Офіційний «комплімент» від кремля!
Академія Української Преси (АУП) із захватом повідомляє: ми офіційно отримали найвищу оцінку від російського пропагандистського ресурсу EADaily!
Їхній гнівний матеріал про те, що Президент АУП "займається антиросійською пропагандою" в Казахстані — це не критика. Це золота медаль та визнання ефективності нашої роботи з поширення правди та підтримки свободи слова.
Коли вороги правди називають твою роботу "пропагандою" — це означає лише одне: ти все робиш правильно!
Дякуємо, EADaily, що так високо цінуєте зусилля українських фахівців! Працюємо далі!
11–12 грудня 2025 року студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка долучилися до тренінгу «STOPманіпулятор», аби розібратися, як працюють інформаційні пастки та що допомагає нам не потрапляти у них. Захід організувала Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Протягом двох днів учасники досліджували, як працюють маніпуляції, чому певні повідомлення здаються переконливими та як навчитися фільтрувати інформаційні потоки.
Студенти працювали з темами інформаційного впливу, психології маніпуляцій, MIS-, DIS- та MALinformation, алгоритмів соцмереж і «кімнат відлуння». Аналізували заголовки, створювали власні новинні конструкції на практиці та шукали «режисерів» маніпулятивного контенту. Окремий блок був присвячений психології та штучному інтелекту. Одним із інтерактивних моментів стала гра «Медіаграмотна Мафія», що дозволила побачити, як швидко формується дезінформація та як легко група може піти хибним шляхом.
Що кажуть тренери?
Валерій Іванов, президент АУП, підкреслив: «Сьогодні інформація – це інструмент впливу. Той, хто не перевіряє факти, ризикує стати її жертвою. Медіаграмотність – це щит, який потрібен кожному».
Юлія Кулик, координаторка проєктів АУП, зауважила: «Маніпулятор не штовхає – він підштовхує. Достатньо навчитися помічати дрібні сигнали, і половина пасток просто перестає працювати. Сумнів – це не слабкість, а захист».
Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, додав: «STOPманіпулятор – це про навичку зупинки. Якщо людина ставить собі запитання “чому я в це вірю?”, вона вже виходить з-під впливу маніпулятора».
Після двох днів роботи учасники по-іншому поглянули на звичні повідомлення: де закінчується факт і починається вплив, що змушує нас довіряти й чому варто зупинятися перед поширенням чергової новини.
«STOPманіпулятор» став для них точкою, з якої починається уважність – до інформації, до себе і до власних рішень.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Пропаганда завжди активно приходить у часи воєн, коли слово справді стає зброєю. Якщо країна постійно відчуває себе у стані війни, як це було в СРСР, то й пропаганда стає головною характеристикою її комунікацій. Радянська масова свідомість перебувала під її впливом постійно. Людський розум — від дитячого садка до похорону — був занурений у пропагандистські потоки. Це було пов’язано з тим, що СРСР відчував себе у стані війни, що було особливо характерно для сталінських часів. Один незмінний вождь бачив усюди ворожі підступи, тому всі публічні комунікації перебували під суворим контролем. Пропаганда була і в газеті, і в куплеті…
У результаті СРСР став країною пропаганди — нею було пронизано все. Народження дитини та похорон ветерана — початок і кінець життя — були пропагандистськи орієнтованими. Призов до армії — ще одне пропагандистське свято. Випускний у школі та виші — усе було частиною пропагандистського світу. Сьогодні Росія повернулася до цього принципу, коли будь-який суспільний ритуал несе пропагандистські смисли.
ДЖЕРЕЛО: https://www.rusamny.com/2025/683/t01-683/
І це зрозуміло, адже жорстке управління культурою та ідеологією веде до одного й того ж інструментарію — боротьби з най“м’якшим” елементом — мозком населення, щоб вбудувати в нього жорсткі сконструйовані рамки, якими по суті й є стратегічні наративи, говорячи сучасною мовою.
А управління ідеологією та культурою і є управлінням свідомістю, адже масова свідомість фактично опиняється у ментальному “оточенні”. У ранній радянський період навіть новорічні іграшки були “політично” орієнтованими.
З віком контекст впливу змінюється: шкільний переходить у два інші — робочий і домашній. Якщо робочий середовище контролювала адміністрація, то домашнє було під владою телевізора. Новини та фільми були пронизані ідеологічними конструктами. “Правильні” герої завжди перемагали “неправильних”.
Апофеозом пропаганди можна вважати так звані святкові демонстрації трудящих 7 листопада і 1 травня. Умовно кажучи, всі й одразу перебували в “країні пропаганди”. Гучні пісні й музика заглушали будь-які інші думки. Це був державний “монолог” у найчистішому вигляді, який впливав на всі органи чуття. Книгу, наприклад, читають у тиші, кіно дивляться, вимикаючи інші відчуття. А демонстрація трудящих — це симфонія пропаганди, у якій задіяні якщо не всі, то принаймні багато.
Пам’ятники та архітектура — вічний і обов’язковий компонент пропаганди, який завжди перед очима. Пам’ятники — це втілення подвигу героя пропаганди, який віддав життя за порятунок держави. Біологічне життя минає, соціальне — продовжується.
Водночас СРСР у своїй пропаганді нібито дуже серйозно “боровся за мир”. Гасло “миру — мир” знали всі громадяни. Але водночас сам СРСР розпочинав збройні інтервенції, що вимагало посилення пропаганди для їхнього виправдання. Кожен знав слова пісні: “ми мирні люди, але наш бронепоїзд стоїть на запасній колії” (композитор І. Дунаєвський, слова М. Светлова). Інтервенція в Афганістан була однією з них, і, можливо, саме вона дала старт новим процесам руйнування СРСР. Військове життя і військова економіка здатні зруйнувати будь-який мирний уклад.
Дослідження показують, що російський мультфільм “Маша і Ведмідь” є пропагандистським. Чи так це насправді, можна було сперечатися лише до російської інтервенції в Україну. Після початку війни чітко видно недитячу агресивність Маші у російській військовій фуражці. Її неправильна поведінка у військовій формі стає вираженням агресії, а не миру.
СРСР завжди був країною пропаганди. Дорослим, як і дітям, теж потрібна казка. Пропаганда в ті часи чітко виконувала функцію казки для дорослих. Вона малювала яскравий і прекрасний “свій” світ, а “чужий” робила жахливим і страшним. Ніхто й ніколи не хотів би жити в ньому, де товсті капіталісти з карикатур знущаються з робітників.
СРСР жив у променях власної пропаганди, де все було світлим і красивим, як у казці. А. Епплбаум описує це так: “У двадцятому столітті пропаганда компартії була тиснучою й натхненною, або принаймні прагнула бути такою. Плакати, мистецтво, фільми й газети зображували сяюче й ідеалізоване майбутнє, сповнене чистих фабрик, рясного виробництва, робітників-ентузіастів і кремезних трактористів. Архітектура мала вражати, музика — лякати, публічні перформанси — наганяти страх. Теоретично громадяни мали відчувати ентузіазм, натхнення, надію. На практиці цей тип пропаганди мав зворотний ефект, адже люди могли порівнювати те, що бачили на плакатах і в кіно, з набагато більш убогою реальністю”.
Загалом і кіно, і газети, і телебачення виконували не стільки функції документалістики, скільки функції дорослої казки. І це теж важлива функція, хоча вона не може бути головною. Пропаганда має навіювати не песимізм, а оптимізм. Масова свідомість завжди цього потребує. Війна змінює всі наші колишні установки й уявлення. І паралельно зростає увага до пропаганди. Вона потрібна всім: і населенню, і державі.
Штучний інтелект більше не фантастика, а реальний помічник у креативній роботі. Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує журналістів, освітян, комунікаторів, тренерів та всіх зацікавлених на інтенсивний дводенний вебсемінар «Генерація ідей та сценаріїв з AI: автоматизуємо творчість та масштабуємо успіх». Ми разом навчимося не лише генерувати ідеї з допомогою AI, а й перетворювати їх на повноцінні сценарії та навчальні продукти.
Коли?
У програмі:
Тренери вебсемінару:
Реєстрація: https://forms.gle/7iWMakoCX2A9dMJg8
Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах. Відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту.
Усі учасники, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат.
Якщо у вас з’явилися запитання, звертайтеся до асистентки проєктів АУП: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Маніпуляціє, ти так майстерно ховаєшся за гучними заголовками, підтасованими фактами й солодкими напівправдами. Але є проблема: ми бачимо тебе наскрізь! І тепер у нас є план.
11-12 грудня 2025 року в Житомирі Академія української преси разом із Фондом Фрідріха Науманна за Свободу організовують дводенні офлайн-тренінги «STOPманіпулятор».
Якщо ти студент-журналіст та хочеш навчитися розпізнавати фейки та протистояти інформаційним атакам та маніпулятивним впливам, приходь і прокачай свої навички!
Що на тебе чекає?
Тренери:
Валерій Іванов, професор, президент Академії української преси;
Юлія Кулик, координаторка проєктів Академії української преси;
Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО.
Участь безкоштовна!
Організатори забезпечують харчування, але не відшкодовують витрати на проїзд та проживання.
Реєстрація тут: https://forms.gle/Xji4GKuyxTy3zos47
Не дай себе обдурити – ставай інформаційно грамотним разом із нами!
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
27–28 листопада 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела шостий, завершальний цього року вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу». Захід був орієнтований на викладачів журналістики, PR та споріднених дисциплін і мав на меті надати учасникам практичні інструменти застосування штучного інтелекту в освіті.
Програма вебсемінару складалася з трьох ключових модулів:
Президент Академії української преси, доктор філологічних наук Валерій Іванов зазначив:
«Штучний інтелект дає освіті шанс вийти за рамки традиційних підходів. Але водночас нагадує нам: саме людина – носій критичного мислення, етики та відповідальності. Викладачам важливо не лише опанувати нові інструменти, а й навчитися спрямовувати їх так, щоб вони працювали на якість, розвиток і демократичні цінності. Саме тому подібні тренінги сьогодні мають особливу вагу».
Медіаекспертка АУП, докторка педагогічних наук Тетяна Іванова підкреслила інтелектуальну атмосферу й відкритість дискусій:
«Для мене цей тренінг став ще одним підтвердженням того, що штучний інтелект – не конкурент і не «великий плагіатор», а потужний інструмент, який відкриває нові горизонти для журналістів і комунікаційників.
Рівень нашої групи був справді вражаючим: досвідчені викладачі, тренери та практики створили середовище, де відчувалася особлива хімія взаєморозуміння й діалогу на рівних.
У такій атмосфері ми разом переконуємося: постійне навчання – норма, ШІ – лише засіб, а справжня цінність залишається за людським мисленням, творчістю та етичною взаємодією.
І якщо вже будувати стосунки з цим «восьминогом» (це була метафора-асоціація штучного інтелекту однієї з учасниць вебінару), то нехай він буде дружнім і таким, що працює на наші цінності та розвиток».
Головна редакторка освітнього проєкту «На Урок» Любов Цукор розповіла про професійну синергію й виклики, які пережили учасники:
«Ця зустріч стала для мене поєднанням по-справжньому корисного й емоційно насиченого досвіду. У групи була своя неповторна «хімія», а наш тандем із пані Тетяною посилили викладачі, науковці та медійники, які щедро ділилися власними напрацюваннями. Саме це створило той ефект синергії, який неможливо зімітувати.
Особливо вразили відвертість і глибина дискусій про роль ШІ у журналістиці та комунікаціях. Ми вкотре переконалися: штучний інтелект не замінює фахівця – він стає дружнім інструментом, що підтримує, розширює можливості й допомагає працювати якісніше.
Динаміка розвитку сервісів нагадує нам: зупинка означає відступ. А такі зустрічі демонструють, що ми не зупиняємося навіть попри вимкнення світла, безсонні ночі чи втому.
Для тренера неймовірно цінно відчувати, коли тебе розуміють з півслова та підхоплюють ідеї для подальшої розробки. І методика EDU-AI знову довела свою універсальність, адаптивність і здатність працювати з будь-яким професійним досвідом – варто лише бачити, як сучасні технології можуть посилювати наші позиції й відкривати простір для розвитку».
Завершальний вебсемінар року став вагомим підсумком освітньої програми EDU-AI та ще раз підтвердив: сучасний викладач має бути готовим до швидких технологічних змін, але водночас залишатися носієм професійних та етичних стандартів.
Академія української преси продовжить реалізовувати освітні ініціативи, спрямовані на розвиток критичного мислення, медіаграмотності та сучасних компетентностей викладачів.
Слідкуйте за оновленнями, щоб не пропустити наступні події.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Виконавчого директора Академії української преси Андрія Коваленка відзначено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — державна нагорода, що символізує силу, мужність і відданість професії.
Андрій — не просто виконавчий директор АУП. Він — польовий журналіст, який з перших днів повномасштабного вторгнення був на передовій. Співпрацює з низкою провідних міжнародних медіа, серед яких Süddeutsche Zeitung, Helsingin Sanomat, RTP Portugal, CNN Portugal, LUSA, Expresso, Observador, TVR Romania, LNT, TV5, RAI.
Від 2022 року Андрій Коваленко працював більш ніж із сотнею закордонних журналістів та пройшов десятки тисяч кілометрів фронтовими дорогами, документуючи події війни та висвітлюючи ситуацію в Україні для світової аудиторії.
У Харкові Андрій отримав поранення, але повернувся до роботи, бо знає: правда — теж зброя.
Ми пишаємось Андрієм, його мужністю, професійністю і незламністю.
Це визнання — заслужене. Це — визнання журналіста, який став прикладом для всіх нас.
Журналісти — це ті, хто не дає світові забути, за що бореться Україна. Пишаємось і дякуємо героям, які інформують, коли це найважче.
12–13 листопада 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вже п’ятий вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу». Захід був орієнтований на викладачів журналістики, PR та споріднених дисциплін і мав на меті надати учасникам практичні інструменти використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
Програма включала три ключові блоки:
Президент Академії української преси, доктор філологічних наук Валерій Іванов зазначив:
«Сьогодні викладачам важливо не просто знати про штучний інтелект, а розуміти, як інтегрувати його в навчальний процес так, щоб студенти не втрачали здатності критично мислити. EDU-AI допомагає формувати саме такі навички — сучасні, етичні й відповідальні».
Медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук Тетяна Іванова підкреслила інтелектуальну глибину дискусій:
«Відбулася чергова сесія вебсемінару "EDU-AI: Методика використання штучного інтелекту для викладачів комунікативного циклу", яка традиційно зібрала досвідчених тренерів-медіапедагогів, професорів та викладачів журналістських дисциплін провідних українських вишів. Такий склад учасників зробив вебсемінар не просто навчальним заходом, а справжнім інтелектуальним майданчиком для обміну баченнями та професійних рефлексій.
Особлива увага була зосереджена на тому, як змінюється журналістика під впливом стрімкого розвитку штучного інтелекту та які компетентності мають формувати сучасні викладачі, аби підготувати студентів до співпраці з новими технологіями.
Учасники шукали відповіді на ключові питання: як виробити збалансований, етичний підхід до використання ШІ? як допомогти молодому поколінню зрозуміти можливості й ризики взаємодії з ним?
Неабиякий інтерес викликали рефлексивні вправи, спрямовані на осмислення сутності штучного інтелекту та його впливу на суспільство.
Зокрема:
— “Метафора” — вправа, де учасники через образи та символи описували, чим для них є ШІ;
— “Медіаграмотні казки” — творча практика переосмислення класичних сюжетів у контексті цифрової доби;
— “ШІ-дебати” — дискусійна активність, що допомогла учасникам поглибити розуміння меж і можливостей технологій.
Завдяки високому професійному рівню аудиторії дискусії були глибокими, а обговорення — надзвичайно змістовними. Учасники підкреслили цінність таких зустрічей, адже саме спільна рефлексія допомагає будувати осмислену та безпечну інтеграцію ШІ в освітній і журналістський процеси».
Головна редакторка освітнього проєкту «На Урок» Любов Цукор розповіла про непередбачувані труднощі, з якими зіткнулися учасниці:
«Ще один тренінг, присвячений методиці EDU-AI - про використання штучного інтелекту в підготовці комунікаційників, медійників, журналістів та всіх, хто працює зі словом, став одним із найскладніших у технічному сенсі. Через відключення світла та нестабільний зв’язок заняття перетворилося на справжній тест на витривалість, особливо для учасниць.
Попри ці обставини, група проявила надзвичайну стійкість. Учасниці поверталися після розривів зв’язку, знаходили альтернативні способи підключення, продовжували практичну роботу й не втрачали зацікавленості.
Нам, як тренерам, доводилось в процесі коригувати практичну частину, аби всі могли взяти участь, враховуючи технічні моменти, — і це на практиці показало адаптивність EDU-AI.
З іншого боку це особливо показово, адже саме фахівці, які працюють зі словом, першими відчувають, як технології змінюють професію — і прагнуть розуміти їх глибше.
На щастя, ми встигли не лише розібрати методику EDU-AI, а й обговорити етичні аспекти, перспективи творчої взаємодії з ШІ та способи інтеграції інструментів у викладання й медійну практику.
Цей досвід ще раз довів, що якісне професійне навчання можливе навіть у мінімальних технічних умовах — коли є мотивація, відповідальність і спільне прагнення рухатися вперед».
Академія української преси продовжує серію освітніх ініціатив, спрямованих на розвиток сучасних викладацьких навичок, критичного мислення та медіаграмотності.
27–28 листопада відбудеться завершальний вебсемінар із серії EDU-AI. Реєструйтеся та долучайтеся!
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Львів, 10 листопада - У Львові пройшов Всеукраїнський Дебатний турнір серед підлітків на тему медіаграмотності InfoTeens Debate Cup Lviv 2025. У турнірі взяли участь 30 підлітків з 5 областей України, а суддями виступили члени Естонського Товариства Дебатів та інші естонські та українські експерти.
Дебатний турнір відбувся в Українському Католицькому Університеті (УКУ) в рамках Форуму InfoTeenUA, присвяченого Міжнародному Тижню медіаграмотності. У Форумі взяли участь понад 60 освітян з України та Естонії та учасників Всеукраїнської мережі клубів дебатів та медіаграмотності InfoTeenUA. Наразі в мережу входять заклади середньої освіти та молодіжні центри з Житомирської, Запорізької, Львівської, Черкаської та Чернігівської області.
Дебатний турнір серед підлітків було проведено за адаптованим форматом Карла Поппера зі збірними командами по 5 гравців у трьох Лігах, залежно від віку та досвіду учасників. Підлітки віком 12-17 років дебатували на теми, пов’язані з медіаграмотністю, а саме:
За оцінками журі, переможцями турніру стали наступні збірні команди:
Юних дебатерів тренували та оцінювали члени Естонського Товариства Дебатів Мартін Кюусмаа та Аурелія Пяртельсон, а до складу жюрі також входили: з естонського боку - Гертруд Касемаа, голова Асоціації вчителів медіаграмотності Естонії, Мартін Яско і Еркі Пеегел, проєкт InfoTeenUA; з українського боку - Ананьєнко Віталій, Данилець Віталіна та Лабузова Анастасія, члени Молодіжної ради Дрогобицької ТГ Львівської області. Судді оцінили високий рівень критичного мислення, командної роботи та навичок аргументації українських підлітків та побажали їм подальшого розвитку дебатної майстерності на базі клубів дебатів та медіаграмотності InfoTeenUA.
Партнером Форуму виступили Міністерство освіти та науки Естонії та Школа журналістики та комунікації УКУ.
InfoTeenUA - спільний естонсько-український проєкт із розвитку медіаграмотності, критичного мислення та культури дебатів серед підлітків в Україні, який реалізується за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV).
