11-12 квітня 2013 р. у м. Львові відбувся новий модуль із серії «Школа соціальної журналістики. Як писати про освіту» для журналістів з Західної України. 16 учасників презентували телерадіокомпанії, друковані і он-лайн видання 6 областей. Тренерами виступили президент МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики» Тараса Фініков і медіа-тренер Сергій Чернявський. В травні аналогічний семінар буде проведений для журналістів Центральної та Східної України.
Академія української преси продовжує моніторинг новин прайм-тайму провідних каналів українського телебачення.
Основні підсумки березня:
В перший тиждень березня 25% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (в третій тиждень січня 20%, у перший тиждень лютого 25%). Найбільше їх на Tvi 39% (у лютому 51%, у січні 34%), Новому каналі (37%, у лютому 30%) та ICTV – 37% (у лютому 30%). На каналі 1+1 59% повідомлень неполітичного характеру (у січні 69%, у лютому 66%). Міжнародних політичних новин, пов’язаних з Україною, найбільше на TVI – 9% (у лютому на ТРК Україна – 10%). Міжнародних новин, не пов’язаних з Україною, найбільше ТРК Україна – 36% (у лютому 29%, у січні на Новому каналі – 40%).
Внутрішня державна політика, діяльність органів влади (38%, у лютому 43%, у січні 39%), соціальна сфера (28%, у лютому 24%) та злочинність (20%, у лютому 21%, у січні 28%) – основні теми новин. Культура (15%, у лютому 13%, у січні 17%), справа С.Власенко (10%), ДТП, аварії, катастрофи (8%) – найчастіше згадувані події.
27% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (в січні 18%, у лютому 24%). В новинах СТБ їх 38%, на Інтері 36% (у лютому 32%). У березні дві точки зору на політичні події подаються у 44% повідомлень (у лютому 43%, у січні у 36%). Найбільше їх на каналі СТБ (54%, у лютому 55%) та Інтері (52%). 88% повідомлень про політичні події на УТ-1 з однією точкою зору (у лютому 83%, у січні 100%).
19 головних подій обговорювалася в новинах з різних позицій (у лютому 23, у січні17). Переважно неоднозначно оцінювалися справа Є.Щербаня, річниця смерті Сталіна, справа С.Власенко.
56% повідомлень (у лютому 63%, у січні 67%) супроводжувалася конфліктним та негативним контекстами. Найбільші вони на СТБ (73%) та TVI (70%, у лютому 76%), а найменший на УТ-1 – 23% (у лютому 36%, у січні 40%). Позитивний контекст в середньому складає 12% (у лютому 11%, у січні 12%), найбільший на Новому каналі – 28% (у лютому також на Новому 23%, у січні на УТ-1 – 20%).
У березні громадяни (38%, у лютому лютому41%) та офіційні особи (30%, у лютому 33%) найчастіше коментують події (у січні громадяни й офіційні особи – по 41%).
Увага до політичних партій, політичних персон та політичних інститутів склала 25%, 39%, 62% (у лютому 18%, 40% та 68%, у січні 13%, 33% та 71% відповідно). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються суд, судова система 24% (у лютому 17%, у січні 21%) та силові відомства – 21% (у лютому 21%,у січні 32%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше Адміністрації Президента (67%), Україні в цілому (46%) та силовим відомствам – 20% (у лютому місцевим органам влади – 32% та силовим відомствам та Кабінету міністрів – по 21%). 32%).
Лідерами уваги новинних програм лютого є Опозиція в цілому (12%, у лютому 11%), ВО Батьківщина – 10% (у лютому 8%) та Партія Регіонів – 9% (у лютому також 9%). Іронічні та негативні оцінки, як і у лютому, однаково часто адресуються Опозиції в цілому та Партії регіонів.
Найбільшу увагу новинні програми приділили С Власенко (12%, у лютому президенту В.Януковичу – 9%), Ю.Тимошенко – 11%, В.Януковичу – 8%, А.Яценюку – 8% та М.Азарову – 7%. 20 політиків згадуються в 1% і більше повідомлень (у лютому 27, у січні 22). 74% згадувань про політиків даються в нейтральному контексті (у лютому 84%, у січні 81%). У сумнівно-негативному контексті найчастіше повідомлялося про А.Деркача (80%), А.Веревського (58%), О.Герегу (50%), Т.Повалій (50%), П.Лазаренко (50%), В.Рибака (44%). В.Макеєнко (43%), С.Власенко (41%),
Найбільший синхрон березня у А.Яценюка – 14%. 18% синхрону разом належить Президентові В.Януковичу та прем’єр-міністрові М.Азарову – 10% та 8% відповідно 12% (у лютому 24%, у січні 19%). У О.Єфремова 9%, у С.Власенко 5%, у О.Кужель 4%.
Синхрон політиків понад 20 секунд в березні склав 0.9 синхрону лютого – 4058 сек проти 4619 сек. (у січні 3494 сек.).
39% усіх згадувань про політиків – це про представників “Батьківщини” (у лютому 22%, у січні 38%), 33% – це представники Партії Регіонів (у лютому,36%, у січні 33%),, “Свобода” – 7% (у лютому 7%), УДАР – 5% (у лютому 9%). В цілому в перший тиждень березня увага до представників опозиції у 1.2 рази більша за увагу до правлячої коаліції – 51% проти 44% (у лютому у 1.3 рази більша на користь правлячої коаліції, у січні у 1.2 рази).
36% – це пряма мова в ефірі членів фракції та партії “Батьківщина” (у лютому 16%, у січні 38%), в новинах Нового каналу 50%, TVI – 49%. 34% представників Партії Регіонів (у лютому 46%, у січні 33%), а в новинах УТ-1 – 52% (у лютому 58%). Частка синхрону політиків зі “Свободи” найбільша на СТБ (14%) та ТРК Україна (11%), УДАРу на 1+1 – 4%, представників КПУ на УТ-1 – 5%. В цілому у березні частка синхрону представників влади у 1.2 рази більша за частку синхрону опозиції – 50% проти 42% (у лютому у 2.1 рази більша, у січні в 1.4 рази).
| [ 05.04.2013 ] Моніторинг теленовин, березень 2013 р. | |||||
В перший тиждень березня 25% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (в третій тиждень січня 20%, у перший тиждень лютого 25%). Найбільше їх на Tvi 39%...
|
|||||
2-3 квітня, 2013 року в Полтаві пройшов семінар на тему «Світові стандарти журналістики». Організатори події – Фонд Фрідріха Науманна за Свободу та МБФ «Академія української преси».
У заході взяли участь:
3 квітня 2013 року Директор АУП Оксана Волошенюк взяла участь в методологічному семінарі Національної академії педагогічних наук «Медіаосвіта в Україні: наукова рефлексія викликів, практик, перспектив» з доповіддю «Досвід впровадження медіаосвіти в Фінляндії» в основу якої лягли матеріали, отримані під час навчальної поїздки з вивчення засад впровадження медіаосвіти до країн Північної Європи. Учасниками семінару стали близько 400 освітян, були виголошено 106 доповідей.
28-29 березня 2013 року в Луганську на базі Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, в межах проекту щодо здійснення підготовки кадрів для впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процесс загальноосвітніх навчальних закладів, відбувся науково-практичний семінар «Як створити сучасну шкільну газету та сайт». Проведеня заходу стало можливим завдяки спільним зусиллям Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, МБФ «Академія української преси» та Луганському інституту післядипломної педагогічної освіти.
Семінар провела медіа-тренер та консультант Інна Гадзинська. Координатор від Луганського ОІППО Олена Бурім.
Презентація "Як створити сучасну шкільну газету та сайт"
Експеримент з впровадження медіаосвіти в АР Крим розпочався з 9 шкіл в 2011 році. Завдяки енергійній практичній роботі наукового координатора Олени Куценко, кінознавця і педагога на сьогодні кількість шкіл досягла 17. Одна з основних форм роботи – постійно діючий семінар для медіа педагогів, де раз на місяць викладачі збираються для навчання. Та медіа освітяни всіляко намагаються розширити своє коло. Так 12 березня в гімназії № 9 Сімферопольської міської ради відбувся семінар-тренінг «Медіаосвіта: данина моді або необхідність?» для заступників директорів по виховній роботі сімферопольських шкіл. Інноваційною стала друга частина семінару де замість традиційних доповідей завучам запропонували прийняти участь в діловій грі «Жива бібліотека». Принцип цього тренінгу полягав в тому, що роль книг виконували викладачі гімназії, а темою були технології використання фільмів в навчально-виховному процесі гімназії. Цього разу для завучів були представлені 4 «живих книги»:
1. «Методика використання фільмів на батьківських зборах «Батьківський відео лекторій». Його провела шкільний психолог Мар'яна Фролова;
2. «Використання фільмів в медіаклубі для навчання старшокласників мистецтву ведення дискусії» – Вікторія Карпцова;
3. «Шкільна газета як інструмент медіаосвіти в гімназії» – Тетяна Коваль;
4. «Інтегровані уроки в початковій школі по стереотипах з використанням анімації» – Наталія Гейкина.
Тренінг був побудований так, щоб усі учасники пройшли через усі чотири «книги». На кожну «книгу» виділялося 20 хвилин: перші 12 хвилин гості слухали розповідь про методику проведення подібних занять, дивилися фрагменти фільмів, відповідали на питання з теми заняття, виконуючи роль учнів. Решта часу відводилася на обговорення методики і досвіду.
27-28 березня, 2013 року в м. Маріуполь Представництво Фонду Конрада Аденауера спільно з Академією Української Преси провели семінар «Школа соціальної журналістики. Як писати про енергетичну реформу» для редакторів та журналістів.
У заході взяли участь:
З 22 по 28 березня в Києві пройде Х Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року правозахисні заходи та кінопокази на фестивалі Docudays UA об’єднані спеціальною темою – «Вибір є!». Також в рамках фестивалю буде презентований підручник «Медіаосвіта та медіаграмотність» під час лекції «Сучасні медіаосвітні тренди в Україні та за кордоном». Лекцію прочитає директор МБФ «Академія української преси» Оксана Волошенюк. Гостями фестивалю є відомі кінематографісти, правозахисники, журналісти та активісти з усього світу.
В 2013 р. команда фестивалю підготувала надзвичайно цікаву добірку спеціальних показів, серед яких можна знайти як бунтівні стрічки, так і документальні бестселери.
Фільм-відкриття цьогорічного Docudays UA – іронічна стрічка «Твердиня», в якій чеські режисери Клара Тасовська та Лукаш Кокеш проводять екскурсію Придністров’ям, або ж «музеєм тоталітаризму просто неба». Ви побуваєте в місці, де час завмер і життя застигло у вічній подобі маленького Радянського Союзу, де люди навчилися балансувати на межі існування в «неіснуючій державі» та позиранням у бік ЄС.
14-15 березня 2013 р. у м. Одеса Представництво Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні і Білорусі та Академія Української Преси провели семінар для редакторів та журналістів «Школа соціальної журналістики. Як писати про економіку доступно»
У заході взяли участь: