25-27 квітня 2018 року АУП провела заключну Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у місті Краматорськ.

Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Андрія Юричка та Анатолія Шалаєва.

Протягом трьох днів учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції радника з питань фінансів Відокремленого підрозділу Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Сергія Івахіна та поспілкувалися з заступником голови Шахівської ОТГ Олексієм Шапко.

Заступник голови Шахівської ОТГ Шапко Олексій ознайомив аудиторію з діяльність громади, відповів на поставлені запитання та наголосив, що їхня громада – перша, яка об’єдналася в Донецькій області.

Виконавчий директор Центру Громадянських Ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації, модератор, тренер та організатор ділових публічних подій, член НСЖУ, журналіст-розслідувач Анатолій Шалаєв зауважив: «Якщо раніше в більшості випадків ми їхали до обласного центра з наших ОТГ, тепер більшість послуг має надаватися на місцях. На рівні області має залишитися медицина, культура, соціальна допомога, соціально-економічний розвиток громад».

Медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Юричко навів учасникам Медіашколи велику кількість практичних прикладів з міжнародного та вітчизняного досвіду стосовно питань децентралізації зазначив. 

По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U–LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

 

У рамках Шостої міжнародної  науково-методичної конференції з медіаосвіти та медіаграмотності «Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні» студентка Київського міжнародного університету (КиМУ) Наталія Горбач, учасниця «Медіалабораторії» підготувала матеріали по завершенню заходу. 

_______________

Медіаграмотність та з чим її подають

Що таке медіаграмотність і для чого вона потрібна — про це йшлося на Шостій науково методичній конференції «Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні», що відбулася у Києві 20-21 квітня.

Організатором виступила Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк та Deutsche Welle Academie.

Говорили не лише про роль медіаграмотності в умовах інформаційної війни, а й про вплив на громадян у медіапросторі.

Чому ж медіаграмотність потрібна  і чи потрібна взагалі — відповіді на головні питання уже перед вами.

ЧИМ МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ВІДРІЗНЯЄТЬС ВІД ГРАМОТНОСТІ?

Ці поняття схожі та повʼязані, але не тотожні. Грамотна людина володіє мовою, медіаграмотна – світом, бо міцно стоїть на ногах в інформаційному потоці.

Медіаграмотність — «маяк» у світі медіа. Все частіше фейкові матеріали виглядають справжніми, вони написані структурно правильно. Спотворений опис дійсності, особливо, добре поданий, скидається на правду, але жодної користі свідомому громадянину не несе.

ДЛЯ ЧОГО МЕНІ ПОТРІБНА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ?

Дезінформації найчастіше і найлегше піддаються пасивні «споживачі інформації». Медіаграмотність допомагає уникати обману, оскільки людина перевіряє, зіставляє та аналізує факти. «Активний споживач» розуміє, про що йдеться у статті чи відеосюжеті, і може його проаналізувати. Він відділяє факти від маніпуляції, розпізнає пропаганду.

До того ж, медіасвідома людина має свою точку зору та може відстояти її при нагоді, опираючись на перевірені факти.

На конференції президент Академії української преси, Валерій Іванов, зазначив, що кожен має право на отримання знань та навичок для розпізнавання фейків. Обізнаність про події у світі дозволяють людині робити адекватні висновки.

ЯК НАВЧИТИСЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ?

Усе просто — навчіться мислити критично. Достовірні медіа — це добре, але перевіряйте інформацію як мінімум у 5-ти джерелах.

Фахівці радять починати вчитися медіаграмотності з онлайн-курсів, які дадуть загальну картину світу медіа.

Робіть аналіз усього, що берете із потоку інформації. Медіаграмотність не формується швидко, проте вчитися ніколи не пізно. Удосконалюйтесь і не давайте вводити себе в оману!

 

Матеріал створений у рамках заходу «Медіалабораторія» Школи практичної журналістики Академії української преси, що підтриманий  Українським медійним проектом (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією Інтерньюс за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

 

 

Building on the strength and momentum of our first two MisinfoCons at MIT in Boston and at the Mozilla Festival in London, we’re thrilled to announce that MisinfoCon 3.0 will be occurring on Tuesday, May 29 and Wednesday, May 30 in Kyiv, Ukraine. We hope you can join us here on the frontlines of the misinformation fight, so please save the date!

Brought to you again by the Hacks/Hackers Foundation, this event will be produced in concert with the great folks at IREX. Featuring a consortium of powerful players in international policy, technology and media literacy, the gathering will help take important strides in both exploring the global implications of misinformation as well as identifying methods of fighting it.

This convening will be unique in that we’ll first be featuring luminaries from the space presenting their work while later facilitating a “hackathon”-like component — think of it as an amalgam of the best parts of MIT and London. In addition, we will have a keen focus on the challenges of misinformation and fake news in Eastern Europe, an area rife with these issues.

SEE THE LINK>>>

18-21 квітня 2018 року в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Третя Медіалабораторія для студентів-журналістів. 

Організатором виступила Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк та Deutsche Welle Academie.

Протягом навчання студенти-журналісти дізналися про стандарти роботи радіо, пресової, телевізійної та інтернет журналістики. Навчання пройшло під керівництвом провідних фахівців: Володимира Різуна, Андрія Юричка, Людмили Федорчук та Інни Гадзинської. 

 

Перший день роботи розпочав медіатренер, журналіст, викладач Інституту журналістики КНУ імені Т. Шевченка Андрій Юричко. Медіаексперт працював із учасниками по блоку періодичної преси, акцентувавши увагу на основах жанрологіі: «Репортаж починається з місця. В основі репортажу має бути історія. Обов’язковим елементом є зачин, що привертає увагу. Необхідними елементами репортажу є: часовий відрізок, вибір учасника та героя, розташування фактажу, визначення ключових епізодів, деталі, авторські враження». 

Студенти-журналісти, поділилася враженнями та очікуваннями щодо Третьої Медіалабораторіі. Студентка Одеського національного політехнічного університету Вікторія Дромашко зауважила: «Багато емоцій та знайомств. Якісний і захоплюючий потік медіаінформації. Мої очікування цілком підтвердилися, навіть більше, ніж я уявляла. Порівняно з тими знаннями, які я мала – це просто небо і земля». 

Телевізійній журналістиці учасників Медіалабораторії навчала практикуючий журналіст, автор інформаційно-аналітичних програм на телеканалі «Київ», викладач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Т. Шевченка Людмила Федорчук. Журналіст поділилася власними законами телебачення, які сформувала як практик: «Перше — немає відео – немає телебачення. Друге – слово не повторює відео. Третє – телебачення – це колективна справа. Пам’ятаєте, телебачення – це картинка+звук». 

Студент Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Марчук Валентин повідомив: «Враження позитивні. Спікери цікаво та зрозуміло розповідали. Добре, що тренінг безкоштовний і є можливість отримати нові знання. Завчасне інформування та можливість ознайомитися з програмою заходу зазделегідь – є великою перевагою та плюсом». 

 

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в Україні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

Шоста міжнародна науково-методична конференція «Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні» відбулася 20-21 квітня 2018 року в місті Києві за участі Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Марі Йованович.

Організаторами виступила Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк та Deutsche Welle Academie.

Захід зібрав близько 200-т медіаосвітян для обміну професійним досвідом та практичними напрацюваннями.

У рамках конференції відбулося декілька пленарних сесій:

• Державні пріоритети розвитку медіаграмотності: де ми зараз?
• Ключові медіагравці: як найпопулярніші медіа впливають
  на громадську думку і що можна з цим робити
• Дезінформація: як подолати? Чим громадянське суспільство, медіа та освіта можуть бути корисними?

Обговорили питання досягнення поступу в розповсюдженні навичок критичного мислення посеред населення, хто такі ключові медіагравці, як вони впливають на населення, яка відмінність між захистом інформаційного простору та цензурою. Також поза увагою модераторів дискусійних панелей та учасників заходу не залишилися контраверсійна тема дезінформації, боротьби з інформаційною війною, та роль освіти у даній площині.

Як зауважила старший віце-президент з розвитку програм Internews Марджорі Роуз: «Українці потребують і хочуть достовірних новин, щоб ухвалювати поінформовані рішення. Однак, в наш час, коли довіра до традиційних медіа та громадських інституцій часто сягає свого найнижчого рівня, а поряд з цим здійснюється постійне поширення пропаганди, дезінформації, мови ворожнечі, пліток та неправдивої інформації, контент, який ми споживаємо з різних медіа каналів істотно впливає на хід думок та рішень громадян. Сьогодні особливо важливим є уміння відфільтровувати, свідомо сприймати і критично тлумачити отриману інформацію. Розрізняти фейкові новини та маніпуляції. Впродовж останніх восьми років, Internews підтримує зусилля наших партнерів, зокрема, Академії української преси, впроваджувати інноваційні медіаосвітні проекти в Україні. За цей час, ми досягли багато ефективних результатів у навчанні медіаграмотних освітян та учнів. Ми сподіваємося, що разом ми й надалі продовжуватимемо активно співпрацювати в пошуку дієвих рішень, які забезпечать ведення публічного дискурсу на основі правди, голосу спільнот та взаємної довіри».

У ході роботи однієї із пленарних сесій доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси Валерій Іванов розповів про значущість медіаграмотності та акцентував увагу на важливості розпізнання фейків: «Медіаграмотність життєво необхідна для будь-якої сучасної людини. Ми маємо дати населенню інструменти перевірки даних. Кожен має право на отримання знань та навичок для розпізнавання фейків. Володіння правдивими відомостями про те, що відбувається в країні та світі, дозволяє людині робити адекватні висновки і кроки».

Думку колеги підтримала та розділила менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси Оксана Волошенюк, зауваживши наступне: «Шоста конференція з медіаосвіти і медіаграмотності — направду найголовніша медіаосвітня подія року. Не лише тому, що вона є визнаною авторитетною платформою для обміну досвідом, а й тому, що саме цього року тут, чи не вперше, була інспірована національна розмова за участі основних суб’єктів державної політики в освітній, молодіжній, культурній, інформаційній сфері. Це надалі дозволить спільно опрацьовувати подальші вектори руху, систематизувати та узгоджувати дії».

Заступник директора з навчально-виховної роботи Першотравенської загальноосвітньої школи №2 Дніпропетровської області, випускниця восьмої Літньої школи Академії української преси Інна Іванова одразу по завершенню школи ввела для другого класу курс «Я у медіапросторі». Медіапедагог вважає, що діти «з пелюшок» приймають моделі поведінки, які їм пропонують медіа, де герої не відчувають болю, страху тощо. Суспільство повинно забезпечити можливість засвоєння навичок критичної автономії від цих моделей та основи медіаграмотності для орієнтування в медіапросторі.

Медіапедагоги з Чернігівщини — завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук Олександр Мокрогуз та його колега доцент кафедри Михайло Коропатник зазначили: «Шоста міжнародна науково-методична конференція, без сумніву, стала знаковою подією як для української медіаспільноти, так і всього освітянського загалу. Така оцінка зумовлена цілим рядом обставин. Перш за все тим, що конференція була представлена на досить високому рівні. На ній відбулося обговорення широкого спектру питань, пов’язаних з формуванням інформаційно-цифрової компетентності. Вона поставила на порядок денний необхідність відвертої розмови фахівців стосовно шляхів підвищення рівня медіаграмотності всіх верств населення України, всіх вікових категорій. Заходи подібного ґатунку стали не лише системними, але й з кожним роком набувають нової, більш високої якості, що свідчить про незворотність процесу запровадження медійної та інформаційної освіти, входження України до європейського гуманітарного простору».

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в Україні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

Шановні друзі!

Академія української преси з радістю інформує вас, що член наглядової ради АУП Георгій Георгійович Почепцов випустив чергову книгу. Вона має назву «Пропагандистська війна 21 століття» і видана естонською мовою. Вітаємо колегу!

Детальніше тут>>>

16-18 квітня 2018 року АУП провела 24-ту Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у Івано-Франківську.

Захід організований Академією української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Інни Гадзинської та Віталія Загайного.

Протягом триденного тренінгу учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції експертів Відокремленого підрозділу Івано-Франківського Центру Розвитку Місцевого Самоврядування.

Радник з питань комунікацій Івано-Франківського Центру Розвитку місцевого самоврядування Наталія Вінничук розповіла учасникам про діяльність Центру та важливість роботи за перспективним планом: «Наш Центр створений наприкінці 2016 року, а протягом 2017 року Центр поповнювався новими кадрами. Найперше наше завдання – це підтримка процесів об’єднання. Друге – підтримка вже створених ОТГ. Ми працюємо з потенційними громадами за перспективним планом. Це документ динамічний. Пріоритет Центру – працювати за перспективним планом. Ми пояснюємо це тим, хто хоче об’єднуватися поза перспективним планом. Тому що це той документ, який має в собі розрахунки і насправді він забезпечує момент спроможності».

Також у рамках заходу відбулася прес-конференція з першим заступником Голови Тлумацької міської ОТГ Андрієм Радовцем. Він ознайомив учасників з роботою своєї громади та основними змінами, що відбулися у сфері освіти та медицини: «Наша громада створена у 2016 році. Трудності виникли одразу з тим, що ми є перша міська громада в області. Ми не мали у кого поцікавитися про досвід чи напрацювання. Перше з чим ми зіткнулися – це освіта. Вона забирає 60-70% бюджету. Дуже мало хто приділяв освіті такої уваги на державному чи обласному рівнях. В основному нам потрібно було модернізувати школи, закупляти автобуси. Основне, що ми зробили в школах – це утеплення фасадів, заміна вікон, бо енергоефективність є запорукою стабільного розвитку. Що вдалося зробити у сфері медицини. У нас є амбулаторія та 11 ФАПів, ми капітально відремонтували амбулаторію. Практично у всіх ФАПах є комп’ютери та інтернет. Також вдалося закупити два автомобілі для сімейних лікарів».

По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U–LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

Тема медичної реформи стала приводом для обговорення 16-17 квітня у Дніпрі. Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.

Менеджер проектів Фонду Фрідріха Науманна Володимир Олійник відкриваючи семінар «Як зрозуміло писати про медичну реформу» детально розповів про історію Фонду, ретроспективні дані, що сприяли формуванню та діяльності організації ліберальної політики: «Важливим напрямком роботи Фонду є подолання корупції . Ключовим аспектом роботи  є свобода слова. Це домінуюче поняття ліберальної політики».

Президент Академії української преси Валерій Іванов розповів учасникам про діяльність міжнародної організації АУП та підкреслив фундаментальні позиції при створенні матеріалу на медичну тематику: «Експертна оцінка лікаря є необхідною в журналістських матеріалах. Зрозуміло, що журналіст не компетентна особа в медичній темі. Завжди базуйте свій матеріал на фактах, коментарях сказаними фахівцями в тій, або іншій темі, тоді ви дійсно будете корисними аудиторії».

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко наголосив аудиторії про складність висвітлення реформи та зауважив: «Щоб висвітлювати медичну реформу журналісти зобов’язані мати належний рівень компетенції.  Адже, саме медична тема є вкрай чутливою для суспільства. Треба враховувати всі сторони питання в першу чергу – юридичну і етичну».

«Важливу роль у відіграються журналісти та громадські активісти.  Вони мають якісно проводити моніторинг та висвітлювати процес імплементації реформи на місцях» – додав Євгеній Гончар сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України. 

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

10-11 квітня 2018 року в Дніпрі відбувся тренінг «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти». Захід організований Академією української преси за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation, A Project of the German Marshall Fund of the U.S.

Під час дводенного заходу медіаексперти навчали журналістів правильно висвітлювати конфліктні ситуації у суспільстві. Власний досвід, професійні напрацювання, застереження та практичні поради передали учасникам  Володимир Мостовий та Андрій Юричко.

Захід розпочав виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко, окресливши основну мету та завдання проекту «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти». Зазначив, що журналістам стає дедалі складніше працювати у таких жорстких умовах, стандарти спотворюються, а пропаганда, мова ворожнечі  та необ’єктивність завдають медіа серйозну шкоду.

Засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», екс-голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий наголосив на ключових позиціях журналістської роботи: «Етичні вимоги та професійні стандарти – це основа для діяльності журналіста.  Спершу треба оволодіти цими класичними правилами та знаннями. Якщо ви їх гарно освоїте вважайте — це власною технікою безпеки».

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко розповів про специфіку конфліктів: «Конфлікт ділить на декілька етапів. Наприклад,  явний конфлікт – це коли сторони заявляють відкрито про своє незадоволення і про свої вимоги. Зазвичай, конфлікти знаходяться в прихованому стані. Причиною конфліктів можуть бути: обмеження ресурсів, потреби людини, інформація та зв'язок, міжособистісні відносини тощо».

Проект здійснюється за підтримки
Black Sea Trust for Regional Cooperation,
A Project of the German Marshall Fund of the U.S.