28-30 березня 2018 року АУП провела двадцяту Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у Маріуполі.

Захід організований Академією української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Олексія Погорелова та Лілії Атнажевої.

Протягом триденного тренінгу учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції експертів Відокремленого підрозділу Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування  директора Артема Вівдича та радника з регіонального розвитку  Артема Колодезного.

Директор Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Артем Вівдич та радник з регіонального розвитку Донецького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Артем Колодезний розповіли учасникам про діяльність Центру та зазначили, що з їхнього боку робиться все можливе для того, щоб громади максимально грамотно висвітлювали свою діяльність. Вміли співпрацювати зі ЗМІ та правильно  позиціонували себе в суспільстві.

Також у рамках заходу відбулася прес-конференція зі старостою Лиманської  ОТГ Олексієм Мікулиним. Він ознайомив учасників з роботою своєї громади.

По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U–LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

29-30 березня 2018 року в Маріуполі (Маріупольський державний університет) відбувся тренінг з медіаграмотності для вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з семи загальноосвітніх навчальних закладів Маріуполя.

Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює  IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.

Освітяни протягом двох днів працювали з тренерами Тетяною Івановою, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси та Євгеном Цимбаленком,  кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри реклами та зв’язків з громадськістю, заступником директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка з науково-педагогічної роботи.

Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.

Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності. 

Довідка:

Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.

Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

 

28-29 березня 2018 року в Чернігові відбувся тренінг з медіаграмотності для 18-ти вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з шести загальноосвітніх навчальних закладів Чернігова. Загальна кількість закладів, які беруть участь у проекті «Вивчай та розрізняй (L2D)» від Чернігова – 12.

Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює  IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.

Освітяни протягом двох днів працювали з тренерами Оленою Тараненко, завідувачкою кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса та Сергієм Штурхецьким, медіатренером, журналістом, викладачем Національного університету «Острозька академія».

Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.

Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності. 

Разом з тренерами учасники змогли дійти важливого висновку. Це те, що кожна людина має напрацювати свій інформаційний протокол безпеки самостійно.

Зрозуміло, що необхідно володіти усіма можливими навичками критичного мислення, вміти розпізнавати фейки. Але ситуація ускладнюється тим, що світ навколо стрімко змінюється. Нові реалії світу – це епоха пост-правди із своїми категоріями, феноменами поширення і впливу інформації; це нові виклики для медіа та політиків, зрештою, це нові виклики для нас – споживачів інформації.

Довідка:

Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.

Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

28-30 березня 2018 року АУП провела чергову Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів. у м. Хмельницький. 

Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Сергія Чернявського та Анатолія Шалаєва.

Протягом трьох днів учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції Сергія Яцковського, директора Відокремленого підрозділу Хмельницького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування та поспілкувалися з головою Чемеревецької ОТГ Олександром Собанем.

Директор Хмельницького Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Яцковський зазначив, що громада є успішною тоді, коли вона має фінансові ресурси. У порівнянні з минулим роком, план доходів на Хмельниччині перевиконується на 37 відсотків. Значну частину цих коштів складає плата за землю. Незабаром розпочнеться процес передачі землі об’єднаним громадам Хмельниччини після проведення інвентаризації. Звертаюся до голів ОТГ та журналістів з проханням бути присутніми, коли проходить процес інвентаризації, щоб завдання не виконувалося суто формально, «для галочки». Земля – це величезне джерело додаткових надходжень. Наприклад, у Волочиській ОТГ в ході інвентаризації в межах і за межами населених пунктів за 2 роки збільшили надходження по платі за землю на 11 мільйонів гривень.

Хмельницький Центр розвитку місцевого самоврядування має 8 експертів, підтримує діяльність в напрямку добровільного об’єднання громад, проводить семінари, бере участь у сесіях та громадських слуханнях на запрошення громад. Центр отримує величезний запит від громад на створення стратегій розвитку, оскільки більшість громад зрозуміли, що без розуміння мети і кінцевого результату неможливо розвиватися.

Олександр Собань, голова Чемеровецької ОТГ (яка додатково залучила 49 мільйонів гривень з різних джерел протягом останнього року) також відповів на запитання журналістів-учасників щодо розвитку своєї громади. За його словами, «Основними пріоритетами громади в минулому році були дороги, вуличне освітлення і соціально-культурні заклади (школи і дитячі садки). Цього року пріоритетом стало забезпечення водою, продовження будівництва доріг та зміцнення нашого комунального підприємства. Найбільша проблема при утворенні громади була і залишається кадровий потенціал. Ми шукали нових людей, котрі були готові реалізувати свої ініціативи. Наразі ми забезпечуємо фінансуванням освіти для майбутніх фахівців медичної, аграрної та інших галузей». 

По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U–LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

27-28 березня 2018 року в Маріуполі відбувся тренінг з медіаграмотності для вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з шести загальноосвітніх навчальних закладів Маріуполя.

Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.

Освітяни протягом двох днів працювали з тренерами Тетяною Івановою, медіаекспертом, доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси та Євгеном Цимбаленком,  кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри реклами та зв'язків з громадськістю, заступником директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка з науково-педагогічної роботи.

Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.

Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності. 

Довідка:

Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.

Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Дане дослідження є продовженням моніторингу регіональних видань, який було виконано на основі газетних номерів за листопад 2017, і нижче представлено результати другої хвилі на основі аналізу регіональних видань за лютий 2018 року.

Польовий етап дослідження відбувся у лютому-березні 2018 року, до аналізу відібрано всі випуски регіональних видань за лютий 2018 року, включаючи їх додатки та вкладиші.

Список видань, що потрапили до вибірки моніторингу:

1. 21 канал – м. Кропивницький
2. 33 канал – м. Вінниця
3. Вечірній Київ – м. Київ
4. Високий Замок – м. Львів
5. Вісник + К – м. Луцьк
6. Дніпро Вечірній – м. Дніпро
7. ЕХО – м. Житомир
8. Запорізька Правда – м. Запоріжжя
9. Зоря Полтавщини – м. Полтава
10. Черкаський Край – м. Черкаси

Не секрет, що у сьогоденному світі люди оточені величезними потоками суперечливої інформації, яка носить не лише констатуючий, а й критичний характер. Критикою та суб’єктивізмом насичені новини з самих різних сфер людського життя. І вже зовсім непросто дійти до першоджерел, відновити нейтральний фон фактологічного змісту.

Однією з найбільш актуальних тем, що потребують нейтрального збалансованого висвітлення в українських медіа на сьогодні є ґендерна проблематика. Незважаючи на прийняті нашою державою нормативні акти (наприклад, закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», 2006), досі на практиці ми ледве бачимо конкретні результати, які б дозволили говорити про поступ у сфері ґендерної рівності. А що вже казати про медіа рефлексію? Журналістське слово переважно ігнорує, а в деяких випадках - підсилює образ наявного ґендерного дисбалансу в нашому соціумі.

Польовий етап дослідження відбувся у січні 2018 року, до аналізу відібрано всі випуски регіональних видань за листопад 2017 року, включаючи їх додатки та вкладиші.

Список видань, що потрапили до вибірки моніторингу:

1. 21 канал – м. Кропивницький
2. 33 канал – м. Вінниця
3. Вечірній Київ – м. Київ
4. Високий Замок – м. Львів
5. Вісник + К – м. Луцьк
6. Дніпро Вечірній – м. Дніпро
7. ЕХО – м. Житомир
8. Запорізька Правда – м. Запоріжжя
9. Зоря Полтавщини – м. Полтава
10. Черкаський Край – м. Черкаси

26-27 березня 2018 року в Чернігові відбувся тренінг з медіаграмотності для 17-ти вчителів історії, української мови й літератури та мистецтва з шести загальноосвітніх навчальних закладів Чернігова.

Учасників з вітальним словом привітала Віра Казимір, заступник начальника – начальник відділу розвитку загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти та виховання  Управління освіти Чернігівської міської ради. 

Захід відбувся у рамках проекту з інфо-медійної грамотності для середніх шкіл — «Вивчай та розрізняй (L2D)». Реалізацію проекту здійснює  IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та інтернет-проектом StopFake за підтримки Посольства США та Великої Британії в Україні.

Освітяни протягом двох днів працювали з тренерками Оленою Тараненко, завідувачкою кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса та Діаною Дуцик, медіаексперткою, журналісткою, викладачкою Могилянської школи журналістики (НаУКМА).

Робота у рамках тренінгу була спрямована на формування навичок критичного мислення. Проаналізувавши приклади маніпуляцій та пропагандистських меседжів сучасної війни смислів у медіа, учасники заглибилися в складні, але надзвичайно цікаві технології декодування телевізійної інформації. Показовими прикладами стали новинні сюжети провідних українських телеканалів. Їх порівняння продемонструвало і залежність смислів від політики каналу, від його власника та редакційної стратегії, і коди формування ціннісних орієнтирів аудиторії, і маніпуляції символами, емоціями та узагальненнями.

Здавалося б, відомі і непомітні речі відкривалися в новому ракурсі, учасники навчалися протидіяти автоматизму сприйняття телевізійної інформації. І якщо подолання упередженого стереотипного ставлення до інформації виявилося нелегким процесом, то що вже й казати про власні упередження, які ми часто не здатні не тільки проаналізувати чи змінити, але й навіть помітити. Учасники тренінгу в ігровій формі впевнилися в неможливості 100% повної і точної передачі інформації від комуніканта до комуніката. Практичні вправи, ігрові форми поглибленого знайомства та медіаосвіти, плідний обмін тренерським і викладацьким досвідом перемежовувалися з теоретичним навчанням, палкими та зацікавленими були дискусії та полеміка, через які народжувалася істина медіаграмотності. 

Сюжет телеканалу «Дитинець» про захід: 

 

Довідка:

Проект «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» направлений на здобуття учнями навичок критичного сприйняття інформації, а також інтеграцію медійної грамотності у програму загальної середньої освіти. Діяльністю проекту передбачено розробку методологічних матеріалів для вчителів вибраних класів та предметів. Навчання за даними матеріалами буде здійснюватися в 50 пілотних школах чотирьох міст: Дніпро, Тернопіль, Чернігів та Маріуполь.

Реалізація проекту здійснюється міжнародною організацією IREX та її українськими партнерами Академія української преси і StopFake, за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

22-23 березня 2018 року в Маріуполі відбувся тренінг «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти». Захід організований Академією української преси за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation, A Project of the German Marshall Fund of the U.S.

Під час дводенного семінару учасники отримали певну скарбничку знань, навичок, актуальних трендів, головних акцентів, що стосуються висвітлення конфліктних питань у журналістських матеріалах. Навчання пройшло під керівництвом кваліфікованих медіаекспертів Володимира Мостового та Андрія Юричка.

Під час відкриття заходу Андрій Коваленко виконавчий директор Академії української преси розповів журналістам про діяльність міжнародної організації, сформулювавши головні цілі та завдання АУП. Окреслив основну мету та майбутні перспективи проекту «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти».

«Професійні стандарти в журналістиці та етичні вимоги — це наріжний камінь у професії. Теоретично, навчити красиво писати можна, при цьому автору треба мати власну думку, позицію і порядності.  На чому базується довіра до журналіста? На володінні принципами та правилами професійної етики. Це значить, що ви не обманите, не підведете ні редакцію ні аудиторію та не нашкодите. Пам'ятайте, розумний читач швидко розкусить вашу ерудованість, рівень культури, вдосконалюватися треба щодня. Найдорожче, що має журналіст — це власне ім’я. І ще, не забувайте ставити собі просте запитання: «що дає мені право судити людей?»», — зазначив засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», екс-голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий.

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко перерахував основні складнощі, з якими стикається журналіст під час висвітлення конфліктів. Наголосив, що тема конфлікту — завжди викликає інтерес у аудиторі, адже є два розбіжних погляди на ситуацію: «Конфлікти цікавили, цікавлять та буду цікавити читача. Журналіста убезпечує його об’єктивність. Дотримуйтеся ключового правила: базуйте свій матеріал на доказах, фактах, на розумінні ситуації, аналізі. При цьому показуйте дві точки зору, без вказівки хто правий, а хто ні. Тримайте нейтралітет».

Також у рамках заходу відбудеться конкурс на кращий журналістський матеріал. Допомогу у його створенні учасники  мали змогу отримати під час тренінгу від професійних медіаекспертів. Матеріал має бути опублікований у ЗМІ, яке представляє учасник, або на іншому інформаційному ресурсі. По завершенню проекту, роботи журналістів будуть опубліковані у збірнику, присвяченому висвітленню питань конфліктів. Всі учасники можуть комунікувати між собою завдяки закритій групі у Фейсбуці.

Проект здійснюється за підтримки
Black Sea Trust for Regional Cooperation,
A Project of the German Marshall Fund of the U.S.