14-16 березня 2018 року АУП провела сімнадцяту Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у Миколаєві.

Захід організований Академією української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Сергія Чернявського та Лілії Атнажевої.

Протягом триденного тренінгу учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції експертів Відокремленого підрозділу Миколаївського Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Юлії Почебут та Миколи Дурмана.

Радник з питань комунікації Миколаївського Центру Розвитку місцевого самоврядування Юлія Почебут розповіла учасникам про діяльність Центру та зазначила головні цілі у роботі на посаді радника з питань комунікації: «Моїми обов’язком є провести ефективну інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо переваг та перспектив реформи децентралізації. Надати правильну підтримку у кризових ситуаціях головам громад, депутатам під час комунікації з населенням та між собою. Робимо все для того, щоб громади максимально грамотно висвітлювали свою діяльність. Вміли співпрацювати зі ЗМІ та правильно  позиціонували себе в суспільстві».

Експерт з питань регіонального розвитку Миколаївського Центру розвитку місцевого самоврядування Микола Дурман проінформував учасників щодо діяльності Центру саме на місцевому рівні: «Місія нової регіональної політики  – покращити життя людей. Завдання на місцевому рівні – створення позитивної економічної динаміки, збереження довкілля, сталий розвиток територій, поліпшення внутрішніх умов та зростання інвестиційної привабливості. Зі свого боку я надаю консультативно-методичну допомогу. Притримуюсь таких принципів: компетентність та доброчесність. Труднощі вдається подолати завдяки самонавчанню, обміну досвіду».

Також у рамках заходу відбулася прес-конференція з Головою Баштанської ОТГ Іваном Рубським. Він ознайомив учасників з роботою своєї громади та зазначив наступне: « Ми працюємо з багатьма інвесторами. Це і американські, і європейські, також багато залучається і вітчизняних інвестицій. У нас багато людей. У минулому році, до нашої громади ми залучили 50 мільйонів  гривень за рік».

Експерт з децентралізації, з 10-річним досвідом проведення тренінгів з місцевого розвитку, розробки стратегій розвитку, написання проектів Лілія Атнажева детально розставила основні акценти щодо реформи децентралізації та її процесів: «У нас побутує думка, що децентралізація=об’єднання. Насправді, поняття децентралізації значно ширше. Це передусім, передача повноважень, ресурсів та відповідальності з державного на місцевий рівень. Тобто, від державних органів до органів місцевого самоврядування. Якщо щось може бути краще виконано на місцевому рівні, то це треба передати на місцевий рівень. Процеси децентралізації у нас відбуваються в різних сферах, не тільки в напрямку щодо об’єднання громад та місцевих бюджетів».

Медіаексперт, член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси Сергій Чернявський  зокрема, акцентував увагу  на медіаменеджменті, контенті та цільовій аудиторії видання: «Успіх видання залежить від «попадання» матеріалу в цільову аудиторію. Усе починається з правильного позиціонування. Зі створення грамотного змісту, який орієнтований на певну цільову аудиторію видання. На жаль, поширеною практикою в Україні є те, що у видавців немає розуміння для якої цільової аудиторії він працює».

По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

15-16 березня у Вінниці Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України провела семінар для журналістів «Як зрозуміло писати про реформу освіти». Захід відбувся за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.

Фінансова менеджерка Фонду Фрідріха Науманна За свободу Тетяна Устименко розповіла учасникам про діяльність організації, конкретизувала фінансові та ретроспективні моменти: «Фонд був утворений 60 років тому, його заснував перший федеративний президент Німеччини — Теодор Гойс. Наша діяльність підпадає під категорію міжнародної політики. Фінансування нашого Фонду та інших, відбувається виключно за державний кошт». Учасників семінару було проінформовано стосовно можливостей (участі в різноманітних закордонних навчальних програмах), які надає Фонд.

Президент Академії української преси Валерій Іванов, детально ознайомив учасників заходу з функціями АУП. Розповів про основні напрямки роботи та підкреслив ключові: «Наша місія полягає у створенні поінформованого, критичного медіаспоживання — media literacy. І звичайно, сприяння у дотриманні цивілізованих журналістських стандартів під час професійної діяльності». Також експерт наголосив, що висвітлюючи питання реформи освіти журналісту, в першу чергу, слід враховувати потреби аудиторії, показувати переваги або недоліки тих чи інших змін та нововведень.

Галина Усатенко кандидат філологічних наук, президент громадської організації «Фонд «Європа ХХІ»», очолює підгрупу з освіти у Формі громадянського суспільства Східного Партнерства, член Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України розповіла як реформа освіти вписується в загальносвітові тренди: «Живучи в глобалізованому та цифровому суспільстві, будувати свою систему освіти неможливо. Тому що є низка світових трендів, які потребують нашого осмислення та включеності в ці процеси. Пара трендів які визначають формат освіти, зміст освіти, і спосіб реалізації у сьогоденні. Перше — це мінімалізація навчання. Далі — адаптивне навчання. Візуалізація теж є важливим елементом. Вже набули глобального значення  мережеві комунікації у взаємодії управління — формуються відповідні спільноти».

Медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Юричко зауважив, що реформа це безкінечний процес: «Постійно щось змінюється. Одна з найбільших помилок, яку допускають журналісти це застосування слів «всі», «багато», «мало». Уникайте таких формулювань. Вони не несуть ніякої інформації — порожні слова». Також медіатренер провів тісну взаємодію з аудиторію, навів низку практичних прикладів та надав стрижневі поради при написанні матеріалів.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

15-16 березня 2018 року відбувся вже другий семінар «Критичне мислення та медіаграмотність в початковій школі». Захід був організований АУП за підтримки Програми У-Медіа, Інтерньюс Нетворк в партнерстві з Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Львівською обласною бібліотекою для дітей.

Учасники – заступники директорів та вчителі початкових класів, які пілотують новий Державний стандарт початкової школи. Вразили Оксана Ганик і Галина Пиза з Загальноосвітньої школи «Дивосвіт» з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова, які показали практичні кейси з медіаграмотності. Учасниці презентували безліч робіт дітей, які пробували себе в ролі редакторів журналів, репортерів, що спостерігали «як від метеорита люди втікали, як шалені курчата». Учні випускали газети, змальовували власні Планети медіа, де посеред планшета, комп’ютера і телефона вже присутня і медіаграмотність.

Дякуємо Ользі Банах і Наталі Пастушенко (Львівський обласний інститутом післядипломної педагогічної освіти) та  Львівській обласній бібліотеці для дітей  за допомогу в проведенні заходу.

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в країні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

Матеріали семінару >>>

16-17 квітня  у Дніпрі відбудеться семінар «Як розуміло писати про медичну реформу». Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.

Під час заходу експерти та медіатренери навчать журналістів відповідальному висвітленню медичної тематики у медіа. Обговорять питання системи охорони здоров’я України не тільки станом на сьогодні, а і за попередні 26 років незалежності. Які ключові позиції мають учасники реформи,  її союзники та противники. Право на таємницю історії хвороби та які взагалі причини невдач реформування медичної галузі. Всі ці та інші теми будуть порушені під час семінару. Реєструйтеся та висвітлюйте медичну реформу в журналістських матеріалах правильно!

ТРЕНЕРИ:

	Євгеній Гончар – сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України.
	Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Анкету можна заповнити тут>>>

Інформацію щодо участі очікуйте за тиждень до дати проведення тренінгу.

Участь у тренінгах є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд не здійснюється.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

____________

Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua

Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва і розвитку (Sida), проводить масштабний всеукраїнський проект за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні.

До участі запрошуються журналісти друкованих та онлайн-медіа, які висвітлюють реформу децентралізації та прагнуть вдосконалити свої знання та вміння, пройшовши навчання в рамках 3-денної «Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів».

Метою проекту є створення мережі кваліфікованих журналістів, які будуть займатися професійним висвітленням реформи децентралізації по всій Україні.

Медіашкола відбудеться протягом жовтня 2017 року – квітня 2018 року в 24-х областях України.

У квітні заходи проходитимуть у 3-х областях України (Кіровоградська, Івано-Франківська, Херсонська). 

Дати та місця проведення Медіашколи:

11-13 квітня – Кропивницький

16-18 квітня – Івано-Франківськ

16-18 квітня – Херсон

Тренери проекту (до участі у кожному заході запрошується 1 медіаексперт та 1 експерт з децентралізації):

	Лілія Атнажева – має значний досвід роботи в державному секторі та в органах місцевого самоврядування. Двічі депутат Баштанської міської ради, виконувала обов’язки Баштанського міського голови. Вивчала досвід реформування системи місцевого самоврядування Польщі, розробки стратегій розвитку територій під час навчання в університеті ім. Адама Міцкевича (Познань) та стажування в органах місцевого самоврядування Польщі. Має 10-річний досвід проведення тренінгів з місцевого розвитку, розробки стратегій розвитку, написання проектів та ін. Консультант з питань місцевого розвитку та децентралізації. На сьогодні в рамках міжнародного проекту впроваджує проектну діяльність для 8 об’єднаних територіальних громад Миколаївської області з питань місцевого розвитку.
	Інна Гадзинська – редактор, медіатренер, менеджер з комунікацій Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП). Раніше – заступник головного редактора, головред мультимедійного ньюзруму “Газеты по-киевски”, головний редактор у агенції “Корпоративні медіа. Вейсберг і партнери”, редактор у центральноазіатських незалежних новинних сайтах в екзилі Centre-1.com та Uznews.net.
	Віталій Загайний – співзасновник та голова Центру Громадянських Ініціатив з 2013 року, технолог, модератор, тренер та організатор ділових публічних подій, експерт з питань самоврядування та самоорганізації.
	Анатолій Шалаєв –  виконавчий директор Центру Громадянських Ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації, модератор, тренер та організатор ділових публічних подій, член НСЖУ, журналіст-розслідувач.
	Сергій Чернявський – закінчив Інститут Світового банку за програмою «Консультант менеджменту ЗМІ в Україні». Працював: керівником друкованих та інтернет проектів видавництва «Інфотера», директором з маркетингу та збуту в  «Газета по-киевски», Виконавчим директором «Авізо» та газети «Зоря». Тренер та медіаконсультант з 2003 року. Провів більше 100 тренінгів та консультацій для видавництв і профільних організацій в Україні, Білорусії, Казахстані. Член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси.
	Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
	Олексій Погорелов – Президент Української асоціації медіа бізнесу, член Комісії з журналістської етики, член Ради директорів голів асоціацій-членів Всесвітньої асоціації видавців газет та новин WAN-IFRA. Модератор, тренер, коуч – надаю практичну допомогу редакторам та журналістам з основних та найважчих питань розвитку та управлянні як контентом, так і редакцією як бізнесом. Співзасновник національного конкурсу професійної журналістики «Честь Професії», автор та редактор спеціалізованого ресурсу для редакторів redactor.in.ua Раніше очолював видавничий будинок «Максимум», який видавав журнали «Комп&ньоН», «Стратегії» та «Професор Крейд», пізніше – видавництво «Экономические Известия».

Заповнити анкету >>>

Прийом заявок завершується за 4 дні до дати початку тренінгу у кожному місті. 

Протягом 3-х днів учасники матимуть змогу підвищити рівень знань з висвітлення реформи та отримати допомогу у створенні професійного матеріалу, що буде опублікований у ЗМІ, які вони представляють. Після участі у тренінгу та публікації кінцевого продукту, журналісти матимуть можливість знову обмінятися та поділитися своїм досвідом. По завершенню проекту роботи журналістів будуть опубліковані у збірнику, присвяченому висвітленню питань децентралізації.
Організатори покривають всі витрати на проїзд, харчування та проживання (одномісні номери).

Для роботи в рамках тренінгу кожному учаснику необхідно мати з собою ноутбук або планшет.

Контактна особа:
Юлія Гуза, координатор проектів АУП
(067) 638 71 62
y.guza@aup.com.ua
_________________________

За підтримки:

U-LEAD з Європою – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

6-7 березня у Полтаві відбувся семінар «Імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС: як працювати регіональному журналісту». Захід організований Академією української за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Під час дводенного навчання учасники разом з експертами обговорили актуальні питання та проблеми імплементації угоди Україна – ЄС, міжнародні стандарти діяльності медіа, європейський досвід взаємодії медіа та влади, уроки виживання для української преси, причини популярності регіональних медіа за кордоном.

Координаторка проектів Фонду Конрада Аденауера в Україні Катерина Білоцерковець відзначила,  що журналісти, які висвітлюють тему  імплементації угоди Україна-ЄС на регіональному рівні,  обов’язково повинні  розуміти економічні наслідки інтеграції: «Потрібно грамотно пояснювати аудиторії  не тільки плюси, а й мінуси співробітництва — це є важливим елементом. Не слід забувати і про зміни у європейському правому полі. Отже, постає необхідність його динамічної адаптації».

Президент Академії української преси Валерій Іванов зосередив увагу на дотриманні стандартів журналістики та достовірності інформації: «Звичайно, кожен журналіст шукає сенсацію, навіть у найнегативніших темах для суспільства. Але користь, актуальність, правдивість та повнота інформації мають завжди виходити на перший план».

Також  медіатренери порушили тему методології написання матеріалів, як швидко та цікаво писати на регіональну тематику, як правильно подавати інформаційні запити, як захищати право на отримання інформації.

Світлана Чернецька експерт ГО «Український центр європейської політики», зазначила, що висвітлювати тему євроінтеграції у медіа не складно, головне — правильно підібрати інформацію з практичними прикладами, які б зацікавили аудиторію: « Тема енергоефективності, економії на вартості опалення взимку. Розподіл та правильна утилізація сміття, зменшення шкідливого впливу на довколишнє середовище — це завжди цікавить читачів».

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко розповів про методологію пошуку тем, як максимально адаптувати текст для  певної цільової аудиторії,  які існують механізми для журналістів та як їх застосовувати: «Одна із найпривабливіших форм залучення та підтримки уваги аудиторії — це роз’яснювальна. Пам'ятайте про це, коли пишете матеріал, але новинна складова має все ж таки бути на першому місці».

Захід організований Академією української пресиза підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Ви ще досконало не орієнтуєтеся у сучасному медіапросторі? Не вмієте за лічені секунди відрізнити фейк від правдивої інформації? Не здатні правильно верифікувати данні, але хочете стати обізнаним громадянином в інформаційному просторі? Тоді ми йдемо до вас!

Академія української преси за підтримки DW Akademie запрошує вас до участі у 3-денних тренінгах спрямованих на підготовку тренерів з медіаграмотності!

Тренінги відбудуться у трьох містах України:

21-23 березня 2018 рік — Київ

4-6 квітня 2018 рік — Одеса

11-13 квітня 2018 рік — Львів

У рамках проекту для тренерів ви матимете нагоду оволодіти ефективними професійними методиками в області медіаполя. Навчитися технікам успішної взаємодії з учасниками, довідатися про головні секрети тренерської майстерності та стати компетентним фахівцем у сфері медіаграмотності!

Провідні медіаексперти та медіафахівці розставлять головні акценти у особливостях роботи медіа в Україні. Розкажуть про техніки маніпуляцій на телебаченні, в соц.мережах, у заголовках новин.  Навчать методам критичного мислення в епоху пост-правди і не тільки!

ТРЕНЕРИ:

	Тетяна Іванова – тренер, медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси.
	Іван Полтавець –  медіатренер, експерт-економіст, магістр економіки (Київська Школа Економіки).
	Артем Бабак – тренер з медіаграмотності, журналіст Transparency International Україна.
	Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Прийом заявок завершується за 5 днів до дати початку тренінгу в кожному місті.

ЗАПОВНИТИ ЗАЯВКУ до участі можна тут>>>

Участь у заході є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст відшкодовуються транспортні витрати, за умови надання оригіналів квитків та надається проживанням у готелі під час проведення тренінгу (2 ночі).

УВАГА! Після участі в проекті для тренерів з медіаграмотності учасники зобов’язуються поділитися отриманими знаннями та навичками через проведення тренінгів мінімум для 30 осіб.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.

Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua

Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини

 

Учасники публічної дискусії «Загрози свободі слова в Україні», проведеної Національною спілкою журналістів України у партнерстві з Міжнародною федерацією журналістів 2 березня 2018 року,

Констатують:

В Україні зростає кількість загроз на адресу медіа, що ми оцінюємо як тенденції до згортання свободи слова.

Проти медіа-організацій та окремих журналістів вибірково застосовуються механізми надмірного нагляду контролюючих органів і регуляторів. Маємо факти, коли напіввійськові формування й армії анонімних «ботів» розпочинають свідомі інформаційні кампанії цькування або психологічного переслідування працівників медіа-компаній.

Вважаємо неприпустимими погроми й підпали редакцій, необґрунтовані обшуки, клонування кримінальних справ проти журналістів, використання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення як батога з метою впливу на редакційну політику телеканалів. Посилення тиску на редакції, використання всіх можливих інструментів впливу та відсутність належної реакції влади на заклики зберегти свободу слова свідчать про можливе впровадження цензури.

Влада не чує не тільки українських журналістів, а й залишається байдужою до сигналів Заходу (проігноровано заяви: американського Комітету захисту журналістів щодо розслідування убивства Павла Шеремета; послів Великої сімки щодо цькування журналістів сайтом «Миротворець»…).

Злочини проти журналістів не розслідують належним чином. Немає прецедентів покарань кривдників. Навіть убивство нашого колеги Павла Шеремета, яке всі називали «справою честі», залишається нерозкритим. Матеріали справи засекречені, а обіцянка Президента організувати публічний звіт правоохоронців про результати розслідування вже 9 місяців не виконується. Організатор нападу на журналіста В’ячеслава Веремія відпущений судом на свободу. Безкарність за злочини проти журналістів породжує нові злочини, але на це немає належної реакції влади.

Вимагаємо:

• Припинити тиск на журналістів і медіа. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, СБУ, Державна фіскальна служба, Генпрокуратура не повинні бути інструментами силового впливу влади.
• Реформувати роботу Національної ради з метою зменшення її залежності від влади та спрямування діяльності на розвиток галузі, а не на задоволення забаганок політиків.
• Заборонити перевірки редакцій ЗМІ до закінчення президентських і парламентських виборів.
• Невідкладно провести парламентські слухання щодо загроз свободі слова й безпеці журналістів. Проводити такі слухання щороку на регулярній основі.

Від Президента України:

• виконати обіцянку, дану в День журналіста 6 червня 2017 року, щодо організації публічного звіту про розслідування вбивства Павла Шеремета.

Від Верховної Ради України (персональна вимога до Голови ВР Андрія Парубія – поставити у порядок денний постанову про проведення парламентських слухань ):

• провести парламентські слухання щодо стану безпеки журналістів і свободи слова в Україні, запровадити регулярні щорічні слухання;
• запровадити посаду Уповноваженого ВР України з питань свободи слова та безпеки журналістів з широкими повноваженнями контролю за слідством.

Від Генеральної прокуратури України:

• призначити в керівництві Генпрокуратури особу, відповідальну за нагляд щодо розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Публікувати щоквартальні звіти за результатами розслідування цих злочинів.

Від Міністерства внутрішніх справ України:

• призначити у керівництві МВС особу, відповідальну за нагляд щодо розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Публікувати щоквартальні звіти за результатами розслідування цих злочинів.

Від судової гілки влади:

• забезпечити відкритість судів з розгляду злочинів, скоєних проти журналістів;
• запровадити окремий облік відповідної категорії справ і щоквартальну публікацію звітів з розгляду цих справ.

Від Вищої ради правосуддя:

• запровадити звітність про притягнення до відповідальності суддів за порушення прав журналістів у судовому процесі, а також про неналежний розгляд цієї категорії справ зі щоквартальною публікацією звітів.

ЗУПИНІТЬ ТИСК НА ЗМІ ТА БЕЗКАРНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ!

 

1 березня у Вінниці відбувся семінар «Висвітлення конфліктів: стандарти журналістської діяльності». Захід організований Академією української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Під час семінару медіаексперти обговорили з учасниками тему воєнних конфліктів, безпеки журналістів, свободи слова. Розставили акценти щодо стандартів професійної діяльності журналістів, патріотизму та пропаганди.

Засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий зазначив, що потрібно правильно розрізняти жанри журналістики: «Коли ви пишете матеріал в інформаційному жанрі  — забувайте про власне «Я». Позиція щодо ситуації, оцінка, ваш коментар не мають надходити до аудиторії. А от коли працюєте в аналітиці чи художній публіцистиці тут навпаки: позиція, думка, ставлення автора є необхідною. Я вважаю, що головним стандартом журналістики є стандарт повноти. Читач має сам думати, а ми лише надаємо йому максимально розширену інформацію».

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко навів аудиторії велику кількість практичних прикладів щодо стандартів професійної діяльності, прав та обов’язків журналістів під час збору, обробки, поширення інформації та конкретно висловився відносно безпеки журналіста: «Ніщо не убезпечує журналіста краще за його об’єктивність. Якщо він працює за стандартами, не займає нічию позицію, висвітлює обидві сторони конфлікту — тримає нейтралітет, тоді його важко у чомусь звинуватити. Також варто дотримуватися збалансованості».