Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва і розвитку (Sida), проводить масштабний всеукраїнський проект за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні.
До участі запрошуються журналісти друкованих та онлайн-медіа, які висвітлюють реформу децентралізації та прагнуть вдосконалити свої знання та вміння, пройшовши навчання в рамках 3-денної «Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів».
Метою проекту є створення мережі кваліфікованих журналістів, які будуть займатися професійним висвітленням реформи децентралізації по всій Україні.
Медіашкола відбудеться протягом жовтня 2017 року – квітня 2018 року в 25-ти областях України.
25-27 квітня – Краматорськ.
Тренери проекту:
![]() |
Анатолій Шалаєв – виконавчий директор Центру Громадянських Ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації, модератор, тренер та організатор ділових публічних подій, член НСЖУ, журналіст-розслідувач. |
![]() |
Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
Прийом заявок завершується за 4 дні до дати початку тренінгу у кожному місті.
Протягом 3-х днів учасники матимуть змогу підвищити рівень знань з висвітлення реформи та отримати допомогу у створенні професійного матеріалу, що буде опублікований у ЗМІ, які вони представляють. Після участі у тренінгу та публікації кінцевого продукту, журналісти матимуть можливість знову обмінятися та поділитися своїм досвідом. По завершенню проекту роботи журналістів будуть опубліковані у збірнику, присвяченому висвітленню питань децентралізації.
Організатори покривають всі витрати на проїзд, харчування та проживання (одномісні номери).
Для роботи в рамках тренінгу кожному учаснику необхідно мати з собою ноутбук або планшет.
Контактна особа:
Юлія Гуза, координатор проектів АУП
(067) 638 71 62
y.guza@aup.com.ua
_________________________
За підтримки:
U-LEAD з Європою – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.
4-6 квітня 2018 року Академія української преси за підтримки DW Akademie провела другий 3-денний тренінг для тренерів з медіаграмотності, який відбувся у м. Одеса.
Маргарита Захарчук
Тетяна Іванова, тренер, медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси провeла пeршу навчальну сeсію для майбутніх трeнeрів з мeдіаграмотності. Спілкування відбувалося у крeативній та інтeрактивній формі з малюнками, прeзeнтаціями, командною роботою. Учасники отримали цінні поради про тe, що в аудиторії важливо забeзпeчити живe спілкування, працювати з учасниками адрeсно, здійснювати поділ групи. Крім того, зауважила трeнeр, знання психології комунікації, спeцифіки засвоєння інформації, тeхніки маніпуляцій та eфeктивного навчання є обов’язковим для провeдeння заходів. Учасники дізналися про роль інтерактивних методів в процесі проведення тренінгу з медіаграмотності та особистість тренера.
Тетяна Іванова
Також тренер розповіла учасникам про особливості роботи медіа в Україні та за кордоном, про те, хто контролює основні друковані видання та телеканали в Україні та їхні інтереси. «Медіа в Україні – це неприбутковий бізнес. А що відбувається з бізнесом, якщо він не приносить прибутку? Він закривається, зникає. А чому ж тоді медіа в Україні процвітають, зважаючи на те, що ця сфера потребує великих капіталовкладень? Це все тому, що власники медіа мають певну мету – інформаційний вплив. Про це повинен задуматися кожен громадянин країни. Ми отримуємо інформацію, яка пропускається через щось або когось. Медіа не презентують реальність, медіа репрезентують її» – зауважила Тетяна Іванова.
Іван Полтавець
Тренер, керуючий партнер Stober, Poltavets&Associates Іван Полтавець поговорив з учасниками про критичне мислення в інфопросторі, його інструменти. Провів практичні вправи на співвідношення фактів та думок в журналістських матеріалах. «У кожної людини є зона контролю, зона занепокоєння та зона впливу. Медіа в основному повідомляють нам інформацію із так званої «зони занепокоєння», тобто те, що викликає емоції. Є також «зона впливу», вона у нас індивідуальна. Важко створити матеріал, який потрапить до зони впливу кожного з нас. Інформацію такого роду кожен шукає сам. Також є «зона контролю», нам може здаватися, що ми контролюємо більше, ніж насправді. Але до цієї зони якраз таки потрапляє те, що ми контролюємо насправді, наприклад, я можу зараз вимкнути світло, або увімкнути його – це моя зона контролю». – пояснив Іван Полтавець.
Тетяна Матичак, журналіст, медіатренер, експерт з фактчекінгу розповіла про те, що таке фейки, як вони поширюються, для чого і хто їх створює та навела приклади фейків у соцмережі, які ми часто незадумуючись поширюємо: «Аналізуючи профілі людей, які поширюють інформацію, можна побачити, що це люди, які просто багато шерять. Вони поширюють інформацію особливо не думаючи. Вони заходять у сомережі, щось їм подобається і вони одразу це шерять на свою сторінку, вони мало пишуть. Ті люди, які багато пишуть у соціальних мережах, вони якраз-таки думають. Якщо вони щось репостять, то відповідно замислюються над цим та, можливо, перевіряють цю інформацію. Як ви думаєте, є різниця між ботами, які поширюють фейкові новини не думаючи та людьми, які спочатку поширюють, а потім думають? Чи не перетворюються ці люди на ботів... Але все ж, різниця є. Люди, які поширюють фейки, мають фоловерів. Якщо бот щось репостнув, то у нього, як правило, фоловерів майже немає. Якщо людина зробила репост, то її друзі та фоловери будуть поширювати цю інформацію також».
Тетяна Матичак
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
03-04 квітня 2018 року в Сєвєродонецьку відбувся тренінг «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти». Захід організований Академією української преси за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation, A Project of the German Marshall Fund of the U.S.
Тренінг, який присвячений конфліктним питанням у суспільстві, передбачав проінформувати учасників щодо основних складнощів під час професійної діяльності. Надати кваліфіковану допомогу у створенні журналістського матеріалу та роз’яснити контраверсійні питання. Навчали журналістів провідні медіаексперти — Володимир Мостовий та Андрій Юричко.
Володимир Мостовий (ліворуч), Андрій Юричко (праворуч)
Захід розпочав виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко. Він детально ознайомив учасників із діяльність, головними цілями та функціями міжнародної організації АУП та окреслив майбутні перспективи спільного проекту «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти».
Володимир Мостовий
Під час тренінгу засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», екс-голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий акцентував увагу на репутації журналіста та його робочих принципах: «Стереотипи стоять на заваді точній передачі світосприйняття аудиторією дійсності. Журналіст має бути дуже обережним у підборі формулювань, визначень, щоб не стати маніпулятором та пропагандистом».
Андрій Юричко
Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко наголосив учасникам про складність у роботі з конфліктними темами та зазначив: «В справжньому конфлікті завжди є дві сторони, які переконані у своїй правоті. Завдання журналіста полягає у чіткому розмежуванні фактів і коментарів, дотримання журналістських стандартів».
Проект здійснюється за підтримки
Black Sea Trust for Regional Cooperation,
A Project of the German Marshall Fund of the U.S.
28-30 березня 2018 року АУП провела двадцяту Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у Маріуполі.
Захід організований Академією української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Олексія Погорелова та Лілії Атнажевої.
Протягом триденного тренінгу учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції експертів Відокремленого підрозділу Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування директора Артема Вівдича та радника з регіонального розвитку Артема Колодезного.
Директор Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Артем Вівдич та радник з регіонального розвитку Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Артем Колодезний розповіли учасникам про діяльність Центру та зазначили, що з їхнього боку робиться все можливе для того, щоб громади максимально грамотно висвітлювали свою діяльність. Вміли співпрацювати зі ЗМІ та правильно позиціонували себе в суспільстві.
Також у рамках заходу відбулася прес-конференція зі старостою Лиманської ОТГ Олексієм Мікулиним. Він ознайомив учасників з роботою своєї громади.
По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».
За підтримки:
U–LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.
29-30 березня 2018 року в Маріуполі (Маріупольський державний університет) відбувся тренінг з медіаграмотності для вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з семи загальноосвітніх навчальних закладів Маріуполя.
Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.
Євген Цимбаленко (ліворуч) та Тетяна Іванова (праворуч)
Освітяни протягом двох днів працювали з тренерами Тетяною Івановою, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси та Євгеном Цимбаленком, кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри реклами та зв’язків з громадськістю, заступником директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка з науково-педагогічної роботи.
Євген Цимбаленко
Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.
Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Довідка:
Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.
Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.
28-29 березня 2018 року в Чернігові відбувся тренінг з медіаграмотності для 18-ти вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з шести загальноосвітніх навчальних закладів Чернігова. Загальна кількість закладів, які беруть участь у проекті «Вивчай та розрізняй (L2D)» від Чернігова – 12.
Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.
Освітяни протягом двох днів працювали з тренерами Оленою Тараненко, завідувачкою кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса та Сергієм Штурхецьким, медіатренером, журналістом, викладачем Національного університету «Острозька академія».
Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.
Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Разом з тренерами учасники змогли дійти важливого висновку. Це те, що кожна людина має напрацювати свій інформаційний протокол безпеки самостійно.
Зрозуміло, що необхідно володіти усіма можливими навичками критичного мислення, вміти розпізнавати фейки. Але ситуація ускладнюється тим, що світ навколо стрімко змінюється. Нові реалії світу – це епоха пост-правди із своїми категоріями, феноменами поширення і впливу інформації; це нові виклики для медіа та політиків, зрештою, це нові виклики для нас – споживачів інформації.
Довідка:
Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.
Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.
28-30 березня 2018 року АУП провела чергову Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів. у м. Хмельницький.
Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Сергія Чернявського та Анатолія Шалаєва.
Протягом трьох днів учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції Сергія Яцковського, директора Відокремленого підрозділу Хмельницького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування та поспілкувалися з головою Чемеревецької ОТГ Олександром Собанем.
Директор Хмельницького Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Яцковський зазначив, що громада є успішною тоді, коли вона має фінансові ресурси. У порівнянні з минулим роком, план доходів на Хмельниччині перевиконується на 37 відсотків. Значну частину цих коштів складає плата за землю. Незабаром розпочнеться процес передачі землі об’єднаним громадам Хмельниччини після проведення інвентаризації. Звертаюся до голів ОТГ та журналістів з проханням бути присутніми, коли проходить процес інвентаризації, щоб завдання не виконувалося суто формально, «для галочки». Земля – це величезне джерело додаткових надходжень. Наприклад, у Волочиській ОТГ в ході інвентаризації в межах і за межами населених пунктів за 2 роки збільшили надходження по платі за землю на 11 мільйонів гривень.
Хмельницький Центр розвитку місцевого самоврядування має 8 експертів, підтримує діяльність в напрямку добровільного об’єднання громад, проводить семінари, бере участь у сесіях та громадських слуханнях на запрошення громад. Центр отримує величезний запит від громад на створення стратегій розвитку, оскільки більшість громад зрозуміли, що без розуміння мети і кінцевого результату неможливо розвиватися.
Олександр Собань, голова Чемеровецької ОТГ (яка додатково залучила 49 мільйонів гривень з різних джерел протягом останнього року) також відповів на запитання журналістів-учасників щодо розвитку своєї громади. За його словами, «Основними пріоритетами громади в минулому році були дороги, вуличне освітлення і соціально-культурні заклади (школи і дитячі садки). Цього року пріоритетом стало забезпечення водою, продовження будівництва доріг та зміцнення нашого комунального підприємства. Найбільша проблема при утворенні громади була і залишається кадровий потенціал. Ми шукали нових людей, котрі були готові реалізувати свої ініціативи. Наразі ми забезпечуємо фінансуванням освіти для майбутніх фахівців медичної, аграрної та інших галузей».
По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».
За підтримки:
U–LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.
27-28 березня 2018 року в Маріуполі відбувся тренінг з медіаграмотності для вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з шести загальноосвітніх навчальних закладів Маріуполя.
Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.
Тетяна Іванова
Освітяни протягом двох днів працювали з тренерами Тетяною Івановою, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси та Євгеном Цимбаленком, кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри реклами та зв'язків з громадськістю, заступником директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка з науково-педагогічної роботи.
Євген Цимбаленко
Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.
Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності.
Довідка:
Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.
Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.
Дане дослідження є продовженням моніторингу регіональних видань, який було виконано на основі газетних номерів за листопад 2017, і нижче представлено результати другої хвилі на основі аналізу регіональних видань за лютий 2018 року.
Польовий етап дослідження відбувся у лютому-березні 2018 року, до аналізу відібрано всі випуски регіональних видань за лютий 2018 року, включаючи їх додатки та вкладиші.
Список видань, що потрапили до вибірки моніторингу: