Вправа "Купуємо телебачення" для використання на уроці української літератури у 8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Горденкова Анастасія Олександрівна, вчителька української мови та літератури КЗ "Оленівський ліцей з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради Вінниького району Вінницької області.
Мета вправи/заняття: формувати критичне мислення в здобувачів освіти; допомогти їм зрозуміти, що різні телеканали транслюють різний контент; розвивати вміння аналізувати програмний контент телеканалів та створювати телепередачі літературно-мистецького характеру.
Короткий опис вправи, анотація: вправа спрямована на формування критичного мислення в здобувачів освіти, на розвиток уміння аналізувати. Потрібно розглянути запропоноване зображення, дати відповідь на подані запитання, створити телепередачу літературно-мистецького характеру на основі вивченого твору.
Час необхідний на виконання вправи: 20-30 хвилин.
Застосування вправи: під час уроку української літератури.
Необхідне обладнання/матеріали: запропоноване зображення.
Форма/метод роботи: робота в групах.
Детальний опис вправи:
Очікувані результати: учні вміють аналізувати та критично сприймати інформацію.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: урок з використанням вправ на формування медіаграмотностів в школярів став набагато цікавішим, про що говорять самі учні; вони стали активнішими та із захопленням виконують запропоновані вправи.
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Слово «пропаганда» походить від назви органу Католицької Церкви, що виник в період боротьби з Реформацією, в 1622 році, під назвою «Конгрегація пропаганди віри». Його діяльність була спрямована на «пропагування» католицької віри в некатолицьких країнах. З кінця 18 століття цей термін став використовуватися також для позначення пропаганди у світській діяльності. А з середини 19 століття почав набувати зневажливого або негативного відтінку, коли його використовували в політичній сфері. Але до початку 20 століття поняття «пропаганда» не було виділено в окремий суспільний феномен. Лише після Першої світової війни стали говорити про її значення, вплив на громадськість. Пропаганда з нейтрального терміну для поширення інформації на користь будь-якої конкретної справи стала набувати негативної конотації, представляючи навмисне поширення часто хибних, але безумовно «переконливих» заяв про підтримку або виправдання політичних дій чи ідеологій. Так, німецький генерал Еріх Людендорф, припускав, що британська пропаганда зіграла важливу роль у їх поразці у Першій світовій війні.
Чому ж сьогодні, у період російсько-української війни 2022 року, цей термін у повідомленнях згадується стільки ж разів, як і слово «зброя», а жодна аналітична стаття в медіа не обходить це поняття?
Пропаганда в тоталітарних країнах набуває того значення, яке сьогодні стало домінуючим у розумінні її механізмів дії у Росії, яка напала на Україну. Визначень існує безліч, але всі вони об’єднуються розумінням, що це комунікація, яка використовується:
Передумовою тоталітарної пропаганди стає відсутність опозиції до існуючої влади, яка може мати власні медіа для донесення альтернативної інформації та репресивний апарат, що знищує паростки будь-якої іншої ідеології. Характерною особливістю тоталітарної пропаганди є панування монополії на засоби медіа. Державні органи набувають повного контролю над джерелами інформації, безальтернативного транслювання своїх ідей та цінностей. Об'єктом пропагандистського впливу стають усі сфери життєдіяльності держави, суспільства та людини.
Тоталітарна пропаганда, яка зародилась в СРСР та Третьому Рейсі (нацистській Німеччині) стала визначати медійне життя і в путінській Росії.
За останні, лише, 10 років в Росії відбулись кардинальні зміни в інформаційному контролі. Так у 2012 році державним органам дозволено блокувати російські веб-сайти без рішення суду. В результаті цього заблоковано понад 100 тисяч сайтів та понад 4 млн веб-сторінок (станом на липень 2018 р.). З року в рік кількість заборонених сайтів, внесених до спеціального реєстру, зростає: у 2020 році – 4931 сайт, у 2021-му – 7018. У 2013 році запроваджується штраф або термін до 3-х років в’язниці а «публічні дії, що виражають явну неповагу до суспільства та вчинені з метою образити релігійні почуття віруючих». Публічні заклики до дій, що загрожують територіальній цілісності РФ, згідно з тодішніми поправками до Кримінального кодексу, стоять 5 років позбавлення волі. Як ми розуміємо під ці пункти можна підігнати будь-яке медіаповідомлення.
З 2014 по 2017 рік блогери з аудиторією понад 3 000 унікальних відвідувачів мали зареєструватися в Роскомнагляді і нести відповідальність за будь-яке повідомлення, репост чи коментар. Також їх зобов'язували вказувати справжнє ім'я та прізвище, залишати контактні дані. Тоді ж у 2014 році з’явилась норма, коли опинптись за ґратами можна було за поширення «неправдивої інформації» про СРСР під час Другої світової війни та «реабілітацію нацизму». А частка російських медіа, які можуть належати іноземцям була зменшена з 50 до 20%. Тоді ж їх почали називати іноземними агентами. З 2015 року особисті дані російських інтернет-користувачів повинні зберігатися лише на серверах, розташованих у Росії, що давало повний контроль каральним і силовим структурам над будь-ким. У 2016 році держава почала контролювати медіаагрегатори новин і перевіряти «суспільно значущу» інформацію. Якщо влада оскаржить рішення щодо достовірності такої інформації, то медіаагрегатор повинен видалити її протягом 24 годин. Оператори зв'язку та інтернет-провайдери мають зберігати всю інформацію про діяльність користувачів щонайменше 6 місяців і надавати її на вимогу служб безпеки навіть без ордера. Тоді ж, у 2016 році скористатися росіянину своїм правом на доступ до інформації під час виборчої кампанії стало практично неможливо. У 2017 році з'явилися перші заборони VPN та інтернет-анонімайзерів, багатьом російським медіа надали статус іноземних агентів з подальшим обмеженням у їх діяльності. З 2020 року іноагентами стали і звичайні журналісти, діяльність яких ще більше ускладнили. На початок 2021 року для 64-х відсотків росіян головним джерелом отримання інформації про світ залишався телевізор. На другій позиції — соцмережі (42%), серед яких впевнено лідирує «Вконтакте». Зрозуміло, що за умови дотримання всіх перерахованих вище драконівських законів про об'єктивні медіа не може бути й мови.
