ПІБ автора(ки) *: Князєва Вікторія Миколаївна 

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Мелітопольська гімназія №23 Мелітопольської міської ради Запорізької області

Ваша посада*: вчитель інформатики та англійської мови

Короткий опис вправи, анотація*: вправа спрямована на визначення понять «блогер», «лідер думок»; на формування світогляду щодо свободи слова, думки тощо, обов’язків та відповідальності публічних осіб перед суспільством

Мета вправи/заняття*: ознайомитися з суттю поняття «блог», «блогер»; оцінити вплив лідерів думок; формування навичок критичного мислення та відповідальності за свій вибір

Необхідне обладнання/матеріали*: маркерні, магнітні дошки або фліп-чарти, папір А4 20-30 шт., маркери (в залежності від кількості учасників), папір для фліп-чарта (2 шт.), друковані матеріали Додатків А-Г 

Детальний опис вправи/уроку*

Тема: Рівні свободи

Тривалість: 65 хвилин

    Рекомендації щодо проведення

  • Наведені вправи рекомендується проводити після циклу вправ, які спрямовані на визначення цінностей і принципів демократії, прав та свобод громадянина. Вітається ознайомлення із Загальною декларацією прав людини та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до вікових особливостей учасників тренінгів можна застосувати варіант цих документів, спрощений для дітей.
  • Звернення тренера/фасилітатора до учасників у вправах зазначені курсивом.
  • Для тренінгу формуються групи від 2-х до 4-х учасників в кожній.

Хід заняття

І. Розминка

Вправа "Броунівський рух" (5 хвилин)

Група зображує броунівський рух: учасники ходять по приміщенню. Потім, за сигналом, вони формують групи за принципом, оголошеним тренером/фасилітатором. Наприкінці фасилітатор називає принцип об’єднання, який допоможе сформувати групи  для подальшої роботи.

ІІ. Основна частина (55 хвилин)

«Мозковий штурм» (2 хв.)

Питання для проведення «мозкового штурму»:

  • Хто такий «блогер»?

(приклади відповідей - людина, яка: надає інформацію, розважає, хоче творчо самореалізуватися, заробити, бути почутим/почутою)

  • За офіційним визначенням (у Вікіпедії):

Блогер — людина, що є автором блогу

Блог - це інформаційно наповнений щоденник, одна з форм авторського проєкту. Автори блогів пишуть про те, що з ними відбувається, висловлюють свої думки з приводу тих чи інших тем, подій.

Вправа «Хто є хто?» ( 15хв.)

Учасники об’єднуються у групи, які сформувалися після руханки.

  • Розподіліть надані вам приклади блогів у три групи за визначеними особисто вами ознаками. Ознаки записувати/прикріпляти як заголовок кожної групи (5 хв.).

Учасникам надаються картки з прикладами діяльності блогерів (Додаток А). За можливістю це робити на вертикальних поверхнях (магнітних дошках чи користуватися наліпками), щоб був вільний доступ всім учасникам для подальшого обговорення.

Обговорення: 

  • Кожна група називає ознаки, за якими відбувався вибір і його (по 1 хв. на групу).
  • Фасилітатором наводяться офіційно прийняті дефініції видів блогерів:

1. Опініон-лідер – лідер, який має суттєвий вплив на думки і світогляд людей. Його судження, вчинки та ідеї слугують взірцем для інших (наприклад, дієтолог, як лідер думки в питаннях здорового харчування).

2. Селебрітіс – відомі, знамениті люди (актори, співаки).

3. Блогер – той, хто отримав підписника шляхом органічного зростання і різних активностей. Тобто, це «онлайн друг», спосіб життя якого імпонує підписнику. 

  • Чи змінили ви думку щодо свого попереднього вибору? (надається 3 хв. на обговорення, зміни)
  • Чи виникли у вас труднощі? У чому вони полягають? (P.S. деяких блогерів можна віднести одночасно більше ніж до однієї групи) 

Вправа «Немає меж?» ( 35 хв.) /за технікою «світове кафе»/

Учасники формують інші групи за будь-яким принципом (через руханку, випадковими стікерами тощо).

Кожній групі пропонується визначити:

  1. Якими мають бути цінності, що формують особистість блогера? 
  2. І якими принципами має керуватися блогер у своїй діяльності (відповідно до визначених цінностей)?

Кожна група формує зміст двох аркушів (10 хв.) (Додаток Б):

Загнутый угол: Принципи блогера
1. 
2. 
3.
Загнутый угол: Цінності блогера
1. 
2. 
3.

Після цього в групі залишається по одному представнику (господар/господиня) для пояснення точки зору вибору групи. Інші учасники «мандрують» по групах (наприклад, за годинниковою стрілкою), вислуховують  господаря/господиню групи та вносять свої зміни: вносять уточнення в існуючі твердження, дають згоду/незгоду, привносять щось своє (по 3 хв.)

Групи повертаються до себе, аналізують правки та ранжують отримані результати (2 хв).

Кожна група називає по черзі цінності, а потім принципи, які були вибрані. Фасилітатор на аркушах фліп-чарта записує відповідно n-вибраних цінностей і k-сформованих принципів (без повторів). 

Фасилітатор роздає групам приклад запропонованих ГО «Центр ґендерної освіти» ціннісних орієнтирів та принципів для блогерів та блогерок (Додаток ВДодаток Г).

Обговорення:

  • Чи погоджуєтесь ви з пропозицією, що «Свобода слова, свобода вираження поглядів, свобода створення контенту» має займати першу шпальту? Чому (так/ні)?
  • Чи мають бути дотичними поняття «свобода слова, поглядів,…» для пересічної людини (споживача контенту) та блогера (джерела контенту)?
  • Якими стандартами, інструментами має регулюватися «рівень свободи» і чи можна застосовувати цей термін?

Очікувані результати*: сформованість поняття «блогер»; визначення категорій «рівень свободи», «відповідальність» та їх коефіцієнт у діяльності блогера; розвиток критичного мислення під час читання медіатекстів, просмотру фото і відеоматеріалів; формування «крихти недовіри» до контенту, який пропонує «лідер думок» для того, щоб бути готовим до факт-чекінгу отриманої інформації 

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*

  • Свобода слова це:

«… не право говорити все, що заманеться, це – відповідальність за свої слова»?

«… Блогери також мають нести відповідальність за те, що пишуть – і не особливу, блогерську, а загальнолюдську відповідальність. Крім того, варто не забувати – все, що опубліковане в інтернеті вже не є приватним»?

  • Старий афоризм: «Не думай. Якщо думаєш — не говори. Якщо говориш — не пиши. Якщо пишеш — не підписуйся. Але якщо ти думаєш, говориш, пишеш і підписуєшся — не дивуйся»

Використані джерела*

ПІБ автора(ки) *: Іванчук Галина Василівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Чернівецький філософсько-правовий ліцей №2 Чернівецької міської ради

Ваша посада*: учителька української мови і літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи

Короткий опис вправи, анотація*: Учні мають переглянути відео, перейшовши за покликанням: https://edpuzzle.com/media/642352ca00e2ae42d2e556f1 і відповісти на тестові запитання. Цей інтерактивний відеоматеріал створено самостійно в EDpuzzle (https://edpuzzle.com — безкоштовний сервіс, з допомогою якого за короткий час можна підготувати потрібні навчальні матеріали на основі доступних відеороликів). 

Мета вправи/заняття*: урізноманітнити  форми роботи на уроці, навчити добувати знання на основі різних інформаційних джерел, сприяти розвитку критичного мислення учнів, виховувати кращі моральні якості учнів.

Необхідне обладнання/матеріали*: підручник, телефон, планшет або інший гаджет, доступ до інтернету.

Детальний опис вправи/уроку*: учні спочатку опрацьовують біографію письменника за підручником (випереджувальне домашнє завдання), потім переглядають відеоролик, відповідаючи на  запитання, що час від часу з’являються під час перегляду»: https://edpuzzle.com/media/642352ca00e2ae42d2e556f1. Кожна правильна відповідь – 1 бал. Кількість запитань 12. Час на виконання – 10 хвилин.

Очікувані результати*: робота з відеоматеріалами має багато переваг: це ігрові елементи під час навчання, інтерактив, підвищення технологічної грамотності учнів, забезпечення комунікативно-діяльнісного та індивідуального підходів до навчання. У сервісі EDpuzzle можна працювати не лише на персональному комп’ютері, а й на будь-якому девайсі.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Учень бачить власний результат одразу після проходження тесту, доступний також самоаналіз допущених помилок. Час виконання завдання залежить від тривалості обраного для навчання відеоматеріалу. 

Використані джерела*:

1.  Онлайн-сервіс: https://edpuzzle.com

2. Шкільний підручник:  https://shkola.in.ua/2261-ukrainska-mova-11-klas-avramenko-2019.html

ПІБ автора(ки) *: Щербан Ярослава Володимирівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Ізянський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Ваша посада*: вчитель

Короткий опис вправи, анотація*:

матеріал можна використати при вивченні розділу 4 – «Україна у складі тоталітарної імперії – союзу радянських соціалістичних республік», тема – «Антирелігійна політика влади та її наслідки». 

Мета вправи/заняття*:

  • сформувати розуміння як влада використовувала засоби масової інформації, щоб нав’язати  суспільству негативне ставлення до релігії;
  • зрозуміти зміст понять «антирелігійна політика», «атеїзм», «пропаганда»
  • уміти аналізувати візуальні джерела інформації;
  • розпізнавати пропаганду/

Необхідне обладнання/матеріали*

комп’ютер (гаджет), проектор

Детальний опис вправи/уроку*:

Очікувані результати*:

  • знають роки початку проведення антирелігійної політики в срср;
  • розуміють зміст антирелігійної політики радянського режиму в Україні;
  • уміють робити критичний аналіз візуальних джерел;
  • дають характеристику особливостей застосування пропаганди в радянських ЗМІ.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:

Учні здатні зрозуміти цілі використання владою пропаганди.

Використані джерела*:

https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2010/10/18/623/

ПІБ автора(ки) *:Старова Ірина Вікторівна 

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Запорізька гімназія № 19

Ваша посада*: вчитель історії

Короткий опис вправи, анотація*: Критичний аналіз медіа джерел присвячених процесу трудової міграції українців Австро-Угорської імперії наприкінці 19 століття.

Мета вправи/заняття*: Сформувати вміння критичного аналізу різноманітних медіа джерел.

Необхідне обладнання/матеріали*: Будь який гаджет для перегляду презентації та відео матеріалів.

Детальний опис вправи/уроку*: Урок проводиться у формі практичного заняття. 

  • Перше завдання: переглянути уривок з фільму циклу «Невідома Україна» за посиланням https://youtu.be/jEbVr7vagwo та записати усі згадані авторами причини трудової еміграції. 
  • Друге завдання: проаналізувати статтю в газеті “Буковина” (від 21 лютого 1904 р.)   “Американська імміграція”: “Еміграція із Австро-Угорщини змагається щораз більше помимо всіх средств, якими правлячі сфери хотіли єї задавити. Від гаразду ніхто не втікає, а як хто йде за море тому, що в старім краю нерозвинений промисел, а грунта роздроблені, то годі єго спинити насильними средствами, треба радше сотворити такі економічні відносини, щоб мужик не чув конечности (необхідності) втікати за море”.

Зробить висновок на чиєму боці автор статті – влади чи селянства. Доведіть свою думку, використовуючи текст.

  • Третє  завдання: проаналізувати текст статті Івана Франка та вибрати уривки, які показують становище переселенців у Бразилії.
  • Четверте завдання: переглянути ілюстративні матеріали та зробити висновок про шляхи якими  переселенці потрапляли на нову батьківщину.

Очікувані результати*: Поліпшення навичок критичного і аналітичного мислення під час аналізу різних медіа джерел інформації; формування предметних компетентностей. Розвинуте вміння пошуку, перевірки інформації, роботи з першоджерелами.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Під час виконання наданих вправ учні самостійно, через роботу з різноманітними медіа джерелами інформації, отримуватимуть власний погляд на проблему еміграції українців Австро-Угорщини наприкінці 19 століття.

Використані джерела*: фільм 77 серії «Невідома Україна» ( https://youtu.be/jEbVr7vagwo)

Матеріали сайту Всеукраїнського аграрного журналу «Агроеліта» (Іван Пилипів та Василь Єлиняк – наші земляки, які стали заможними фермерами і заснували найбільше поселення українців у Канаді | Журнал "АгроЕліта" (agroelita.info)

ПІБ автора(ки) *: Крайнік Олена Вікторівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Пушкарівський ліцей Верхньодніпровської міської ради

Ваша посада*: вчитель історії

Короткий опис вправи, анотація*: Інтерактивний «смартбокс» є еквівалентом вже відомої форми роботи по групуванню різнорівневих завдань, коротких відео/фото чи інших видів навчальних матеріалів. Особливість даного виду інтерактиву в можливості реалізації принципів «змішаного навчання» та онлайн-освіти: наявність авторського відео з теми, власноруч розроблених вікторини та вправи з інфографікою (остання містить як навчальний матеріал, так і завдання до нього), ігрові елементи та дизайнерські рішення.

Мета вправи/заняття*: продовжити формування та вдосконалення компетентності з медіаграмотності, розвиток критичного мислення; виховання свідомої, активної, розсудливої особистості; сприяння мотивації до самоосвіти впродовж життя.

Необхідне обладнання/матеріали*: всі види гаджетів з підключенням до безперебійного інтернету.

Детальний опис вправи/уроку*: Smartbox включає наступні матеріали:

  • Коротке відео з власного YouTube каналу з теми «Верифікація – життєво необхідна навичка сучасності»
  • Інтерактивна інфографіка «Види фейків» - де треба дібрати відповідні світлини-асоціації до коротоко опису деяких популярних видів маніпуляції з допомогою інформації
  • Гра «Медіагігієна на пальцях» - за принципом правда/неправда потрібно вірно відповісти на правдиві твердження та викрити помилкові
  • Корисна забава – фотожаба «Знайди на фото зайве!» - пошук прифотошоплених елементів, що спотворили зміст реального фото, та розвінчання фотофейків.

Очікувані результати*: розвиток пізнавального інтересу, логічного та критичного  мислення, навчальної активності, розширення знань, накопичення цінностей, навчити підростаюче покоління розуміти медіаінформацію, мати уявлення про її механізми і наслідки її впливу на глядачів, читачів і слухачів; навчити дітей шукати та перевіряти інформацію.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: вимоги сьогодення до всіх здобувачів освіти та учасників навчального процесу диктують і спонукають до пошуку різноманітних методів, прийомів, форм і засобів засвоєння знань і розвитку вмінь і навичок. Можливості змішаного навчання дають цей потенціал для кожного. Мікс з різнорівневих завдань, комфортний темп виконання, наочність і яскравість – допоможуть зформувати власну освітню траєкторію розвитку та мотивуватимуть до подальшого вдосконалення.

Використані джерела*

  1. Портал «Пустунчик» стаття «Медіаграмотність: як розпізнати неправдиві новини?»
  2. ЗБІРНИК ІННОВАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ РОБІТ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ Редактор-укладач Олена Самойленко
  3. ПОСІБНИК З ВЕРИФІКАЦІЇ Редактор: Крейг Сільверман, Інститут Пойнтера.

ПІБ автора(ки) *: Іващенко Наталія Василівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Миколаївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області

Ваша посада*: учитель хімії та біології

Короткий опис вправи, анотація*: Використання медіадокументів для практикування навичків медіаграмотності є актуальною вимогою сьогодення.  Для оформлення результатів практичної роботи проводимо аналіз журнальних статей або заміток в газеті, інтернет-джерел, що, в свою чергу, стає нагодою потренуватися в ретельному спостереженні, здатності формулювати обґрунтовані аргументи та висновки. Наприкінці заняття пропонується дискусія щодо зібраної інформації у різних медіаджерелах, відповідаємо на запитання: «Чому якість наявної інформації важлива саме для генетичного аналізу?»

Мета вправи/заняття*:- ознайомитися з генеалогічним методом дослідження шляхом аналізу медіадокументів;

 -навчитися складати схему родоводу (власну або відомих людей), використовуючи інформацію з медіаджерел;

- обґрунтувати значення генетичного аналізу для здоров’я людини.

Необхідне обладнання/матеріали*: цифрові пристрої здобувачів і здобувачок освіти з доступом до мережі Інтернет, мультимедійний проектор, ватмани, кольорові маркери (у разі відсутності необхідного програмного забезпечення)

Детальний опис вправи/уроку*

Клас 9   Предмет Біологія

Практична робота

Тема: Складання схеми родоводу

Одним із універсальних та найчастіше використовуваних методів у генетиці людини є генеалогічний.

Генеалогічний метод — складання родоводів та дослідження успадкування певних ознаку низці поколінь.

Генеалогічний метод передбачає такі етапи дослідження: 

  1. ЕТАП Збирання даних про всіх родичів обстежуваного

Розвінчуємо стереотип, наводячи наукові факти /дані «В родині геніїв повинні народжуватися діти-генії»

На основі аналізу літератури та інтернет-джерел визначаються ознаки людини, що успадковуються за законами Менделя. Дослідник повинен прагнути до отримання об’єктивного первинного матеріалу, який кладеться в основу статистичного й генетичного аналізу.

Цей етап дослідження передбачає розвиток наступних медіакомпетентностей:

Зібрати інформацію про стан цієї ознаки в членів родини (батьків, дідусів, бабусь, тіток, дядьків, братів, сестер). (приклад, https://mykniga.com.ua/istoriya/rodovid-zrazok-oformlennya-istorichnij-dokument.html)

Цей етап дослідження передбачає розвиток наступних медіакомпетентностей:

- вміння критично оцінювати інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел;

- обирати за допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення фактів / даних.

  • ЕТАП Аналіз родоводу та висновки. Представлення результатів (схема, ментальна карта, алгоритм, буклет тощо)

Спробувати визначити власний генотип або генотип відомої людини за аналізованою ознакою й генотипи родичів. Робота передбачає створення наукових звітів, використання даних, графіків, схем, які нестимуть різні меседжі для різних аудиторій (наприклад, успадкування ознак генетичної хвороби, мутації тощо). Наукові дані часто перекручують, щоб продемонструвати певні висновки. Отже, здобувачі освіти можуть розвинути власний підхід, підсумувавши певні дані, зібрані в ході власного експерименту. 

Цей етап дослідження передбачає розвиток наступних медіакомпетентностей:

  • вміння аналізувати і декодувати медіамеседжі, які містять природничу інформацію;
  • використовувати наукові факти для формулювання власних суджень;
  • знаходити, обробляти, зберігати інформацію природничого змісту, перетворювати її з одного виду на інший з використанням електронних ресурсів і цифрових пристроїв;
  • ідентифікувати методи, якими наукові меседжі передають медіа широкому загалу (наприклад, використання сервісів Сoogle — www.coggle.it, Xmind — www.xmind.net, MindMeister — www.mindmeister.com, BubblUs — www.bubbl.us тощо).

Очікувані результати*: - учні вміють правильно підбирати необхідну інформацію до відповідної теми уроку;

-аналізують та роблять висновки на основі власних спостережень;

-оформлюють результати дослідження, використовуючи наявну інформацію, та представляють її загалу у вигляді схеми, таблиці, ментальної карти тощо

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Проводимо опитування за допомогою додатку https://www.mentimeter.com/. Приклад питань для анкетування https://www.menti.com/aly2czg36iia

Використані джерела*

  1. Шейбе С., Рогоу Ф. «Медіаграмотність: підручник для вчителя» виданої АУП за підтримки Програми У-Медіа, Internews-Network с. 193-195).
  2. Підручник «Біологія, 9 клас». Режим доступу: uahistory.co/pidruchniki/anderson-biology-9-class-2017/43.php

ПІБ автора(ки) *: Жалейко Олена Григорівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Новоюр’ївська гімназія Вільнозапорізької сільської сільської ради, Баштанського району,  Миколаївської області

Ваша посада*: вчитель математики

Короткий опис вправи, анотація*: вправа на формування фінансової грамотності учнів (заощадження, інвестування, страхування, кредитування, тощо) та на застосування відсоткових розрахунків у різноманітних життєвих ситуаціях.

Мета вправи/заняття*

-формувати вміння використовувати відсоткові розрахунки для розв’язування прикладних математичних задач та життєвих ситуацій;

-формувати розуміння учнями аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, страхування, кредитування, тощо)

Необхідне обладнання/матеріали*: Комп’ютер, смартфон, ноутбук, прінтер

Детальний опис вправи/уроку*

1 частина 

Новий автомобіль коштує 500 000грн. Сім’я дев’ятикласника Сашка має 100 000 грн. Друзі сім'ї підказали, що треба назбирати половину вартості автомобіля, щоб звернутися до автомобільного салону. Сашко почав вивчати умови кредитування різних банків. Яку найменшу кількість років треба сім'ї, щоб назбирати половину вартості автомобіля, користуючись тільки послугами банку (без додаткових накопичень)? (Скористатися депозитним калькулятором Мінфіну за посиланнямhttps://minfin.com.ua/ua/deposits/calculator/?amount=1000). Результат обчислень подати в таблиці (за потреби збільшити кількість років):

 Банк №1  «Назва Банку,% ставка»Банк №2 «Назва Банку,% ставка»
1 рік  
2 рік  
3 рік  
4 рік  
5 рік  
6 рік  
7 рік  

(2 банки, тому що депозитний калькулятор Мінфіну  у результаті тестування пропонує саме 2 варіанта). Для прикладу:

2 частина

Звернувшись у автомобільний салон, тато Сашка ретельно вивчав умови кредитування, які пропонує салон: покупець сплачує половину суми, а іншу половину може сплачувати  протягом 2-х років рівними порціями. При цьому банку треба заплатити  одноразову комісію в сумі 2,5% від суми кредиту. Обов’язково треба застрахувати автомобіль (вартість страховки 5% від вартості автомобіля). І тут Сашко згадав, що бачив у Фейсбуці рекламу банку, який пропонує кредит під 20% річних і стверджує, що його умови кредитування найвигідніші в Україні. Сашко запропонував татові скористатися послугами саме цього банку.

РЕКЛАМА :                         

Завдання

  1. Проаналізуйте за яких умов вигідніше купити автомобіль? З’ясуйте чи варто довіряти рекламі? Яку інформацію може приховувати реклама? (в даному випадку комісія – 2%).
 Автомобільний салон
(Банк №1)
Банк№2
комісія  
страховка  
загальна сума  
щомісячний внесок  
  • Побудуйте стовпчасту діаграму витрат для 2-х банків (комісія, страховка, загальна сума, щомісячний внесок).
  • Допоможіть автомобільному салону створити таку рекламу кредитування, щоб клієнти не вагалися, а користувалися саме його умовами банківського кредитування.
  • Очікувані результати*
  • аналізувати різні інформативні джерела, володіти та оперувати інформацією;
  • критично сприймати рекламу, оцінювати достовірність інформації в ній;
  • виявляти фейки та знешкоджувати їх;
  • аналізувати інформацію графічно.
  • аналізувати медіаконтент, який містять математичну інформацію
  • створювати медіаконтент.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Оберіть варіанти відповіді або додайте свій на запитання «Як відсотки допомагають людям у житті?» і  поясніть свій вибір.

Інтерактивна вправа «Відсотки допомагають…»:

  • розбиратися у великому потоці інформації;
  • правильно харчуватися;
  • правильно вкладати гроші;
  • брати кредити, вибираючи більш вигідний варіант;
  • здійснювати більш вигідні покупки, заощаджуючи на знижках;
  • вирішувати життєві завдання;
  • свій варіант відповіді…;
  • бути успішним!

Використані джерела*https://minfin.com.ua/ua/deposits/calculator/?amount=1000–скористатися депозитним калькулятором мінфіну

https://creditdnepr.com.ua/pryvatnym-osobam/depozyt-nadiynyy - Банк Кредит Дніпроhttps://unexbank.ua/ - Unex Bank

ПІБ автора(ки) *: Біляєва Ганна Олександрівна, Жинжер Марина Олександрівна 

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Запорізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 100, Дніпровського району міста Запоріжжя

Ваша посада*: Вчитель історії та правознавства 

Короткий опис вправи, анотація*: Роль особи в історії – гетьман Іван Мазепа – Зрадник чи патріот України.

Мета вправи/заняття*: Навчити учнів критично мислити та формувати власну думку спираючись лише на факти, навчити інфо-медійній грамотності, вміти протистояти пропаганді.

Необхідне обладнання/матеріали*: Відео-фотоматеріали, підручники та документальні джерела, а також інтернет ресурси та інтерв’ю з представниками волонтерських організацій. 

Детальний опис вправи/уроку*:

Вправа для уроку з історії України для 8 класу

Тема: «Гетьманщина за часів Івана Мазепи»

Розраховано на 1 чи 2 уроки.

Вступ.

Актуалізація знань:

Гетьман Мазепа був великим будівничим Незалежної Української держави й тому став найбільшим ворогом Російської імперії. Понад 300 років Москва «затирає» та «випікає» найменший слід, найменшу згадку.

«Нет, не было, и быть не может» - писав Євген Маланюк.

Скільки б років не було Український Незалежності, але пошанування чи зневага пам’яті великого гетьмана завжди буде показником повноти та змісту цієї незалежності. 

У своєму останньому опусі на тему української історії, путін не проминув нагоди назвати Мазепу зрадником. 

Цю заїжджену фразу російської ідеології можна прокоментувати словами доктора історії Ярослава Дашкевича: «Якщо сьогодні, у хвилину нових небезпек, що нависли над Україною, яку хочуть ще раз позбавити незалежності, за чимось шкодувати, то хіба за тим, що Мазепині мрії майже три століття тому не здійснилися та що вірних України державних мужів – і нібито «зрадників росії» - в українській історії було так мало».

Нагальна потреба в умовах військової агресії рф, актуалізувати героїчний чин наших воїнів-предків, велетів української духовності чия діяльність в усі віки наповнювала українців високою моральністю та вірою; привернути увагу суспільства до постатей, чия віра, сила і талант можуть стати взірцем для наслідування молоддю у цей складний час. 

Хід уроку:

  1. Екскурс в історію того часу. 

Вчитель, спираючись на отриманні учнями знання з попередніх уроків, згадує разом з ними, що військо Запорізьке – Гетьманщина 1654 року за Березневими статтями отримує протекторат від російського царства, але з іншого боку має все своє – адміністративний розклад, власну армію, судову систему, на землях Гетьманщини немає кріпацтва тощо.

Вчитель разом з учнями згадую про тактику Петра І «спаленної землі» під час Північної війни 1700-1721 років. Про відмову з боку царської росії в військовій допомозі.  За правилами міжнародної тенденції Україна має всі права спростувати договір з Петром І та підписати договір з Карлом ХІІ для захисту інтересів Гетьманщини, що і було зроблено у 1708 році Іваном Мазепою. Петро І зреагував на це рішення Івана Мазепи своїм наказом про знищення столиці Гетьманщини – Батурина, що й відбулося 2 листопада 1708 року. 

Проблемна тема: Чи стала Україна «розмінною монетою» в планах Петра І? Доцільність та логічність політики Івана Мазепи? 

А) Гетьманщина та її адміністративно-політичне положення згідно Березневих статей 1654 року;

Б) Російсько-Шведська Північна війна 1700-1721 років та роль України в ній;

В) Батуринська трагедія (листопад 1708 року).

Робота учнів в групах по техніці «Кубика-Блума».

«Кубик-Блума» – один з ефективний прийомів навчання сучасних школярів. Один з популярних технологій критичного мислення був розроблений американським вченим та психологом Бенджаміном Блумом. Метою цього прийому є те, що дитині не пропонують готові рішення, а тільки проблему.

Учень має самостійно використовуючи свій досвід та знання знайти шляхи вирішення цієї проблеми. На боках кубика інформація що зачіпає всі сторони заданої теми. Кубик-Блума допомагає розвивати навички критичного мислення, та в активній та цікавій формі перевіряти знання учнів. Він є ефективним засобом в інфо-медійній грамотності школярів відкидаючи думки та судження від дійсних фактів. 

Ознайомлення з уривками відео-матеріалу розміщених з боків «Кубика-Блума». 

На сторонах «Кубика-Блума» розміщено:

  • Посилання на відео з назвою «Мазепа та Петро І – хто кого зрадив» лекцію читаю Владлен Мораєв, кандидат історичних наук. https://youtu.be/wJOvAB3xYpw
  • Посилення на відео з назвою «Як Петро І зрадив Мазепу. Реальна історія з Акімом Галімовим» - лекцію веде Акім Галімов, український режисер. https://youtu.be/uubwRGFl9PU
  • Посилання на відео з назвою «Батуринська трагедія. Робимо висновки» - документальний фільм невідомого автора. https://youtu.be/aAvoE6C6sxY
  • Посилання на відео з назвою «Імперські фальсифікації: березневі статті» - документальний фільм, невідомого автора. https://youtu.be/jQaFsveXS8E

Висновки:

Учні ознайомлюються з матеріалом. Складають своє враження від «сторін» кубика та розробляють свої висновки щодо проблемного питання. І хоча у двобію з московським царем український гетьман програв, його ім’я у боротьбі з імперією стало для подальших поколінь величним символом прагнення незалежності. Сучасна історія цьому підтвердження. Битва з режимом імперії продовжується сьогодні та в цій важкій битві українці стоять не лише за територіальну цілісність своєї держави, відбувається принципова світоглядна битва за Україну Європейську – саме такою її бачив Іван Мазепа – проти України Азійської, якою хотів її зробити цар Петро І, і за яку сьогодні так завзято змагаються адепти «руського мира»

Вправа для уроку з історії України для 9 класу

Тема: «Модернізація сільського господарства у другій половині 19 століття земель України які входили до російської імперії»

Розраховано на 1 урок.

Хід уроку:

Учитель ставить учням 4 основний запитання: 

  1. Знайдіть на мапі географічні назви, котрі трапляються у запропонованих історичних джерелах, як візуальних, так і текстових. Поміркуйте, про що свідчить географічне розташування об’єктів, згаданих у запропонованих історичних джерелах.
  2. На основі інформації з текстових і візуальних джерел складіть перелік ключових слів, чи словосполучень, які, на ваш погляд, відображають стан сільського господарства на українських землях.
  3. Поясніть, які з цих ключових слів і словосполучень відображають саме явище модернізації в сільському господарстві України. Чому? Якої інформації бракує для повного розуміння ситуації в сільському господарстві на українських землях?
  4. Запропонуйте для уявного підручника з історії три найкрасномовніші джерела, які, на вашу думку, свідчать про модернізацій ні зміни в сільському господарстві України у другій половині XIX століття. Поясніть свій вибір.

Наочний матеріал:

 Учитель  пропонує різні джерела інформації:

  1. Погляд дослідника
  2. Історичне фото
  • Історичну довідку
  • Рекламні плакати
  • Свідчення дослідника
  • Поштові листівки

Учні, застосовують уміння та навички з інфо-медійної грамотності відповідають на запропоновані запитання.

Висновки:

Данна вправа, завдяки методам інфомедійної грамотності, спрямована на розвиток комптентностей у учнів а саме таких як:

А) вміння читати та розуміти прочитане;

Б) вміння висловлювати думку усно та письмово;

В) критичне мислення;

Г) здатність логічно обгрунтовувати позицію;

Д) вміння вирішувати проблему; 

Е) здатність працювати в команді;Ж) і як висновок будувати та  висловлювати свою думку спираючись лише на факти.

Вправа для 10 класу з курсу Громадянська освіта

Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Розраховано на 1 урок

  1. Мета: ознайомити учнів зі способами і методами критичного сприйняття інформації та розвити навички протидії маніпуляціям, на практиці застосувати набуті знання, відпрацювати навички критичного мислення, розвивати вміння висловлювати власну точку зору
  2. Тип уроку: практичне заняття (формування вмінь та застосування знань на практиці)
  3. Основні поняття:  мас-медіа, комунікація, маніпуляція, фейк, джинса, реклама
  4. Список використаних джерел: Гісем О.О., Мартинюк О.О. “Громадянська освіта” (іінтегрований курс, рівень стандарту), підручник для 10 класу - Ранок 2018 – 340 с., аудіо та фотоматеріали

Хід уроку

  1. Організація класу
  2. Оголошення теми та мети уроку
  3. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань
  4. Формування вмінь та застосування знань на практиці

Вступне слово вчителів

  1. Будь яка інформація є невід’ємною частиною нашого з вами життя. Величезний вплив на людей мають мас-медіа, особливо в умовах повномаштабного вторгнення росії в Україну. Ми бачимо та чуємо багато різної інформації яка впливає на наші особисті погляди і в цьому різноманітті неможна втрачати вміння критично мислити та аналізувати інформацію. Критичність розуму це вміння людини оцінювати свої думки, та думки інших людей, вміння перевіряти та роботи висновки на підставі висунутих думок маємо показати, що думка та висновки зроблені особисто, можуть бути невірними або суперечливими. Критичне мислення дозволяє розвивати культуру діалогу у спільній діяльності, а також зв’язати набуті компетентності між предметами, а саме: мовна компетенція та соціокультурна та ін.

Методичний коментар: 

  • Вчитель пропонує учням прослухати власне інтерв’ю з представниками різних волонтерських організацій м.Запоріжжя (аудіо додається)
  • Поділившись на групи критично оцініти дане інтерв’ю
  • Капітаном команд зробити і записати висновки на основі поданого матеріалу
  • Наступна вправа “відкритий мікрофон”
  • Учні по черзі висловлюють своє критичне ставлення з питання “Чи багато фейкової інформації в українських новинах”
  • Наступна вправа “створюємо новину” (фото з тг.к. “Запоріжжя.Інфо”)
  • Ділимо клас на 3 групи
  • Перша група на підставі фото створює новину
  •  Друга група на підставі тих самих фото створює відверту фейкову новину
  • Третя група аналізує за допомогою критичного мислення дві новини

Підсумки уроку (діти діляться враженнями, та заключне слово вчителя)

Підсумкове слово вчителя

Шановні учні, ми живемо з вами у дуже складний час. Вже більше року наша країна знаходиться у стані війни зі страшним агресором (російською федерацією). Саме зараз, як ніколи ми повинні вмикати своє критичне мислення, робити самостійні висновки тільки за допомогою перевіреної інформації, цікавитися новинами нашої країни та світу і обов’язково перемога буде за нами! Слава Україні! Героям Слава!

Примітка:  фото з тг.к. “Запоріжжя.Інфо”:

Изображение выглядит как на открытом воздухе, небо, несколько

Автоматически созданное описание

фото з інтерв’ю:

Изображение выглядит как беспорядок, одежда, Трусы, разнообразие

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как текст, в помещении

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как пол, в помещении, человек, стоящий

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как текст

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как текст, снимок экрана, газета

Автоматически созданное описание

Аудіозапис:

https://drive.google.com/file/d/16eebqwRKLZygMGP5tMn34YLJsZ9DIZNz/view?usp=share_link

Очікувані результати*: результати навчання – високий рівень медіа грамотності учнів та можливість гідній протидії ворожій пропаганді.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*

Використані джерела**: Відео-фотоматеріали, підручники та документальні джерела, а також інтернет ресурси та інтерв’ю з представниками волонтерських організацій. 

ПІБ автора(ки) *:Луцовят Юлія Валеріївна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Орлівський ліцей Березнівської міської ради Рівненської області

Ваша посада*: вчитель англійської мови

Короткий опис вправи, анотація*

У занятті "Fake News: Spotting and Stopping Them" учні зіграють роль журналістів, які здійснюють розслідування фейкових новин. Вони дізнаються про характеристики фейкових новин та навчаться розрізняти їх від справжніх новин. Учні також вивчатимуть, як фейкові новини впливають на громадську думку та яким чином їх можна поширити у соціальних мережах.

У ході рольової гри, учні матимуть можливість працювати в команді та взаємодіяти між собою. Вони також будуть розвивати навички критичного мислення та аналітичної роботи з текстами, щоб визначати правдивість інформації. Завершенням заняття буде дискусія про важливість медіаграмотності та розвиток навичок відповідального сприйняття інформації в сучасному світі.

Мета вправи/заняття*: Мета: Розвиток навичок медіаграмотності учнів, зокрема, навичок розрізнення правдивої інформації від фейкових новин та збільшення їх усвідомлення про важливість перевірки джерел.

Необхідне обладнання/матеріали*: Матеріали: Картки з різними заголовками новин, плакати з порадами щодо перевірки джерел, папір та олівці,картки з новинами, відео.

Детальний опис вправи/уроку*: Хід заняття:

  1. Введення (5 хв.): Почніть з пояснення термінів "фейкові новини" та "медіаграмотність". Поясніть учням, що фейкові новини - це неправдиві чи маніпулятивні новини, які можуть бути поширені через соціальні медіа та інші джерела інформації. Поясніть, що медіаграмотність означає здатність критично мислити про те, що ми читаємо, дивимося та слухаємо в медіа.
  2. Рольова гра (30 хв.): Розділіть клас на групи по 4-5 осіб. Кожній групі дайте картки з заголовками новин, які можуть бути або правдивими, або фейковими. Наприклад, "Міністр охорони здоров'я заявив, що щеплення від COVID-19 не ефективні" або "Кішки насправді контролюють світову економіку". Кожній групі потрібно дослідити свій заголовок і вирішити, чи є ця новина правдивою чи фейковою. Дайте групам деякий час, щоб вони змогли перевірити джерела та зн айти аргументи, що підтверджують або спростовують цю новину. Потім групи повинні по черзі представити свій заголовок та дати аргументи щодо того, чому вони вирішили, що це правдива або фейкова новина.
  1. Дискусія (15 хв.): Після того, як всі групи представили свої новини, почніть дискусію про те, як можна відрізнити правдиві новини від фейкових. Покажіть плакати з порадами щодо перевірки джерел та обговоріть з учнями, як вони можуть використовувати ці поради для того, щоб перевіряти новини, які вони читають.
  2. Підсумок (10 хв.): Підсумуйте заняття, наголосивши на тому, що медіаграмотність - це важлива навичка, яку потрібно розвивати, щоб бути критичними читачами та не вірити у фейкові новини. Попросіть учнів поділитися своїми враженнями та відчуттями про заняття та запропонуйте їм виконати завдання вдома, щоб вони могли застосувати свої навички медіаграмотності в реальному житті.

Очікувані результати*

  1. Очікуваний результат: Після уроку учні матимуть краще розуміння медіаграмотності, зможуть визначати фейк-новини та розрізняти їх від правдивих новин, а також знаходити корисні ресурси для вивчення англійської мови та медіаграмотності.
  1. Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Підсумок (10 хв.): Підсумуйте заняття, наголосивши на тому, що медіаграмотність - це важлива навичка, яку потрібно розвивати, щоб бути критичними читачами та не вірити у фейкові новини. Попросіть учнів поділитися своїми враженнями та відчуттями про заняття та запропонуйте їм виконати завдання вдома, щоб вони могли застосувати свої навички медіаграмотності в реальному житті.
  1. Використані джерела**: Hobbs, R. (2010). Digital and media literacy: A plan of action. Aspen Institute Communications and Society Program.
  2. Jenkins, H., Purushotma, R., Weigel, M., Clinton, K., & Robison, A. J. (2009). Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. MIT Press.
  3. Koltay, T. (2011). The media and the literacies: Media literacy, information literacy, digital literacy. Media, Culture & Society, 33(2), 211-221.
  4. Livingstone, S. (2004). Media literacy and the challenge of new information and communication technologies. The Communication Review, 7(1), 3-14.
  5. National Association for Media Literacy Education. (2018). Core principles of media literacy education in the United States.
  6. Potter, W. J. (2014). Media literacy. Sage Publications.
  7. UNESCO. (2013). Media and information literacy for knowledge societies: A unesco overview.
  8. Vasquez, V., Harste, J. C., & Albers, P. (2010). Critical media literacy: Expanding teacher education pedagogies. Journal of Teacher Education, 61(1-2), 97-109.
  9. Van den Beemt, A., Akkerman, S., & Simons, P. R. J. (2018). Teaching media literacy in the age of fake news: An experimental study of a method for developing critical reading skills. Journal of Educational Psychology, 110(3), 409-422.
  10. Warschauer, M. (2006). Laptops and literacy: Learning in the wireless classroom. Teachers College Press.
«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info»
(ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
envelopemagnifiercrosschevron-uparrow-right