У Харківській академії неперервної освіти з 7 по 11 жовтня 2013 року було проведено 36-годинний спецкурс для педагогічних працівників позашкільних, дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів «Формування медіаграмотності педагогів».
Навчання пройшли 29 педагогів, з них 14 - учителів інформатики, 8 – української мови та літератури, 1 – англійської мови, 1 – хімії, 1 – образотворчого мистецтва, 1 – математики, 1 – історії, а також 2 психологи.
Усі слухачі отримали сертифікати, які дають право викладати спецкурс для учнів 10 класів «Основи медіаграмотності».
Автор спецкурсу – Галина Анатоліївна Дегтярьова, доцент секції методики викладання мов і літератури кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін Харківської академії неперервної освіти, канд. пед.наук, випускниця Першої літньої школи з медіаосвіти АУП (2011 рік).
Інформація: Галина Анатоліївна Дегтярьова,
електронна пошта: metukrlit@list.ru
2 жовтня 2013 року в Луганську в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля відбулась публічна лекція з медіаосвіти. Лекцію провів Президент Академії української преси, професор, д. ф. н. Валерій Іванов.
1-2 жовтня 2013 року в Луганську відбувся Семінар «Світові стандарти журналістики», організаторами якого були Представництво Фонду Фрідріха Науманна за Свободу та Академія Української Преси.
У заході взяли участь:
30 вересня 2013 року Академія Української Преси провела медіаланч, присвячений презентації результатів дослідження контенту новин провідних каналів українського телебачення за вересень 2013 р. Цим заходом АУП продовжує серію зустрічей з журналістами та представниками міжнародних організацій, на яких були презентовані результати моніторингу провідних медіа України.
Метою моніторингу теленовин є виявлення міри доступу провідних політичних сил, персон та інституцій до мас-медіа; дослідження стандартів висвітлення подій, рівня якості інформування населення.
Фахівці АУП спільно з вченими Інституту соціології НАН України проводять контент-аналіз медіа з 2002 року.
Учасники медіа ланчу:
проф. Валерій Іванов, президент Академії Української Преси, проф., д.ф.н.
проф. Наталя Костенко, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України, проф., д.с.н.
проф. Сергій Макеєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, проф., д.с.н.
Тематика новин: другий тиждень вересня 13% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (в перший тиждень червня 23%, у травні 25%, у квітні 26%). Найбільше їх на TVi – 32% (у червні 38%, у квітні 36%, у травні 53%), Першому національному – 18% та ICTV – 17%. Соціальна сфера – 35%, внутрішня державна політика, діяльність органів влади – 32% та міжнародна політика (23%) – найпопулярніші теми повідомлень. Найчастіше згадувалися події культурного характеру (19%), кримінал та ДТП – 9%.
Стандарти новин: 16% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (в січні 18%, у лютому 24%, у березні 27%, у квітні 23%, у травні 17%, у червні 18%). В новинах Інтера їх 21%, на 1+1 – 20%. У вересні дві точки зору на політичні події подаються у 24% повідомлень (у червні 32%, у травні 32%, у квітні 32%, у березні 44%, у лютому 43%, у січні у 36%). На Новому каналі та СТБ 100% повідомлень з однією точкою зору. 18 головних подій обговорювалася в новинах з різних позицій. Переважно неоднозначно оцінювалися асоціація з ЄС в контексті поліпшення законодавства, законопроект про вогнепальну зброю та “врадіївська справа”.
Контекст повідомлень: 52% повідомлень супроводжувалися конфліктним та негативним контекстами (у червні 58%, у травні 53%, у квітні 63%, у березні 56%, у лютому 63%, у січні 67%). Найбільший він на та 1+1 – 71% (у червні 75%, у травні на TVi – 72%, у квітні на 1+1 – 77%, у березні на СТБ – 73%), а найменший на Першому національному – 19% (у червні 38%, у травні 21%, у квітні 36%,у березні 23%, у лютому 36%, у січні 40%). Позитивний контекст в середньому складає 16% (у червні 8%, у травні 13%, у квітні 10%, у березні 12%, у лютому 11%, у січні 12%), найбільший на Першому національному – 28% (у червні на СТБ – 17% у травні на Першому національному – 30%, у квітні на Першому національному – 21%, у березні на Новому каналі – 28% ,у лютому також на Новому – 23%, у січні на Першому національному – 20%).
Політичні інститути, партії та лідери: увага до політичних партій, політичних персон та політичних інститутів склала 14%, 25%, 59% (у червні 20%, 38%, 67%, у травні 22%, 34%, 64%, у квітні 20%, 42%, 72% у березні 25%, 39%, 62% у лютому 18%, 40% та 68%, у січні 13%, 33% та 71% відповідно). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 19% (у червні силові відомства – 21%, у травні вони ж – 25%, у квітні силові відомства 24%, у березні суд, судова система – 24%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Конституційному суду – 50% та місцевим органам влади – 19% (у червні Україні – 28% та місцевим органам влади – 27%, у травні Президентові – 33% та Україні – 28%, у квітні Національному банку 33% та Генпрокуратурі 29%, у березні Адміністрації Президента – 67% та силовим відомствам – 20% ).
Рейтинг уваги: Лідерами уваги новинних програм червня є Батьківщина (3%) та Опозиція в цілому – 3% (у червні Опозиція в цілому – 10% та Партія Регіонів – 9%, у травні Партія Регіонів та Батьківщина – по 10%, у квітні Опозиція в цілому 12%, вона ж у березні 12% та лютому 11%). Іронічні та негативні оцінки у вересні адресувалися найчастіше Владі та КПУ (у червні переважно Опозиції в цілому, у травні, квітні, березні та лютому однаково часто Опозиції в цілому та Партії регіонів). Найбільшу увагу новинні програми приділили В.Януковичу – 6%, М.Азарову – 5%, Ю.Тимошенко – 3% (у червні В Януковичу – 15%, А.Яценюку – 8% та М.Азарову – 6%, у травні В.Януковичу – 9%, Ю.Тимошенко – 7% та А.Яценюку – 5%, у квітні В.Януковичу – 13%, А.Яценюку – 9%, М.Азарову – 7%). 10 політиків згадується в 1% і більше повідомлень (у червні 21, у травні 19, у квітні 34, у березні 20, у лютому 27, у січні 22). 83% згадувань про політиків даються в нейтральному контексті (у червні 85%, у травні 82%, у квітні 83%, у березні 74%, у лютому 84%, у січні 81%). У сумнівно-негативному контексті найчастіше повідомлялося про І.Маркова (58%), П.Балогу (50%), С.Власенко (50%). 41% усіх згадувань про політиків – це про представників ПР (у червні 43%, у травні 32%, у квітні 40%), 17% про представників Батьківщини (у червні 17%, у травні 33%, у квітні 17%), 5% – УДАРу. В цілому у вересні увага до представників правлячої коаліції у 2.8 рази більша за увагу до представників опозиції – 66% й 24% відповідно (у червні у 2 рази більша, у травні на 3%, у квітні у 1.7 рази більша за увагу до опозиції – 56% проти 33%, у березні 51% проти 44% на користь опозиції, у лютому у 1.3 рази більша на користь правлячої коаліції, у січні у 1.2 рази).
Пряма мова в новинах: найбільша частка синхрону вересня у М.Азарова (19%) В.Януковича (11%) та Е.Ставицького (8%). Синхрон політиків понад 20 секунд у вересні у 2.2 рази менший синхрону червня – 1866 сек проти 4084 сек (у травні 4808 сек., у квітні 5153сек). 55% – це пряма мова в ефірі представників Партії Регіонів (у червні 54%, у травні 39%, у квітні 47%, у березні 34%, у лютому 46%, у січні 33%), а на Першому національному – 69% синхрону. 11% – членів фракції та партії “Батьківщина” (у червні 14%, у травні 32%, у квітні 16%, у березні 36%, у лютому 16%, у січні 38%), а на ICTV – 19%, на TVi – 18%. В цілому у вересні частка синхрону представників правлячої коаліції у 4.3 рази більша частки синхрону представників опозиції – 78% проти 18% (у червні у 2.7 рази більша, у травні 3% на користь опозиції, у квітні синхрон представників влади у 1.9 рази більше частки синхрону опозиції – 62% проти 32%, у березні у 1.2 рази, у лютому у 2.1 рази більша, у січні у 1.4 рази).
Аналіз теленовин восьми провідних телеканалів України у вересні 2013 р. є частиною постійнодіючого моніторингу медіа, який Академія Української преси здійснює з 2002 року. Одним з фундаторів дослідження є Міжнародний фонд "Відродження".
Презентоване дослідження здійснювалося АУП за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TVi.
Проведення дослідження стало можливим завдяки Програмі У-медіа.
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу. Інформація, представлена на семінарі, є відповідальністю Академії Української Преси та не обов’язково відображає точки зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк.
 |
[ 30.09.2013 ] Моніторинг теленовин, вересень 2013 р. |  |
||
|
||||
 |
 Моніторинг провідних телеканалів: Вересень
увага до представників правлячої коаліції в 2.8 рази більша за увагу до опозиції, а частка синхрону більша в 4.3 рази...
|
|||
25-26 вересня 2013 року в Донецьку відбувся модуль Школи соціальної журналістики «Як писати про економіку доступно», організаторами якого були Представництво Фонду Фрідріха Науманна за Свободу та Академія Української Преси.
У заході взяли участь:
У місті Суми два роки тому був створений Медіа Центр Сумського Палацу дітей та юнацтва – перший в місті Суми медіаосвітній осередок, метою якого є розвиток критичного мислення та медіакомпетентності в сучасних школярів. Гурток очолює Марина Осюхіна, учасниця Літньої школи з медіаосвіти 2012 року. Заняття проходиться для двох груп, загальна кількість учасників - 30 осіб, що є учнями 8-11-х класів шкіл міста Суми.
По закінченню навчання вихованці будуть уміти професійно збирати та обробляти інформацію, відрізняти маніпуляції в засобах масової інформації, розуміти, як насправді влаштовані медіа, для чого потрібні телебачення та Інтернет, і взагалі: що таке медіа і чим вони відрізняються від ЗМІ та багато іншого.
Також спільно з міською теле радіо компанією "Відікон" цього року вихованцями Центру була створена власна дитяча програма "Що? Де? Коли? Чому? Навіщо?".
У 2012 році в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» розпочато реалізацію проекта «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему навчально-виховної роботи закладів освіти Харківської області». Рішенням колегії Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації від 06.09.2013 р. цій програмі було надано статус регіональної.
До реалізації залучено 34 навчальних заклади Харківської області та м. Харкова, серед яких 6 дошкільних навчальних заклади, 24 загальноосвітніх навчальних заклади і 2 будинки дитячої та юнацької творчості.
24 вересня 2013 року у приміщенні Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні відбулася презентація нового видання, перекладу з німецької мови в рамках серії «Бібліотека масової комунікації Академії Української Преси» підручника «Журналістика» проф. Штефана Рус-Моля (наукова редакція проф. В. Іванова, переклад В. Климченка та В. Олійника).
Підручник відомого європейського журналіста та медіадослідника презентували в рамках Тижнів Німеччини, які проходять зараз в Україні, адже видання стало можливим завдяки підтримці посольства ФРН в Україні.
Книжка Штефана Рус-Моля «Журналістика» є спробою інтегрувати під однією обкладинкою максимум з того, що має знати та вміти сучасний журналіст. Вона дає практичні знання про журналістику як ремесло, водночас розширюючи горизонти пізнання та окремо зупиняючись на загальних проблемах комунікації та публіцистики. В книзі зображені сучасні тенденції медіа-діяльності, жанри та принципи роботи журналістики, особливості найважливіших медіа, а також основи редакційного менеджменту. Вона призначена для студентів, які вивчають журналістику та комунікацію, та практичних журналістів.
