25 листопада 2011 р. представники АУП представили на круглому столі в м. Сімферополі результати дослідження та аналітичний звіт на тему «Гендерні стереотипи та насильство в дзеркалі кримських ЗМІ». Дослідження фінансувалося ЕС ПРООН
9-11 листопада 2011 р. АУП та Фонд Фрідріха Науманна За свободу провели тренінг для журналістів в м. Мінськ (Білорусь).
7 листопада 2011 р. об 11.30 у Прес-центрі УНІАН (ІА УНІАН, Київ, вул. Хрещатик,4 ) відбулася прес-конференція Академії Української Преси на тему «Моніторинг новин провідних каналів українського телебачення: грудень - жовтень 2011 р.». Під час прес-конференції були оприлюднені дані про рівень доступу до програм теленовин провідних політичних сил. Також були представлені дані інших досліджень змісту провідних телеканалів.
Учасники прес-конференції – В.Ф.Іванов, Президент Академії Української преси, д.ф.н., проф., В.Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, Н.В. Костенко, завідувач відділу масової комунікації Інституту соціології НАН України, д.с.н., проф., С.О.Макєєв, зав. відділом соціальних структур Інституту соціології НАН України, д.с.н., проф.
Дослідження проводиться методом контент-аналізу для оцінки стану і динаміки висвітлення ЗМІ суспільно-політичних процесів в країні.
Проект виконується Академією Української Преси за участю вчених Інституту соціології НАН України.
Дослідження було виконано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
31 жовтня 2011 об 11.00 у приміщенні Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні в Україні (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 25) відбулася презентація нових видань, перекладів з німецької мови серії «Бібліотека масової комунікації» Академії Української Преси – «Медіа-політика в інформаційному суспільстві» Манфреда Мая (видано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Гете Інституту в Україні) та «Репортаж» Міхаеля Галлера (видання книги стало можливим завдяки підтримці Посольства Німеччини в Україні).
27 жовтня 2011 року відбувся круглий стіл «Правове забезпечення кіноменеджменту: міжнародний досвід», організований Комітетом ВР з питань культури і духовності та МКФ «Молодість». На круглому столі обговорювалось питання політики в сфері кінематографу. Виступили представники міжнародних інституцій в сфері культурної політики – Голова Національної ради кіно Болгарії А.Янакієв, топ-менеджер Кінофонду Угорщини Е.Везер, керівник Кіноцентру Грузії М.Цурадзе. Виконавчий директор АУП О.Волошенюк доповіла про моделі кінополітики, спрямовані на підтримку кіно- та медіаосвіти в країнах Північної Європи.
30 вересня – 1 жовтня 2011 р. Академія Української Преси провела для журналістів та редакторів друкованих видань семінар «Як писати про цифрове мовлення».
Метою семінару стало надання зацікавленим представникам медіа громадськості знань та навичок, необхідних для якісного висвітлення запровадження в Україні цифрового ефірного мовлення націленого на телеглядачів.
Учасники семінару отримали інформацію щодо міжнародного досвіду впровадження цифрового телебачення, перебігу процесу його впровадження в Україні, обговорили інформаційні потреби різних цільових аудиторій та мали змогу зустрітись з провідними вітчизняними експертами. Учасники семінару також мали змогу обговорити майбутні публікації.
Учасники семінару були запрошені до участі в конкурсі на кращу публікацію щодо процесу впровадження цифрового мовлення в Україні.
Експертами та доповідачами виступили Людмила Гуменюк, медіа-експерт; Іван Полтавець, незалежний експерт, медіа-тренер.
Звіт про навчальний візит до Швеці, Данії та Фінляндії з метою ознайомлення з підходами до медіаосвіти
17-25 вересня 2011 р. за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувся стаді-візит з метою вивчення стану впровадження медіаосвіти до Швеції, Данії та Фіняндії.
Країна Організація з якою була проведена зустріч
Швеція
Стокгольм Медіа центр найтиражніших шведських газет – ранкової Dagens Nyheter,(www.dn.se) та вечірньої Expressen, (www.expressen.)
Стокгольм Громадська організація Медіа компас (www.mediekompass.se),
Директор Урсула Ендстром
Флемінсберг Міжнародний кліринг хауз для дітей, молоді та медіа Нордичного інформаційного центру досліджень медіа та комунікації
Проф. Сесілія фон Фелітцен, Координатор наукових програм
Кальмар FOJO – міжнародний медіа інститут
Директор Каріна Ромаре
Кальмар Гімназія Стагнеліуса
Директор гімназії, вчителі, учні
Кальмар Ресурсний центр з кіноосвіти для молоді
Менеджер центру, кіно педагог Магнус Ендвал
Кальмар Медіа центр газети Барометр ( місцева газета м.Кальмар)
Медіа педагог і медіа консультант Горен Андерсен
Данія
Копенгаген Данський кінонститут
Відділу по роботі з дітьми та молоддю
Керівник відділу, редактор дидактичних матеріалів для кінопедагогів
Фінляндія
Хельсінкі ГО Фінське суспільство для медіосвіти
Майе Лайне – координатор організації,
Ауті Фрізі – віце-президент Асоціації шкіл Фінляндії
Ханна Волман – координатор веб-сайту та програми КЕЛАМО
Лаурі Тітко –член Комісії з класифікації кіно та телепродукції
Хельсинкі Асоціації газет Фінляндії, проект Газети для освіти
Йонна Толонен, координатор
Програма навчального візиту була побудована таким чином, щоб максимально ознайомитись з діяльністю навчальних, дослідницьких державних інституцій та громадських об»єднань, які опікуються питаннями медіаосвіти. Серед них - провідний дослідницько-ресусний центр, бібліотека та центр видавничої справи в сфері медіаосвіти – Міжнародний кліринг хауз для дітей молоді , частина Нордікома - інформаційно-дослідницького центру 5 північних країн в сфері комунікації.
Також значна увага була присвячена перебуванню в місцях, де безпосередньо відбуваються навчання з медіаосвіти – як в гімназії, де учні вивчають медіа, так і медіацентрах приватних друкованих видань, які вже значний період часу працюють над тим, щоб молода аудиторія не втратили навички читання а з ними заодно і високий рівень розуміння свободи висловлювань та преси, який є частиною, можна навіть сказати, побутової культури північної Європи.
Основні висновки, які можуть бути впроваджені в Україні
Основна теза з якої виходили всі відвідані нами організації, що сьогодні середній час спілкування дитини з медіа складає 6-7 годин на добу, отже саме медіа є на сьогодні головним інструментом освоєння реальності і суспільство має реагувати на нові обставини.
1.Система медіаосвіти в Північній Європі не передбачає вивчення питань медіа лише в рамках одного предмету. Тут медіа вивчаються як інтегровані в програми:
вивчення шведської чи фінської мови, проте предмет передбачає не лише вивчення мови, як системи вживання, словотвір, фонетику чи морфологію, як це в Україні, а охоплює значно ширше коло питань до яких входять історія, література, сучасна історія країни
social science
Також медіа з фокусом на оволодіння мовою меді через створення медіатворів є істотною частиною програм гуманітарних гімназій ( старші класи).
2. Викладачі мають дотримуватись стандарту, якими знаннями та навичками учень має оволодіти після завершення курсу, але вільні в вибору яким чином досягнути цього. Тому учасники візиту спостерігали, що, досить часто, вчителі гімназій чи педагоги медіа центрів самі є авторами посібників ( виданих) за якими навчаються їх учні. Себто, ми спостерігали самостійність, розуміння високої місії викладача, зацікавленість і бажання не просто проводити заняття, а й займатись розробками посібників.
3. Одним з наймогутніших гравців в сфері медіосвіти є власне сама індустрія медіа. Так наприклад Асоціації газет країн Північної Європи вже більше 10 років, як започаткували і все більше опікуються ( з приходом нових медіа) систему медіа центрів, які існують фактично при кожному виданні. Це спеціально обладнані комплекси, де школярі округи, де поширюється газета приходять на заняття, вивчають організацію праці в редакції, отримуються навички з підготовки газети ( верстка, інтерв»ювання, підготовка репортажу тощо). Лише коротко перечислимо основні напрямки проектів «Газети в освіті», які діють в Північній Європі:
- підготовка щотижневих планів медіа освітніх уроків;
- вільний доступ до газет з боку шкіл та педагогів;
- постійнодіюча система навчання для учнів безпосередньо в редакціях;
- підготовка спеціальних практичних посібників для поширення
- публічні акції та події ( наприклад Тиждень газети) в Фінляндії
- проведення спеціальних акцій та програм для молоді, яка покидає домівку і починає жити самостійно
Звичайно, в описаних випадках ми маємо справу з систему ЗМІ,які мають найвищий індекс в сфері свободи слова з соціально-відповідальною індустрією. Але безумовно, що в основі діяльності партнерство ЗМІ та школи, випадки якого в Україні достатньо рідкісні.
4. Один з основних підходів – це вивчення медіа через створення медіа текстів, тобто виробництво медіатворів. Тому дуже важлива складова медіаосвіти – це он-лайн ресурси, форуми, де можна виставити власну роботу, отримати відгук, отримати інформацію про розвинену систему кіно- та медіа фестивалів для молоді тощо.
5. Окрім суто «польової роботи» з організації показів, візитів, ділових ігор для дітей, дуже важлива складова медіа освітньої діяльності – дидактичні матеріали, кейси, ілюстрації, навчальні фільми, комп’ютерні програми, які поширюють всі відвідані нами організації.
Ще одна необхідна умова – це постійні моніторинги, соціологічні дослідження стосовно спілкування дітей і медіа.
6. Джерела фінансування програм з медіосвіти – це переважно державні кошти через систему кіно інститутів, чи інститутів, тобто недержавних організацій ,які отримують державну дотацію і провадять державну політику в сфері культури та освіти. Кошти з боку провідних гравців індустрії медіа – як у випадку з асоціаціями газет. Значну роль відіграє також ентузіазм і суспільна ангажованість викладачів шкіл та медіа консультантів і медіа- та кіно педагогів, які працюють з дітьми.
Проекти, які були заплановані безпосередньо під час візиту
1. Були проведені переговори з FOJO медіа інститутом – найбільшим навчальним центром для журналістів Північної Європи про співпрацю щодо організацію навчального візиту українських медіа педагогів до Швеції. Позаяк дуже важливо побачити як практично відбуваються заняття з медіосвіти.
2. В рамках діяльності з проведення регіональних семінарів для медіа педагогів,які викладають предмет «медіаосвіта» в українських школах ( 80 осіб) було запрошення для прочитання лекцій декілька фахових медіа консультантів.
3. Асоціації газет закликали приєднатись українську асоціацію до Комітету молодих читачів, який діє в рамках Всесвітньої асоціації газет
Звіт про навчальний візит до Швеці, Данії та Фінляндії з метою ознайомлення з підходами до медіаосвіти
17-25 вересня 2011 р. за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувся стаді-візит з метою вивчення стану впровадження медіаосвіти до Швеції, Данії та Фіняндії.
Країна Організація з якою була проведена зустріч
Швеція
Стокгольм Медіа центр найтиражніших шведських газет – ранкової Dagens Nyheter,(www.dn.se) та вечірньої Expressen, (www.expressen.)
Стокгольм Громадська організація Медіа компас (www.mediekompass.se),
Директор Урсула Ендстром
Флемінсберг Міжнародний кліринг хауз для дітей, молоді та медіа Нордичного інформаційного центру досліджень медіа та комунікації
Проф. Сесілія фон Фелітцен, Координатор наукових програм
Кальмар FOJO – міжнародний медіа інститут
Директор Каріна Ромаре
Кальмар Гімназія Стагнеліуса
Директор гімназії, вчителі, учні
Кальмар Ресурсний центр з кіноосвіти для молоді
Менеджер центру, кіно педагог Магнус Ендвал
Кальмар Медіа центр газети Барометр ( місцева газета м.Кальмар)
Медіа педагог і медіа консультант Горен Андерсен
Данія
Копенгаген Данський кінонститут
Відділу по роботі з дітьми та молоддю
Керівник відділу, редактор дидактичних матеріалів для кінопедагогів
Фінляндія
Хельсінкі ГО Фінське суспільство для медіосвіти
Майе Лайне – координатор організації,
Ауті Фрізі – віце-президент Асоціації шкіл Фінляндії
Ханна Волман – координатор веб-сайту та програми КЕЛАМО
Лаурі Тітко –член Комісії з класифікації кіно та телепродукції
Хельсинкі Асоціації газет Фінляндії, проект Газети для освіти
Йонна Толонен, координатор
Програма навчального візиту була побудована таким чином, щоб максимально ознайомитись з діяльністю навчальних, дослідницьких державних інституцій та громадських об»єднань, які опікуються питаннями медіаосвіти. Серед них - провідний дослідницько-ресусний центр, бібліотека та центр видавничої справи в сфері медіаосвіти – Міжнародний кліринг хауз для дітей молоді , частина Нордікома - інформаційно-дослідницького центру 5 північних країн в сфері комунікації.
Також значна увага була присвячена перебуванню в місцях, де безпосередньо відбуваються навчання з медіаосвіти – як в гімназії, де учні вивчають медіа, так і медіацентрах приватних друкованих видань, які вже значний період часу працюють над тим, щоб молода аудиторія не втратили навички читання а з ними заодно і високий рівень розуміння свободи висловлювань та преси, який є частиною, можна навіть сказати, побутової культури північної Європи.
Основні висновки, які можуть бути впроваджені в Україні
Основна теза з якої виходили всі відвідані нами організації, що сьогодні середній час спілкування дитини з медіа складає 6-7 годин на добу, отже саме медіа є на сьогодні головним інструментом освоєння реальності і суспільство має реагувати на нові обставини.
1.Система медіаосвіти в Північній Європі не передбачає вивчення питань медіа лише в рамках одного предмету. Тут медіа вивчаються як інтегровані в програми:
вивчення шведської чи фінської мови, проте предмет передбачає не лише вивчення мови, як системи вживання, словотвір, фонетику чи морфологію, як це в Україні, а охоплює значно ширше коло питань до яких входять історія, література, сучасна історія країни
social science
Також медіа з фокусом на оволодіння мовою меді через створення медіатворів є істотною частиною програм гуманітарних гімназій ( старші класи).
2. Викладачі мають дотримуватись стандарту, якими знаннями та навичками учень має оволодіти після завершення курсу, але вільні в вибору яким чином досягнути цього. Тому учасники візиту спостерігали, що, досить часто, вчителі гімназій чи педагоги медіа центрів самі є авторами посібників ( виданих) за якими навчаються їх учні. Себто, ми спостерігали самостійність, розуміння високої місії викладача, зацікавленість і бажання не просто проводити заняття, а й займатись розробками посібників.
3. Одним з наймогутніших гравців в сфері медіосвіти є власне сама індустрія медіа. Так наприклад Асоціації газет країн Північної Європи вже більше 10 років, як започаткували і все більше опікуються ( з приходом нових медіа) систему медіа центрів, які існують фактично при кожному виданні. Це спеціально обладнані комплекси, де школярі округи, де поширюється газета приходять на заняття, вивчають організацію праці в редакції, отримуються навички з підготовки газети ( верстка, інтерв»ювання, підготовка репортажу тощо). Лише коротко перечислимо основні напрямки проектів «Газети в освіті», які діють в Північній Європі:
- підготовка щотижневих планів медіа освітніх уроків;
- вільний доступ до газет з боку шкіл та педагогів;
- постійнодіюча система навчання для учнів безпосередньо в редакціях;
- підготовка спеціальних практичних посібників для поширення
- публічні акції та події ( наприклад Тиждень газети) в Фінляндії
- проведення спеціальних акцій та програм для молоді, яка покидає домівку і починає жити самостійно
Звичайно, в описаних випадках ми маємо справу з систему ЗМІ,які мають найвищий індекс в сфері свободи слова з соціально-відповідальною індустрією. Але безумовно, що в основі діяльності партнерство ЗМІ та школи, випадки якого в Україні достатньо рідкісні.
4. Один з основних підходів – це вивчення медіа через створення медіа текстів, тобто виробництво медіатворів. Тому дуже важлива складова медіаосвіти – це он-лайн ресурси, форуми, де можна виставити власну роботу, отримати відгук, отримати інформацію про розвинену систему кіно- та медіа фестивалів для молоді тощо.
5. Окрім суто «польової роботи» з організації показів, візитів, ділових ігор для дітей, дуже важлива складова медіа освітньої діяльності – дидактичні матеріали, кейси, ілюстрації, навчальні фільми, комп’ютерні програми, які поширюють всі відвідані нами організації.
Ще одна необхідна умова – це постійні моніторинги, соціологічні дослідження стосовно спілкування дітей і медіа.
6. Джерела фінансування програм з медіосвіти – це переважно державні кошти через систему кіно інститутів, чи інститутів, тобто недержавних організацій ,які отримують державну дотацію і провадять державну політику в сфері культури та освіти. Кошти з боку провідних гравців індустрії медіа – як у випадку з асоціаціями газет. Значну роль відіграє також ентузіазм і суспільна ангажованість викладачів шкіл та медіа консультантів і медіа- та кіно педагогів, які працюють з дітьми.
Проекти, які були заплановані безпосередньо під час візиту
1. Були проведені переговори з FOJO медіа інститутом – найбільшим навчальним центром для журналістів Північної Європи про співпрацю щодо організацію навчального візиту українських медіа педагогів до Швеції. Позаяк дуже важливо побачити як практично відбуваються заняття з медіосвіти.
2. В рамках діяльності з проведення регіональних семінарів для медіа педагогів,які викладають предмет «медіаосвіта» в українських школах ( 80 осіб) було запрошення для прочитання лекцій декілька фахових медіа консультантів.
3. Асоціації газет закликали приєднатись українську асоціацію до Комітету молодих читачів, який діє в рамках Всесвітньої асоціації газет
7-9 вересня 2011 р. у м. Буча (Київська обл.) Представництво Фонду Фрідріха Науманна в Україні та Білорусі і Академія Української Преси провели Модуль «Як писати про економіку доступно» Школи соціальної журналістики. В рамках школи пройшов майстер-клас проф., докт. екон. н. В.Пинзеника. Тренерами виступили Іван ПОЛТАВЕЦЬ – економіст, магістр економіки (Київська Школа Економіки) і Олег ХОМЕНОК – Радник з друкованих медіа Інтерньюс Нетвок, медіа-тренер.
1 вересня 2011 р. за сприяння Європейської медіа-платформи відбулася лекція професора Орхузського університету, засновника Європейської Літньої школи з управлення Інтернетом Вольганга Кляйнвахтера з студентами Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка