Друзі! Маємо для Вас корисну звістку!

За загальною редакцією Валерія Іванова, Наталії Костенко та Катерини Батаєвої вийшов навчальний посібник «Сучасні методики контент-аналізу» виданий ТОВ «Видавничий дім «КОНДОР».

У навчальному посібнику розглянуті теоретичні та процедурні аспекти контент-аналізу, а також методики дослідження медіа-текстів, медіа-образів, телереклами, кібер-комунікації, шкільних підручників, політичних програм партій, інавгураційних промов президентів тощо.

Посібник розрахований на студентів, аспірантів та викладачів соціологічного, гуманітарного та філософського факультетів, факультету журналістики, а також фахівців в галузі політології, візуалістики, комунікативістики, соціології, культурології, теорії освіти, журналістики та філософії.

В одному із розділів, представлені дані щорічних моніторингів, які здійснює Академія української преси за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу.

З питань одержання посібника, будь ласка, звертайтеся до «Видавничий дім «КОНДОР».

Дякуємо! 

Ви знаєте про можливості та перспективи освітньої реформи? Чи підозрюєте, що чекає на вчителів, учнів, батьків? У Тернополі 26-27 вересня 2018 року учасники семінару «Як зрозуміло писати про реформу освіти», мали змогу довідатися про всі тонкощі реформи для майбутньої інтерпретації своїм читачам.

Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу при фінансуванні Міністерства закордонних справ Німеччини.

Отже, можемо зробити такі висновки щодо створення нового освітнього середовища:

• зменшиться навчальне навантаження на учнів;
• заучування навчального матеріалу зміниться на практичне застосування;
• буде введена 12-річна школа;
• збільшаться зарплати вчителів;
• нові правила ЗНО та вступу до ВНЗ.

Як висвітлювати ці позиції у медіа розповідали медіаексперти під час своїх панелей.

Валерій Іванов — президент Академії української преси: «Наявність плюралізму, перевірених фактів, експертної думки — є базою професійного тексту».

Андрій Юричко — медіатренер і журналіст, викладач кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка: «Аудиторія не приймає вибачень. Якщо ви подали недостовірну інформацію, очікуйте на втрату довіри з боку читача».

Галина Титиш — керівник ГО «Смарт освіта», редактор-засновник «Українська правда. Життя»: «Освітня реформа — важлива тема. Докладіть зусиль, щоб в ній розібратися і попит на ваш матеріал буде завжди».

Разом з тим, в рамках семінару відбулася презентація книжки Фолькера Вольффа «Журналістика газет і журналів». Це сучасний підручник, що створений нещодавно, але вже витримав два видання в Німеччині. Досвідчений викладач, з великим практичним досвідом як у газетній, так і в журнальній журналістиці, Ф. Вольфф детально розповів і показав, як правильно використовувати матеріали різних жанрів та досягати ефектів у різних видах пресової журналістики. Переклад та видання здійснені за підтримки Фонду Фрідріха Науманна. Усі учасники семінару отримали примірник цього видання. 

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

24-25 вересня у Рівному відбувся семінар «Як зрозуміло писати про реформу освіти». Організаторами заходу є Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу при фінансуванні Міністерства закордонних справ Німеччини.

Володимир Олійник, менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу розповів учасникам про діяльність Фонду та можливості, які передбачені для журналістів України.

Під час семінару обговорювалися базові засади освітньої політики, без яких неможливо створити професійний журналістський матеріал, зокрема:

Як дізнатися про потреби цільової аудиторії? Як працювати із джерелами інформації? Коли залучати експертів? Ці позиції розтлумачував Президент Академії української преси Валерій Іванов:

«Коли ви пишете про реформу освіти, треба зображувати не тільки її переваги, а й недоліки. Не варто підходити до цього питання однобоко. Плюралізм має домінувати, а баланс бути базисом вашого матеріалу», — зазначив експерт.

Що змінить Нова українська школа? Який матиме зміст, структуру та головне — якість? На кого в більшій мірі розрахована реформа? Відповіді на ці питання дала радниця міністра освіти України, заслужена журналістка України Іванна Коберник:

«Насамперед реформа для дітей. Вона має на меті вирішити проблему орієнтованості освіти на життя, перехід від школи знань до школи компетентостей — динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення», — сказала експертка.

Де журналісту черпати інформацію? Як отримати доступ до цікавих джерел? З чого почати матеріал та як обіграти складну тему через призму простого героя? Секретами по створенню успішного тексту поділився медіатренер та журналіст, викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Юричко:

«Журналіст виступає, зокрема, посередником між аудиторією та владою. При написанні треба враховувати експертні точки зору, а не загальне бачення ситуації. Потрібно досконало розібратися у питанні, яке висвітлюєте, та дати повну картину для сприйняття», — підкреслив експерт.

Ольга Мітчук, декан факультету журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука висловила подяку організаторам та додала: «Семінар пройшов динамічно та продуктивно, змістовно та корисно для всіх учасників».

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

 

Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу при фінансуванні Міністерства закордонних справ Німеччини провела семінар «Як зрозуміло писати про медичну реформу». Захід відбувся 20-21 вересня у Черкасах.

Семінар, цільовою аудиторію якого були журналісти та студенти-журналісти, передбачав для них можливість дізнатися, які ж підводні камені має реформа медицини в Україні та як професійно її висвітлювати в медіа.

Розпочав захід менеджер проектів Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Володимир Олійник. Він розповів про діяльність німецького Фонду та висловив підтримку медійній сфері: «Нашою ключовою позицією є свобода слова — це домінуюче поняття ліберальної політики. Також не менш важливим аспектом для Фонду є подолання корупції».

Під час міні-презентації видання Фолькера Вольфа «Журналістика газет і журналів», яке було перекладене та надруковане за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, Валерій Іванов зазначив: «Книга стане в нагоді регіональним журналістам, адже автор — видатний журналіст, редактор регіональних німецьких медіа, у книжці викладено виключно практичні поради щодо створення матеріалу».

Медіаекспертами виступили провідні фахівці України:
Сергій Чернявський — тренер та консультант для видавництв і профільних організацій в Україні, Білорусії, Казахстані. Член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси;
Євген Гончар — сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України.

Обидва фахівці зійшлися на думці, що при написанні матеріалу на медичну тематику журналістові необхідний належний рівень компетенції. Позаяк питання здоров'я вкрай чутливе для суспільства. Учасникам було надано теоретичні та практичні напрацювання для написання власник текстів.

Редактор радіо «Рось» Черкаської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України Іван Лила після дводенного семінару поділився з нами враженнями: «Я дізнався про нові кути подачі, наприклад, як знайти родзинку, яку не висвітлюють інші журналісти. Взагалі, відповідальність на журналіста покладена величезна, якщо він подає недостовірну інформацію — це перш за все клеймо на медіа, яке він представляє».

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

У Києві оприлюднили імена переможців 5-го Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни», організатором якого виступила громадська організація “Центр UA”.

Конкурс, що увійшов до списку 100 кращих інформаційних кампанії в світі щодо захисту свободи слова від Index Censorship, приймає роботи на основну та спеціальну теми. Цьогорічна спеціальна тема «Жінки. Рівність. Політика» поповнилась роботами про боротьбу за права жінок у країнах Близького Сходу. Серед робіт основної теми конкурсу, які традиційно присвячені захисту свободи слова, більшість стосується проблеми розповсюдження фейкових новин.

Всього на конкурс надійшло 610 робіт різного формату. В проекті взяли участь мешканці 19 країн, зокрема, з Ірану, Італії, Китаю, Македонії, Польщі, Сингапуру та Еквадору. За перебігом конкурсу спостерігали інтернет-користувачі із 93 країн світу.

Із найкращими роботами конкурсу кияни можуть ознайомитись у фойе станції метро Майдан Незалежності до 28 вересня 2018 року, а також в Американському домі до 12 жовтня.

***

Переможцями спеціальної теми «Жінки. Рівність. Політика» стали Ардалана Гавагі / Ardalan Gavahi із роботою «Побач!», а також Фаршада Зареї з постером «Тиха» / Silent.

Спеціальна нагорода журі за висвітлення проблеми із захистом прав жінок у країнах Близького Сходу і Африки присуджена Фаршаду Iзапуру / Farshad Isapuor за постер

«Поза критикою»/ Uncritical.

Номінантами спеціальної теми у категорії “Зображення” були: Рамін Бегроузі / Ramin Behrouzi, постер «Стоп цензурі жінок» / Stop censoring women; Могамед Золтані / Mohammad Soltani,  постер «Стоп цензурі» / Stop Censorship; Машид Хашемі / Mahshid Hashemi, постер «Жінки. Рівність. Політика» – 1 / «Wоmen. Equality. Politics» – 1.

У категоріях «Вірш», «Гасло», «Текст», «Мультимедіа» журі прийняло рішення переможців не визначати.

Переможців спеціальної теми конкурсу визначило журі у складі Надії Бабинської-Вірної, медіа-експертки, журналістки; Ганни Довгопол,  координатора програми «Гендерна демократія» Фонду ім.Гайнріха Бьолля в Україні; Тетяни Печончик, правозахисниці, голови правління ГО “Центр інформації про права людини»; Ірини Славінської, координаторки кампанії “Повага”, продюсерки радіо “Культура”; Ніни Потарської, консультантки Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу.

***

Переможцем основної теми в категорії “Зображення” став Ліджі Янг / Lijie Yang з постером «Управління —  не контроль» / Manаgement is not monitoring.

 Номінантами у категорії “Зображення” були: Квівен Лі / Qiuwen Li / постер Fake News«Фальшиві новини»;  Марія Костюкова / Maria Kostiukova, постер Are you sure? / «Ти впевнений?»; Патрися Лонгава / Patrycja Longawa, постер Fake News / «Фальшиві новини»;

Мінглян Лі / Mingliang Li, постер Big Brother is watching You / «Великий Брат стежить за

тобою».

Переможцем основної теми в категорії «Вірш» став Артем Полежака / Artem Polezaka за роботу «Радіо 200» / Radio 200.

У категоріях «Гасло», «Текст», «Мультимедіа» журі прийняло рішення переможців не визначати.

Переможців основної теми конкурсу визначило журі у складі: Віри Балдинюк, журналістки, редакторки часопису KORYDOR; Костянтина Марценківського, дизайнера, клуб ілюстраторів Pictoric; Максима Луночкина, активіста, «Лабораторія цифрової безпеки»; Євгена Семененко, дизайнера, Асоціація молодих дизайнерів «Варто»; Насті Станко, журналістки, «Громадське»; Любові Якимчук; поетки, сценаристки.

***

Cпеціальна нагороду від організаторів отримав Антон Гусаковський / Anton Gusakovskiy за серію постерів на теми протидії цензурі і рівного доступу українських жінок до політики (посилання 1, 2, 3, 4, 5, 6)

***

За результатами голосування інтернет-користувачів переможцями стали:

“Зображення” — Samira Bashar;

“Вірш” — Артем Полежака, “Радіо 2000”;

“Гасло” — Леонід Гапеєв;

“Текст” — Леонід Гапеєв, “Внутрішній голос був правий?”;

“Мультимедіа” — Олена Хімчик, “Шекспір напише не про нас”.

З усіма роботами можна ознайомитись на платформі конкурсу

 www.stop-censorship.net

Фото з відкриття виставки на ст. метро Майдан Незалежності.

Фото з відкриття виставки в Американському домі.

Контакти:
066 748 83 16
cenzuri.stop@gmail.com

Довідково:

Міжнародний конкурс «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» у 2018 році відбувся вп’яте. Його особливістю є демократичність — участь може взяти кожен охочий незалежно від віку, статі, громадянства, освіти. Конкурс покликаний сприяти широкій дискусії про захист свободи слова, доступу до публічної інформації та протидії  цензурі, а також на суспільно-важливу спеціальну тему. Цьогорічна спеціальна тема — «Жінки. Рівність. Політика».

5-й Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” впроваджується в рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр.

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку, організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. ПРООН співпрацює з понад 170 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв‘язання глобальних та національних проблем в галузі людського розвитку.

19 вересня 2018 року Академія української преси (АУП) у партнерстві з Чернігівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк провела одноденний тренінг «Медіаосвіта та медіаграмотність сучасного учителя Нової української школи» для 25 вчителів історії та правознавства Чернігівської області.

Про те, як інтегрувати технології медіаграмотності у викладання історії та правознавства поділилися Олександр Мокрогуз завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики  їх викладання ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського та Михайло Коропатник, доцент кафедри суспільних дисциплін та методики  їх викладання ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського, випускники Першої Літньої школи медіаосвіти та медіаграмотності АУП.

Оксана Волошенюк, менеджер медіаосвітніх програм АУП презентувала нові посібники АУП створені за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк.

Надія Пушенко, вчитель історії та правознавства Бахмацької ЗОШ № 5 вподобала посібник для вчителя «Українська історія в кінофільмах», який на її думку вперше надає вчителю інструменти для візуалізації драматичних моментів минулого країни. Тренінг відбувався в єдиному в Україні кабінеті медійної та інформаційної грамотності, створеному в Чернігівському ОІППО ім. К. Д. Ушинського.

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в Україні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

В приміщенні Національної спілки журналістів України на Хрещатику відбувся круглий стіл на тему: «Реформи об’єднують» ініціатором проведення якого виступив Київський Центр розвитку місцевого самоврядування,  створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Фахівці Київського ЦРМСу чи не вперше зустрілись з представниками національних медіаорганізацій, зокрема Національної Спілки Журналістів України, Академії Української Преси, Інституту Розвитку Регіональної Преси, щоб обговорити питання подальшої співпраці та перешкоди з висвітленням реформи децентралізації в засобах масової інформації.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначив, що питання реформ та децентралізації, зокрема, зачіпають всі верстви населення в т. ч. і медіаспільноту: є невирішені проблеми з роздержавленням комунальних ЗМІ, з їх розповсюдженням «Укрпоштою», питання з налагодженням комунікації місцевих журналістів з органами місцевого самоврядування, в т. ч. із новоствореними ОТГ.

Директор Київського ЦРМС Олег Любімов підкреслив, що медійні організації, ЗМІ мають більше висвітлювати питання реформи на своїх шпальтах, не гнатися за сенсаціями, не шукати постійні негативи, а таки більше, в питанні висвітлення реформ, акцентувати увагу на позитивних кейсах об’єднаних громад, історіях успіхів реформи децентралізації тощо.

Президент Академії Української Преси, доктор філологічних наук проф. Валерій Іванов зупинився на питанні медіаграмотності, яким професійно вже багато років займається АУП. Зокрема на тому, що за останній рік діяльності Академія провела 67 заходів присвячених медіаграмотності для різних цільових аудиторій по всій Україні, що понад 40 з них стосувались питання децентралізації та підтримки реформ в Україні. Він підкреслив фахівцями АУП за результатами проведеної по всіх регіонах України «Медіашколи децентралізації, етап І» , за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»,  підготовлено до друку збірник із 129 роботами випускників школи – регіональних журналістів. Також Валерій Іванов навів низку фейків, які розповсюджуються в онлайн ресурсах стосовно питань децентралізації. Підкреслив, що завдання медіаспільноти – перевіряти інформацію що надходить, дотримуватися журналістських стандартів, зваженості думок тощо.  

Валерій Іванов висловив готовність долучитися до проведення такої школи з медіаграмотності для журналістів місцевих ЗМІ Київщини, зокрема щодо аспектів висвітлення реформи, що було підтримано всіма учасниками круглого столу.

Свій кейс щодо вірусного розповсюдження фейкових новин продемонструвала редакторка проекту «По той бік новин» Інституту Розвитку Регіональної Преси Альона Романюк, яка на прикладі розісланого фейкового релізу про кульові блискавки на Сході та Півдні України показала, як журналісти місцевих та навіть національних ЗМІ «купляються» на сенсації і часто-густо «забувають» перевіряти джерела та спростовувати неперевірену інформацію.

Медіатренер ІРРП Інна Гадзинська розповіла про свій досвід тренерської роботи в першому та другому етапах «Медіашколи децентралізації» запропонувала свою фахову підтримку в реалізації подальших заходів між Київським ЦРМС та журналістською спільнотою.

Як наголосив, директор Київського ЦРМСу Олег Любімов: «Це була перша, пілотна зустріч децентралізаторів Київщини з представниками медіаорганізацій. Можна про різноманітні речі сперечатися, не погоджуватись з якоюсь точкою зору але одна річ об’єднувала всіх учасників круглого столу – це питання фахової роботи, як органів місцевого самоврядування, так і журналістів. Це питання висвітлення реформи, зокрема децентралізації в ЗМІ, дотримання журналістських стандартів, необхідності підвищувати свою медіаграмотність та спільній боротьбі зі стереотипами та фейками. Сьогодні, на жаль, в питанні реалізації реформи в Україні і першого і другого вистачає», - підкреслив Олег Любімов.

18 вересня 2018 року Академія української преси (АУП) у партнерстві з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк провела одноденний тренінг «Медіаосвіта та медіаграмотність сучасного учителя Нової української школи» для 27 вчителів-організаторів Волинської області.

Тренерами виступили Михайло Сташенко, завідувач кафедри менеджменту освіти Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти та Оксана Рудь, старший викладач кафедри Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, випускники 14-ї Літньої школи АУП медіаосвіти та медіаграмотності, що була також організована за підтримки Програми У-Медіа.

Разом з Оксаною Волошенюк, менеджером медіаосвітніх програм АУП експерти та учасники випрацьовували навички аналізу медіатекстів.

Грицак Мирослава, педагог-організатор НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня - Дитячий садок», с. Здомишель зазначила: «Для мене особисто найцікавіше було довідатися про посібники АУП для початкової школи, які напевне на сьогодні єдині надають можливість реалізувати нову змістову медійну лінію у початковій школі».

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в Україні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

Академія української преси радо повідомляє про старт реєстрації на тренінг для тренерів з медіаграмотності!

Ви хочете стати фахівцем у сфері медіаграмотності, навчитися критично мислити, вміти за лічені секунди відрізняти фейк від правдивої інформації, грамотно верифікувати дані та стати обізнаним громадянином в інформаційному просторі? Якщо так — вітаємо!  ВИ НАША ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ! 

АУП за підтримки DW Akademie запрошує до участі у 3-денних тренінгах спрямованих на підготовку тренерів з медіаграмотності!

У рамках проекту для тренерів ви матимете нагоду оволодіти ефективними методиками в області медіаполя. Навчитися технікам успішної взаємодії з учасниками, довідатися про головні секрети тренерської майстерності.

Провідні медіаексперти розставлять головні акценти у особливостях роботи медіа в Україні. Розкажуть про техніки маніпуляцій і змусять тренд медіаграмотності працювати на вас!

Вмотивовані? Тоді хутчіш реєструйтеся! Будемо разом звіряти годинники медіаграмотності!

УВАГА! Після участі в проекті для тренерів, учасники зобов’язуються поділитися отриманими знаннями та навичками шляхом проведення власних тренінгів.

Тренінги відбудуться у трьох містах України:

29-31 жовтня 2018 рік — Київ.

21-23 листопада 2018 рік — Харків.

5-7 грудня 2018 рік — Тернопіль.

АНКЕТУ МОЖНА ЗАПОВНИТИ ТУТ>>>

Участь у заході є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст відшкодовуються транспортні витрати, за умови надання оригіналів квитків та надається проживанням у готелі під час проведення тренінгу (2 ночі).

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Прийом заявок завершується за 7 днів до дати початку тренінгу в кожному місті. 

Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини