Вправа "Озвучування німих фільмів" для використання на уроці німецької та англійської мов  у 7 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Мошківська Людмила Михайлівна, вчителька німецької та англійської мов Невгодівської філії Овруцького ліцею імені Андрія Малишка. 

Вправа "Світлофор" для використання на уроці історії України  у 7 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Недзельська Юлія Вікторівна, вчителька історії Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №28.

Мета вправи/заняття: повторити умови розвитку українських земель у 14-15 ст.; з’ясувати яким був розвиток освіти та науки на українських теренах у зазначений період.

Короткий опис вправи, анотація: вправа застосовуються в контексті вивчення теми «Культура та освіта» та передбачає знайомство семикласників з поняттями «факт», «фейк», «судження». Вправу можна застосовувати як на етапі актуалізації опорних знань учнів, так і на етапі мотивації навчальної діяльності.

Час необхідний на виконання вправи: 15-20 хв.

Застосування вправи: на початку уроку вчитель просить пригадати учнів яким було суспільно-політичне становище українських земель наприкінці  XIV – початку XV ст. та об’єднує учнів в пари (можна групами, чи трійками, за бажанням вчителя). Вчитель роздає кожній парі (групі) по три сигнальних картки червоного, жовтого та зеленого кольорів. При цьому вчитель пояснює, що таке фейки, чим вони відрізняються від фактів та суджень. Далі вчитель дає на опрацювання кожній парі (групі) текст про освіту на українських землях у цей період (5-7 хв.), після чого зачитує, чи виводить на екран твердження, а учні повинні підняти вгору відповідну картку (червона – фейк, жовта- судження, зелена - факт). Наступним кроком буде аналіз та підсумки вправи

Необхідне обладнання/матеріали: Сигнальні картки зеленого, жовтого та червоного кольорів (для кожної пари чи групи; текст «Розвиток освіти та науки» - роздатковий матеріал (можна використовувати підручник); комп’ютер, проектор та екран для демонстрації презентації

Форма/метод роботи: групова, парна

Детальний опис вправи (будь ласка, в цей пункт помістіть основний текст та інші матеріали вправи):

На початку уроку вчитель може активізувати увагу учнів запитаннями:

• Пригадайте, коли у Русі були засновані перші школи? З чим це було пов’язано?

(Відповідь: перші школи на Русі виникли з поширенням християнства у кін. Х ст., школи як правило виникали при церквах та монастирях, діти навчалися граматиці, риториці, арифметиці. У «Повісті минулих літ ці школи згадуються як «княжі», оскільки засновувалися руськими князями»)

• Як ви думаєте, чи впливало політичне становище Галицького-Волинської держави на розвиток культури?

(Відповідь: впливало, адже із занепадом Галицько-Волинської держави у 1340 році українські землі опинилися ареною для боротьби сусідніх держав (Польського королівства, ВКЛ, Угорського королівства), це зумовило нові умови культурного розвитку).

СКАЖІТЬ, що позитивними рисами цього процесу стало проникнення нових течій, таких як ідеї гуманізму та відродження на українські землі. Руси-українці отримали змогу навчатися у європейських університетах, долучившись тим самим до європейського загальноосвітнього простору [1].

ЗАУВАЖТЕ, що майже кожне історичне явище ми можемо розглядати з різних точок зору. Це породжує багато спірних запитань в історичній науці, тому так важливо вміти перевіряти інформацію та вміти розрізнити факт від фейку, а також факт від судження.

ЗАПИТАЙТЕ. Чи знаєте ви що таке факт? Чим факт відрізняється від судження?

(Відповідь: факт – дійсна, не вигадана подія, яка відбулася, судження- власна думка про якесь явище, виклад власної точки зору)

ЗАВДАННЯ. Пропоную вам ознайомитися із текстом про розвиток освіти та наукових знань та знайти у тексті три факти та три судження (5-7 хв.). діти за бажанням можуть прокоментувати та аргументувати свою позицію.

ЗАПИТАЙТЕ, на вашу думку, у підручнику більше фактів, чи суджень? Чому? (Відповідь: у підручнику, здебільшого подаються факти, але не є виключенням, що у деяких підручниках можуть бути і судження, і навіть фейки).

НАГОЛОСІТЬ, що будь яке джерело інформації необхідно перевіряти!

ЗАПИТАЙТЕ:

• А чи знаєте ви що таке фейк?

(Відповідь: фейк – це неправда, представлена як факт)

• Чим небезпечні фейки?

(Відповідь: розпалюють ворожнечу, маніпулюють нашою свідомістю, схиляють до певних дій чи рішень, спотворюють реальність, підривають довіру до медіа).

ЗАПРОПОНУЙТЕ ознайомитися з інструкцією як розпізнати фейк [2].

ЗАВДАННЯ. Попрацюйте в парах. Уважно прослухайте (або вивести на екран за допомогою проектора) твердження.

Якщо, на вашу думку, це факт – підніміть зелену картку, якщо судження – жовту, якщо фейк – червону.

ОБГОВОРЕННЯ.

• Чи складно було відрізнити факт від судження?

(Відповідь: для новачків складно, адже судження часто «маскуються» під факти)

• На вашу думку, складніше відрізнити факт від фейку, чи факт від судження? Чому?

(Відповідь: фейк легше відрізнити, тому що часто він містить сенсаційні заголовки, «шокуючу» інформацію. )

• Яку нову інформацію ви почерпнули на уроці?

(Відповідь: дізналися про розвиток освіти та науки на українських землях у 14-15 ст., першодрукаря Швайпольта Фіоля та українського вченого Юрія Котермака (Дрогобича). А також як розпізнати фейки та що таке факти і судження).

ПІДСУМОК.

Очікувані результати: учні ознайомляться з поняттями «факт», «фейк», «судження».

• розвиток вміння розпізнати та відрізнити ці поняття
• розвиток вміння працювати в парах, командах
• вміння аргументувати власну точку зору
• розвиток критичного мислення в учнів

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: Підсумовуючи цю вправу ми можемо сказати, що відрізняти факти, фейки та судження дуже важлива навичка на сьогодні. Адже, у мережі, телебаченні та навіть шкільних підручниках нам часто підміняють факти судженнями, чи навіть фейками. Тому завжди треба мати напоготові «світлофор», звісно у переносному значенні цього слова.

Використані джерела:

1. Історія України: підручник для 7 класу. Г.М. Хлібовська, О.В. Наумчук, М.Є. Крижановська, І.О. Бурнейко, Тернопіль, Астон, 2020
2. Інститут масової інформації. Як розпізнати фейк? https://imi.org.ua/infographics/yak-zlovyty-fejk-instruktsiya-dlya-chajnykiv-i32681

3. Вивчай та розрізняй: факти_судження https://drive.google.com/drive/search?q=%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82
4. https://artefact.live/what-is-fake/

Додаток 1.

Додаток 2.

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

 

Вправа "Breaking News: all about COVID-19" для використання на уроці англійської мови  у 8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Воробйова Світлана Ігорівна, вчителька англійської мови Новокостянтинівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Вознесенського району, Миколаївської області.  

Мета вправи/заняття: розвивати навички критичного мислення та аналізу прочитаного тексту, розрізняти джерела інформації, засоби впливу на людську свідомість, закріпити навички написання статтей на тему актуальної події, формування лексики теми.

Короткий опис вправи, анотація: вправа допоможе учням розрізняти правдиву інформацію від фейків, познайомить з авторитарними джерелами інформації та неофіційними. Кінцевим результатом буде написання власної статті на обрану тему.

Час необхідний на виконання вправи: 40-45 хвилин

Застосування вправи: урок англійської мови, 8 клас в розділі «A Daily, a Weekly, a Monthly» 

Необхідне обладнання/матеріали:  мультимедійна дошка або проектор (телевізор), роздатковий матеріал (додатки 1-3), підручник, зошит.   

Форма/метод роботи: групова, індивідуальна

Детальний опис вправи:

1. На початку заняття опрацьовуємо нову лексику теми, тему вчитель обирає самостійно (наприклад, Коронавірус, може бути будь-яка актуальна і цікава учням тема).

COVID-19, pandemic, global virus outbreak, lockdown, quarantine, underlying health conditions, social distancing, vaccination, to self-isolate, etc.

2. Знайомство з різними типами інформації та тим, як вона впливає на громадську свідомість.

Демонстрація учням тематичних новин з різних джерел інформації та паралельне пояснення типів інформації. Під час опрацювання читаємо новину і перекладаємо її. Акцент важливості посилань на джерело.  (Додаток 1)    

3. Робота з підручником: прочитання статті, Впр.8 с. 198-199 (Англійська мова 8 клас, 8 рік навчання: Карп’юк О. Тернопіль, Астон, 2021)
4. Як зламати ланцюжок фейкової інформації? Спочатку читаємо текст з сайту про Коронавірус (https://www.europol.europa.eu/covid-19/covid-19-fake-news) (Додаток 2)  а потім проводимо гру – true orfalse)

• You can’t help break the fake news chain. (false, you can do it)
• Unless the information comes directly from an official source, take it with a grain of salt. (true)
• If you have come across fake information, do not engage with it. (true)
• Comment and share this information further. (false)
• If you know the person who shared the fake news, send them a private message and tell them that the information they posted is likely false. (true)
• Share updates from trustworthy, official websites that report on topic. (true)

5. Написання власної статті на обрану тему. (учні пишуть власні статті, якщо не встигають закінчити, можна дати, як домашнє завдання)

Очікувані результати:  створення власної статті, яка міститиме посилання на офіційне джерело інформації, розкриватиме тему та буде цікавою для прочитання.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Дебрифінг:

• Як ви почуваєтесь, дізнавшись про можливий обман або неправдиве висвітлення новин у ЗМІ?
• Як вивчена інформація допоможе вам у житті?
• Яка б ідея могла стати проектом для реалізації? (Випуск шкільної газети, написання статтей у місцеву газету, пости у шкільній групі Фейсбук?)

Використані джерела:

1. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=4322537667796067&id=100001196283902
2. https://www.facebook.com/alisha.ishtar/posts/2481133112020541
3. https://www.facebook.com/unicef/posts/10159821364459002
4. https://pidruchnyk.com.ua/821-english-8-klas-karpyuk.html
5. https://www.europol.europa.eu/covid-19/covid-19-fake-news

https://www.facebook.com/unicef/posts/10159821364459002 

Додаток 2. 

• How does it work?

Spreading misinformation can start:

• • from individuals, such as criminals, after some sort of profit;
  • from states and state-backed actors seeking to advance geopolitical interests;
  • from opportunists looking to discredit official sources.

It only gains traction if the public share it through social media.

• How does it affect me?

Spreading disinformation and misinformation about COVID-19, though not always a criminal offence, has very serious repercussions, endangering public health and directly affecting people’s lives.

It puts people at risk by:

• • promoting fake products and services (e.g. fake COVID-19 tests and vaccines);
  • promoting a false sense of security (e.g. misleading information about treatments);
  • promoting suspicion of the official guidelines and sources.

What can you do?

YOU CAN HELP BREAK THE FAKE NEWS CHAIN! Unless the information comes directly from an official source, take it with a grain of salt.

1. Establish whether you have indeed come across fake information.

• Be mindful – fake news will often tell you what you want to hear with clickbait headlines.
• Look around – is the website trustworthy? Check the website’s about page, mission and contact info.
• Check the sources – is any other news source reporting on the same thing? How many sources does the story quote?
• Photo search – is the news you are reading accompanied by a photo that strikes you as out of context? Run an online search, it might be your clue towards figuring out that this is an example of misinformation.
• Check the date – some news outlets re-publish old posts or promote old news as current stories. Check the publication date of the article and check if the timeline it refers to makes sense.
• Turn to the experts – go to reputable websites, such as the World Health Organization, your national health authority and the European Commission. Is the information also available there?

2. If you have come across fake information, do not engage with it. Do not comment and do not share further. Doing so would just help make the post more popular.
3. If it was shared on social media, report the post to the platform. If you know the person who shared the fake news, send them a private message and tell them that the information they posted is likely false. Send them these tips so they understand the risks.
4. Contribute to sharing official information. Share updates from trustworthy, official websites that report on COVID-19. 

Source - https://www.europol.europa.eu/covid-19/covid-19-fake-news

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

Вправа "Yes / No Corner" з теми "Mass Media" для використання на уроці англійської мови  у 8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Автор: Андрієнков Ігор Леонідович, вчитель англійської мови КЗ "Новомиколаївський ліцей" Шевченківської селищної ради. 

Мета вправи/заняття: розвивати навички медіаграмотності

Короткий опис вправи, анотація: учні та учениці навчаться основам медіаграмотності на прикладах засобів масової інформації, з яких вони дізнаються новини тощо; виконання цієї вправи допоможе сформувати в учнів та учениць розуміння впливу ЗМІ на свідомість людини.

Час необхідний на виконання вправи: 45 хв.

Застосування вправи: урок іноземної мови (англійської); позакласна діяльність

Необхідне обладнання/матеріали: картки із запитаннями для обговорення, комп’ютер/проекторна дошка, гаджети, Jamboard, Mentimeter

Форма/метод роботи: індивідуальна та групова форма роботи; методи навчання: інформаційні, пошукові, аналіз та критичне мислення

Детальний опис вправи:

1) Учні/учениці рандомно рухаються класом, повторюючи за вчителем/-ькою фразу “Mingle - Mingle”, за сигналом учителя/-льки учні та учениці зупиняються і об’єднуються у пари з найближчими однокласником/-цею та обговорюють запитання, фіксують результати обговорення. Вправа повторюється декілька разів з метою змін у парах. Потім декілька учнів/учениць презентують результати обговорення.

Орієнтовні питання для обговорення:

Do you often use the Internet? What for? (Ти часто користуєшся Інтернетом? Для чого?)

How often do you watch TV? What programmes are your favourite ones?  (Як часто ти дивишся телебачення? Які програми – твої улюблені?)

Do you often read a newspaper? If yes, what information attracts your attention there? (Ти часто читаєш газети? Яка інформація приваблює тебе?)

Do you like to read magazines? (Ти любиш читати журнали?)

Do you sometimes listen to the radio? What are your favourite radio programmes? (Ти часто слухаєш радіо? Яка твоя улюблена радіо програма?)

2) Учні та учениці отримують покликання на Mentimeter та індивідуально відповідають на запитання How DoYou Get to Know the News? Учитель/-ка презентує результати учнівських відповідей, виводячи отриману «хмару слів» на екран (слова, більші за розміром – найактуальніші, найбільш популярні джерела інформації та новин).  Один із учнів/учениць робить висновок.

Відповіді учнів/учениць:

3) Учні та учениці разом із вчителем/-лькою обговорюють, чи завжди джерела, які є найпопулярнішими, надають достовірну інформацію; чи завжди заголовки новин відповідають змісту статті; як популярні соціальні мережі обирають рекламу, новини для вашого профілю; як правильно розповідати про новини (із дотриманням покликань на джерела інформації, правил цитування) тощо.

4) Вправа Yes / No Corner

Учитель/-ка почергово виводить на екран фрейми Jamboard, на яких розміщені твердження / певна інформація, учні та учениці мають об’єднатися у групи (ті, хто згоден із поданим твердженням; ті, хто не згоден; ті, хто мають сумніви) відповідно до смайликів (варіації об’єднання: 1) зображення зі смайликами можна розмістити на різних стінах класу; 2) учитель/-ка може надати учням/ученицям доступ для редагування Jamboard, і вони пишуть свої імена на стікерах біля відповідного смайлика). У групах учні та учениці обговорюють зазначене твердження, доводять свою точку зору, презентують результати обговорення усьому класу. Особливість вправи полягає у тому, що кожен із учасників/-ць під час презентації може змінити свою думку і перейти до іншої групи, якщо комусь вдалося переконати його/її.

Орієнтовні твердження для обговорення (з використанням онлайн-дошки Jamboard):

5) На етапі рефлексії кожен із учнів/учениць по черзі надають одну пораду, як бути медіаграмотним/-ою.

6) У ролі домашнього завдання учням та ученицям необхідно пригадати (вигадати) ситуацію / подію, яка трапилася в школі, та написати про неї новину у шкільну газету, підібравши заголовок та зробивши відповідну світлину.

Очікувані результати: підвищення рівня володіння іноземною мовою з теми; розвиток навичок усного продукування,  критичного мислення та вміння вирішувати проблеми; підвищення рівня обізнаності учнів та учениць з основ медіаграмотності

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: учні та учениці оволоділи навичками усного продукування,  критичного мислення та вміння вирішувати проблеми; навчилися критично сприймати інформацію, а також отримали достатньо знань для створення власного писемного повідомлення.

Використані джерела:

1. Critical Thinking Skills. Електронне покликання: https://www.teachingenglish.org.uk/blogs/ninamk/critical-thinking-skills
2. Навчальна програма з іноземної мови для закладів загальної середньої освіти. 5-9 класи, 2018
3. Підручник з англійської мови для 8-го класу закладів загальної середньої освіти О. Карпюк (8-ий рік навчання), 2021

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

Вправа "Урок мовленнєвого розвитку. Складання й розігрування діалогів відповідно до ситуації, пов'язаної з характеристикою людей, з використанням дієприкметників. Складання й розігрування діалогів, що характеризують психічні стани людей, із використанням фразеологізмів, які містять дієприкметники" для використання на уроці української мови  у 7 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Чернявська Анна Ігорівна, вчителька української мови та літератури Вільногірського ліцею №3.

Мета вправи/заняття:

• розвивати в учнів навички роботи в парі;
• розвивати критичне мислення щодо, навички для ефективного пошуку інформації та аналізу, інформаційну та візуальну грамотності;
• критично оцінювати інформацію;
• вміння усно висловлюватися і тлумачити поняття, думки, факти та погляди.

Короткий опис вправи, анотація: за основу уроку розвитку мовленнєвого розвитку взято життєпис й творчу діяльність Т. Шевченка, зокрема сфокусовано увагу на виставці О. Грехова «Квантовий стрибок Шевченка».

1. Привітання. Вступ. Оголошення мети й теми уроку.
2. Робота з картинами О. Грехова «Квантовий стрибок Шевченка». Створення діалогу.
3. Перегляд відео «Як Шевченко зіркою став». Створення інфографіки.
4. Створення діалогу.
5. Робота зі статтею.
6. Рефлексія.
7. Домашнє завдання.

Час, необхідний на виконання вправи: 90 хв. (2 уроки)

Необхідне обладнання/матеріали: мультимедійне оснащення (інтерактивна дошка/панель), інтернет, роздрукований текст, роздатковий матеріал.

Форма/метод роботи: групова / дискусія, «ПРЕС», бесіда, читання з маркуванням тексту.

Детальний опис вправи:

1. Вступ. Привітання. Оголошення мети й теми уроку.
2. Розгляньте виставку картин «Квантовий стрибок Шевченка» відомого українського художника Олександра Грехова:

• обговоріть у парах який образ вам більш до вподоби.
• напишіть діалог «На виставці «Квантовий стрибок Шевченка»», використовуючи фразеологізми (наприклад: як водою облитий; як ошпарений; як громом прибитий).

3. Перегляньте відео «Як Шевченко зіркою став»:

• обговорення відео;
• створіть інфографіку «10 цікавих фактів про Шевченка», спираючись на вже відомі факти й інформацію з відео, за допомогою сайту «Canva»;

4. Створіть діалог: феномен Шевченка, використовуючи дієприкметники.
   (наприклад: освічений, розвинений, упевнений, натруджені (руки), досягнутий (успіх), докладені (зусилля), заслужена (перемога). Діалог розіграйте в класі.
   
5. Прочитайте статтю

Хто такий Тарас Шевченко – кобзар у шапці та кожусі, чи, може, Гаррі Поттер? Чи можливо переосмислити класичні літературні образи та чи потрібно щораз намагатися їх актуалізувати. Щоб розібратися з тим, чи є виставка «Квантовий стрибок Шевченка» профанацією, чи мистецьким актом, Радіо Свобода поспілкувалася із викладачами Українського Католицького Університету.

1. Творчість – це постійний пошук, наголошує завідувачка кафедри філософії філософсько-богословського факультету УКУ Орися Біла. За її словами Шевченку не потрібні шапка й кожух, щоби бути видатним митцем. Тому будь-яке намагання переосмислення певних речей має право на існування, особливо, якщо це стосується мистецтва. Це не новий прийом, однак, це вочевидь стало новинкою для українського соціуму, вважає філософ.

Перетворення митців на ідолів – проблема шкільної освіти

2. «У творчості немає правильних, чи неправильних речей – є лише пошук. Такі акції як «Квантовий стрибок Шевченка» мають на меті переглянути давно всім відомі, а відтак застарілі та віддалені від реальності образи кобзаря. Шевченко – це не кобзар у шапці та кожусі, а передусім талановитий митець». Фанатичне шанування образу поета без змоги переосмислити його для сучасності, за словами філософа, свідчить про застарілий спосіб мислення.
3. «Схожі акції можуть бути неприємними для людей, які звикли до Шевченка як до певної ікони. Однак те, що вони не в змозі його переосмислити, радше свідчить про слабкість тих підвалин, на яких вони вибудовують своє світобачення. Сам Шевченко був митцем із гарним почуттям гумору — я думаю, що сам він був би не проти такого обігрування власного образу», — каже Орися Біла. Однобоко трактувати класиків і робити з них «непорушних ідолів» – це велика проблема, корені якої, передусім, знаходяться у колишній шкільних програмах.
4. «Зазвичай вчителі працюють по завчених, ще радянських шаблонах, які їм вклали в голову ще під час їхнього навчання в минулу епоху. Тому стереотипні образи мігрують із покоління у покоління без змін. Культурний текст потребує постійної співпраці із читачем, який постійно змінюється», – каже філософ.

​Шевченко – фантазер та винахідник традиції

5. Культурологу, викладачу УКУ Богдану Шумиловичу Тарас Шевченко допоміг усвідомити національну ідентичність. Шевченко творець традиції і національної ідентичності, проте робити з нього ікону не варто, вважає культуролог.
6. «Шевченко займає свою дуже важливу нішу. Він відіграв надзвичайно важливу роль у конструюванні мене, моїх батьків, та багатьох інших. Для мене він «винахідник традиції» – фантазер, який дав мені можливість уявити національне тіло. Проте робити з нього ікону це зовсім неправильно. Тому що це свідчить про те, що ми створюємо штучну реальність», – каже культуролог. На думку культуролога завдяки сміху українці протидіють штучним образам. Тому ставитися з іронією до класичних творів – цілком нормальна практика.
7. «Сильна риса українців – це сміятися. Самоіронія завжди протистояла штучним тоталітарним конструктам, які насаджувалися згори. Зокрема український футурист Михайль Семенко у 20 роках XX століття намагався показати весь абсурд іконічного образу Шевченка, спалюючи Кобзар.
8. Це теж була мистецька акція, проте вона, як і «Квантовий стрибок Шевченка», не мала на меті плюндрувати творчість поета, наполягає Богдан Шумилович.
9. «Ми в сім’ї з усмішками переказуємо шевченківські сюжети й рядки про недоспані ночі й зустрічі край села. Сьогодні люди живуть у квартирах, з телефонами та комп’ютерами. Історії про випас ягнят – це модус XIX століття. Ми не маємо жити так само. Це потрібно усвідомлювати, бо без цього розуміння важко бути освіченою людиною», – каже Богдан Шумилович.  Штучно намагатися зробити митця актуальним – не варто. Богдан Шумилович каже, що літературні сюжети за певних обставин оживають цілком природно.

• У Великій Британії не започатковують фестивалі Шекспіра, щоби привернути до нього увагу. Ним і так захоплюється й молодь і старше покоління, розповідає культуролог. Певні сюжети в літературі оживають природньо.
• «Шевченко ожив під час Революції Гідності. Антиімперська риторика стала всім зрозуміла і його миттєво переосмислили в значках, малюнках та графіті», – зазначає Шумилович. Проте, кожне покоління знаходить свою літературу, свій текст, свою картинку.

​Традиційний портрет Шевченка не розуміють досі

• Мистецтво потрібно передусім наповнювати сенсами. Так вважає завідувачка кафедри культурології УКУ Зоряна Рибчинська. На її думку глибинне розуміння творів дозволяє знайти в них зовсім неочікувані сенси.
• «Цікавіше було б глибше осмислити поета, оскільки він сам є творцем образу кобзаря. Зі студентами ми займаємося аналізом загальновідомої фотографії поета, на якій він зображується в шапці й кожусі. Це постановочна фотографія, яку митець зробив у Петербурзі одразу після заслання. Образ кобзаря сприймається як певна схема. Студенти зазвичай не помічають, що кожух насправді одягнений на абсолютно сучасний фрак міського інтелігента», – каже Зоряна Рибчинська.
• За словами Зоряни Рибчинської – фотографія кобзаря – передусім мистецька акція, яку наразі не розуміють.
• «Це був авангардний мистецький жест, яким він наголошував, що він передусім є людиною з народу. Натомість зараз його шапка, вуса й кожух поширюються в масовій культурі без розуміння суті. За ними люди не бачать людини у фраці, інтелігента, художника, який сконструював і промислив багато речей. Він почав формування образу української нації, але він аж ніяк не вбачав її в кожусі», – каже культурологиня.
• Шевченко – це український Байрон. Про це свідчать його щоденники, які, на жаль, залишаються поза увагою загалу, нагадує Зоряна Рибчинська.
• «Незважаючи на те, що кожен українець напевно бодай раз у житті тримав у руках Кобзар, проте поза масовою увагою залишається щоденник Шевченка. Там він постає зовсім з іншого боку — інтелектуала епохи романтизму. Показовим поетом тієї епохи є Байрон, проте Шевченко як інтелектуал та митець, був не менш визначним. Саме тому, щоби зробити дійсно вдалий перформанс, потрібно ретельно дослідити первинні тексти», — розповідає Зоряна Рибчинська.

https://www.radiosvoboda.org/a/29817559.html 

7. Домашнє завдання (на вибір):

1) Створити пост про Т. Шевченка у соціальну мережу, користуючись пам’яткою:

1. Завдання першого рядка – захопити увагу читача.
2. Завдання кожного абзацу – у тримати читача до наступного.
3. Абзаци повинні бути короткими, їх потрібно писати так, щоб читач міг зрозуміти зміст тексту, навіть якщо пропустив попередній абзац.
4. Не варто забувати про надзвичайно важливе правило – тексти мають бути грамотними: будь-яка зайва чи пропущена кома може не тільки заплутати читача, а й «злякати» його.
5. Текст посту можна підкріпити картинкою, це зробить його помітнішим серед інших новин [2].

2) Створіть мінівідео «Чи є актуальною постать Шевченка сьогодні?», використовуючи дієприкметники.

Вправа "Правда чи фейк про сюжет історичної повісті "Захар Беркут" Івана Франка" для використання на уроці української літератури  у 7 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Вяліна Тетяна Вікторівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учителька української мови та літератури Ямненької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. І.О. Мусієнка Великописарівської селищної ради Сумської області. 

Мета вправи/заняття: перевірити знання тексту твору «Захар Беркут» Івана Франка та навчити дітей виокремлювати основні ознаки маніпуляції у ЗМІ.

Короткий опис вправи, анотація: вправа створена у формі газетних заголовків та коротких повідомлень щодо подій у повісті «Захар Беркут» Івана Франка з метою визначення, які з них правдиві, а які вигадані. Завдання спрямоване побіжно на визначення основних ознак медіаманіпуляції.

Час необхідний на виконання вправи: 10 хв

Застосування вправи: дану вправу доцільно застосувати на етапі актуалізації опорних знань, щоб перевірити знання учнями твору.

Необхідне обладнання/матеріали: роздрукувати завдання вправи для кожного учня окремо, або вивести зображення на екран мультимедійної дошки.

Форма/метод роботи: фронтальне опитування.

Детальний опис вправи (будь ласка, в цей пункт помістіть основний текст та інші матеріали вправи):

1. «Щедрий подарунок князя Данила Галицького».

1241 році князь Данило Галицький подарував Тугару Вовку в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір'я Зелеменя. Тож так Тугар Вовк став боярином Тухольської землі. (джерело https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=645) (Це правда. Підтвердження цього факту є вказана конкретна дата та місце, також чітко вказано джерело інформації, за яким можна перевірити правдивість інформації)

2. Рубрика авторська стаття: «Жахлива смерть дівчини від клишоного на полюванні».

(картина з фільму «Захар Беркут» за твором Івана Франка 2019 р. Режисер: Джон Винн, Ахтем Сейтаблаєв)

Під час святкування свого призначення Тугар Вовкам разом зі своєю свитою та улюбленою дочкою Мирославою відправляється на полювання. Дівчина відділилася від гурту та натрапила на страшенного кремезного ведмедя, який розірвав її не вагаючись. Дівчину знайшов їх провідник Максим, якому не вдалося врятувати життя молодої красуні. (Це фейк. Підтвердженням цього є вживання слів маркерів «жахлива смерть» та кривавих подробець, що апелює до людських почуттів, також підтвердженням цього є те, що новина викладена у розділі «Авторська стаття». Фото, яке додається до повідомлення вирване з контекста та використовується для підсилення переживань читачів. Воно частково правдиве, бо підтверджує, що дівчина справді була на полюванню, але не те, що вона там загинула. Одразу потрібно звернути увагу на те, що це фото є постановчим).

3. Підготовка монголо-татар до можливого вторгнення до тухольської громади.

За свідченнями Захара Беркута монголи зайняли Київ та зруйнували його дотла і тепер далі цитата: «величезною хмарою тягнуть на наші червоноруські землі». Далі повідомляється, що Монголи давно вже заполонили Київську Русь, знищили багато міст і сіл і розділилися на два угрупування. Одне пішло на захід під Судомир, у польську країну, а друге йде в гори долиною Стрия в бік Тухольщини. (джерело https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=645&page=11) (Це правда. Бо йде чітке посилання на авторитетного повідомлювача, вказане джерело інформації, приведені чіткі факти та цитати).

4. Скандальне «весілля століття»

(картина з фільму «Захар Беркут» за твором Івана Франка 2019 р. Режисер: Джон Винн, Ахтем Сейтаблаєв)

Сенсація! Неймовірна та нечувана новина: єдина дочка тухольського боярина Тугара Вовка вийшла заміж за звичайного парубка із села. Всі наближені до бояина знаходиться у здогадах, що посприяло такому раптовому весіллю, невже молода наречена «при надії», або ж молоді так сильно закохалися, що не могли жити один без одного. (Це фейк. Підтвердження цьому є брудні здогади, які не підтверджені жодними фактами. Також яскравим прикладом того, що це фейк є шокуючий характер новини, потужна емоційність повідомлення.  Наведена картина з фільму є вирваною з контексту, і взагалі будь-яка апеляція до фільму не є достовірною інформацією, бо це бачення режисера та сценариста, а не цитований текст автора.)

5. «Мирослава з батьком є зрадниками землі Руської»

(картина з фільму «Захар Беркут» за твором Івана Франка 1972 р. Режисер: Леонід Осика)

Тугар Вовк лютий у своїй образі на тухольську громаду вирішує приєднатися до монгольських загарбників та за допомогою їх війська знищити поселення. Цей зрадницький вчинок свідчить про його боягузливу вдачу. Мирослава сліпа у своїй любові до батька в усьому підтримує його, домоглась підтримки та прихильності Батия, який подарував дівчині перстня, що дозволяє безпечно залишати табір монголів. Абсолютно зрозуміло, що все вище сказане підтверджує, що Мирослава разом з батьком є підлими зрадниками. (Це фейк. Відбувається маніпуляція фактами: замовчують важливі, але не вигідні для себе факти, інформація вказана в повідомлені є частково правдивою, а частково вигаданою, бо і справді Тугар Вовк був зрадником, але Мирослава його не підтримувала і по всяк час відмовляла його. Ще маніпуляційним підтвердженням цього повідомлення є підкреслення зрадницької натури Тугара Вовка, що є яскравою пропагандою образа ворога. Використання мови ворожнечі: «монгольські загарбники», «знищити», «зрадницький вчинок», «боягузливої вдачі», «підлим зрадником». Також яскравим підтвердженням того, що ця новина є фейк це заклики до очевидного).

Очікувані результати: через визначення правдиву чи фейкову інформацію подає вчитель учні пригадають зміст твору, основні сюжетні моменти, побіжно охарактеризують головних героїв повісті, а головне навчаються розрізняти маніпуляційні методи, які можуть траплятися у ЗМІ.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: Тож давайте підсумуємо на що варто звертати увагу в медіа тексті:

• Заголовки: Чи можна зрозуміти зміст повідомлення і зробити висновки лише за заголовком? Чи містить заголовок категоричні твердження, які не можливо перевірити?
• Емоції: Чи апелюють заголовок, фото і судження в тексті до ваших емоцій, чи намагаються їх використати, щоб спонукати вас до дії, зміни ставлення?
• Джерела: Чи вказані джерела інформації, чи є можливість її перевірити? Чи не базується текст на чутках, узагальненнях упередженнях та стереотипах?
• Факти, логіка: Чи містить текст оціночні судження і чи не підміняють вони собою факти? Чи не вирвана подія з контексту?
• Експерти: Чи є думка експерта направду фаховою? Коментар експерта містить аналіз, прогноз чи емоційну оцінку, категоричне судження

Використані джерела:

1. Набір для класної та позакласної роботи «Як аналізувати медіа критично» https://filter.mkip.gov.ua/wp-content/uploads/2021/08/l2d-s_universal_handouts-1.pdf
2. Кадри з фільму «Захар Беркут» за твором Івана Франка 2019 р. Режисер: Джон Винн, Ахтем Сейтаблаєв https://kinogo.zone/films/2737-zahar-berkut-hd-nvides3.html
3. Кадри з фільму «Захар Беркут» за твором Івана Франка 1972 р. Режисер: Леонід Осика https://megogo.net/ru/view/14792-zahar-berkut.html
4. «Захар Беркут» Іван Франко. ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ ОБРАЗ ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ КАРПАТСЬКОЇ РУСІ В XIII ВІЦІ https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=645
5. Зображення Іван Франко. «Захар Беркут». https://www.google.com/search?q=%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%82+%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8&rlz=1C1GCEA_enUA927UA927&sxsrf=APq-WBvtoLsXlvEQJ9sDZQt-rDpXgll3Xg:1645042886465&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=2ahUKEwj23IynhoX2AhUH7qQKHZgwCysQ_AUoAXoECAEQAw&biw=1366&bih=663&dpr=1#imgrc=9fZH_M_L3nuiuM

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

Вправа "Вчимося думати і читати критично" для використання на уроці біології у 8 класі при виченні теми "Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (обмороження)" є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Лях Наталя Миколаївна, вчителька біології і хімії КЗ "Мереф'янський ліцей №4 з дошкільним підрозділом" Мереф'янської міської ради Харківської області. 

Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.

Руслан Шаламов, член журі, креативний директор Творчого об’єднання «Соняшник», кандидат біологічних наук, заслужений вчитель України зауважив: "Вправа, яка є дуже важливою сама по собі, позаяк стосується надання першої допомоги в надзвичайних ситуаціях. Авторка застосовує доволі широкий спектр медіаосвітніх прийомів: це і підбір інтернет джерел для пошуку інформації, завдання на перевірку валідності, придатності тієї інформації, яка отримана з цих джерел, порівняння різної інформації з різних сайтів на тему першої допомоги Це дуже важливо, тому що добре відомо, що можна знайти купу протирічивої інформації як надавати першу допомогу. Ця робота яскраво виділялася серед інших робіт природничого циклу. Це робота вчительки, яка дійсно  розуміє, що таке медіаграмотність в природничих науках!"

Вправа "Різдвяні дива в картинах українських митців" для використання на уроці мистецтва у 7 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Кузьменко Наталія Ярославівна, вчителька музичного мистецтва, мистецтва СЗШ 77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності.

Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.

Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм АУП прокоментувала: «Розробки занять в царині мистецької освіти, де інтегрована потужно медіаграмотність – рідкість. Чим мене привабила ця вправа, так це те, що вона дозволяє залучити різноманітні медіаосвітні методики власне до пошуку саме інформації щодо творів мистецтва. Викладачка формує вміння учнів розшукувати інформацію щодо творів мистецтва, оцінювати  на на компатебільність, достовірність,  як і  верифікувати джерела звідки взята ця інформація, привертає увагу до проблеми авторства».

Мета вправи/заняття: розвивати критичне мислення, уміння сприймати та  аналізувати зображене на картині, добирати й опрацьовувати художню інформацію для пізнання творів мистецтва, проводити пошуково-дослідницьку  діяльність із застосуванням цифрових технологій( вміння користуватися QR кодом), вікіпедією, інформацією в  джерелах декількох інтернет видань.

Короткий опис вправи, анотація: аналіз полотен українських митців на тему українського Різдва. Пошук інформації про зображене на картині,  про авторів, відповіді на запитання до твору мистецтва.

Час необхідний на виконання вправи: 40-45хв.

Застосування вправи:  в кінці семестру( підсумкові, резервні уроки) в період традиційних зимових свят України.

Необхідне обладнання/матеріали: підключення до мережі Інтернет, смартфон, роздрукований  QR код (https://vsviti.com.ua/interesting/creative/92749) з українського контенту «Різдвяні дива в картинах українських митців! 30+ чарівних робіт (фото)».

Форма/метод роботи: аналіз картини, медіатекстів, індивідуальна, колективна.

Детальний опис вправи (будь ласка, в цей пункт помістіть основний текст та інші матеріали вправи):

Вчитель: відкрийте( завантажте ) на смартфонах зчитувач QR кодів і зайдіть за цим посиланням.

https://vsviti.com.ua/interesting/creative/92749

Розгляньте роботи українських художників, у яких відчувається особливий Різдвяний дух.

Дайте відповідь на запитання :

1. Дослідіть, хто з митців є львів’янином.
2. Назвіть автора і полотно, на якому зображений Львів.
3. Дослідіть поняття «Закарпатський бетлегем».  Назвіть автора картини  на якій зображений традиційний закарпатський вертеп Бетлегем. Хто головний герой картини? Як називається його маска?

4. На якій картині зображено рядок з української колядки « Добрий вечір тобі Пане господарю». Заспівайте цей рядок. Назвіть авторів і назву полотна. Дослідіть, як вони працюють над кожною картиною, в якій техніці виконана досліджувана робота.
5. Назвіть автора картини де зображена ілюстрація до повісті М.Гоголя. Назвіть це твір. Головним художником якого літературного видавництва є автор картини.

Реалізація.

Для того , щоб дати відповідь на запитання, потрібно перевірити декілька інформаційних джерел. Для цього доцільно використати пошук Google за зображенням, текстом, вікіпедію, переглянути інформацію в  джерелах декількох інтернет видань.

1. Як шукати слова та зображення

Відкрийте сторінку в Chrome  на комп’ютері.

Виділіть слово, фразу або зображення( прізвище автора твору)/

Виберіть опцію пошуку в системі за умовчанням.

Ви можете побачити щось на зразок "Шукати за запитом  у Google".

/Художники львівянини : Роман і Надія Федини, Вікторія Проців, Віктор Лужецький, Вікторія Проців, Ірина Фартух/.

2. Визначити картину візуально (на основі відповіді на 1 запитання), користуючись пошуком Google за зображенням переконайтеся  у правильності відповіді.

 /Різдво. Ірина Фартух/.

3. Користуючить пошуком Google дослідіть поняття  «Бетлегем закарпатський». На основі пошуку назвіть  картину і автора.

/Тарас Данилич. Головною дієвою особою серед бетлегемщиків є Дідо, одягнутий у «холошні» (штани з овечої шерсті) і «петек», а на голові у нього овеча шапка («ковпак»)/.

4. Перейдіть за посиланням, послухайте і проспівайте українську народну колядку « Добрий вечір тобі Пане господарю».

4 куплет:

«Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!»

/Різдво. Три празники. Роман і Надія Федини. Працюють над кожною роботою в чотири руки, тобто разом, використана  техніка “прошкрябування/.

5. Скористайтеся пошуком Google (за зобаженням або текстом), проаналізуйте  статі в  онлайн виданях.

/Кость Лавро — визначний майстер сучасної української книжкової графіки, головний художник провідного українського видавництва дитячої літератури «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» . Ілюстрація до повісті М.Гоголя « Ніч перед Різдвом»/.

Очікувані результати: уміння критично та логічно мислити, аналізувати зображене на картині, робити висновки на основі інформації з різних джерел.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Сьогодні я дізнався/дізналася …

Сьогодні  я навчився/навчилася …

Мені було важко …

Мені було незрозуміло …

Тепер я знаю, що …

Мене здивувало …

Я б хотів/хотіла дізнатися, чому …

Використані джерела:

https://vsviti.com.ua/interesting/creative/92749

https://www.websiteplanet.com/uk/webtools/free-qr-code-generator/

http://surl.li/aypb

https://hyperhost.ua/tools/uk/surli

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

Вправа "Слідство ведуть екстрасенси. Ukraine's Phychic Challange" для використання на уроці англійської мови у 7 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Середа Світлана Леонідівна, вчителька англійської мови Журавлівського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області.

Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.