Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, дав інтерв’ю Європейській обсерваторії журналістики (European Journalism Observatory) — мережі медіадослідницьких інститутів, що об’єднує науковців і практиків задля розвитку якісної журналістики. У розмові з Штефаном Русс-Молем він розповів про виклики, з якими стикаються українські медіа у час війни, втрати серед журналістів, обмеження свободи слова, а також про роль Академії української преси у підтримці фахівців та збереженні незалежності журналістики.
Джерело: https://de.ejo-online.eu/top/ukrainischer-journalismus-in-kriegszeiten-interview-mit-valeriy-ivanov
З початку російського збройного нападу на Україну у лютому 2022 року українська журналістика перебуває під значним тиском. Проте інституції, як-от Академія української преси (АУП), продовжують підтримувати розвиток незалежної журналістики та освіту журналістів. Нещодавно АУП з цією метою опублікувала переклад навчального посібника «Журналістика» засновника EJO Штефана Русс-Моля спільно з Таньєвом Шульцом, який у такій формі вперше вийшов німецькою у 2023 році.
Штефан Русс-Моль розмовляє з президентом АУП Валерієм Івановим про поточні виклики для медіа в Україні та про те, з чого варто починати освіту журналістів у цих умовах.
Валерій Іванов, професор кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Академії української преси (АУП). Він також є членом наглядової ради українського журналістського конкурсу «Честь професії» та членом громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова. У 2006 році видав перший український підручник із журналістської етики.
Журналістика у воєнний час – що кардинально змінилося у медіасфері та редакціях після російського вторгнення у лютому 2022 року?
Насамперед, кардинально змінилися питання безпеки журналістської роботи. Багато журналістів залишили професію, пішли добровольцями або були мобілізовані. Чимало загинули під час виконання професійних обов’язків.
За даними Європейської та Міжнародної федерацій журналістів, з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році до жовтня 2025 року в Україні загинуло 17 журналістів.
У жовтні 2025 року французький фотожурналіст Антоні Лалікан загинув унаслідок атаки дронів. Український журналіст Георгій Іванченко, який був поруч із ним, зазнав тяжких поранень і втратив ногу.
Особливо трагічним є випадок української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні. Вона зникла у серпні 2023 року на тимчасово окупованих територіях. У травні 2024 року Росія визнала, що В. Рощина перебуває у її полоні. Обставини її смерті досі невідомі.
Окрім загиблих, багато представників медіа були поранені. За даними Європейського центру свободи преси і медіа (ECPMF), Європейської федерації журналістів (EFJ) та Міжнародного інституту преси (IPI), у першій половині 2024 року дев’ять журналістів були поранені під час п’яти різних інцидентів, спричинених російськими атаками. Крім того, російські війська відповідальні за ув’язнення щонайменше шести журналістів на окупованих територіях України, а також за бомбардування медіаофісів та телевеж у підконтрольних Україні регіонах.
Окремою тривожною тенденцією стали цілеспрямовані атаки Росії по готелях та інших цивільних об’єктах, у яких часто зупиняються журналісти. 6 жовтня 2023 року генеральний директор нашої організації Андрій Коваленко, який перебував із португальськими журналістами у готелі Reikartz у Харкові, був поранений під час російського удару по готелю.
За даними Національної спілки журналістів України, у 2024 році зафіксовано 121 випадок погроз і нападів на професійних журналістів і медіа — це більше, ніж у 2023 році (89 випадків).
Особливо значні зміни сталися у локальних редакціях прифронтової зони. Початок великої війни спричинив різке зростання потреби мешканців фронтових і деокупованих регіонів у достовірній інформації. Через часті відключення електроенергії та зв’язку друковане слово набуло особливої ваги. Місцеві газети та інформаційні сайти стали ознакою стабільності й джерелом свідомих рішень у критичних ситуаціях. Не дивно, що такі видання та локальні радіостанції потрапили у фокус уваги як аудиторії, так і організацій (зокрема АУП), які допомагали їм знаходити фінансову підтримку.
Згідно з дослідженням Національної спілки журналістів України, кожна п’ята прифронтова газета втратила доступ до своїх приміщень або майна (10% — через бойові дії, 9% — через окупацію, у 5% пошкоджено або знищено будівлі). Через падіння рекламного ринку доходи редакцій різко скоротилися, що змусило їх урізати витрати, включно з оплатою праці. Багато журналістів виїхали в інші регіони або взагалі змінили професію.
За словами генерального директора «Репортерів без кордонів» Тібо Брютена, головна загроза українським медіа — нестача стабільного фінансування. З початку війни щонайменше 235 українських медіа припинили діяльність, як через воєнні дії, так і через фінансові причини (рекламний ринок практично зруйновано: доходи від реклами у 2022 році впали на 61% порівняно з 2021).
У 2021 році 70% локальних медіа заявляли, що забезпечують себе більш ніж на 90%, а у 2023 році таких залишилося лише 14%.
Формально, за даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, в Україні налічується 2115 друкованих медіа, 290 онлайн-видань і 163 радіостанції. Проте значна частина з них не функціонує або не є новинними.
Згідно з дослідженням Сергія Чернявського «Медійний ландшафт друкованих видань України», станом на 1 січня 2024 року в Україні виходило 1174 друкованих медіа (809 газет і 365 журналів). Реклама становила 49,83% доходів, роздрібний продаж — 36,74%, передплата — 13,42%.
Великим викликом стало скорочення кадрів: кількість працівників у друкованих медіа з 2020 до 2024 року скоротилася на 75% (42 000 осіб). Тепер функції створення контенту, верстки та розповсюдження газети у локальних редакціях виконують 1–3 особи замість колишніх 5–7. Це призводить до закриття або тимчасового припинення роботи частини ЗМІ.
За соціологічним дослідженням «Українське суспільство» Інституту соціології НАН України, 52,1% українців вважають, що можуть вільно висловлювати свої політичні погляди. Це непоганий показник для пострадянської країни. Однак 23,5% вважають, що свободи слова немає. Це тривожний сигнал, адже у перші місяці після вторгнення 75,9% українців говорили про повну свободу слова, і лише 9% — про її відсутність.
Загалом у медіа зберігається плюралізм. Журналісти та громадяни в соцмережах вільно пишуть про корупцію у владі й критикують уряд, включно з військовим керівництвом. Є спроби залякування, проте суспільство реагує на це гостро. Єдиним табу залишаються проросійські висловлювання, що пояснюється умовами воєнного стану.
Проблемою став доступ журналістів до інформації, особливо у зоні бойових дій. Робота журналістів на фронті регулюється наказом Головнокомандувача ЗСУ №73 від 03.03.2022 (з останніми змінами від 03.02.2024). Він запроваджує систему акредитації, без якої потрапити у прифронтові райони неможливо.
Доступ до безпосередньої лінії фронту дозволено лише у супроводі пресофіцера. Заборонена робота у «червоній зоні», але допускаються винятки. Обурення викликає вимога подавати фото- й відеоматеріали на перевірку. Також існують обмеження на розкриття назв і розташування військових частин, персональних даних солдатів, методів ведення бойових дій тощо.
Порушення наказу означає втрату акредитації і, відповідно, неможливість висвітлювати бойові дії.
Було кілька скандальних випадків її позбавлення. У листопаді 2022 року низку українських і західних ЗМІ, які повідомили про звільнення Херсона всупереч забороні, позбавили акредитації (зокрема знімальні групи CNN та Sky News). У серпні 2022 року її втратила відома данська журналістка Матільда Кімер — через поїздку у зону бойових дій без дозволу та відвідини окупованого Донецька у 2017 році. Після публічних протестів усім відновили акредитацію.
Окремої уваги заслуговує монополізація центрального телебачення. З початком повномасштабного вторгнення провідні українські телеканали об’єдналися у марафон «Єдині новини», щоб інформувати населення. До нього увійшли телеканали медіагруп 1+1 Media, Starlight Media, Inter Media Group, Media Group Ukraine (після її закриття — «Ми — Україна»), а також Суспільне і парламентський телеканал Рада.
З часом телемарафон втратив рейтинги й став сприйматися частиною суспільства та міжнародних організацій як форма цензури.
У серпні 2024 року опитування Центру Разумкова показало, що 50,6% населення вважають формат телемарафону застарілим. У квітні 2024 року Державний департамент США включив його у звіт про порушення прав людини, назвавши «безпрецедентним рівнем контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм».
У жовтні 2024 року Європейська комісія у звіті про країни-кандидати на вступ до ЄС розкритикувала марафон, закликавши відновити медіаплюралізм. Також було висловлено сумніви щодо об’єктивності та державного фінансування. Попри це, марафон триває.
Чи допомагає критика влади під час війни ворогові? Проте лоялістська журналістика не знайшла підтримки серед українських журналістів, які продовжили професійно викривати зловживання та корупцію.
Варто відзначити розслідування «Дзеркала тижня» щодо порушень у системі постачання зброї та матеріали Bihus.Info після початку вторгнення.
Це призвело до спроб залякування журналістів. У січні 2024 року група невідомих намагалася проникнути у квартиру відомого розслідувача, співзасновника «Наших грошей» Юрія Ніколова, залишивши погрози на дверях після серії його матеріалів про зловживання у Міноборони.
Того ж місяця стало відомо, що СБУ здійснювала прослуховування журналістів Bihus.Info.
У жовтні 2024 року головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва заявила про системний тиск з боку Офісу Президента — зокрема перешкоджання доступу журналістів до офіційних подій і тиск на рекламодавців. Згодом про подібні випадки повідомило і «Дзеркало тижня».
Академія української преси (АУП), заснована у 2001 році, з початку повномасштабного вторгнення провела 1096 заходів для журналістів і медіаосвітян. Серед них — тренінги з психологічної підтримки, що стартували на третій день війни й охопили 40 000 учасників за перші два місяці.
Також було створено Міжнародний журналістський гуманітарний центр (березень 2022 року) — платформу для допомоги та координації підтримки журналістів і громадян.
Центр публікував інформацію про продукти, одяг, ліки, збори — усе, чого потребували українці. Було створено понад 500 публікацій, сторінку центру стежили 243 000 користувачів. Організовано конкурс казок і малюнків із бомбосховищ, створено три дитячі комікси (для різних вікових груп), які переклали та видали у Польщі та Канаді.
Було проведено 16 онлайн-мостів із провідними медіаекспертами з Японії, США, Німеччини (зокрема з Вернером Д’Інка, редактором Frankfurter Allgemeine Zeitung).
АУП допомагає журналістам, які працюють на фронті, з підготовкою та технічним забезпеченням, організовує прес-тури для іноземних журналістів (78 учасників із 12 країн, понад 250 публікацій).
Бібліотека масових комунікацій і медіаграмотності АУП (заснована у 2003 році) містить понад 130 власних видань, зокрема переклади німецьких підручників із журналістики. Остання публікація — переклад підручника Штефана Русс-Моля і Таньєва Шульца «Журналістика» (2025).
АУП спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу реалізує проєкт «Носії пам’яті. Журналісти, що загинули у російсько-українській війні».
Світ освіти стрімко змінюється, і штучний інтелект вже не просто тренд — це інструмент, без якого складно уявити сучасного викладача.
Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує на вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу».
Якщо ви працюєте в комунікативному циклі — у сфері медіа, журналістики, PR або реклами — цей вебсемінар допоможе вам на 100% інтегрувати можливості ШІ у вашу педагогічну практику.
Це практичний курс для освітян, які хочуть ефективно інтегрувати штучний інтелект у викладання. Учасники навчаться створювати навчальні курси за допомогою ШІ, розвиватимуть медіаграмотність, опрацюють етичні аспекти використання ШІ в журналістиці, рекламі та PR. Захід також порушує ключове питання — чи зможе штучний інтелект замінити викладача або журналіста, і як зберегти людську експертність у цифрову епоху.
Коли?
Де? Онлайн, Zoom.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/yr4XDPiymJLgdLNG8
Що ви отримаєте?
Тренери:
Валерій Іванов — президент Академії української преси, доктор філологічних наук.
Тетяна Іванова — медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Любов Цукор — головна редакторка освітнього проєкту «На Урок».
Умови участі.
Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена. Запис вебсемінару не ведеться та не надсилається учасникам. Можлива лише безпосередня участь.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту.
Усі учасники, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат, який буде надісланий на електронну пошту, вказану при реєстрації.
Контактна особа.
Якщо у вас з’явилися запитання, звертайтеся до асистентки проєктів АУП: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 4–5 листопада 2025 року провела четвертий вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу».
Захід був орієнтований на викладачів журналістики, PR і суміжних дисциплін та мав на меті надати учасникам практичні знання про використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
У програмі вебсемінару:
Президент Академії української преси, доктор філологічних наук Валерій Іванов зазначив:
«Штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасних комунікацій. Наше завдання – навчити викладачів не боятися технологій, а використовувати їх для підвищення якості освіти, зберігаючи критичність мислення й професійну етику. Такі тренінги допомагають освітянам отримати практичні інструменти для роботи зі студентами, формувати нову культуру використання ШІ в медіаосвіті та журналістиці».
Медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова поділилася:
«Проведений тренінг «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу» показав високий рівень зацікавленості учасників і ефективність інтерактивного формату. Упродовж двох днів ми опрацьовували ключові інструменти та сервіси штучного інтелекту для освітньої та медіадіяльності: планування курсів і створення навчальних матеріалів із ШІ-асистентами, перевірку достовірності інформації та вправи з медіаграмотності, практичну роботу з AI Tools Lab, а також розробку PR та рекламних кампаній у AI Creative Studio. Учасники активно долучалися до групових обговорень, презентацій власних проєктів і вправ «AI Fact-checker» та «Медіаграмотні казки», що дозволило їм на практиці оцінити потенціал ШІ у викладацькій та журналістській діяльності. Вони усвідомили, як поєднувати технології ШІ з етичними стандартами, контролювати достовірність інформації та творчо застосовувати ШІ у медіа та освіті. Тренінг підтвердив, що інтеграція ШІ у навчальний процес можлива і потрібна, але потребує свідомого підходу та активної взаємодії між учасниками, що створює живу, продуктивну навчальну атмосферу».
Головна редакторка освітнього проєкту «На Урок» Любов Цукор прокоментувала:
«Це ще одна зустріч стала для мене джерелом натхнення. Ми активно обговорювали місце ШІ в освіті, комунікаціях, піарі. І вдалося розказати про складні речі просто і навіть деколи з гумором, а практика показала: учасники готові не просто використовувати сервіси, а можуть творити з їхньою допомогою. Те, з якою креативністю учасники підійшли до спільної роботи й виконання завдань, доводить: педагоги й медійники більше не сприймають ШІ як загрозу – вони бачать у ньому асистента, який здатний посилити їхню роботу. Нам вдається формувати нову культуру осмисленого використання ШІ».
Академія української преси продовжує серію освітніх ініціатив, спрямованих на розвиток сучасних навичок викладання, критичного мислення та медіаграмотності.
У листопаді відбудуться ще два заходи. Реєструйтеся та долучайтеся!
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
30 жовтня 2025 року в Національному університеті «Одеська юридична академія» відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Медіаграмотність: нові технології та інструменти протидії дезінформації в епоху штучного інтелекту».
З вітальним словом виступив Мінас Аракелян, перший проректор університету, доктор юридичних наук, професор.
Модерувала пленарне засідання Олена Скалацька, декан факультету журналістики, доктор філософських наук, професорка.
🗣У пленарній частині виступили:
- Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури МОІППО — «Діяльність АУП під час повномастабної війни: журналістика та медіаграмотність». Під час виступу Максим передав до бібліотеки факультету журналістики свіже видання АУП "Журналістика: посібник" (Штефан Рус-Моль; Танев Шульц), в якому під однією обкладинкою інтегровано максимум з того, що має знати та вміти сучасний журналіст.
- Сергій Нікітенко, керівник «Медіабази» Одеса/Херсон, головний редактор онлайн-медіа «МОСТ» — «Медійне донкіхотство. Чому боротьба із фейками неефективна?»
- В’ячеслав Майорський, к.пед.н., доцент (КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» ООР) — «Медіаграмотність як ключова компетентність сучасного учня: стратегічні підходи до впровадження в освітній політиці профільної школи».
- Наталія Пономаренко, PhD, старша викладачка кафедри журналістики та філології СумДУ, медіатренерка — «Емоції під контролем: як не стати жертвою маніпулятивних медіатекстів».
- Галина Владимирська, головна редакторка журналу «Фаворит», членкиня правління БФ «Журналісти за демократію» — «Медіаграмотність в роботі журналіста».
🤖Окремим блоком Максим Запорожченко провів для студентів першого курсу факультету журналістики тренінг «Дезінформація 2.0. Як ШІ змінює правила гри» — про нові ризики та практичні інструменти розпізнавання маніпуляцій в епоху стрімного розвитку великих мовних моделей (LLM).
💬 Захід став важливим майданчиком для фахової дискусії про те, як перетворити сучасні технології з загрози на інструмент протидії дезінформації. Вдячні партнерам за запрошення!
Медіатренерка та медіаекспертка Академії української преси Тетяна Іванова, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, представила АУП на Vienna Grand Forum. Подія об’єднала українських і європейських лідерів бізнесу, культури та освіти.
«Сьогодні в медіа та українського бізнесу значно більше спільного, ніж здається. Ми в АУП допомагаємо медіа бути професійнішими, етичнішими й впливовішими, а бізнесу — відкритішим, прозорішим і відповідальнішим. Разом ми формуємо культуру довіри, розвитку й сили», — підкреслила Тетяна Іванова.
Організаторкою події стала Дар’я Дидковська, Founder Ukr-European Business Hub. Вона створила простір, де ідеї переходять у конкретні дії, а учасники — у спільноту підтримки й розвитку.
Що це означає для АУП?
Ключові меседжі:
• Успіх = 10% натхнення і 90% дисципліни та щоденної праці.
• Лідерство — це чесність говорити і про злети, і про труднощі.
• Стійкий бізнес під час війни — не лише зберігати, а й розвивати.
• Медіаграмотність і якісна освіта дітей — пріоритет спільних дій.
Академія української преси дякує організаторам та учасникам Forum за діалог і спільні плани. Ми продовжуємо об’єднувати медіаспільноту, освітян і бізнес довкола спільної мети — перемоги та відбудови України.
Свобода інтернету, протидія пропаганді та захист цифрових прав стали у центрі обговорення на міжнародному форумі InternetCA-2025, що відбувся 31 жовтня 2025 року в Алмати (Казахстан). Академію української преси на заході представив її президент, професор Валерій Іванов.
Цьогорічний форум об’єднав понад сотню експертів, журналістів, представників громадських організацій і міжнародних інституцій з Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану, Монголії, Німеччини та України. Головна тема — «Вільний інтернет для вільних суспільств: ідеї та рішення» — визначила атмосферу відвертого діалогу про свободу слова в епоху цифрових викликів.
Валерій Іванов виступив на панельній дискусії «Пропаганда і дезінформація — ризики та засоби протидії», представивши український досвід боротьби з дезінформацією та пропагандою під час війни. У своїй презентації «Пропаганда і дезінформація в умовах війни: виклики, ризики, рішення» він наголосив, що російська пропаганда небезпечна не лише тим, що бреше, а тим, що створює альтернативну реальність, у якій агресія виглядає як захист, а знищення — як визволення.
«Для українців боротьба з пропагандою — це не просто питання інформаційної гігієни. Це боротьба за життя, за право бути нацією, яка мислить вільно», — підкреслив президент Академії української преси.
Академія української преси вже багато років є активним учасником міжнародних діалогів про свободу медіа, фактчекінг і медіаграмотність. Участь у форумі InternetCA-2025 — ще одне свідчення того, що український досвід у сфері протидії дезінформації є визнаним і затребуваним у світі.
«Ми говоримо не лише про проблеми. Ми ділимося рішеннями, які працюють у країні, що протистоїть щоденній інформаційній агресії», — зазначив Валерій Іванов.
Міжнародний форум InternetCA-2025 організований громадським фондом «Міжнародний центр журналістики MediaNet» за підтримки Фондів «Відкрите суспільство», Європейського Союзу, n-ost, Офісу програм ОБСЄ в Астані та Internews.
Медіатренерка та медіаекспертка Академії української преси Тетяна Іванова, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, провела менторську сесію для керівників прифронтових медіа на тему: «Комунікація з громадою у форматі сервісної журналістики: як писати важливе просто і доступно, щоб тебе зрозуміли і довіряли».
Під час війни змінюється не лише медіаландшафт, а й саме розуміння інформації: аудиторія очікує не просто новин, а орієнтирів, підтримки й турботи. Це особливо важливо для людей, які живуть поруч із фронтом і щодня потребують відповідей — що відбувається, як діяти, куди звернутися, кому довіряти.
На тренінгу учасники:
обговорили психологію сприйняття інформації та типові когнітивні упередження;
розглянули специфіку та роль комунікацій у роботі редакцій під час війни;
окреслили оновлені функції журналіста як аналітика, менеджера, лідера думок і, насамперед, ЛЮДИНИ.
Практична частина була присвячена технологіям взаємодії з аудиторією — «метод Сократа», ефект Пігмаліона, конгруентність тощо. Ключовий висновок сесії: у сучасній журналістиці вирішальною є не лише відповідь на «що сказати», а насамперед — «як подати».
Наприкінці тренінгу Тетяна Іванова запропонувала учасникам експеримент: на слайді з багатьма предметами більшість першою помітила червоний черевик — елемент, що вирізнявся життям, кольором, акцентом. Саме так працює і якісна подача матеріалу: всі ми маємо справу з однаковими фактами та подіями, але сила журналіста — у поданні, яке робить важливе видимим і зрозумілим для всіх.
Академія української преси дякує учасникам за професійний обмін, глибокі думки та сміливість ставити складні запитання.
Менторська сесія відбулася в межах навчального проєкту Національної спілки журналістів України (НСЖУ) за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні в рамках Програми співробітництва з метою розвитку та сприяння демократії. Організатор: Національна спілка журналістів України (НСЖУ).
30 жовтня 2025 року на YouTube-каналі Академії української преси відбулася презентація нового онлайн-курсу «Медіаграмотність 360: як орієнтуватися в інформаційному світі?», створеного АУП спільно з Бібліотечним ресурсним центром «Вікно в Америку» Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки в межах відзначення #GlobalMILWeek2025 — Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності 📚🌍
🔹 Від бібліотеки виступила директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова. Вона розповіла, що ідея проєкту з’явилася як відповідь на велику кількість запитів від різних аудиторій — від молоді до людей поважного віку. Саме тому команда не обмежувала цільову групу, а зробила курс універсальним та доступним. Пані Вікторія підкреслила, що попередні тренінги з медіаграмотності, проведені бібліотекою, показали: навіть «очевидні» теми часто потребують пояснення, а відеоуроки на YouTube користуються стійким попитом — отже, працюємо в правильному напрямку 💪
🔹 Автор курсу — Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач Центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО. Під час презентації він детально показав, як побудований курс і як його пройти на платформі АУП+, щоб не лише підвищити власну інформаційну стійкість, а й отримати сертифікат ✅
🧩 Курс складається з 6 коротких серій, у яких розкриваються найактуальніші теми:
👉що таке медіаграмотність і як розпізнавати маніпуляції;
👉фейки та дезінформація;
👉аналіз і перевірка джерел;
👉вплив штучного інтелекту й алгоритмів соцмереж;
👉базова цифрова безпека та кібергігієна;
👉інфодетокс: як не потонути в інформаційному потоці.
🗣Максим наголосив: уроки зроблено максимально лаконічними, щоб не створювати ще одне інформаційне перевантаження, а навпаки — навчити з ним справлятися.
🤝 Дякуємо Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці за постійну активність у темі розвитку медіаграмотності, а також Посольству США в Україні — за сприяння в реалізації проєкту.
🔗 Переходьте на платформу AUP+, дивіться відеоуроки та отримуйте практичні навички! 🎓
🤗Поширюйте курс серед друзів, колег, знайомих, учнів та студентів — разом підвищуймо інфостійкість українців!
Спікерками заходу стали лейтенантки поліції Лілія Проненко та Наталія Осадча з управління протидії кіберзлочинам у м. Києві Департамент кіберполіції Національної поліції України.
Модератор заходу — Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО.
Про що говорили:
Соціальний проєкт «Брама»: як кожен може допомогти в епоху інформаційної війни.
Подивіться запис просто зараз і заберіть практичні інструменти для себе, родини й колег.
А вже завтра ми презентуємо новий онлайн-курс «Медіаграмотність 360: як орієнтуватися в інформаційному світі?» — не пропустіть!
