29-31 жовтня 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела 3-денний тренінг-інтенсив з підготовки тренерів з медіаграмотності, який відбувся неподалік Києва у готельному комплексі «Пуща Лісова».
Розпочала роботу з майбутніми тренерами Олена Тараненко, завідувачка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса. Учасники разом з тренером перевірили на практиці як створюються газети та як, залежно від приналежності медіа, обираються акценти у тій чи іншій події. Також заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Тренер продемонструвала залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями. Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття різної інформації.
Окрім того, учасники в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Другого дня в рамках тренінгу з учасниками працював Олександр Гороховський, головред фактчекінгового проекту «Без брехні», журналіст розповів учасникам про фактчек, об’єкти, що підлягають його перевірці. Про різницю між вертифікацією та фактчекінгом учасники дізналися не лише зі слів тренера, а й на практиці, провівши верифікацію даних та процедуру фактчеку на прикладі казки про Колобка. Також перевіряли помітні, приховані та другорядні деталі на прикладі фото з Пізанською вежею.
Навчання з Тетяною Івановою, тренером, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси відбувалося у крeативній та інтeрактивній формі з малюнками, прeзeнтаціями, командною роботою. Учасники отримали цінні поради про тe, що в аудиторії важливо забeзпeчити живe спілкування, працювати з учасниками адрeсно. Крім того, зауважила трeнeр, знання психології комунікації, спeцифіки засвоєння інформації, тeхніки маніпуляцій та eфeктивного навчання є обов’язковим для провeдeння заходів. Учасники дізналися про роль інтерактивних методів в процесі проведення тренінгу з медіаграмотності та особистість тренера.
Марина Ячменик, аспірантка Сумського державного університету імені А.С. Макаренка прокоментувала у соціальній мережі участь у заході наступним чином: «Триденний тренінг для тренерів із медіаграмотності порадував новими методами, прийомами, формами шляху до оволодіння надсучасного сприйняття поняття медіаграмотність. Завдяки кваліфікованим тренерам Тетяні Івановій, Олені Тараненко, Олександру Гороховському – цей шлях видався нам, учасникам тренінгу, надзвичайно захоплюючим, корисним, інформативним. Тренери вчили не боятися виходити за межі буденного сталого сприйняття речей, не бути «сліпими кошенятами» під час перебування у світі хаосу інформації, не боятися шукати першоджерела, не забувати про медіагігієну, критично та медіаграмотно бути не тільки медіаспоживачем, розрізняючи пропаганду та маніпулятивну брехню, а й формувати аргументоване власне бачення подій та уміти створювати якісний медіапродукт! Колосальний досвід глибоко шанованих тренерів (не лише в Україні), а й далеко за межами різних континентів, допоможе нам, учителям, викладачам, бібліотекарям грамотно увести медіаосвітні категорії (медіаосвіта, медіаграмотність, засоби медіа, інтерактив, фактчек, маніпуляція) у різні сфери професійної діяльності та сприятиме у проведенні вже власних тренінгів для різних цільових груп населення. Дякуємо тренерам за створену атмосферу взаємодії та взаєморозуміння у групі, за уміння об’єднувати, а не ділити! І, окремо – Тетяні Івановій за надміцну енергію, яка змушує мінятися, рухатися вперед та неперевершену майстерну подачу матеріалу; за той рівень Майстра, коли глибоко шанований науковець руйнує стереотипи сталого образу тренінгу; де головне, щоб було цікаво, а отже і дієво, а тому можна присісти і на підлогу, як у пісочницю, щоб «докопатися» до істини, і обклеїти щойно створеними ідеями усі стіни залу; Олені Тараненко за інтерактив, за можливість подивитися на медіаграмотність «із середини»; Олександру Гороховському за відвертість та розуміння того, що верифікація це все-таки елемент фактчеку! Хочеться побажати тренерам активно продовжувати робити світ медіаграмотнішим, а ми у цьому допоможемо! Тож бути медіаграмотним – це вже стиль життя! Вперед до змін!».
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Ввечері 23 жовтня 2018 року радикально налаштовані особи здійснили напад на ромів, які перебували поруч з Центральним залізничним вокзалом «Київ-Пасажирський».
Новина була поширена майже всіма українськими ЗМІ, зокрема, телеканалами та інтернет-ресурсами.
Комісія з журналістської етики занепокоєна порушенням норм етики журналістами та редакціями, а також транслюванням мови ворожнечі в засобах масової інформації.
Що не так робили ЗМІ з точки зору журналістської етики?
1. Більшість медіа зробили у заголовках акцент на національності, хоча злочини не мають національності.
Це є порушенням п. 15 Кодексу етики українського журналіста про те, що вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.
Деякі медіа назвали ромську громаду “крадіями”. Наприклад, ТСН на “1+1” на своєму сайті розмістив такі хештеги як: #злодії #роми #крадіжки під матеріалом “Кишенькові злодії, яких вигнали з-під київського вокзалу, пообіцяли повернутися”
Крім того, сайт Politeka опублікувало ксенофобський матеріал під заголовком “Зачистка воров-цыган в Киеве: что произошло потом, поражает” .
2. У більшості матеріалів відсутній баланс сторін, адже до коментарів не були залучені правозахисники, які займаються захистом прав національних меншин в Україні.
Це становить порушення п.10 Кодексу, відповідного до якого, точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
3. Як єдине джерело інформації в окремих матеріалах використовувався ксенофобський допис у соціальній мережі Фейсбук активіста радикальної націоналістичної організації С14 Сергія Бондара (наприклад, Главком та УНІАН та 24 канал).
Це є порушенням п. 6. Кодексу етики українського журналіста на повагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.
4. Надання великої емоційної забарвленості при висвітленні інциденту та подання не фактів, а власних оціночних суджень. Наприклад, “Радикали з С14 прогнали ромів з їх улюбленого місця” та “Київський вокзал "зачистили" від ромів: фото наслідків вражають уяву” Znai.ua
Це порушує п.9. Кодексу етики українського журналіста про те, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.
5. Крім того, за кілька днів до цього інциденту, Станіслав Мірошниченко, заступник головного редактора видання “Фокус” транслював мову ненависті на своїй сторінці у Фейсбук:
“Нетолерантности пост. Цыгане на киевском ж/д вокзале окончательно слетели с катушек. Національна поліція України України, Arsen Avakov, делайте с этим что-то”.
Комісія з журналістської етики нагадує, що головним завданням журналіста є об’єктивне висвітлення подій, а не заклик до поширення мови ненависті.
П. 15 Кодексу етики українського журналіста говорить про те, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання.
Як журналістам варто писати про ромську спільноту? Як висвітлювати ромську тематику коректно, щоби не породжувати стереотипів та не розпалювати ворожнечі? Наводимо матеріал правозахисниці і журналістки Ольги Веснянки на “Детектор медіа”.
Комісія з журналістської етики радить у всіх чутливих випадках керуватися Кодексом етики українського журналіста, а також звертатися до Комісії за роз'ясненням чи порадою.
Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти Вінниці. Ми вважаємо, що кожен має право висловити свою думку і тому ми надаємо людям таку можливість.
31 жовтня о 16:00 (місце буде повідомлене зареєстрованим учасникам) Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.
В обговоренні візьмуть участь:
- Світлана Остапа, Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»
- Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"
- Ірина Земляна, медіатренерка, медіаекспертка Інституту масової інформації (ІМІ)
- Роман Якель, журналіст з м.Тернопіль, працює в «Дзеркало тижня», Член Комісії з журналістської етики
Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Вінниці.
Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація:
https://goo.gl/forms/S5vI6mXnEK2OHIGS2
Погодьтеся, володіти навичками критичного мислення – нелегка справа. Адже потрібно охопити спектр знань не тільки в контексті перевірки інформації та маніпулятивного впливу зі сторони медіа, а й вміти мультиплікувати отримане.
Саме задля поглиблення знань з медіаграмотності Академія української преси за підтримки DW Akademie провела тренінг для тренерів другої посиленої фази.
