15-16 лютого у Львові Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України провели семінар для журналістів «Як зрозуміло писати про реформу освіти». Захід відбувся за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.

Реформування освітнього поля — непроста тема для українського суспільства. Роз'яснити ключові моменти реформи та розставити основні акценти вдалося протягом дводенного семінару.

При висвітленні теми освіти, треба враховувати найдрібніші нюанси та деталі. Це питання не можна вирішити простим копіюванням освітніх стандартів та підходів. Президент Академії української преси Валерій Іванов, запропонував міні-панацею для журналістів, якою бажано керуватися при написанні матеріалів: «Враховувати позитивний та негативний досвід – це є запорукою для грамотного висвітлення будь-якого питання. Мас-медіа має бути дуже обережним, коли цитує різні точки зору, підтримує ті чи інші позиції. Основна вимога до роботи журналістів — розібратися у проблемі та дати повну картину. Не слід зупинятися тільки на тому, що здається правильним самому журналісту. Висвітлення питання має бути з усіх можливих позицій».

Галина Усатенко кандидат філологічних наук, президент громадської організації «Фонд «Європа ХХІ»», очолює підгрупу з освіти у Формі громадянського суспільства Східного Партнерства, член Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України зазначила, що «Реформа освіти невпинний процес, починаючи з часів проголошення Незалежності України. Першочергово ми маємо замислитися над тим, що ми вкладаємо в поняття освіта і якими компетенціями має володіти майбутній спеціаліст. Сьогодні говорять про наслідки глобальних змін, наприклад, введення 12-літнього навчання в середній школі. Але реформа освіти процес довготривалий, а інколи й малопомітний для широкого загалу. Цікаво, що саме ці нюанси формують систему майбутнього освітнього процесу і про це треба писати».

Медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Юричко поділив думку колег: «Робота журналіста під час реформ така: виступити посередником між потребами аудиторії і її правом на освіту та можливостями влади, щодо забезпечення цих прав. Але при написанні матеріалів треба враховувати експертні точки зору, а не побутове уявлення про цю тему».

По завершенню заходу, викладачка Львівського національного університету ім. Івана Франка, випусковий редактор журналу РІА-Львів Наталія Войтович поділилася враженнями від дводенного заходу та розповіла чому саме для львівської області тема семінару є актуальною: «Львів — перше місто, яке приймає реформи. Умовно кажучи, саме на нас чомусь «тестують» реформи. Можливо, в чомусь ми консервативні, в чомусь ми готові приймати нове. Не завжди в медіа правильно висвітлюється освітня реформа, не завжди вона грамотно подається. Семінари, які спрямовані на роз’яснення питання освіти є дуже потрібними. Ми можемо довідатися, як правильно висвітлювати реформу. Також дізнатися нюанси, які ми не до кінця знаємо або не знаємо взагалі».

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

14-16 лютого 2018 року АУП провела 15-ту Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у м. Суми.

Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Сергія Чернявського та Анатолія Шалаєва.

Протягом триденного тренінгу учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції експертів Відокремленого підрозділу Сумського Центру Розвитку Місцевого Самоврядування юрисконсультом Мариною Лобовою та Григорієм Стариковим, експертом з регіонального розвитку.

Марина Лобова, юрисконсульт Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування зорієнтувала учасників заходу у роботі Центру: «Реформа децентралізації наразі є однією з основних реформ, можливо навіть головною реформою, серед тих, які зараз впроваджуються в Україні. Ця реформа вже пройшла свою початкову стадію і я переконана, що вона є незворотною. На сьогодні у Сумській області утворено 29 об’єднаних територіальних громад. Дуже шкода, що у нас залишаються райони, у яких ще немає жодної громади. Не завжди цей процес іде легко, але він іде. У 2017 році ми працювали над розвитком напряму співробітництва ОТГ. Цей напрям визначений одним з пріоритетних, Мінрегіоном у тому числі. Наразі нам вдалося за 2017 рік вийти у рейтингу по кількості таких угод на 2-ге місце по Україні. Безумовно, ми продовжимо роботу у цьому напрямку. Другим напрямком нашої роботи є «Школа для старост», яку ми започаткували в рамках нашого Центру. У старост дуже багато нових повноважень, але вони не зовсім розуміють як їх реалізовувати. Окрім того ми займалися створенням центрів по безпеці громад. У області планується будівництво 2-х центрів безпеки – У Краснопільській та Недригайлівській ОТГ. До речі, між ними укладений договір по співробітництву З’явився новий моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування станом на 12 лютого 2018 року і дуже приємно, що ми у порівнянні з минулим місяцем з 9-го підійнялися на 6-те місце».

Григорій Стариков, експерт з регіонального розвитку повідомив: «Слово «децентралізація» лунає дуже часто. У філософії є таке поняття як «сірі категорії», це коли певне поняття вживається настільки часто, що його суть втрачається і фактично предмет розмови стає нечітким, коли кожен розуміє під цим поняттям щось своє. Якщо у представника необ’єднаної територіальної громади запитати що таке децентралізація, то він скаже своє розуміння, представник об’єднаної громади – своє, представника обласного центру – своє, представника влади – своє. Якщо відкрити посібник, то там ми побачимо громіздкі визначення, але коли ви бачите перенасичені визначення, то це значить, що людина не розуміє і мало орієнтується про те, що вона хоче сказати. Зараз імідж України у світі обертається навколо кількох речей – це корупція і війна. Який інвестор прийде в таку країну?  Отож, децентралізація – це спроба України змінити вектор з війни і корупції на регіональний розвиток, на їх потенціал. Іншими словами – це передача в регіони повноважень, фінансів та відповідальності. Про останній компонент часто забувають, так як Радянський Союз культивував безініціативність. Тож для громад це дуже непростий процес, від диктатури, м’яко кажучи перейти до ініціативності, взяти на себе відповідальність за свій розвиток». 

По завершенню Медіашколи, учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

У рамках Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів провели чергову вікторину від ULEAD з Європою: створення ЦНАП переможцем якої у Сумах стала Єлизавета Грицай, яка дала 7 правильних відповідей на 7 запитань вікторини. Вітаємо!

За підтримки:

U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

10 лютого відбулася авторська лекція Оксани Волошенюк, менеджера медіаосвітніх програм Академії української преси, «Кіноспалах 1960-х років: як творилася кіно-модерна Україна».

Учасники дізналися багато цікавого про твори митців-шістдесятників, а саме: «Тіні забутих предків» (реж. С. Параджанов, 1964), «Криниця для спраглих»( реж. Ю.Ільєнко, 1965), «Вечір на Івана Купала» (реж. І Ільєнко, 1968), «Білий птах з чорною відзнакою» (реж. Ю.Ільєнко, 1970) та «Совість» ( реж. В. Денисенко, 1968). 

Незабаром, за підсумками лекції, на сайті Академії української преси з'являться відеоматеріали та конспекти. Медіапедагоги, яких зацікавить дана добірка зможуть використовувати її на уроках літератури та історії.  Очікуйте! 

8-10 лютого 2018 року відбувся триденний тренінг «Ефективне висвітлення питань гендерної рівності у регіональних медіа». Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (Міністерство закордонних справ України).

Протягом трьох днів учасники дізналися про можливості подолання гендерних стереотипів та створення гендерно-чутливого медіапростору в Україні. Також був обговорений блок медіаменджменту видання та захисту прав журналістів.

Перший день навчань пройшов під керівництвом Голови Національної спілки журналістів Сергія Томіленка. Медіаексперт порушив тему фізичної безпеки журналістів та боротьби з безкарністю: «Безкарність вона в деталях. Безкарність в руках силовиків. Тим, хто при владі вигідно, щоб журналісти буди незахищені. Якби за «журналістську кров» хтось поніс відповідальність і відсидів 10 років, питання звучало б інакше, а можливо б його взагалі не було. Відсутність несправедливості переважає. Наша зброя — публічність. Треба виходити і говорити  про проблеми у журналістському просторі».

Другий день тренінгу провів медіаексперт, член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси Сергій Чернявський. Експерт разом з журналістами працював по блоку «Медіаменеджменту».

Поговорили про управління газетою, структуру та організацію роботи, збут, дизайн, верстку, рекламу, взаємодію з місцевими органами влади та як грамотно просувати видання:  «Контент — король видання. Маркетинг — королева. Дві тури — реклама та надлишок. Завдання тренінгу не просто надати інформацію, а дати учасникам впевненість у тому, що вони можуть робити зміни і у них це неодмінно вийде. Адже принцип ринку — змінюйся або помри».

У рамках блоку «Медіаменеджмент» було проведено практичну вправу «Лісова газета». Учасники працювали у трьох групах. Перед кожною постало завдання, відповідно до цільової аудиторії, підготувати інформаційне наповнення газети. Назви цільових аудиторій були такими: водяні, лепрекони та домові. При цьому заборонялося згадувати назви у заголовках та лідах. Складнощів не виникло. Всім учасникам беззаперечно, з першого разу, вдалося ідентифікувати цільову аудиторію видання.

Протягом третього дня роботи медіатренер Анастасія Волобуєва, доцент, кандидатка наук із соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, гарант магістерської програми із спортивної журналістики, генеральний секретар Асоціації спортивних журналістів України, головна редакторка сайту Асоціації спортивних журналістів України, членкиня Спілки журналістів України, жіночої Комісії Міжнародної Асоціації спортивної преси працювала з журналістами по блоку «Гендер». З учасниками було порушено тему гендерного реформування мови в Україні, рівності прав і можливостей чоловіків та жінок у медіапросторі.  

Активна дискусія спалахнула  щодо фактів та міфів у контексті гендерної рівності. «Питанням гендеру  займаються тільки феміністки» — неоднозначне твердження, яке викликало особливий інтерес в аудиторії. «Я не погоджуюся, що гендер цікавий лише феміністкам. Адже світовий гендерний рух представлений спільнотою незалежно від приналежності до тієї чи іншої статі. Питання гендерної рівності  орієнтоване на всіх людей» — зазначила  Анастасія Волобуєва. 

Також медіаексперт підкреслила, що фемінітиви — це не данина моді: «Застосування фемінітивів є закономірним, адже історично вони властиві українській мові. Фемінітиви мають давню традицію, тому гендерне реформування мови в Україні не є даниною моді. Це є кроком до створення гендерно-збалансованого суспільства».

7-9 лютого 2018 року АУП провела 14-ту Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у м. Сєвєродонецьку.

Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних тренерів – Андрія Юричка та Лілії Атнажевої.

Протягом триденного тренінгу учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції директора Відокремленого підрозділу Луганського Центру Розвитку Місцевого Самоврядування Ігоря Агібалова та поспілкувалися з головою Новопсковської ОТГ Вадимом Гаєвим.

Як пояснив Ігор Агібалов, директор Луганського Центру розвитку місцевого самоврядування: «У 2015 році були створені Білокураківська та Новопсковська громади. У першому випадку об’єднання відбулося завдяки спільним діям райдержадміністрації та селищної ради, у другому випадку – завдяки конкуренції районної ради, районної адміністрації та селищної ради. У 2016 році утворилася Чмирівська громада завдяки спільним діям голів сільських рад, яка на сьогодні є однією з найбільш динамічно розвинутих громад та має сталий розвиток. 2017 рік – став найбільш продуктивним та визначив перехід від експерименту до планової роботи, оскільки з’явилося 5 нових громад, об’єднаних територіально: Троїцька, Привільська, Нижньодуванська, Біловодська та Краснореченська ОТГ. Ще три громади були створені, однак вибори в них не відбулися через військовий стан. Участь великої кількості населення у процесі об’єднання дозволяє людям зрозуміти свою важливу роль».

За словами голови Новопсковської ОТГ Гаєва Вадима: «Непоінформованість населення, особливо в сільських районах, створює проблеми для підтримки реформи децентралізації. У той же час у нас є значні інфраструктурні зміни та зміни на рівні залучення членів громади до прийняття рішень. Ми запровадили декілька новацій, наприклад, реалізація бюджету участі, який був визначений у розмірі 1 млн. гривень у 2017 році, а також  затвердження стратегії та її виконання».   

По завершенню Медіашколи, учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

У рамках Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів провели чергову вікторину від ULEAD з Європою: створення ЦНАП переможцем якої у Сєвєродонецьку став Олег Черниш, який дав 6 правильних відповідей на 7 запитань вікторини.

За підтримки:

U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

У лютому 2018 року Академія української преси проведе тренінги «Висвітлення конфліктів: стандарти журналістської діяльності» для журналістів Дніпропетровської та Запорізької областей:

21 лютого - Нікополь

22 лютого - Кривий Ріг

23 лютого - Запоріжжя

Проект здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Методи пошуку та збору інформації під час конфліктів, завдання медіа на війні, уникнення мови ворожнечі, правильне висвітлення реальності – ці та інші питання будуть висвітлені у рамках заходу.  

У рамках проекту буде проведений конкурс на кращий журналістський матеріал серед учасників тренінгів. Серед них буде обрано п’ять переможців, які отримають призи. До конкурсу приймаються матеріали опубліковані після тренінгів.

Тренери:

	Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор,  президент Академії української преси.
	Володимир Мостовий, фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
	Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Заповнити заявку>>>

Прийом заявок завершується за 5 днів до дати початку тренінгу у кожному місті.

Інформацію щодо участі очікуйте за тиждень до дати проведення тренінгу. 

Участь у тренінгах є безкоштовною. Харчування (обід) за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд здійснюється за умови наявності підтверджуючих проїзних документів. 

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. 

Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua 

Академія української преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва і розвитку (Sida), проводить масштабний всеукраїнський проект за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні.

До участі запрошуються журналісти друкованих та онлайн-медіа, які висвітлюють реформу децентралізації та прагнуть вдосконалити свої знання та вміння, пройшовши навчання в рамках 3-денної «Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів».

Метою проекту є створення мережі кваліфікованих журналістів, які будуть займатися професійним висвітленням реформи децентралізації по всій Україні.

Медіашкола відбудеться протягом жовтня 2017 року – квітня 2018 року в 24-х областях України.

У березні заходи проходитимуть у 5-ти областях України (Миколаївська, Чернівецька, Черкаська, Хмельницька та Донецька). 

Дати та місця проведення Медіашколи:

14-16 березня – Миколаїв

15-17 березня – Чернівці

21-23 березня – Черкаси 

28-30 березня – Хмельницький

 28-30 березня – Маріуполь

Тренери проекту (до участі у кожному заході запрошується 1 медіаексперт та 1 експерт з децентралізації):

	Лілія Атнажева – має значний досвід роботи в державному секторі та в органах місцевого самоврядування. Двічі депутат Баштанської міської ради, виконувала обов’язки Баштанського міського голови. Вивчала досвід реформування системи місцевого самоврядування Польщі, розробки стратегій розвитку територій під час навчання в університеті ім. Адама Міцкевича (Познань) та стажування в органах місцевого самоврядування Польщі. Має 10-річний досвід проведення тренінгів з місцевого розвитку, розробки стратегій розвитку, написання проектів та ін. Консультант з питань місцевого розвитку та децентралізації. На сьогодні в рамках міжнародного проекту впроваджує проектну діяльність для 8 об’єднаних територіальних громад Миколаївської області з питань місцевого розвитку.
	Інна Гадзинська – редактор, медіатренер, менеджер з комунікацій Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП). Раніше – заступник головного редактора, головред мультимедійного ньюзруму “Газеты по-киевски”, головний редактор у агенції “Корпоративні медіа. Вейсберг і партнери”, редактор у центральноазіатських незалежних новинних сайтах в екзилі Centre-1.com та Uznews.net.
	Віталій Загайний – співзасновник та голова Центру Громадянських Ініціатив з 2013 року, технолог, модератор, тренер та організатор ділових публічних подій, експерт з питань самоврядування та самоорганізації.
	Анатолій Шалаєв –  виконавчий директор Центру Громадянських Ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації, модератор, тренер та організатор ділових публічних подій, член НСЖУ, журналіст-розслідувач.
	Сергій Чернявський – закінчив Інститут Світового банку за програмою «Консультант менеджменту ЗМІ в Україні». Працював: керівником друкованих та інтернет проектів видавництва «Інфотера», директором з маркетингу та збуту в  «Газета по-киевски», Виконавчим директором «Авізо» та газети «Зоря». Тренер та медіаконсультант з 2003 року. Провів більше 100 тренінгів та консультацій для видавництв і профільних організацій в Україні, Білорусії, Казахстані. Член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси.
	Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
	Олексій Погорелов – Президент Української асоціації медіа бізнесу, член Комісії з журналістської етики, член Ради директорів голів асоціацій-членів Всесвітньої асоціації видавців газет та новин WAN-IFRA. Модератор, тренер, коуч – надаю практичну допомогу редакторам та журналістам з основних та найважчих питань розвитку та управлянні як контентом, так і редакцією як бізнесом. Співзасновник національного конкурсу професійної журналістики «Честь Професії», автор та редактор спеціалізованого ресурсу для редакторів redactor.in.ua Раніше очолював видавничий будинок «Максимум», який видавав журнали «Комп&ньоН», «Стратегії» та «Професор Крейд», пізніше – видавництво «Экономические Известия»

Заповнити анкету >>>

Прийом заявок завершується за 4 дні до дати початку тренінгу у кожному місті. 

Протягом 3-х днів учасники матимуть змогу підвищити рівень знань з висвітлення реформи та отримати допомогу у створенні професійного матеріалу, що буде опублікований у ЗМІ, які вони представляють. Після участі у тренінгу та публікації кінцевого продукту, журналісти матимуть можливість знову обмінятися та поділитися своїм досвідом. По завершенню проекту роботи журналістів будуть опубліковані у збірнику, присвяченому висвітленню питань децентралізації.
Організатори покривають всі витрати на проїзд, харчування та проживання (одномісні номери).

Для роботи в рамках тренінгу кожному учаснику необхідно мати з собою ноутбук або планшет.

Контактна особа:
Юлія Гуза, координатор проектів АУП
(067) 638 71 62
y.guza@aup.com.ua
_________________________

За підтримки:

U-LEAD з Європою – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

Український медіаландшафт – 2017: аналітичний звіт / За ред. В. Іванова. – К.: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Академія української преси, 2017.

Український медіаландшафт-2017 – це аналітичний звіт, в якому розглянуто тенденції розвитку українських медіа у 2016 – 2017 роках, огляд структур та медіаринку України. Автори – провідні галузеві медіаексперти України.

Ідея цього проекту виникла під час засідань підгрупи «Незалежні медіа» (Робоча група з демократії, прав людини, ефективного державного управління та стабільності) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у жовтні-листопаді 2010 року в Брюсселі та Берліні. Медіаексперти з шістьох країн Східного партнерства вирішили, що один з пріоритетів роботи — це підготовка аналітичних звітів –  медіаландшафтів кожної країни. Проаналізувавши медіаситуацію в кожній країні, можна визначити спільні проблемні поля, над розв’язанням яких і потрібно працювати разом. Поєднуючи в єдиній синергії зусилля, знання та досвід, а також залучаючи авторитет міжнародних інституцій для лобіювання певних рішень.

Призначена для всіх, хто цікавиться розвитком медіаполя України.
Відповідальність за інформацію, наведену в розділах, несуть автори.

Особлива подяка Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні

за сприяння у реалізації цього аналітичного звіту

6 лютого 2018 року в приміщенні Національної спілки журналістів України відбулася презентація аналітичного звіту «Український медіаландшафт—2017». Звіт підготовлений та виданий Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

«Український медіаландшафт — 2017» — це аналітичний звіт, в якому розглянуто тенденції розвитку українських медіа у 2016 – 2017 роках, огляд структур та медіаринку України.

На початку заходу Габріеле Бауманн, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні зазначила, що на її думку журналістика – це четверта влада в суспільстві, яка не тільки інформує суспільство, а ще й формує думки, контролює те, що говорять інші, наприклад, політики: «Ми дуже сподіваємось і надалі працювати над тим, щоб ЗМІ були більш інформованими, якіснішими і незалежними».

У підготовці звіту взяли участь провідні галузеві медіаексперти: Олесь Гоян, Тетяна Лебедєва, Олексій Мацука, Віталій Мороз, Олексій Погорелов, Сергій Томіленко, Андрій Юричко.

Олексій Мацука, голова «Громадського телебачення Донбасу», лауреат Міжнародної премії за свободу преси (International Press Freedom Award) та входить до списку «100 героїв інформації», опублікованого організацією «Репортери без кордонів» зазначив, що треба писати якісно, багато та для людей. Дав ґрунтовну оцінку  українській  журналістиці в епоху постправди: «Питання, які є в українській журналістиці в певному сенсі мають коріння саме зі сходу України. Тому що саме там відбувається виробництво якісної української журналістики».

Тему соціальних медіа та інтернет простору в Україні, станом на 2016-2017 рік розкрив Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна». Він розповів про вплив і значення інтернету та трансформаційні процеси в українському суспільстві: «Інтернет — це боляче. Інтернет — це трансформація, яка триває вже 7-8 років. Велика кількість ЗМІ не знають, що робити в інтернет просторі. Особливо це стосується журналістів, які працювали в друкованих або телевізійних ЗМІ, а потім перейшли в онлайн-площину. Не варто забувати, що технології можуть використовуватись і для маніпуляцій. І в інтернеті часто це стає бізнесом».

Ідея проекту «Медіаландшафт» виникла під час засідань підгрупи «Незалежні медіа» (Робоча група з демократії, прав людини, ефективного державного управління та стабільності) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у жовтні-листопаді 2010 року в Брюсселі та Берліні. Медіаексперти з шістьох країн Східного партнерства вирішили, що один з пріоритетів роботи — це підготовка аналітичних звітів -  медіаландшафтів кожної країни.

Презентацію «Український Медіаландшафт—2017» Академія української преси транслювала на офіційній сторінці у Фейсбук. Біля моніторів гаджетів вдалося зібрати близько 700 глядачів.

Особлива подяка Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні

за сприяння у реалізації цього аналітичного звіту