2-3 листопада 2006 р. в приміщенні МБФ Академія Української Преси відбувся CЕМІНАР-ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДРУЧНИКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ «ЖУРНАЛІСТСЬКА ЕТИКА».
Автори підручника - Валерій Іванов, Президент Академії Української Преси, завідувач кафедри масово- інформаційної діяльності Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, член Комісії з журналістської етики та Володимир Сердюк, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Підручник складається з 12 розділів, у яких розглянуто такі наріжні проблеми, як журналіст та суспільство, журналіст і джерела інформації, журналіст і влада, журналістика в період виборів. Автори переконливо застерігають молодих фахівців від змішування журналістики з політичними змаганнями, рекламою та бізнесом, від лобіювання певних інтересів та поглядів, наголошують на необхідності неупередженого і прискіпливого ставлення до джерел інформації.

Підручник підготовлено та видано за підтримки Фонду Глобальних Можливостей Міністерства Закордонних Справ Великої Британії.

Доповідачі семінару – презентації - Володимир Мостовий, Голова Комісії з журналістської етики, Головний редактор тижневика «Дзеркало тижня», Сергій Гузь, Голова Незалежної медіа-профспілки України, член Комісії з журналістської етики та інші.

Організатори семінару – Комісія з журналістської етики та ГО Хартія-4. Учасники – викладачі ВНЗ м. Києва, які готують працівників ЗМІ. Організатори також передбачають розповсюдити підручник серед всіх ВНЗ цього профілю, що мають державну акредитацію.

Контактна особа: Ігор Солдатенко
тел: (050) 358-0141.

Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Академія Української Преси спільно провели перший семінар для урядових прес-служб: «Уряд у діалозі: сучасні технології політичної комунікації».

З метою орієнтації прес-служби на досягнення максимального успіху з інформування населення і вироблення позитивного іміджу свого відомства, досягнення оптимального контакту із пресою як засобом інформування суспільства, ми провели один з трьох одноденних семінарів за участю досвідчених тренерів з України і Німеччини.

Протягом тренінгу обговорювались такі питання: як зробити інформацію про керівництво відомства максимально відкритою та доступною для преси; як реагувати на запити преси; як отримати інформацію та організувати внутрішньо корпоративні контакти для оперативного отримання точної інформації; що необхідно журналісту; як розробити іміджевий пакет міністерства; як поводити себе у кризових ситуаціях; як побудувати середню або довгострокову діяльність корпоративної комунікації.

Академія Української Преси за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» провела круглий стіл «Україні - незалежні медіа: питання роздержавлення».

Під час круглого столу обговорювались такі питання, як світовий досвід та моделі роздержавлення, юридичні аспекти роздержавлення друкованих ЗМІ, роль журналістських організацій у захисті прав журналістів при роздержавленні мас-медіа та перші кроки до роздержавлення в Україні.

Учасники круглого столу - представники Комітету ВР зі свободи слова та інформації, Державного Комітету з телебачення та радіомовлення України, Міністерства юстиції України, Національної Спілки Журналістів України, редактори регіональних видань, представники міжнародних організацій та посольств, медіа-юристи.

Круглий стіл завершив серію семінарів з медіа-менеджменту, організованих Академією Української Преси для працівників державних і комунальних газет, які в травні-червні відбулись у Запоріжжі, Херсоні, Черкасах та Хмельницькому.

Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Академія Української Преси пропонують серією заходів для урядових прес-служб: «Уряд у діалозі: сучасні технології політичної комунікації».

З метою орієнтації прес-служби на досягнення максимального успіху з інформування населення і вироблення позитивного іміджу свого відомства, досягнення оптимального контакту із пресою як засобом інформування суспільства, ми маємо намір провести три одноденні семінари за участю досвідчених тренерів з України і Німеччини.

Планується обговорення і тренінги з таких питань: як зробити інформацію про керівництво відомства максимально відкритою та доступною для преси; як реагувати на запити преси; як отримати інформацію та організувати внутрішньо корпоративні контакти для оперативного отримання точної інформації; що необхідно журналісту; як розробити іміджевий пакет міністерства; як поводити себе у кризових ситуаціях; як побудувати середню або довгострокову діяльність корпоративної комунікації.

Перший семінар відбудеться 20 жовтня у Києві. Прес-служби міністерств та урядових організацій можуть направити 1 - 2 співробітників для участі в цьому курсі з підвищення кваліфікації.

Академія Української Преси опублікувала український переклад німецького німецького підручника "Пошук і збір інформації", Міхаеля Халера. Автор є професором загальної та спеціальної журналістики в Лейпцизькому університеті та науковий директор Інституту досліджень практичної журналістики при цьому університеті. До цього він 25 років працював журналістом - спершу газетним репортером журналу "Шпігель", а пізніше відповідальним газети "Цайт".

Пошук і збір інформації ще ніколи не були такими важливими – і такими складними – як в епоху Інтернету. Усе знання цього світу здається доступним. Але що є справді новим, що достовірним? Через надлишок інформації більшість журналістів не мають змоги розгледіти суттєве. Ключ до вирішення проблеми називається «методичний пошук і збір інформації» і міститься в цьому класичному посібнику для підготовки журналістів. Доступно, систематично і з використанням численних прикладів Міхаель Халер розповідає про основи пошуку і збору інформації, описує допоміжні засоби, дає поради щодо отримання та оцінки інформації. При цьому однаковою мірою враховуються як «пастки» практики, так і рамкові умови законодавства.

Розповсюдженням видання займається видавництво "Центр Вільної Преси", тел.: 230 69 81. Aдреса: Бульвар Лесі Українки 26, 01133 Київ.

Академія Української Преси за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» запрошує працівників державних і комунальних газет на семінари з медіа-менеджменту.

Семінари розроблені для головних редакторів та медіа-менеджерів регіональних газет, які бажають покращити власний кваліфікаційний рівень ведення газетної справи. Учасники тренінгу отримають необхідні знання та навички з газетного менеджменту включаючи стратегічне планування, менеджмент персоналу, менеджмент редакції, рекламний менеджмент, менеджмент розповсюдження, маркетинг.

Семінари будуть проведені
30 - 31 травня у Запоріжжі (реєстрацію учасників завершено),
26 - 27 червня у Херсоні,
20 - 21 червня у Черкасах,
29 - 30 червня у Хмельницькому.

Брати участь у тренінгу також запрошуються редактори та медіа-менеджери з сусідніх областей.

Просимо надіслати заявку на участь у тренінгу. Прийом заявок припиняється за тиждень до початку семінару, але в зв’язку з обмеженістю місць просимо висилати заявки заздалегідь.

Просимо також повідомляти, чи необхідно для вас бронювати номер у готелі. Всі витрати, пов’язані з семінаром, ми беремо на себе.

З питаннями звертайтесь до Астрід Коль за тел. (8044) 2861336 або astrid-kohl@aup.com.ua.

Східноєвропейську програму для молодих журналістів було засновано у 2001 році. Щороку вона надає можливість 8 східноєвропейським та 8 німецьким журналістам пройти практику у одному з німецьких та зарубіжних засобів масової інформації. Стипендіати працюють у якості гостя у одному з німецьких/зарубіжних засобів масової інформації та готують паралельно матеріали для своїх редакцій. Країнами обміну є Росія, Україна, Грузія, Вірменія та Азербайджан. Основною ідеєю програми Маріон Грефін Дьонгофф є міжнародний обмін між засобами масової інформації.
Програма триває з 2 жовтня по 30 листопада 2006 р.
Кінцевий термін подання заявки: 15 квітня 2006 р.

Стипендія

Стипендія становить разову виплату у розмірі 3.350 євро. Ця сума розрахована на покриття дорожніх витрат та проживання за кордоном. Від стипендіатів очікується часткове самофінансування.
Програма починається в кінці вересня вступним триденним курсом у Бонні, участь у якому беруть всі стипендіати зі Східної Європи та Німеччини. Безпосередньо після цього розпочинається двомісячна робоча практика у гостьовій країні. Перенести час практики неможливо.
Виборча комісія IJP обирає країну та відповідний засіб масової інформації, у якому буде проходити практика. При цьому комісія намагатиметься врахувати побажання стипендіатів.
Завдання програми носить подвійний характер: по-перше, стипендіати повинні працювати протягом двох місяців у якості гостьових редакторів у певній східно-європейській/німецькій редакції. По-друге, IJP очікує, що вони також будуть виступати в ролі зарубіжних кореспондентів для своєї власної редакції.

Подача документів

Подавати документи на участь у програмі має право будь-який журналіст, який працює у будь-якій сфері журналістики, віком від 25 до 35 років, який обіймає посаду волонтера, редактора або штатного співробітника засобу масової інформації (друковані видання, радіо, телебачення, інтернет). Претенденти мають добре володіти російською мовою, щоб бути у змозі порозумітися зі своїми східно-європейськими колегами. Документи на участь у програмі слід подати до 15 квітня 2006 року.
До письмової заяви про бажання взяти участь у конкурсі слід додати:
- Обгрунтування мети поїздки.
- Детальну біографію у табелярній формі німецькою мовою (вкл. дату народження, телефон, факс, адресу електронної пошти) з фотографією.
- Три друкованих матіріали (не більше). Теле- та радіожурналісти можуть прислати текстовий варіант своїх програм, без аудіо- чи відеокасет.
- Відгук від керівника відділу або головного редактора щодо сфери журналістської діяльності. Вільні журналісти надають відгук від свого найважливішого замовника. Відгук служить насамперед доказом того, що журналісти отримують відпустку на час своєї поїздки до Східної Європи.
- Документ, що підтверджує знання російської/німецької мов (свідоцтва, дипломи мовних курсів тощо).
- Можливо вказати країну та засіб масової інформації, якому надається перевага.
Пакет документів повинен бути повним. Інформацію про надання/ненадання стипендії буде надано у травні/червні. Після закінчення програми стипендіат зобов’язаний надати як мінімум тристорінковий звіт про здобутий досвід, а також копії опублікованих матеріалів.

Адреса, на яку слід пересилати заяви про бажання взяти участь у проекті:

"Gräfin-Dönhoff-Programm"
c/o IJP, Miodrag Soric (Koordinator)
Von-Halbergstraße 28
53125 Bonn

Колишні стипендіати

Програма не вичерпується двома місяцями. Для підтримки контактів між колишніми практикантами заплановано проводити регулярні двосторонні зустрічі.

Академія Української Преси та Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні провли семінар у Івано-Франківську присвячений роздержавленню комунальних мас-медіа. Учасники семінару - керівники комунальних видань Івано-Франківської області. На семінарі йшла розмова про взаємодію преси та влади, а також про необхідності роздержавлення медіа. Редакції, що вирішили роздержавлюватись отримали консультації. Тренерами семінару є Валерій ІВАНОВ та Олег ХОМЕНОК.

В листопаді частка внутрішньополітичних новин на екранах стартового рівня президентської кампанії - 2004 року. Порівняння показників з березнем 2005 року демонструє зменшення кількості новин без посилань на джерело інформації, та збільшення повідомлень, де присутні 2 точки зору. Так в кожному третьому повідомленні в новинах СТБ представлені дві точки зору (35%), а найменше таких повідомлень на Інтері (14%). У власне політичних повідомленнях даний показник помітно вище - 27% (проти 22% у жовтні), насамперед, за рахунок новин СТБ і Тоніса ( де цей показник складає 52% та 47% відповідно). З інших тенденцій слід відмітити, що став значно помітнішим конфліктний контекст, так саме в конфліктному контексті обговорювалося майже половина повідомлень на СТБ та ТРК “Україна” (48%), що опосередковано свідчить, що і медіа вже вступили на тропу війни.
На каналах, як і в суспільстві в цілому, відбулося позиціювання влади: "новітня" vs. "нова" vs. "стара". В листопаді увага до дій влади була представлена, в основному, увагою до Президента. Він і залишається головною фігурою на телеекрані. Діюча влада домінує в зоні уваги і синхронах новинних програм. В зображенні, так чином, дещо вирівнюється дисбаланс, помічений в жовтні, коли, так звана «нова влада» значно частіше була в центрі уваги. Лідерами неоднозначних оцінок в листопаді стали діяльність Кабміну та Секретаріату Президента - саме в оцінках цих інституцій іронічні оцінки переважають над позитивними, а найбільше їх пролунало на адресу Кабінету Міністрів (21%) та Секретаріату Президента (17%). Лідером же негативних оцінок стала - Генеральна прокуратура (7%).
Характерна особливість листопадового ефіру – партії активно створюють різноманітні інформаційні приводи, але майже ніде не йдеться про сутнісний аспект виборів – обговорення та представлення партійних програм.
Якщо говорити про основні тематичні пріоритети місяця, то в листопаді головними подіями були нові призначення у владі, зокрема на посади голів ОДА (4.5%), діяльність Президента (4.3%) та підготовка до майбутніх виборів (4.1%). Діяльність В.Ющенка домінувала в новинах Інтеру та Нового каналу (9% та 8% відповідно), найчастіше згадувалася й в контексті інших подій (7.2% в цілому, 16% в новинах ICTV). Дещо збільшилась увага каналів до парламентських виборів у листопаді вона складала 15% основних повідомлень (4.5 допоміжних), тоді як в жовтні 12% (з них 6,8 допоміжних). Серед політичних інститутів у порівнянні з жовтнем збільшилася увага до силових відомств (з 15% до 24%), міністерств (з 12% до 21%) та фігури Президента (з 38% до 43%).
Лідером уваги до політичних партій став НС “Наша Україна” – 8%,. КПУ згадувалася у 4% повідомлень, Партія Регіонів та БЮТ у 3% повідомлень. У "десятку уваги" у новинах увійшли також ряд партій, що не займала раніше ці місця, але які створили на цьому тижні особливі інформаційні приводи (КУН, УНА-УНСО, "Пора", "Громада“).
Увага до президента В.Ющенка значно вища за увагу до прем’єр-міністра Ю.Єханурова: 30% проти 8% (у жовтні : 36% проти 16%). Третя за увагою в новинах листопада лідер БЮТ Ю.Тимошенко – 7%, четвертий – спікер ВР В.Литвин (5%), лідер партії Регіонів В.Янукович займає 9-те місце (3%). Половина згадувань про В.Литвина супроводжуються його синхроном. Синхрон Ю.Єханурова також є присутнім майже в половині згадувань про нього (42%), у В.Януковича - лише у чверті всіх згадувань (25%), у Ю.Тимошенко у п'ятій частини згадувань (22%). Слід зазначити, що Ю.Тимошенко жодного разу не фігурувала в новинах ICTV, а В.Янукович - в новинах Нового каналу.
Беззаперечним лідером синхрону в новинах листопада залишається Президент В.Ющенко, якому належить 24% прямого ефіру політиків (1155 сек.), виступи на всіх каналах (від 258 сек. у новинах Інтеру до 30 сек. на Тонісі). Лідери ж партій та блоків, які претендують подолати 3% бар’єр на виборах-2006, мали наступні обсяги синхрону: Ю.Тимошенко – 203 сек., В.Янукович – 195 сек., В.Литвин – 190 сек., П.Симоненко – 71 сек., О.Мороз – 42 сек.
Так що, якщо увага до Президента Кучми обчислювалась в листопаді 2004 року 10%, то Президент Ющенко в 2005 році має показник уваги 35%.
Слід зазначити . що канали досить диференційовано надають новинний ефір провідним політикам. Ю.Тимошенко мала синхрон у новинах на УТ-1, Новому каналі, СТБ, Тонісі, тоді як В.Янукович не мав синхрону саме на цих каналах. У новинах ІCTV і 5-го каналу не було синхрону ні того, ні іншого лідера:, НТН, навпроти, - надав ефір обом. В.Литвин також не говорив у новинах на Новому каналі, СТБ, Тонісі, НТН. О.Мороз мав синхрон на двох каналах - УТ-1 та ТРК "Україна".
У цілому, частка уваги в новинах до представників діючої влади складає 65% всієї уваги до політиків, частка синхрону - 59% усього синхрону політиків (у жовтні -57% і 80% відповідно).
Основними суб’єктами в новинах про Україну залишаються політичні інститути – 79%, 59% - склали політичні персони, 29 % - політичні партії. Серед політичних інститутів безперечним лідером залишається Президент увага до нього збільшилась від 39% та 43 %, на тому ж рівні тримається Кабмін - 20% у жовтні проти 19% в листопаді, значно посилилась увага до міністерств з 12 % до 21%.
Оцінка ж діяльності основних політичних гравців залишається на рівні жовтня, лише помітно збільшилась доля критики в сторону Секретаріату Президенту та Кабміну.
В цілому, ми може констатувати, що «новітня влада»є лідером представлення в новинних програмах згідно всіх показників, як по показнику уваги, так і по показниках рейтингу та кількості синхронів, які звучать з телеекранів. Деякі коливання рейтингів викликані присутністю певних специфічних подій, які відбувались 6-7 листопада і не можуть розцінюватись як сталий поступ деяких партійних інституцій. Отже ситуацію в медійному просторі можна розцінювати як таку, що має поступ до квазідемократичного, коли приділяючи значну увагу «новішій владі», кожен буде опікувати власного фаворита.
Проте слід констатувати ,що журналісти стали більш уважнішими в царині виконання свої професійних обов’язків і більше звертають увагу на такі незаперечні правила, як посилання на джерело інформації і залучення декількох точок зору.

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Академії Української Преси