Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 4–5 листопада 2025 року провела четвертий вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу».

Захід був орієнтований на викладачів журналістики, PR і суміжних дисциплін та мав на меті надати учасникам практичні знання про використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

У програмі вебсемінару:

Президент Академії української преси, доктор філологічних наук Валерій Іванов зазначив:
«Штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасних комунікацій. Наше завдання – навчити викладачів не боятися технологій, а використовувати їх для підвищення якості освіти, зберігаючи критичність мислення й професійну етику. Такі тренінги допомагають освітянам отримати практичні інструменти для роботи зі студентами, формувати нову культуру використання ШІ в медіаосвіті та журналістиці».
Медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова поділилася:
«Проведений тренінг «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу» показав високий рівень зацікавленості учасників і ефективність інтерактивного формату. Упродовж двох днів ми опрацьовували ключові інструменти та сервіси штучного інтелекту для освітньої та медіадіяльності: планування курсів і створення навчальних матеріалів із ШІ-асистентами, перевірку достовірності інформації та вправи з медіаграмотності, практичну роботу з AI Tools Lab, а також розробку PR та рекламних кампаній у AI Creative Studio. Учасники активно долучалися до групових обговорень, презентацій власних проєктів і вправ «AI Fact-checker» та «Медіаграмотні казки», що дозволило їм на практиці оцінити потенціал ШІ у викладацькій та журналістській діяльності. Вони усвідомили, як поєднувати технології ШІ з етичними стандартами, контролювати достовірність інформації та творчо застосовувати ШІ у медіа та освіті. Тренінг підтвердив, що інтеграція ШІ у навчальний процес можлива і потрібна, але потребує свідомого підходу та активної взаємодії між учасниками, що створює живу, продуктивну навчальну атмосферу».
Головна редакторка освітнього проєкту «На Урок» Любов Цукор прокоментувала:
«Це ще одна зустріч стала для мене джерелом натхнення. Ми активно обговорювали місце ШІ в освіті, комунікаціях, піарі. І вдалося розказати про складні речі просто і навіть деколи з гумором, а практика показала: учасники готові не просто використовувати сервіси, а можуть творити з їхньою допомогою. Те, з якою креативністю учасники підійшли до спільної роботи й виконання завдань, доводить: педагоги й медійники більше не сприймають ШІ як загрозу – вони бачать у ньому асистента, який здатний посилити їхню роботу. Нам вдається формувати нову культуру осмисленого використання ШІ».
Академія української преси продовжує серію освітніх ініціатив, спрямованих на розвиток сучасних навичок викладання, критичного мислення та медіаграмотності.
У листопаді відбудуться ще два заходи. Реєструйтеся та долучайтеся!
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
30 жовтня 2025 року в Національному університеті «Одеська юридична академія» відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Медіаграмотність: нові технології та інструменти протидії дезінформації в епоху штучного інтелекту».
З вітальним словом виступив Мінас Аракелян, перший проректор університету, доктор юридичних наук, професор.
Модерувала пленарне засідання Олена Скалацька, декан факультету журналістики, доктор філософських наук, професорка.
🗣У пленарній частині виступили:
- Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури МОІППО — «Діяльність АУП під час повномастабної війни: журналістика та медіаграмотність». Під час виступу Максим передав до бібліотеки факультету журналістики свіже видання АУП "Журналістика: посібник" (Штефан Рус-Моль; Танев Шульц), в якому під однією обкладинкою інтегровано максимум з того, що має знати та вміти сучасний журналіст.
- Сергій Нікітенко, керівник «Медіабази» Одеса/Херсон, головний редактор онлайн-медіа «МОСТ» — «Медійне донкіхотство. Чому боротьба із фейками неефективна?»
- В’ячеслав Майорський, к.пед.н., доцент (КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» ООР) — «Медіаграмотність як ключова компетентність сучасного учня: стратегічні підходи до впровадження в освітній політиці профільної школи».
- Наталія Пономаренко, PhD, старша викладачка кафедри журналістики та філології СумДУ, медіатренерка — «Емоції під контролем: як не стати жертвою маніпулятивних медіатекстів».
- Галина Владимирська, головна редакторка журналу «Фаворит», членкиня правління БФ «Журналісти за демократію» — «Медіаграмотність в роботі журналіста».
🤖Окремим блоком Максим Запорожченко провів для студентів першого курсу факультету журналістики тренінг «Дезінформація 2.0. Як ШІ змінює правила гри» — про нові ризики та практичні інструменти розпізнавання маніпуляцій в епоху стрімного розвитку великих мовних моделей (LLM).
💬 Захід став важливим майданчиком для фахової дискусії про те, як перетворити сучасні технології з загрози на інструмент протидії дезінформації. Вдячні партнерам за запрошення!
Медіатренерка та медіаекспертка Академії української преси Тетяна Іванова, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, представила АУП на Vienna Grand Forum. Подія об’єднала українських і європейських лідерів бізнесу, культури та освіти.
«Сьогодні в медіа та українського бізнесу значно більше спільного, ніж здається. Ми в АУП допомагаємо медіа бути професійнішими, етичнішими й впливовішими, а бізнесу — відкритішим, прозорішим і відповідальнішим. Разом ми формуємо культуру довіри, розвитку й сили», — підкреслила Тетяна Іванова.

Організаторкою події стала Дар’я Дидковська, Founder Ukr-European Business Hub. Вона створила простір, де ідеї переходять у конкретні дії, а учасники — у спільноту підтримки й розвитку.
Що це означає для АУП?
Ключові меседжі:
• Успіх = 10% натхнення і 90% дисципліни та щоденної праці.
• Лідерство — це чесність говорити і про злети, і про труднощі.
• Стійкий бізнес під час війни — не лише зберігати, а й розвивати.
• Медіаграмотність і якісна освіта дітей — пріоритет спільних дій.
Академія української преси дякує організаторам та учасникам Forum за діалог і спільні плани. Ми продовжуємо об’єднувати медіаспільноту, освітян і бізнес довкола спільної мети — перемоги та відбудови України.

Свобода інтернету, протидія пропаганді та захист цифрових прав стали у центрі обговорення на міжнародному форумі InternetCA-2025, що відбувся 31 жовтня 2025 року в Алмати (Казахстан). Академію української преси на заході представив її президент, професор Валерій Іванов.
Цьогорічний форум об’єднав понад сотню експертів, журналістів, представників громадських організацій і міжнародних інституцій з Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану, Монголії, Німеччини та України. Головна тема — «Вільний інтернет для вільних суспільств: ідеї та рішення» — визначила атмосферу відвертого діалогу про свободу слова в епоху цифрових викликів.

Валерій Іванов виступив на панельній дискусії «Пропаганда і дезінформація — ризики та засоби протидії», представивши український досвід боротьби з дезінформацією та пропагандою під час війни. У своїй презентації «Пропаганда і дезінформація в умовах війни: виклики, ризики, рішення» він наголосив, що російська пропаганда небезпечна не лише тим, що бреше, а тим, що створює альтернативну реальність, у якій агресія виглядає як захист, а знищення — як визволення.
«Для українців боротьба з пропагандою — це не просто питання інформаційної гігієни. Це боротьба за життя, за право бути нацією, яка мислить вільно», — підкреслив президент Академії української преси.
Академія української преси вже багато років є активним учасником міжнародних діалогів про свободу медіа, фактчекінг і медіаграмотність. Участь у форумі InternetCA-2025 — ще одне свідчення того, що український досвід у сфері протидії дезінформації є визнаним і затребуваним у світі.
«Ми говоримо не лише про проблеми. Ми ділимося рішеннями, які працюють у країні, що протистоїть щоденній інформаційній агресії», — зазначив Валерій Іванов.
Міжнародний форум InternetCA-2025 організований громадським фондом «Міжнародний центр журналістики MediaNet» за підтримки Фондів «Відкрите суспільство», Європейського Союзу, n-ost, Офісу програм ОБСЄ в Астані та Internews.

Медіатренерка та медіаекспертка Академії української преси Тетяна Іванова, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, провела менторську сесію для керівників прифронтових медіа на тему: «Комунікація з громадою у форматі сервісної журналістики: як писати важливе просто і доступно, щоб тебе зрозуміли і довіряли».
Під час війни змінюється не лише медіаландшафт, а й саме розуміння інформації: аудиторія очікує не просто новин, а орієнтирів, підтримки й турботи. Це особливо важливо для людей, які живуть поруч із фронтом і щодня потребують відповідей — що відбувається, як діяти, куди звернутися, кому довіряти.
На тренінгу учасники:
обговорили психологію сприйняття інформації та типові когнітивні упередження;
розглянули специфіку та роль комунікацій у роботі редакцій під час війни;
окреслили оновлені функції журналіста як аналітика, менеджера, лідера думок і, насамперед, ЛЮДИНИ.
Практична частина була присвячена технологіям взаємодії з аудиторією — «метод Сократа», ефект Пігмаліона, конгруентність тощо. Ключовий висновок сесії: у сучасній журналістиці вирішальною є не лише відповідь на «що сказати», а насамперед — «як подати».

Наприкінці тренінгу Тетяна Іванова запропонувала учасникам експеримент: на слайді з багатьма предметами більшість першою помітила червоний черевик — елемент, що вирізнявся життям, кольором, акцентом. Саме так працює і якісна подача матеріалу: всі ми маємо справу з однаковими фактами та подіями, але сила журналіста — у поданні, яке робить важливе видимим і зрозумілим для всіх.
Академія української преси дякує учасникам за професійний обмін, глибокі думки та сміливість ставити складні запитання.
Менторська сесія відбулася в межах навчального проєкту Національної спілки журналістів України (НСЖУ) за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні в рамках Програми співробітництва з метою розвитку та сприяння демократії. Організатор: Національна спілка журналістів України (НСЖУ).



30 жовтня 2025 року на YouTube-каналі Академії української преси відбулася презентація нового онлайн-курсу «Медіаграмотність 360: як орієнтуватися в інформаційному світі?», створеного АУП спільно з Бібліотечним ресурсним центром «Вікно в Америку» Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки в межах відзначення #GlobalMILWeek2025 — Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності 📚🌍
🔹 Від бібліотеки виступила директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова. Вона розповіла, що ідея проєкту з’явилася як відповідь на велику кількість запитів від різних аудиторій — від молоді до людей поважного віку. Саме тому команда не обмежувала цільову групу, а зробила курс універсальним та доступним. Пані Вікторія підкреслила, що попередні тренінги з медіаграмотності, проведені бібліотекою, показали: навіть «очевидні» теми часто потребують пояснення, а відеоуроки на YouTube користуються стійким попитом — отже, працюємо в правильному напрямку 💪
🔹 Автор курсу — Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач Центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО. Під час презентації він детально показав, як побудований курс і як його пройти на платформі АУП+, щоб не лише підвищити власну інформаційну стійкість, а й отримати сертифікат ✅
🧩 Курс складається з 6 коротких серій, у яких розкриваються найактуальніші теми:
👉що таке медіаграмотність і як розпізнавати маніпуляції;
👉фейки та дезінформація;
👉аналіз і перевірка джерел;
👉вплив штучного інтелекту й алгоритмів соцмереж;
👉базова цифрова безпека та кібергігієна;
👉інфодетокс: як не потонути в інформаційному потоці.
🗣Максим наголосив: уроки зроблено максимально лаконічними, щоб не створювати ще одне інформаційне перевантаження, а навпаки — навчити з ним справлятися.
🤝 Дякуємо Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці за постійну активність у темі розвитку медіаграмотності, а також Посольству США в Україні — за сприяння в реалізації проєкту.
🔗 Переходьте на платформу AUP+, дивіться відеоуроки та отримуйте практичні навички! 🎓
🤗Поширюйте курс серед друзів, колег, знайомих, учнів та студентів — разом підвищуймо інфостійкість українців!
У межах відзначення Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності Академія української преси спільно з Бібліотечним ресурсним центром «Вікно в Америку» Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошують на презентацію онлайн-курсу “Медіаграмотність 360: як орієнтуватися в інформаційному світі?” (більше…)
20–21 жовтня 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу організувала дводенний вебсемінар «Генерація ідей та сценаріїв з AI: автоматизуємо творчість та масштабуємо успіх».
До заходу долучилися освітяни, журналісти, науковці, бібліотекарі, методисти та всі, хто прагне розвивати свої навички роботи зі штучним інтелектом і впроваджувати сучасні технології у професійну діяльність.
Програма вебсемінару охоплювала широкий спектр практичних тем:

Своїм досвідом із учасниками поділилися:
Валерій Іванов – президент АУП, доктор філологічних наук, професор;
Максим Запорожченко – менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач Центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО;
Андрій Юричко – медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.

«Штучний інтелект не замінить творчої особистості, але дає їй безпрецедентні інструменти для розвитку. Наше завдання – навчитися поєднувати креативність і технології, щоб підсилити людський потенціал, а не витіснити його», – наголосив Валерій Іванов.
«За два дні ми встигли показати майже два десятки різних програм для роботи з генерацією ідей через LLM – від онлайн до офлайнових рішень. І найкрутіше те, що учасники буквально на очах навчилися з цих інструментів робити вражаючі нові формати та проєкти», – зазначив Андрій Юричко.
«Успіх засвоєння знань, залежить не лише від фаховості тренерів та змісту програми, а й від самих учасників – на цьому тренінгу були представники різних сфер та організацій і кожен, виконуючи домашнє завдання, здивував по своєму, застосувавши один і той самий інструмент так, як ми навіть початково і не уявляли. Це найкраще, що можуть побачити тренери після проведення заходу», – підкреслив Максим Запорожченко.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина