СІМ НАЙВПЛИВОВІШИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ УКРАЇНИ!
ПРАЙМ-ТАЙМ — 19:00-23:00!
ДОСТОВІРНИЙ АНАЛІЗ КОНТЕНТУ!

Здогадалися про що ми?

Парламентські та президентські вибори на порозі! Під час політичної «години пік» інформація не повідомляє, а маніпулює, впливає і навіть дратує!

Академія української преси за участю вчених Інституту соціології НАН дізналася, в який бік інформація змінює свої властивості: в радикальний, опозиційний, комічний, солодкий, чи можливо «плете коси» популізму?

Як канали генерують своїх кандидатів у владу, говорили сьогодні 28 лютого 2019 року на презентації моніторингу новин провідних українських телеканалів під час передвиборчої кампанії.

Хто піарився найбільше та які тенденції має новинний контент протягом лютого 2019 року дивіться у прикріплених файлах.

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

 

У Вінниці 25-26 лютого 2019 року Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.

Тема семінару як ніколи має риси злободенності. Адже коли інформація з території, яка має збройний конфлікт не інформує, а впливає, коли відбувається заміна якості на сенсацію, викривлення фактів стає нормою, а пріоритет надається судженням та емоціям, журналістська робота має бути радикально-відповідальною задля задоволення інформаційних потреб суспільства.

Розпочав захід менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі Володимир Олійник, він зазначив: «Політичні права і свободи людини стоять на першому місці. Зокрема, право на правдиву інформацію та на альтернативні точки зору. Саме це лежить в основі світових журналістських стандартів, які мають лежати в основі будь якого журналістського матеріалу і в Україні!».

«Ми робимо усе можливе, щоб піднімати журналістські стандарти у матеріалах і наголошувати на їхній важливості, — зауважив президент Академії української преси Валерій Іванов. — Власне, вимоги до журналістів абсолютно звичайні: ви не піддаєтеся ангажованості, перевіряєте все у декількох джерелах та маєте плюралізм у матеріалі, доповнюючи його повнотою інформації», — додав експерт.

Один з фундаторів Комісії з журналістської етики, засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий вважає, що репутація журналіста та робочі принципи визначають його професійність: «Журналіст має бути дуже обережним у доборі формулювань, визначень, щоб не стати маніпулятором та пропагандистом, — каже експерт. — «Довіру аудиторії до вас вмить може знищити мимовільне висловлювання чи неправильний підхід. Будьте наполегливими, будьте добре обізнані у темі, на яку пишете, давайте різні точки зору».

Практичним досвідом з учасниками поділився військовий журналіс Пьотр Андрусечко, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. Він є журналістом польського видання «Gazeta Wyborcza». Пьотр зауважив, що журналіст має відображати те, що він бачить, те, що він може перевірити: «У журналіста, який висвітлює воєнні дії, мають бути нові судження, нові оцінки, нові факти при цьому.Залишатися поза конфліктом є обов’язком журналіста».

Завідувач кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса Олена Тараненко відзначила наступне: «Вже не вперше тренери АУП говорять зі студентами-журналістами ДонНУ імені Василя Стуса про журналістські стандарти, але ці дискусії завжди нові й активні, цьому сприяє і супер-фаховість тренерів Академії, і те, що життя весь час додає нам нові кейси, постають нові виклики, на які журналіст має реагувати прямо тут і зараз, «в полі», а не за університетською партою. Тому корисність таких тренінгів важко переоцінити».

«Робота зі студентами-журналістами показує, що тема війни на Сході перебуває в полі їхніх професійних дискусій. Разом із тим помічаємо, що молодь певною мірою скута в подачі новин та аналітики щодо інформаційних приводів із лінії фронту, — зауважує викладачка кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса Марія Доценко, — Юних фахівців можна зрозуміти – стандарти журналістики в умовах конфлікту суттєво відрізняються від загальних норм. Тож велика подяка Академії Української Преси і Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за проведення семінару, присвяченого поясненню специфічних вимог до воєнної журналістики. Успіх заходу підтверджує зацікавлення студентів під час виконання практичних завдань, активна участь у обговоренні гострих питань, а також велика кількість питань до тренерів», — додала Марія Доценко.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

Висвітлювати реальний стан президентських перегонів вчили журналістів на семінарі «Як висвітлювати вибори: інформування, аналіз та прогнози, який Академія української преси спільно з Фондом Конрада Аденауера організували у Києві 21-22 лютого 2019 року.

З урахуванням того, що передвиборчі змагання з кожним днем набирають обертів, ми хотіли максимально забезпечити журналістів дієвими порадами та тонкощами, які допоможуть у створені конкурентоспроможного матеріалу.

На початку, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн сказала, що наразі розповюджуються дуже багато дезінформації та фейків, і що треба піддавати сумніву усі данні, в тому числі рейтинги: «Правдиво аналізувати та давати достовірну інформацію щодо виборчого процесу, реальної ситуації в Україні, – заявила керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн, – «роз’яснювати програми кандидатів, та що вони реально можуть зробити для суспільства, яке мають бачення на майбутнє – завдання журналіста», — додала вона. Габріеле Бауманн також підкреслила, що «брудні» передвиборчі технології активно застосовують джинсу та поширення недостовірної інформації. Включаючи, інформацію про рейтинги та популярність того чи іншого кандидата.

«Намагайтеся не стати ангажованими, з гідністю дотримуйтесь всіх вимог журналістських стандартів, – закликав президент Академії української преси Валерій Іванов, – Всі багато говорять про редакційні стандарти ВВС, але зверніть увагу чи дотримуються українські журналісти цих стандартів у своїх матеріалах». Валерій Іванов підкреслив, що важливе не лише дотримання стандартів у роботі, а й імунітет до тиску з боку влади.

 

«Ледь не найбільша проблема для друкованих медіа: не наразитися на велику кількість судових позовів. Чому саме друковані видання перебувають у разючій зоні ризику? Винуватість газети в суді довести набагато легше, ніж телеканалу та навіть інтернет-ресурсу, – поділився практичною порадою до висвітлення передвиборчих процесів ведучий політичний журналіст України, перший заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін. Він закликав журналістів перед виборами зробити для себе додаткову роботу — це перечитати виборче законодавство.

А як убезпечити свої чорнові матеріали та джерела інформації від стороннього втручання показав заступник директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат наук з соціальних комунікацій Євген Цимбаленко. Від програм шифрування, виявлення комп’ютерного стеження до очистки комп’ютерних носіїв від архівів і посилань. 

Як не попастися в пастку різноманітних псевдосоціологічних досліджень, на що звернути увагу і як правильно розповісти про можливі похибки розповів Сергій Макеєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, професор, доктор соціологічних наук.

На що звернути увагу, коли запрошуєш на телебачення представників політичних партій та кандидатів, як організувати роботу із висвітлення їхніх програм і бачень розповів медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.

«Прислухайтесь до того, що говорять люди, — це надзвичайно важливо, вважає  голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов, — Так ви не тільки шукаєте нові теми для матеріалів, але і маєте розуміти чи потреби політиків відповідають потребам громадян».

«Вибір — це особистісна парадигма. Свобода вибору екстраполюється на ціннісні орієнтири, що підтверджується лише власним досвідом. Підтвердження цього зробила і сьогодні», — зазначила Наталія Грушко, учасниця семінару на свої сторінці у Фейсбук>>>

Заступник головного редактора UA: Українське радіо та учасниця семінару Світлана Мялик на своїй сторінці у Фейсбук>>> поділилася враженнями щодо заходу: «Досі в Україні існує тотальна недовіра до державних органів і політичних сил. Рейтинги — це ще не прогноз. Вони вказують лише на тенденцію. Другий тур таки буде. Все більше людей з освітою перестають ходити на вибори через те, що розпрощались з ілюзіями». Також Пані Світлана підкреслила, що їй: «Було цікаво було почути від колег з регіонів про ситуацію з виборами в областях, кого хочуть бачити президентом у тій чи іншій частині України, які політичні сили мають реальний вплив, які рейтинги і вподобання, наскільки підготовлені до перегонів на місцях і чого бракує». Декілька відео з виступами експертів можна переглянути за посиланням>>>

 

Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

 

 

Академія української преси запрошує на презентацію моніторингу новин провідних українських телеканалів під час передвиборчої кампанії, яка відбудеться 28 лютого з 10:00 до 12:00 у приміщенні Національної спілки журналістів України (вул. Хрещатик, 27-А).

Моніторинг був проведений за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Академія української преси провела дослідження за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.

Фахівці АУП спільно з вченими Інституту соціології НАН України поділяться результатами контент-аналізу медіа у період передвиборчих перегонів 2019 року.

УЧАСНИКИ ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

	Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор,  президент Академії української преси.
	Наталя Костенко, завідувач відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України, професор, доктор соціологічних наук;
	Сергій Макеєв –завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, професор, доктор соціологічних наук.

 

Для участі у презентації, будь ласка, заповніть заявку до 13:00 26 лютого 2019 року.

Контактна особа:

Юлії Кулик, асистент проектів АУП

(050)734 45 79

info@aup.com.ua

Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

DEUTSCHE WELLE AKADEMIE

АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ _­ПРЕСИ

СЬОМА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ:
СУЧАСНИЙ ПРОСТІР МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ

21-22 березня 2019 рік

Інформаційний лист

Сьома міжнародна науково-методична конференція: сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку відбудеться 21 - 22 березня 2019 року в м. Києві.

Аудиторія учасників – працівники дошкільних навчальних закладів, учителі закладів загальної середньої освіти, науково-педагогічні працівники вищих педагогічних навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, науковці та працівники мас-медіа, представники органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Основні напрями роботи конференції:

• медіаосвіта в дошкільних закладах і початковій школі;
• медіаосвіта та медіаграмотність в середній школі;
• медіаосвіта та медіаграмотність у вищій школі, післядипломній педагогічній освіті;
• медіаосвіта та медіаграмотність впродовж життя.

Витрати на участь у конференції покривають організатори (проїзд, проживання та харчування).

Заявки приймаються до 11 березня 2019 року.

За результатами конференції буде безкоштовно сформований електронний збірник матеріалів та розміщений на сайті АУП: www.aup.com.ua й на порталі «Медіаосвіта і медіаграмотність»: www.medialiteracy.org.ua.  

Тексти статей приймаються на адресу y.guza@aup.com.ua до 22 березня 2019 року.

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ УЧАСНИКА>>>

ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ УЧАСТІ В КОНФЕРЕНЦІЇ Є ВИСТУП, ПОДАННЯ СТАТТІ АБО ТЕ Й ІНШЕ.

Відбір здійснюється на конкурсній основі.

Вимоги до статей:

Структура та зміст статті мають відповідати тематиці конференції, сучасним вимогам і мати такі необхідні елементи:

1. Постановку проблеми та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями.
2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор; виділення нерозв’язаних частин загальної проблеми, які розкриває ця стаття.
3. Постановка завдань дослідження.
4. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
5. Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.
6. Список використаної літератури подається в алфавітному порядку. Бібліографічні відомості про джерела оформляються згідно з діючими вимогами Державного стандарту.
7. Обсяг статті від 5 до 12 сторінок.

Вимоги до оформлення статей:

1. У правому верхньому кутку сторінки – ім’я та прізвище автора, місце роботи та посада (повністю без скорочень усі дані). Посередині сторінки – назва статті (великими літерами, шрифт напівжирний), у кінці – список використаних джерел. Під назвою через один інтервал – анотація та ключові слова українською мовою. Після списку використаної літератури – анотація та ключові слова російською та англійською мовами.
2. Посилання на цитовані джерела подавати у квадратних дужках після цитати. Перша цифра – номер джерела в списку, друга – номер сторінки.
3. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен несуть автори публікацій.
4. Після статті через один інтервал подається за наскрізною нумерацією список використаної літератури під заголовком «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».
5. Матеріали конференції подаються в авторській редакції, тому просимо попередньо ретельно відредагувати тексти статей відповідно до сучасної термінології та правопису.
6. Вимоги до тексту: шрифт – Times New Roman, 14 pt, міжрядковий інтервал – 1.
7. Статті подаються в електронному варіанті на адресу y.guza@aup.com.ua.

Із питань участі в конференції звертатись до Юлії Гузи, координатора проектів АУП.

Електронна пошта: y.guza@aup.com.ua

Тел: (067) 638 71 62

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

 

Ми, учасники Медіаруху, висловлюємо обурення з приводу загрози розкриття джерел видання “Новое Время” та журналіста-розслідувача Івана Верстюка. Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації.

4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк. Про це виданню стало відомо 13 лютого. Якщо НВ не надасть запитуваної слідчими інформації, на видання чекає обшук. Журналіст Іван Верстюк – автор цілої низки резонансних розслідувань, зокрема, про корупцію в оборонних закупівлях.

Нагадуємо, що згідно ч.3 статті 25 Закону України "Про інформацію", журналіст  має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити  джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суддя може ухвалювати рішення про розкриття журналістських джерел чи про доступ до кореспонденції або інших матеріалів журналіста лише у крайньому випадку і після того як всі інші способи вичерпані. Натомість у цій справі ми бачимо, що суддя взагалі не брав до уваги аргументи свободи слова та не провів зважування інтересів журналіста та інтересів слідства.

Окрім того, як видно з ухвали, суд не проаналізував, що мова йде про ЗМІ, адже доступ до матеріалів ЗМІ має особливий статус (п. 6 ч. 2 ст. 160, п. 1 ст. 162 КПК).

Далі, згідно зі статтею 387 ККУ, відповідальними за розкриття таємниці слідства є тільки або посадові особи, або особи, які підписали письмове попередження про нерозголошення (наприклад, свідки). Журналісти в принципі не можуть нести відповідальності за розголошення інформації, бо вони не є її тримачами, і на них не покладено обов'язок її зберігати.

Ми, учасники Медіаруху, вважаємо це рішення тиском на видання “Новое Время”, і порушенням міжнародних зобов'язань України щодо захисту свободи слова.

Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на “Новое время”, та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду.

Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню.  

Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів. Згідно з КПК, цей доступ може бути отриманий лише після того, коли в суді буде доведено, що іншим способом отримати потрібні дані неможливо - і тільки в такому випадку можна піднімати питання про доступ до документів ЗМІ та журналістів.

 

Журнал БІЗНЕС - ЗА (головний редактор В.Полевий)

У Вінниці 25-26 лютого 2019 року січня Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.

Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Особливо, якщо він працює в кризових умовах, і особливо, якщо він – журналіст! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість. 
Анкета для реєстрації>>>

ТРЕНЕРИ:

Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор,  президент Академії української преси.

Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».

Пйотр Андрусечко– військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. З 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа, підготував значну кількість матеріалів про події в Україні: на Майдані в Києві, Криму та на Донбасі. З квітня 2014 є журналістом «Gazeta Wyborcza». Протягом 2014-2015 років постійно перебував в зоні збройного конфлікту в Донецькій області, часто давав коментарі безпосередньо з поля бою. Лауреат премії Гран-Прес «Журналіст року 2014» (Польща).

Інформацію щодо участі очікуйте за чотири дні до дати проведення тренінгу.

Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд НЕ здійснюється.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

____________

Контактна особа: 
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua

Тема здоров’я завжди користується попитом на читацькому ринку споживачів медіа. А якщо матеріал медичного спрямування поданий цікаво, актуально та зрозуміло – автор такого тексту приречений на журналістське визнання та повагу аудиторії.

«Як зрозуміло писати про медичну реформу» – семінар, який Академія української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу проводить на регулярній основі задля підвищення кваліфікації журналістських кадрів. Цього разу ми завітали до Чернігова – 13-14 лютого 2019 року.

Розпочав захід менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі Володимир Олійник, він зазначив: «Коли мова заходить про права людини – невід’ємною частиною є реалізації її прав на свої першочергові потреби. Зокрема, функціонування органів державної влади, врахування потреб населення, розподілення коштів та прозорість фінансових процедур», — зазначив він, — «Наше завдання полягає показати і розповісти про демократичні механізми контролю та співпраці населення та влади».

Виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко розповів про діяльність АУП, можливості для журналістів та повідомив: «Якісне інформування про перебіг медичної реформи є дуже важливим, адже ця тема недостатньою висвітлюється, особливо в регіональних медіа. Аудиторія повинна знати про основні зміни та нововведення, що стосуються реформи. Наша задача, як виконавців проекту збільшити якість та кількість матеріалів на медичну тематику».

«Коли мова йде про теми здоров’я та реформи, журналіст має розібратися де справа стосується персональної відповідальності, а де ці повноваження передані органам державної влади чи медичним працівникам. Самолікування шкідливе не лише у медицині, але й у реформах. До цього треба залучати аудиторію і не боятися роз’яснювати ключові положення», — повідомив медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.

Євгеній Гончар – сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України розповів слухачам таке: «Писати про медицину завжди цікаво, оскільки, про що не пишеш – воно все має відношення до здоров’я. Основна проблема полягає в тому, що журналісти часто пишуть вихоплюючи фразу із контексту, а в темі реформування треба вміти розбиратися глибше, оцінюючи всі плюси та мінуси».

Учасники спробували створити різноманітний контент на медичну тематику: намагалися доступно розповісти про ключові елементи медичної реформи. Окремо виконали домашню роботу, написати матеріал про візит до лікаря. Обговорення суб’єктивних вражень та як в цей матеріал можна включити інформацію про медичну реформу викликало живий інтерес у журналістів.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

Задля інтеграції кращих медіаосвітніх практик у викладання природничих дисциплін, узагальнення досвіду впровадження медіаграмотності та активації медіаосвітнього потенціалу засобами інноваційних педагогічних технологій Департамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України спільно з Міжнародним благодійним фондом «Академія української преси» оголошують Всеукраїнський конкурс на кращий план-конспект уроків  природничих дисциплін із елементами медіаграмотності (1-11 класи) в закладах загальної середньої освіти.

 Які навички мають розвивати конспекти уроків:

як розрізняти наукові факти та інтерпретувати їх, відмінність фактів від суджень;

• формування критичного мислення;
• вміння вирізняти достовірну інформацію, верифікувати інформацію, перевіряти достовірність джерел і створювати власні медіаповідомлення;
• як досліджувати різні точки зору та різноманітні джерела;
• як аргументувати власну думку, розрізняти причину і наслідок;
• здатність самостійно інтерпретувати данні;
• аналізувати і декодувати медіамеседжі із царини природничих наук;
• ідентифікація методів, якими наукові меседжі передають медіа широкому загалу.

Всі плани-конспекти, подані на Конкурс, що відповідають його вимогам, будуть розміщені на порталі «Медіаосвіта та медіаграмотність».

10 переможців конкурсу нагороджуються подарунковими сертифікатами еквівалентними 120 дол. США на придбання обладнання/технічних засобів, необхідних у педагогічній діяльності.

Конкурс відбувається за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Internews.

Будь ласка, ознайомтеся з умовами проведення конкурсу.

За додатковою інформацією прохання звертатися до координатора конкурсу, менеджера медіаосвітніх програм АУП Оксани Волошенюк: електронна пошта оksana@aup.com.ua, тел: 067 504 98 02.

Останній термін подання проектів: 29 квітня 2019 року. Надсилайте роботи на адресу: info@aup.com.ua із зазначенням теми «Конкурс конспектів-уроків».

Тут ви знайдете рекомендації з інтеграції медіаосвіти до викладання природничих дисциплін від американських медіапедагогів (уривок з книжки Шейбе С., Рогоу Ф. «Медіаграмотність: підручник для вчителя» виданої за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк, с. 194-197).

Проведення цього конкурсу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.