Вправа для використання на уроці української літератури при вивченні теми «Т.Г. Шевченко. Біографічні відомості. "Садок вишневий коло хати ...", "Думка", ("Тече вода в синє море ...")» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Горденкова Анастасія Олександрівна, вчителька української мови та літератури Оленівського НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад".
Вправа «Я журналіст» (робота з біографічними даними поета)
Вчитель. До сьогоднішнього уроку ми готувалися заздалегідь. Ви збирали інформацію про життєвий та творчий шлях великого сина України, її пророка, генія, патріота.
Тож пропоную вам вирушити в мандрівку шляхами життєвої і творчої долі Тараса Григоровича Шевченка, попрацювати журналістами та створити нарис про поета. Але спочатку, давайте познайомимося з професією журналіста.
Бесіда
Щоб краще пізнати професію журналіста, пропоную вам переглянути відео «Хто такий журналіст насправді?» (https://youtu.be/bzmJgYLKtSw).
Отже, журналіст готує інформацію для теле- чи радіопередачі, а ще він пише матеріал для газет та журналів, який може належати до різних жанрів - типів журналістських творів, об'єднаних схожими ознаками. Тому пропоную ознайомитися з таблицею «Жанри журналістики» та нарисом і його ознаками зокрема (роздрукований варіант таблиці роздається кожному учневі).
Тож, ознайомившись із жанрами журналістики та нарисом, приступаємо до створення власного, який називається «Тарас Шевченко. Сторінками життя» (учні працюють певний проміжок часу та презентують роботи).
Вправа «Це – фейк»
Вчитель. Сучасний світ переповнений різноманітною інформацією, серед якої як правдива, так і фейкова – покликана дезінформувати суспільство задля власних цілей власників мас-медіа. Тому важливим є вміння критично ставитися до всього, що нам пропонують засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення та різні соцмережі). Кожен повинен вміти сортувати запропонований матеріал, обираючи лише той, який правдиво доносить інформацію до реципієнта (того, хто її сприймає). Тому ми будемо виробляти навички критичного мислення і попрацюємо над відтворенням відомостей про життєвий шлях Тараса Григоровича. Для цього я роздам кожному з вас картки з біографічними даними поета. Вам потрібно уважно опрацювати матеріал та виправити фейкові дані на правдиві.
Життєвий шлях Т.Шевченка (матеріал для опрацювання)
Тарас Григорович Шевченко народився 9 квітня 1814 року в селі Кирилівка на Київщині в родині дрібного поміщика. Рано залишився сиротою. Пізніше із паном Ширяєвим переїхав до Москви. Тут же, в Москві, навчається в Московському художньому училищі на маляра. За участь в Руській трійці його було заарештовано та відправлено в заслання на 15 років. Перебуваючи під час слідства в казематі написав вірш «Заповіт». Влітку 1859 р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися в Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати школу малярства. Помер 10 березня 1865 року.
Створення фейсбук-сторінки Т.Шевченка
Вчитель. Для закріплення вивченої біографії поета пропоную вам попрацювати в парах та створити фейсбук-сторінку Тараса Григоровича, виписавши лише правдиву інформацію.
Вправа «Ми оператори відеомонтажу»
Вчитель. Діти, уявіть себе операторами відеомонтажу. Відеомонтаж — творчий і технічний процес в кінематографі, на телебаченні або звукозаписних студіях, що дозволяє в результаті з'єднання окремих фрагментів вихідних записів отримати єдиний, композиційний цілий твір. Тож пропоную вам попрацювати в парах та змонтувати за поданими зображеннями власний фільм «Садок вишневий коло хати…», розташувати малюнки в послідовності за текстом, після чого по черзі продемонструвати малюнки і продекламувати відповідні рядки вірша.
Вправа «Ми менеджери з реклами»
Вчитель. Засоби масової інформації (ЗМІ) — засоби передавання, зберігання та відтворення інформації, що орієнтовані на одночасну передачу інформації великим групам людей. Включають засоби передавання, зберігання та відтворення інформації, такі як преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи. Всім цим засобам притаманні спільні якості — звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям і розповсюдження інформації.
Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. До них належать газети та журнали.
Газети та журнали є одним із засобів поширення реклами.
Реклама – це популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників, поширення інформації про когось, щось для створення популярності, а також візуальна та інша медіа-продукція — плакати, оголошення, відеокліпи, що використовуються як засіб привертання уваги потенційних споживачів.
Учні, я вам пропоную попрацювати менеджерами з реклами та спробувати створити рекламу поезії «Думка» («Тече вода в синє море…»), презентувати її так, щоб зацікавити читача, спонукати його до вивчення цього твору (працюють у групах та презентують власні напрацювання)
Вправа для використання на уроці біології у 6 класі при вивченні теми «Різноманітність плодів» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Шепенюк Ірина Миколаївна, старший викладач кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, вчитель біології та основ здоров'я Чернівецького філософсько-правового ліцею №2 Чернівецької міської ради.
Мета вправи/заняття: розвинути вміння працювати з інформацією, систематизувати її; формувати вміння вирізняти факти і фейкову інформацію
Короткий опис вправи, анотація: вправа до теми «Різноманітність плодів» включає 2 етапи:
Час необхідний на виконання вправи:
Застосування вправи:
Необхідне обладнання/матеріали:
Форма/метод роботи:
Детальний опис вправи:
- учні об’єднуються у групи та опрацьовують частину матеріалу про класифікацію плодів за певною ознакою та створюють свою частину ментальної карти;
- створені учнями частини ментальної карти об’єднуються на дошці.
Або можлива наступна інтерпретація завдання:
2. гра – визначення правди і міфів у поширених назвах плодів.
- вчитель проголошує інформацію, а учні визначають, це правда, чи міф:
Очікувані результати:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: здобувачі освіти, опрацювавши інформаційні джерела та створивши інфографіку, вміють визначати типи плодів за їх основними характеристиками
Використані джерела:
Вправа для використання на уроці зарубіжної літератури у 5 класі при вивченні теми «Аліса в Країні Instagram» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Костюкова Юлія Олександрівна, вчителька російської мови і зарубіжної літератури КЗ "Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №45 Маріупольської міської ради Донецької області".
Мета вправи:
Короткий опис вправи, анотація:
Це заняття будується навколо популярного твору Льюїса Керрола «Пригоди Аліси в Країни Див» і соціальної мережі Instagram, тому учні повинні ознайомитися зі змістом твору. Учні аналізують сторінку і поведінку головної героїні і разом з цим створюють правила користування соц. мережами. Однак ви можете це робити на прикладі будь-яких героїв.
Час: 45 хвилин
Застосування вправи: узагальнення і систематизація вивченого
Необхідне обладнання / матеріал: мультимедійний проєктор, роздатковий матеріал, смартфони
Форма / метод роботи: колективна і групова форми роботи; метод критичного аналізу, метод ІКТ, метод проблемно – пошукової діяльності.
Порядок дій крок за кроком
Побудуйте вашу дискусію навколо таких питань: 1. Чи привертає увагу фото профілю? Чим саме? 2. Чи не краще б для неповнолітньої Аліси було б використати якийсь аватар? 3. Чи можна вважати небезпечним нікнейм? Чи легко буде зловмисникам вгадати пароль до входу на сторінку дівчинки? Чому ви так думаєте? 3. Чи містить опис біографії Аліси якійсь небезпечні дані про неї? Яку б інформацію варто було б вилучити? 4. Про що свідчить кількість підписок і підписників? Як це характеризує поведінку Аліси у мережі?
Очікуванні результати:
Ця вправа продемонструє наскільки учні обізнані в темі безпечного Інтернету і вміють їм користуватися. Навчить їх критично мислити, аналізувати інформацію доступну у соц. мережах, уникати помилок у ведені свого власного профілю.
Підсумок/ рефлексія:
Використанні джерела:
Вправа для використання на уроці зарубіжної літератури у 5 класі при вивченні теми «Льюїс Керролл "Аліса в Країні Див". Пошуково-інтелектуальна веб-гра» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторки: Коваленко Ольга Вікторівна і Злобова Анна Павлівна, вчительки зарубіжної літератури Краматорського НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 – дошкільний навчальний заклад".
Мета вправи/заняття: на прикладі твору Льюіса Керролла «Аліса в країні Див» проаналізувати та синтезувати факти з різних галузей знань; навчити знаходити справжні життєві орієнтири, співпрацювати та спілкуватися з іншими ; розвивати творчу уяву, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до себе, самоцінність як складову рису щасливої людини.
Короткий опис вправи, анотація: розробка має на меті реалізацію наскрізних змістових ліній (громадянська відповідальність, здоров'я й безпека), інтеграцію інфомедійного компонента як необхідної складової інноваційного навчально-методичного забезпечення уроків зарубіжної літератури для набуття здобувачами освіти навичок критичного сприйняття, осмислення інформації та аргументованого її використання в комунікації, формування інфомедійної грамотності в рамках шкільної програми середньої ланки.
Увагу акцентовано на формуванні інфомедійних умінь як вагомої складової компетентнісного навчання з використанням різноманітних прийомів сучасних освітніх/педагогічних технологій.
Час необхідний на виконання вправи: 15-20 хвилин
Застосування вправи: може бути використана як на пізнавально-операційному етапі, так і під час рефлексії. Характерною особливістю вправи є те, що її можна застосувати в онлайн-навчанні та в інклюзивній освіті, оскільки дозволяє працювати відокремлено.
Необхідне обладнання/матеріали: презентація, інтернет-простір
Форма/метод роботи: пошуково-інтелектуальна веб-гра
Детальний опис вправи:
Форма участі:
Індивідуальна або колективна форма участі. Кількість учасників гри необмежена.
Мотивація: Дітям пропонується в ігровій формі долучитися до виконання завдань. Завдання прості, яскраві, з підказками, що дозволяє утримувати концентрацію уваги на високому рівні та враховує вікові особливості навіть при дистанційному навчанні.
Обладнання: Презентація із завданнями
Покроковий опис гри:
2 слайд
Мета – зацікавити новою формою роботи.
«Любий друже, терміново потрібна твоя допомога!
Наша улюблена героїня Аліса потрапила в небезпечну країну брехні. Щодня вона мусить зустрічатися з великою кількістю маніпуляцій, пропаганди. Вони спотворюють реальність. Ти можеш спробувати допомогти. Рушаймо! Підказки будуть поруч!»
3 слайд
Мета - ознайомити зі шкідливим впливом медіапростору.
Дітям пропонується ознайомитися з поняттями «пропаганда», «маніпуляція», скориставшись наданими посиланнями.
4,5,6 слайд
Мета – долучити дітей до виконання завдань, спрямованих на розвиток вміння розрізняти види маніпуляцій в медіапродуктах, формувати асертивну поведінку як конструктивну форму комунікації.
«Подивись відео, знайди вірус і подолай його, натиснувши на посилання!»
7 слайд
Мета – долучити дітей до творчої розумової праці у вигляді розкодування ребусів для отримання інформації про кібершахрайство та можливий захист від нього.
«Вірус-шахрай»
Що ніколи не можна використовувати в особистих паролях? Спробуй відгадати!»
8 слайд
Мета – візуалізація отримання кінцевого продукту гри у вигляді набутих знань, навичок.
«Друже, сьогодні ти знайшов справжній скарб – імунітет до вірусів!»
9 слайд
Мета – релаксація, авторський відеоролик
Очікувані результати: діти навчаться перетворювати інформацію в цифровому середовищі, по-різному використовуючи її для обговорення особистісних і певних соціально значущих питань; інтегрувати інформацію, надану в різний спосіб, в межах одного або кількох медіатекстів.
Використані джерела:
Список використаних джерел
http://theory-of-composition11zh.blogspot.com/2008/11/blog-post_8648.html
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+MEDIA102+2018_T3/about
Вправа для використання на уроці історії у 6 класі при вивченні теми «Антична цивілізація та її сусіди (Частина 2)» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Білоус Людмила Миколаївна, вчителька історії та правознавства ОЗЗСО Розумівська школа Долинської сільської ради.
Мета вправи/заняття: згадати, повторити та систематизувати основний фактичний матеріал з історії античної цивілізації та її сусідів (ч. ІІ); запропонувати учням цікаві питання й завдання, що вимагають самостійної роботи, нестандартного мислення.
Очікувані результати: учні зможуть
Короткий опис вправи, анотація: учні грають у лото, на картках якого приховані важливі моменти історії давньої Греції за вивченою темою.
Час, необхідний на виконання вправи: 45 хв.
Застосування вправи: на уроці узагальнення
Необхідне обладнання/матеріали:
Форма/метод роботи: гра «Історичне лото».
Детальний опис вправи:
Учитель: «Зіграймо в історичне лото «Антична цивілізація та її сусіди». Далі знайомить з «Правилами» гри:
Запитання-асоціації:
Ймовірні пояснення відповідей
«За всі роки мого правління жоден афінський громадянин через мене не одягнув чорного одягу» - це передсмертні слова стратега Перикла. За роки його правління не стратили жодного громадянина.
15 – протягом стількох років його щороку обирали стратегом.
Демос – за часи Перикла в Афінах остаточно склався демократичний устрій. У державі вся влада належала демосу.
«Прийди і візьми!» - це відповідь спартанського царя на пропозицію перського царя грекам здати зброю.
8000 – кількість воїнів, яких змогли спорядити греки проти 200-тисячного перського війська у битві при Фермопілах.
Ефіальт – ім’я зрадника, який провів персів гірськими стежками в тил греків.
«Дуже легко бути справедливими один раз на чотири роки» - Олімпійські ігри проходили раз на чотири роки. Показано рівень суддівства на них.
1896 – рік, коли було відновлено проведення Олімпіад.
П. де Кубертен – ініціатор відродження Олімпійських ігор.
«Пізнай самого себе» - шлях до самопізнання в кожного свій, але розпочинати його слід з аналізу своїх вчинків і поведінки й оцінки їх або спостереження за собою.
72 – тривалість життя Сократа.
«Любов до істини» - Сократ-філософ. Філософія в перекладі означає «любов до мудрості».
«Не можуть існувати два Сонця на небі та два владики на Землі» - слова А. Македонського про себе та батька Філіпа ІІ.
33 – тривалість життя А. Македонського.
Вавилон – місто, в якому закінчився Східний похід.
«… Не залишив … нічого, що … міг би завоювати» - слова стосуються сина Александра.
338 – у 338 р. до н.е. відбулася битва під Херонеєю. Панування в Греції остаточно перейшло до Македонії.
Спарта й Афіни – протистояння між ними за лідерство привело до періоду глибокого занепаду й міжусобиць у Греції, яка стала легкою здобиччю для Македонії.
«Підперезані мечем» - так слово «сармати» перекладається з іноземної мови.
6 – стільки століть панував цей народ на українських землях.
Дбати – одне зі слів, яке зберіглося від сарматів в українській мові.
«Школа для дорослих» - переклад слова «театр».
2 - два види театральних вистав; комедія та трагедія.
Діоніс - виникнення грецького театру пов’язане з народними святами на честь бога вина Діоніса.
«Ганебна слава» - храм підпалив честолюбний житель Ефеса Герострат, який мріяв прославитися за будь-яку ціну.
356 – у 356 р. до н.е. храм Артеміди Ефеської був спалений.
Вогонь – храм знищено вогнем.
«Спостерігай, щоб рабині старанні були в роботі своїй» - роль, яка відводилася жінці в родині.
15 – дівчат видавали заміж у 15-річному віці.
Маслинові гілки - якщо в родині народжувався хлопчик, двері будинку прикрашали маслиновими гілками.
«Бог – число чисел» - Піфагор уважав, що початком усього сущого є число.
7 – учений один із семи грецьких Мудреців.
Самос – місце народження.
«Афінами управляє не жменька людей, а більшість народу» - принцип афінської демократії.
500 – Рада п’ятисот - один з органів влади часів «золотого віку».
Перикл - найвидатніший державний діяч Афін часу розквіту й могутності.
Картка лото
Фішки – відповіді
Правильні відповіді до лото
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: кожен учень робить висновок, що … (обирає висловлювання, прикріплені на дошці, що найповніше розкривають його рівень знань, сподівань на цьому уроці). Свій вибір обгрунтовують.
За результатами на наступному уроці тематичного оцінювання учні заповнюють форму за посиланням https://forms.gle/LdcRS8eebm6E1wcDA
Використані джерела:
Мета вправи:
навчитися визначати особливості будови тварин за їх зовнішнім виглядом, удосконалити навичку порівнювати біологічні об’єкти, сформувати розуміння наявності біологічного підґрунтя міфічних образів;
навчитися помічати візуальні аспекти тваринних мультиплікаційних героїв, що покликані емоційно впливати на глядача, усвідомити наявність мотивів у діях мультиплікаторів під час вибору форм і кольорів тваринних мультиплікаційних героїв
ПІБ автора(ки):
Ліповченко Мирослав Михайлович
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте:
Ніжинська загальноосвітняшкола І-ІІІ ступенів № 19
Ваша посада:
учитель біології та екології
Тема заняття:
Тварини. Особливості будови тварин
Клас / вік:
5 клас, 11–12 років
Короткий опис вправи, анотація:
вдома учні й учениці порівнюють мультиплікаційних драконів із рептиліями та птахами відповідно до критеріїв, поданих у таблиці, а на уроці у загальній бесіді ми обговорюємо віднайдені риси подібності й відмінності, причини їх наявності та роль у створенні образу
Час, необхідний на виконання вправи:
вдома: 4–5 год перегляду мультфільмів та 15 хв на заповнення таблиці
на уроці: 10 хв на обговорення результатів
Застосування вправи:
вправа використовується під час уроку, пов’язаного із розглядом особливостей будови тварин на природознавстві
Необхідне обладнання / матеріали:
порівняльну таблицю потрібно роздрукувати по кількості учнів у класі та роздати разом із озвучуванням випереджувального завдання;
учитель/-ка може підготувати зображення драконів із найпопулярніших мультфільмів і продемонструвати їх на екрані під час згадок учнями та ученицями; задля цього йому потрібен буде комп’ютер чи ноутбук, а також бажано мультимедійний проєктор чи інтерактивний екран
Форма / метод роботи:
випереджувальне завдання на перегляд мультиплікаційних фільмів та заповнення порівняльної таблиці вдома, що супроводжуються бесідою за наведеним планом на уроці
Детальний опис вправи:
Випереджувальне завдання
На наступному уроці ми поговоримо з вами про тварин. Дуже часто у кіно й мультфільмах можна побачити вигаданих живих істот, які виглядають як справжні тварини: єдинорогів, сфінксів чи драконів. Що в них спільного з тваринами, що нині існують, а що відмінного? Дослідіть це вдома.
Для цього знайдіть і перегляньте на вихідних кілька мультфільмів, у яких є герой-дракон. Наприклад, «Як приборкати дракона», «Райя й останній дракон», «Шрек», «Легенда про Костолома», «Добриня Микитич та Змій Горинич» тощо. Оберіть двох драконів, що вам найбільше до вподоби, і порівняйте їх між собою та з птахом (голубом) рептилією (ящіркою) за наведеними у таблиці критеріями. Таблицю спочатку вклейте в зошит на вільний аркуш (обріжте сантиметр з боку аркуша).
А на наступному уроці ми поговоримо про результати ваших спостережень!
Порівняльна таблиця
| Критерій | Ящірка | Голуб | ||
| ім’я дракона та назва мультфільму | ім’я дракона та назва мультфільму | |||
| Кількість ніг | ||||
| Кількість крил (якщо є) | ||||
| Розмір крил (великі, середні, малі) | ||||
| Чим покрита шкіра | ||||
| Забарвлення | ||||
| Наявність зубів | ||||
| Розмір очей (порівняно з розміром голови) |
Робота на уроці
Давайте тепер поговоримо про завдання, яке ви робили вдома.
Підсумуємо за такою схемою (спрощений метод «ПРЕС», відповідають кілька учнів / учениць по черзі). Вам потрібно пояснити думку, навести приклад і зробити висновок.
Очікувані результати:
учні й учениці удосконалять навички порівняння біологічних об’єктів, знання про особливості будови тварин, зокрема тих, що літають, усвідомлюватимуть, що вигадані мультиплікаційні герої мають свої ідейні витоки в реальному біологічному світі, розумітимуть важливість свідомо дивитися на образи тваринних мультиплікаційних героїв, помічатимуть способи емоційного впливу авторів мультфільмів на глядачів через форму та колір героїв
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
комбінування біологічної та медіаосвітньої компоненти на уроках природознавства приносить задоволення учням і ученицям, робить урок жвавішим і цікавішим для них
Використані джерела:
Category:Animated films about dragons. Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Animated_films_about_dragons
Найкращий дракон (з наукової точки зору) [MinuteEarth]. Youtube. https://www.youtube.com/watch?v=AbU-yANs9Kg.
Каліберда М. С. Медіаграмотність на заняттях з біології. Методичний посібник для вчителя. / М. С. Каліберда, Р. В. Шаламов. — Київ: АУП, ЦВП, 2020. — 60 с., іл.
Мета - ознайомити учнів із поняттям "спам", навчати учнів з обережністю ставитися до розсилок і рекламної інформації, що розповсюджується у мережі інтернет; розвивати навички критичного мислення, виховувати медіаграмотність у підростаючого покоління
Під час виконання вправи учні переконуються в тому, що візуальна інформація не завжди відповідає о́бразам, створеним уявою під час «сліпого прослуховування» твору, що може впливати як на сприйняття самого твору, так на емоції й дії глядача.
Вправа для використання на уроці української літератури у 6 класі при вивченні теми «Ставлення до рідної природи у творах українських письменників» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Іщик Катерина Йосипівна, вчителька української мови та літератури Старобільського ліцею №3 Старобільської міської ради Луганської області.
Мета вправи/заняття: навчити учнів правильно давати оцінку коментарям з різних форумів та соцмереж, розуміти позицію інших людей.
Короткий опис вправи, анотація: аналіз поетичного твору за допомогою уявних коментарів з Інтернету. Виконуючи завдання, учні знайомляться з художнім текстом, а потім з коментарями до нього, які нібито взято з інтернет-форуму, проводять словникову роботу стосовно незрозумілих термінів, пояснюють позицію коментаторів, дають їм характеристику, висловлюють свою позицію стосовно прочитаного твору, зіставляють її з позицією уявних коментаторів.
Час необхідний на виконання вправи: 30 хвилин.
Застосування вправи: урок з української літератури (позакласне читання).
Необхідне обладнання/матеріали: роздатковий матеріал (картки із завданням), літературознавчий словник.
Форма/метод роботи: евристична бесіда.
Детальний опис вправи:
Учні отримують картки із таким завданням:
На одному із літературних інтернет-форумів виникла суперечка щодо ідейного змісту цієї поезії:
Мене ізмалку люблять всі дерева,
і розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: «Здрастуй!» - крізь туман,
чому ліси чекають мене знову,
на щит піднявши сонце і зорю.
Я їх люблю, я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю (Л. Костенко).
Ознайомтесь із коментарями читачів та стисло охарактеризуйте учасників діалогу. А що ви побачили в цій поезії? Теорія літератури: дайте визначення тим художнім засобам, які згадуються в коментарях.
Вернидуб. Як просто розказано про те, що людина живе в гармонії з природою й від того щаслива.
Мавка. Хіба тут тільки про природу? Любов відгукується на любов: недарма ж це слово вжито в першому й передостанньому рядку.
Вернидуб. Взагалі-то Пан – дух природи, а персоніфікації «верба сказала…» та «ліси чекають…» знов-таки стосуються природи. Зрозуміло, що автор хотіла висвітлити проблеми співіснування світу природи й світу людини.
Мавка. А я ось думаю, що Ліна Василівна хотіла сказати, що добре слово й кішці приємне. Стався до оточення з любов’ю – отримаєш її навзаєм. Цей вір про стосунки взагалі, а не лише про природу.
Ромашка. Світ природи? Світ людини? Не існує ніяких окремих світів! Є один Всесвіт! Людина – це частина природи! Така думка автора! Тому й персоніфікації, тому й любов: адже дерева як люди, а люди як дерева.
Капітан. Ну ось! Як це по-школярськи: «Що хотів сказати автор». Не думайте про те, що хотів сказати автор – думайте про те, що хочете сказати ви! Якби Ліна Костенко писала цей вірш для себе, то не публікувала б його. Цей твір написано для вас і про вас, адже кожен побачив у ньому те, що йому близьке.
Директор. Можна пошукати аналіз цього вірша. Є ж якісь правила! Може, який літературознавець уже все пояснив, а ми тут голову ламаємо: природа чи люди?!
Капітан. Хтось сказав, хтось пояснив, персоніфікації, лексичні повтори… якщо вже так цікавить літературознавчий аналіз, то зверніть увагу на чудовий оксиморон «мовчанням говорю». Ось вам і думка автора. Навіщо сперечатись, якщо можна просто мовчки насолоджуватися. Природою. Любов’ю. Всесвітом. Поезією.
Проводячи з учнями евристичну бесіду, учитель домагається таких відповідей:
Вернидуб – людина, яку хвилюють глобальні проблеми людства. Можливо, він активіст-природоохоронець.
Мавка явно закохана.
Ромашка прагне віднайти золоту середину.
Директор хоче жити за правилами, але власної думки не має.
Капітан знається на літературі, але не хоче, щоб формальне виступало на перший план. Головне – власна позиція читача. А мистецтво для нього – це насолода. Він – вільнодумець, творча особистість, можливо, і сам поет.
Усе, що ми пишемо в соцмережах і на форумах містить інформацію про нас.
Персоніфікація – олюднення предметів та явищ.
Оксиморон – поєднання непоєднуваного.
Лексичний повтор – навмисне повторювання в невеликому фрагменті тексту певного слова для підсилення виражального ефекту.
Очікувані результати: Учні вчаться культурі спілкування в Інтернеті, усвідомлюють, що будь-які залишені ними в соцмережах коментарі несуть містять інформацію про них самих і будь-хто може нею скористатися.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: Учні роблять висновок, що будь-яке висловлювання має підтекст та може трактуватися по-різному, учаться розпізнавати підтекст у висловлюваннях як відомих людей, так і звичайних користувачів Інтернету.
Використані джерела: поезія Ліни Костенко «Мене ізмалку люблять всі дерева»
