери наступної панелі «Медіаграмотність в Україні сьогодні», а саме: Директор Internews в Україні Джиліан МакКормак, Директор IREX в Україні Мехрі Дракман, менеджер медіаосвітніх програм АУП Оксана Волошенюк. 

Спікери наголосили на тій обставині, що в сучасних умовах, коли в  столітті «розумних» технологій, інновацій, wifi, планшетів, смартфонів, ноутбуків, соціальних мереж і всього іншого, кожен з нас стає трохи журналістом. І тут дуже важливо відповідально ставиться до тієї інформації, яку ми не тільки споживаємо, а й самі виробляємо або поширюємо. Бо, як підкреслила у своєму виступі Мехрі Дракман 64% людей створюють плутанину в соціальних мережах, займаючись шеррінгом неперевірених і фейкових повідомлень. І лише 1% з 40 % перевіряє інформацію, перед тим, як її поширити і поділитися в мережі.

Це положення співзвучно з дослідженнями Василя Гатова, який пише: «В найближчі 5 років віруси будуть найцікавішим способом позиціонування. Ключову роль у поширенні вірусу грають не учасники ланцюжка, а драйвери — ті, хто збирають інформацію і є джерелами для інших людей. Іншими словами, неважливо, чи твітнула  вас Леді Гага. Важливо, що вас твітнув той, хто має конект із Леді Гагою». (Https://www.aka-media.ru/inside/478/). 

Доповнили зміст даної панелі регіональні представники і координатори освітніх програм по медіаграмотності.

Особливий інтерес в учасників викликала презентація авторами: доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси Тетяною Івановою, медіатренером, завідувачем кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Тараненко, медіатренером, викладачем Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрієм Юричко, журналістом, засновником фактчекінгового проекту «Без брехні» Олександром Гороховським нового практичного посібника з медіаграмотності для мультиплікаторів, який випустила Академія української за підтримки DW Akademie.

Автори розповіли про мету створення посібника, чим він може допомогти тренерам у проведенні їхніх власних тренінгів. «У посібнику представлені вправи і методики, які сприяють формуванню конкретних навичок із медіаграмотності, а також, методики і тести, які дозволяють діагностувати і коригувати кожному, хто підвищує свій рівень медіаграмотності», — підкреслила Тетяна Іванова.

Навдивовиж представницькою була панель «Медіаграмотність у пострадянських країнах: розвиток та перспективи», де були присутні — Тамара Мацкевич, заступниця голови Товариства Білоруської школи (Мінськ, Республіка Білорусь), Нуне Саркісян, виконавчий директор Центру медіа ініціатив Вірменія (Єреван, Вірменія), Гульнар Асанбаєва, регіональний радник з медіаграмотності Представництво Internews в Центральній Азії (Алмати, Казахстан), Галія Ібраєва, професор факультету журналістики Казахського національного університету імені аль-Фарабі (Алмати, Казахстан), Лілія Цуркан, викладач кафедри журналістики Державного педагогічного університету імені Іона Крянге (Кишинів, Молдова), Анета Гонца, викладач Державного Молдавського Університету департаменту Комунікації і Теорії інформації (Кишинів, Молдова), Соф’я Чхаідзе, медіа-аналітик Фонду розвитку ЗМІ (Тбілісі, Грузія).

Вони підкреслили,  що якщо найбільшою битвою 20-го століття була битва за свободу інформації проти цензури, то в 21-му столітті актуалізується боротьба проти зловживання свободою інформації, використання інформації в якості зброї авторитарними правителями і агресивними недержавними суб'єктами. А з огляду на ту обставину, що багато наших зарубіжних гостей є представниками пострадянських держав, в яких процеси демократизації та громадянського суспільства відбуваються нерівномірно, боротьба за свої інформаційні права, право на доступ до об'єктивної інформації, вміння добути і проаналізувати цю інформацію — є основними компетентностями громадян всіх країн пострадянського простору, які до сих пір відчувають на собі вплив пропаганди і маніпуляцій.

Однак, для того, щоб протистояти всьому цьому, ми, представники всіх демократичних сил і співтовариств медіаграмотних людей, все-таки повинні намагатися слідувати старому римському правилу: роби, що повинен, і будь, що буде!

Традиційно нові розробки для медіаосвітян презентувала АУП, а саме, створені за підтримки Програми У-Медіа: «Медіаграмотність у початковій школі: посібник для вчителя» ( авторський  колектив у складі викладачів-практиків: Інни Іванової, Антоніни Кожанової ( Дніпропетрощина), Галини Дегтярьової, Валерії Голощапової, Олени Шкребець ( Харьківщина), Оксани Ганик і Галини Пизи ( Львівщина); «Книжка у світі медіа: Програма факультативного курсу для закладів загальної середньої освіти. 5–7 клас. Розроблення занять» Галини Дегтярьової, Олени Кукленко, Олени Білик, й «Українська історія в кінофільмах: посібник для вчителя» Сергія Тримбача, Людмили Новікової, Оксани Волошенюк та Олександра Мокрогуза.

Матеріали з конференції можете завантажити за посиланням: https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1Q2bZ2vrYqN102zhi4gjzuYX7kFNdQ1Ew

Історія заходу:

У 2011 році  Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк та Міжнародного фонду «Відродження» започаткувала Першу міжнародну конференцію з медіаосвіти і медіаграмотності «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». За 7 років конференція пройшла шлях споріднений шляху медіаосвіти в українському суспільстві: від педагогічної інновації до життєво необхідної навички особистості. Відповідно і коло її учасників розширилося, охопивши не лише медіапедагогів, а й бібліотекарів, громадських активістів, науковців, медіаекспертів та журналістів.

За 7 років 1186 учасників обмінялися 565  доповідями і майстер-класами.

Категорії учасників: співробітники дошкільних закладів освіти, вчителя початкової та середньої школи, керівники ЗО, викладачі ОІППО і педагогічних вишів, бібліотекарі, громадські активісти, співробітники закладів позашкільної освіти, представники закладів міського самоврядування.

Проведення конференції традиційно шість років підтримувала Програма У-Медіа Інтерньюс Нетворк. В різні роки долучалися DW Akademie, Програма МАТРА Посольства Нідерландів в Україні, ІRЕХ та інші. У 2019 – ініціатором проведення став DW Akademie, яка у 2018 році розгорнула масштабну програму підготовки тренерів із медіаграмотності для дорослого населення.

 

Link not found in DB for [download] shortcode. Link not found in DB for [download] shortcode.

 

12 - 16 березня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Грузії, Угорщини та Чорногорії, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.

У п’ятому з серії прес-турів брали участь:
1. Nodar Skhirtladze, Грузія, Gori Community Radio “Mosaic”
2. Jovana Đurišić, Чорногорія, газета Pobjeda
3. Aneta Durovic, Чорногорія, онлай агенство MINA
4. Rada Brajovic, Чорногорія, газета Vijesti
5. Balint Bardi, Угорщина, вебсайт новин 24.hu

12 березня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися із її засновником, Володимиром Мостовим, та першим заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади, а також про особливості професійного висвітлення виборчих кампаній.

Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в
Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації, питання реформи роздержавлення ЗМІ тощо. Учасники отримали англомовні роздаткові матеріали за результатами моніторингу НСЖУ «Індекс фізичної безпеки журналістів України».

Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань, перспективи введення миротворчої місії ООН на Донбас. Також всі присутні на зустрічі мали змогу обговорити особливості розвитку міжнародних відносин з Україною.

Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з Андрієм Куликовим, Головою Наглядової Ради та ведучим Громадського радіо. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо й перспективами розвитку радіомовлення в цілому.

На завершення учасники мали оглядову екскурсію на території «Межигір’я», колишньої резиденції президента-втікача, В. Януковича. Іноземні журналісти
висловили здивування з приводу типових для монархії атрибутів колишньої влади.

13 березня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.

Далі іноземні журналісти зустрілися з представниками кризового медіа центру «Сіверський донець» в м. Сєвєродонецьк (Луганська область). Сергій П’ятниця, співробітник організації, окреслив історію створення медіа-центру після визволення від бойовиків як об’єднання активних громадян, що небайдужі до розвитку міста і вільної платформи для висловлювання. Він зауважив, що центр оперативно інформує громадян про надзвичайні події та тісно співпрацює з національною поліцією. На запитання гостей також відповідав Аріф Багіров, громадський активіст і блогер, від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.

Також спілкувалися з Михайлом Івоніним, генеральним директором науково-дослідного проектного інституту «Водоочисні технології» та керівника бізнес-центру «Greentown» у м. Сєвєродонецьк, завдяки якому дізналися про розвиток малого й середнього бізнесу, соціальне підприємництво, можливості для бізнес освіти на місцевому рівні тощо.

14 – 15 березня 2019 учасники відвідали Маріупольський порт. Спілкувалися з Олександром Олійником, директором державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт». Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, інфраструктуру в регіоні, залучення фахівців та потенціал виробництва. Не дивлячись на втрати й тривалий догляд суден в Азовському морі з боку Російської Федерації, як стверджує пан Олександр, Маріупольський порт намагається знайти альтернативні шляхи виходу з ситуації: будують нові термінали, залучають іноземні інвестиції, впроваджують технології енергозбереження, здійснюють пошук нових інфраструктурних рішень.

Після цього журналісти зустріли Сергія Орлова, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади в будівлі Маріупольської міської ради. Спікер розповів про стратегію міста до 2021 року, впровадження програм для жителів та внутрішньо-переміщених осіб, рівень задоволеності громадян щодо життя в місті.

16 березня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.

Завдяки насиченій та збалансованій програмі перебування вдалося досягти головної мети програми: дати журналістам джерело достовірної інформації, ознайомити з тенденціями розвитку України. Журналісти зустрілися з авторитетними ньюзмейкерами, лідерами думок. Поза сумнівом, після повернення іноземних журналістів додому якість і кількість репортажів про Україну підвищиться.

Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.

 

Друзі та колеги!

Академія української преси проведе презентацію другої хвилі контент-аналізу новин прайм-тайму провідних українських телеканалів під час президентських перегонів 2019.  

Де: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», вул. Б. Хмельницького, 8/16
Коли: 27 березня 2019 рік.
Час: 10:00-11:00 (початок реєстрації та вітальна кава о 9:30). 

Потрібна реєстрація, зробити це можна заповнивши форму ТУТ>>>
Заявки приймаємо до 26 березня 2019 року 16:00.

Ви ще не знаєте наскільки об'єктивно телеканали подають інформацію у передвиборчий період? Хвилювання у сторону. Академія української преси провела дослідження за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший, 5 канал та довідалася чи правдиво медіа транслюють інформацію чи стають рупорами пропаганди!

Моніторинг був проведений за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Долучайтеся. Будемо раді обговорити найгостріші питання.

Контактна особа:
Юлії Кулик, асистент проектів АУП
(050)734 45 79
info@aup.com.ua

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

 

Агов, активна медійна спільнота, запрошуємо взяти участь у семінарі, присвяченому виборчій тематиці!

Чекатимемо на вас у Києві 27-29 березня 2019 року.

Потрібна реєстрація>>>

Виборчий період у самому розпалі, цього та наступного року маємо вибори Президента, парламенту та місцеві, а це значить, що журналістському арсеналу необхідні додаткові знання, уміннями, секрети та тонкощі задля професійної роботи! 

Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу розкаже, як працювати журналісту, щоб його матеріали були цікавими для цільової аудиторії та конкурентоспроможними на ринку медіа.

Учасників забезпечуємо харчуванням, проживанням у готелі (дві ночі). Витрати на проїзд не покриваємо.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Реєстрація завершується за 5 днів до початку заходу.

_________

Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua

Академія української преси за підтримки DW Akademie за результатами додаткової хвилі набору для першої фази тренерів з медіаграмотності провела три триденних тренінги у трьох містах України та долучила до проекту 62-а мультиплікатора:

• 25-27 лютого 2019 року – Київ;
• 27 лютого – 1 березня 2019 року – Вінниця;
• 1-3 березня 2019 року – Дніпро.

Дорослі навчаються інакше, погоджуєтеся? Якщо йти за методом Девіда Колба, про який розповідає на тренінгах медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова, то для дорослих будь-яку теорію потрібно подавати через досвід, при цьому можна йти від незнання до знання. Досвід переживається за рахунок дії, слідом відбується рефлексія або аналіз. Далі варто поставити собі допоміжні питання: що ти відчуваєш, що не вийшло, що дало імпульс для вирішення питання, що робитиму інакше? Коли отримуєш відповіді — народжуються нові знання, які отримав сам, і ніколи не забудеш! А от вже знання, формуються в практичні навички. Єдине, що може завадити їхньому формування — це стереотипи, лінь страх. Намагайтеся уникати таких речей і механізм буде вдало запущено!

«Проблема навчання полягає не в тому, що ми не знаємо, що потрібно робити, — зазначає Тетяна Іванова, — а в тому, що багатьом іноді дуже важко змінювати хід звичних думок і стереотипів. А для того, щоб стати медіаграмотним саме ці якості є ключовими». Більш детально тренер пише на своїй сторінці у Фейсбук>>>

«Цифри не брешуть, а от цифрами запросто — підкреслює медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко, — нехай кожне повідомлення у медіа підлягає вашому сумніву, стандарти BBC повідомляють, що інформація правдива тільки тоді, коли перевірена в 5-ти незалежних джерелах».

Олександр Гороховський, журналіст, засновник фактчекінгового проекту «Без брехні», розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Учасники на практиці зробили верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею та вулицями міст України.  

Фідбек від наших учасників:

«Адже на цьому тренінгу не відчуваєш часу... Здається, що пройшло лише пару годин, а насправді це цілий день! Динамічно, цікаво, майстерно і наче на одному диханні», — пише у Фейсбук Сніжана Шпікіна>>>

«Жодна книга не дасть такого розуміння, як живе спілкування! У мене залишились найкращі враження від організації та проведення тренінгу», — відзначила на сторінці у Фейсбук Вікторія Яковенко>>>

«Завдяки Академія Української Преси продовжую роботу тренера з медіаграмотності!Ще один практичний кейс отримала завдяки мега-крутим експертам», — написала Наталія Сипливець>>>

Колеги, пам'ятайте тренінг не накачує знаннями, тренінг ФОРМУЄ знання і дає позитивну установку.

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

 

26 лютого - 02 березня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Латвії, Польщі, Угорщини, Чорногорії та Туреччини, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.

Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.

У четвертому з серії прес-турів брали участь:
• Marko Vešović, міжнародний кореспондент, газета Dan, Чорногорія;
• Mustafa Kırıkçıoğlu, міжнародний кореспондент, газета Sabah, Туреччина;
• Marcin Żyła, заступник головного редактора, Tygodnik Powszechny, Польща;
• Loretta Tóth, міжнародний кореспондент, газета Magyar Idők, Угорщина;
• Viktorija Puškele, онлайн медіа кореспондент, TvNet, Латвія.

26 лютого 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з першим заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікер розповів про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади, а також про особливості професійного висвітлення виборчих кампаній.

Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку
Російської Федерації, питання реформи роздержавлення ЗМІ тощо. Його колега, Ліна Кущ, перший секретар НСЖУ, представила гостям світлини з виставки «Журналісти на Євромайдані. 5 років потому» та розповіла про українських кореспондентів, котрі висвітлювали ті події. Крім того, учасники мали змогу ознайомитись з англомовними версіями книги «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» та «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014-2016» й дізналися про тих коллег, котрі постраждали під час подій Революції Гідності та після окупації Криму.

Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань. Також всі присутні на зустрічі мали змогу обговорити особливості розвитку міжнародних відносин з Україною. Зокрема, пан Левченко сказав: «Ми дуже вдячні європейським країнам за солідарність, оскільки всі, хто підтримав пакет санкцій проти Російської Федерації, понесли певні втрати в економічній сфері. Україна також втратила чимало. Але коли ми керуємось принципом солідарності, це створює шалений тиск на політику Москви. Ми розуміємо, що не можемо протистояти у відкритій війні з Росією, однак політичний, дипломатичний, економічний та медійний тиск держав може стати результативним».

Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з Кирилом Лукеренком, виконавчим директором Громадського радіо. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо й перспективами розвитку радіомовлення в цілому. Пан Кирило повідомив: «Громадське Радіо працює на базі радіостанції та веб-сайту з новинами й подкастами. Оскільки ми працюємо як неприбуткова організація та залежимо від фінансування програм, кількість персоналу змінюється час від часу. Зараз у нас працюють 50 кореспондентів, менеджерів та технічних редакторів. Якщо маємо суттєву підтримку, можемо залучити до 150 чоловік у команду. Всі вони забезпечують роботу радіомовлення 24 години на добу».

Потім мали зустріч з Олексієм Мацукою, головою Донецького інституту інформації, який розповів гостям про те як різні медіа в Україні висвітлюють події на Донбасі; як розвивалися події в Донецьку під час Майдану й перед початком війни; і що потрібно знати журналістам перед тим як вирушати на схід.

27 лютого 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.

Після цього, журналісти мали зустріч з представниками кризового медіа-центру «Сіверський Донець», що у м. Севєродонецьк (Луганська область). Олена Нижельська, голова організації окреслила історію створення медіа-центру після визволення від бойовиків як об’єднання активних громадян, що небайдужі до розвитку міста і вільної платформи для висловлювання. Олег Невениця, співробітник організації, зауважив, що вони оперативно інформують громадян про надзвичайні події та тісно співпрацюють з національною поліцією. На запитання гостей також відповідав Аріф Багіров, громадський активіст і блогер, від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків. Семен Перцовський, регіональний кореспондент «Дзеркало тижня», заслужений журналіст України, поділився досвідом висвітлення подій в регіоні й останніми новинами м. Севєродонецьк. В’ячеслав Шевчук, учасник АТО, військовослужбовець, розповів учасникам про перебіг подій під час війни на Сході, роль добровольців і волонтерів, погляд військових на те, що відбувається в Україні.

28 лютого – 1 березня 2019 учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з Ларисою Конєвою, головою прес-служби, та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про
співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, обслуговування різних типів суден в акваторії, залучення фахівців та потенціал виробництва.

Після цього журналісти відвідали Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром. Світлана Бесчетникова, декан філологічного факультету МДУ також розповіла гостям про міжнародні програми, вивчення іноземних мов та можливості для іноземних студентів.

2 березня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.

Завдяки насиченій та збалансованій програмі перебування, вдалося досягти головної мети програми: дати журналістам джерело достовірної інформації, ознайомити з тенденціями розвитку України. Журналісти зустрілися з авторитетними ньюзмейкерами, лідерами думок. Поза сумнівом, після повернення іноземних журналістів додому якість і кількість репортажів про Україну підвищиться.

Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.