Двадцять учасників з усієї України протягом трьох днів вивчали нові методики та інтерактивні прийоми.
Перший модуль «Фейкові новини та маніпуляції» відбувся 19-21 жовтня 2018 року поблизу Києва у готельному комплексі «Пуща Лісова».
Фідбек від медіатренерів проекту:
Медіатренером, завідувачем кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Тараненко була проведена практична робота з учасниками — «Купуємо медіа», «Упаковка медіпродукту», «Медійна кухня в лісі» тощо.
«Всі три дні пройшли під знаком синергії. Поглиблена фаза й передбачала саме це — об'єднання спільних інтелектуальних зусиль, творчої енергії та досвіду тренерів у роботі на результат. Кількість (і, головне, якість) нових ідей направду вражає. Підвищення рівня свідомого споживання інформації, інформаційної безпеки й захищеності, рівня медіаграмотності та критичного мислення тих, до кого підуть наші тренери, обов'язково буде досягнено!», — сказала Олена Тараненко.
Тетяна Матичак, журналіст, медіатренер, експерт з фактчекінгу говорила з учасниками щодо важливості практичного застосування критичного мислення, виявлення когнітивних упереджень, розрізнення фактів та суджень, підкресливши наступне: «Проведення поглиблених тренінгів надзвичайно важливо. Адже технології створення пропаганди постійно розвиваються. Такі тренінги дозволяють отримати знання про нові методики викладання і перейняти досвід колег-тренерів, здобутий під час проведення занять для населення. Здобутий раніше тренерський досвід учасників також мультиплікується через їхніх колег з інших регіонів».
Про те, як сприймати інформацію критично, розповідала медіатренер Михайлина Скорик. Учасники аналізували політичні маніпуляції у медіа, причини замовлення джинси та методи перевірки джерел.
«Медіаграмотність — це те, чого нині критично бракує українському суспільству. На цій фазі тренінгу важливо, що ми поєднали світ журналістів, які виробляють медіаконтент, та вчителів і тренерів, які вчать його критично споживати — це сприятиме кращому розумінню інформаційного простору в Україні», — сказала журналістка Михайлина Скорик.
Фідбек від учасників проекту у Фейсбук:
Світлана Ізбаш: «Вдале завершення першого модулю другої посиленої фази тренінгу для тренерів з медіаграмотності. Вдалося наповнити свій кошик грибочками з лісової галявини. Які саме грибочки у моєму кошику? А ось такі…читати далі>>>
Тетяна Махиня: «У когось ще триває ранок вихідного дня, а ми вже встигли стати власниками українських медіа…читати далі>>>
Наталія Войтович: «З собою до Львова беру нові кейси, нові знайомства, круті емоції, суперові враження і великі надії…читати далі>>>
Олександра Усенко: «Нові ідеї, знайомства та натхнення для подальшої роботи. Вже чекаю на наступний модуль… читати далі>>>
До зустрічі у листопаді. Далі — більше!
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Шановні колеги!
Вшанувати пам’ять з нагоди 100-річчя від Дня Народження видатного журналіста, журналістикознавця, викладача, декана факультету журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (1972—1982 рр.) Дмитра Михайловича Прилюка (1918-1987 рр.) запрошує Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Зустріч відбудеться 15го листопада 2018 року о 14:10 у Великій актовій залі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, Мельникова 36/1).
Телефон для довідок: +38 (044) 481-44-20
e-mail: 4831355@ukr.net
Democracy Study Centre 2018-2019 Opening Ceremony will take place on October 22, 2018 at 11:30.
The Democracy Study Centre is a project founded in 2016 by the German-Polish-Ukrainian Society (GPUS) and implemented in cooperation with the European-Ukrainian Youth Policy Centre (EUYPC) with the generous support of the Federal Foreign Office of Germany. The Democracy Study Centre works on a yearly basis and creates space for effective socio-political debates and provides the scholars with the opportunity to develop and implement their own projects aimed at Ukraine’s transformation and democratisation.
Panel Discussion “Developments, opportunities and obstacles on Ukraine’s European Path: What Next?” will take place on October 22, 2018 from 12:00 until 13:30.
|
Speakers: · Wolfgang Bindseil, Deputy Head of the German Embassy · H.E. Roman Waschuk, Ambassador of Canada to Ukraine · Annika Weidemann, Deputy Head of the EU Delegation to Ukraine · Mykhailo Zhernakov, Director of DEJURE Foundation, Board member of Reanimation Package of Reforms
Moderator: Andreas Umland, DSC Senior Fellow
|
Both events will take place at the premises of “Our Kids” Centre in Kyiv: Pavla Tychyny prospect, 28B (entrance from Berezniakivska, 16A).
Media contact: +380688110354 or permyakova.alena@gmail.com (Alyona Permyakova).
Сьогодні – «зірковий час» для місцевих медіа. Зараз – саме час щоб прискорити розвиток громад та територій, щоб місцеві підприємці легше та швидше знаходили позитивні приклади розвитку бізнесу, щоб мешканці бачили, що те, що вони роблять – покращує їхнє життя в рамках впроваження, в першу чергу, реформи децентралізації. Щоб це відбувалося швидше - місцеві ЗМІ та громадськість, влада та бізнес мають змінити формат взаємодії. А самі місцеві ЗМІ повинні стати справжніми медіа громад - тобто платформами, де буде відбуватися обговорення складних місцевих проблем, а також "зустрічі" для обговорення пропозицій, ідей, новин, тощо.
Українська Асоціація Медіа Бізнесу запрошує редакторів місцевих медіа, представників бізнесу та об’єднаних територіальних громад Полтавської області на дискусію за ранковою кавою – про те, як саме вони можуть об’єднати зусилля та сприяти економічному і суспільному розвитку своїх громад і кожного її мешканця.
Захід відбудеться в містах:
Краматорськ - 22 жовтня
Сєвєродонецьк - 23 жовтня
Сватово - 24 жовтня.
Форма для реєстрації міститься за наступним посиланням: https://goo.gl/forms/T5boqKbGbJ0JgpCd2
Тривалість дискусії - 2 години.
Головний напрямок діалогу – ділитися знаннями та знаходити рішення для співпраці, вигідної та затребуваної усіма сторонами. Ми запрошуємо до дискусії і редакторів місцевих ЗМІ, і місцевих активістів, що працюють в сфері медіа або економічного розвитку територій., і керівників об'єднаних територіальних громад, і місцевих підприємців, і представників місцевої влади.
В разі виникнення запитань звертайтеся до менеджерки проектів УАМБ Ольги Сергієнко:
Тел: 050 415 34 24, 098 254 17 06 або osergienko22@gmail.com
Захід відбувається за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Ми хочемо дізнатися, що насправді хвилює журналістську спільноту в регіонах та чим живуть журналісти у Краматорську. Ми вважаємо, що кожен має право висловити свою думку і тому ми надаємо людям таку можливість.
25 жовтня о 16:00 (місце буде повідомлене зареєстрованим учасникам) Комісія з журналістської етики проведе обговорення чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс чи навпаки - ще більш суворо дотримуватися стандартів. Які найбільші виклики перед журналістами в умовах виборів.
В обговоренні візьмуть участь:
-Андрій Куликов, відомий журналіст, радіо- та телеведучий, медіа-експерт і медіа-тренер, Голова Комісії з журналістської етики, співзасновник Громадського радіо.
-Тетяна Лебедєва, Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
-Світлана Остапа, Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»
-Єлизавета Кузьменко, журналістка Громадського радіо, сайту Повага, колумністка УП:Життя.
-Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту "Свобода медіа в Україні"
Модераторка: Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Запрошуємо регіональних журналістів, медіа- активістів, місцевих експертів та всіх, хто впливає на інформаційний дискурс Краматорська.
Захід відбувається за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".
Участь безкоштовна. Потрібна реєстрація
https://docs.google.com/forms/d/1bPbL8mTZCjWnBjjS0mvPt7cN-sAOckwrBoCN5xeV10M/edit
