Вправа "Еліксир молодості. Youth elixir" для використання на уроці англійської мови у 7 класі є вправою-учасникею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Середа Світлана Леонідівна, вчителька англійської мови Журавлівського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області.
Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.
Мета вправи: розвиток навичок медіаграмотності через застосування критичного мислення, уміння аналізувати рекламу. Свідоме відношення до фізичного та ментального здоров’я, виховання правил кібербезпеки, балансу довіри до медіа, формування навичок фінансової грамотності.
Короткий опис вправи/анотація: вправа “Еліксир молодості” спрямована на формування навичок медіаграмотності в контексті дуже популярної сьогодні реклами лікарських засобів. Дані медіаповідомлення несуть у собі небезпеку не тільки фінансову, але й можуть вартувати і людського життя. Вправа демонструє розвиток медіаграмотності через етапи аналізу реклами та прийом критичного мислення “дерево передбачень”, коли учні аналізують медіа з різних точок зору та світоглядних позицій.
Час необхідний на виконання вправи: 20 хв.
Застосування вправи: на уроках англійської мови під час вивчення теми “Здоров’я” . Дана вправа може бути адаптована під більшість тем філологічних дисциплін, змінюючи тематику рекламного матеріалу. Може застосовуватися на уроках основ здоров’я та біології.
Необхідне обладнання/матеріали: постер “Еліксиру молодості”, смартфони для перевірки інформації, шаблони “дерева передбачень”
Форма роботи: групова, метод: дослідницький
Детальний опис вправи:
“Youth elixir”
There are board records of the rules for analyzing the media messages.
Your granny has a terrible pain in her knees. She doesn’t trust doctors and asks you to find information on the Internet about methods of alternative medicine.
Searching the net you found a very attractive proposal: New innovative discovery “Youth elixir”
Youth elixir
Are you tired of your age? Do you want to stay for ever young? Do you have health problems? You will run like a jaguar and jump like a goat.
Gold water – the Elixir of Longevity
An innovative discovery of a famous Swiss institute. Limited edition. Only natural ingredients. Experience of ancient Tibet monks. Medieval alchemists looked for youth elixir but we really succeeded in this. We mixed badger fat, ginseng root and philosopher stone. We created it!!!
Our youth elixir treats your body, heals your soul, cleans your karma. Youth elixir can win every illness.
Buy on our website till the end of today and you will get a bonus for next purchases. In case of online pay, you can get two elixirs in price of one. Buy and pay only 300 hryvnias.
Take care of your health and buy Swiss youth elixir. We have all medical expertises.
*DS are not medicines. Self-treatment is dangerous. Consult your doctor
Let’s analyse this media message for our granny
Be careful if
2. What informattion is included and omitted?
3. What is this information created for?
4. How other people can understand this message? Compare a granny and a chemist.
Очікувані результати: учні продовжать формувати навички медіаграмотності, аналізуючи рекламний медіатекст з реального медійного середовища. Працюючи над вправою, учні пройдуть раніше вивчені етапи аналізу будь-якого медіаповідомлення, будуть використовувати власні телефони не для ігор, а для верифікації, факт-чекінгу даних. Прийом критичного мислення “дерево передбачень” активізує мисленнєву діяльність, вчить прогнозувати ситуацію з різних точок зору, синтезувати з фактів та емоцій необхідну та обгрунтовану власну позицію. Виховується фінансова грамотність та навички кібербезпеки.
Підсумок/рефлексія за результатами проведеної вправи: на завершення вправи пропонується вислів “Невід’ємне право кожного – бути обдуреним”. Задумайтеся над тим, скільки раз ви велися на яскраву рекламу в інтернеті? Мабудь, не один раз. Проте для того ми і навчаємося бути медіаграмотними, щоб не потрапляти у рекламні тенета маркетологів. Наведіть приклади, коли люди одержували проблеми зі здоров’ям, купуючи в інтернеті сумнівні препарати, які обіцяли чудодійні результати.
Використані джерела:
https://globalintergold.info/en/gold-water-the-elixir-of-longevity-zo246/
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Вправа "Ток-шоу" для використання на уроці української літератури у 8 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури КЗ "Городнянський ліцей №2" Городнянської міської ради Чернігівської області.
Мета вправи/заняття: повторити відомості про творчість Тараса Шевченка, дослідити особливості побудови різноманітних провокативних повідомлень та мету їх використання, повторити поняття анонсу, скласти провокативний анонс телепередачі «Говорить Україна» на основі поезії «Мені однаково», сформулювати способи перевірки подібних «сенсацій»; розвивати логічне та критичне мислення, увагу, спостережливість, уміння працювати з інформацією, творчість; виховувати самосвідомість, зацікавленість у прагненні дійти до істини судження
Короткий опис вправи, анотація: провокативні заголовки, дайджести, анонси дозволяють набирати якомога більше переглядів, але разом з тим подають фейкову інформацію або ж перекручені реальні факти, факти, вирвані з контексту. Такі провокації викликають пожвавлення в пересічних глядачів, оскільки людей цікавить саме «жовта преса», але не завжди глядачі перевіряють інформацію, а сприймають її як дійсність. Метою вправи є показати здобувачам освіти принципи побудови сенсацій, дозволити самим спробувати себе в якості скандальних сценаристів, а так самостійно сформулювати поради для оточення, як критично переосмислювати такі повідомлення.
Час необхідний на виконання вправи: 15 хвилин
Застосування вправи: вправу можна використати на уроці української літератури під час вивчення поезії «Мені однаково» Т. Шевченка на етапі формування компетентностей
Необхідне обладнання/матеріали: текст поезії «Мені однаково», бланки для анонсу, зразки телевізійних анонсів
Форма/метод роботи: групова робота, проблемне завдання, проблемні питання
Детальний опис вправи:
Спершу здобувачі освіти повторюють, що таке анонс та працюють зі зразками анонсів
Анонс – попереднє повідомлення про якусь подію, її стислий зміст.
Завдання: розгляньте анонси телепередачі «Говорить Україна». Які особливості їх побудови?
Очікувана відповідь:
Після цього перед здобувачами освіти ставиться таке завдання:
Прочитайте ще раз уважно поезію Тараса Григоровича Шевченка «Мені однаково» та складіть приклад інтригуючого, сенсаційного анонсу в стилі телепередачі «Говорить Україна»
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Анонс записати на такому бланку:
Орієнтовна відповідь:
Здобувачі зачитують свої анонси, обираються найпровокативніші, найгостріші.
Проблемні питання:
Очікувані результати: здобувачі освіти повторили основні прийоми маніпуляцій, розглянули особливості анонсів у ЗМІ, самостійно попрацювали над створенням «телесенсацій», усвідомили основне призначення таких яскравих заголовків та повідомлень, сформулювали поради, як перевірити інформацію; зрозуміли, що не кожному повідомленню ЗМІ можна довіряти, особливо якщо джерело розраховане на широкий загал глядачів/читачів; розвинули критичне активне мислення, творчість; виховали самосвідомість, неупередженість.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Сформулюймо правила правило «Трьох П»
Учитель називає слова з лівої колонки, а здобувачі освіти формулюють своє твердження, як застосувати це на практиці.
Зразок:
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Вправа "Секрети оголошень" для використання на уроці української літератури у 8 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури КЗ "Городнянський ліцей №2" Городнянської міської ради Чернігівської області.
Мета вправи/заняття: повторити особливості побудови оголошень та сюжетні особливості п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», простежити особливості так званих маніпулятивних оголошень, проаналізувати мотиви вчинку (фінансові махінації) Герасима Калитки, зокрема через призму психології; розвивати логічне та критичне мислення, увагу, спостережливість, уміння працювати з інформацією; виховувати самосвідомість, зацікавленість у прагненні дійти до істини судження.
Короткий опис вправи, анотація: рекламні оголошення майже завжди містять елемент маніпуляції свідомістю тих, хто прагне отримати щось на дуже вигідних умовах. Не завжди ми усвідомлюємо, що рекламодавець не буде працювати у збиток, а якщо ще й врахувати той факт, що не кожен рекламодавець дотримується закону, вміння критично аналізувати почуте чи прочитане є конче необхідним будь-кому. Вправа «Секрети оголошень» допомагає здобувачам освіти самостійно виділити маніпулятивні прийоми в оголошенні, потлумачити їх вплив на свідомість, проаналізувати поведінку людини, яка потрапила під згубний вплив маніпуляцій на прикладі головного героя твору «Сто тисяч» Герасима Калитки, а також сформулювати поради «Як перевірити оголошення».
Час необхідний на виконання вправи: 20 хвилин
Застосування вправи: вправу можна використати на уроці української літератури за твором «Сто тисяч» І. Карпенка –Карого на етапі формування компетентностей.
Необхідне обладнання/матеріали: проєктор або ж роздруковані картки з оголошенням, бланки «СТОПманіпуляція».
Форма/метод роботи: проблемне завдання, проблемне запитання, фронтальна робота.
Детальний опис вправи:
Спершу учителеві разом із здобувачами освіти потрібно повторити, що таке маніпуляція.
Маніпуляція – програмування вчинків та думок людей з корисливою метою отримати владу над ними, змусити підкорятися.
На уроці формування компетентностей після опрацювання змісту п’єси І. Карпенка-Карого здобувачам освіти пропонується уявити, що Герасим Калитка дізнався про Невідомого саме з рекламного оголошення, яке побачив на дошці, коли був на ярмарку.
Оголошення було таким:
Завдання для здобувачів освіти:
Зразок заповнення
3. Як можна уникнути подібних маніпуляцій?
Очікувані відповіді:
А) уважно читати інформацію на оголошенні, особливо написану дрібним шрифтом;
Б) перевіряти контактні дані, зокрема номери телефонів або карток можна вбити в пошук. Система видає відгуки користувачів, які можуть розповісти про шахрайства, пов’язані з цією фірмою;
В) звернути увагу на сайт (якщо є): він має бути максимально грамотно наповненим; на телефон: пам’ятайте, що серйозні фірми мають стаціонарний номер телефону та факсу;
Г) спробуйте знайти відгуки серед реальних знайомих;
Д) завжди вимагайте документи на підтвердження здійснених операцій та пам’ятайте народну мудрість: безкоштовний сир тільки у мишоловці.
Очікувані результати: здобувачі освіти повторили визначення маніпуляцій, ознайомилися з маніпулятивними прийомами в оголошеннях, проаналізували, що могло привабити героя в подібній рекламі; здобувачі освіти вчилися відділяти головну інформацію від другорядної, добирати аргументи для підтвердження власної думки, щоб не піддаватися на провокативні заклики, зрозуміють, що будь-яку рекламу потрібно критично оцінювати на предмет ризиків; удосконалили навички роботи в команді, вчилися співпрацювати, інтерпретувати текст через призму сучасності.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Як підсумок учитель ставить таке проблемне питання: рекламні оголошення – це шкода чи користь?
Очікувані відповіді:
Реклама – це спосіб дізнатися про послугу чи продукт широкому загалові, але приваблива реклама стимулює імпульсивні, необдумані дії, тому кожне оголошення, кожну пропозицію потрібно обдумувати, обговорювати з тими, кому довіряєте. Один необдуманий крок у прагненні наживи може зруйнувати життя, як це сталося з Герасимом у п’єсі Карпенка-Карого «Сто тисяч».
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Вправа "Стереотипи" для використання на уроці української літератури у 7 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури КЗ "Городнянський ліцей №2" Городнянської міської ради Чернігівської області.
Голова журі Раїса Євтушенко, відповідальна за упровадження медіаосвіти у загальну середню освіту в МОН України зазначила: «Коли людина писала цю роботу, то вона навіть не уявляла наскільки ця вправа буде актуальна нині. В новелі йдеться про полоненого німецького солдата, який працює на будівництві, будує будинок для мирних громадян. Його доля складається так, що він завершує життя самогубством. Вправа надзвичайно якісно і досконало підготовлена: її можна брати в руки і відразу проводити як на заняттях з української мови, так і на уроках історії, громадянської освіти, в позакласній діяльності. І сьогодні, коли ми дивимося на те, що відбувається, то ми усвідомлюємо, що доля цього гера, це, напевне, доля багатьох російських солдат, які зайшли на територію України. Тому, що однозначно ми переможемо, і, однозначно, будуть потрібні робочі руки, щоб відбудовувати країну».
«Кожен із нас щодня стикається з великим потоком інформації, який потребує критичного осмислення. Важливим є вміння відмежовувати факти від припущень, пліток, домислів, а велика кількість стереотипів тільки шкодить цьому. Послуговуючись стереотипами, ми "заганяємо" наш погляд на ту чи іншу проблему в дуже вузькі рамки, часто хибні. На мою думку, першочергове завдання літератури-навчити мислити багатогранно. Вправа "Стереотипи" створена для того, щоб здобувачі освіти на власні очі побачили, як змінюється здавалось би незаангажована думка під тиском нав'язаних, загальноприйнятих поглядів. Діти повинні розуміти, що враження від подій, від знайомств,від персонажів літературного твору формуються на основі особистого сприйняття, особистого досвіду, а не на ґрунті шаблонів, які здебільшого роблять акцент на негативних явищах» – поділилася Вікторія Баранова.
Мета вправи/заняття: підготувати здобувачів освіти до сприйняття тексту новели Л. Пономаренко «Гер переможений», дослідити, як упереджене ставлення, побудоване на основі стереотипів та негативного досвіду, впливає на сприйняття особистості, обговорити зі здобувачами освіти, як ставлення до людини на основі суджень, а не фактів провокує явище булінгу в колективі; вчити відділяти факти від упереджених суджень та не послуговуватися стереотипними, шаблонними судженнями; розвивати критичне та логічне мислення, увагу, спостережливість; виховувати всебічно розвинену особистість, здатну критично оцінювати будь-яку інформацію.
Короткий опис вправи, анотація: у сучасному суспільстві особистість часто підпадає під маніпулятивні впливи не тільки конкретних повідомлень у ЗМІ, а й загальноприйнятого упередженого ставлення. Ми часто мислимо стереотипами, не намагаючись критично проаналізувати конкретну ситуацію. Мірило «добре-погано» провокує формулювання оцінних суджень без опертя на реальні факти. Пропонована вправа «Стереотипи» покликана продемонструвати здобувачам освіти, що сприйняття однієї і тієї ж людини чи ситуації часто залежить від нашого позитивного чи негативного досвіду та загальноприйнятого стереотипного ставлення, а не ґрунтується на реальних фактах
Час необхідний на виконання вправи: 10 хвилин на етапі підготовки, 5 хвилин на етапі формування компетентностей
Застосування вправи: вправу можна використати на уроці української літератури за новелою «Гер переможений» Л. Пономаренко на етапі підготовки до первинного сприйняття тексту, а також повернутися до обговорення на етапі формування компетенцій
Необхідне обладнання/матеріали: фото з хештегами, комп’ютер та принтер
Форма/метод роботи: хмара слів, проблемне завдання, «займи позицію», робота в групах
Детальний опис вправи:
Перед опрацюванням тексту новели Любові Пономаренко «Гер переможений» здобувачі освіти об’єднуються у дві групи. Умова: діти не повинні обговорювати завдання поза межами своєї групи, тільки з її членами. Здобувачі освіти отримують від учителя фото з хештегами. Жодної додаткової інформації не надається. Опираючись на інформацію з хештегів та знання з історії, мистецтва, власний життєвий досвід, діти характеризують персонажа, зображеного на фото. Кожна група створює за допомогою ресурсу https://worditout.com/ хмару слів-асоціацій після перегляду фото. Учитель роздруковує хмари слів кожної групи та прикріплює їх на дошку поруч з фото уже без хештегів.
Фото для першої групи: Фото для другої групи:
Орієнтовна хмара слів другої групи:
Кінцевий вигляд на дошці:
Питання до здобувачів освіти:
Чим ви керувалися, створюючи свою хмару слів?
Орієнтовні відповіді першої групи:
Характеристика «німець» одразу асоціюється з фашистами, які жорстоко убивали наших солдат, спалювали міста, грабували та брали в полон. Виникає відраза до чоловіка на фото, тому що він був злочинцем та вбивцею, який воював на боці ворогів.
Орієнтовні відповіді другої групи:
Солдат виглядає втомленим, але сильним. Мабуть, йому довелося багато воювати. Війна – це завжди смерть та руйнації, яких чоловік на фото багато побачив за своє життя. Думаємо, що він воював там, де зараз залишилися самі руїни, або ж буде їх відбудовувати.
Слово вчителя: "Отже, члени першої групи керувалися знаннями з історії, свої життєвим досвідом, який підказував, що німці = фашисти = убивці. Члени ж другої групи мали в арсеналі доволі нейтральне слово «солдат», що не викликало у них агресивного ставлення до чоловіка на фото. Перевірмо, яким же зображений герой у творі (читання тексту)"
Питання після опрацювання тексту:
Очікувані результати: здобувачі освіти на власному досвіді переконалися в тому, що упереджене ставлення – це судження, яке часто базується на стереотипних фактах. Зрозуміли, що потрібно дізнатися якомога більше реальних фактів про людину чи ситуацію, а не узагальнювати. Стереотипи звужують наше мислення, роблять його стандартним та упередженим. Вчилися критично ставитися до пропонованого матеріалу та не піддаватися на маніпуляції, аргументувати власну думку без використання оцінних суджень. Здобувачі освіти удосконалили навички партнерства, а також виховували в собі терпимість, толерантність та неупередженість.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Як підсумок учитель ставить таке проблемне питання: до чого може призвести наше упереджене ставлення до людини, коли ми мислимо стереотипами?
Очікувані відповіді:
Людину можуть почати звинувачувати у тому, чого вона не робила, безпідставно звинувачувати, знущатися з неї. Це є прояви булінгу. Жертва страждатиме, відчуватиме несправедливість, не розумітиме, чим заслужила таке ставлення. Може навіть не витримати знущать та закінчити життя, як Фрідріх
Використані джерела:
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
Вправа "Інформаційний детектив" для використання на уроці історії є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Автор: Колісніченко Сергій Володимирович, вчитель історії Ліцею "Науковий" Кропивницької міської ради м. Кропивницький.
Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.
Мета вправи/заняття: розвивати вміння учнів помічати інформаційні маніпуляції, розуміти мету маніпуляцій них дій з інформацією та прогнозувати їхні наслідки. Удосконалювати навички критичного та аналітичного мислення. Формувати предметні компетентності учнів.
Короткий опис вправи, анотація: відомий європейський історик Ж. Семелен довів, що будь якому геноциду передує чітко продумана інформаційна компанія метою якої є:
«Ворогом» виступає національна група, суспільний прошарк незручний для чинної влади. Саме за таким сценарієм відбулася підготовка до Голокосту, саме такий сценарій було реалізовано при підготовці Голодомору, аналогічні механізми використовуються в контексті сучасної гібридної Російсько-Української війни.
Зміст вправи заключається в тому, що після вступного слова вчителя учні об’єднуються в групи, кожна група отримує роздатковий матеріал (агітаційні радянські плакати другої половини 20-их початку 30-х років), кожна група отримує завдання знайти механізми, символи, ідентифікації, дегуманізації «ворога» та заклик до знищення. Результатом даного етапу роботи є заповнення таблиці «Мова ворожнечі».
На другому етапі групи отримують сучасні пропагандиські зображення (інтернет меми) і отримують завдання, визначити чи є дані зображення прикладами мови ворожнечі, якщо так о ідентифікується як «ворог» і з якою метою розповсюджується дана інформація, до який дій варто вдатися, щоб мети з якою розповсюджується дана інформація не була досягнута: Результати роботи учні оформлюють в форматі ментальної карти.
Час необхідний на виконання вправи: для виконання вправи буде достатньо 12 хвилин:
Застосування вправи: вправу можна застосувати на уроці історії при вивченні теми «Голодомор 1932-33 років», «Голокост», на уроці Громадянської освіти при вивчені теми «Інформаційні маніпуляції» на Годинах спілкування, під час роботи гуртка «Виявлення інформаційних маніпуляцій»:
Необхідне обладнання/матеріали: для виконання вправи потрібно мати роздатковий матеріал (агітаційні радянські плакати 20-30-х років ХХ ст., сучасні інтернет меми Російсько-Української війни), проектор, ноутбук, екран, презентація, шаблон таблиці та схеми які будуть заповнені за результатами роботи, пам’ятка роботи в групі.
Форма/метод роботи: робота в групах, мозковий штурм, сократівська бесіда, заповнення таблиці, складання ментальної карти.
Детальний опис вправи (будь ласка, в цей пункт помістіть основний текст та інші матеріали вправи):
ХХ ст. позначилось тим, що тоталітарні та імперські режими скоювали масові народовбивства. Цей сумний досвід, як і прагнення уникнути його повторення, диктують потребу в науковому й суспільному осмисенні як самої природи, причин, так і конкретних механізмів застосування насилл я.Сучасні науковці здебільшого одностайні в думці про те, що творення пропагандистського «образу ворога» відіграло важливу роль у легітимації нищення цілих суспільних верств.
На сьогоднішньому занятті ми спробуємо навчитися розпізнавати механізми «Мови ворожнечі» та запобігати досягненню поставлених перед нею завдань. Давайте об’єднаємося в групи за принципом розміщення в класі (цчні які сидять за партами під непарним номером повертаються на 180 градусів до учнів які сидять за партою під парним номером) і згадаємо правила роботи в групах (на основі пам’ятки шляхом мозкового штурму ми згадуємо правила роботи в групі).
Тепер переходимо до основної частини роботи, зараз кожна група отримає підбірку агітаційних плакатів та завдання до них. Учні маєть ознайомившись з плакатами заповнити таблицю визначивши «ворога», інструменти його ідентифікації, дегуманізації та заклик щодо йог майбутнього.
| № | ЗАВДАННЯ | СИМВОЛИ | ОБРАЗИ |
| Ідентифікація | Оселедець, характерні вуса, синьо-жовті кольори, вишиванка, шаровари, священицька ряса, герб Тризуб, українська моа | Український селянин (куркуль), петлюрівець, священник | |
| дегуманізація | Свиня, гусак, гуска, лялька маріонетка, буряни, гадюка… | Створення відразливих не людських образів | |
| Заклик | Чобіт наступає на хвість змії, давить трактор | Заклик до знищення |
Очікувані результати
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Рефлексія відбувається в формі сократівської бесіди.
Питання:
Використані джерела:
Вправа для використання на занятті у гуртку "Народний танець", перший вищий рівень, 7 рік навчання, при вивченні теми "Народно-сценічний танець" є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Лукіна Тетяна Євгенівна, акомпаніатор КЗ "Центр дитячої та юнацької творчості №6 Харківської міської ради".
Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.
Член журі Ганна Горленко, медіапедагог, до 2020 - вчитель-методист, відмінник освіти України, вчителька економіки Хмельницької гімназії №1 імені Володимира Красицького зауважила: «Мене ця робота вразила тим, що під час вивчення елементів народного танцю, вчитель знаходить можливість долучити дітей до медіаосвіти: як вірно обирати ролики чи відео в інтернеті, як їх перевіряти на авторське права і на можливість використання, щоб вони не були вірусними, навчати дітей розбиратися саме в музичному контенті. І ще вчитель разом з учнівством фільмують власні композиції і викладають в інтернет».
«Я супроводжую музичні заняття і моє завдання, щоб діти свідомо сприймали музику, щоб вона не йшла фоном. Щоб вони видіяли фрагменти, щоб усвідомлювали, що класична музика і народна дуже тісно переплетині. Тому у вправі я так дібрала матеріал, щоб було ясно: ось це мелодія народна, ось її інтерпетація в класичній музиці, а ще можна зробити танцювальний рух на неї. Загалом, я завжди намагаюся донести дітям контекст: хто автор, де її можна послухати, подивитися» – поділилася Тетяна Лукіна.
Мета вправи/заняття: поглибити цифрові та медіакомпетентності: розуміння побудови медіа та специфіки презентації в медіа об’єктивної реальності; використання обладнання, програм, додатків, технологій; обробка інформації; створення контенту; участь у соціальних мережах; рефлексія щодо власного використання медіа; досягнення цілей за допомогою медіа; створення відеоряду, підібравши музичний супровід, розміщення у соціальних мережах.
Короткий опис вправи, анотація: вихованці вивчають, порівнюють, оцінюють матеріали музичного та танцювального мистецтва -оцифровані відео, аудіо, тексти в електронному вигляді; формують музикальні та танцювальні композиції, створюють контент - відеоряд з музичним супроводом та текстом, розміщують його у соціальних мережах, обмінюються текстовими повідомленнями в чатах.
Час необхідний на виконання вправи: перша частина: мотиваційний та організаційний етапи – робота на занятті у гуртку – 20 хвилин; друга частина – завдання на перспективу, виконується вдома в залежності від того, скільки потрібно дітям для опанування завдання і комфортної роботи; третя частина – інтерактивний та підсумковий етапи, індивідуальна та колективна робота на занятті у гуртку – 2 години.
Застосування вправи:
вправа застосовується на заняттях у гуртку «Народний танець».
Необхідне обладнання/матеріали: медіа ресурс «Ансабль ім. П. Вірського»; мобільні телефони, смартфони, ноутбуки, ПК, фортепіано.
Форма/метод роботи: індивідуальна робота, інтерактивна групова форма роботи з застосуванням технології розвитку критичного мислення, метод аналізу та синтезу інформації, дискусія, ігрові, кластерні технології, веб-квест, декодування.
Детальний опис вправи:
Мотиваційний етап.
На занятті у гуртку діти дивляться відео «Ансамбль ім. П. Вірського»; отримують завдання дати назву відео та сформулювати головний меседж до переглянутого джерела. Вихованці обмінюються враженнями. Педагог спонукає дітей до висновку, що у відео файлі представлено розмаїття багатої української танцювальної культури.
Організаційний етап.
Керівник гуртка пояснює, що вихованці мають самостійно ознайомитись із інформацією, котра розміщена в Інтернеті. Педагог проводить коротку вправу «Віртуальні граблі»: організує обговорення того, які «віртуальні граблі» можуть з’явитися під час роботи в Інтернеті. Він пропонує поспілкуватись про позитивні та негативні сторони мережі Інтернет. Ділить вихованців на дві групи. Одна називає позитивні сторони, друга - негативні. Відповіді в той чи інший спосіб фіксуються у двох стовпчиках, аналізуються. Керівник застерігає дітей від негативних впливів та нагадує правила безпечного та комфортного перебування в Інтернеті. Особливу увагу дітей він звертає на правила безпеки у роботі з музичними файлами в Інтернеті. Застосувавши прийом «мозкового штурму» педагог спрямовує увагу вихованців на те, що слід завжди читати інформацію, написану в оголошеннях дрібним шрифтом, перш ніж програти чи завантажити якусь мелодію чи рингтон; що перш ніж завантажити пісню, слід прочитати відгуки інших користувачів; при використанні програми обміну файлами, важливо переконатися, що вони встановлені вірно і не дозволяють стороннім особам отримувати доступ до всіх файлів вашого комп’ютера; підкреслює, що кожен має поважати авторське право. Педагог нагадує, що якщо автор пісні не виклав її на своєму офіційному сайті для вільного завантаження, вихованці можуть опинитися у категорії порушників авторських прав.
Електронною поштою або через месенджер Viber педагог надає вихованцям посилання на електронні тексти, фрагменти оцифрованих відео та аудіо, з якими вони мають ознайомитися. Це є тексти, що містять необхідну інформацію, класичні музичні твори, в яких є мотиви української народної музики (жартівливої пісні, обрядової пісні, пісні-гри), а також оригінали цих пісень і посилання на теоретичні джерела з музичної літератури щодо цих пісень; відео відомих танцювальних колективів, які мають у своєму репертуарі жартівливий, обрядовий танець, танець-гру.
Керівник гуртка дає вихованцям завдання:
Інтерактивний етап.
На занятті вихованці діляться власними враженнями про відео, аудіо інформацію та електронні тексти, з якими ознайомились вдома. Педагог спрямовує обговорення на з’ясування засобів, котрі дозволяють ідентифікувати музичні та танцювальні твори з українською національною культурою, зокрема, визначення інструментів, або музичних фраз, танцювальних рухів, які мають на меті викликати асоціації з українською національною культурою, на визначення цінностей української культури, котрі знаходять відображення у музичному та танцювальному мистецтві. В процесі обговорення діти разом створюють кластер: «Український народний танець».
Кожен вихованець розповідає про особливості створеної ним жанрової хореографічної постанови, показує, як характер музики впливає на зміст та композицію танцю, презентує власну композицію під супровід фортепіано. Під час демонстрації композиції інші діти записують відео. Кожен учасник пише коментар до своєї композиції, розміщає його разом з відео на власних сторінках у соціальних мережах: в Instagram, TikTok, Facebook.
Разом з педагогом діти монтують усі фрагменти у єдиний відео файл, спільно створюють коментар, розміщують його на сайті закладу та танцювального колективу в соціальних мережах: You Tube, Facebook. В подальшому цей відео файл можна використовувати для презентації колективу.
Підсумковий етап.
Запитання для обговорення:
Як ми можемо скористатися отриманим досвідом у повсякденному житті та в своїй діяльності?
Як ви пояснюєте те, що у соціальних мережах спостерігається порушення правил поведінки?
Як досягти безпечного та комфортного перебування у соціальних мережах?
На ваш погляд, в чому полягає академічна доброчесність та відповідальне ставлення до авторського права?
Очікувані результати:
Танцювальне мистецтво:
Поглиблення досвіду сприйняття музичного мистецтва, розвиток уміння аналізувати та виокремлювати певні частини твору, що мають українське національне коріння, відчувати інтонаційно - ритмічні особливості української народної музики, її зв’язок з класичною музикою та народним танцем; покращення знання основних елементів українського народного танцю («вірьовочка», «обертас», «вихилясник», «голубці», «бігунець») та правил їх виконання, удосконалення вміння поєднувати музику та рухи, створювати танцювальні імпровізації на обрану музичну тему.
Медіаграмотність:
Формування потреби в критичному сприйнятті інформації, розвиток навичок критичного мислення, уваги, спостережливості; уміння здійснювати критичний аналіз текстів, відео, аудіо; сприяти осмисленню понять «медіаманіпуляція», «інформаційна безпека»; розрізняти «факти» та «судження».
Використання різних видів медіатекстів для пошуку, обробки, аналізу та відбору інформації. Поглиблення та розширення знань про оцифровані джерела інформації, уміння створювати власний цифровий продукт: відео танцю з музичним фоном, аналізувати вплив на враження та очікування глядача щодо сполучуваності звуку та зображення. Оновлення уміння аналізувати та інтерпретувати музику, візуальні елементи у медіамеседжах.
Поглиблення цифрової та медіаграмотності, уміння шукати, опрацьовувати та використовувати інформацію для досягнення власної мети; виявляти художню цінність медіа продукту. Посилення здатності запобігати негативному інформаційному впливу, дбати про кібербезпеку та відповідально ставитись до авторського права.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Я навчився/навчилася …
Я дізнався/дізналася …
Завдяки дискусії я знаю, що …
Раніше мені було важко …
Я зрозумів/зрозуміла …
Я був здивований/здивована …
Хотів/хотіла би дізнатися, чому …
Погоджуюся, що…
Використані джерела:
Ансамбль ім. П. Вірського. URL:
Теоретичні джерела з музичної літератури.
Фрагменти музичних творів.
Аудіо/відео українських народних пісень.
Відео хореографічних номерів.
Вправа "Подорож до країни Інфо-медіа" для використання на уроці інформатики у 7-8 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Безкороваєва Наталія Володимирівна, вчителька інформатики Запорізького багатопрофільного ліцею №62 Запорізької міської ради Запорізької області.
Член журі Ганна Горленко, медіапедагог, до 2020 - вчитель-методист, відмінник освіти України, вчителька економіки Хмельницької гімназії №1 імені Володимира Красицького зауважила: «Вчитель інформатики має змогу влучніше інтегрувати медіаконтент. В данному випадку не просто інтегровано, а використано дуже багато інструментів, які дозволяють вчителю планувати роботу. Учням пропонується протягом двох уроків по 45 хвилин знайти відповіді на п’ять запитань та надіслати їх вчителю на електронну скриньку. Серед завдань є ребуси, пазл, хмара слів, qr-код. Учнівство зможе опанувати основам медіа грамотності і створити власний медіаконтент і розмістити. Це авторська вчительська робота і вона заслуговує повної підтримки і визнання».
«Я намагалася об’єднати тему медіаосвіти і створення квестів. Квести – надзвичайно цікава для дітей форма і вона дозволяє інтегрувати медіаосвіту, бо коли діти, наприклад, розгадують ребус, вони краще знайомляться з якимись поняттями» – поділилася Наталія Безкороваєва.
Мета вправи/заняття: ознайомити учасників освітнього процесу з теоретичними відомостями та базовими поняттями з інфо-медійної грамотності, навчити критично мислити
Короткий опис вправи, анотація: це квест-змагання, створений для учнів 7-8 класів. Учням пропонується протягом двох уроків по 45 хвилин знайти відповіді на п’ять запитань та надіслати їх вчителю на електронну скриньку. Серед завдань є ребуси, пазл, хмара слів, qr-код. Перед початком роботи, під час її виконання та по закінченню учням пропонується оцінити свою діяльність за допомогою Google-форм. Підсумком роботи над квестом стала сумісна газета, створена учнями. Також пропонується учасникам квесту залишити відгук про нього на стіні в padlet. Для подальшого отримання знань з даної теми учням пропонується пройти курс з медіаграмотності.
Час необхідний на виконання вправи: 1 година 30 хвилин
Застосування вправи: на уроках або в позаурочний час
Необхідне обладнання/матеріали: комп'ютер або планшет, під'єднані до мережі Інтернет
Форма/метод роботи: веб-квест
Детальний опис вправи (будь ласка, в цей пункт помістіть основний текст та інші матеріали вправи):
Переглянути роботу можна за посиланням: Веб-квест «Подорож у країну Інфо-медіа»
Особливу роль у процесі професійного самовдосконалення педагога відіграє його інноваційна діяльність. У зв’язку з цим становлення готовності педагога до неї є найважливішою умовою його професійного розвитку. Якщо педагогу, що працює в традиційній системі, достатньо володіти педагогічною технікою, то для переходу в інноваційний режим визначальною є готовність педагога до інновацій. Нововведення не обов’язково є чим-то новим, але обов’язково чим-то кращим і може бути продемонстровано саме по собі.
Відмінні риси інноваційної діяльності педагога: новизна в постановці цілей і завдань, глибока змістовність, оригінальність застосування раніше відомих і використання нових методів вирішення педагогічних завдань, розробка нових концепцій, змісту діяльності, педагогічних технологій на основі гуманізації та індивідуалізації освітнього процесу, здатність свідомо змінювати і розвивати себе, робити внесок у професію. Головна мета інноваційної діяльності – розвиток вчителя як творчої особистості, перемикання його з репродуктивного типу діяльності на самостійний пошук методичних рішень, перетворення педагога в розробника та автора інноваційних методик і засобів навчання, що їх реалізують.
Сучасні діти не такі, як були десять років тому, і вчитель повинен зацікавити учнів навчанням. Гра зараз є більш захопливим процесом, ніж читання підручників. На допомогу приходить інтерактивний цифровий контент, який перетворює навчання та цікавий та пізнавальний процес з використанням інформаційних технологій. В представленому досвіді висвітлено матеріал для роботи з учнями 7-8 класів для проведення занять з медіаграмотності у вигляді веб-квесту. Змістовні завдання, що зроблені в сучасних онлайн сервісах, зацікавлять здобувачів освіти навчальним матеріалом, що сприятиме бажанню вчитись.
Представлений досвід містить веб-квест для формування медіаграмотності здобувачів освіти. Метою створеного контенту є ознайомлення учасників освітнього процесу з теоретичними відомостями та базовими поняттями з інфомедійної грамотності, формування навички критично мислити, розвиток вміння ефективно шукати та систематизувати інформацію, бути толерантними та етично спілкуватись.
Представлений квест - це квест-змагання, створений для учнів 7-8 класів, в якому пропонується протягом двох уроків знайти відповіді на п’ять запитань та надіслати їх вчителю на електронну скриньку. Основний акцент в такому виді веб-квесту - пошук відповідей за допомогою аналізу Інтернет-джерел. Квест створений за допомогою Blogger. Серед завдань є ребуси (створені за допомогою сайту rebus1.com), пазл (сайт jigsawplanet.com), хмара слів (сервіс WordArt), qr-код. Перед початком роботи, під час її виконання та по закінченню учням пропонується оцінити свою діяльність за допомогою Google-форм. Підсумком роботи над квестом має стати сумісна газета, створена учнями у сервісі linoit. Також пропонується учасникам квесту залишити відгук про нього на стіні в padlet. Для подальшого отримання знань з даної теми учням пропонується пройти курс з медіаграмотності.
Представлені програмні продукти мотивують дітей до навчання через гру, формують інформаційно-цифрову компетентність, розширюють пізнання здобувачів освіти у просторі медіаграмотності, вчать оцінювати і осмислювати ситуацію. Інтерактивними продуктами можна користуватись як під час уроків під керівництвом вчителя, так і самостійно або разом з батьками.
Декілька слів про сервіси, що були використані та як працювати з цими онлайн-ресурсами.
Rebus1.com - це сервіс по створенню ребусів, пропонує створювати різнорівневі ребуси, тобто ребуси, розраховані на дітей, дорослих, причому можна згенерувати декілька варіантів російською і українською мовами.
Jigsawplanet.com – сервіс для створення пазлів. Пазл — гра-головоломка, що виглядає як мозаїка, яку потрібно скласти з безлічі фрагментів малюнка різної форми. Така онлайн-гра розвиває образне і логічне мислення, увагу, пам'ять, уяву, вчить правильно сприймати зв'язок між частиною і цілим. Пазли дуже корисні для розвитку пізнавальних здібностей учнів.
QR-код - двовимірний штрих-код, який дозволяє кодувати різноманітну інформацію. QR-код візуально представлений у вигляді чорно-білого квадрату, головною перевагою якого над звичайним штрих-кодом є можливість сканування камерою смартфона та великий обсяг інформації, що кодується. Готовий QR-код являє собою зображення в форматі JPG, яке можна розмістити на своєму веб-ресурсі, опублікувати в соціальній мережі, роздрукувати на будь-якій поверхні. Саме активне використання в повсякденному житті, легкість зчитування та кодування, наявність смартфонів у більшості населення стали причиною популярності використання QR-кодів серед вчителів та учнів для навчання.
Padlet – це сервіс для спільної роботи в Інтернеті, за допомогою якого учні на віртуальній дошці можуть залишити свої коментарі. Схожий сервіс Linoit – це віртуальна дошка для розміщення та поширення наліпок, нотаток, нагадувань, зображень та відео.
Wоrd Art – сервіс для створення хмари слів (візуального відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні). За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб, що сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.
Очікувані результати: метою досліджень, які проводились в рамках роботи над проблемною темою, було з’ясувати які види діяльності допоможуть розвити пізнавальну діяльність дитини та впровадити такі форми та методи в навчальний процес, що допоможуть зацікавати учнів темою медіаграмотності, підвищити мотивацію до навчання. Представлений інтерактивний цифровий контент забезпечує учасників освітнього процесу мультимедійними матеріалами для роботи на уроці або вдома з метою вивчення чи актуалізації матеріалу з медіаосвіти в зручний час, перевірки знань за допомогою тестування, додатковою цікавою інформацією.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: Можна зробити висновок, що використання інформаційно-комунікаційних технологій, інтерактивних методик, квест-технологій в освітній діяльності сприяє формуванню вмінь свідомого використання сучасних технологій, вчить перевіряти контент, що представлений в інформаційному просторі. Також в учнів формується навичка критично мислити та відповідально використовувати мережу Інтернет для навчання та розваг.
Використані джерела:
Вправа "Продукування стереотипів у кіно і телебаченні" для використання на уроці англійської мови у 8 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Хомякова Юлія Сергіївна, вчителька англійської мови Харківського НВК №45 "Академічна гімназія" Харківської міської ради Харківської області.
Член журі Оксана Волошенюк, керівница медіаосвітніх програм АУП, прокоментувала вправу: "Як фаховий кінознавець я не могла пройти мімо цієї вправи. Ця вправа мені сподобалася тому, що авторка проявляє надзвичайно актуальний текст, текст дуже конфліктний – це 4 епізод другого сезону серіалу "Емілі в Парижі". В цьому епізоді з'являється українська дівчина з цікавим іменем Петра, вона показана такою дрібною злодюжкою, інтриганкою, абсолютно негативний стереотип, які підтримує думку про жінок Східної Європи, як тих, які приїзджають виключно в Європу, щоб бути бездіяльними, нахабними і жадібними. Цей епізод викликав велику реакцію в українському суспільстві, і пані Юлія дуже мобільно залучила цей медіатекст, дуже цікаво провела цю вправу. Учні мають розвивати певні навички передбачення, висловлювати припущення щодо національностей, говорити про стереотипи, декодовувати їх".
"Спочатку цей фільм у мене, як у громадянки Українки, викликав обурення. А потім, вже як вчитель, мені захотілося подивитись, як я зможу толерантно, тактовно донести це до моїх учнів, адже підлітки 7-8 класів вразливі, і треба тактовно донести до них цю конфліктну ситуацію. Тому я замислилась, як сформувати у них такі цінності: патріота, справжнього громадяна України, який зможе не тільки спростувати стереотипи про нашу українку, але й справді творчо, креативно зобразити ті риси характеру, які притаманні справжній український жінці, і зобразити це не тільки словесно, у жвавій дискусії, а й за допомогою символів та інтернет-ресурсів в освітньому процесі" – поділилася Юлія Хомякова.
Мета вправи/заняття: вчити здобувачів освіти критично ставитись до хибних уявлень про патерни поведінки людей і про навколишній світ загалом; здатність добирати аргументи для спростування інформації, метою якої є приписування певним суб'єктам тих властивостей, якими вони не володіють насправді, з метою їх подальшого транслювання через канали комунікації; вчити створювати елементи власного медіатексту для обговорення соціально значущих питань; формувати відповідну систему духовних цінностей учнів, які лежать в основі розбудови незалежної держави та єднають українську культуру зі світовим контекстом.
Короткий опис вправи, анотація: під час виконання завдання учні висловлюють власну позицію щодо неприйнятного карикатурного образу українки на ім’я Петра, який постає перед глядачами серіалу «Емілі в Парижі». Учні розвінчують вищезгаданий поведінковий стереотип та створюють власний образ сучасної жінки українки за допомогою художньо-інтелектуальних зусиль.
Час необхідний на виконання вправи: 20-25 хв.
Застосування вправи: вправу можна застосовувати під час вивчення англійської мови при інтергації тематик ситуативного спілкування «ЗМІ. Кіно і телебачення» та «Риси характеру людини». Виконання вправи передбачає емоційне занурення здобувачів освіти в інтелектуально-дискусійну атмосферу та формування їхньої медіа-компетентності.
Необхідне обладнання/матеріали: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, мультимедійна презентація «Stereotypes», картки для поділу учнів на групи, 4 ноутбуки для роботи в групах, сервіс «WordArt», графічні опори для проведення рефлексії.
Форма/метод роботи: інтерактивна робота у невеликих групах
Детальний опис вправи:
Step 1 (time limit: 4 minutes)
На слайді з’являються зображення героїні фільму “Емілі в Парижі” на ім’я Петра. Вчитель задає низку запитаньучням, розвиваючи їх навички передбачення. Учні висловлюють припущення щодо національності, рис характеру дівчини та описують її зовнішність.
T: Please, look at these photos on the slide. Try to describe this girl. Where do you think she is from? How does she look like? What is she like?
Step 2 (time limit: 5 minutes)
Вчитель дізнається чи дивились учні серіал «Емілі в Парижі» та пропонує переглянути опис рис характеру та стилю поведінки карикатурного образу українки Петри, що постає перед глядачами.
T: Did you happen to watch this character on TV? In the latest series “Emily in Paris” a Ukrainian, Petra, is portrayed as a young woman who:
Учні висловлюють свою думку у жвавій дискусії.
Вчитель пропонує гарячі запитання для обговорення:
Is this caricature image of a Ukrainian woman acceptable? Can Ukrainians be seen abroad in such an insulting way? Do you feel frustrated about the offensive way in which Petra is portrayed? How can we fight the stereotypes? (Чи прийнятний такий карикатурний образ жінки українки? Чи можна представляти українців в такому ганебному вигляді закордоном? Чи відчуваєте ви розчарування щодо образливого карикатурного образу жінки? Як ми можемо боротися зі стереотипами?)
Step 3 (time limit: 10 minutes)
Вчитель та учні приходять до висновку, що образ сучасної українки не має нічого спільного з карикатурним образом Петри. Учні отримують творче завдання, об’єднавшись в групи. 4 групи учнів працюють за окремим ноутбуком. За сигналом вчителя на протязі 5 хвилин учні працюють із застосунком «WordArt», створюючи власний образ жінки українки. Ліміт – 5 ключових характеристик, притаманних жінкам українкам.
Капітани команд презентують роботу групи. Після презентації вчитель робить фідбек.
T: We are going to prove that the above-mentioned stereotypes have nothing to do with real Ukrainian women. Please, take a card and split into 4 groups. Work within your group using a laptop. In four minutes you’ll present your own characteristic features of a Ukrainian woman. You are supposed to use the downloaded app “WordArt”. Share ideas with your group mates. Choose up to 5 features and create your own word art. It’s up to you what shape and design to use. You have 5 minutes. What is your task? Good luck!
The leaders of the groups present their work. Teacher’s feedback.
Можливі варіанти творчих робіт учнів:
Очікувані результати: після виконання завдання здобувачі освіти зможуть критично ставитись до хибних уявлень про патерни поведінки людей; добирати аргументи для спростування стереотипів; створювати елементи власного медіатексту для обговорення соціально значущих питань; активно відстоювати українську громадянську ідентичність на світовому рівні.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Вчитель пропонує учням замислитися та усвідомити цінність отриманих знань за допомогою прийому «Продовж речення».
Речення для продовження:
To put it into a nutshell, complete these sentences in your own way:
Stereotypes and behavior beliefs …
Ukrainian women are …
Ukrainians are seen abroad as …
Використані джерела:
Вправа "Чи всі ми рівні?" для використання на уроці географії у 8 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Автор: Горобець Артем Якович, вчитель географії Одрадівського ліцею Новотроїцької селищної ради Херсонської області.
Член журі Руслан Шаламов, кандидат біологічних наук, заслужений вчитель України так прокоментував цю роботу: "Це унікальна і надважлива робота про корінні народи і національні меншини, які живуть в Україні. Той час, в який ми живемо змінює акценти, і робить такі вправи ще більш актуальними: нам доведеться і далі розбудовувати нашу державу і з повагою ставитися до всіх громадян України. Під час роботи з цією вправою діти вчаться не лише читати тексти, а й висловлювати думки, що є метанавчальними цілями. З іншого боку, вправа є зразком інтеграції громадянської освіти, географії і медіаосвіти. Наголошу на дуже вдалому описі автором, який детально зазначає як, де і в яких варіаціях можна її застовувати".
"Критично мисляча людина – це майбутнє будь-якої держави. Задум вправи з’явився саме завдяки тренінгу OBCE щодо прав людини, саме там я захопився впровадженням освіти з прав людини і вирішив інтегрувати в географічну освіту. Освіта з прав людини – це наш дороговказ в правову державу. Якщо учнівство буде знати, відстоювати та популяризувати права людини, то наша держава буде просто на горі, і за нею буде майбутнє в європейському просторі" – розповідає Артем Горобець.
Мета вправи/заняття: впроваджувати освіту з прав людини у викладанні географії на прикладі аналізу порушення прав ромської національної меншини.
Короткий опис вправи, анотація:
Права людини є, мабуть, найважливішим поняттям за умов глобалізації, яке формує шанобливе ставлення до різноманіття світу.
Вправа фокусує на впровадженні освіти з прав людини на заняттях із географії засобами декодування листа дитини ромської національної меншини, ознайомлення з Загальною декларацією прав людини, з’ясування порушення прав ромів і ромок, побудови власної стратегії поведінки до різних національних та етнічних меншин.
Дієвість вправи можна перевірити лише провівши її. Тож гайда!
Час необхідний на виконання вправи: 25-30 хвилин.
Застосування вправи: вправу варто застосовувати під час вивчення розділу «Населення України та світу» після опрацювання теми «Національний склад населення України. Національні меншини та етнічні групи».
Необхідне обладнання/матеріали: цифрові пристрої здобувачів і здобувачок освіти з доступом до Інтернет-мережі (телефони, планшети, ноутбук тощо); мультимедійна дошка; лист дитини; Загальна декларація прав людини (скорочений варіант); зошити; ручки; мішечок із геометричними фігурами.
Форма/метод роботи: робота в групах; аналіз листа дитини ромської національності та Загальної декларації прав людини; обговорення; робота на дошці Padlet та в Google Classroom; проведення рефлексії.
Детальний опис вправи:
Діти, я вчора отримав на електронну скриньку листа. Пропоную вам ознайомитися з його змістом (додаток А). Оскільки ми знаємо, що результату краще досягати разом, вам варто об’єднатися в групи (кількість груп залежить від чисельності здобувачів і здобувачок освіти в аудиторії). Для цього дістаньте з мішечка геометричні фігури. Діти з однаковими фігурами утворюють групу.
Діти об’єднуються в групи.
Нагадую, що доцільно обрати капітана групи, який буде організовувати вашу роботу. Зверніть увагу, що в різних обговореннях мають брати участь інші учасники та учасниці групи.
Для опрацювання листа, який розміщено у вашому класі на сервісі Google Classroom з темою сьогоднішнього заняття, маєте 5 хвилин.
Діти ознайомлюються зі змістом листа.
Отже, скажіть, будь ласка, про що цей лист?
Відповіді дітей.
Хто автор листа?
Відповіді дітей.
Кому цей лист адресований? Лише мені?
Відповіді дітей.
Яка мета листа?
Відповіді дітей.
Які емоції у вас викликали слова дитини?
Відповіді дітей.
Які ваші дії можуть бути у відповідь на такого роду лист?
Відповіді дітей.
Лист дитини є фактом чи судженням?
Відповіді дітей (лист дитини – факт).
Чому цей лист є фактом?
Відповіді дітей (автор наводить аргументи своїх висловлювань).
Однозначно! Зміст листа є фактом, оскільки дитина доводить свою позицію.
А що це за група «Х»?
Відповіді дітей (певна національність/національна меншина).
Таке ставлення може бути лише до національної меншини? Чи й до етнічної меншини?
Відповіді дітей (і до етнічної меншини також).
Давайте згадаємо, що таке національна меншина.
Відповіді дітей (національна меншина – представники/-ці націй, що мають свої історичні землі за межами України).
А що таке етнічна меншина?
Відповіді дітей (етнічна меншина – група людей, історична батьківщина яких розташована в сучасних кордонах України).
Що спільного між національною та етнічною меншиною?
Відповіді дітей (це група людей, яка проживає на території України).
Чим відрізняються ці два поняття?
Відповіді дітей (розташуванням історичної батьківщини представників/-ць певної національної чи етнічної меншини).
До якої ж саме національної меншини належить група «Х»?
Відповіді дітей (це роми).
Роми – це точно національна меншина для України? Чи це все ж таки етнічна меншина?
Відповіді дітей (роми – це національна меншина для України).
Поясніть нам, чому роми – це національна меншина?
Відповіді дітей (історична батьківщина ромів розташована за межами України).
Молодці! Саме так, роми/ромки є національною меншиною для України.
Скажіть, будь ласка, такого роду ситуація можлива лише з ромами чи з будь-якою іншою меншиною?
Відповіді дітей (з будь-якою іншою меншиною).
Дійсно, всі приклади в листі є типовими переживаннями людей з якоїсь меншини, які проживають у багатьох країнах світу.
Коли ви читали листа, у вас виникала думка про порушення чогось у ромів/-ок? Що в них обмежують?
Відповіді дітей (так, ми подумали про порушення їх прав).
Саме так! У представників/-ць національної меншини було порушено їх права!
Діти, а як ви розумієте, що таке права людини?
Відповіді дітей.
Дійсно, права людини – це комплекс свобод і можливостей, які дані людині від народження!
Права людини однакові для всіх людей у світі чи ні?
Відповіді дітей.
Звичайно, права людини є універсальними: вони однакові для всіх людей в усіх країнах світу!
Наведіть, будь ласка, приклади прав людини.
Відповіді дітей.
Пропоную вам з’ясувати, про які ж саме порушення прав людини писала дитина в листі. Для цього за покликанням, яке розміщене у вашому класі на сервісі Google Classroom з темою сьогоднішнього заняття, ви перейдете на дошку Padlet. На ній знаходиться скорочений варіант основного міжнародного документа з прав людини – Загальна декларація прав людини (додаток Б), яка була прийнята в 1948 році.
Ваше завдання – виявити приклади порушення статей Загальної декларації прав людини, які наведені в листі дитини. Для цього варто об’єднатися в мікрогрупи в межах групи (капітан вам у цьому допоможе) та розподілити статті між учасниками та учасницями. Доцільно, щоб у когось із мікрогрупи був відкритий лист, а в інших дошка Padlet із Загальною декларацією прав людини.
Приклади виявлених порушень прав людини у листі, назви статей із Декларації, ви записуєте на дошці Padlet. Але фіксуйте їх лише після обговорення в групі з усіма учасниками та учасницями. Варто виділити записи своєї групи. Для аналізу маєте 7 хвилин.
Робота груп.
Прошу всі групи звернути увагу на екран мультимедійної дошки, де зображено результати вашої роботи (виведено дошку Padlet з записами учасників та учасниць груп). Перегляньте записи інших груп.
Аналіз результатів роботи.
Чи бачите ви спільні права, які були порушені в ромів/-ок? Назвіть їх.
Відповіді дітей.
А чи є в когось права, які відсутні в інших? Назвіть їх.
Відповіді дітей.
Додаток А
Лист для опрацювання [2]
Я – дитина з групи «Х». У школі мене скерували у спеціальний клас для дітей з вадами розвитку. Нам не дозволяють вчитися в «нормальних» класах. Наді мною часто знущаються інші діти, тому що я – група «Х», як і мої друзі. Вчителі нічого з цим не роблять. Деякі вчителі навіть дражнять нас. Їх ніколи не карають. Я знаю, що всі діти з групи «Х» були скеровані у школи для дітей з вадами в розвитку.
Люди не хочуть, щоб ми серед них були. Вони навіть не знають нас, вони просто кричать на нас або б’ють через те, хто ми є, або через те, ким вони нас вважають. Але ми діти, як і вони. І як ми повинні себе поводити, якщо хтось кричить на нас або б’є нас? Ми маємо їх за це любити?
Якщо ми йдемо в поліцію, вони ніколи нас не слухають. Вони кажуть нам, що це, мабуть, була наша помилка, тому що проблеми завжди створюємо ми. Звідки їм знати? Я думаю, що таке мають вирішувати суди. Поліція зупиняє нас на вулиці весь час і без жодної причини. Вони кажуть нам, що думають, що ми щось вкрали і вони повинні нас обшукати. Іноді мене зупиняють по шість разів на тиждень, але я ніколи не крав. Я чув від людей з моєї громади, які вже були у в’язниці, що їх били. Чому не покарані ті, хто б’є інших? Навіть тюремні службовці покликані дотримуватися закону.
На телебаченні та в Інтернеті люди просто кажуть про нас що завгодно. Мені набридло бачити на сайтах групи, де говорять про нас, що ми брудні, дурні або набагато гірші речі. Вони кажуть нам, що ми повинні їхати з країни додому, і працювати там, як і всі інші. Мій тато хотів би мати роботу. Ніхто не буде наймати його, тому що він – група «Х».
Як ми повинні жити? Як ми маємо себе почувати, коли всі говорять про нас гидоти, навіть якщо вони нас не знають? Важко. Іноді я не хочу виходити на вулицю, тому що боюся, що на мене можуть накричати чи побити.
Додаток Б
Загальна декларація прав людини (стислий виклад) [3]
Поради до організації вправи:
Ви ознайомилися з авторським форматом вправи. Звісно, виходячи з можливостей закладу освіти, де Ви працюєте та, враховуючи забезпеченість цифровими ресурсами дітей, Ви легко можете адаптувати окремі елементи вправи:
Давайте разом впроваджувати освіту з прав людини у викладанні географії!
Очікувані результати:
Після вправи здобувачі та здобувачки освіти:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Чи вразила вас кількість різних образ, порушень прав яких зазвичай зазнають роми?
Відповіді дітей.
Як ви вважаєте, чи трапляються в Україні такі образи щодо ромів і ромок?
Відповіді дітей.
Відповіді дітей.
Відповіді дітей.
Відповіді дітей.
Відповіді дітей.
Пам’ятаймо, що ми всі різні: за національністю, расою, релігією, статтю ... Але ми всі рівні! Ми всі варті дотримання наших людських прав! Отже, давайте з цим і йти пожиттю!
Використані джерела:
