Вправа для використання у 5-6 класі при вивченні теми «Ні плагіату – only Copyrigth» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Пилипчук Світлана Володимирівна, вчителька хімії та основ здоров'я НВК "Сапанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" та Жолобівської гімназії.

Мета вправи/заняття:

Ознайомити учнів із поняттями «Авторське право», «Copyright», «плагіат», «достовірність інформації». Навчити користуватися інформацією законно, не порушуючи авторських прав. Формувати розуміння, що усе має свого автора, того, хто створив, придумав, сформулював, відкрив тощо.

Короткий опис вправи, анотація:

Вправа передбачає активну пізнавальну та пошукову діяльність дітей під керівництвом учителя/учительки. Учнівство, при потребі ділиться на невеликі групи. Кожна з груп має виконати почергово завдання, які будуть на картках, або озвученні учителем/учителькою. На картці написаний текст з фото, в якому виділена фраза або цитата відомої особистості сучасності або минулого.

Діти мають виконати ряд таких завдань:

1) перевірити даний текст на плагіат, визначити оригінальність твору та решту його показників;

2) знайти в мережі Інтернет кому належать виділені слова;

3) знайти, де (на якому сайті) вперше був оприлюднений матеріал – текст і фото;

4) визначити автора тексту і фото;

5) перевірити, де та ким працює автор, чи є його думка авторитетною чи просто роздуми на тему, які не можна сприймати за чисту монету;

6) перевірити чи текст, фото і виділена фраза належить одній особі;

7) написати на картці Використані джерела (для тексту в цілому, для фото і для цитати) для написання тексту і ресурс на якому його вперше оприлюднили.

8) написати свою рефлексію (до трьох коротких речень) кожен учасник/учасниця команди на прочитане і поставити під написаним свій підпис (ініціали, прізвище, пседо тощо) та знак копірайту.

Час необхідний на виконання вправи:

10-45 хв (в залежності від кількості завдань, які поставить перед учнівством учитель/учителька, від обсягу тексту)

Застосування вправи:

• На виховних годинах для розвитку медіаграмотності, для розуміння роботи в мережі тощо.
• Як індивідуальне або командне завдання на позакласних заходах (текст може стосуватися будь-якої теми і предмету).
• Скорочений варіант завдання або його елементи можуть бути використанні на етапі закріплення вивченого або на уроках узагальнення та систематизації знань (предмет не має значення, так як все залежить від тематики тексту).
• Завдання може використовуватися в навчально-розвивальних цілях на гурткових та факультативних заняттях

Необхідне обладнання/матеріали:

• Телефони/планшети/комп’ютери з доступом до мережі Інтернет.
• Ручки, прості олівці, чисті листки для нотаток.
• Лист з дидактичним матеріалом (видається учителем/учителькою).
• Кольорові маркери/фломастери для оформлення.
• Доступ до програм (або Браузер з підключенням до мережі Інтернет) для перевірки на плагіат: https://tineye.com/ та https://unicheck.com/uk-ua (потрібна попередня реєстрація) та https://google.com.

Форма/метод роботи:

• Робота в групі (індивідуальна робота за бажанням),
• робота з цифровими технологіями,
• Інтернетсерфінг,

Детальний опис вправи:

Вправа передбачає активну пізнавальну та пошукову діяльність дітей під керівництвом учителя/учительки. Учнівство, при потребі ділиться на невеликі групи. Кожна з груп має виконати почергово завдання, які будуть на картках (Додаток 1-3, учасникам і учасницям вправи видається лише Додаток 1), або озвученні учителем/учителькою. На картці написаний текст з фото, в якому виділена фраза або цитата відомої особистості сучасності або минулого, або текст з періодичного видання чи художньої літератури.

Діти мають виконати ряд завдань - Додаток 4 (їх кількість, почерговість та доцільність визначає учитель/учителька). Відповіді на питання учнівство занотовує у довільній формі на чистому аркуші, номеруючи завдання:

1) перевірити даний текст на плагіат, визначити оригінальність твору та решту його показників – використавши ресурс https://unicheck.com/uk-ua  або інший на вибір учнівства та учителя/учительки;

2) знайти в мережі Інтернет кому належать виділені слова – з допомогою звіту із завдання 1, або запустити перевірку на плагіат на цьому ж ресурсі лише для виділеного тексту;

3) знайти, де (на якому сайті) вперше був оприлюднений матеріал – текст і фото – використавши ресурс https://tineye.com/;

4) визначити автора тексту і фото – вказати назву ресурсу, де вони опубліковані, ПІП автора;

5) перевірити, де та ким працює автор, чи є його думка авторитетною чи просто роздуми на тему, які не можна сприймати за чисту монету.

Слова автора можна вважати правдивими/професійними, а сам ресурс таким, що заслуговує довіри

- якщо вказано, що автор спеціаліст в даній темі, має відповідну освіту і це можна перевірити;

- якщо сам ресурс дотримується правил академічної доброчесності, авторського права та чинного законодавства, має певні регалії і довгий час займається діяльністю;

- якщо ресурс професійно і етично реагує та помилки, коли такі трапляються – тобто визнає їх, вносить зміни до статтей і вказує про це у їх описі.

6) перевірити чи текст, фото і виділена фраза належить одній особі;

7) написати свою рефлексію (до трьох коротких речень) кожен учасник/учасниця команди на прочитане і поставити під написаним свій підпис (ініціали, прізвище, пседо тощо) та знак копірайту.

На виконання завдань відводиться 10-30 хв в залежності від кількості завдань. Учитель/учителька виконує роль консультанта і порадника – допомагає рухатись у правильному напрямку, консультує підтримує тощо, але не може виконувати завдання на боці учнівства, або одної із команд.

Після завершення цього етапу команди мають розповісти про свої враження та рефлекцію до прочитаного тексту та фото. Ознайомити клас із своїм способом «позначення» своєї думки-враження з допомогою псевдо чи ініціалів, чи значку тощо.

Якщо учитель/учителька вважає за потрібне клас може переглянути тематичні відео-матеріали до теми 

Медіаграмотність - https://www.youtube.com/watch?v=sDp7qYWoDnk

Шість типів контенту у медіа - https://www.youtube.com/watch?v=KFfFLKLgQh4

Впровадження отриманих знань у повсякденному житті учня/учениці 5-6 класу і не тільки (вправу можна адаптувати під будь-який вік)

• готуючи повідомлення, реферат, проект, домашнє завдання, або просто розповідаючи комусь історію з мережі Інтернет – завжди вказуйте звідки ви взяли інформацію;
• залишаючи будь-яку форму власного контенту в мережі – завжди залишайте значок копірайту, свій оригінальний авторський знак чи підпис;
• не забувайте перевіряти тексти на плагіат.

Очікувані результати:

Учні розуміють суть авторського права, знають і вміють використовувати поняття Copyright, авторське право, плагіат, антиплагіат. Використовують в своїй діяльності лише авторські роботи або роботи інших з обов’язковим позначенням авторства. Вміють перевіряти текст на плагіат. Вміють шукати першоджерела інформації. Аналізують інформацію про автора та його право говорити авторитетно по заданій темі, роблять висновки. Позначають свої авторські роботи значком авторського права та/або своїм персональним (на вибір) підписом. 

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Команди, якщо такі були демонструють свої картки, повідомляють класу результати своєї діяльності – чи текст оригінальний чи ні, скільки в ньому плагіату і з яких джерел. (В ідеалі можна транслювати їх картку з їх виправленнями та враженнями на великий екран у класі). Чи авторське фото, якщо ні, то де воно вперше було опубліковане. Кому належать слова виділені в тексті. Позначають це у використаних джерелах під текстом. Під кінець рефлексії кожен учасник/учасниця команди зачитує свої враження від тексту (має відповідати темі і бути фактичним) і показує як позначив свої авторські права. Теж виконує інша команда, якщо така була.

Використані джерела:

1. Антиплагіат. Онлайн-платформи та програми для перевірки тексту на плагіат/ Освіта.Ua ­https://osvita.ua/vnz/76907/
2. Курс на Prometeus «Медіаграмотність для освітян» - https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+MEDIA101+2018_T3/about
3. Медіаграмотність/ Канал «Феникс Медиа» - https://www.youtube.com/watch?v=sDp7qYWoDnk
4. Перевірка на плагіат/ Ресурс Unicheck - https://unicheck.com/uk-ua
5. Поради журналістам: як перевірити достовірність фото з соцмереж/ Тарас Ільків, для Інституту масової інформації - Матеріал написано за підтримки Чеського посольства в Україні - https://imi.org.ua/advices/poradi-junalistam-yak-pereviriti-dostovirnist-foto-z-sotsmerej-i2376
6. Пошук першоджерела фото/ Ресурс Tineye - https://tineye.com/
7. Тимур та авторське право/ Канал Artem Vishnevsky - https://www.youtube.com/watch?v=_epQ9ut1cns
8. Шість типів контенту у медіа/ Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності – EdEra  - https://www.youtube.com/watch?v=KFfFLKLgQh4 

Вправа «Анонс» для використання на уроці образотворчого мистецтва у 5 класі при вивченні теми «Синтетичні види мистецтва: кіно» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Таранюк Майя Іванівна, вчителька образотворчого мистецтва КЗ "Вороновицький ліцей" Вінницького району Вінницької області. 

Актуальність. Рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета.Щоб цей інтерес не пропав, а, навпаки, постійно розвивався – педагогу необхідно уміти знаходити цікаву, актуальну та, головне, правдиву інформацію зі своєї дисципліни. Разом з тим, дуже важливо навчити учнів орієнтуватися в сьогоднішньому світі інформації, адже  медіаграмотність, наразі, починають вважати одним із базових умінь сучасної людини.

Основна ідея. На прикладі різних презентацій (текст, зображення, аудіо, відео) анонсів дитячих фільмів, показати, що наше сприйняття усього почутого та побаченого не тільки дуже суб’єктивне, а й залежить від багатьох медійних «фішок».  Пояснити, що інформація, яка сприймається тільки одним органом чуття – не зовсім повна. Звернути увагу на те, що медіа не стільки презентують реальність, як репрезентують її. Навчити учнів добирати, опрацьовувати та аналізувати  художню інформацію в мережі Інтернет.

Реалізація                            

1. Учням пропонують зробити рейтинг п’яти дитячих фільмів^** (у якій послідовності хотіли б їх переглянути) лише за анонсами, без назв. Наприклад: «Супер новинка 2021!..», «Цей фільм не залишить байдужим…», «Пригодницький фільм, що дивишся на одному диханні…» тощо.
2. Учитель розкриває назви фільмів і  ділить учнів на три групи. Кожна група має знайти в мережі Інтернет та презентувати однокласникам ці фільми у різному вигляді (афіша, саундтрек або найвідоміша мелодія до фільму, короткий опис сюжету). Важливо, щоб учні звернули увагу на відповідність анонсів реальності («новинка», що знята в 2011р, неправильно вказаний жанр фільму тощо).
3. Після презентації та перегляду афіш учні роблять (якщо є необхідність) зміни у свій рейтинг. Такі ж зміни робляться після прослуховування фрагментів мелодій та короткого змісту фільмів.
4. Учитель показує уривки з трейлерів до фільмів (де одночасно демонструється музика, гра акторів – «картинка оживає»). Учні роблять остаточний рейтинг і порівнюють його з попередніми. Роблять висновки стосовно того, що і як впливало на їх вибір.                                                
5. Учні пригадують де можна отримати інформацію про   фільм (окрім мережі Інтернет),  наскільки варто довіряти рекламним  анонсам і коментарям до фільмів.                                                                                                              
6. Оскільки урок, за календарним планом, проводиться перед весняними канікулами – можна запропонувати учням переглянути ці фільми та перевірити наскільки їхні очікування  справдилися, під час повного перегляду кінострічок.

* Вправу «Анонс» можна використовувати на мистецтві у 9 класі при вивченні екранних видів мистецтва.

^**Для цієї вправи я використовую дитячі художні та анімаційні фільми які зняті за мотивами літературних творів і не дуже популярні серед сучасних п’ятикласників (для чистоти експерименту):

1. «Як приборкати дракона»
   How to Train Your Dragon, 2010
2. «Матильда»
   Matilda, 1996
3. «Мандрівний замок Хаула»
   Hauru no Ugoku Shiro, 2004
4. «Хранитель часу»
   Hugo, 2011
5. «Незрівнянний містер Лис»
   Fantastic Mr. Fox, 2009

Вправа для використання у 5-6 класі при вивченні теми «Маркуємо здоров'я» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Іванчук Альона Ігорівна, практичний психолог загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Піддубці. 

Мета вправи/заняття:

Формувати вміння розпізнавати та декодувати маркування на упаковках продуктів харчування; стимулювати розвиток вибірковості та осмисленості сприйняття; розвивати звичку свідомо робити вибір; сприяти позитивному ставленню до власного здоров’я та усвідомленню значення здоров’я у житті людини.

Короткий опис вправи, анотація:

Вправа складається з 3 етапів:

• вивчаємо упаковку (на цьому етапі дітям потрібно встановити відповідність між знаками маркування та інформацією, яка їх пояснює).
• упаковка для «здоров’я» (дітям потрібно створити власну упаковку для продукту під назвою «здоров’я», використовуючи при цьому маркування та усю потрібну інформацію про продукт);
• реклама продукту (учням пропонується створити коротке рекламне повідомлення, яке б спонукало покупців придбати їхній продукт).

Час необхідний на виконання вправи: 25 хв.

Застосування вправи: вправу можна використовувати на інтегрованих уроках нової української школи, а також як практичний блок на виховних годинах за темами «Медіаграмотність для дітей» , «Я в інформаційному просторі» та ін.

Необхідне обладнання/матеріали: бланки із маркувальними знаками 2 комплекти; фломастери, кольорові олівці, допоміжні картинки для декору упаковки (за бажанням), макет упаковки 2 шт.

Форма/метод роботи: заняття з елементами тренінгу, робота в групах /встановлення відповідностей, рольова гра, рефлексія.

Детальний опис вправи:

Хід вправи:

І етап. Встановлення відповідностей.

Діти об’єднуються у 2 групи, учитель дає наступні інструкції.

«Учні перед вами бланки із завданням (додаток 1), де зображені маркувальні знакі та інформація, яку ви можете  зустріти на упаковках продуктів харчування. Ваше завдання встановити відповідність між знаком та його значенням, з’єднавши правильні пари за допомогою стрілок. На виконання завдання у вас є 3 хвилини. Після  виконання завдання учні презентують результати.

Обговорення етапу:

• Чи зустрічали ви подібні знаки на упаковках?
• Як часто ви звертаєте увагу на інформацію, що вказана на упаковці?
• Що спонукає вас обрати той чи інший продукт?
• Як ви думаєте, чому важливо вміти розшифровувати знаки на упаковках?

Учитель узагальнює вправу та вказує на важливість розуміння інформації про продукти харчування, адже якість такого товару впливає на стан нашого здоров’я

ІІ етап. Створення упаковки для «здоров’я».

Інструкція: Учні, тепер ви розумієте значення інформації, яку зображено на упаковках ваших улюблених продуктів. Ми продовжуємо працювати у групах. Наступне завдання творчого характеру. Уявіть що здоров’я – це товар, який потрібно продати. Проте спершу Вам потрібно створити власну рекламну упаковку для продукту під назвою «здоров’я», використовуючи різні знаки маркування і всю необхідну інформацію.

На упаковці ви можете розмістити:

• назву продукту (наприклад «еліксир здоров’я»);
• етикетку (малюнок, графічний об’єкт, символ, який буде привертати увагу покупця);
• склад продукту (наприклад, склад «еліксиру здоров’я»: здоровий сон, гарна фізична форма, гігієна, прогулянки на свіжому повітрі, позитивний настрій, цікаве спілкування з однолітками і таке інше);
• інструкція з використання;
• термін придатності;
• адреса виробництва;
• штрих код товару (482 Україна);
• інші додаткові знаки та інформація.

Учні отримують макет упаковки або лист із подібним зображенням (Додаток 2).

Після виконання цього завдання учитель одразу дає інструкцію ІІІ етапу вправи.

ІІІ етап Створення реклами.

Інструкція: Тепер у вас є готова упаковка. Проте, щоб продати товар про нього має дізнатися споживач. Для цього вам необхідно у групах скласти коротке рекламне повідомлення, яке б спонукало покупців придбати ваш товар. Це може бути слоган, діалог, короткий вірш, пісня та інші методи, які ви можете використати щоб побудити інтерес аудиторії до пропонованого продукту.

Для виконання завдання у вас є 8 хвилин та по 2 хвилини на представлення рекламного продукту.

Групи рекламують товар по черзі.

Обговорення (протилежна команда відповідає на запитання учителя про товар суперника):

• Чи придбали б ви такий продукт?
• Що вам сподобалось/не сподобалось в упаковці товару.
• Яку інформацію, на вашу думку, варто було б вказати додатково, а яка є зайвою?

Очікувані результати: діти розуміють інформацію на упаковці та вміють декодувати основні маркувальні знаки; знають про способи утилізації упаковки; отримані знання і навики спонукають критично оцінювати стан і якість товару;  діти осмислено обирають продукти в магазині, звертаючи увагу на основну інформацію про товар; усвідомлюють цінність власного здоров’я.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Учитель запитує учнів про хід вправи та узагальнює результати роботи.

Орієнтовані запитання для рефлексії:

• З огляду на отриману інформацію в процесі гри, як тепер ви будете «читати» упаковку ?
• На яку інформацію варто звертати увагу в першу чергу?
• Чи можна придбати здоров’я за гроші?

Використані джерела:

1. https://www.gpp.in.ua/kharchovi-produkti.html
2. https://dpsscn.gov.ua/pres-tsentr/infohrafika/1216/markuvannia-kharchovykh-produktiv.html

Додаток 1. 

 

		Маркування про наявність чи відсутність ГМО зобов’язує виробника Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
		Замкнутий цикл (виробництво – застосування – утилізація), вказує, що дана упаковка придатна для подальшої переробки.
		Знак  «дбай про чистоту». Цей знак  означає, що  упаковку треба викинути  до урни безпосередньо після  споживання її вмісту.
		Цей знак означає, що упаковка продукту вироблена з матеріалу який придатний для контакту з харчовими продуктами.
		Штриховий код містить інформацію про товар та його виробника.
		Цей знак означає, що продукцію слід оберегти від вологи.
		QR-код - матричний двовимірний штрих-код, що зчитується телефонами і смартфонами за допомогою спеціальних програм, здатних його розпізнавати.
		Цей знак зазначає, що продукція відповідає вимогам усіх обов’язкових в Україні регламентів та стандартів.
		Строк придатності.
		Етикетка.
		Склад продукту.
		Цей знак означає вагу нетто (без упаковки). Якщо біля цього знаку зазначено число, воно означає вагу брутто (з упаковкою).

Додаток 2. 

Вправа для використання у 5 класі при вивченні теми «Батькова наука» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Зоря Юлія Миколаївна, завідувачка навчально-тренінгового центру КНЗ "Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради".

Мета вправи/заняття: ключові компетентності: формувати навички з інтерпретації, поцінування та усвідомлення інформації, поданої у анімації; Формувати предметні компетентності: вчити аналізувати медіатекст, виділяти основні проблеми, підняті автором у медіатворі. Розвивати зацікавленість учнів до екранних медіа, творчу уяву, аналітичне і критичне мислення, художній смак, візуальну грамотність. Виховати духовну, морально-етичну особистість, яка вміє співчувати, поважати, допомагати старшим, піклуватися про рідних та є відповідальною.

Короткий опис вправи, анотація: перегляд, аналіз та обговорення притчі-анімації про те, як батько привчив свого ледачого сина Грицька працювати. Жанр: анімація, притча. Країна: УРСР. Кіностудія / кінокомпанія: Київнаукфільм. Режисер: Ц. Оршанський, 1986 рік.

Час необхідний на виконання вправи: 30-45 хв.

Застосування вправи: урок, позаурочна, факультативна, гурткова робота

Необхідне обладнання/матеріали: телевізор або комп’ютер або ноутбук, колонки, WIFI або підключення до мережі інтернет, роздруківки для вправ та для виготовлення сторіборду (бажано на цупкому папері).

Форма/метод роботи: вправа

Детальний опис вправи:

1. Вступна лекція вчителя: 2017 року українська анімація святкує свій 90-річний ювілей. Свою історію вона почала на початку XX століття, у час бурхливого розвитку світової мультиплікації.

Ще на своєму світанку людство мало потяг до відтворення сцен з життя у малюнках. Про це свідчить наскельний живопис, який залишили по собі первісні люди. Виявлені у європейських печерах малюнки датуються 40 тис. років до нашої ери. З винаходом паперу з’явилася нова "магія" – кілька малюнків одного предмета або людини у різних фазах руху під час швидкого їх перегляду створювали ілюзію руху. У XIX сторіччі винахідники конструювали нові та більш досконалі інструменти для демонстрації рухомих картинок – зоотроп, праксиноскоп та ін. Так народжувалася анімація. Українська анімація розпочала свій шлях трохи пізніше. Датою її народження вважається 1927 рік, а дідусем дослідники називають киянина В'ячеслава Левандовського.

2. Перед переглядом запропонуйте дітям малюнок.

Як ви гадаєте про що буде мультфільм?

Хто буде головним героєм?

А якою буде роль котика у мульфільмі?

3. Перегляньте разом з дітьми анімацію (9 хв.)

4. Завдання після перегляду:

1. Обговорення. Поміркуйте:

Назвіть головну проблему, про яку говориться у мультику.

Чи актуальна вона сьогодні?

Хто є головним героєм?

Чи є негативні герої у мультику ? Чому?

2. Об’єднайте дітей у дві групи. Запропонуйте дітям першої групи скласти сторіборд - серія ілюстрацій, розміщених одна за одною, відповідно сюжету, які дозволяють зрозуміти його. А учням другої групи запропонуйте розглянути малюнок, де зображено Грицька і описати хлопця добираючи слова, які охарактеризують його. Довідка: уважний, ледачий, доброзичливий, лежибока, поважає працю інших, байдикуватий, не любить працювати, любить їсти, ввічливий, доброзичливий, ледащо, любить нічого не робити, але багато отримувати.  

5. Після виконання завдань обговоріть:

Чи відповідає малюнок головній думці медіатвору?

А що можна сказати про кольори у мультику? Чи відмінні вони? А чому?

Чи складно було складати сторіборд? Чи передає він зміст медіатвору?

 Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Що нового ми дізналися сьогодні?

Чи правильною була поведінка Грицька?

Які висновки після перегляду медіатвору ти можеш зробити?

Використані джерела:

1. Батькова наука (1986), мультфільм українською мовою. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=4XmFqRF7zB8&list=PLshJpmmXcDiQIPWLbJWtJVmIu8or8_ZNe&index=35
2. Волошенюк О.В., Чорний О. В. Методика формування умінь з медіаграмотності на заняттях з інтегрованого курсу «Мистецтво» в НУШ. Навчально-методичний посібник. / О. В. Волошенюк, О.В. Чорний — Київ: Академія української преси, Центр Вільної Преси, 2020. — 54. с.

Додаток: ілюстрації до сторіборду.

Вправа для використання на уроці української мови та літератури у 6 класі при вивченні теми «Українські щедрівки: поєднання сучасного та традиційного в українській культурі» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури КЗ "Смичинський ліцей" Городнянської міської ради Чернігівської області. 

Мета вправи/заняття: дослідити особливості пісень зимового циклу на прикладі українського «Щедрика», порівняти різні версії музичної обробки щедрівки: традиційне звучання та сучасні інтерпретації, зробити кольоровий портрет «Щедрика»; розробити рекламу концерту в уподобаному стилі з дотримання усіх вимог для публікації у соцмережі; розвивати навички активного слухання, уміння перетворювати текстову інформацію в мистецький твір, розвивати медійну грамотність, зокрема що стосується рекламних публікацій в мережі; удосконалювати навички роботи у віртуальному просторі; розвивати уяву, логічне мислення, пам'ять, творчі нахили; виховувати навички комунікації в інформаційному просторі, підприємливість, толерантне ставлення до полярних точок зору, любов до українського слова.

Короткий опис вправи, анотація: На сьогодні актуальним є сучасне прочитання традиційних творів мистецтва задля зацікавлення аудиторії. Завдання вчителя – показати, що застарілі, на думку здобувачів освіти, тексти можуть отримати нове прочитання. Пісня «Щедрик» є відомою у всьому світі як втілення української автентичності та національного колориту. Саме тому популяризація народної української пісні через творче переосмислення дозволить молодому покоління зануритися в національний колорит. Емоційне малювання сприяє кращому усвідомленню почутого, а створення рекламного посту розвиває підприємницькі нахили, уміння комунікувати з аудиторією з дотриманням мережевого етикету.

Час необхідний на виконання вправи: емоційне малювання – 6 хвилин, обговорення – 7 хвилин; створення реклами – до 30хв. (можливій варіант виконання поза аудиторією)

Застосування вправи: під час вивчення теми «Усна народна творчість: пісні зимового циклу» на етапі підсумків за вивченою темою здобувачі освіти прослуховують музичні обробки пісні «Щедрик», виконуючи емоційне малювання. Діляться своїми враженнями.  Здобувачі освіти створюють пост в соціальній мережі (інстаграм, фейсбук) з рекламою уподобаної композиції. Пост потрібно оформити відповідно до вимог та опублікувати на своїй сторінці. Посиланням на публікацію поділитися у групі класу. Інші учні класу можуть коментувати пост, ділитися враженнями, дотримуючись етики спілкування.

Необхідне обладнання/матеріали: смартфон, кольорові олівці, відеоносії

Форма/метод роботи: емоційне малювання, створення допису в мережі, займи позицію

Детальний опис вправи:

Під час підбиття підсумків за темою «Пісні зимового циклу» учитель пропонує здобувачам освіти послухати аудіомікс (+візуальний ряд), де представлено три версії звучання пісні «Щедрик» (уривки):

М. Леонтовича (класичне) https://bitly.su/N4oY

Українського гурту «Рокаш»(рок-версія) https://bitly.su/UeCu

 Інструментальне виконання на ханзі – ручному барабані https://bitly.su/YxK5YKJ Під час прослуховування, озброївшись кольоровими олівцями, здобувачі освіти малюють емоційний портрет звучання. Діти самі обирають кольори-асоціації до почутої композиції. Малюнок має довільну форму, це можуть бути просто штрихи або якась фігура. Головне завдання – сприймати чуттєво, а не логічно. Після цього діти демонструють малюнки (за бажанням) та коротко пояснюють, чому саме такі асоціації виникають.

Здобувачі освіти повинні пояснити, чому одна й та сама композиція сприймається по-різному, які чинники на це впливають, чому кольорограми можуть кардинально відрізнятися.

Наступним етапом буде завдання створити пост-рекламу. Кожен здобувач освіти обирає ту композицію, яка йому найбільше сподобалася. Користуючись ресурсом для створення презентацій https://www.canva.com/uk_ua/, діти створюють рекламний пост та публікують його в обраній соціальній мережі – інстаграм або фейсбук. Алгоритм виконання:

1. Обрати те звучання традиційного «Щедрика», яке найбільше сподобалось. Можна додатково переглянути інші версії за покликанням: https://kontent-ua.com/2018/12/shchedryk-12-nezvychaynykh-versiy-video/ .
2. Продумати рекламний пост композиції. Він повинен бути яскравим та оригінальним, відповідати обраній тематиці. Написи-гасла мають привертати увагу, агітувати відвідати концерт, де буде звучати обрана композиція.
3. Для створення реклами перейти на сайт https://www.canva.com/uk_ua/ та обрати шаблон
4. Відредагувати шаблон, використавши безкоштовні інструменти, але є одна умова: використовувати кольори зі свого «емоційного малюнка».
5. Завантажити готове оголошення у форматі jpg та опублікувати його на своїй сторінці в мережі. Покликання на публікацію надати в класній групі в Telegram.
6. Бути активним та коментувати дописи своїх однокласників.

Зверніть увагу!

Публікація не повинна ображати честь та гідність інших людей, адже кожен має право на власну думку, і це право потрібно поважати. Допис оформлюйте українською літературною мовою без використання просторіч, вульгаризмів. Не публікуйте приватну інформацію (особистий номер телефону, адресу тощо).

Очікувані результати: У процесі виконання завдання розвивається емоційний інтелект, удосконалюються навички створення суспільного продукту; здобувачі освіти вчаться відділяти головну інформацію від другорядної, добирати аргументи для підтвердження власної думки; дотримуються мережевого етикету, розвивають підприємницьку грамотність; перетворюють звукову інформацію в ілюстрації; створюють оригінальний інтелектуальний продукт; критично осмислюють наробки інших.

У підсумку традиційна українська пісня «Щедрик» осучаснюється, наближаючись до музичних уподобань молоді,  осмислюється з боку настроєвого наповнення. Здобувачі освіти обґрунтовують власне сприйняття почутого, створюють оригінальний суспільний продукт, дотримуючись правил комунікування у віртуальному та реальному просторі

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Займи позицію «Як ви вважаєте, чи доречні рокові, репові обробки традиційних українських пісень?»

Використані джерела:

1. Авраменко О. М. Українська література: підруч. для 6 класу загальноосвіт. навч.закл. – К.: Грамота, 2014. – 264 с.
2. «Щедрик»: 10 версій, які варто почути. – Режим доступу: https://kontent-ua.com/2018/12/shchedryk-12-nezvychaynykh-versiy-video/ .
3. Українська література 5-9 класи - навчальна програма: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804

Гра "Медіаходилки" для використання під час індивідуального навчання у 3-11 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Білинець Діана Михайлівна, вчителька індивідуального навчання Монастирецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Горінчівської сільської ради. 

Гра розвиває:

- спостережливість і увагу, а також повноцінне сприйняття об'єктів;

- критичне мислення;

- допомагає усвідомити, які позитивні і негативні сторони можуть мати різні медіа;

- сприяє розвитку повноцінного сприйняття медіа тексту, фантазії і творчої уяви;

- спрямована на розвиток мовлення (описуючи відомих героїв з художніх та мультиплікаційних фільмів, давати їм неоднозначні оцінки).

Короткий опис вправи, анотація:  гра містить ігрове поле(авторський дизайн створено у програмі Canva), 50 карток із питаннями та завданнями, які потрібно роздрукувати, заламінувати і вирізати (на конкурс подаються у різних форматах), опис правил.

• Завдання карток містять творчі вправи та питання на розвиток медіа грамотності, визначення достовірності інформації, навичок міжособистісного спілкування в сфері медіа.

Час необхідний на виконання вправи: 30 хвилин

Застосування вправи: можна використовувати на уроках, виховних годинах, у групі продовженого дня, на заняттях гуртків та вдома.

Необхідне обладнання/матеріали: роздрукувати матеріали гри, для гравців відповідну кількість чоловічки LEGOCity або кольорові цеглинки LEGO чи дрібні іграшки .

Форма/метод роботи: гра

Детальний опис вправи: за сценарієм звичних ходилок. Учні кидають кубик і зі старту роблять відповідну кількість кроків. Опинившись  на номері, витягують картку з відповідним номером і дають розгорнуту відповідь якщо не впоралися – один крок назад. Або можна за бажанням гравців витягувати картки наосліп. Виграє той хто швидше добереться до фінішу.

• Завдання карток містять творчі вправи та питання на розвиток медіа грамотності, визначення достовірності інформації, навичок міжособистісного спілкування в сфері медіа.

Очікувані результати: учні навчаться визначати достовірність інформації, удосконалять навички міжособистісного спілкування в сфері медіа. Зможуть безпечно поводитися в мережі «Інтернет».

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:  учасники відкрили для себе особливість функціонування медіа, яка полягає в тому, що інформація, яка потрапляє у свідомість людини через медіаканали сприймається обмежено, тільки зоровим або слуховим аналізатором, а не всіма органами відчуттів. Також дізналися, чому люди довіряють фейкам, що робити для боротьби з фейками та які існують ефективні способи спростування фейків. Важливо бути медіаграмотним і розуміти роль критичного мислення, дотримуватися критичної дистанції по відношенню до медіа.

Використані джерела:

1. https://mdpu.org.ua/izbash-s-s-provela-trening-z-mediagramotnosti-dlya-vikladachiv-mdpu/
2. Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів / За загал. ред. В. Ф. Іванова. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2019. — 100 с.

Вправа для використання на уроці образотворчого мистецтва, мистецтва, дизайну і технологій у 6 класі при вивченні теми «Марія Примаченко. Правда є...» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Холеван Лілія Марківна, вчителька образотворчого мистецтва, мистецтва, дизайну і технологій Підзахаричівського НВК "Перлина Гуцульщини" Усть-Путильської ТГ Чернівецької області.

Мета вправи/заняття: сформувати розуміння відмінностей понять «копія», «підробка», «авторський повтор», «зображення за мотивами», «репродукція», засвоїти поняття «авторське право».

Короткий опис вправи, анотація:  дана вправа допоможе учням/ученицям зрозуміти спільне та відмінне між тим, що таке оригінал картини, її репродукція, копія та картина за мотивами.

Час необхідний на виконання вправи: 40-45 хв.

Застосування вправи: пропоную використовувати на уроці образотворчого мистецтва у 6 класі під час вивчення теми «Образи тварин у мистецтві»

Необхідне обладнання/матеріали: підручник  Образотворче мистецтво 6 клас О.В. Калініченко, Л.М.Масол Видавництво «Сиция», 2014, аркуш паперу, фарби, пензлі, простий олівець, ємність з водою, серветки, смартфон, доступ до мережі Інтернет.

Форма/метод роботи: фронтально-колективна, індивідуальна/стимулювання і мотивації, дослідницький.

Детальний опис вправи: 

Вчитель/вчителька: Погляньте на цю картину. Як вона називається? Хто її написав?

Джерело: https://plomin.club/maria-prymachenko/

Це репродукція картини МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО «ДИКА ОВЕЧКА».

Репродукція: це високоякісний поліграфічний друк на різноманітних матеріалах. На сьогодні технології настільки зробили крок вперед, що фоторепродукція максимально наближена до оригіналу.

З творчістю цієї знаменитої художниці ми вже знайомилися в початкових класах і дещо про її творчість ви знаєте.  Але сьогодні ми поглянемо на її життя та творчість під іншим кутом, так сказати глибше зануримося в світ української мисткині.

Почнемо з прізвища художниці. Знайдіть в підручниках на сторінці 22 – Портрет митця. Марія Примаченко. Прочитайте самостійно перший абзац повідомлення.

Чи збентежило вас щось?

Чому у неї два співзвучні прізвища?

Давайте разом зрозуміємо в чому причина. Як ви гадаєте , як нам первірити, який варіант правильний?

Зайшовши за цим QR кодом, прочитаємо інформацію зі статті Вікіпедія.

А саме, частину під назвою Написання прізвища

Тут ми бачимо, що   2010 року рішенням Вищого адміністративного суду встановлено, що правильне написання прізвища, згідно з пенсійним посвідченням, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про право на спадщину за законом на спадкове майно — Примаченко . Тепер погляньте на першу сторінку підручника. В якому році його було видано? Так , 4 роки після рішення суду.

Що з цього випливає?

Проте, для того , щоб зрозуміти чи інформація є правдивою, потрібно перевірити щонайменше два інформаційні джерела, а краще навіть – три.

Перейшовши за цим кодом на сторінку сайту, читаємо наступну інформацію. Ось ,що розповідає правнучка Марії Овксентіївни Примаченко: «Вона підписувала свої малюнки: «МП», але, бувало, підписувала М.Примаченко, без «й», ніколи не підписувала Приймаченко. До речі, у мене досить велика архівна база – достатньо багато листів з її переписки із пошановувачами творчості, і свої листи вона також підписувала Марія Примаченко, без «й»».

Якщо з правильністю написання художниці ми вияснили, тоді перейдемо до її творчості. Всесвітню славу художниці принесло так зване її «наївне мистецтво»(примітивізм) — в його основі лежать українські казки, легенди та оповідання. 

Я не відкрию вам секрет, коли скажу , що всіх відомих художників намагалися «підробити». Тобто писати копіїї картин та видавати їх за справжні,  оригінальні. Сформулюйте будь ласка визначення, що таке копія  та, що таке підробка картини?

                                         КОПІЯ                                                            ПІДРОБКА

Копія – картина, виконана художником/художницею  за образом і подобою іншого твору мистецтва.Природно. що копія залежно від таланту художника/художниці може виглядати буквально, як оригінал або бути схожою на нього. Професійний копіїст/копіїстка  не стане приховувати справжнього автора роботи.

Підробка – це виготовлення витворів образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва з наслідуванням стилю певної історичної епохи або відомого майстра з метою збуту. Автори підробок  не підписують роботу своїм іменем, а маскують її, видаючи за роботу іншого митця. Підробка карається законом.

Пропоную переглянути фото картин художників Джузеппе Арчімбольдо  та Миколи Фалафівки – нашого земляка, колишнього односельчанина.

Де тут оригінал, а де копія?

Фото 1- М.Фалафівка

Фото 2- Д.Арчімбольдо

Перейшовши за цим лінком , ви можете побачити, що Микола не приховує . що це копія.

https://falafivka.com/ua/gallery/copies/1/411

Тут вважаю за необхідне , розказати дітям про авторське право.

Авторське право – це юридичний термін, пов’язаний із використанням творів науки, літератури або мистецтва . Він використовується для опису вправ , які мають автори на свої твори. Авторське право поширюється як на оприлюднені , так і на не оприлюднені твори, що існують у будь якій формі (письмовій,усній та інші).

Так от, картини Марії Примаченко також підробляли і підробляють. Виходячи з того, що ви вже знате, поясніть , для чого їх підробляють?

Давайте ще раз звернемося до статі про правнучку художниці та знайдемо в тексті підтвердження того , що картини її прабабусі підробляють і як вона та її родина з цим справляються.

Анастасія Примаченко : « Дуже багато підробок! Люди користуються тим, що існує величезна кількість робіт Примаченко в музеях та приватних колекціях, – і підроблюють роботи – просто копіюють роботу й додають якийсь елемент. Але ж видно, що це не робота Марії Примаченко! Це дешева пародія. Люди не розуміють, купують, але я продовжую говорити, якщо виникає така ситуація, – звертайтеся до нас і ми скажемо, чи це її справжня робота».

Існує ще таке поняття, як «картина за мотивами».   Прикладом цього можуть слугувати картини Енді Уорхола.

Його картина створена за мотивами відомого італійського художника  тосканської школи Сандро Боттічеллі

Як підсумком всього, що ви дізналися, пропоную створити свій шедевр. Тобто виступити в ролі копіїста/копіїстки , підробника/підробниці (не забувайте, що підробка карається законом))) чи художника/художниці , які  малюють за мотивами інших картин відомих авторів/авторок. Прошу вас намалювати фантастичного звіра в одній з цих номінацій(копія, підробка, картина за мотивами).  В цьому вам допоможе підручник(ст.23), де є репродукції картин Марії  ПРИМАЧЕНКО.

Зробіть підпис до своєї картини.

Очікувані результати: уміння критично та логічно мислити,розпізнавати проблему, міркувати, робити висновки на основі інформації , поданої в різних формах.

 Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

1. Сьогодні я дізнався/дізналася …
2. Сьогодні  я навчився/навчилася …
3. Мені було важко …
4. Мені було незрозуміло …
5. Тепер я знаю, що …
6. Мене здивувало …
7. Я б хотів/хотіла дізнатися, чому …

 Використані джерела:

1. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2641283-anastasia-primacenko-direktor-blagodijnogo-fondu-tvorca-spadsina-rodini-marii-primacenko.html
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0
3. http://qrcoder.ru/
4. https://nzl.theukrainians.org/maria-pryjmachenko.html
5. https://falafivka.com/ua/gallery/copies/1/411
6. https://www.wikiart.org/uk/endi-vorgol/venere-dopo-botticelli

Вправа для використання на уроці основ здоров'я у 5-6 класі при вивченні теми «Факти і фейки про COVID-19» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Позднякова Тетяна Євгенівна, старший викладач кафедри природничо-математичної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Мета вправи/заняття:

• формувати правильне уявлення про хворобу;
• вчитися критично оцінювати достовірність і надійність інформації щодо поширення коронавірусної інфекції з різних джерел;
• використовувати інформаційні й комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації;
• розпізнавати факти й фейки щодо COVID-19 в інформаційних джерелах;
• порівнювати інформацію з різних джерел;
• вчити учнів співпрацювати за допомогою інтерактивної онлайн-дошки Padlet;

Короткий опис вправи, анотація:

Від медіа, соцмереж, знайомих можна почути досить багато різноманітної інформації щодо COVID-19. Часто інформації так багато, що вже складно розібратися, що є правдою, а що вигадкою у поширенні, перебігу, лікуванні даного захворювання. Запропонована  вправа створить можливість більше дізнатися про хворобу, навчить учнів критично мислити, аналізувати, розпізнавати, де правдива інформація, а де – ні.

На інтерактивній дошці Padlet, хаотично розташовані нотатки із варіантами правдивої і фейкової інформації щодо COVID-19. Учням необхідно впорядкувати нотатки. Для цього (подібно до ментальної карти) поєднати за допомогою стрілок правдиву інформацію із нотаткою під назвою «факт», а хибну -  із нотаткою «фейк». Можна також об’єднати учнів у дві групи, кожна з яких буде шукати або нотатки з фактами, або з фейками. По завершенню роботи також варто запропонувати учням стати дописувачами нотаток на дошці, тобто створити від себе повідомлення правдивого або хибного змісту (можна зафарбовувати іншим кольором допис аби він відрізнявся від початкового змісту). Можливі також і інші варіанти роботи з нотатками даної дошки.

Час необхідний на виконання вправи: 20-30 хв.

Застосування вправи: вправу можна запропонувати як на звичайному уроці з використанням гаджетів (зручно перейти на інтерактивну дошку за QR-кодом); дистанційно, а також як домашнє завдання.

Це можуть бути  уроки предмету основ здоров’я. Наприклад, за програмою, теми у які можна інтегрувати дану вправу: Соціальна небезпека інфекційних захворювань, Життя і здоров’я людини, Ризики і небезпеки, Профілактика інфекційних та неінфекційних захворювань тощо.

Необхідне обладнання/матеріали: гаджети, доступ до мережі Інтернет, інтерактивна онлайн-дошка Padlet.

Форма/метод роботи: інтерактивна взаємодія через онлайн-дошку.

Детальний опис вправи:

На початку проведення вправи варто актуалізувати знання учнів щодо розуміння понять «факти» і «фейки», важливість першоджерел у перевірці правдивості інформації, зокрема як висвітлено зміст проблеми (COVID-19) на сайтах: Міністерства охорони здоров'я України (https://moz.gov.ua/), Центру громадського здоров'я МОЗ України (https://phc.org.ua/), Всесвітньої організації охорони здоров'я  (World Health Organization) (https://www.who.int/).

На інтерактивній онлайн-дошці Padlet з назвою ФАКТИ І ФЕЙКИ ПРО COVID-19 виділено дві нотатки «ФАКТ» (зеленого кольору) та «ФЕЙК» (червоного кольору). Решта нотаток несуть певну інформацію, яку слід перевірити аби зробити висновки щодо правдивості або її хибності.

За допомогою стрілок (подібно до ментальної карти) слід об’єднати правдиву інформацію із нотаткою «факт» і хибну інформацію – із нотаткою «фейк».

Або так:

Крім того нотатки можна зафарбовувати (наприклад фейкові – червоного кольору, а ті що відповідають фактам – зеленого). Як варіант вчитель може свідомо допустити помилки у кольорах, які мають зайти учні.

Приєднатися до інтерактивної взаємодії учні зможуть за посиланням:

https://padlet.com/tpozdnyakova76/y9100l54jjm9thuv

або QR-кодом:

Також варто запропонувати учням стати дописувачами нотаток на дошці, тобто створити від себе повідомлення правдивого або хибного змісту (можна зафарбовувати іншим кольором допис аби він відрізнявся від початкового змісту).

Вправу завершити обговоренням, дискусією.

Очікувані результати: учні навчаться спростовувати фейкову інформацію та підтверджувати факти про COVID-19; користуватися першоджерелами; аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент; набудуть інформативної, соціальної та здоров’язбережувальної грамотності, вміння працювати у команді.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: скласти есе «COVID-19: як захистити себе та інших».

Використані джерела:

1. Фейки про коронавірус у соцмережах: 7 правил інформаційної гігієни [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-52280808
2. Коронавірусна хвороба (COVID-19) Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.who.int/news-room/q-a-detail/coronavirus-disease-covid-19
3. Коронавірусна хвороба (COVID-19) Поради для громадськості: Винищувачі міфу [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public/myth-busters 

Вправа для використання на уроці математики у 5-6 класі при вивченні теми «Медіаграмотність – чому я довіряю?» є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Ковальська Марія Михайлівна, учителька математики в Навчально-реабілітаційному центрі Івано-Франківської міської ради. 

Мета вправи/заняття: підвищити обізнаність учнів з медіаграмотності, навчитись відрізняти фейкову інформацію від фактів, виключати маніпуляції, підвищити знання з інформаційної безпеки.

Короткий опис вправи, анотація: вправа «Чому я довіряю?» складається з дев’яти постерів, створених для  розпізнання фактів від фейків, покращення вміння оцінити реальну інформацію та перевірити її достовірність, користуватись достовірними джерелами та не піддаватись маніпулятивним інформаційним джерелам та статтям.

Час необхідний на виконання вправи: 10-15 хв

Застосування вправи: набуття компетентностей в сфері медіаграмотності, вміння класифікувати інформацію по групах: фейк, факт, маніпуляція.

Необхідне обладнання/матеріали: комп’ютер, проектор, постери, додаток Learningapps.

Форма/метод роботи: дана вправа може виконуватись індивідуально, в малих групах, а також для колективного обговорення.

Детальний опис вправи: вправа «Чому я довіряю?» складається з дев’яти постерів, створених для  розпізнання фактів від фейків, покращення вміння оцінити реальну інформацію та перевірити її достовірність, користуватись достовірними джерелами та не піддаватись маніпулятивним інформаційним джерелам та статтям.

Постери розроблені для стимуляції до вивчення основних понять з медіаграмотності, розпізнавання їх, поділу на групи, визначення основних маркерів, що відрізняють фейкову інформацію від фактів.

Дана вправа може виконуватись за допомогою додатку Learningapps індивідуально: https://learningapps.org/display?v=p8y8qteyc21

Також дана вправа може бути застосована для роботи в малих групах: постери роздати дітям по групах, а потім обговорити результат, до якого дійшла кожна група.

https://drive.google.com/drive/folders/1BqrE1FyRFIsafB7zZmBDize0tpqhxf-n?usp=sharing

Також дана вправа може бути застосована для колективного обговорення кожного постера окремо та подальшого поділу на групи: фейк, факт, маніпуляція.

Очікувані результати: набуття компетентностей в сфері медіаграмотності.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: кожен учень розвине вміння фільтрувати інформацію зі ЗМІ, орієнтуватись у сучасному медіапросторі та критично оцінювати інформаційні джерела.

Використані джерела:

1. https://www.canva.com/
2. https://ms.detector.media/
3. https://aup.com.ua/
4. https://learningapps.org/