22 листопада 2018 року у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся семінар-тренінг для методистів районних, міських методичних кабінетів, керівників методоб’єднань учителів суспільних предметів ОТГ «Медіаграмотність у Новій українській школі» (у рамках "Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»", що здійснюється Pact в Україні). Співорганізаторами заходу виступили Академія української преси та Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба».
Організатори та тренери ставили за мету ознайомити учасників із засадами державної політики у сфері впровадження медіаосвіти і медіаграмотності, визначити особливості впровадження в освітній процес інтегрованого курсу «Громадянська освіта» (10 клас), сформувати компетентності щодо використання практичних інструментів медіаграмотності та медіагігієни.
Відкрили семінар вітальним словом до учасників ректор інституту Алла Черній та перший проректор Іван Вєтров.
У ході насиченої та практикоорієнтованої роботи з учасниками працювали кваліфіковані тренери Оксана Волошенюк (науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси; автор та науковий редактор восьми посібників і підручників з медіаосвіти та медіаграмотності, член Національної спілки кінематографістів України та Міжнародної федерації кінопреси); Олександр Мокрогуз (завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, доцент, співавтор шкільної програми та посібника «Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас. Плани-конспекти уроків»; співавтор і науковий редактор посібника «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін», співавтор посібника для вчителя «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства» та інших); Сергій Штурхецький (медіатренер, доцент кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія»); Олег Власюк (кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).
Як результат освітяни області здобули необхідні їм знання та навички, реальні практичні інструменти із упровадження основ медіаграмотності в освітній процес закладів загальної середньої освіти, отримали пакет методичних матеріалів, програм, дидактичних матеріалів, за якими упродовж трьох наступних місяців мають провести відповідні навчальні семінари для учителів суспільних предметів закладів загальної середньої освіти області.
Матеріали семінару будуть розміщені для загального доступу на сайті інституту за посиланням: http://www.roippo.org.ua/activities/scientific_methodological/regional_research.php
Робочі матеріали для організаційної роботи методистів, які курують викладання суспільних предметів та завідувачів методичних об’єднань ОТГ будуть розміщені у відповідній спільноті за посиланням: http://rivneosvita.org.ua/workgroups/group/71/
У Верховній Раді чергова спроба криміналізувати наклеп. Народні депутати Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін пропонують Верховній Раді ввести кримінальну відповідальність за наклеп (умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію). Відповідний законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп» №9306 був зареєстрований у парламенті 20 листопада 2018 року. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64959).
Автори законопроекту пропонують ввести відповідальність за наклеп аж до обмеження волі на 2 роки, а у випадку, якщо інформація поширюється «шляхом публічного демонстрування у творах, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет», – до 5 років обмеження волі. Найвища ж міра покарання (позбавлення волі на строк до 3 років) передбачена за обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
На думку Коаліції, подібні законопроекти, слугують виключно засобом тиску на журналістів і медіа та можуть створити серйозний «охолоджувальний ефект» для висвітлення корупції, владних зловживань та інших критичних публікацій на суспільно значущі теми. На цьому неодноразово наголошували ключові міжнародні організації – Комітет ООН з прав людини, Рада Європи та ОБСЄ.
Особливо небезпечною ця ініціатива може бути для забезпечення виборцям можливості зробити поінформований та усвідомлений вибір під час кампаній 2019-го року.
Наклеп був виключений із переліку злочинів ще у 2001 році як зобов'язання України перед Радою Європи. З того часу депутати різних скликань неодноразово намагались повернути кримінальну відповідальність за поширення «неправдивих відомостей» переважно для того, щоб захищатися від критики в ЗМІ. Однією із нещодавніх спроб був законопроект депутата Євгенія Мураєва у 2016 році.
Коаліція «За вільний Інтернет» закликає ініціаторів відкликати законопроект та не порушувати міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини.
У Вінниці 28-29 листопада Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.
Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Особливо, якщо він працює в кризових умовах, і особливо, якщо він – журналіст! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість. Анкета для реєстрації>>>
ТРЕНЕРИ:
 |
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси. |
 |
Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня». |
 |
Пйотр Андрусечко– військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. З 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа, підготував значну кількість матеріалів про події в Україні: на Майдані в Києві, Криму та на Донбасі. З квітня 2014 є журналістом «Gazeta Wyborcza». Протягом 2014-2015 років постійно перебував в зоні збройного конфлікту в Донецькій області, часто давав коментарі безпосередньо з поля бою. Лауреат премії Гран-Прес «Журналіст року 2014» (Польща). |
Інформацію щодо участі очікуйте за чотири дні до дати проведення тренінгу.
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд НЕ здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
____________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua
Одна з учасниць тренінгу, який провела Академія української преси за підтримки DW Akademie 16-18 листопада на борту київського арт-готелю «Баккара», розповіла нам історію з професійної практики.
Вона озвучила просту фразу. Фразу, яка повністю виправдовує діяльність всієї команди АУП. «Я проводжу тренінги з 2006 року. І сьогодні, я зрозуміла, що нічого не знала про правильність їх проведення», — сказала вона.
Тож не дивно, адже у нас був просто унікальний тренерський тандем — Тетяна Іванова та Ерік Альбрехт. Вони влаштували мозковий шторм(!) для учасників, шляхом демонстрації унікальних методик, розробок та ідей.
Чого тільки варта гра «Крах корабля», запропонована Тетяною Івановою. Вправа повністю демонструє, що без чітко встановлених цілей, визначених потреб і плану дій, ви не те, що не «попливете» по процесу ведення свого тренінгу, вам і «вижити» не вдасться, без усвідомлення пріоритетів роботи.
В свою чергу, Ерік Альбрехт за допомогою кухонних ножів (так-так) зобразив, наскільки важливо виробити міцний фундамент взаємодії між групою та спікером. При цьому мати вмінням не лише розповідати/навчати, а й вислуховувати/зважати.
Другий модуль для мультиплікаторів посиленої фази тренінгів з медіаграмотності мав назву Інтерактивні інструменти. І знаєте, ми дійшли висновку, що неважливо, з якою метою ви рухаєтеся до своєї цілі, — головне не зупинятися!
Читайте самі:
«Тези, що характеризують успішного тренера»
«Чому Академія української преси не перестає дивувати»?
«Вухаста муза» та «тренер у ролі тамади».
Трансформація — головний меседж тренінгу
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини
Проект «Прес-тури Україною» зібрав групу журналістів із Естонії, Угорщини, Болгарії та Туреччини, які побували у Києві, Донецькій та Луганській областях. Організатори заходу — Академія української преси та Фонд розвитку ЗМІ Посольства США в Україні певні, що перший із серії прес-тур, дав міжнародним гостям можливість почерпнули масу корисної інформації для своєї професійної діяльності. А зараз, пропонуємо невеличкий екскурс в 13-17 листопада 2018 року.
Учасниками стали:
У перший день для журналістів було заплановано три зустрічі з представниками українських та міжнародних медіа. Спілкуванню передувала інформація про особливості висвітлення подій в Україні та функціоналу медіа. Своїми принциповими позиціями у роботі ділилися: головний редактор «Громадське радіо» Тетяна Трошинська, засновник «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий та головний редактор тижневика Юлія Мостова, військовий журналіст газети «Gazeta Wyborcza» Пьотр Андрусечко, журналіст американського журналу «Foreign Policy» Ян Бейтсон.
Далі учасники прес-туру зустрілися з народними депутатами України. Спочатку з Миколою Княжицьким, потім із Мустафою Наємом. Під час обох зустрічей політики висловили своє бачення поточного розвитку й майбутнього України. День завершило спілкування з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченко. Він допоміг міжнародним журналістам зрозуміти реальну ситуацію на окупованих територіях та почути комплекс дій щодо вирішення політично-конфліктних питань.
14 листопада 2018 року, група відвідала школу № 22 у Семенівці, яка була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Зустріч провів директор школи — Сергій Борисенко.
Шлях далі журналісти тримали до кризового медіа-центру «Сіверський Донець». Представник організації Олег Невениця зауважив, що вони оперативно інформують громадян про надзвичайні події та тісно співпрацюють з національною поліцією. А от про те, що реально відбувається у місті та які перспективи розвитку має Сєвєродонецьк розповів блогер Аріф Багіров. Також ним була проведена екскурсія для учасників.
15-16 листопада стало не менш захоплюючим. Група мала ряд цікавих зустрічей у місті Маріуполь. Кого бачили та про що говори?
Один з учасників залюбки поділився з нами враженням щодо програми: «Програма була дійсно чудовою. Отримав велику насолоду від участі. Сподіваюсь, що Ваші наступні події будуть такими ж гарними, як і цього разу».
Інший учасник, кореспондент однієї з провідних газет Туреччини «Hurriyet» Ілкер Сезер, у своєму матеріалі розповів про війну на Сході, Революцію Гідності й долю Криму. Ознайомитися можна тут>>>
Сподіваємося, що по закінченню такого насиченого прес-туру учасники матимуть чітке враження про Україну. Адже «важливо, щоб західні журналісти отримали безпосередній доступ до українських ньюзмейкерів, до очевидців подій, що у нас відбуваються, або самі стали свідками цих подій. Це дозволить достовірніше та оперативніше інформувати світ про події в Україні», — підсумував Президент академії української перси Валерій Іванов.
Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Одеси.
26 листопада о 16:00 Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.
В обговоренні візьмуть участь:
- Тетяна Лебедєва, Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
- Світлана Остапа, Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»
- Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"
- Єлизавета Кузьменко, журналістка Громадського радіо, сайту Повага, колумністка УП:Життя.
- Ірина Земляна, медіаексперта та медіатренрка Інституту масової інформації (ІМІ)
Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Одеси.
Місце проведення буде повідомлено додатково після реєcтрації.
Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація https://goo.gl/forms/hRI43A7XCsUkTTlj2
Подія на Фейсбуці https://www.facebook.com/events/963721570480986/
Заява
Коаліції «За вільний Інтернет» та громадських організацій щодо Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275
Коаліція «За вільний Інтернет» засуджує чергову спробу введення цензури в Україні під прикриттям боротьби з російською пропагандою.
Низка народних депутатів, серед яких Іван Вінник, Оксана Білозір, Олена Матузко, Тетяна Чорновол та інші, 7 листопада 2018 року зареєстрували у парламенті Проект Закону «Провнесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275. Документ пропонує надати Верховній Раді України виключне право виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України.
Варто зауважити, що Закон України «Про санкції» допускає застосування спеціальних заходів до громадян України лише якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Зважаючи на це, автори законопроекту запропонували вважати елементом тероризму надання «інформаційної підтримки терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України». Така підтримка може полягати у створенні або поширенні інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, чи позитивно їх висвітлює.
Засуджуючи будь-які прояви тероризму, Коаліція «За вільний Інтернет» вважає, що запропоновані законопроектом положення не можуть вважатися ефективним засобом протидії існуючим загрозам, і, на жаль, створюють чергову можливість влади свавільно і незаконно втручатись у свободу вираження поглядів та діяльність ЗМІ (у тому числі, Інтернет-видань), що є особливо загрозливою в умовах наближення виборів.
Застосування Закону України «Про санкції» для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип «законності» вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень.
Надання Верховній Раді виключного права визначати щодо яких ЗМІ можуть застосовуватись санкції не лише продовжить практику незаконного блокування та припинення діяльності медіа, але й створить реальні загрози політичної цензури та тиску на ЗМІ під час виборчого процесу. Зазначений законопроект не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористочної діяльності. Таким чином, народні депутати отримають практично необмежене право втручатися у діяльність ЗМІ, ґрунтуючись лише на власній політичній волі.
Коаліція також зауважує, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Для обмеження ж незаконного контенту в мережі Інтернет мають бути розроблені інші, судові, механізми, які відповідатимуть міжнародним стандартам захисту прав людини. Зокрема, відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку. При цьому, рішення має бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та ґрунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.
З огляду на вищезазначене Коаліція «За вільний Інтернет» закликає:
Ініціаторів проекту – відкликати Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275;
Народних депутатів –
Учасники Коаліції «За вільний Інтернет»:
ГО «Платформа прав людини»
ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
ГО «Центр інформації про права людини»
ГО «Кримська правозахисна група»
Представництво Freedom House в Україні
Микола Костинян
Громадські організації-підписанти:
Академія української преси
Центр громадянських свобод
ГО “Інститут масової інформації”
ГО “Донецький інститут інформації”
ГО “Детектор медіа”
ГО ”Інформаційна безпека”
Національна спілка журналістів України
Кількість учасників обмежена – є тільки 20 вільних місць. Просимо ОПЕРАТИВНО реєструватися – часу до семінару залишається зовсім небагато.
Форма для реєстрації – тут: https://goo.gl/forms/XVCD8NIlDZ6Z7eyx2
Дедлай подачі анкет 14 листопада 2018 року.
Кожен учасник отримає підтвердження від організаторів про те, чи затверджена його/її кандидатура до участі в семінарі. У цьому підтвердженні буде міститися інформація про квитки, логістику та інші питання.
Пріоритет віддаватиметься журналістам та редакторам з місцевих медіа.
Якщо вам потрібна детальна інформація або ви маєте додаткові питання – пишіть безпосередньо організаторам, контакт в Таллінні – Піп Ліллемагі (Peep Lillemägi), peep@liberalism.ee
НАЗВА СЕМІНАРУ: Ліберальні цінності та громадська думка для українських журналістів у Таллінні
ДАТИ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: з 27 по 29 листопада 2018 року, Таллінн, Естонія.
Детальніше за посиланням>>>
Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні запрошує журналістів взяти участь у семінарі присвяченому стандартам журналістики, менеджменту та маркетингу видань. Захід відбудеться у місті Суми 4-5 грудня 2018 року.
Можливо, ви знаєте всі тонкощі менеджменту, принципи маркетингу та дотримуєтеся стандартів у роботі. Але ми впевнені, що відвідавши семінар ваш професійний бекграунд поповниться новими надбаннями. Ми дамо відповіді на всі актуальні запитання аудиторії. Зареєструватися можна за посиланням>>>
Тренери:
|
Валерій Іванов – президент Академії української преси. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
 |
Вернер Д’Інка – відомий німецький журналіст і один з видавців щоденної німецької газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Також він обіймає посаду Президента Франкфуртського прес-клубу, є директором на громадських засадах Вільного російсько-німецького інституту публіцистики в місті Ростов-на-Дону, а також членом Ради мережі «Osteuropa-Berichterstattung». Д’Інка – професор кафедри редакційного менеджменту в Університеті мистецтв м. Берліна. Пан Д’Інка регулярно викладає в університетах міст Гісен та Зіген. |
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Участь є безкоштовною. Харчування, проживання (одна ніч у готелі) за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд до м. Суми здійснюється при наявності оригіналів квитків.
_________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
Колеги, УАМБ звертає вашу увагу на важливий захід!
Естонська Академія Лібералізму (Estonian Academy of Liberalism) організовує семінар для українських журналістів у Таллінні, Естонія. Семінар присвячений питанням ліберального мислення та об’єктивності у висвітленні новин і відбудеться 27-29 листопада. Робоча мова – російська. Витрати на дорогу та проживання бере на себе приймаюча сторона.