Питання щодо стандартів роботи журналіста завжди було і є полемічним. Це і не дивно, адже точаться палкі дискусії стосовно переліку принципів, яких має дотримуватися журналіст під час своєї діяльності.

Безпрограшну схему того, як не нашкодити суспільству, а професійно задовольняти його потреби розкрила Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 20-21 грудня у Чернігові під час тренінгу "Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)".

Що робить честь журналісту, що налічує список обов’язків, який він має перелік прав, як не зрадити собі та не втратити найголовніше — довіру читача. Про це і не тільки говорили медіаексперти семінару «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)».

«Якщо зникла довіра до медіа — це пряма демонстрація поганої роботи журналіста. Інформація із зони конфлікту має перевірятися максимальну кількість разів та у найбільш авторитетних джерелах. Так, це забирає значну частину часу, але вдячність аудиторії того варта», — засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», екс-голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий 

«Аудиторія має знати, що відбувається по обидві сторони барикад. Коли ви збираєте, оброблюєте та поширюєте інформацію, залиште патріотизм, ідеологічні переконання тощо. Тоді ваша журналістська модель поведінки була не гірша за європейську», — президент Академії української преси Валерій Іванов.

«Чітко розділяйте факти від коментарів, суджень, переконань. У конфлікті обидві сторони впевнені у своїй правоті, і тому будь-якими способами готові це доводити. Не губіться у домислі та реальності», — президент Української асоціації медіа бізнесу, член Комісії з журналістської етики, член Ради директорів голів асоціацій-членів Всесвітньої асоціації видавців газет та новин WAN-IFRA, модератор, тренер, коуч Олексій Погорелов.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

Проект «Прес-тури Україною» реалізовує Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. 11-15 грудня 2018 року ми зустріли ще одну групу  журналістів з Болгарії та Грузії. Міжнародні колеги завітали до Києва, міст Донецької та Луганської областей.

Вся серія прес-турів має на меті показати журналістам з інших країн реальну ситуацію в  Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей. Протягом п'яти днів насичена програма передбачала таку можливість. Де були міжнародні гості та, що змогли додати у свій професійний багаж —  читайте далі.

Учасниками стали:

• Малхаз Гагуа, газета Rezonance, Грузія;
• Свєтломіра Гюрова, газета Capital Weekly, Болгарія;
• Вєроніка Шербанова,вебсайт offnews.bg, Болгарія;

У перший день журналісти-міжнародники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з її засновником Володимиром Мостовим та заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Далі група завітала до київського офісу «Громадське Телебачення», журналісти якого поділилися своїм баченням професійного висвітлення новин.

Того ж дня, третя зустріч передбачала спілкування з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань. 

Про захист прав журналістів та специфіку їхньої роботи в Україні, в тому числі у воєнних умовах, розповів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Після цього, учасники завітали до Верховної  Ради України. Там спілкувались з народними депутатами: Миколою Княжицьким та Віктором Єленським. Народні обранці окреслили питання розвитку культури, релігії в Україні та події, що передували об’єднавчому собору православних церков.

Завершив день візит групи до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Там учасники дізналися більше про події 2014 року від очевидців й оглянули виставку експонатів.

12 грудня 2018 року ми з журналістами вирушили на схід України. Першим чином відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Зустріч провів директор школи — Сергій Борисенко.

Після цього, наша зупинка була у кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець», що у Сєвєродонецьку (Луганська область). Спілкувалися на тему розвитку міста, його перспектив, подій, які відбувалися під час окупації бойовиками та після звільнення міста.

Відповіді на запитання давали: керівник кризового медіа-центру Сергій П’ятниця, голова суспільної ради при Севєродонецькій райдержадміністрації Олексій Малеванець, блогер та засновник порталу міста Аріф Багіров та експерт з культурних питань Олег Невениця. Колеги з  кризового медіа-центру провели екскурсію містом для учасників прес-туру, під час якої відвідали Льодовий палац – головний майданчик просвітницьких, культурних і спортивних подій міста.

13 грудня 2018 року міжнародні журналісти мали ряд цікавих зустрічей у Маріуполі. Дізналися про історію міста та розвиток Маріупольського державного університету. Перший проректор університету Олена Булатова  розповіла про міжнародні освітні проекти, та чи впливає конфлікт на Сході на їхню реалізацію. На зустрічі були присутні студенти та викладачі, їхню думку також було почуто.

Випускник університету, а тепер – секретар Маріупольської міської ради Степан Махсма розповів, що місцева влада докладає зусиль для вирішення проблеми внутрішньо-переміщених осіб, студентів та науково-педагогічних працівників, у рамках програми Ради Європи.

Корисним був обмін досвідом у галузі видання газет з головним редактором місцевої газети «Приазовский Рабочий» Оленою Калайтан. Опісля учасники мали екскурсією містом. 

14 грудня 2018 року  міжнародні гості відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з директором та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, залучення фахівців та потенціал виробництва.

15 грудня 2018 року група міжнародних журналістів вже гуляла Києвом. Це якраз був день об’єднавчого собору православних церков. Колегам було цікаво послухати про життя киян, церкви та історичні місця столиці.

Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег, стосовно подій в Україні. Давайте з нами і ви! Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейк.

Фінішували ми у Тернополі 5-7 грудня. Тренінги для тренерів з медіаграмотності у 2018 році проведені. Учасників, що будуть задіяні у проекті відібрано. 

У Тернополі Академія української преси за підтримки DW Akademie долучили ще 22-а мультиплікатора. Тепер їх професійній досвід підкріплений знаннями з медіаграмотності. 

Три насичені дні були присвячені: журналістським стандартам від медіатренера, журналіста, викладача Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрія Юричка, фактчекінгу від головред проекту «Без брехні» Олександра Гороховського та інтерактивним формам, методикам тренерської майстерності від медіаексперта, доктора педагогічних наук, професора, керуючого партнера Академії української преси Тетяни Іванової. Ми залишили величезний слід, в нагороду аудиторії за бажання споживати якісний медіаконтент.

Ведучий тренер проекту Тетяна Іванова, дуже тонко підмітила у пості на Фейсбуці, що ми відкрили двері для майбутніх «медіа-чарівників» у власній медіаграмотній «школі Гоґвортс»

«Нам треба було в найкоротший термін опанувати методики інтерактивного навчання і технології проведення тренінгу з медіаграмотності. Програма навчання дуже насичена, виклики перед учасниками стоять ще більш амбіційні. Але впевнена, у нас все вийде. Адже «магія» полягає в тому, щоб якомога більше людей в нашій країні стали вільними, критично мислячими і самодостатніми, а значить — медіаграмотними. Успіхів нам!», — зауважила експерт.

Ну що ж, Академія української преси продовжує сприяти критичному споживанню медіа українським суспільством. Хтозна, можливо, зовсім скоро прийдете до нас і ви. Чарівну паличку маєте?

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

Колеги, детальна інформація ТУТ>>>
*Щоб взяти участь треба володіти німецькою мовою. 

Ostkurs 2019: Sommerakademie für Journalisten aus Mittel- und Osteuropa

Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) — одна з найбільших надрегіональних якісних газет Німеччини. FAZ – єдина німецька газета, що не має головного редактора. Натомість, має чотирьох видавців. Один із очільників видання пан Вернер Д'Інка приїздив 4-5 грудня до м. Суми, щоб дати змогу українським журналістам та редакторам перейняти міжнародний досвід менеджменту та маркетингу друкованих видань. Організували захід Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Професійне «портмоне» учасників було заповнено таки темами:

• Як приймати виклики цифрової епохи
• Моделі співіснування друкованого і цифрового форматів
• Бізнес-планування та менеджмент персоналу
• Як замотивувати співробітників
• Роль і функції менеджерів, взаємодія всередині медіа
• Стратегія успішного розвитку газети
• Як залучити/утримати читачів і рекламодавців.

Фінансовий менеджмент теж не був обділений увагою з боку спікерів. Учасники отримали чітку концепцію щодо розподілу бюджету та бізнес-плану видання.

Пан Вернер Д'Інка запевнив аудиторію в тому, на що 100 % попит буде завжди. Лише два слова, на думку німецького експерта, характеризують сталий розвиток медіапростору — це якісна журналістика.

Підтримав колегу президент Академії української преси Валерій Іванов, він зауважив, що якість залежить від компетентностей журналіста. До яких, першочергово, входять стандарти професії.

Семінар «Європейські стандарти друкованої преси. Менеджмент та маркетинг газет» зібрав 23 представника медіа з усієї України. Можливо, наступного разу познайомитеся з нами і ви?

Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Форум "Професія - журналіст. Нові акценти 2019 року".

Обговорення етичних викликів журналістської спільноти

 середа, 19 грудня 2018 року

 Місце проведення – буде повідомлене додатково після реєстрації

19 грудня у Києві відбудеться Форум від Комісії з журналістської етики для журналістів та журналісток "Професія - журналіст. Нові акценти 2019 року".

Модератор: Андрій Куликов, відомий теле і радіоведучий, співзасновник Громадського радіо, Голова Комісії з журналістської етики.

За всі 27 років новітньої історії розбудови демократичного суспільства, численні виклики стояли перед українською журналістикою. Не поменшало їх і нині: вже не перший рік тривають дискусії навколо дилеми “професійні стандарти чи патріотизм”,  економічна криза загострила для багатьох питання “гроші чи місія та репутація”,  різкий відтік аудиторії до соцмереж розмив класичні дефініції традиційних медіа та відкрив можливості для маніпуляцій інформацією і  вільного трактування статусу журналіста - а часто і зловживання цим статусом та правами і свободами які він надає.

Згадані виклики та їх вплив на журналістику як таку обговорювались неодноразово, в той час як вплив цих процесів на регіональні медіа поки що переважно лишались поза увагою таких дискусій. В той же час, відповідно до результатів соціологічних досліджень саме регіональні медіа користуються найбільшою довірою місцевих аудиторій та є першим джерелом отримання інформації - особливо про події на місцях. Маючи з одного боку широкі можливості із роботи з аудиторією та вплив на формування громадської думки, регіональні медіа та журналісти виявилися у більшості випадків незахищеними від згаданих викликів та не готовими напрацьовувати ефективні механізми протистояння їм. 

До участі в події запрошені представники регіональних засобів масової інформації, медіа експерти та представники міжнародної спільноти аби підбити підсумки 2018 року, спрогнозувати основні акценти на 2019 та обговорити можливості спільного пошуку рішень.

Можлива компенсація проїзду. Реєстрація на Форум автоматично не означає підтвердження участі. Реєстрація https://goo.gl/forms/s45fq03TR5Xep2gt2

Захід відбуватиметься за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування". 

Проект програми

09:30 – 10:00 Реєстрація учасників. Вітальна кава.

10:00  - 10:30 Відкриття заходу, вступне слово

Андрій Куликов, голова Комісії Журналістської Етики, голова правління Громадського Радіо

Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні

Джеффрі Ерліх, старший менеджер проектів, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

10:30 - 11:15 Запрошення до дискусії. В.Мостовий та П.Казарін. Діалог поколінь про професію та саморегуляцію

11:15 – 12:15 Панель І. Що може саморегуляція?

Скарги до КЖЕ як індикатор середовища

Андрій Куликов та Єлизавета Кузьменко

Огляд скарг до КЖЕ та рішень комісії. На що частіше скаржаться і хто скаржиться. Що рекомендує Комісія.

Етичні виклики регіональних медіа

Презентація звіту по регіональним поїздкам КЖЕ. Ірина Земляна, Єлизавета Кузьменко, Світлана Остапа

 12:15 - 12:40 Кава пауза

 12 40 – 13 40 Панель ІІ. Нові етичні виклики-2019

 Етика часів збройного конфлікту

Проф.Валерій Іванов, Печончик Тетяна, Громадське ТБ, Громадське радіо (Журналістка, переселенка Олена Терещенко), Дмитро Золотухін

 Гроші чи репутація? Як зберегти прибутки і не втратити обличчя?

Тарас Яценко (Твоє Місто), Курс, Час Чернігівський

Передчуття виборів. Поради тим, хто не хоче втрачати професію

Наталя Лігачова, Оксана Романюк, Ірина Земляна, Ігор Куляс

 13:40 - 14:30 Обід

14:30 – 16:00 Панель ІІ. Локальне медіа як рушій змін в громаді: чи можлива місія?

 

Роздержавлення: втрачений шанс чи нові можливості?

Олег Наливайко

Про підсумки реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ та про складнощі розвитку медіа в регіонах.

 Презентація аналітичної довідки про перспективи роздержавлення теле- та радіокомпаній в Україні

Andrzej Krajewski (TBC), Людмила Опришко, Олександр Бурмагін (TBC)

Місцеве медіа як платформа для дискусій та місце вирішення проблем. Тарас Яценко (Твоє Місто, м. Львів), Олександр Назаренко (Наше Слово, м. Мена, Чернігівська обл), Олена Сас.

Медіа майбутнього в Україні. Презентація дослідження викликів та кращих практик регіональних медій – Ігор Балинський та Зоя Красовська, Школа журналістики УКУ.

 Мовлення громад в Україні: шанс є

Павло Новіков (TBC)

16:00 Закриття події. Від’їзд учасників.

Заява
Коаліції «За вільний Інтернет» та громадських організацій щодо Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275

Коаліція «За вільний Інтернет» засуджує чергову спробу введення цензури в Україні під прикриттям боротьби з російською пропагандою.

Низка народних депутатів, серед яких Іван Вінник, Оксана Білозір, Олена Матузко, Тетяна Чорновол та інші, 7 листопада 2018 року зареєстрували у парламенті Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275. Документ пропонує надати Верховній Раді України виключне право виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України.

Варто зауважити, що Закон України «Про санкції» допускає застосування спеціальних заходів до громадян України лише якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Зважаючи на це, автори законопроекту запропонували вважати елементом тероризму надання «інформаційної підтримки терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України». Така підтримка може полягати у створенні або поширенні інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, чи позитивно їх висвітлює.

Засуджуючи будь-які прояви тероризму, Коаліція «За вільний Інтернет» вважає, що запропоновані законопроектом положення не можуть вважатися ефективним засобом протидії існуючим загрозам, і, на жаль, створюють чергову можливість влади свавільно і незаконно втручатись у свободу вираження поглядів та діяльність ЗМІ (у тому числі, Інтернет-видань), що є особливо загрозливою в умовах наближення виборів.

Застосування Закону України «Про санкції» для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип «законності» вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою  чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень.

Надання Верховній Раді виключного права визначати щодо яких ЗМІ можуть застосовуватись санкції не лише продовжить практику незаконного блокування та припинення діяльності медіа, але й створить реальні загрози політичної цензури та тиску на ЗМІ під час виборчого процесу. Зазначений законопроект не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористочної діяльності. Таким чином, народні депутати отримають практично необмежене право втручатися у діяльність ЗМІ, ґрунтуючись лише на власній політичній волі.

Коаліція також зауважує, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Для обмеження ж незаконного контенту в мережі Інтернет мають бути розроблені інші, судові, механізми, які відповідатимуть міжнародним стандартам захисту прав людини. Зокрема, відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку. При цьому, рішення має бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та ґрунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.

З огляду на вищезазначене Коаліція «За вільний Інтернет» закликає:

Ініціаторів проекту  – відкликати Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275;

Народних депутатів -

• не підтримувати Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275;
• керуватись під час реалізації політики в сфері інформаційної безпеки принципами верховенства права і законності, не допускаючи звуження прав людини без дотримання вимог міжнародного права та національного законодавства.

Учасники Коаліції «За вільний Інтернет»:

ГО «Платформа прав людини»

ГО «Лабораторія цифрової безпеки»

ГО «Центр інформації про права людини»

ГО «Кримська правозахисна група»

Представництво Freedom House в Україні

Микола Костинян

Громадські організації-підписанти:

Академія української преси

Центр громадянських свобод

ГО «Інститут масової інформації»

ГО «Донецький інститут інформації»

ГО «Детектор медіа»

ГО «Інформаційна безпека»

Національна спілка журналістів України

Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Кропивницького.

10 грудня о 12:00 у Кропавницькому Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.

В обговоренні візьмуть участь:
- Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо, голова Комісії з журналістської етики
- Ірина Земляна, медіаексперта та медіатренрка Інституту масової інформації (ІМІ)
- Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Кропивницького.

Місце провдення буде повідомлено додатково після реєcтрації. 

Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".

Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація  https://goo.gl/forms/NLFpPuZ2S3KEcBDo2

Подія на Фейсбуці https://www.facebook.com/events/614816385603989/

Ми, однозначно, працюємо під їхнім покровом! І не тільки працюємо, а і залюбки ділимося порадами з цільовими аудиторіями. Так і семінар, що організувала Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 28-29 листопада у Вінниці є прямим підтвердженням того.

Близько 30-ти учасників заходу довідалися де ж зашифровані таємниці журналістського ремесла, що користується попитом незважаючи на часи та звичаї. І чи є вони взагалі, і якщо є, то хто їх придумав і навіщо? Семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» продукував відповіді на найдошкульніші запитання.

Розсекречували свої багаторічні напрацювання титани медійного поля — це засновник тижневика «Дзеркало тижня», фундатор Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий та журналіст «Gazeta Wyborcza» (Польша), лауреат премії Гран-Пресс «Журналіст року 2014» Пьотр Андрусечко. Допомагав їм президент Академії української перси Валерій Іванов.

Знаєте, на наших заходах приводом для іскрометного дискурсу завжди стають поняття, які журналіст (не) викарбовує на своєму трудовому договорі. На трудовому договорі з совістю, мається на увазі. Оскільки, інколи навіть найшляхетніші наміри не зможуть захистити їх від вказівок, які під грифом «редакційної політики», гримлять від власників медіа. Або ще гірше — коли порушення стандартів відбувається цілеспрямовано, з метою власного збагачення.

Сподіваємося, що семінар надав не тільки поживу для власних роздумів, а й надихне журналістів на нові злети та рішення. 

Просто не можемо пройти повз матеріал, який підготували наші колеги із  Донецького національного університету імені Василя Стуса. Запрошуємо до прочитання>>>

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина