Академія української преси презентує чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – квітень 2005) на провідних українських телеканалах в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз медійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та Посольства США в Україні. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ
УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
(17 хвиля)
В квітні ключові показники провідних каналів телебачення були такі: 1) обсяги внутрішньополітичних новин залишаються максимальними, 2) менше стало новин без посилання на джерело інформації, 3) більше повідомлень із двома точками зору, 4) ширше конфліктне тло обговорення подій, 5) більш повне інформування суспільства, увага до гострих проблем, 6) менше коментарів з боку журналістів
Лояльність до влади вступає у суперечку з традиційними стратегіями каналів. Це проявляється у високій увазі до владних структур, при цьому відкритість влади вимагає більше ефіру; "нова опозиція" виглядає невиразною, нечисленною, небагатослівною; у фокусі новин були контраверсійні події, ініційовані владною командою; присутні коди сумніву в ключових фігурах; відбулося зростання інтересу до опозиційних партій і героїв.
Політичні новини протягом чотирьох місяців 2005 року є “україноцентричними”: частка внутрішньополітичних новин складає майже половину усіх новинних повідомлень (49% у лютому та 43% у квітні), що співставимо із показниками періоду президентської виборчої кампанії. Найбільше орієнтований на внутрішні події канал Тоніс (55% у березні та 67% у квітні); найменше - ICTV (30% у березні та 31% у квітні). Починаючи з лютого зменшується частка новин про Україну без посилання на джерело інформації: з 11% у лютому до 7% у квітні, а також повідомлень з особистими коментарями журналістів (з 89% у грудні до 46% у квітні).
Найрезонансніші події тижня – арешт Б.Колесникова (14%), діяльність президента В.Ющенка (9%), соціальні проблеми й зростання цін (6%). Активно обговорюється діяльність прем'єр-міністра Ю. Тимошенко (5,3%) та її відкладений візит у Москву (4,2%), допити посадовців у МВС (4,4%), справа Г.Гонгадзе (4,2%). Як головна подія справа Б.Колесникова безумовно домінує в новинах ТРК Україна (19%) й на Тонісі (15%). Про виклик колишніх високопосадовців для дачі показань частіше говорять на УТ-1, Інтері, СТБ (9-10% та 3-4%). У новинах 1+1, Нового каналу, 5-го каналу - пильніший інтерес до роботи прем'єр-міністра Ю. Тимошенко, включаючи її дії щодо нафтотрейдерів й майбутньої поїздки в Росію (8-12%, у тому числі на 1+1 - 7% повідомлень про ціни на бензин, на Новому каналі - 7% про відкладення візиту в Москву, на 5-м каналі - 4% про її діяльність в цілому). У новинах Тонісу й Нового каналу більше уваги приділяють справі Г. Гонгадзе (7-8%), на ТРК Київ - проблемам місцевої влади (8%).
Дві точки зору на події представлені у 19% повідомлень (у березні 21%). У 2005 році неоднозначне представлення подій - найхарактерніша риса новинних програм на Тонісі, 1+1, Новому каналі та 5-му каналі. Найдискусійніші події – діяльність місцевих органів влади та справа Б.Колесникова (67% та 56% повідомлень із двома точками зору відповідно). З різних політичних перспектив розглядаються також події, пов'язані з новою опозицією, акціями протесту, реприватизацією, політичною реформою (33-38% із двома точками зору). Діяльність президента В.Ющенка подається однозначно і як головна подія і тоді, коли вона обговорюється в контексті головної. На діяльність прем'єр-міністра Ю. Тимошенко частіше подається кілька точок зору (50% повідомлень про візит у Москву, 33% повідомлень про закриту в Україні "кримінальну справу“ щодо неї, 8% повідомлень про діяльність в цілому). Деякі події з'являються як менш однозначні, коли про них згадують у контексті інших подій: коли йдеться про плівки М.Мельниченка чи Фонд “Україна” як про головні події повідомлень, то представлена одна точка зору, коли вони фігурують у якості додаткових - 20-25% повідомлень містять дві точки зору.
У 2005 році суттєво змінився контекст обговорення подій в телевізійних новинах. Якщо у листопаді 2004 року 15% повідомлень подавалися в позитивному контексті, то у лютому-квітні цього року частка таких повідомлень зменшилася до 5-7%. Водночас значно розширився конфліктний, тобто дискусійний контекст – з 29% у грудні 2004 до 42-44% у березні-квітні 2005.
У квітні серед основних політичних інститутів суспільства лідирують президент і силові відомства, що згадуються в кожному четвертому повідомленні про Україну (25-26%). Причому, увага до інституту президентства, як показали новини в лютому-квітні 2004 р., має тенденцію знижуватися (41% у лютому, 32% у березні), увага до силових відомств залишається стабільною (22-25%). Майже такою ж є поточна увага й до місцевих органів влади (22%). Протягом року зростає увага до Суду - з 14% у лютому до 18% у березні та 19% у квітні. Увага до Секретаріату президента України постійна, нейтральна за оцінками й охоплює 3% повідомлень – такою ж у 2004 року була увага новин до Адміністрації президента Л.Кучми
Поміж колективних політичних суб’єктів вперше за рік лідером уваги стала опозиція: Регіони України (5%), опозиція в цілому (4%), СДПУ (о) – 3%. “Наша Україна” згадується у 2% повідомлень. Як правило, різні політичні сили представлені в позитивно-нейтральному контексті. Найбільшою часткою негативних чи іронічних оцінок характеризується “нова влада” – 2%.
Квітневі лідери уваги серед політичних персон - В.Ющенко (22% проти 30% у березні), Ю.Тимошенко (14% у квітні та березні) й Б.Колесников – 13%. Увага до В.Януковича залишається майже незмінною – 9% у лютому та по 7% у березні та квітні. Якщо серед політичних партій в новинах частіше згадуються опозиційні (у цілому 59% серед усіх згадувань про партії, причому протягом трьох останніх місяців цей показник зростає - з 45% у лютому), то серед політичних персон переважають члени “команди” В.Ющенка – 63% (68% у лютому). Якщо ряд гравців, які зійшли з політичної сцени, такі як І. Бакай та С. Ківалов, оцінюються в новинах переважно іронічно чи негативно, то найконтроверсійнішими персонами квітня можна вважати Б.Колесникова (4% усіх його оцінок мають позитивний характер, а 40% - негативний чи конфліктний), а також В. Януковича (15% - позитивних оцінок проти 19% іронічних чи негативних). Серед "нової влади" сумнівні оцінки одержують Р.Зварич і С.Піскун: кожна третя-четверта їхня оцінка - конфліктна, а у Ю.Тимошенко - кожна шоста. В цілому, представники опозиції частіше оцінюються в новинах іронічно\конфліктно чи негативно: 28% конфліктних оцінок проти 8% у представників “нової влади”. Мінімальний розрив у сумнівних оцінках опозиції та діючої влади характерний для ТРК Україна (17% проти 13%), максимальний - для Нового каналу, Тонісу, 1+1, СТБ (31-38% проти 6-12%)
Частка синхрону президента В.Ющенко в квітні 9%/872сек (у березні 8%/1021сек) і є такою ж, як у членів його “команди” - В.Стретовича та Є.Червоненко, а також Ю.Ключковського (9-10%). Стільки ж, скільки президент, говорить в ефірі Ю.Тимошенко (8% у квітні та березні, 862сек/719сек). У порівнянні з березнем дисбаланс у доступі до ефіру між представниками влади й опозиції дещо збільшився: частка загального синхрону опозиції у березні складала 18%, а в квітні 15%. Найбільший доступ до ефіру опозиція має на каналах Інтер (34%), Новому каналі (27%), ТРК Україна (22%), ICTV (22%)
У цілому, протягом трьох місяців правління нової влади канали за допомогою новин демонструють до неї лояльність, приділяючи високу увагу основним її структурам, транслюючи переважно нейтральний імідж, надаючи великий обсяг ефіру. Політики, що найкритичніше оцінюються в новинах, – це представники старої влади й нової опозиції. Проте, підвищена увага до контраверсійних подій, пов'язаних з діями команди президента, сумнівні оцінки деяких її ключових фігур й узагальненого образу "нової влади", зростання інтересу до опозиційних партій свідчать про те, що стратегіям каналів не притаманна виняткова політична прямолінійність, вони дотримуються власних правил, претендуючи на функції політичних гравців.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Академії Української Преси:
Академією Української Преси, Центром вільної преси, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" видано монографію Наталії Костенко та Валерія Іванова "Досвід контент-аналізу:моделі та практики".
ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
(16 хвиля)
Останнім часом медійна картина дещо змінилася: 1) стало менше новин без посилання на джерело інформації, 2) більше повідомлень із двома точками зору, 3) ширше конфліктний контекст обговорення подій, 4) рідше коментарі з боку журналістів.
В березні зберігається максимальний обсяг політичних новин. Спостерігається дисбаланс уваги на користь президента і дисбаланс ефіру – на користь команди. “Бонуси” уваги між гілками влади повернулися до традиційного розподілу.
Частка політичних новин в березні 2005 така ж, як у жовтні минулого року (45%), але в порівнянні з листопадом і груднем дещо знизилася. Найбільша частка політичних новин на Тонісі (55%), ТРК Україна та на 5-му каналі (51%). Новини ICTV віддають перевагу міжнародним подіям (23%), а також не політичним подіям, пов’язаним з Україною (10%). Частка новин без посилання на джерело інформації є найменшою з липня минулого року (8%).
Головна подія тижня – акції протесту громадян в Києві, Одесі, в Криму (8%). Як і минулого місяця діяльність президента В.Ющенка частіше згадується в контексті головної (5% в березні проти 9% в лютому). В новинах всіх каналів повідомляється про основні події, проте у ієрархії уваги до подій канали помітно відрізняються. На ТРК Київ та Тонісі головною подією став конфлікт навколо футбольного клубу “Динамо” (15% та 9% відповідно; соціальні проблеми найретельніше обговорювалися в новинах СТБ, а акції протесту на ТРК Україна – 17%).
Головна політична подія тижня відбувалася переважно у Києві (53% проти 46% у лютому). Регіональні преференції каналів залишаються стабільними: ТРК Україна частіше звертає увагу на події на Сході та Півдні, СТБ – на Заході та в Центрі України, ТРК Київ, Тоніс та 5-й канал - у березні розповідали переважно про події у столиці.
Дві точки зору на події представлені у 21% повідомлень – найбільша частка за весь період спостережень. В новинах Тоніса дві точки зору у 43% повідомлень, на Новому каналі – 31%, 1+1 – 29%. Такі події як зростання цін на перевезення чи конфлікт навколо “Динамо” обговорюються переважно з двох точок зору (63% та 54% відповідно). 42% повідомлень обговорюються в конфліктному контексті – найвищий показник з липня минулого року (у лютому 31%).
В березні помітно зменшилася частка журналістських коментарів щодо подій (64% проти 89% у грудні 2004 року). На ТРК Україна та УТ-1 ця частка складає 55% та 57%. Все частіше слово надається офіційним особам та громадянам, тоді як частка повідомлень з коментарями експертів залишається невелика (5%).
У порівнянні з лютим зросла увага до політичних партій (з 22% до 29%), проте вона менше, аніж у жовтні – грудні минулого року. Серед політичних інститутів зросла увага до Суду (з 14% до 18%), а позитивні оцінки виносяться переважно Кабінету міністрів та силовим відомствам. Увага до політичних партій та фракцій у порівнянні з лютим стала більш рівномірною, а лідерами залишилися “Наша Україна” (8%) та СДПУ(о) – 6%.
Співвідношення уваги до президента В.Ющенка, прем’єр-міністра Ю.Тимошенко та спікера Верховної Ради В.Литвина більш збалансоване: 30% - 14% та 9% (у лютому 39%-12%- 6%). Увага до В.Ющенка є такою ж як у лютому 2004 року до президента Л.Кучми. В новинах березня лідерами негативного оцінювання були Л.Кучма, одеський міський голова Р.Боделан, генпрокурор С. Піскун (40-60% усіх їхніх оцінок у повідомленнях мають конфликтній чи негативній характер). Серед представників влади частка сумнівних оцінок велика також у П. Порошенко, О. Омельченко, Є. Гурвіца, серед представників нової опозиції - у В. Медведчука, Н. Шуфрича, О. Блохіна, В. Януковича (20-30%).
В березні представники нової влади мають перевагу у доступі до новинного ефіру, проте не так значну, як у лютому. Хоча з 37 політиків, які мали більше 60 сек в новинах, третина (14) представляють “можливу опозицію”, але частка їхнього синхрону складає тільки четверту частину прямої мови політиків. Вперше після обрання президентом В.Ющенко не має найбільше часу в ефірі телевізійних новин. Новинними спікерами тижня стали Ю.Луценко та М.Томенко (12% та 9% синхрону відповідно).
Зважаючи на занепокоєність успадкованою системою відносин між владою та медіа, що проявляється вже зараз, і яку поділяють всі члени коаліції;
Враховуючи
необхідність здійснення швидкої та ефективної реформи і переходу до громадського мовлення;
відсутність суспільного консенсусу стосовно принципів та засад реформи державного мовлення та його трансформації у суспільне мовлення;
ризик зриву організації та проведення конкурсу Євробачення у Києві в травні 2005 року.
Коаліція громадських організацій “Суспільне мовлення” наголошує:
Не маючи особистих вподобань, Коаліція “Суспільне мовлення” наполягає на неприпустимості кадрових призначень без попереднього оголошення цілей та способів їхнього досягнення з визначеними етапами та крайніми строками реформування.
Призначення керівництва НТКУ повинно відбуватися на підставі програми дій кандидатів на керівні посади, з яких було б зрозуміло як відбуватиметься реформування державного мовлення та перехід до суспільного мовлення.
Тільки прозорість дій впродовж всього часу реформування не допустить затягування переходу від державного до суспільного мовлення або консервації сьогоднішнього стану речей у галузі.
Оприлюднення таких програм дій дасть можливість суспільству розуміти, які зміни стануться всередині мовників, що фінансуються коштом платників податків, та впливати на суть цих змін.
З свого боку Коаліція «Суспільне мовлення» готова надавати будь-яку можливу допомогу у розробці та здійсненні реформи системи мовлення усім учасниками процесу та зацікавленим сторонам. Коаліція громадських організацій «Суспільне мовлення» створена в грудні 2004 р. з метою всебічного сприяння заснуванню в Україні системи суспільного телерадіомовлення та забезпечення прозорого громадського контролю за цим процесом. До Коаліції входять 18 недержавних медіа організацій та низка медіа фахівців.
Ради Коаліції «Суспільне мовлення»
представників громадськості до керівництва держави стосовно необхідності створення в Україні Системи Громадського телебачення.
Шановні добродії!
Ми вирішили звернутися до української громадськості, нового Президента України Віктора Ющенка, голови Верховної Ради Володимира Литвина, народних депутатів із закликом надати всіляку підтримку ідеї створення в Україні справжнього Громадського телебачення, долучитися до публічного обговорення цього процесу. Саме таке телебачення повинно стати початком для творення в Україні справді незалежних ЗМІ, які можуть забезпечити громадян України правдивою та повною інформацією.
“Помаранчева революція” гостро поставила питання - як утримати здобутки свободи слова. Ми віримо, що “свободу не спинити” – це не тільки гасло, але і зобов’язання нової влади, щоб опір журналістів цензурі не був використаний лише для здобуття перемоги на виборах. Ми сподіваємося, що реальна свобода слова в Україні не залишиться ілюзією.
Символом та реальним проявом цієї справи повинні стати саме Громадське ТБ, яке має слугувати інтересам не окремих осіб чи груп, а цілого суспільства. Головна мета Громадського ТБ - об’єктивне та неупереджене інформування громадян України про події, які відбуваються в країні та за кордоном, надання трибуни для виразу своїх поглядів всім соціальним групам, національним та релігійним меншинам, створення високоякісних програм, документальних фільмів та серіалів, формування естетичних уподобань через показ найкращих зразків світового художнього кіно.
Головною відмінною рисою Громадського ТБ має стати переважно власне виробництво: інформаційних, публіцистичних, розважальних програм, документальних та художніх фільмів. Незаангажовані під нову чи стару владу новини та суспільні програми - це обличчя Громадського ТБ. Єдиною владою, котрій звітуватиме керівництво Громадського мовника має бути громадськість, а його наглядові органи повинні будуватися за принципом максимального представництва усіх суспільних груп. Механізм фінансування повинен унеможливлювати вплив з боку як державних, так і комерційних структур.
Ми розуміємо, що на цьому шляху багато складностей: необхідність прийняття нових законів та постанов уряду, указів президента. Але головне на цьому етапі – прозоре громадське обговорення засад майбутнього громадського мовника і механізму його створення. Тому ми проти того, щоб процес створення Громадського ТБ носив політизований чи кулуарний характер.
Заснування Громадського ТБ ми вважаємо не менш значущим, ніж призначення, наприклад, нового прем’єра та уряду. Це є гарантією незворотності здобутків свободи слова, контрольованості влади суспільством, прозорості прийняття найважливіших для країни та її громадян рішень.
Громадське телебачення могло б бути створено на базі нинішніх державних телеканалів за найкращими європейським зразками. І як один з варіантів, це може бути канал УТ-1, що перетворить його з аутсайдера глядацьких симпатій та довіри на одного з лідерів на медіа ринку та еталон інформаційного та публіцистичного мовлення в державі.
Ми вважаємо, що створювати Громадське ТБ повинні визнані професіонали, які користуються повагою своїх колег.
Ми закликаємо терміново розпочати обговорення майбутньої Концепції створення Громадського телебачення України.
Академія української преси презентує чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – грудень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – грудень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз медійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Академії Української Преси:
Академія Української Преси (АУП)
01133 Київ,
бул. Лесі Українки 26,
Офіс 705-706
Тел.: 044/296-13-36
Факс: 044/230-69-82
E-mail: info@aup.com.ua
До Комісії з журналістської етики надійшли звернення, підписані 155-а сумськими телеглядачами, в яких йдеться про те, що ТРК “ВІДІКОН” (назва розшифровується як “ВІддзеркалення ДІйсності, КОНтрастність думок та поглядів”) виявляє однобокість та тенденційність у висвітленні подій. Не об’єктивність, а популяризація точки зору влади стала очевидним пріоритетом “ВІДІКОНу” й у висвітленні недавнього конфлікту між студентами і викладачами трьох сумських вузів з одного боку та керівництвом створюваного Сумського національного університету, місцевими посадовцями і міліцією з іншого боку.
Подібні звернення надійшли також від Вільної профспілки “Воля” СумДУ, Громадського комітету національної безпеки України, Інституту “Республіка”.
Члени Комісії зустрілися із підписантами звернення, представниками студентської акції протесту, керівництвом ТРК “ВІДІКОН”, детально ознайомилися із записами передач цієї студії стосовно проблеми об’єднання трьох сумських вузів в один національний університет.
Розглянувши подані матеріали, Комісія констатує, що телерадіокомпанія “ВІДІКОН” порушила норми журналістської етики, систематично виявляючи неповагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про причину студенстської акції протесту і хід самої акції та події навколо неї. Наприклад, коли у центрі Сум було встановлено наметове містечко, “ВІДІКОН” розтиражував твердження місцевої влади про те, ніби там поселилися в основному підозрілі люди у камуфляжах і члени УНСО, хоч насправді поруч із кількома десятками студентів перебувало 12 охоронців наметового містечка, яких командирував туди Інститут “Республіка” на прохання самих студентів. Телеглядачам постійно нав’язувалася думка, що студентів підбурюють якісь політичні сили щоб дестабілізувати обстановку в регіоні. Хоч акція набула всеукраїнського розголосу, “ВІДІКОН” про це не обмовився й словом. Коментуючи цю неординарну подію тільки з позиції місцевих посадовців, телекомпанія постійно підкреслювала своє негативне ставлення до неї. У новинах студентам жодного разу не було надано можливості висловити свою точку зору.
У циклі “прямих ефірів”, присвячених об’єднанню вузів, брали участь лише ті, хто поділяє думку влади про доцільність такого об’єднання. Як пояснив головний редактор “ВІДІКОНу” Олександр Данильченко, телекомпанія ставила за мету роз’яснити доцільність указу Президента України про створення у Сумах єдиного національного університету. До речі після того, як Президент відмінив свій указ, телеглядачі не почули роз’яснення причини цього. Із 15 учасників “прямих ефірів” лише на останній п’ятий було запрошено представницю студентсього опору, але і її ведуча весь час перебивала, не даючи змоги до кінця висловити позицію протестуючої молоді.
Комісія вважає, що таке однобоке, необ’єктивне висвітлення подій ТРК “ВІДІКОН”, підкреслене служіння інтересам влади, а не суспільства дискредитує засоби масової інформації, дезінформує саму владу, позбавляючи її можливості ознайомитися з думкою громадськості про її ж, влади, рішення.
Зразком журналістського суб’єктивізму став телефільм про сумські події “Ми хочемо правди”, створений на “ВІДІКОНі”. Розповідь про наметове містечко у ньому проілюстрована переважно міліцейськими оперативними зйомками, в яких фігурують досить сумнівні факти й аргументи. Авторські коментарі у фільмі малодоказові, нерідко безтактні. Глядачеві нав’язується думка, що у спокійне життя сумчан втручаються ворожі сили. Подібне “розвінчування” “ворожих антисуспільних сил” лише компрометує саму тележурналістику.
На жаль, ТРК “ВІДІКОН” і далі продовжує тенденційну інформаційну політику, що проявилася під час проведення кампанії по виборах президента України.
Комісія з журналістської етики засуджує незбалансованість, тенденційність, викривлення дійсності телерадіокомпанією “ВІДІКОН”. Комісія закликає колег ТРК “ВІДІКОН” відповідально ставитися до своєї професії і пам’ятати про своє покликання служити інтересам суспільства.
Ухвалено Комісією з журналістської етики 17 листопада 2004 р.
Голова Комісії Володимир Мостовий
Комісія з журналістської етики констатує, що під час президентської виборчої кампанії-2004 спостерігаються численні порушення Етичного кодексу українського журналіста. Особливе занепокоєння викликає необ’єктивне, спотворене висвітлення суспільно значущих подій, однобоке їх тлумачення, відсутність плюралізму. Глядачі й слухачі телерадіоновин, читачі друкованих та Інтернет видань – як центральних, так і регіональних – часто одержують недостовірну інформацію, яка спрямована на підвищення чи зниження рейтингу певного кандидата в президенти.
Комісія наголошує, що більшість подібних порушень трапляються не стільки з безпосередньої вини журналістів, як через тиск на них владних структур і політичних сил, власників і керівників телерадіокомпаній та газет і журналів. Все це призводить до протестів частини журналістських колективів.
Підтвердженням цьому стали:
підтримка 335-а колегами виступу журналістів телеканалів “ICTV”, “Інтер”, “Новий”, “НТН” та “Тоніс” проти цензури;
позиція семи журналістів “Телевізійної служби новин” каналу “1+1”, які на знак протесту проти недотримання професійних стандартів телекомпанією звільнилися з роботи;
ініціатива журналістів програми “Вісті” НТКУ та їх колег з “ICTV” підписати угоду з керівниками телекомпаній про редакційну політику;
звільнення ведучого програми “Вісті” на Першому національному телеканалі за відмову читати новини за “темниками”;
акція журналістів проти цензури біля Київського телецентру 16 листопада 2004 р.
Зважаючи на ці обставини і з метою сприяння журналістам чесно виконувати свій професійний обов’язок, врегулювання конфліктних ситуацій між працівниками та власниками мас-медіа Комісія вважає доцільним рекомендувати усім творчим колективам розробити і підписати угоду про засади редакційної політики та взаємопорозуміння між журналістами і керівниками та власниками ЗМІ. Основою такої угоди, на думку Комісії, має стати Етичний кодекс українського журналіста. Особливу увагу при цьому Комісія пропонує звернути на такі пункти Кодексу:
1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.
2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.
Комісія закликає журналістів ініціювати створення редакційних кодексів (угод) про професійні засади діяльності, а редакторів та власників ЗМІ – сприяти запровадженню таких документів.
Ухвалено на засіданні Комісії з журналістської етики 17 листопада 2004 року.
Голова Комісії
Володимир Мостовий
Академія Української Преси презентувала чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – вересень 2004) та політичної реклами (липень 2004 – вересень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – вересень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз недійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(11 хвиля)
Вибори президента залишаються основною темою політичного тижня.
У вересні продовжувала зростати частка внутрішньополітичних новин у загальному потоці: до 37% у порівняні з 35% у серпні та 25% в червні. Головною темою тижня у телевізійних новинах другий місяць поспіль стають президентські вибори (15% новинного потоку у вересні та 13% у серпні) До цього — це була діяльність чинного президента.
Зберігається тенденція однобічного представлення подій у новинних програмах (90% у середньому у вересневому потоці, 92% новин з однією точкою зору в серпні). Найменша доля у 5 каналу (56 %), найбільша — у УТ-1 (96 %).
Наближення виборів не позначається на контексті обговорення подій: в липні, серпні й у вересні дві третини новин подаються у позитивному та нейтральному контексті.
Як і в попередні місяці в кожній шостій новині джерело інформації не вказується.
Блок "Наша Україна“ третій місяць залишається лідером уваги у теленовинах серед колективних учасників передвиборчого процесу: 7.5% згадувань у вересні, 6% — у серпні, 4.5% — у липні. Він же — лідер за кількістю негативних й іронічних оцінок (у вересні таких оцінок у півтора рази більше, аніж у липні: 2.3% vs 1.4%).
Три останні місяці теленовини зосередили свою увагу на В.Януковичу: він випереджає за рейтингом уваги діючого президента, а увага до нього у вересні й серпні удвічі вища за увагу до основного політичного опонента В. Ющенко (20% vs. 10% у вересні й 23% vs. 11% у серпні). На два позитивних повідомлення про В.Ющенка приходиться одне негативне чи іронічне; щодо В.Януковича — на вісім позитивних одне —негативне чи іронічне. В.Ющенко — лідер негативно-іронічного представлення на провідних каналах українського телебачення.
У липні, серпні й вересні В.Януковичє безумовним лідером за часткою синхрону в теленовинах серед претендентів на посаду президента (13% у вересні, 8% у серпні). Синхрон В.Ющенка практично відсутній у новинах першого тижня вересня (можливо у зв’язку із хворобою).
Цікаво дослідити, як змінювався синхрони на каналах 20-22 вересня 2004 р. (21 вересня — заява В.Ющенка в Верховній Раді з приводу своєї хвороби. 20 вересня — В.Янукович: 95 сек., В.Ющенко: 0 сек.; 21 вересня — В.Янукович: 129 сек., В.Ющенко: 426 сек.; 22 вересня — В.Янукович: 378 сек., В.Ющенко: 0 сек. Таким чином, підвищення уваги та обсягу синхрону В.Ющенко обмежувалося тільки одним днем: 21 вересня 2004.
ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМАУ ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(2 хвиля)
Рекламні стратегії каналів: перевага явної реклами (ролики, виступи кандидатів у президенти), не виключаючи латентних форм (в інших програмах, "анонімний кандидат").
Рекламні стратегії кандидатів: 1) більшість кандидатів представлені в рекламному потоці, проте істотно диференційовані за кількістю й обсягом рекламних повідомлень; 2) Pro & Contra (використання жанру реклами, анти-реклами).
Лейтмотив реклами: "Так" (“мій вибір”) vs. “Вибір 2004” (“їхній вибір”).
Рекламні іміджі: варіюються в просторі «Моральний імператив (зміна влади) vs. Соціальний прагматизм (наступність влади).
Третій місяць виборчої кампанії позначається домінуванням явної реклами.
У першої половині вересня кількість рекламних повідомлень у порівнянні з серпнем дещо зменшується (296 vs 363), проте обсяг часу політичної реклами збільшується у 2.5 рази (26185 сек vs 10627 сек) за рахунок того, що більшість політичної реклами складає спеціальна рекламна продукція — рекламні ролики (84% повідомлень та 94% часу у вересні vs 69% та 49% у серпні).
Обсяг в одиницях часу зростає також за рахунок появи політичної реклами майже усіх кандидатів. Проте тільки у половини з них частка повідомлень перевищує 1% в рекламному потоці. Частка реклами (повідомлень/часу) В.Ющенка залишається найбільшою (38%/22%). Частки реклами Р.Козака, О.Яковенко, Ю.Збітнєва, Л. Чернівецького займають по 5-10% усіх повідомлень/4-7% усього часу. Пряма реклама В.Януковича складає 4%/5%, непряма реклама – 3%.
УТ-1 та 5-й канал й у вересні залишаються основними трансляторами політичної реклами (53% усіх рекламних повідомлень та 87% усього ефірного часу проти 61% та 65% відповідно у серпні). В перший місяць осені кандидати агітують, головним чином, за себе, а не проти конкурентів, проте, як у серпні, кожне четверте рекламне повідомлення містить анти-рекламу, яка насамперед спрямована на фаворитів президентської кампанії. В вересні частка анти-реклами В.Ющенко вдвічі віща за частку анти-реклами В.Януковича (20% vs. 10% усіх повідомлень).
На аналізованому вересневому тижні телебачення продовжує просувати чотири ключових рекламних ідеї: 1) “соціальний патронаж”(В.Янукович); 2) “раціональний вибір” (О.Мороз, П.Симоненко, А.Кінах); 3)“моральний імператив” (В.Ющенко, Л.Черновецький, Ю.Збітнєв); 4) “попередження про загрози” (О.Базилюк, Р.Козак, О.Яковенко, В.Кононов).
