16 грудня 2017 року в Києві відбувся тренінг «Медіаосвітній підхід під час вивчення англійської мови» для вчителів та педагогічних працівників з різних регіонів України. Захід був організований та проведений Академією української преси за сприяння програми Програми У-Медіа Інтерньюс Нетворк. Навчання проходило під керівництвом тренера з медіаосвіти та менеджера з організаційного розвитку АУП – Артемія Пономаревського.

Протягом тренінгу учасники ознайомилися з ключовими компонентами медіаосвітнього підходу, а саме: використання медіаповідомлень під час комунікації, вплив медіа на процес навчання та виховання, розвиток фахової медіакомпетентності педагога, аналіз джерел, аудиторні та позакласні форми роботи з медіа. Тренінг проходив в інтерактивній формі, що дало можливість кожному вчителю брати участь в обговореннях, модельних дидактичних іграх та вправах.

За результатами вихідного опитування, 9 з 15 педагогів виявили бажання дати старт створенню іншомовної шкільної газети в своєму навчальному середовищі. Найбільш корисним більшість учасників виокремила для себе запропоновані процедури навчального аналізу відеоматеріалів та реклами. Крім того, вчителі отримали можливість поділитися власним професійним досвідом у процесі обговорення питань.

По завершенню заходу учасники отримали сертифікати та посібники для вчителя «Медіаграмотність: критичне мислення у мультимедійному світі» Сінді Шейбе та Фейз Рогоу, перекладений на українську мову та виданий Академією української преси за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс Нетворк. 

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в країні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

«Без критичного мислення сьогодні не може бути ні дитини, ані людини»  – сказала Наталя Хоменко, вчителька початкових класів із Краматорська (Донецька область) на початку семінару «Критичне мислення та медіаграмотність в початковій школі», коли учасники визначали свої очікування. 

Цим семінаром (15-16 грудня, с. Зазим’я, Київська обл.) Академія української преси (за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс Нетворк та в партнерстві з Міністерством освіти і науки України), яка з 2011 року упроваджує медіаосвіту і медіаграмотність в Україні, розпочала працювати з новою аудиторією – представниками шкіл, які пілотують новий Державний стандарт початкової школи. Розуміючи, що тема запитувана, адже вже з 2018 року початківці мають навчати дітей основам аналізу медіатекстів, все одно були приємно вражені отримавши більше десяти заявок на одне місце.

Тренерами виступили викладачі-практики, випускниці Літніх шкіл медіаосвіти і медіаграмотності АУП, Валентина Потапова, Галина Дегтярьова та Інна Іванова. Найбільшим відкриттям для учасниць стало те, що критичне мислення є одним з центральних концептів медіаграмотності. Особливий відгук отримав майстер-клас Інни Іванової, заступника директора з НВР Першотравенської загальноосвітньої школи №2 Дніпропетровської області, яка довела, що діти «з пелюшок» приймають моделі поведінки, які їм пропонують медіа, де герої не відчувають болю, страху тощо, тому не лише вчителі чи батьки, а, власне, суспільство повинно забезпечити можливість засвоєння навичок критичної автономії від цих моделей.

Олена Іванова, вчителька зі Львова наприкінці подякувала тренеркам і організаторам за шляхетність: «… що може бути чесніше і шляхетніше, аніж ділитися тим, що ти досконало знаєш».

Учасниці пообіцяли, що знання не замкнуться на них, а творча медіаосвітня майстерня зі Львівщини вже готується передати набуте 87 тренерам Нової української школи.

Словом, всі дружньо погодилися з тим, що якщо медіаграмотність буде упроваджена в кожній українській школі, то з українським суспільством все буде гаразд.

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ >>>

Проведення цього заходу, а також весь проект з впровадження медіаграмотності в країні мали підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.

   

Під час круглого столу, який відбувся 15 грудня у Києві, медіаексперти обговорили тему «Журналістика VS Пропаганда». Зокрема, були порушені питання протидії пропаганді, стандартів журналістики під час війни, фізичної безпеки журналістів та боротьби з безкарністю. Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні та за фінансування Міністерства закордонних справ Федеративної  республіки Німеччина.

Захід відкрила керівниця проекту в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Беате Апельт. Вона зазначила, що свобода преси та свобода слова є одним із ключових принципів Фонду. Це фундаментальні права журналіста і одна з основ функціонування демократії.

Володимир Олійник, менеджер проекту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу познайомив учасників з діяльністю Фонду, проінформував їх стосовно децентралізованого розміщення: «Наше представництво працює в регіонах Південної та Cхідної Європи. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу є фондом ліберальної політики. Він сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства».

Президент Академії української преси Валерій Іванов зробив акцент на дотриманні стандартів журналістики під час війни та повідомив наступне: «Війна поставила багато викликів. У всіх цивілізованих державах журналісти робили свій вибір щодо дотримання стандартів. Адже розподіл на «свій» та «чужий» відбувається не тільки в суспільстві, а і в журналістиці».

Протягом заходу Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко висловлювався стосовно безпеки журналістів: «Висновок, який ми робимо за статистикою цього року, це те, що кожні чотири дні в Україні хтось із журналістів є жертвою нападів або насильства. Ми живемо у тих реаліях, коли нам потрібно об'єднуватися для захисту журналістики».

Перша дискусійна панель пройшла за участі Голови Комісії з журналістської етики Андрія Куликова, очільника громадського телебачення Донбасу Олексія Мацуки та засновника суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня» Володимира Мостового. Спікери дискутували з учасниками на рахунок журналістики в умовах війни та кризи.

Андрій Куликов відмітив, що ми недостатньо звертаємо уваги на протидію інформаційній агресії проти України: «Є потреба у тому, щоб збільшувати якість та кількість україномовної продукції», — сказав він.

Другий дискусійний блок розпочала голова Програмної Ради Громадського телебачення Наталія Гуменюк. Її поплічником став журналіст американського журналу «Foreign Policy» Іен Бейтсон та польський журналіст видання «Gazeta Wyborcza» Пьотр Андусечко. Спікери обговорили стан України в міжнародному медіапросторі. Наталія Гуменюк звернулась до аудиторії з неоднозначним питання: «Чи правда, що тільки західний журналіст може бути відстороненим?» — та підкреслила, що якийсь час вірила в це твердження, але все одно ти залишаєшся людиною і говориш про цінність людського життя, яке б воно не було.

У дискусійному блоці присвяченому фізичній безпеці журналістів виступили Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, кримська журналіста «Крим.Реалії» Олена Юрченко та Лауреат премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка Валерій Макеєв. Усі медіаексперти дійшли висновку, що потрібно розбудовувати свободу слова в Україні. Робити це незважаючи ні на що. Адже журналісти —  прораби розбудови свободи слова.

Академія української преси транслювала захід у прямому ефірі на офіційні сторінці у Фейсбуці (перша панельна дискусія, друга панельна дискусія, третя панельна дискусія) та зібрала біля моніторів гаджетів понад 1 500 глядачів.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

У Черкасах 13 та 14 грудня 2017 року відбувся семінар «Імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС: як працювати регіональному журналісту». Під час дводенного навчання учасники дізналися про актуальний стан імплементації, як писати в регіонах про реформи та євроінтеграцію, європейський досвід взаємодії медіа та влади. Також про те, як захищати право на отримання інформації. Як реформи в рамках євроінтеграції допомагають в роботі журналісту та як швидко і цікаво написати про стан речей у регіоні. Захід організований Академією української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Валерій Іванов, президент Академії української преси заявив, що бачить перспективи імплементації всіх запланованих пунктів угоди Україна-ЄС. Разом із журналістами вони подискутувала щодо баченням сучасних політичних процесів в Європейському союзі, проявів політичного популізму. Зауважив, що лише сильна та незалежна преса нашої країни здатна наблизити нас до європейських стандартів. Також Валерій Іванов звернув увагу аудиторії на низький рівень довіри суспільства до медіа. Й серед причин її падіння є вина журналістів, які заради гарячих новин чи патріотизму нехтують стандартами подачі інформації, вдаються до пропаганди та маніпуляцій і через це втрачається довіра до галузі взагалі. Аналізуючи приклади роботи закордонних ЗМІ, він наголосив на тому, що багато країн у свій час стикалися зі схожими викликами, як сучасна Україна. І якраз досвід роботи медіа в такий складний період показує, наскільки важливо бути об’єктивним та неупередженим, чесним щодо свого читача та глядача і не слідувати за політичними гаслами.

Світлана Чернецька експерт ГО «Український центр європейської політики», зазначила, що писати на тему євроінтеграції нескладно, єдине, потрібно правильно підібрати приклади, які б зацікавили читачів. Наприклад, цікавими були б теми щодо програми енергоефективності, яка дозволить зекономити на вартості опалення взимку, або ж розподіл та правильна утилізація сміття, що призведе до зменшення шкідливого впливу на довколишнє середовище.

Андрій Юричко медіатренер, журналіст, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка розповів учасникам де шукати джерела інформації,  як цікаво оформлювати журналістський матеріал, на яких елементах сьогодні акцентується увага читача та глядача. У активній дискусії обговорили кроки реформування українських медіа, як прийняття нових законів впливає  на роботу журналіста, з якими труднощами сьогодні зустрічається журналіст у регіонах при виконані професійних обов’язків, як правильно подавати інформаційний запит та що роботи, якщо органи державної влади відповідь на запит ігнорують.   

Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

У червні 2017 року в місті Святогірськ Донецької області відбувся «Донбас Медіа Форум». Теми, що їх обговорювали на форумі, та дискусії відображали ситуацію в медіасфері регіону, її проблеми та успіхи. Зокрема, обговорювались теми: використання «мови ворожнечі» в роботі журналістів та способи зменшити її використання; лояльності або незалежності журналістів щодо дотримання правил професійної етики; можливості місцевих медіа використовувати ресурси міжнародних донорів та ЄС; партнерство місцевої влади, громади та медіа; особливий статус журналістики в період кризи. Дискусії дозволили зробити висновки щодо медіа-ситуації в регіоні, які будуть представлені одним з організаторів Форуму журналістом Олексієм Мацукою під час “круглого” столу в Маріуполі 27 грудня 2017 року.

Під час заходу в Маріуполі пропонується обговорити наступні теми:

• Які виклики існують для місцевих медіа Маріуполя в 2018 році та як їх мінімізувати?
• Як знайти можливості для професійної солідарності журналістів в Маріуполі?
• Як дотримуватись стандартів журналістики під час криз та конфліктів і зберігти безпеку редакції?
• Основні напрямки тем для дискусій, які необхідно включити в програму “Донбас Медіа Форуму 2018”.

До участі запрошені - доктор філологічних наук, професор Світлана Безчотнікова, редактори місцевих ЗМІ Маріуполя - газет “Приазовский рабочий”, “Ильичевец”, “ТВ7”, “МТВ”, “Сигма”, “0629”, “Маріуполь сіті”, “Громадське ТБ Донбасу” та інші.

Організатори: громадські організації “Донецький інститут інформації” (Київ), “Media in Cooperation and Transition” (Берлін) за участі факультету філології та масових комунікацій Маріупольського державного університету та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Реєстрація за посиланням.

Дата: 27 грудня 2017 року.

Місце: м. Маріуполь, вул. Матросова 5, аудиторія 14, факультет філології та масових комунікацій.

Час: з 13:00 до 14:30.

6-8 грудня 2017 року в Запоріжжі відбулася Медіашкола децентралізації для регіональних журналістів. 

Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U–LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва і розвитку (Sida) за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних експертів та тренерів – Віталія Загайного та Дмитра Гамаша. 

Протягом трьох днів 15-ть учасників ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Інтерактивний метод проведення тренінгу та використання різних ігрових та медіаформатів викликало ще більший інтерес до теми децентралізації. 

У рамках заходу учасники під час прес-конференції поспілкувалися з експертом з комунікацій Запорізького центру розвитку місцевого самоврядування Наталею Селюковою, яка розповіла про роботу центру: «Наш центр займається наданням консультативних послуг для населених пунктів, які тільки об’єднуються та для створених громад. Допомагаємо у розробці стратегій, проводимо багато навчальних заходів. Ці тренінги проводять не лише працівники центру, але й залучені українські та зарубіжні експерти. Ще один з напрямків діяльності нашого центру – обмін досвідом. Відбувається він як в рамках однієї області між громадами, так і з представниками інших областей. Також інформаційна підтримка, напрям яким я займаюся безпосередньо. Ми пишемо історії успіху, дослухаємося до проблем громад».

Аскад Ашурбеков, експерт з децентралізації Запорізького центру розвитку місцевого самоврядування: розповів про особливості впровадження реформи сьогодні: «Дуже приємно, що питання децентралізації викликає жвавий інтерес серед журналістської спільноти. Тому що з початку реформи саме ЗМІ були тією силою, яка доносила інформацію про основні трансформації у нашій державі до суспільства. Фактично за три роки ми дійшли до того, до чого поляки йшли 10-ть років, німці 25-ть років. Тобто ми форсованими темпами впроваджуємо реформу децентралізації в Україні. Запорізька область на сьогоднішній день займає тверді лідерські позиції по впровадженню реформи. Від кількісних показників (максимальна зосередженість на збільшенні ОТГ) ми переходимо до того, щоб формувати спроможність цих ОТГ. Це обумовлює й напрямок роботи центру. Зараз від просвітницької, роз’яснювальної роботи щодо реформи ми переходимо до формування кадрового складу ОТГ та підвищення їх компетенції. На сьогоднішньому етапі впровадження реформи з’являються нові виклики. Один з них – зробити наші громади максимально привабливими для інвестицій. Комунікація громад із зовнішнім світом, з іншими стейкхолдерами – це одне з пріоритетних питань для їх майбутньої спроможності. Тому ми всі разом намагаємося завоювати увагу медійників для громад, відкрити їх для них в першу чергу, щоб вони могли відкрити їх для світу та для інвесторів».

Також у рамках Медіашколи відбулася Skype-конференція з головою Веселівської ОТГ Петром Кияшком. Це одна з перших об’єднаних територіальних громад у Запорізькій області. Розмова надихнула журналістів на написання цікавих матеріалів. Що ж такого особливого у цій ОТГ? Громада має власне радіо на FM-хвилі. Відстань покриття - 20 км від Веселого. А ще громада має спортивну школу, відтак, завдяки роботі цього закладу у громаді є 8 майстрів спорту. Петро Миколайович також поділився своїм амбітним планом - розвивати виробництво літаків та створити льотну академію на території громади.

У рамках Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів провели чергову вікторину від ULEAD з Європою: створення ЦНАП переможцем якої у Запоріжжі стала Надія Новікова, яка дала 7 правильних відповідей на 7 запитань вікторини.

По завершенню Медіашколи, учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

6-8 грудня 2017 року АУП провела чергову Медіашколу децентралізації для регіональних журналістів у Вінниці.

Захід організувала Академія української преси за сприяння Програми «U–LEAD з Європою», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва і розвитку (Sida) за інформаційної підтримки Національної спілки журналістів України. Проект спрямований на підвищення якості фахового висвітлення реформи децентралізації в Україні. Навчання проходило під керівництвом провідних експертів та тренерів – Сергія Чернявського та Анатолія Шалаєва.

Протягом трьох днів учасники ознайомилися з етапами та цілями реформи, проаналізували питання, які б цікавили п’ять ключових аудиторій (пенсіонери, службовці та чиновники, молодь та громадські активісти, підприємці та фермери, домогосподарки та домогосподарі). Побували на прес-конференції експертів Відокремленого підрозділу Вінницького Центру Розвитку Місцевого Самоврядування та поспілкувалися з представниками громад. Успішні кейси розвитку громад у Вінницькій області, як то прихід японського інвестора на Немирівський спиртовий завод або вирощування фірмових яблук та пошук нових ринків, викликало ще більший інтерес до теми децентралізації. Усі учасники були досвідченими журналістами, активно брали участь і ставили актуальні запитання тренерам та експертам.

За словами Віталія Швеця, експерта Вінницького Центру розвитку місцевого самоврядування, на сьогодні об’єднані громади можуть брати певні повноваження, ресурси, однак має місце кадровий та інформаційний голод. У зв’язку з цим, є необхідною допомога представникам бізнесу та громадських організацій у питаннях реформи, створення та впровадження стратегічних планів розвитку громад, навчання комунікації та механізм контролю діяльності громад з боку медіа.

Юрій Войціцький, радник з регіонального розвитку Вінницького Центру розвитку місцевого самоврядування відповів на запитання журналістів-учасників щодо використання коштів громадами. За його словами, стратегічне планування, ефективний маркетинг та менеджмент є передумовами раціонального використання ресурсів. Але люди – важливіші ніж ресурси. Якщо нікому буде виконувати діяльність, то не отримаємо й результатів. Жоден інвестор не погодиться працювати в умовах кадрової нестачі. Тому надзвичайно важливим є бажання та діяльність керівництва громади щодо розвитку території.

У рамках Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів провели чергову вікторину від ULEAD з Європою: створення ЦНАП переможцем якої у Вінниці стала Наталія Куренюк, яка дала 7 правильних відповідей на 7 запитань вікторини.

По завершенню Медіашколи, журналісти-учасники підготували матеріали, що висвітлюють особливості реформи децентралізації в громадах області, для публікації в місцевій пресі та в збірнику Академії української преси «Децентралізація в Україні».

За підтримки:

U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Підтримує створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

6-7 грудня 2017 року в Чернігові журналісти та студенти взяли участь у семінарі «Імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС: як працювати регіональному журналісту». Учасники дізнались про те,  як писати в регіонах про реформи та євроінтеграцію, європейський досвід взаємодії медіа та влади, стандарти діяльності медіа, обов’язковість декларування статків, е-декларування, державні закупівлі, кадрові конкурси, законодавчі ініціативи з реформування медіа в Україні, уроки виживання для української преси та інше. Захід організований Академією української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Координаторка проектів Фонду Конрада Аденауера в Україні Катерина Білоцерковець відзначила, що висвітлюючи тему  імплементації угоди Україна-ЄС, повинні правильно доносити до аудиторії плюси, мінуси та наслідки взаємодії. Також постає питання динамічної адаптації, тому європейське право змінюється. Наближення до нормативної бази ЄС можливе лише завдяки адаптації українського законодавства.

Тему продовжила експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Чернецька, яка розповіла журналістам та студентам про євроінтеграцію на регіональному рівні: «Писати про євроінтеграцію на регіональному рівні просто, але треба звертати увагу на практичні приклади, які будуть цікаві аудиторії. Наприклад, програми енергоефективності, що дозволить економити на вартості опалення взимку або сортування побутового сміття, що дозволить зменшити шкідливі відходи в атмосферу та правильно його утилізувати».

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко наголосив учасникам про те що: «Регіональна журналістика крім новинної складової має звернути увагу на такий популярний формат подачі як роз'яснювальний. Як показує практика — це одна із найпривабливіших форм залучення та підтримки уваги аудиторії».

Президент Академії української преси Валерій Іванов  розповів журналістам і студентам про те, як важливо зберегти довіру аудиторії: «Дотримання стандартів подачі інформації — основна вимога збереження довіри до професії. Якщо розглядати Німеччину, то там регіональна преса є досить впливовою, бо правдиво інформує аудиторію, допомагає вирішувати локальні проблеми».

Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

30 листопада та 1 грудня у Святогірську відбувся семінар «Як розуміло писати про медичну реформу». Експерти та медіатренери навчали журналістів відповідальному висвітленню медичної тематики у медіа. Обговорили питання системи охорони здоров'я України не тільки станом на сьогодні, а і за попередні 26 років незалежності. Які ключові позиції мають учасники реформи, також її союзники та противники. Право на таємницю історії хвороби та які взагалі причини невдач реформування медичної галузі. Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.

Розпочинаючи захід, виконавчий директор АУП Андрій Коваленко зазначив: «Висвітлюючи медичну реформу задача журналіста – розповісти доступною мовою не тільки про перебіг реформи та її основні етапи, а й про ті зміни, які в першу чергу відчує звичайний громадянин. Слід дуже відповідально  ставитися до висвітлення цієї тематики та розвінчувати стереотипи серед людей».

Медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко наголошував учасникам про складність висвітлення реформи: «Медична тематика є надзвичайно чутливою для суспільства, саме тому журналісти мають підходити до її висвітлення максимально відповідально і маючи належний рівень компетенцій. Необхідно враховувати як юридичну, так і етичну сторону питання».

«Законопроекти щодо медичної реформи це інструмент, за допомогою якого центральна і місцева виконавча влада зможуть покращити якість надання медичної допомоги населенню. Але як і будь-який інструмент медична реформа має правильно використовуватись, тому журналісти та громадські активісти мають якісно проводити моніторинг та висвітлювати процес імплементації реформи на місцях» – підкреслив Євгеній Гончар сімейний лікар, експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), член Громадської ради при МОЗ України.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина