Основні питання теми:
Регламент уроку
І. Вступна частина – до 8 хв.
ІІ. Основна частина – 25 – 28 хв.
ІІІ. Заключна частина – 10 – 12 хв.
Основні поняття і терміни
«Український національний визвольний рух», «Українська Повстанська Армія».
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (ВИКЛИК)
Для актуалізації наявних в учнів знань з теми учитель використовує метод «Асоціативний кущ».
Завдання 1. Стратегія «Асоціативний кущ»
Крок 1. Вчитель пише на дошці ключове слово теми – Українська Повстанська Армія.
Крок 2. Вчитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.
Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки між словами. Вчитель має пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої, тому, якщо учень до слова УПА назвав незвичну асоціацію, попросіть його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями: ключовим словом і словом-асоціацією є найціннішим.
Орієнтовний варіант учнівських асоціацій:
| Галичина і Волинь | ← |
УПА |
→ | Бандера |
| ОУН | ← | → | Червоно-чорний прапор | |
| «Слава Україні!» | ← | → | 14 жовтня | |
| Криївка | ← | → | Війна на кілька фронтів | |
| Шухевич | ← | → | Похідні групи |
Далі з метою пробудження інтересу учнів до теми уроку й мотивації їхньої навчальної діяльності, учитель пропонує десятикласникам розглянути та проаналізувати листівку ОУН «За що борються українські повстанці?».
Завдання 2. Робота з візуальним історичним джерелом
Учні висловлюють припущення щодо мети та напрямків діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії в роки Другої світової війни.
Завдання 3. Таблиця «З – Х – Д».
Далі знання учнів учитель актуалізує за допомогою таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». Учні мають пригадати, що їм відомо про Український національний визвольний рух у роки Другої світової війни, заповнити першу колонку таблиці, а потім занотувати запитання у другій колонці.
Наприкінці вступної частини учитель оголошує тему й очікувані результати уроку.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (ОСМИСЛЕННЯ)
Учитель наголошує, що в роки Другої світової територія України стала ареною протистоянь двох тоталітарних режимів: нацистського і комуністичного. Обидва використовували Україну з її людьми лише як ресурс для боротьби за світове панування. Саме у цей час знайшлися ті, хто зміг кинути виклик одночасно двом нелюдським режимам – 14 жовтня 1942 року з ініціативи ОУН (Б) почалося формування Української повстанської армії (УПА). Українська самостійна соборна держава — такою була мета боротьби українських повстанців. Та сьогодні в умовах військової агресії Російська Федерація на всю потужність використовує фейки радянської пропаганди та надалі продукує антиукраїнські міфи довкола Другої світової війни, безпідставно звинувачуючи рух ОУН-УПА у співпраці з нацистами. Тому вкрай важливо навчитися розпізнавати та спростовувати історичні міфи та стереотипи.
Завдання 4. Робота в малих групах із дидактичними завданнями.
Група 1. На основі інфографіки від Українського інституту національної пам'яті та радянських архівних документів (додаток 1) дослідити боротьбу українських повстанців на антинімецькому фронті.
Група 2. Опрацювати документ і мапу (додаток 2) та з'ясувати масштаб діяльності оунівського підпілля на Сході України.
Група 3. Вивчити документи радянських спецслужб (додаток 3) та проаналізувати етнічний та регіональний склад підрозділів УПА.
Група 4. Дослідити причини, механізми та наслідки заходів радянської влади зі штучної компроментації українського визвольного руху (додаток 4)
Група 5. Проаналізувати інфографіку від Центру дослідження визвольного руху (додаток 5) та дізнатися про організаційну структуру Української повстанської армії.
По закінченню роботи в групах вчитель запрошує учнів представити свої результати. Представники інших груп занотовують необхідну інформацію до таблиці «З – Х – Д».
ІІІ. ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА (РЕФЛЕКСІЯ)
Завдання 6. Таблиця «З –Х – Д». Учитель пропонує учням завершити роботу з таблицею «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». Таблиця за темою уроку може мати такий вигляд:
| Знаємо про… | Хочемо дізнатися | Дізналися про… |
| ■ Український визвольний рух напередодні Другої світової війни мав два центри: УНР в екзилі та ОУН;
■ Розкол в ОУН на початку Другої світової війни через розбіжності у поглядах щодо стратегії подальшої боротьби – поява ОУН (М) та ОУН (Б); ■ Формування похідних груп ОУН (Б); ■ Проголошення у Львові Акту відновлення Української держави (30.06.1941 р.); ■ Діяльність «Поліської Січі» Тараса Бульби (Боровця). |
■ Як і коли виникла Українська Повстанська Армія?
■ Проти кого воювала УПА та як діяло підпілля ОУН? ■ Хто воював у лавах УПА? ■ Хто такі Степан Бандера та Роман Шухевич? ■ Чому російська пропаганда називає рухи ОУН та УПА «нацистськими посіпаками»? |
■ Початок формування Української Повстанської Армії 14 жовтня 1942 року;
■ Діяльність ОУН та боротьбу УПА на декілька фронтів (нацисти, більшовики, поляки); ■ Спроби радянської влади скомпрометувати в очах місцевого населення діяльність повстанців шляхом формування НКВС псевдозагонів УПА; ■ Серед вояків УПА були не лише «західники», але й уродженці багатьох регіонів України та представники інших національностей; ■ Підпілля ОУН активно діяло в багатьох куточках України (в тому числі на Донбасі), а не лише в Галичині та на Волині. ■ УПА вважала себе фундаментом збройних сил Української Самостійної Соборної Держави і тому мала чітку організаційну структуру (військова присяга, звання, нагороди) за зразком регулярних армій. |
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Чому розробники плакату наводять прізвища Мазепи, Петлюри та Бандери? Який зв′язок між цими історичними діячами? Хто такі «мазепинці», «петлюрівці», «бандерівці»?
2) Яка споруда зображена на плакаті? Чому автори обрали саме її?
3) Поміркуйте над назвою плакату та запропонуйте свій власний альтернативний варіант.
Відповіді оформити у вигляді есе.
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Переглянути відеопрезентацію від автора
Сторінка "Наші презентації" - це 10 презентацій (вісім моїх, дві - запозичені, є посилання), відповідно 10 занять з медіаграмотності, під час яких ми з'ясовували
Метод «Мозкового штурму» полягає в тому, що створюються групи учнів, які аналізують різні типи інформаційних джерел. Представляють її на загал та обговорюють, які з джерел (на думку учня) більш об’єктивними і чому. Категорично забороняється будь-яка критика - це найважливіша умова мозкового штурму: сама можливість критики гальмує уяву. Кожен учень по черзі зачитує свою інформацію, інші слухають і записують на аркушах нові думки, що виникли під впливом почутого. Потім всі аркуші збираються, сортуються і аналізуються, іншими учнями. При вирішенні простих проблем або при обмеженні за часом найбільш підходяща тривалість обговорення - 10-15 хвилин.
Зміст роботи:
Проблемне запитання
На скільки об’єктивно подана інформація про міжнародні зв’язки України зі США в різних інформаційних джерелах?
Група 1
Аналіз підручників з географії різних авторів за темою: «Міжнародні зв’язки України зі США».
Географія (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. Освіти / Віталій Безуглий, Галина Лисичарова. – Київ : Генеза, 2019. – С. 144.
Географія : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Валерій Пестушко, Ганна Уварова, Андрій Довгань. – Київ : Генеза, 2019. – С. 152.
Географія : (рівень стандарту) : підручник для 11-го кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. – К. : УОВЦ «Оріон», 2019. – С. 180-181.
Географія : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019. – С. 195 – 196.
Група 2
Аналіз онлайн статей різних видань за темою: «Міжнародні зв’язки України зі США».
Використання: на уроці «Українські землі у складі Польщі».
Завдання
Підказки
Факт – подія, яка дійсно відбулась. Факт – об’єктивне явище.
Судження – це думка, яка може бути або істинною, або хибною. Судження – суб’єктивне.
Слова-маркери – допомагають відрізнити факт від оцінки, судження. Це можуть бути однозначні авторські оцінки певного явища; виразні засоби, які формують відповідне ставлення аудиторії до описуваної події.
Додаток 1
Діло. – 1930. – 30 вересня
«Пацифікація»
Дальші ревізії, арештування і карні експедиції в Тернопільщині.
В середу 24. ц. м. була карна поліційна експедиція в Петрикові. Знищені зовсім льокаль читальні «Просвіти» і льокальні кооперативи. Понищено портрети Шевченка і Франка. Знято і знищено вивіски читальні і кооперативи, де розсипано та перемішано всі товари. Побито тяжко кольбами[1] і колами 57-літнього емеритованого[2] вахмайстра[3] бувшої австрійської жандармерії Матвія Мітрінґу, крамаря кооперативи, якого примушувано на подвірю співати сороміцькі протиукраїнські пісні і танцювати, а коли цей схорований старець цього не хотів робити, штовхали його кольбами в полові орґани. Його оглянув судовий лікар і зроблено судово-карне донесення.
… Знищено льокаль читальні, кооперативи «Надія», де понівечено всі книги діловодства (так само і в Купчинцях) і молочарню. У Степана Мельника попорено всі по душки, пір’я розкинено по подвір’ю і змішано зі соломою. У богатьох селян розкинено стіжки. Побиті; Роман Швець (тяжко), Іван Осадчук, Олекса Шуль (тяжко), Петро Брикса …
В ночі з 24. на 25. ц. м. прийшла карна поліційна експедиція до Пронятина. В селі настала велика паніка. Люди втікали до ліса і в очерети, а навіть до Тернополя. Богато побито й арештовано. Шкоди матеріяльні значні. Подробиці пізніше. Бито передовсім тих, на кого вказували місцеві поляки, з котрих деякі також помагали бити.
В полуднє 25. ц. м. була карна поліційна експедиція в Кутківцях. Бито як і деінде а тут навіть деяких поляків. Селянам розшивано стріхи з хат і господарських будинків. Богато селян схоронилося в лісі. Подробиці пізніше.
Карні поліційні експедиції були ще в Мишковичах і в Луці Великій та в Сущині. Поведінка, як всюди. Ближчих відомостей бракує (є це села судового Микулинецького повіту). В четвер 25. ц. м. була депутація від поручників українських повітових установ з Тернополя під проводом д-ра Степана Барана у воєводи п. Мошинського. Розмова делегації тревала понад дві години, а взяли в ній участь воєвода Мошияський, віцевоєвода Дзевултовськяй і начальний виділу безпеченства Жиборський. Про ці розмови обширніше окремо.
Тут коротко скажемо тільки, що урядові чинники вважають за моральних спричинників теперішніх подій українську інтелігенцію, що своїм впливом не зуміла припинити саботажів, які всі в чамбул приписують УВО й ОУН (Організація Українських Націоналістів) з повним виключенням комуністів і інших чинників. Коли підпали триватимуть дальше, тоді для ліквідації будуть приноровлені ще гостріші засоби.
Додаток 2
Діло. – 1930. – 27 вересня
Українське населення криється по лісах.
Вчора подала Польська Агенція Телеграфічна коротку, але дуже вимовну вістку про те, що мешканці села Голячі, Підгаєцького повіту, зі страху перед пацифікаційними поліційнимп відділами покинули село та переселилися з частиною свого дорібку до сумежних лісів. Вістка, як бачимо, лаконічна, але така богата своїм змістом, така проймаюча жахом, що заступав ділі десятки статей і заміток на тему розпочатої пацифікації. По українських селах проводить т. зв. «пацифікацію» поліція, тепер уже в силі двох тисяч поліцаїв (1000 в Брежанщині та Бобреччині, а 1000 в Тернопільщині) і польська кіннота. Куди проходять відділи цієї пацифікаційної експедиції, там піднімається плач, стогін та розпучливий крик сільського населення. В руїну повертається господарський дорібок українського села, у звалища переходять сільські установи як кооперативи й читальні. Тому не диво, що хто може спасається бігством від тієї криється по лісах та очеретах, відрікається своєї тати й добра, щоби тільки минути цього «благословенного успокоювання». Чому це діється? Один з представників місцевої влади в Тернополі заявив українцям, що інтервеніювали в нього у справі цих експедицій, зовсім недвозначно, що все те, що діється, є «щеповою» «відплатою» за підпали та саботажі. Коли про «відплату» пише шовіністична польська преса, коли говорить про неї засліплений ендек, то це ще з бідою можна б зрозуміти. Але коли про неї говорить представник влади то це в найвищій мірі дивне. Коли ж ще до того «відплату» переводять у життя такими засобами зорганізовані чинники державної адміністрації, то це жахливе.
Ми осудили підпали, осудили й реванжі, ми протиставились їм як нерозважним вчинкам запальчивих і засліплених елементів. Але про те, що тепер діється, ми не маємо змоги свобідно висловитись, бо критика вчинків влади не дозволена. Та зате ми повинні мати бодай право висловити свій погляд на цю справу.
Коли невідомі підпольні чинники допускалися чи допускаються протизаконних актів, коли тим нарушують публичний спокій і безпеченство, тоді всяка влада покликана до того, щоби з такими явищами боротися, щоби боронити порядку, щоби винних у його нарушенні потягати до карно-судової відповідальності. Все це в порядку і в повній згоді з льоґікою. Так, у світі все було і так буде. Але коли найвідповідальніші в державі за публичне безпеченство і порядок чинники, чинники, що розпоряджають слідчим апаратом і численними органами безпеченства, проводять ліквідацію саботажів і їх спритивників таким чином, що населення тікає в ліси зі страху перед органами безпеченства, то в такому випадку маємо до діла з якимсь щонайменше небувалим та не чуваним у сучасній добі непорозумінням, яке може стати тільки джерелом великанського лиха, необчислимого у своїх шкідливих наслідках для обох народів: українців і поляків. На нещасній нашій землі відбуваються тепер події, що важким каменем ляжуть на все її життя протягом цілих десятиліть. Старі, старезні рани відживають і збогачуються новими, що будуть ятритись до віку. Хто за все те несе відповідальність?
Додаток 3
The Manchester Guardian. – 1930. – October14
Терор в Україні
Поки Ліга Націй перебувала на Асамблеї в Женеві, поляки «заспокоювали» українців Східної Галичини. Польська «пацифікація», про яку ми публікуємо спеціальну статтю сьогодні вранці, прийняла форму жорстокого побиття невинних чоловіків і жінок і навмисне знищення їх особистих володінь. Жодна фактична ситуація, не могла б виправдати такої поведінки. Права, яких вимагають українці, настільки елементарні, що можна було б подумати, що жодна держава не вагається їх надати. Вони просять права користування та навчання власною мовою та права розвивати власне економічне життя такими мирними установами, як кооперативи, тобто права, гарантовані Договором про меншини, який Польща підписала і який Ліга повинна виконувати. Крім того, вони просять, щоб автономія, яка була обіцяна, коли союзні держави визнали захоплення Польщею територій в цій країні, повинна поважатися і, можливо, розширюватися. Цим правам наполегливо відмовляли, і тому деякі найбільш безвідповідальні українські лідери вдавались до актів саботажу. Телеграфні дроти було перерізано, а польські садиби спалено. Це було неправильно і нерозумно, але зрозуміло – наслідок. Польські методи управління. «Пацифікація», яку зараз здійснили поляки, лише запалить Україну; з більш палкою ненавистю до своїх тиранів у Варшаві. Це змусить їх з тугою повернути очі до кордону, на російську Україну, де їхні родичі мають принаймні дещо більшу міру культурної свободи. У цьому полягає небезпека ситуації. Це небезпека, яку може подолати лише більш ліберальний режим в польській Україні. Польський уряд продемонстрував, що, залишившись вірним самому собі, за будь-яку ціну уникатиме поміркованості, але Ліга має право та зобов'язана втрутитися і перевірити чи Польща виконує зобов'язання, які урочисто взяла на себе, коли підписала Договір про меншини. Розсудливість і людяність вимагають, щоб Рада Ліги не відмовлялася від цього завдання.
Додаток 4
Słowo Polskie. – 1930. – 12 października
АКЦІЯ ПАЦИФІКАЦІЇ В КРАЇНІ
В Тарнопільському та Станіславському воєводствах у ході перевірок виявлено багато обтяжуючих матеріалів, арешти покривачів головних саботажників
Серед саботажників були студенти колишньої руської гімназії в Тарнополі.
Тарнопіль, (тел.). Поліція провела обшуки в учнів колишньої руської гімназії в Тарнополі, які мешкали в Чорткові, і з огляду на результати обшуку арештувала Стефана Олешкова, колишнього учня 6-го класу гімназії. Олешков дав обширні свідчення і визнав свою провину у належності до організації УВО, до якої він був залучений минулого року. Далі Олешков зізнався, що отримав наказ від організації сформувати трійку, до якої він залучив Василя Козачка, учня 6-го класу гімназії та Мирослава Борткевича, учня 5-го класу гімназії в Чорткові. Після обшуку в квартирах двох останніх їх не заарештували.
Арешт головного активіста Бережанського
Бережани. (тел.) Поліція заарештувала місцевого юриста доктора Володимира Вемка, президента всіх легальних та нелегальних русинських товариств у Бережанах. Під час обшуку у нього знайдено багато нелегальної антидержавної літератури, револьвер та патрони.
Ті, хто перерізає телеграфічні дроти
Злочів (тел.). У зв’язку з перерізанням телеграфних та телефонних проводів поблизу Злочова, поліція подала до суду кримінальну скаргу проти 24-річного Мирослава Тарновського, студента Технологічного університету, та Юзефа Гатіса, 21 року, випускника середньої школи із Злочова. Обидва були членами нелегального «Пласту» і підозрюються у належності до УВО. Згадані юнаки були заарештовані 11 серпня слідчим відділом у Злочові у зв’язку з нальотом на поштову карету поблизу Бобрки…
І випускник богословства займався саботажами
Рогатин. (тел.). Поліція заарештувала Василя Баладинського та його сина Стефана, випускника богослов’я, які проживають у Черчах, проти яких були зібрані докази саботажництва.
Підпалили польських поселенців.
Рогатин. (тел.). У зв’язку з підпалом у ніч на 10 вересня трьох ферм польських поселенців у Чорнолозах під Потоком, Рогатинського повіту заарештовано Ярослава Ткачука з П’ядиків та Петра Семківа з Надзейови.
Перевірки та арешти в Жидачівському повіті
Жидачів. (тел.). Під час обшуку був заарештований Василь Швед, командир «Сокола» в Чернцях, Жидачівського повіту. Разом з ним було заарештовано Миколу Кужма, Андрія Данчевського та Миколу Кожанського. Обшуки проведені в 17 гмінах місцевого повіту, виявили багато викривальних матеріалів. Арештовано доктора Лисяка, Володимира Дарновала, Трофима Слободяна та Івана Кічина в Журавному та Миколу Лошина в Монастирці.
Додаток 5
Свобода – 1930. – 24 жовтня
ЛЯХИ ДАЛІ КАТУЮТЬ УКРАЇНЦІВ
та мимо того українське населення тримається бадьоро
Данціґ. – Польські карні загони в Галичині далі роблять своє огидне й кріваве діло, катуючи українських людей та нищащи їх дорібок. Тепер карні загони пересунули свою кріваву діяльність в інші повіти Галичини поза тернопільським воєвідством. В Тернопільщині всеж таки лишаються великі відділи польської жандармерії та уланів, які «пильнують ладу».
Та не зважаючи на страшні ляцькі знущання, українське населення тримається бадьоро, бо бачить у такому поведенню польської влади страх і непевність Поляків, на українських землях. Українці готуються стати активно до виборів, щоби задемонструвати свою силу та симпатії до тих, кого Поляки вязнять та переслідують. Хоч треба признати що ляцькі чекісти значно здезорганізували передвиборчу кампанію, бо багатьох активних виборців позбавили можливости провадити передвиборчу агітацію.
Арештовано бувшого сенатора.
Поляки тримають тепер в арешті 19 бувших українських послів до сойму й сенату. Тим девятнацятим е український сенатор з Самбірщини, о. Татомир. Його арештовано недавно. Влада тримає арештованих послів у берестійській фортеці так ізольовано від світа, що навіть їх оборонці не можуть з арештованими скомунікуватися.
Далі арештують українських священиків.
До кількох арештованих Ляхами українських священиків останніми днями прилучилися ще три. Ними є: о. Іван Пісецький з Корнева в Городенщині, о. Рибицький з Петрова в Городенщині та о. Сохацький з Гаїв біля Львова.
[1] Кольба – приклад вогнепальної зброї (рушниці, карабіна, тощо).
[2] Емеритований – відставний військовий, ветеран.
[3] Вахмайстер – військове звання унтер-офіцерського складу.
Використання: на уроці «Українські політичні партії та організації у Польщі».
Схема аналізу карикатури
Карикатура 1. Українські герці. Журнал сатири та гумору «Зиз» (м. Львів, 1924-1933 рр.)
Карикатура 2. Нові союзники. Журнал сатири та гумору «Зиз» (м. Львів, 1924-1933 рр.)
Карикатура 3. Дзвін воскресіння. Журнал сатири та гумору «Зиз» (м. Львів, 1924-1933 рр.)
Карикатура 4. Сельроб. Журнал сатири та гумору «Зиз» (м. Львів, 1924-1933 рр.)
Використання: на уроці «Українські землі у складі Чехословаччини. Карпатська Україна». Вправа може бути використана і в якості додаткового домашнього завдання. у ході практичного заняття «Срібна земля. Третя спроба утвердження незалежності України у XX ст.»
Схема аналізу мемів
Зображення 1
Зображення 2
Зображення 3
Використання: на уроці «Українські землі у складі Чехословаччини. Карпатська Україна», у ході практичного заняття «Срібна земля. Третя спроба утвердження незалежності України у XX ст.»
Схема аналізу документальної стрічки
Вступ – 5 хвилин
Учитель. 21 лютого видатний історик сучасності президент російської федерації путін оголосив про визнання «незалежності» частини окупованих українських територій (так званих «лнр» та «днр»). Під час свого, як завжди, довгого звернення, між покашлюваннями і покрякуваннями, лідер «свєрхдєржави» вкотре представив своє хворобливе уявлення історії України. Зокрема, центральною у «історичному екскурсі в минуле» від господаря Кремля, як і в минулих промовах, стала теза про те, що «Україну створив Ленін».
Перегляд уривків зі звернення путіна 21 лютого 2022 року та/або роздача групам його текстового варіанту:
https://www.youtube.com/watch?v=sIPIMD9sPhA
… Тож почну з того, що сучасна Україна цілком і повністю була створена Росією, точніше, більшовицькою, комуністичною Росією. Цей процес розпочався майже відразу після революції 1917 року, причому Ленін та його соратники робили це дуже грубим стосовно самої Росії методом – за рахунок відокремлення, відторгнення від неї частини її історичних територій. У мільйонів людей, які там мешкали, звичайно, ніхто ні про що не питав.
Потім напередодні й після "Великої Вітчизняної війни" вже Сталін приєднав до СРСР і передав Україні деякі землі, які раніше належали Польщі, Румунії та Угорщині. При цьому як своєрідну компенсацію Сталін наділив Польщу частиною споконвічних німецьких територій, а у 1954 році Хрущов навіщось відібрав у Росії Крим і теж подарував його Україні. Власне, так і сформувалася територія радянської України.
… Сталін, який у 1922 року поєднував посади Генерального секретаря ЦК РКП(б) і народного комісара у справах національностей, запропонував будувати країну за принципами автономізації, тобто надаючи республікам – майбутнім адміністративно-територіальним одиницям – широкі повноваження за їхнього вступу в єдину державу.
Ленін розкритикував цей план і запропонував піти на поступки націоналістам, як він тоді їх називав – "самостійникам". Саме ці ленінські ідеї, по суті, конфедеративного державного устрою та гасло про право націй на самовизначення аж до відділення й були покладені в основу радянської державності: спочатку у 1922 році були закріплені у Декларації про утворення Союзу РСР, а потім, після смерті Леніна, і у Конституції СРСР 1924 року.
Тут одразу виникає багато запитань. І перший із них, насправді головний: навіщо треба було з барського плеча задовольняти усілякі безмежно зростаючі націоналістичні амбіції на околицях колишньої імперії?
Передавати у знову утворювані, причому часто довільно сформовані, адміністративні одиниці – союзні республіки – величезні території, які часто не мали до них взагалі жодного відношення. Повторюю, передавати разом із населенням історичної Росії.
Більше того, за фактом цим адміністративним одиницям надали статусу та форми національних державних утворень. Знов задаюся питанням: навіщо треба було робити такі щедрі подарунки, про які найзапекліші націоналісти раніше навіть і не мріяли, та ще й наділяти республіки правом виходу зі складу єдиної держави без жодних умов?..
З погляду історичних доль Росії та її народів ленінські принципи державного будівництва виявилися не просто помилкою, це було, як кажуть, набагато гірше, ніж помилка. Після розвалу СРСР 1991 року це стало абсолютно очевидним".
… Власне, як уже сказав, у результаті більшовицької політики і виникла радянська Україна, яку і в наші дні можна повною мірою назвати "Україна імені Володимира Ілліча Леніна". Він її автор та архітектор. Це повністю підтверджується архівними документами, включаючи жорсткі ленінські директиви щодо Донбасу, який буквально втиснули до складу України.
А зараз "вдячні нащадки" знесли на Україні пам'ятники Леніну. Це у них декомунізацією називається. Ви хочете декомунізацію? Ну що ж, нас це цілком влаштовує. Але не варто, як то кажуть, зупинятися на півдорозі. Ми готові показати вам, що означає для України справжня декомунізація.
Учитель. Звісно, можна було не звертати уваги на ці давно відомі пропагандистські штампи, але ж від згуртованості, інформованості та здатності українців спростовувати подібні фейки залежить успіх у відбитті не лише військової, а й інформаційної атаки. А це вкрай важливо в умовах гібридної війни. То ж сьогодні ми разом будемо розвінчувати історичні міфи, спростовувати пропагандистські фейки та боротися з інформаційними маніпуляціями від очільника імперії зла.
Основна частина – 30 хвилин (15 хвилин обговорення + по 5 хвилин на представлення групами відповідей).
Робота в малих групах. Кожна група отримує мотиваційні постери іронічного характеру та медіатексти із завданнями/запитаннями.
Група 1. Міф про те, як Ленін Україну «створював»
Сутність міфу. Вперше незалежна українська держава під назвою УСРР виникла за сприяння більшовиків на чолі з В. Леніним.
Медіатекст № 1. Генеральна карта України Гійома Левассера де Боплана 1681 року (на основі генеральної карти 1648 року).
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Медіатекст № 2. Четвертий Універсал Української Центральної ради
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Група 2. Міф про те, як Сталін Україну «об’єднував»
Сутність міфу. Завдяки Сталіну, який уклав з Гітлером угоду («пакт Молотова-Ріббентропа»), Наддніпрянщина і Західна Україна возз'єдналися в соборну державу вперше.
Медіатекст № 1. Універсал Директорії УНР про Злуку УНР та ЗУНР від 22 січня 1919 року.
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Медіатекст № 2. Текст таємного додаткового протоколу до пакту Молотова – Ріббентропа та карта до нього.
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Група 3. Міф про те, як Хрущов Україні Крим «дарував»
Сутність міфу. Крим був незаконно та безпідставно подарований Україні Микитою Хрущовим з нагоди 300-річчя Переяславської ради.
Медіатекст № 1. Стаття Олексія Аджубея (головного редактора провідної радянської газети «Известия», зятя Микити Хрущова, який супроводжував першого секретаря ЦК КПРС у його подорожі Кримом восени 1953 року) «Як Хрущов Крим Україні віддав. Спогади за заданою темою» у журналі «Новое время» (1992 рік).
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Медіатекст № 2. Нормативно-правові акти про передачу Криму до складу УРСР
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Медіатекст № 3. Відомий український історик, публіцист та громадський діяч Сергій Громенко про свою версію причини передачі Криму Україні
Обговорення:
Прогнозовані відповіді:
Орієнтовні висновки за підсумками обговорення – 5 хвилин:
Додаток 1
Мотиваційний постер для групи 1:
Додаток 2
Мотиваційний постер для групи 2:
Додаток 3
Мотиваційний постер для групи 3:
Додаток 4
Шаблон для вправи «SMS другові»: