Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) — одна з найбільших надрегіональних якісних газет Німеччини. FAZ – єдина німецька газета, що не має головного редактора. Натомість, має чотирьох видавців. Один із очільників видання пан Вернер Д'Інка приїздив 4-5 грудня до м. Суми, щоб дати змогу українським журналістам та редакторам перейняти міжнародний досвід менеджменту та маркетингу друкованих видань. Організували захід Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Професійне «портмоне» учасників було заповнено таки темами:
Фінансовий менеджмент теж не був обділений увагою з боку спікерів. Учасники отримали чітку концепцію щодо розподілу бюджету та бізнес-плану видання.
Пан Вернер Д'Інка запевнив аудиторію в тому, на що 100 % попит буде завжди. Лише два слова, на думку німецького експерта, характеризують сталий розвиток медіапростору — це якісна журналістика.
Підтримав колегу президент Академії української преси Валерій Іванов, він зауважив, що якість залежить від компетентностей журналіста. До яких, першочергово, входять стандарти професії.
Семінар «Європейські стандарти друкованої преси. Менеджмент та маркетинг газет» зібрав 23 представника медіа з усієї України. Можливо, наступного разу познайомитеся з нами і ви?
Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Форум "Професія - журналіст. Нові акценти 2019 року".
Обговорення етичних викликів журналістської спільноти
середа, 19 грудня 2018 року
Місце проведення – буде повідомлене додатково після реєстрації
19 грудня у Києві відбудеться Форум від Комісії з журналістської етики для журналістів та журналісток "Професія - журналіст. Нові акценти 2019 року".
Модератор: Андрій Куликов, відомий теле і радіоведучий, співзасновник Громадського радіо, Голова Комісії з журналістської етики.
За всі 27 років новітньої історії розбудови демократичного суспільства, численні виклики стояли перед українською журналістикою. Не поменшало їх і нині: вже не перший рік тривають дискусії навколо дилеми “професійні стандарти чи патріотизм”, економічна криза загострила для багатьох питання “гроші чи місія та репутація”, різкий відтік аудиторії до соцмереж розмив класичні дефініції традиційних медіа та відкрив можливості для маніпуляцій інформацією і вільного трактування статусу журналіста - а часто і зловживання цим статусом та правами і свободами які він надає.
Згадані виклики та їх вплив на журналістику як таку обговорювались неодноразово, в той час як вплив цих процесів на регіональні медіа поки що переважно лишались поза увагою таких дискусій. В той же час, відповідно до результатів соціологічних досліджень саме регіональні медіа користуються найбільшою довірою місцевих аудиторій та є першим джерелом отримання інформації - особливо про події на місцях. Маючи з одного боку широкі можливості із роботи з аудиторією та вплив на формування громадської думки, регіональні медіа та журналісти виявилися у більшості випадків незахищеними від згаданих викликів та не готовими напрацьовувати ефективні механізми протистояння їм.
До участі в події запрошені представники регіональних засобів масової інформації, медіа експерти та представники міжнародної спільноти аби підбити підсумки 2018 року, спрогнозувати основні акценти на 2019 та обговорити можливості спільного пошуку рішень.
Можлива компенсація проїзду. Реєстрація на Форум автоматично не означає підтвердження участі. Реєстрація https://goo.gl/forms/s45fq03TR5Xep2gt2
Захід відбуватиметься за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Проект програми
09:30 – 10:00 Реєстрація учасників. Вітальна кава.
10:00 - 10:30 Відкриття заходу, вступне слово
Андрій Куликов, голова Комісії Журналістської Етики, голова правління Громадського Радіо
Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні
Джеффрі Ерліх, старший менеджер проектів, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
10:30 - 11:15 Запрошення до дискусії. В.Мостовий та П.Казарін. Діалог поколінь про професію та саморегуляцію
11:15 – 12:15 Панель І. Що може саморегуляція?
Скарги до КЖЕ як індикатор середовища
Андрій Куликов та Єлизавета Кузьменко
Огляд скарг до КЖЕ та рішень комісії. На що частіше скаржаться і хто скаржиться. Що рекомендує Комісія.
Етичні виклики регіональних медіа
Презентація звіту по регіональним поїздкам КЖЕ. Ірина Земляна, Єлизавета Кузьменко, Світлана Остапа
12:15 - 12:40 Кава пауза
12 40 – 13 40 Панель ІІ. Нові етичні виклики-2019
Етика часів збройного конфлікту
Проф.Валерій Іванов, Печончик Тетяна, Громадське ТБ, Громадське радіо (Журналістка, переселенка Олена Терещенко), Дмитро Золотухін
Гроші чи репутація? Як зберегти прибутки і не втратити обличчя?
Тарас Яценко (Твоє Місто), Курс, Час Чернігівський
Передчуття виборів. Поради тим, хто не хоче втрачати професію
Наталя Лігачова, Оксана Романюк, Ірина Земляна, Ігор Куляс
13:40 - 14:30 Обід
14:30 – 16:00 Панель ІІ. Локальне медіа як рушій змін в громаді: чи можлива місія?
Роздержавлення: втрачений шанс чи нові можливості?
Олег Наливайко
Про підсумки реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ та про складнощі розвитку медіа в регіонах.
Презентація аналітичної довідки про перспективи роздержавлення теле- та радіокомпаній в Україні
Andrzej Krajewski (TBC), Людмила Опришко, Олександр Бурмагін (TBC)
Місцеве медіа як платформа для дискусій та місце вирішення проблем. Тарас Яценко (Твоє Місто, м. Львів), Олександр Назаренко (Наше Слово, м. Мена, Чернігівська обл), Олена Сас.
Медіа майбутнього в Україні. Презентація дослідження викликів та кращих практик регіональних медій – Ігор Балинський та Зоя Красовська, Школа журналістики УКУ.
Мовлення громад в Україні: шанс є
Павло Новіков (TBC)
16:00 Закриття події. Від’їзд учасників.
Заява
Коаліції «За вільний Інтернет» та громадських організацій щодо Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275
Коаліція «За вільний Інтернет» засуджує чергову спробу введення цензури в Україні під прикриттям боротьби з російською пропагандою.
Низка народних депутатів, серед яких Іван Вінник, Оксана Білозір, Олена Матузко, Тетяна Чорновол та інші, 7 листопада 2018 року зареєстрували у парламенті Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275. Документ пропонує надати Верховній Раді України виключне право виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України.
Варто зауважити, що Закон України «Про санкції» допускає застосування спеціальних заходів до громадян України лише якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Зважаючи на це, автори законопроекту запропонували вважати елементом тероризму надання «інформаційної підтримки терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України». Така підтримка може полягати у створенні або поширенні інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, чи позитивно їх висвітлює.
Засуджуючи будь-які прояви тероризму, Коаліція «За вільний Інтернет» вважає, що запропоновані законопроектом положення не можуть вважатися ефективним засобом протидії існуючим загрозам, і, на жаль, створюють чергову можливість влади свавільно і незаконно втручатись у свободу вираження поглядів та діяльність ЗМІ (у тому числі, Інтернет-видань), що є особливо загрозливою в умовах наближення виборів.
Застосування Закону України «Про санкції» для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип «законності» вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень.
Надання Верховній Раді виключного права визначати щодо яких ЗМІ можуть застосовуватись санкції не лише продовжить практику незаконного блокування та припинення діяльності медіа, але й створить реальні загрози політичної цензури та тиску на ЗМІ під час виборчого процесу. Зазначений законопроект не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористочної діяльності. Таким чином, народні депутати отримають практично необмежене право втручатися у діяльність ЗМІ, ґрунтуючись лише на власній політичній волі.
Коаліція також зауважує, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Для обмеження ж незаконного контенту в мережі Інтернет мають бути розроблені інші, судові, механізми, які відповідатимуть міжнародним стандартам захисту прав людини. Зокрема, відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку. При цьому, рішення має бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та ґрунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.
З огляду на вищезазначене Коаліція «За вільний Інтернет» закликає:
Ініціаторів проекту – відкликати Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275;
Народних депутатів -
Учасники Коаліції «За вільний Інтернет»:
ГО «Платформа прав людини»
ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
ГО «Центр інформації про права людини»
ГО «Кримська правозахисна група»
Представництво Freedom House в Україні
Микола Костинян
Громадські організації-підписанти:
Академія української преси
Центр громадянських свобод
ГО «Інститут масової інформації»
ГО «Донецький інститут інформації»
ГО «Детектор медіа»
ГО «Інформаційна безпека»
Національна спілка журналістів України
Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Кропивницького.
10 грудня о 12:00 у Кропавницькому Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.
В обговоренні візьмуть участь:
- Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо, голова Комісії з журналістської етики
- Ірина Земляна, медіаексперта та медіатренрка Інституту масової інформації (ІМІ)
- Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Кропивницького.
Місце провдення буде повідомлено додатково після реєcтрації.
Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація https://goo.gl/forms/NLFpPuZ2S3KEcBDo2
Подія на Фейсбуці https://www.facebook.com/events/614816385603989/
Ми, однозначно, працюємо під їхнім покровом! І не тільки працюємо, а і залюбки ділимося порадами з цільовими аудиторіями. Так і семінар, що організувала Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 28-29 листопада у Вінниці є прямим підтвердженням того.
Близько 30-ти учасників заходу довідалися де ж зашифровані таємниці журналістського ремесла, що користується попитом незважаючи на часи та звичаї. І чи є вони взагалі, і якщо є, то хто їх придумав і навіщо? Семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» продукував відповіді на найдошкульніші запитання.
Розсекречували свої багаторічні напрацювання титани медійного поля — це засновник тижневика «Дзеркало тижня», фундатор Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий та журналіст «Gazeta Wyborcza» (Польша), лауреат премії Гран-Пресс «Журналіст року 2014» Пьотр Андрусечко. Допомагав їм президент Академії української перси Валерій Іванов.
Знаєте, на наших заходах приводом для іскрометного дискурсу завжди стають поняття, які журналіст (не) викарбовує на своєму трудовому договорі. На трудовому договорі з совістю, мається на увазі. Оскільки, інколи навіть найшляхетніші наміри не зможуть захистити їх від вказівок, які під грифом «редакційної політики», гримлять від власників медіа. Або ще гірше — коли порушення стандартів відбувається цілеспрямовано, з метою власного збагачення.
Сподіваємося, що семінар надав не тільки поживу для власних роздумів, а й надихне журналістів на нові злети та рішення.
Просто не можемо пройти повз матеріал, який підготували наші колеги із Донецького національного університету імені Василя Стуса. Запрошуємо до прочитання>>>
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
30 листопада - 2 грудня 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела останній з циклу 3-денний тренінг з підготовки тренерів з медіаграмотності (посилена фаза), який відбувся у Пущі Лісовій, що неподалік Києва.
Розпочав роботу з майбутніми тренерами Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Учасники разом з тренером перевірили на практиці як створюються газети та як, залежно від приналежності медіа, обираються акценти у тій чи іншій події. Тренер продемонстрував залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями. Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття різної інформації.
Окрім того, учасники в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Другий день у вир месенджерів та соціальних мереж учасників захопив Віктор Пічугін, голова «Громадського Телебачення Харків», журналіст "Напикело". Розпочали з зображення портретів користувачів різних соціальних мереж та месенджерів: Facebook, Viber, Telegram, Instagram.
Третього дня в рамках тренінгу з учасниками працював Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні», журналіст розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Про різницю між вертифікацією та фактчекінгом учасники дізналися не лише зі слів тренера, а й на практиці, провівши верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею.
Світлана Ізбаш (Мелітополь): "Завершилась 9-денна друга посилена фаза підготовки тренерів з медіаграмотності, яка була організована Академія Української Преси за підтримки DW Akademie. Нам присвоєно кваліфікацію "Тренер з медіаграмотності"! Ура!" Читати далі >>>
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
29 листопада 2018 року Комунальним вищим навчальним закладом «Харківська академія неперервної освіти» спільно з Академією Української Преси в межах співпраці щодо реалізації «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні» та регіональної Програми дослідно-експериментальної роботи Харківської академії неперервної освіти «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» на 2012-2018 рр. для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, вихователів дошкільних закладу освіти Харківської області, який є учасником регіональної дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» (2013 – 2018 рр.), Всеукраїнського експерименту «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» на 2017 – 2022 роки та проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» проведено підсумкову обласну науково-практичну конференцію «Упровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області: здобутки, проблеми, перспективи», у межах якої відбулося підбиття підсумків реалізації регіональної програми дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» на 2013-2018 рр., презентація найкращих робіт учасників обласного фестивалю дитячої творчості «Медіавеселка», поширення та популяризація ідей медіаосвіти, обмін досвідом медіапедагогів Харківській області, мотивація до подальшої роботи в галузі медіаосвіти для формування медіаграмотності всіх учасників освітнього процесу. Конференція ухвалила рішення щодо започаткування нового експерименту за темою «Науково-методичні основи створення моделі наскрізної медіаосвіти в закладах освіти Харківської області».
На конференції педагогічним колективам закладів освіти, які були найактивнішими учасниками експерименту, ректор Харківської академії неперервної освіти Покроєва Л.Д. вручила подяки, а дипломи переможцям обласного фестивалю методичних наробок «Медіаосвітня скарбничка» вручила Волошенюк О.В., менеджер медіаосвітніх програм Академії Української Преси.
У конференції взяло участь 83 педагоги Харківської області.
Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Харкова.
03 грудня о 16:00 у Харкові Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.
В обговоренні візьмуть участь:
- Оксана Романюк, Директорка Інституту масової інформації (ІМІ), членкиня КЖЕ
- Олексій Погорелов, Президент Української асоціації медіабізнесу, заступник голови КЖЕ
- Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"
- Єлизавета Кузьменко, журналістка Громадського радіо, сайту Повага, колумністка УП:Життя.
- Ірина Земляна, медіаексперта та медіатренрка Інституту масової інформації (ІМІ)
Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Харкова.
Місце провдення буде повідомлено додатково після реєcтрації.
Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація https://goo.gl/forms/KUzOQdkbcPy6DLZU2
21-23 листопада 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела 3-денний тренінг-інтенсив з підготовки тренерів з медіаграмотності, який відбувся у Харкові на базі готелю "Меркурій".
Розпочав роботу з майбутніми тренерами Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Учасники разом з тренером перевірили на практиці як створюються газети та як, залежно від приналежності медіа, обираються акценти у тій чи іншій події. Тренер продемонстрував залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями. Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття різної інформації.
Андрій Юричко
Окрім того, учасники в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Другого дня в рамках тренінгу з учасниками працював Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні», журналіст розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Про різницю між вертифікацією та фактчекінгом учасники дізналися не лише зі слів тренера, а й на практиці, провівши верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею.
Олександр Гороховський
Навчання з Тетяною Івановою, тренером, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси відбувалося у крeативній та інтeрактивній формі з малюнками, прeзeнтаціями, командною роботою. Учасники отримали цінні поради про тe, що в аудиторії важливо забeзпeчити живe спілкування, працювати з учасниками адрeсно. Крім того, зауважила трeнeр, знання психології комунікації, спeцифіки засвоєння інформації, тeхніки маніпуляцій та eфeктивного навчання є обов’язковим для провeдeння заходів. Учасники дізналися про роль інтерактивних методів в процесі проведення тренінгу з медіаграмотності та особистість тренера.
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