Апофеозом абсурдності став прийнятий у березні 2022 року так званий закон про фейки, що передбачає кримінальну відповідальність за поширення недостовірної інформації про дії збройних сил РФ (від 3 до 15 років колонії), заклик до введення санкцій проти РФ (до 3 років в'язниці) або публічні дії, які дискредитують російську армію (від штрафів до 3-х років позбавлення волі). Слово «війна», до речі, також офіційно заборонено. Від медіа, які війну називали війною, Роскомнагляд зажадав видалити ці публікації, а кілька незалежних медіа просто закрили. До речі, цей закон, що є останнім цвяхом у труну свободи слова у Росії, прийняли одноголосно і водночас у трьох читаннях. Перші кримінальні справи за військові фейки вже порушено. Багато медіа після ухвалення цього закону оголосили про закриття, деякі видалили з сайту всі свої матеріали. Таким чином російська влада змушує мовчати не лише медіа, а й звичайних користувачів інтернету. Опинитися за ґратами можна буквально через репост чи коментар під «забороненим» матеріалом. Прокремлівська влада настільки бояться правди, що заборонила публікувати навіть інтерв'ю з президентом України.
Але ліквідація альтернативних джерел інформації є лише одним з пропагандистських кроків. Вплив російської пропаганди на споживачів обумовлений рядом факторів.
Російська пропаганда присутня на багатьох каналах. Особливо це стосується інтернет-тролей та ботоферм у соціальних мережах. Розповсюдження інформації через декілька джерел створює враження переконливості інформації, що заслуговує на увагу. Кількість та охоплення джерел також дуже важливі. Але мало хто з росіян замислюється про надійність і якість тих джерел.
Російська пропаганда оперативна, безперервна та циклічна. З огляду на те, що вона не прагне висвітлювати об'єктивну реальність, російським пропагандистам не потрібен час для перевірки фактів. Вони просто поширюють свою інтерпретацію подій, яка найкраще сприяє досягненню їх цілей. Такий підхід дозволяє їм бути надзвичайно спритними і бути першими у висвітленні «новин». Після чого вони повторюють і наново прокручують дезінформацію. У літературі з експериментальної психології говориться, що перше враження дуже стійке, а постійне отримання того чи іншого твердження підвищує шанси його сприйняття як правдивого. Люди швидше сприймуть твердження як правдиве, якщо вже чули його раніше, ніж якби це було нове повідомлення. Споживачі з більшою ймовірністю сприймають повторення як ознаку правдивості інформації. Навіть у випадку з безглуздими історіями ті, хто чув їх безліч разів, схиляються до того, щоб у це повірити. Якщо людині те чи інше повідомлення чи аргумент вже знайомі (він, наприклад, уже бачив чи чув це раніше), то вона сприймає цю інформацію менш критично і часто не може відрізнити слабкі аргументи від сильних.
Російська пропаганда не прагне висвітлювати об'єктивну реальність. Крім сфабрикованої інформації, російська пропаганда часто користується і вигаданими джерелами. Але чому така дезінформація в Росії може бути ефективною? Це пояснюється відсутністю елементарних навичок критичного мислення. Російський споживач не вміє відрізняти справжню інформацію від брехливої або помилкової. Термін «фейк» використовується для визначення інформації, яка в Росії протирічить інформації, що озвучує влада. В умовах російської дійсності система медіаосвіти відсутня. І, навіть, більше, є шкідливою для російської влади.
Російська пропаганда не дбає про послідовність. При викритті інформаційної брехні чи поганому рівні довіри до тієї чи іншої брехливої інтерпретації подій пропагандисти просто знімають такі версії з порядку денного та пропонують нові (і зовсім не обов'язково достовірніші) пояснення. Адже джерело, що змінює свою думку або повідомлення, може бути сприйнято так, ніби було проведено ретельнішу оцінку події, тим самим переконуючи споживача в достовірності своєї інформації. На думку психологів, наявність великої кількості аргументів з безлічі джерел є більш переконливим, ніж представлення багатьох аргументів одним джерелом, або коли один аргумент представлений у багатьох джерелах.
Російська пропаганда розмиває довіру до будь-якої інформації. Завдання пропагандистів не в тому, щоб змусити споживача повірити тому чи іншому повідомленню, а в деяких випадках створити ефект недовіри будь-якій інформації. Наприклад, ми знаємо, що правда – це умовно «А». Завдання російської пропаганди, щоб ми повірили, що правда – це «Б». Але якщо це не спрацювало, то наступним кроком може бути створення ситуації, за якої споживачі не віритимуть ні «А», ні «Б». Це теж чудово для влади. Наприклад, росіянин, на якого звалюється море інформації щодо злочинів російських військових у Бучі, вважає, під впливом російської пропаганди, ці вбивства фейком. Або він просто впадає у відчай розібратися і каже, що «ми всієї правди ніколи не дізнаємося», «ніхто не знає всієї правди», «час покаже, хто мав рацію», «історія все розставить по своїх місцях», і самоусувається від розбору. І тоді російська офіційна думка теж виграє.
І, наприкінці, наведемо цитату сучасного французького філософа Жака Елюля, що поєднує стан російського суспільства та пропаганди «Ненависть, голод і гордість є кращими важелями пропаганди, ніж любов чи неупередженість».
Завдання і питання учням:
Що таке пропаганда? Який шлях трансформації цього поняття відбувся протягом століть?
Для чого використовується пропаганда?
Які кардинальні зміни в інформаційному контролі відбулись в Росії за останні 10 років і як це впливає поняття «свобода слова»?
Які фактори впливу російської пропаганди на споживачів Ви можете назвати?
У чому небезпека інтернет-тролей та ботоферм?
Наведіть приклади фейків, повязаних з подіями російської агресії проти України?
Робота з джерелами інформації
https://ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/04/13-1.jpg
https://news.obozrevatel.com/society/rossijskie-propagandistyi-teryayut-auditoriyu-lobbistyi-uzhe-ne-pomogayut.htm
З розмови російського військового з матір’ю.
Мати: «Синок не втрачай бойового духа. Якщо б ти бачив, що вони творять.Ти знаєш, ви робите велику справу. Запамятай це і передай іншим.»
Син: «Що ми робимо. Вбиваємо цивільних, дітей…»
Мати: «Ні, ви не вбиваєте цивільних, дітей.»
Син: «Повір»
Мати: «Ви фашистів вбиваєте. Повір мені. Все переставай. Не потрібно»
https://t.me/s/SBUkr?q=%D1%84%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%81%D1%82
Які думки викликала ця сповідь?
Які попередні висновки про роботу російських медіа можна зробити?
Який зв'язок можна прослідкувати між двома малюнками наведеними наприкінці?
Дмитро Кисельов увійшов до нашої редакції в елегантному костюмі та з переможною посмішкою. За три дні до цього, 9 грудня 2013 року, президент Володимир Путін підписав указ про кардинальну реорганізацію медіа-ландшафту Росії…
Кисельов висловив своє бачення майбутнього: «Нас підтримують адміністрація президента та уряд. Ви знаєте, в нашій країні є свобода слова. Але період неупередженої журналістики закінчився. Об’єктивність — це міф, який нам запропонували; це нам нав'язано. Раніше я сам дотримувався цих принципів, але я пройшов внутрішню еволюцію»…
Раз на тиждень, зазвичай по п’ятницях, усі ключові редактори всіх державних медіа-платформ збиралися в Кремлі на «редакційну нараду». Здебільшого їх очолював прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. Через кілька годин у редакції відбулася справжня редакційна зустріч, і на основі кремлівської зустрічі команда провідних продюсерів обговорювала майбутній репортаж — які питання воно підніме та які гості з’являться на вечірньому ток-шоу…
Я пам’ятаю одну зустріч, яка відбулася невдовзі після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році. «Немає більше часу для пошуку правди», – сказали нам. «Наша країна, — сказав один із головних редакторів, — повернулася в епоху холодної війни»…
На стіні нашої центральної редакції був прикріплений аркуш паперу з написом «Крим: не «анексія», а «возз’єднання». Такими термінами телеведучі та журналісти мали говорити, висвітлюючи анексію Криму. З наших студій ми вчили всю країну новому словнику: «хунта» (українська влада), «м’ясники» (українська армія), «п’ята колона» (російська опозиція).
https://www.codastory.com/disinformation/confessions-of-a-former-state-tv-reporter/
Дистанційний урок ,що містить вправи з інтеграції медіаграмотності.
Тема: Сучасні методи молекулярної генетики.
Мета уроку:
Знаннєвий компонент: ознайомити учнів з методами вивчення спадковості людини, розкрити значення генетики для медицини й людства в цілому; з’ясувати їх роль в екосистемах та значення для людини; розвивати вміння порівнювати, аналізувати.
Діяльнісний компонент: формувати уявлення про спадкові захворювання людини; розвивати вміння аналізувати і робити висновки, розв’язувати типові задачі з генетики; критично ставитись до повідомлень біологічного характеру в медійному просторі, розвивати біологічну мову.
Ціннісний компонент: виховувати розуміння важливості генетичних досліджень для практичної діяльності людства;продовжити розвивати вмінням оцінювати свою діяльність підчас уроку,ділитися своїми враженнями стосовно успіхів на уроці.
Тип уроку: комбінований урок.
Форма проведення: ділова гра «Медична консультація»
Методи та методичні прийоми: «Моя мрія», «Медіасторінками», «Фейк чи правда», «Настанови для успішних» ,метод «Прес», евристична бесіда.
Засоби навчання: ґаджети, медійні джерела інформації.
Електронні освітні ресурси: GoogleClass (віртуальний клас), learningapps.org(інтерактивні вправи), wizer.me(віртуальний аркуш), Word , youtube(відео), vseosvita(ресурс для створення ,розміщення анкети для рефлексії),PowerPoint(ресурс для презентації до уроку), Google Meet(для синхронного зв’язку з учнями)
Ключові компетентності:
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
(Привітання викладача, перевірка присутніх та готовності учнів до уроку, створення робочої атмосфери)
Прийом «Моя мрія» (створення позитивного настрою)
У кожного з вас, діти, є своя мрія. Складіть долоні разом,піднесіть їх до вуст і пошепки вимовте свою мрію: «Я мрію про…»Заховайте свою мрію в кулачок,притуліть до серця,потримайте трохи і відпустіть,дмухнувши на неї. Нехай ваші мрії летять і обов’язково збуваються!
Прийом «Настанови на спів працю» (створення робочої атмосфери)
Американський винахідник Генрі Форд сказав:
Зібратися разом - це початок,
Триматися разом - це прогрес,
Працювати разом - це успіх!
разом - це успіх!
Ми зібралися,тримаємося разом і починаємо наш урок.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
1.Прийом «Знайди фейк».
1.Ті самі мутації можуть виникати повторно(«правда».)
2. Мутації втрачаються і передаються з покоління в покоління(«фейк»)
3. Залежно від причин, що викликають мутації поділяються на ядерні і цитоплазматичні.( «фейк»)
4. Геномні мутації – зміна числа хромосом.( «правда».)
5. Соматичні мутації,це мутації , які проходять у соматичних клітинах і успадковуються тільки дочірніми клітинами, які утворились шляхом мітозу. («правда».)
6. Імовірність виявлення мутацій не залежить від кількості досліджених особин(«фейк»)
7. Рецесивні мутації проявляються в гетерозиготі.( «фейк»)
8. Поліплоїдія – це збільшення кількості хромосом шляхом додавання цілих хромосомних наборів у результаті порушення мейозу.( «правда».)
9. Індуковані мутації проходять у статевих клітинах і передаються наступним поколінням організмів.
10. Зміна структури хромосом відбувається при Генній мутації .( «фейк»)
11. Гетероплоїдія – це зміна кількості хромосом, не кратна галоїдному набору («правда».)
12. За відношенням до можливості успадкування мутації розрізняють Генеративні і Соматичні.( «правда».)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Мутаційна мінливість є явищем, спільним для організмів різного рівня організації. На сьогоднішній день відомі мутації у всіх класів тварин, рослин і вірусів. Існує багато мутацій і в людини.
Згідно із законом М. І. Вавилова, у тварин мають траплятися фенотипи, що аналогічні спадковим хворобам людини. Дійсно, багато патологічних станів, що виявлені у тварин, можуть бути моделями спадкових хвороб людини. Так, у собак спостерігається гемофілія, яка зчеплена зі статтю. Альбінізм виявили у багатьох видів гризунів, кішок, собак, птахів і плазунів. Для вивчення м’язової дистрофії використовують мишей, велику рогату худобу, коней; епілепсії – кролів, пацюків, мишей; аномалій у будові ока – гризунів, собак, свиней та інших тварин. Спадкова глухота існує у гвінейських свинок, мишей і собак. Вади будови обличчя людини, що є гомологами заячої губи (розщілини верхньої губи) та вовчої пащі (розщілини верхньої щелепи і твердого піднебіння), спостерігаються у лицьовому відділі черепа мишей, собак, свиней. На спадкові хвороби обміну речовин в організмі, наприклад ожиріння й цукровий діабет, хворіють також миші.
І V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
Я запрошую вас відвідати генетичну консультацію. В консультації працюють певні кабінети і лабораторії.( Запитання до учнів . На консультацію яких спеціалістів ми сьогодні потрапимо? З якою метою?)
1.Вчений генетик
2.Консультація медика-консультанта
1.Молекулярно-генетичні методи – це методи дослідження структури й мінливості генетичного апарату, з яким пов'язані процеси збереження й реалізації спадкової інформації. За їх допомогою науковці можуть визначати подібність та відмінності геномів різних організмів, виявляти ушкодження структури ДНК, встановлювати нуклеотидні послідовності генів у нормі та у разі захворювань Сучасні молекулярно-генетичні методи можна умовно поділити на кілька груп. Зазвичай усі методи досліджень використовують у комплексі.
Зараз я вас запрошую до кабінету вченого генетика, де ви зможете ознайомитися з деяким групами методів молекулярно-генетичних досліджень.(Робота учнів у інтерактивному аркуші wizer.me, учні аналізують таблицю з групами методів молекулярно-генетичних досліджень і виконують вправу на встановлення відповідності )
| Група методів | Особливості | Що дають у результаті |
| Методи виділення й очищення | Ґрунтуються на виділенні хоча б невеликої кількості матеріалу, в якому міститься ДНК | Дозволяють виділяти ДНК з дуже давніх кісток або невеликих фрагментів організмів |
| Методи
ампліфікації (копіювання) ДНК |
Роблять копії цілих молекул ДНК або їхніх фрагментів, використовуючи звичайні механізми реплікації. Основою таких методів зазвичай є полімеразна ланцюгова реакція | Дозволяють із дуже незначної кількості ДНК отримати достатньо матеріалу для аналізу |
| Методи гібридизації | За допомогою спеціальних молекул-зондів упізнають певні молекули ДНК. Використовують властивість ланцюжків ДНК утворювати подвійні ланцюжки з молекулами, які мають відповідні до них послідовності нуклеотидів | Дозволяють розпізнавати наявність у зразках певних молекул нуклеїнових кислот |
| Методи обробки даних і моделювання | Створюють бази даних про послідовності молекул ДНК різних видів і аналізують інформацію за допомогою спеціальних комп'ютерних програм | Створюють моделі, за якими можна перевіряти гіпотези щодо еволюційних зв'язків організмів |
Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень мають суттєві переваги перед традиційними методами. Вони дають значно більші можливості для проведення досліджень і підвищення надійності їхніх результатів. До таких методів належать методи виділення потрібних молекул зі зразків, методи ампліфікації ДНК, методи гібридизації, методи обробки інформації.
Етіологія – це розділ медицини, який вивчає саме причини виникнення хвороб.
Зараз запрошую вас на консультацію до медика-консультанта , який познайомить вас з синдромом Лебера.
( Робота учнів у інтерактивному аркуші wizer.me)
3. Кабінет «Етології». Генетика людини вивчає особливості успадкування генетичних ознак в залежності від генотипу людини і факторів зовнішнього середовища. Незважаючи на труднощі в дослідженнях, генетика людини сьогодні вивчена набагато краще генетики інших організмів.
Генетичні захворювання.
Виникають як результат пошкодження ДНК на рівні гена. До таких захворювань належать хвороба Німана-Піка, фенілкетонурія, альбінізм, гідроцефалія, галактоземія, синдром Холта-Орама, синдром Марфана.
Хромосомні захворювання.
Хвороби, пов'язані з аномалією кількості хромосом або аберацією хромосом. Прикладами хромосомних захворювань є синдром Дауна, синдром Клайнфельтера, синдром Патау, синдром котячого крику, синдром Лебера, синдром Едвардса.
Захворювання зі спадковою схильністю.
Прикладом даних захворювань є гіпертонія, цукровий діабет, ревматизм, шизофренія, ішемічна хвороба серця.
( Робота учнів у інтерактивному аркуші wizer.me)
VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень мають суттєві переваги перед традиційними методами.
Евристична бесіда. Які можливості дають сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень?
Які сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень ми сьогодні розглянутли? (обговорення можливих відповідей,учні заносять остаточну відповідь до wizer.me(віртуальний аркуш), зберігають свою роботу і на цьому етапі відправляють роботу вчителю)
2.Рефлексія.
Прийом«Поділись думками»
(анкетування на платформі vseosvita, відбувається асинхронно)
https://docs.google.com/document/d/1ISCZqcQ34GDZOuGm4j2PlY_9wc3C47nD/edit?usp=sharing&ouid=107023664939947500922&rtpof=true&sd=true
)
Обов’язкове завдання:
1.Опрацювати матеріал наданий вчителем.
2.Виконати тренувальні вправи за QR-кодом:
3.Виконати завдання та проаналізувати його результат:
1)Чоловік, хворий на гемофілію, взяв шлюб із жінкою, батько якої був гемофіліком. Установітьімовірністьнародження в ційродиніхворих на гемофіліюдітей.
2)Рецесивний ген дальтонізму міститься в Х-хромосомі. Чоловік хворіє на дальтонізм, а дружина і її батьки розпізнають кольори нормально. Яка ймовірність народження в подружжя хворої дитини?
Творче завдання:
1.Підготувати короткометражний мультфільм , інтерактивний плакат, або відео гру на тему «Спадкові захворювання людини»
використовуючи додаток https://scratch.mit.edu/
Додаток.
Рекомендації учням: https://docs.google.com/document/d/1UN--f3FirimKIy7EcXNaFWRJMoqr6H-I/edit?usp=sharing&ouid=107023664939947500922&rtpof=true&sd=true
Практичнаробота№4
Визначення форм поведінки тварин за відеоматеріалами.
Мета: визначити форми поведінки тварин та типи угруповань, аналізуючи відео- і фотоматеріали,продовжити розвивати конструктивне екологічне лідерства та бережливе ставлення до природи.
Завдання: розвивати спостережливість та дослідницькі якості учнів, вміння порівнювати, визначати види тварин, форми поведінки тварин та типи їх угруповань, аналізувати, логічно мислити та робити висновки, виховувати інтерес до вивчення особливостей поведінки тварин, дбайливе ставлення до тварин та природи, сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: відеоматеріали з фрагментами поведінки різних форм або різних типів угруповань тварин, фото , QR-коди.
https://docs.google.com/document/d/1InEmA3PqcD92k5gDFCp_i1-zarnDTxW6/edit?usp=sharing&ouid=107023664939947500922&rtpof=true&sd=true
Хід роботи
1.Перегляньте відеоматеріали скориставшись QR-кодом. Визначте тварин і форму їх поведінки .
2.За результатами дослідження заповніть таблицю :
| Форма поведінки | Опис поведінки | Характерні ознаки форми поведінки |
| Шлюбна | ||
| Харчова | ||
| Батьківська | ||
| Територіальна |
3.Скористася QR-кодом розпізнай характерні ознаки вродженої і набутої поведінки тварин. Занеси відповіді у таблицю.
| Набута поведінка | Вроджена поведінка |
4.Розгляньте фотоматеріали і вкажіть тип угруповування та зв’язки між тваринами у ньому.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Цікава інформація!
Ворони вміють запам’ятовувати обличчя людей, і якщо вже вони вас з якоїсь причини не злюбили, то вже точно не забудуть. Більш того, навіть пташенята продовжують переслідувати кривдників їх батьків.
Факт чи фейк?____________________________________________________________
5.За результатами практичної роботи сформулюйте висновки:
яке значення мають поведінкові акти в житті тварин?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
| Клас | 10 |
| Тема програми | Біорізноманіття |
| Тема уроку | Неклітинні форми життя: віруси. |
| Мета уроку | Øнавчальні: поглибити поняття віруси, віріон, капсид; називати гіпотези походження вірусів, шляхи проникнення вірусів у клітини;
Øрозвивальні: розвивати самостійність, вміння аналізувати, формувати критичне мислення на основі встановлення причинно-наслідкових зв’язків, удосконалювати навички роботи з мас-медіа й уміння узагальнювати матеріал, робити аргументовані висновки, застосовувати отримані знання у повсякденному житті; Øвиховні: формувати інтерес до біології, науковий світогляд, виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих |
| Ключові компетентності | спілкування державною та іноземними мовами, інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя |
| Методи та прийоми | словесні (бесіда), словесно-наочні (робота з наочністю, слайдами презентації, відеофрагментом, блогом вчителя), практичні, проблемно-пошуковий, самостійна робота (за Ю.К. Бабанським); прийоми «Меседж», «Кейс-метод», «Ланцюжок думок» |
| Засоби навчання | авторська презентація, авторська інтерактивна вправа, відеофрагмент за посиланням, робота з мас-медіа (дидактичний матеріал, підручник, інтернет-ресурси), авторський тест |
| Міжпредметні зв’язи | основи здоров’я, екологія, українська мова, інформатика |
| Форми організації | фронтальна, парна, групова, індивідуальна |
| Тип уроку | комбінований урок (за В.О. Онищуком). |
| Вид уроку | урок-квест |
| Прогнозовані результати | здобувачі освіти характеризують будову вірусів; аналізують засоби боротьби із вірусними; усвідомлюють значення різних форм життя для збереження здоров’я людини |
Система вправ з теми "Чи не той то Хміль" для використання на уроці української літератури у 8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Горденкова Анастасія Олександрівна, вчителька української мови та літератури КЗ "Оленівський ліцей з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради Вінниького району Вінницької області.
Мета вправи/заняття: формувати критичне мислення в здобувачів освіти, допомогти їм зрозуміти, що різні форми передачі інформації по-різному характеризують суть явища, а залучення однієї форми не дає вичерпної інформації; ознайомити з поняттями «макет газети», «шпальта», «сенсаційна новина», «дудл»; розвивати вміння створювати сенсаційну новину для різних видів медіа та дудли до історичної пісні «Чи не той то Хміль», відрізняти факт від судження.
Короткий опис вправи, анотація: перша вправа спрямована на формування критичного мислення в здобувачів освіти. Їм потрібно розглянути запропоноване зображення. Сказати, кого на ньому зображено? Висловити припущення, про що йтиметься в історичній пісні «Чи не той то Хміль»? Після прочитання твору дати відповідь на запитання:
Наступна вправа спрямована на розробку макета першої шпальти газети та створення сенсаційної новини. Після цього обговорення результатів роботи за запитаннями: яких ви висновків дійшли? Які складнощі виникли під час роботи? Що найважчим є в роботі журналіста?
Вправа зі створення дудлів до твору спрямована на візуальне сприйняття та мотивацію до створення власного медіа продукту.
Час необхідний на виконання вправи: 40-60 хвилин
Застосування вправи: під час уроку української літератури
Необхідне обладнання / матеріали: зображення Б. Хмельницького, кольорові олівці, фломастери, папір формату А-4
Форма/метод роботи: робота в групах
Детальний опис вправи :
Система вправ з інтеграції медіаграмотності в освітній процес на уроці української літератури у 8 класі з теми «Українська історична пісня «Чи не той то Хміль»
Вправа 1. Робота з різними формами передачі інформації
Вчитель. Діти, розгляньте запропоноване зображення (рис.1). Скажіть, хто це? Як ви гадаєте, про що йтиметься в історичній пісні «Чи не той то Хміль»? Висловіть свої припущення, маючи перед собою лише портрет історичної постаті (відповіді учнів)
Рис.1. Портрет якої історичної постаті зображено?
Вчитель. Ну що ж, щоб перевірити, наскільки ви були близькими до дійсності, прочитаємо історичну пісню «Чи не той то хміль» (виразне читання твору учнями)
Бесіда після прочитання історичної пісні:
Вчитель. Отже, виконуючи вправу, ми опрацювали різні форми передачі інформації: візуальну та текстову. Таким чином дійшли висновку, що різні форми по-різному характеризують суть явища. Залучення однієї форми не дає вичерпної інформації, тому її потрібно співставляти, отримавши з різних джерел, аби мати факти, а не судження.
Вправа 2. Розробка макету першої шпальти газети та створення сенсаційної новини
Вчитель. Діти, а знайоме вам поняття «макет газети», «шпальта», «сенсаційна новина»? (відповіді учнів)
Макет газети - модель майбутньої газети, у якій з більшою або меншою точністю намічені принципи її оформлення. Який матеріал піде на яку шпальту, на скільки стовпчиків буде розбитий, скільки місця займе, де будуть розміщені заголовки, ілюстрації, фотографії.
Шпальта — ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.
Сенсаційна новина – це новина чи повідомлення, яке має ознаки сенсації чи позиціонується як сенсаційна, має умовно пріоритетний попит у споживачів та користується підвищеною увагою останніх.
Тож я пропоную вам попрацювати в групах і спробувати створити першу шпальту вашого видання з оформленням на ній сенсаційної новини із заголовком «Привид Богдана Хмельницького й досі блукає містечком Жовті Води». Подумайте, яким буде тон подання новини? Що саме буде головним меседжем і чого тут буде більше: фактів чи суджень? Придумайте назву видання й наведіть результати групової роботи, якщо ви:
Обговоріть результати роботи. Яких ви висновків дійшли? Які складнощі виникли під час роботи? Що найважчим є в роботі журналіста?
Вправа 3. Створення дудлів – осучаснених ілюстрацій до твору
Вчитель. Учні, пропоную вам дати відповідь на наступні запитання:
Вчитель. За даними Вікіпедії, останнім часом на сторінці Google усе частіше з’являється українська тематика, вшановуються видатні українці або люди, які певним чином пов’язані з Україною: Микола Гоголь (1 квітня 2009), Іван Котляревський (9 вересня 2009), Наполеон Орда (11 лютого 2010), Юрій Кондратюк (21 червня 2012), Соломія Крушельницька (23 вересня 2012), Григорій Сковорода (3 грудня 2012), Іван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Куліш. 2013 року Google.com.ua оголосив про введення першого Всеукраїнського конкурсу серед школярів «Дудл для Google», до якого залучили дітей до 17 років. За час конкурсу журі отримало понад 10 тисяч робіт. 6 лютого 2014 року логотип переможця з’явився на головній сторінці Google в Україні.
Вчитель. Тож зараз пропоную вам попрацювати в групах та створити дудли до вивченої історичної пісні «Чи не той то Хміль». А щоб краще зрозуміти суть завдання, розгляньте зразки вже існуючих дудлів (рис.2, 3).
Рис.2. Дудл до дня народження Марко Вовчок
Рис.3. Дудл до дня народження Лесі Українки
Очікувані результати: учні знають, що інформацію потрібно перевіряти за кількома джерелами, уміють критично її сприймати, ознайомлені з поняттями «макет газети», «шпальта», «сенсаційна новина», «дудл»; пишуть сенсаційну новину для різних типів медіа, розрізняють факт від судження; створюють власний медіапродукт у вигляді дудлів.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: урок з використанням вправ на формування медіаграмотностів в школярів став набагато цікавішим, про що говорять самі учні; вони стали активнішими та із захопленням виконують запропоновані вправи.
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Вправа-вікторина "Протидія дезінформації та маніпуляціям" для використання на факультативі "Цифрова медіаграмотність" у 7-11 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Короваєва Богдана Миколаївна, керівниця гуртків КЗ "Центр позашкільної освіти" Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Мета вправи/заняття: вікторина "Протидія дезінформації та маніпуляціям" спрямована на підвищення рівня медіаграмотності та покращення стійкості до дезінформаційних впливів українських громадян.
Короткий опис вправи, анотація: вікторина створена на платформі "Kahoot!". Платформа "Kahoot!" дає змогу створювати інтерактивні навчальні ігри: вікторини, обговорення, опитування, які можуть бути застосовані для перевірки знань або спонукати до вивчення нового, ще незнайомого матеріалу. Все більше уваги в світі приділяється інформаційно-комп'ютерним технологіям навчання. Особливо сприяла цьому коронакриза та зумовлений нею перехід на дистанційне навчання. Розвиток інформаційного суспільства в Україні передбачає широке впровадження ІКТ в усі сфери суспільного життя, науку, освіту, культуру, охорону здоров’я, і для всіх категорій населення - дітей, молоді, дорослих. Мета гри допоможе визначитися з формою: визначити рівень ознайомленості учасників із тою чи іншою темою чи рівень її розуміння — вікторина (Quiz) улаштувати дискусію щодо певного питання, презентувати ідею й отримати щодо неї «зворотній зв’язок» — обговорення (Discussion) зібрати думки, погляди учасників на ту чи ту проблему — опитування (Survey). Процес перевірки знань або обговорення якогось питання перетворюється в справжню захоплюючу гру!
Час необхідний на виконання вправи: 45 - 60 хв.
Застосування вправи: вікторина є універсальною, і питання вікторини можна використати для тестування, коли текст друкується на папері і учасникам роздаються листки з тестом. Але сервіс "Kahoot!", завдяки яскравій візуалізації, робить сам процес тестування більш захопливим. Крім того, момент змагальності, що полягає у висвітленні результатів відповідей учасників, додає ще однієї родзинки і перчинки такій вікторині і робить її пріоритетною над проведенням звичайного тестування на папері.
Необхідне обладнання/матеріали:
Форма/метод роботи: інтерактивний.
Детальний опис вправи (будь ласка, в цей пункт помістіть основний текст та інші матеріали вправи):
Аби розпочати роботу в сервісі, потрібно зареєструватися на сайті kahoot.it та створити аккаунт. Після реєстрації користувач потрапляє на сторінку з популярними і новими тестами та іграми, створеними іншими користувачами програми. Користувач може створити свій тест. Необхідно відзначити, кому буде видно тест на сайті kahoot.it, хто є цільовою аудиторією. Є можливість додати вступне відео до тесту. Це може бути звернення ведучого, вчителя, або вступний урок. Можна завантажити своє зображення до тесту або вибрати його із запропонованих на сайті варіантів. Після цього потрібно заповнити форму з питаннями і відповідями. Обов'язково має бути чотири відповіді. Можна додати фото або відео до кожної картки з питаннями. Кількість питань у вікторині не обмежена. Вчитель заздалегідь готує питання вікторини, добирає візуальний матеріал, розміщує вікторину на сервісі Kahoot!. Коли вікторина готова, її можна запустити, натиснувши «Play». Як варіант, тест можна запустити між двома учасниками. Тест розрахований на швидкість, отже, хто швидше відповів, той і переміг. Деякі типи тестів дають можливість підключити будь-яку кількість учасників. Ведучий можете поділитися посиланням на тест у себе на сайті або в соціальних мережах. Для участі в тесті необхідно надати учасникам пін-код для доступу до опитування. Учасники зі свого комп'ютера (смартфона і т.п.) переходять за посиланням kahoot.it, вводять код гри, який генерується автоматично. Далі вводять своє ім'я, і, коли всі учасники увійшли під своїм ім'ям в гру, ведучий запускає тест, натиснувши «Start».
Вікторина "Протидія дезінформації та маніпуляціям", яку я розробила, складається з 20 питань.
Питання вікторини:
Очікувані результати:
Для педагогів/керівників гуртків:
Для учнів:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: проводиться інтерактивним методичним прийомом "Синквейн".
Синквейн - це складання вірша з 5 рядків. Написання кожного рядка підпорядковане певним принципам, правилам. Таким чином, відбувається коротке резюмування, підбиття підсумків навчального матеріалу. Синквейн є однією з технологій критичного мислення, яка активує розумову діяльність через читання і написання. Написання синквейну - це вільна творчість, яка вимагає знайти і виділити в темі найбільш істотні елементи, проаналізувати їх, зробити висновки і коротко сформулювати.
Правила побудови синквейну
Перший рядок вірша – це його тема. Представлена вона лише одним словом і обов'язково іменником.
Другий рядок складається з двох слів, які розкривають основну тему, що описують її. Це мають бути прикметники. Допускається використання дієприкметників.
У третьому рядку, за допомогою використання дієслів або дієприслівників, описуються дії, що стосуються слова, що є темою синквейну. У третьому рядку три слова.
Четвертий рядок — це вже не набір слів, а ціла фраза, за допомогою якої людина висловлює своє ставлення до теми. В даному випадку це може бути як пропозиція, складена учнем самостійно, так і крилатий вираз, прислів'я, приказка, цитата, афоризм, обов'язково в контексті теми, що розкривається.
П'ятий рядок — лише одне слово, яке є певним результатом, резюме. Найчастіше це просто синонім до теми вірша.
Переваги синквейну:
підвищується інтерес до матеріалу, що вивчається;
розвивається образне мислення;
розвиваються творчі здібності;
удосконалюються комунікативні навички та вміння ємно та лаконічно висловлювати свої думки; розвивається мислення та уяву;
виробляється здатність до аналізу;
зменшується час, що відводиться на запам'ятовування інформації;
розширюється словниковий запас.
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Вправа "Who am I following" для використання на уроці англійської мови у 8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Ярова Анастасія Олександрівна, вчителька англійської мови КЗ "Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №51 Маріупольської міської ради Донецької області".
Мета вправи/заняття: знання: Учасники й учасниці розуміють, хто такі інфлуенсери та який вплив здійснюють вони на своїх підписників, який зокрема може бути шкідливим. Уміння:Учасники й учасниці розрізняють різні типи інфлуенсерів та можуть розпізнати, у який спосіб був здійснений вплив. Ставлення:Учасники й учасниці усвідомлюють, що своїм контентом вони впливають на людей, навіть не будучи інфлуенсером, що це несе за собою, які переваги і відповідальність. Учасники й учасниці мотивовані створювати контент та робити це за правилами медіаграмотності.
Короткий опис вправи, анотація: вправа знайомить учасників з самим поняттям – «інфлуенсер», хто ці люди в інформаційному полі, як вони впливають на інших користувачів. Дає навички аналізу контенту, який вони переглядають. Як кожен з нас може впливати на власних послідовників і як якісно створювати контент. Ця вправа одночасно розвиває навички медіа грамотності та комунікативні навички з англійської мови.
Час необхідний на виконання вправи: 30-40 хвилин.
Застосування вправи:
Необхідне обладнання/матеріали: доступ до Інтернету, віртуальна дошка (наприклад, Padlet).
Форма/метод роботи: презентація, дискусія, групова робота, мозковий штурм.
Детальний опис вправи:
Digital influencer is a person who has a large group of supporters and audience, who is able to influence potential buyers of goods or services by promoting or recommending them on social networks.
The main categories by which influencers can be divided:
Kinds of influencers for reasons:
IDOLS are recognizable and popular. They focus on their messages mostly on themselves, intertwining other topics in their messages (for example, political, social or related current affairs).
ACTIVISTS are most often users who are interested in topics such as environmental protection, minority rights or feminism. Their content promotes specific ideas and lifestyles.
EXPERTS are recognized as authorities in a particular field thanks their knowledge or skills. This group includes industry experts, consultants, reviewers, or testers.
ARTISTS focused on creating material with high aesthetic and visual appeal. These are most often Internet users who run different types of photoblogs or Instagram profiles. They deal with various aspects such as travel, nature, people and architecture
LIFESTYLERS people who take part in discussions about lifestyle and leisure. Their content is mainly related to fashion, beauty, health, interior decoration, cooking and traveling.
3. Participants analyze their Instagram pages and determine whose news they follow more often and take a screenshot of the page. They post this screen on a virtual board (for example, Padlet).
4. Group discussion of teacher’s questions:
5. In small groups, participants determine:
Очікувані результати: учасники й учасниці розуміють, хто такі інфлуенсери, розрізняють різнітипи інфлуенсерів.
Розуміють основні причини, чому вони й інші слідкують за вибраними користувачами. Усвідомлюють, що своїм контентом ти впливаєш на людей, навіть не будучи інфлуенсером. Мотивовані створювати контент та робити це за правилами медіаграмотності. Мотивовані своїми постами надихати інших користувачів на добрі справи.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
6. Reflection in the form of recommendations for creating quality media content according to the rules of media literacy.
What could be the other way:
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
