З радістю та гордістю повідомляємо: імʼя президента Академії української преси Валерія Іванова включено до біографічного довідника «100 імен Інституту журналістики» (КНУ імені Тараса Шевченка, 2025). Це почесне видання, створене до 80-річчя Інституту, об’єднало історії людей, які протягом усіх цих років формували й формують українську журналістську школу – журналістів, викладачів, науковців і просвітників.
Ім’я Валерія Іванова у цьому колі – це знак довіри й високе визнання багаторічної праці задля розвитку професійних стандартів, медіаосвіти та свободи слова в Україні. Як очільник АУП, він послідовно підтримує редакції, навчає молодь критично мислити, відстоює етичні принципи та допомагає журналістам працювати чесно, відповідально й сміливо. Його ініціативи, дослідження та освітні програми стали орієнтиром для цілих поколінь фахівців.
Для нашої спільноти – це більше, ніж відзнака. Це підтвердження місії: творити сильні українські медіа, що служать суспільству, захищають правду й підсилюють демократичні цінності. Ми щиро дякуємо Інституту журналістики та вітаємо Валерія Іванова з цим важливим досягненням!
Пишаємося. Вдячні. Натхненні рухатися далі.
Академія української преси продовжує розвивати медіаосвітній напрям та активно долучається до регіональних подій, пов’язаних із темами штучного інтелекту, дезінформації та їхнього впливу на освіту й інформаційний простір.
27 серпня менеджер медіаосвітніх програм АУП Максим Запорожченко провів тренінг «Штучний інтелект та дезінформація» для координаторів Хабів цифрової освіти Миколаївщини.
У той же день медіатренер АУП Андрій Юричко виступив на інструктивно-методичному семінарі для вчителів інформатики Миколаївської області з темою «Тренди розвитку LLM у 2025 році» у межах обговорення векторів реалізації Нової української школи.
АУП і надалі працює над тим, аби українські освітяни мали сучасні знання та інструменти для критичного осмислення впливу новітніх технологій.
Напередодні Дня Незалежності Президент України відзначив державними стипендіями видатних діячів інформаційної сфери.
Українські журналісти залишаються там, де інші вимушені тікати. Вони показують правду, коли на міста падають ракети, випускають газети навіть без світла та зв’язку, документують злочини й подвиги, ризикуючи власним життям і здоров’ям. Це люди, які перетворили професію на місію.
Серед нагороджених — Людмила Мех, заслужена журналістка України, президентка ВБФ «Журналістська ініціатива» та членкиня правління Академії української преси. Завдяки її роботі свого часу НСЖУ стала членом Міжнародної федерації журналістів, а сьогодні її діяльність є прикладом професійності й відданості.
Від імені АУП щиро вітаємо пані Людмилу з відзнакою та пишаємося її внеском у розвиток української журналістики!
Також довічні стипендії отримали:
Дворічні стипендії призначено ще понад 15 журналістам, які щодня працюють у найскладніших умовах — від фронтових містечок до окупованих територій.
Відзначати професійний внесок журналістів під час війни — важливо. Це наша вдячність і підтримка тим, хто щодня виборює право України на правду.
Джерело: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=24526405053684361&id=100002246203824&mibextid=wwXIfr&rdid=Zw2ys3qYJJv43v0T
Фото: https://www.mediafond.com.ua/static/about
21 серпня 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу представила новий практичний посібник «EDU-AІ: методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу».
Видання стало результатом багаторічного досвіду АУП та серії вебсемінарів. У ньому зібрано:
Автори посібника приділили особливу увагу тому, як створювати контент за допомогою AI, перевіряти його достовірність, уникати маніпуляцій та поєднувати гуманітарну чутливість із технологічною грамотністю.
👉 А ось що про нове видання кажуть самі автори:
Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор: «Цей посібник присвячений дуже актуальному питанню – використанню штучного інтелекту. Воно на часі навіть під час війни: технології ШІ застосовуються і на фронті, і в тилу. Наші автори показують, як використовувати ці інструменти у викладанні дисциплін комунікативного циклу для майбутніх журналістів, рекламістів, піарників і вчителів. ШІ містить як загрози, так і нові можливості – і саме про це йдеться у посібнику».
Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету: «Штучний інтелект уже сьогодні змінює інформаційний простір і ставить нові виклики перед журналістами та освітянами. Водночас він відкриває широкі можливості – від збору та аналізу даних до створення контенту. Для викладачів це інструмент формування у студентів критичного мислення та медіаграмотності. Саме тому тема посібника є надзвичайно важливою».
Любов Цукор, головна редакторка освітнього проєкту «На Урок», освітня експертка, EdTech-тренерка: «Наш посібник – це результат синергії різних сфер, об’єднаних спільною метою: показати, що штучний інтелект є потужним помічником в освіті та журналістиці. Він відкриває нові можливості, але водночас вимагає обережності в контексті безпеки. На 185 сторінках ми зібрали методичні, практичні та інструктивні матеріали з ілюстраціями, щоб допомогти викладачам та практикам інтегрувати ШІ у свою роботу».
📖 Посібник «EDU-AІ» стане корисним для викладачів, журналістів, студентів та всіх, хто працює у сфері комунікацій і прагне опанувати інноваційні інструменти навчання та контентотворення.
Завантажити посібник можна за посиланням.
Переглянути відеозапис презентації можна тут.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Це видання — результат багаторічного досвіду та серії вебсемінарів. У ньому зібрано покрокові методики інтеграції штучного інтелекту у викладання журналістики, реклами, PR та інших дисциплін, практичні кейси з української та світової медіаіндустрії, готові сценарії занять і вправи для розвитку критичного мислення та медіаграмотності.
Авторки пропонують етичні орієнтири використання ШІ, діляться порадами, як створювати контент за допомогою AI, перевіряти його правдивість, уникати маніпуляцій і поєднувати гуманітарну чутливість із технологічною грамотністю.
У презентації візьмуть участь:
Завантажити посібник можна тут
19–20 серпня 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу організувала дводенний вебсемінар «Генерація ідей та сценаріїв з AI: автоматизуємо творчість та масштабуємо успіх». До заходу долучилися журналісти, освітяни, комунікатори, тренери та всі, хто цікавиться сучасними можливостями штучного інтелекту.
Програма вебсемінару охоплювала найактуальніші теми:
Своїм досвідом із учасниками поділилися:
«Штучний інтелект дає нові можливості у створенні контенту та навчанні, але разом із цим постають і певні ризики. На вебсемінарі ми шукали баланс між користю інструментів і розумінням їхніх обмежень», — підкреслив Валерій Іванов.
«Незважаючи на те, що про інструменти штучного інтелекту відомо вже дуже багато, ми завжди відбираємо для наших учасників найцікавіше та пояснюємо доступною мовою, щоб це максимально просто можна було застосувати в своїй роботі», — наголосив Максим Запорожченко.
«Використання штучного інтелекту у викладанні — це не заміна вчителя, а розширення його можливостей: інструмент, що допомагає заощадити час і зосередитися на головному — навчанні та підтримці учнів», — зазначив Андрій Юричко.
Ті, хто не зміг долучитися у серпні, матимуть нагоду зробити це вже зовсім скоро: у вересні Академія української преси планує провести ще два вебсемінари з цієї тематики. Тож стежте за нашими новинами та не втратьте можливість приєднатися!
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує 21 серпня о 15:00 на онлайн-презентацію нового практичного посібника «EDU-AІ: методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу».
Це видання — результат багаторічного досвіду та серії вебсемінарів. У ньому зібрано покрокові методики інтеграції штучного інтелекту у викладання журналістики, реклами, PR та інших дисциплін, практичні кейси з української та світової медіаіндустрії, готові сценарії занять і вправи для розвитку критичного мислення та медіаграмотності.
Авторки пропонують етичні орієнтири використання ШІ, діляться порадами, як створювати контент за допомогою AI, перевіряти його правдивість, уникати маніпуляцій і поєднувати гуманітарну чутливість із технологічною грамотністю.
У презентації візьмуть участь:
Посібник допоможе викладачам адаптувати курси до цифрової реальності, впроваджувати інтерактивні методи навчання та формувати власний набір інструментів для роботи зі студентами у світі штучного інтелекту.
Презентація відбудеться 21 серпня о 15:00 на сторінці Академії української преси у Facebook: https://www.facebook.com/aupfoundation.
EDU-AІ — це компас для викладача в епоху технологічних змін. Приєднуйтесь, щоб першими відкрити нові підходи до викладання з AI!
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
«Жоден з наших президентів не був у такому складному становищі, як він» (с)
Георгій Почепцов людина універсальна – із розряду титанів. Постать абсолютно непересічна і грандіозна.
Всесвітньо відомий науковець і фахівець в галузі комунікацій та PR він підготував тисячі спеціалістів і має унікальний досвід.
Тим цікавіше, що днями у себе на ФБ-сторінці Георгій Почепцов зробив репост публікації видання «Бабель» про Дмитра Литвина – спічрайтера Президента Зеленського з питань комунікацій.
Матеріал – минулорічний і посутньо – критичний.
Ми наважилися використати це як привід, аби задати Метру – кілька запитань:
– Ви зробили репост про Дмитра Литвина, який офіційно є радником Президента Зеленського з питань комунікацій. Стаття на «Бабелі» – минулорічна. Чому Ви вирішили про неї нагадати?
– Комунікації – це важлива ділянка держуправління, бо часто влада не чує населення, а населення – владу... Коли ж не розмовляти, нічого гарного не вийде. Одночасно війна піднімає вагу слова... комунікації лікують і піднімають на подвиги. До того ж, це сфера, яка важко піддається автоматизації.
До речі, з розвитком штучного інтелекту зникнуть безліч професій окрім творчих, креативних... До того ж, війна робить комунікації більш важливими, ніж у мирний час..
– Стверджується, що саме Литвин координує всю комунікацію Президента… Як би ви загалом оцінили результати діяльності п. Литвина?
– Це важко оцінювати, бо ми не знаємо багатьох деталей. Але мені здається, що Зеленський в комунікації загалом – в нормі... Тобто, він не є тут кимось безпорадним чи незнаючим. Кимось, ким можна було б легко маніпулювати. Швидше навпаки.
Адже це було його професією – розмовляти з людьми, комунікувати із ними – з різними людьми, на різних рівнях.
Однак, зараз Зеленський, як президент, уособлює всіх українців, тому йому не слід помилятися.
Інформація завжди на вагу золота, а під час війни це важка праця, бо щось можна казати, а щось – краще не треба...
– Але, чи може Зеленський не помилятися, якщо його, як дехто вірить, тримають в «інформаційному вакуумі» та «теплій ванні? Чи можна у випадку Зеленського говорити, що «оточення грає короля»?
– Не думаю, що Зеленський в якомусь «інформаційному вакуумі». Це перебільшення. Це не так. Що ж до оточення, то воно завжди «грає», бо дає перші оцінки і поради... і може підштовхнути до певних слів, дій та формулювань навіть непомітно.
Кожна людина слухає своє оточення, хоч домогосподарка, хоч президент... Єдине, що в політиці з кожним кроком нагору коло спілкування скорочується... Сталін слухав Берію, бо той давав чіткі і зрозумілі поради... Ми слухаємо тих, кому довіряємо... А йому треба ще слухати державні «інститути» типу розвідки... І рішення, як правило, буде спільним.
Війна – це кожен день небезпеки і від шахедів, і від слів, це важке випробування для кожного: як для президента, так і для громадян...
Тому я не думаю, що під час війни можлива якась «зона комфорту» у президента в принципі. Переконаний, що навпаки він щоденно змушений щоденно ухвалювати дуже складні рішення.
– І, до речі… При всій можливій критиці, хіба не є результати останніх трьох років цієї війни буквально – вражаючими?... Яка інша Нація в Європі змогла б витримати настільки жорстокий та свавільний наступ РФ?... Яка б країна ЄС не впала у перші три дні?... А ми вистояли і саме з Зеленським (при всіх його «мінусах»). Хіба це не каже, що він в якомусь смислі можливо є саме тим «помазаником Божим», який тільки і міг провести Україну крізь цю війну та зберегти її як Державу – хай і з втратою певних територій?
– Це справедливе зауваження, бо ми всі сидимо в стільцях спостерігачів, а не діячів. А дія завжди когось влаштовує, а когось – ні. І треба не лише прийняти правильне рішення, але довести до кінця його виконання. Реально кожна дія зустрічає спротив, це нормально для будь-якої системи. Але... Втрата територій – дуже небезпечна річ, бо території це не лише земля, а й люди. Люди, які прив'язані до своєї землі.
Це все не жарти.
Території легко віддати, але важко повернути. І повторюся: це не лише території, але й люди. Як влада може віддати людей... навіть не питаючи їх? Часи кріпаків давно минули...
– Георгію Георгійовичу, ви один із найбільш визнаних європейських фахівців у сфері комунікацій. Роками (ще до війни) ви залишалися найбільш цитованим українським автором – у зарубіжних наукових виданнях. Вас коли-небудь запрошували в Офіс Президента – для консультацій. Якщо не в кабінет Зеленського, то в кабінет Єрмака, чи хоча б того ж самого – Литвина?
– Ні, для мене все це минуле. Бюрократична система вимагає однодумців. Мені ж важливим є багатоголосся при прийнятті рішень.
Свого часу я працював в держапаратах президента Кучми і прем'єра Марчука... Так що розуміння державних комунікацій в мене є, але… Державна система комунікацій вимагає не виходити за межі...
– Ви поділяєте думку, що Україна практично не веде цілеспрямованої пропаганди на населення РФ і практично ніяк не протидіє тій широкомасштабній інформаційній війні, що її Кремль провадить на території Європи, США, глобального Півдня: у країнах Азії, Африки та Латинської Америки, дискредитуючи Україну та нашу боротьбу за Незалежність… Чому це так?
– Потрібен досвід, Росія в часи СРСР намагалися впливати на весь світ, а цього не було в України. Ми були слухняними гравцями, а тут треба весь час змінювати стратегію і тактику. І бути силою і на полі бою, і в комунікаціях. І всюди потрібен досвід,
Росія мала досвід Радянського Союзу, який мав цілі впливу на весь світ. Досвід, який зберігається не лише в людях, а навіть в стінах установ...
Це ж стосується і внутрішньої пропаганди. Пропаганда ж загалом налаштована на піднесення духу та створення героїв, бо саме такі люди потрібні в часи кризових ситуацій.
До речі, коли Б. Полєвой написав для «Комсомольскої правди» нарис про льотчика А. Маресьєва, Сталін повернув його з проханням написати художню повість про цей подвиг.
Так нарис став повістю, а Маресьєв справжнім героєм. Пропаганда – це «генератор» героїв, які особливо потрібні в кризових ситуаціях А війна це завжди кризова ситуація. Ця книга Полевого отримала назву «Повість про справжню людину» і була потім у шкільній програмі по всьому СРСР.
– Україна має зараз багато героїв.
– І це Герої найвищого ґатунку. Це правда. Але важливо, щоби їхні подвиги було показано виразно й увічнено та масштабовано так, як цього вимагають – нові умови, нові сучасні медіа та нова об’єктивна реальність соцмереж та всього інформаційного простору.
Це все дуже непросто, але це все треба робити з акцентом на максимальний результат
– Володимир Зеленський щодня записує відео-звернення, перегляди в яких, здебільшого, не дуже високі... Навіщо він це робить?
– Це, загалом, потрібна комунікація в часи війни. Рузвельт відомий своїми виступами під час війни. Зеленський повторює цей досвід, і для нього це важка робота. Оточення запевнило його, мабуть, що половина країни дивиться. І це важке рішення, тому що треба говорити і коли в тебе перемоги, і коли – поразки. І коли легко, і коли важко.
– Однак, Рузвельт робив свої звернення до нації раз на тиждень. По-суботах. Може й Зеленському варто перейти до такого формату?
– Можливо... Але Рузвельту було легше. Заздрити ж Зеленському та щось підказувати йому – дуже важко: жоден з наших президентів не потрапляв у таке скрутне становище, як він.
– Ізраїльський прем’єр Нетаньяху за останній час, як мінімум, двічі звертався до народу Ірану. Правда він говорив англійською. Чи не варто було б Зеленському звернутися російською – до росіян і сказати їм дещо важливе. Щось таке, чого вони ніколи раніше не чули?...
– Що, наприклад?
– Наприклад, росіяни ніколи ще не чули сказаних публічно на весь світ слів типу: «Россияне, ваше страна напала на Украину вероломно, как Гитлер – ночью, без объявления войны – массовыми ракетно-бомбовыми ударами по мирным, спящим городам, где никто не хотел войны, не готовился и не думал о ней. Где люди жили мирной жизнью в Украине, которая – никогда не была членом НАТО, и где не было тогда и нет даже сегодня ни одной иностранной военной базы. Вы же просто, почему-то решили, что имеете право убивать, насиловать и грабить. Потому, что вам так сказали в Кремле. Забыв напомнить, при этом, что Украина — это нация воинов. Героев и воинов. Нация, без которой СССР – никогда бы не победил в войне против Гитлеровского фашизма, с которого ваше руководство и берет сегодня пример, посылая своих людей на убой и сталкивая саму Россию – в пропасть»
Ну, може не таке, але потрібне щось, що змусило б росіян задуматися, а з іншого боку – було б почуте у тій самій Угорщині, чи Словаччині чи Польщі?
– Треба шукати і слова, і шляхи донесення. Погоджуюся... Росія вже ввела кримінальне покарання навіть за пошук в Інтернеті «неправильних» сайтів... Тобто слово – насправді зброя... До речі, нам все життя розповідали, що реальність важливіша за слова. Але це не так – слова створюють нову реальність, і без них її би не було.
– У нашій новій реальності, якби таке сталося, і вас попросили десь на Банковій: Озвучте, будь-ласка, Три ключові поради Президенту Зеленському. Що б Ви сказали?
– Це не до мене. Немає в мене потрібного контексту в голові: що йому найважче зараз, що найважливіше, що треба просувати... Нові формати треба шукати, це зрозуміло, але...
Давати якісь поради ось так: без тривалого занурення в тему, в контекст. Без запитань, без обговорення – це неправильно і неможливо.
– А що б тоді ви порадили українському народу?
– Ми сильні. Кожна війна закінчується. Треба робити все, що цей кінець був на нашу користь. І одночасно думати про власні помилки в цій війні. Бо реальні війни ніколи не закінчуються. Вони переходять в інші формати.
– І нарешті, Ви ще пишете казки?
– Чесно кажучи – ні. Чисто технічно це важко зараз для мене, хоча подумки іноді думається про таку можливість. Колись прийде і такий час...
ДОВІДКОВО:
ПОЧЕПЦО́В Георгій Георгійович (29. 10. 1949, м. Берегове Закарпатської обл.) — фахівець у галузі комунікації, прозаїк. Син Г. Почепцова.
Доктор філологічних наук (1989), професор (1991). Член НСПУ (1981). Заслужений журналіст України (1999).
Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2015, 2021).
Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1971), де й працював: 1998–2001 — завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин;
2002–05 — керівник управління стратегічних ініціатив Адміністрації Президента України; від 2005 — завідувач кафедри інформаційної політики Національній академії державного управління при Президентові України (Київ);
2015–16 — завідувач, від 2016 — професор кафедри соціальних комунікацій Маріупольського університету (Донецька обл., від 2022 — у Києві).
Наукові праці з питань теорії комунікації, масово-комунікаційних технологій, паблік рілейшнз, семіотики, інформаційних війн тощо.
Автор книг для дітей та юнацтва, зокрема фантастичних.
Штучний інтелект більше не фантастика, а реальний помічник у креативній роботі. Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує журналістів, освітян, комунікаторів, тренерів та всіх зацікавлених на інтенсивний дводенний вебсемінар «Генерація ідей та сценаріїв з AI: автоматизуємо творчість та масштабуємо успіх». Ми разом навчимося не лише генерувати ідеї з допомогою AI, а й перетворювати їх на повноцінні сценарії та навчальні продукти.
Коли? 19–20 серпня 2025 року, 15:00–19:00 (Zoom).
У програмі:
Тренери вебсемінару:
Реєстрація: https://forms.gle/7iWMakoCX2A9dMJg8
Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах. Відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту.
Усі учасники, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат.
Якщо у вас з’явилися запитання, звертайтеся до асистентки проєктів АУП: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
