Комісія з журналістської етики констатує, що під час президентської виборчої кампанії-2004 спостерігаються численні порушення Етичного кодексу українського журналіста. Особливе занепокоєння викликає необ’єктивне, спотворене висвітлення суспільно значущих подій, однобоке їх тлумачення, відсутність плюралізму. Глядачі й слухачі телерадіоновин, читачі друкованих та Інтернет видань – як центральних, так і регіональних – часто одержують недостовірну інформацію, яка спрямована на підвищення чи зниження рейтингу певного кандидата в президенти.
Комісія наголошує, що більшість подібних порушень трапляються не стільки з безпосередньої вини журналістів, як через тиск на них владних структур і політичних сил, власників і керівників телерадіокомпаній та газет і журналів. Все це призводить до протестів частини журналістських колективів.
Підтвердженням цьому стали:
підтримка 335-а колегами виступу журналістів телеканалів “ICTV”, “Інтер”, “Новий”, “НТН” та “Тоніс” проти цензури;
позиція семи журналістів “Телевізійної служби новин” каналу “1+1”, які на знак протесту проти недотримання професійних стандартів телекомпанією звільнилися з роботи;
ініціатива журналістів програми “Вісті” НТКУ та їх колег з “ICTV” підписати угоду з керівниками телекомпаній про редакційну політику;
звільнення ведучого програми “Вісті” на Першому національному телеканалі за відмову читати новини за “темниками”;
акція журналістів проти цензури біля Київського телецентру 16 листопада 2004 р.
Зважаючи на ці обставини і з метою сприяння журналістам чесно виконувати свій професійний обов’язок, врегулювання конфліктних ситуацій між працівниками та власниками мас-медіа Комісія вважає доцільним рекомендувати усім творчим колективам розробити і підписати угоду про засади редакційної політики та взаємопорозуміння між журналістами і керівниками та власниками ЗМІ. Основою такої угоди, на думку Комісії, має стати Етичний кодекс українського журналіста. Особливу увагу при цьому Комісія пропонує звернути на такі пункти Кодексу:
1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.
2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.
Комісія закликає журналістів ініціювати створення редакційних кодексів (угод) про професійні засади діяльності, а редакторів та власників ЗМІ – сприяти запровадженню таких документів.
Ухвалено на засіданні Комісії з журналістської етики 17 листопада 2004 року.
Голова Комісії
Володимир Мостовий
Академія Української Преси презентувала чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – вересень 2004) та політичної реклами (липень 2004 – вересень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – вересень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз недійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(11 хвиля)
Вибори президента залишаються основною темою політичного тижня.
У вересні продовжувала зростати частка внутрішньополітичних новин у загальному потоці: до 37% у порівняні з 35% у серпні та 25% в червні. Головною темою тижня у телевізійних новинах другий місяць поспіль стають президентські вибори (15% новинного потоку у вересні та 13% у серпні) До цього — це була діяльність чинного президента.
Зберігається тенденція однобічного представлення подій у новинних програмах (90% у середньому у вересневому потоці, 92% новин з однією точкою зору в серпні). Найменша доля у 5 каналу (56 %), найбільша — у УТ-1 (96 %).
Наближення виборів не позначається на контексті обговорення подій: в липні, серпні й у вересні дві третини новин подаються у позитивному та нейтральному контексті.
Як і в попередні місяці в кожній шостій новині джерело інформації не вказується.
Блок "Наша Україна“ третій місяць залишається лідером уваги у теленовинах серед колективних учасників передвиборчого процесу: 7.5% згадувань у вересні, 6% — у серпні, 4.5% — у липні. Він же — лідер за кількістю негативних й іронічних оцінок (у вересні таких оцінок у півтора рази більше, аніж у липні: 2.3% vs 1.4%).
Три останні місяці теленовини зосередили свою увагу на В.Януковичу: він випереджає за рейтингом уваги діючого президента, а увага до нього у вересні й серпні удвічі вища за увагу до основного політичного опонента В. Ющенко (20% vs. 10% у вересні й 23% vs. 11% у серпні). На два позитивних повідомлення про В.Ющенка приходиться одне негативне чи іронічне; щодо В.Януковича — на вісім позитивних одне —негативне чи іронічне. В.Ющенко — лідер негативно-іронічного представлення на провідних каналах українського телебачення.
У липні, серпні й вересні В.Януковичє безумовним лідером за часткою синхрону в теленовинах серед претендентів на посаду президента (13% у вересні, 8% у серпні). Синхрон В.Ющенка практично відсутній у новинах першого тижня вересня (можливо у зв’язку із хворобою).
Цікаво дослідити, як змінювався синхрони на каналах 20-22 вересня 2004 р. (21 вересня — заява В.Ющенка в Верховній Раді з приводу своєї хвороби. 20 вересня — В.Янукович: 95 сек., В.Ющенко: 0 сек.; 21 вересня — В.Янукович: 129 сек., В.Ющенко: 426 сек.; 22 вересня — В.Янукович: 378 сек., В.Ющенко: 0 сек. Таким чином, підвищення уваги та обсягу синхрону В.Ющенко обмежувалося тільки одним днем: 21 вересня 2004.
ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМАУ ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(2 хвиля)
Рекламні стратегії каналів: перевага явної реклами (ролики, виступи кандидатів у президенти), не виключаючи латентних форм (в інших програмах, "анонімний кандидат").
Рекламні стратегії кандидатів: 1) більшість кандидатів представлені в рекламному потоці, проте істотно диференційовані за кількістю й обсягом рекламних повідомлень; 2) Pro & Contra (використання жанру реклами, анти-реклами).
Лейтмотив реклами: "Так" (“мій вибір”) vs. “Вибір 2004” (“їхній вибір”).
Рекламні іміджі: варіюються в просторі «Моральний імператив (зміна влади) vs. Соціальний прагматизм (наступність влади).
Третій місяць виборчої кампанії позначається домінуванням явної реклами.
У першої половині вересня кількість рекламних повідомлень у порівнянні з серпнем дещо зменшується (296 vs 363), проте обсяг часу політичної реклами збільшується у 2.5 рази (26185 сек vs 10627 сек) за рахунок того, що більшість політичної реклами складає спеціальна рекламна продукція — рекламні ролики (84% повідомлень та 94% часу у вересні vs 69% та 49% у серпні).
Обсяг в одиницях часу зростає також за рахунок появи політичної реклами майже усіх кандидатів. Проте тільки у половини з них частка повідомлень перевищує 1% в рекламному потоці. Частка реклами (повідомлень/часу) В.Ющенка залишається найбільшою (38%/22%). Частки реклами Р.Козака, О.Яковенко, Ю.Збітнєва, Л. Чернівецького займають по 5-10% усіх повідомлень/4-7% усього часу. Пряма реклама В.Януковича складає 4%/5%, непряма реклама – 3%.
УТ-1 та 5-й канал й у вересні залишаються основними трансляторами політичної реклами (53% усіх рекламних повідомлень та 87% усього ефірного часу проти 61% та 65% відповідно у серпні). В перший місяць осені кандидати агітують, головним чином, за себе, а не проти конкурентів, проте, як у серпні, кожне четверте рекламне повідомлення містить анти-рекламу, яка насамперед спрямована на фаворитів президентської кампанії. В вересні частка анти-реклами В.Ющенко вдвічі віща за частку анти-реклами В.Януковича (20% vs. 10% усіх повідомлень).
На аналізованому вересневому тижні телебачення продовжує просувати чотири ключових рекламних ідеї: 1) “соціальний патронаж”(В.Янукович); 2) “раціональний вибір” (О.Мороз, П.Симоненко, А.Кінах); 3)“моральний імператив” (В.Ющенко, Л.Черновецький, Ю.Збітнєв); 4) “попередження про загрози” (О.Базилюк, Р.Козак, О.Яковенко, В.Кононов).
Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі сприяє покращенню розуміння та знань про Європейський Союз, серед представників ЗМІ та стимулює висвітлення європейських тем засобами масової інформації цих країн. З цією метою Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі оголосила проект, який на сьогодні реалізується Академією Української Преси.
Метою проекту є забезпечити журналістів, зокрема, регіональних, актуальною інформацією щодо процесів, що відбуваються в ЄС, наприклад, розширення ЄС, інституційні зміни, а також вплив на нових сусідів Європейського союзу.
Проект включає три компоненти, які пов’язані один з одним: візит 11 журналістів до Європейських інституцій в Брюсселі, який відбувся в липні 2004 року; електронний бюлетень, що інформує про актуальні події в Європейському союзі та розповсюджується з січня 2004 двічі на місяць; і останній компонент - видання посібника для журналістів з актуальною інформацією про ЄС, що буде опублікований восени 2004 року.
Академія Української Преси спільно з Українським центром економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова та фондом Конрада Аденауера в Україні провела експертну зустріч: „Медіа напередодні виборів: засіб інформування чи політичний інструмент?”
В ході зустрічі було продискутовано представлення провідними українськими телекомпаніями та пресою політичних новин напередодні виборів, а також проаналізована політична реклама на українському телебаченні.
Дебати базувались на результатах медіа моніторингу, що здійснюється Академією Української Преси спільно з Інститутом соціології Національної Академії Наук України.
Ведучі провідні науковці, політики, представники медіа, а також міжнародних організацій взяли участь у зустрічі та надали свої коментарі.
8 вересня 2004 р. Академія Української Преси провела презентацію десятої хвилі контент-аналізу новин провідних українських телеканалів в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Моделлю дослідження є контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця в прайм-тайм.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та Посольства США в Україні. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
Мета дослідження: визначення стану й динаміки політичного змісту новин. Під час десятої хвилі проаналізовано 48 випусків новин, всього 788 повідомлень.
18 червня відбувся Круглий стіл на тему “Політичні новини українських телевізійних компаній в контексті виборів", метою якого було проаналізувати представлення провідними українськими телеканалами важливих політичних новин напередодні президентських виборів в Україні восени 2004 року.
Круглий стіл організований Академією Української Преси (АУП) за підтримки Інституту Сталих Спільнот “Мережа Громадянської Дії в Україні” (UCAN), Агентства з міжнародного розвитку США (АМР) та Міжнародного фонду „Відродження”.
Дискусія під час круглого столу базувалася на результатах моніторингу українських провідних телекомпаній, що проводиться Академією Української Преси спільно з Інститутом Соціології НАН України з жовтня 2002. Коментарі за підсумками дослідження надавались провідними експертами в галузі політики, соціології та журналістики.
Участь у Круглому столі прийняли представники Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Адміністрації Президента України, Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення України.
