Візит команди Академії української преси до редакції газети «Південна зоря в Нікополі залишив глибоке враження. Це прифронтове місто на Дніпропетровщині вже четвертий рік живе під щоденною загрозою обстрілів, але, попри все, тримається — як і його газета.
Візит відбувся у рамках проєкту «Українські регіональні (прифронтові) ЗМІ: модернізація через менторинг» який реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства.
«Південна зоря» цьогоріч відзначає 92 роки. Попри війну, пошкодження редакційного приміщення, скорочення штату до мінімуму і зменшення обсягу випуску з 8 до 4 сторінок, вона не припинила свою роботу. Видання продовжує регулярно виходити, зберігаючи свою місію — бути поруч із громадою в найважчі часи.
«Ми працюємо удвох із бухгалтеркою. Оптимізували все, що могли — навіть власні зарплати. Але податки сплачуємо вчасно. І головне — газета потрібна людям. Для багатьох її вихід — як ознака нормального життя: як світло, тепло чи вода. Це знак, що ситуація контрольована», — ділиться головна редакторка Інна Швидка.
Сьогоднішній Нікополь — це місто, де слово набуває особливої ваги. У його реальності звучить відлуння європейського досвіду — зокрема, Франції часів нацистської окупації 1940–1944 років. Тоді видання стали символами спротиву, джерелами правди й точками єдності. Їх читали, ризикуючи життям, але для мільйонів французів вони були інформаційним фронтом. Таким фронтом для жителів Нікополя сьогодні є газета «Південна зоря».
12 серпня 2024 року російський обстріл знищив храм на честь ікони Божої Матері «Знамення». Це був не лише фізичний, а й глибоко символічний удар — болісний і промовистий. Але мешканці Нікополя знаходять силу: у вірі, у Божому захисті, у здатності триматися й чинити опір день за днем. Частиною цієї сили сьогодні є й газета. «Південна зоря» продовжує виходити, залишаючись поруч із людьми, говорячи правду та тримаючи інформаційний тил там, де він так потрібен.
