ПІБ автора(ки) *: Гусак Людмила Вікторівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Слов’янський багатопрофільний регіональний центр професійної освіти імені П.Ф. Кривоноса
Ваша посада*:викладач історії
Короткий опис вправи, анотація*: Кейс-вправа надає можливість учням застосувати на практиці знання, уміння, навички. Алгоритм організації роботи: учні об'єднуються в групи, працюють з історичними джерелами та аналізують життя селян, міщан та окрему категорію повоєнного населення - репатріантів. У кожному кейсі містяться матеріали відповідно до підтеми та завдання для організації діяльності групи. Викладач ділить клас на 3 групи та знайомить з вмістом кейсів.
Мета вправи/заняття*: поглибити знання з історії українського суспільства в повоєнні роки шляхом знайомства з подробицями повсякденного життя громадян однієї країни
Необхідне обладнання/матеріали*: ноутбук, мультимедійне обладнання, робочий аркуш, мотиватор, історичні джерела, роздатковий матеріал, дошка Jamboard.
Детальний опис вправи/уроку*:
Практичне заняття «Війна пішла, а горе залишилося…» повсякденне життя повоєнних років.
Мета заняття:
Крок 1. Мотивація освітньої діяльності.
Робота з мотиватором (https://www.imgonline.com.ua/photo-collage.php)
Методичний прийом «Мозкова атака»
(індивідуальна робота)
Блок запитань для обговорення:
Крок 2. Основна частина
Мета: поглибити знання з історії українського суспільства в повоєнні роки шляхом знайомства з подробицями повсякденного життя громадян однієї країни
Метод "Кейс-вправа
Алгоритм організації роботи: учні об'єднуються в групи, працюють з історичними джерелами та аналізують життя селян, міщан та окрему категорію повоєнного населення - репатріантів. У кожному кейсі містяться матеріали відповідно до підтеми та завдання для організації діяльності групи. Викладач ділить клас на 3 групи та знайомить з вмістом кейсів.
1 Група:
Повсякденне життя в повоєнному селі.
Методичний прийом «Читаємо та обмірковуємо»
| Запитання на здобуття знань | Які економічні та політичні процеси спостерігалися в повоєнному селі? |
| Запитання на аналіз | Як вплинули ці процеси на повсякденне життя сільського населення, згаданої родини?Чи вдалося їй подолати труднощі? |
| Запитання на оцінювання | Яким би було ваше ставлення до описаних подій, якби ви опинились на місці одного з члена цієї родини? |
Історичне джерело №1 Спогади Йосипа Гриба, Олександра Гриба «Голгофа».
Залишили на Холмщині хату, землю, луку, ліс - небагато, по кілька гектарів, а привезли нас в с. Заможне, біля Великого Токмака, бувшу німецьку колонію Великий Мунталь - зруйноване під час боїв поселення в Запорізькій області. Жити було ніде. Ночами на згарищі зі зруйнованого будинку складали хату. З одноосібного господарства попали прямо в колгосп. Допомоги ніякої. Правда, видали 6 тис. допомоги, яка виявилася позичкою. Через 3-4 роки батькові при безгрошів’ї, хворій мамі та двох дітях довелось віддавати вдвоє більше. При 20 коп. за трудодень та 200 г зерна - спробуй поверни!
Робота батька - на прицепі біля трактора у степу, начиненому мінами. Батько став Героєм соціалістичної праці. Материна - в огородній бригаді, а потім - в цеху по вирощуванню шовкопряда (мати стала передовою ланковою). А заробіток - біля мішка ячменю за рік!
Ми будем довго пам’ятати дерев’яний тапчан із соломою, мерзлу минулорічну картоплю, свинюху (лободу), гриби-піддубники, які того 1947 року рясно вродили. Того часу діяв закон про три колоски. Піднявши їх у полі, люди автоматично отримували 5 років ув’язнення, а на станції Запоріжжя під дощем мокли вагони кукурудзи.
Окрім голоду, ще одна біда: мама захворіла малярією. Потай, вночі, минаючи пости, пішки дійшли до станції П’ятихатки і почали добиратися на Волинь. Мало того, що нас ніхто не чекав, у бабусі із сердака на станції Фастів вирізали гроші, виручені за корову. А тут - знову заганяють у колгосп. Батько сказав: «Я недавно повернувся з колгоспу на Запоріжжі. Поки з мене хватить!». Старший батькові: «Пішли, ставай з малим під стіну. Рахуй до трьох: Раз! Два! Три!».
І дістав пістолет: «Пишись! Не запишешся - застрелю. - Раз! Два!». У батька дрижить рука, що тримає мою руку: «Пишись!». Десь спалили хату, побили людей. Все ж колгосп організували. По 0,2 кг зерна на день і 15-20 коп. І так протягом двадцяти років - концтабір без охорони.
Хоча хто вмів - прилаштовувався: по ночах гнали самогон з колгоспного буряку... Хто вмів - ловив рибу в Горині (її в той час було багато). Але боялись: вдень боялись владу, вночі вояків УПА, бо не завжди дійсність відповідала офіційній політиці. Паспорти отримали десь у 1955-1958 рр.».
ІІ. група: Повсякденне життя в повоєнному місті.
Методичний прийом «6W» (Чому)
Знайти сутність проблеми (її дослідження), спираючись на історичне джерело.
Харчуємося всі в їдальні тричі на день. Для стахановців і ударників є окрема зала. Крім триразового гарячого, вони додатково отримують сало, цукор і додаткові м’ясні харчі...
Фрагмент інтерв’ю «Нас харчують тут добре» у газеті «Вільне життя» (8 квітня 1945р.).
2. Харчі хороші. Крім усього, що одержуємо за картками у крамниці, нам дають додаткове харчування: 2 кг масла, 3 кг м’яса й інші продукти.
Фрагмент інтерв’ю із статті «Приїжджайте в Донбас!» у газеті «Радянська Україна» (3 січня 1947 р.).
3. «...Хліба інколи по 2-3 дні немає...»; «...люди вже попухли, а місцеві жителі виїздять хто куди. Проте їх ловлять і віддають під суд...»; «...хоч люди систематично недоїдали, все ж норму виробітку з них вимагали. Якщо вона не виконувалася, то весь робочий день не оплачувався...»; «Робота моя важка, а харчування дуже погане. Йдеш з роботи, а в очах темно, як було у полоні»; «Зараз я працюю в м. Сталіно на шахті, живемо як вільні, але така воля гірше неволі...»; «Важко переносити цей час і невідомо, коли ж буде нормальне життя...»; «Просив розрахунку - відмовили, тепер не знаю, яким чином вирватися звідси».
Фрагменти з листів робітників важкої промисловості рідним (1945 – 1947 рр.
ІІІ група: Становище репатріантів у повоєнному суспільстві
Методичний прийом «Метаплан»
Історичне джерело №3 Спогади репатріантів.
Ганна Грищенко (1923, уродженка с. Мелені Житомирської обл.): «Після повернення нами нехтували. Кого забирали на Донбас, а мене разом з багатьма односельчанами вислали на лісовирубку».
Василь Кравцов (1926, уродженець с. Нова Водолага Харківської обл.): «Після звільнення американці пропонували нам їхати з ними, але Батьківщина була наймиліша. І повезли нас на Батьківщину, але не додому. До батьківського дому я так і не доїхав, повезли нас прямо на Урал, у Челябінську область на відкриті вугільні шахти. До біографії добавилася ще одна неволя, додому листів писати не дозволяли, аж через шість років вдалося зв’язатися із сім’єю, написати листа та поїхати у відпустку... Лише в 1953 році зміг повернутися знову в Нову Водолагу».
Леонід Бойко (1936, уродженець с. Фастівець Київської обл.): «31 грудня 1945 року ми приїхали в рідне село Фастівець. Там були одні згарища, землянки і де-не-де хатинка... Після повернення додому життя наше було не набагато легшим, ніж у Німеччині. Батько повернувся з фронту тяжко пораненим і в 1947 році помер. Житла не було, п’ятеро малих дітей і одна мама. Коли ж вона пішла до голови сільради просити допомоги, то він їй відмовив і сказав: “Якщо ще раз прийдеш, то будеш на Соловках жити зі своїми фашистами”. Над нами змилувався голова колгоспу і дав кімнату у корівнику, а мати мусила тяжко працювати задарма дояркою... І таким страшним, голодним, із зневагою та утисками життям ми жили, доки не повиростали, до того часу, коли ми, діти, почали працювати».
Галина Шусть (1931, уродженка с. Євминка Чернігівської обл., перебувала разом з батьками на примусових роботах у Німеччині): «У рідне село моя родина повернулась у жовтні 1945 року. Після закінчення школи мене нікуди не приймали вчитися, тому що була в Німеччині, - значить, зрадник Батьківщини. Я після школи пішла працювати».
Крок 3. Узагальнення й систематизація знань, формування вмінь та навичок учнів.
Презентація учнями міні-кейсів.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Учні записують (на дошці Jamboard) те, що вони здобули під час уроку: знання, вміння та навички.
Використані джерела*:: Даниленко В. Історія України : рівень стандарту : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Віктор Даниленко, Мирослава Смольніцька. – Київ : Генеза, 2019. – 224 с.
ПІБ автора(ки) *: Грисюк Любов Анатоліївна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Тужанівський ЗЗСО І-ІІ ступенів
Ваша посада*: вчитель історії та правознавства
Короткий опис вправи, анотація*: учням пропонують уривки з праці Ярослава Грицака «Подолати минуле: глобальна історія України», опрацювавши які, вони повинні виокремити факти від суджень; навести факти і твердження, які доводять, що Голодомор 1932-1933 років є геноцидом.
Мета вправи/заняття*: удосконалити вміння аналізувати історичні тексти, навчитися встановлювати відмінність між фактами та судженнями; знаходити різницю між загальновідомими фактами і такими, що потребують перевірки, формулювати власні висновки.
Необхідне обладнання/матеріали*: кольорові олівці, гаджети з доступом до мережі Інтернет, картки з текстом для опрацювання.
Детальний опис вправи/уроку*:
1.1 Прочитайте уривки з відомої праці українського історика Ярослава Грицака ««Подолати минуле: глобальна історія України», в яких автор розмірковує на д причинами Голодомору 1932-1933 років.
Підкресліть синім кольором факти, а червоним – судження.
«Селянські повстання проти колективізації проходили по всьому СРСР, особливо в зернових зонах. Але Україна була виразним лідером: на неї припадала майже половина повстань. До того ж бунти в Україні набирали національного виміру. Серед селянських гасел були заклики боротьби за вільну Україну. В окремих селах повсталі співали: «Ще не вмерла Україна». І національний вимір був тим сильніший, що ближче до західного, польського кордону. 1930-31 роках заможні й ініціативні селяни разом із сім’ями були вислані до Сибіру як «куркулі» («кулаки»). Саме поняття «куркулі» більшовики застосовували дуже широко – не лише до тих, хто дійсно мав великі господарства, а й до всіх, хто публічно виказував антирадянські почуття. Окрім того, група найдалекоглядніших селян «саморозкуркулилася», розпродавши майно і виїхавши в міста.
Колективізація обернулася катастрофою для сільського господарства. Селяни не хотіли працювати в чужих для них колективних господарствах (колгоспах), а призначені згори і прислані з міста голови колгоспів часто не мали найменшого поняття про сільське господарство і давали розпорядження, ідіотичні за своєю суттю. Ситуацію особливо погіршувала обставина, що Кремль накреслив завищені плани постачання зерна, а зрив цих планів розглядав як нову форму селянського спротиву. Щоб зламати селян, у них забирали не лише зерно, але й будь-яку провізію. Уже влітку 1930 року в Україні з’явилися перші ознаки голоду. Навесні 1932 року голод почав набирати масового характеру.
Ми не можемо знати, що діялося в голові Сталіна. Логічно, однак, припустити, що в українській ситуації 1930-32 років він побачив повторення революційних подій 1917-20 років, коли більшовикам доводилося декілька разів відступати з українських земель. Для Сталіна це був особистий травматичний досвід. Під час революції він діяв як партійний діяч і воєнний командувач на півдні колишньої Російської імперії, у т. ч. в Україні, а під час польсько-радянської війни його вважали одним із винуватців поразки літа 1920 року. До того ж треба пам’ятати, що Сталін був «людиною з пограниччя». Він походив з Грузії і добре знав, що пограниччя – це територія, яка постійно генерує непокору й бунт. Антибільшовицькі бунти українських селян ще раз про це нагадали. І нарешті, Сталін, як головний більшовицький теоретик із національного питання, був переконаний, що головною базою національного руху є селянство, і поведінка українських селян це підтверджувала. голод 1932–1933 років став найбільшою національною катастрофою України ХХ століття. Загальна кількість жертв становила близько чотирьох мільйонів осіб. У переважній більшості це були українці, але від голоду постраждали й інші групи, які жили з землі, – сільські євреї, німецькі колоністи тощо.
Серед істориків триває дискусія: чи був голод 1932-33 геноцидом? Ті, хто заперечує геноцидний характер голоду, вказують на факт, що він відбувся не лише в Україні, але й у всіх зернових районах СРСР і що пропорційно найбільше від голоду постраждали не українці, а казахи. Ті, хто вважає голод геноцидом (Голодомором), вказують на факт, що в українських селян забирали не лише зерно, але й усі продукти і що вздовж українсько-російського кордону стояли «загороджувальні загони», головною метою яких було не випустити селян з українських територій»
Джерело https://voxukraine.org/uryvok-iz-knygy-yaroslava-grytsaka-polodaty-mynule-globalna-istoriya-ukrayiny/
1.2 Ознайомтесь із уривками «Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» з Вікіпедії
1.3 Самостійно підберіть кілька фактів та тверджень, які б доводили, що Голодомор – це геноцид українського народу.
Очікувані результати*: набуття компетентностей в сфері медіаграмотності, покращення вміння відрізняти позицію автора від історичних фактів, критичний аналіз історичних текстів.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
«Закінчи речення» (самоаналіз своєї роботи)
я навчився…
у мене вийшло…
мені було важко опрацьовувати...
ці знання я зможу використати…
Використані джерела*:
ПІБ автора(ки) *: Мендусь Тетяна Петрівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*:
Ліцей №7 міста Гайсин Гайсинської міської ради
Ваша посада*: вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури
Вивчення української в 10-му класі посідає особливе місце через невпинне наближення ЗНО наприкінці навчання. Власне, вправа покликана на усвідомлене ставлення до мови та правил її функціонування в розрізі щоденного впливу на громадян технологій інформаційного суспільства.
Значну частину життя старшокласників займає перегляд соціальних мереж, не секрет, що останнім часом вони містять значну кількість суперечливої інформації. Завдання допоможуть учням не тільки звертати увагу на грамотність дописів у соцмережах, а й покращити вміння розрізняти різноманітні маніпулятивні впливи: фейки, маніпуляції фактами, пропаганду, клікбейт - уникати їх поширення в інтернеті навіть заради жарту.
Мета вправи/заняття*:
Критично сприймати інформаційні матеріали; розвивати усвідомлене читання, уміння працювати з медіатекстом, навички робити висновки з прочитаного, добирати аргументи для спростування чи підтвердження інформації; виділяти маніпуляції в медіатексті: фейки, дезінформацію, пропаганду, виділяти їх ознаки;
розрізняти морфологічні норми, пов’язані з особливостями класифікування, словозміни, вживання й поєднання різних частин мови в усному мовленні й на письмі; застосовувати знання про норми вживання самостійних та службових частин мови в усному та писемному мовленні; виявляти й аналізувати порушення морфологічних норм.
Необхідне обладнання/матеріали*:
Інструменти для презентації (телевізор, мультимедійна дошка), роздатковий матеріал, підручник.
Детальний опис вправи/уроку*:
Учні повторюють відомості про морфологічну норму, особливості граматичного значення різних частин мови, їх сполучуваності. (Робота з підручником: Авраменко О. Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — с. 152-153)
Після обговорення опрацьованого матеріалу здобувачі освіти об’єднуються в групи й отримують по чотири скріншоти дописів із соціальних мереж для аналізу їх на наявність порушень морфологічної норми з можливим подальшим виправленням недоліків.
1.
Очікувана відповідь: текст отриманий від автоматичного перекладу з російської мови, українською виглядатиме так: «Зеленський, пів країни без електроенергії!!! Немає сил терпіти ці страждання».
2.
Очікувана відповідь: морфологічну норму не порушено, але повідомлення містить неправдиву інформацію: поляки не мають авіаносця з такою назвою, бо це ім’я персонажа комедійного фільму, а в Україні Рівне не має виходу до моря.
3.
Очікувана відповідь: Повідомлення потребує редагування «для людей, які раніше не вигравали», «Дякуємо за увагу, але нехай виграє ще хтось інший», у рекламі не вживають вигук «Геть!»
4.
Очікувана відповідь: З огляду на морфологічні норми повідомлення має містити «у мережу», «подій у Бєлгороді».
Підсумок етапу:
Очікувана відповідь: Повідомлення в соціальних мережах, які містять помилки в сполучуваності слів, мають насторожувати читачів, адже можуть бути утворені завдяки автоматичному перекладу.
Узагальнивши виконане завдання, педагог пропонує учасникам увідповіднити інформаційні повідомлення з пам’яткою «Маніпуляції в медіа» та пояснити свою думку.
Очікувана відповідь: Повідомлення 1: маніпуляція фактами; повідомлення 2: фейк, повідомлення 3: клікбейт, повідомлення 4: пропаганда.
Підсумок етапу:
Очікувана відповідь: наявність недоліків морфологічної норми, сенсаційність та емоційність повідомлень є маркерами маніпулятивного впливу на аудиторію.
На підсумковому етапі вправи вчитель ставить проблемні питання: «Чому не варто подібні дописи вважати жартом? Що спільного та відмінного між маніпуляцією та гумором? Чи варто поширювати такі повідомлення задля висміювання?»
Очікувані результати*:
Учні критично сприймають інформацію, яку зустрічають у соціальних мережах, не поширюють її бездумно; розрізняють види маніпуляцій у медіа, протидіють їх розповсюдженню;
читають медіатекст вдумливо та реагують на помилки в ньому, надмірну емоційність та сенсаційність як на маркери маніпулятивного впливу.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Прийом «Незакінчене речення»
Очікувані відповіді: Учні розмірковують про важливість протидії маніпулятивним впливам на громадян через соціальні мережі, значення критичного сприйняття інформації, отримують внутрішню мотивацію до вивчення української мови через зв’язок знань з реальними життєвими ситуаціями тощо.
Використані джерела*:
Скріншоти дописів соціальної мережі «Фейсбук»
Тулодзєцький Ґ., Герціґ Б., Ґрафе С. Медіаосвіта в школі та на уроці: Основи і приклади / За загал. ред. В.Ф. Іванова; Пер. з нім.В. Климченка. — К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2020. — 405 с.
Постер «Маніпуляції в медіа» https://drive.google.com/drive/folders/19QpEZbVUPw-vVlhQkjiJZuXaP41nWMUT (від проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»)
ПІБ автора(ки) *: Невтира Ольга Михайлівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Енергодарська гімназія №2 Енергодарської міської ради Запорізької області
Ваша посада*: учителька
Короткий опис вправи, анотація*:
Вправу можна використовувати на уроках історії України в 10 класі при вивченні розділу 6 “Україна в роки Другої світової війни” та Громадянської освіти в 10 класі при вивченні розділу 5 “Світ інформації та мас-медіа”.
На основі візуальних джерел часів Другої світової війни розглядаються ідеологічні засади сталінського режиму та українського національно-визвольного руху в цей період. В якості візуальних джерел використані карикатури, плакати та грошові документи (облігації СРСР та бойовий фонд УПА) як радянського режиму, так і українського національно-визвольного руху.
Мета вправи/заняття*:
Необхідне обладнання/матеріали*:
Детальний опис вправи/уроку*: https://docs.google.com/document/d/1eZ8tsNBmJUNl-KWEseh5Yx3NkBCk9euFlRTT2tMPn8M/edit?usp=sharing
| Опис | Зображення, схема, фото, слайд з презентації, тощо |
| ЗАВДАННЯ.Учні та учениці класу попередньо об'єднуються у три групи. Кожна група отримує по два візуальні джерела часів Другої світової війни. Перша група - карикатури, друга група - облігації займу, третя група плакати (Додатки 2-4) та аркуш із завданням до документів (Додаток 1). Одне джерело створене на замовлення радянської влади інше представниками українського національно-визвольного руху. Завдання до документів - проаналізувати візуальні джерела, давши відповіді на питання:● До яку виду медіа можна віднести подані ілюстрації?● Виділіть факти і судження, які відображають ілюстрації● Хто і з якою метою створив ці документи?● Які емоції викликають ілюстрації і чому? ● Як ви оцінюєте подію, явище, процес, який відображає ілюстрація?Оголосіть завдання на загал і запропонуйте групам обговорити відповіді та зафіксувати їх на папері. Надайте час на виконання - 7-10 хвилин. Запросіть групи представити результати на загал. Поставте питання всім групам: Які висновки щодо впливу наданих документів на населення можна зробити? Візуальні джерела створені на замовлення радянської влади мають маніпулятивний характерДЛЯ ВЧИТЕЛЯ. Повідомте учням, що під час вивчення теми “Україна в роки Другої світової війни” розглянемо як ворогуючі сторони використовували прийоми пропаганди у контропропаганди. СРСР в 20-30-ті роки ХХ століття активно використовував пропагандистські технології. А під час Другої світової війни вони набули ще більшого розмаху. Потрібно було мобілізувати населення та збройні сили для ведення важкої війни, а також впливати на сили та населення, які вороже ставилися до радянської влади. У хід йшли візуальні документи, аудіо та відеотрансляції. Ми розглянемо як радянська влада вела пропаганду взагалі і зокрема проти українського національно-визвольного руху. В таких умовах учасники українського руху Опору повинні були організувати контрпропаганду. Національної української держави не існувало, проте було достатньо боєздатне військо — Українська повстанська армія. Вона воювала на кілька фронтів, насамперед проти більшовицької росії та ще проти нацистської Німеччини. Однак не обмежувалася лише збройним протистоянням, а вела й контрпропагандистську діяльність. У підпільних умовах керівники УПА налагодили потужну видавничу мережу і поширювали ідеї визвольної боротьби. Найбільшої популярності набули листівки-карикатури про більшовицьку брехню про рівність і братерство. А сам СРСР зображався як тюрма народів, причому не лише українського. [4]ПІДСУМУЙТЕ. Український національно-визвольний рух у роки Другої світової війни не міг блокувати радянську пропаганду. Тому представники українського руху Опору вели контрпропагандистську роботу. Радянська пропаганда викликала емоційну реакцію. І переважно це були негативні емоції, дегуманізація ворога. Пропагандистські документи українського національно визвольного руху спонукають людину аналізувати і думати над інформацією. | Додаток 2 Каритактури для групи №1Додаток 2.1. |
| СЛОВНИК: Карикатура - малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді. Режим доступу: http://sum.in.ua/s/karykaturaОблігації - це вид цінних паперів, що має певну вартість, встановлену емітентом (організацією-продавцем), та гарантує виплату покупцю цієї вартості у вигляді грошей чи майна у встановлений продавцем строк.Режим доступу: https://smarttender.biz/terminy/view/obligatsiya/Бойовий фонд - грошові документи ОУН–УПА. Назва пов'язана із написами на грош. знаках – «На бойовий фонд ОУН–УПА», «На бойовий фонд УПА», «На бойовий фонд ОУН» та ін. (скорочено від бойовий фонд). Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=22991Плакат - малюнок з коротким текстом до нього, що закликає до чого-небудь, популяризує, рекламує щось. Режим доступу: http://sum.in.ua/s/plakat |
Матеріали для учнів
Додаток 1
Завдання для роботи в групах
Додаток 2
Додаток 3
| Додаток 3.1. | Додаток 3.2. |
Додаток 4
Очікувані результати*:
Навички й уміння з інфомедійної грамотності
Уміння працювати в групі
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Використані джерела*:
1.Агітація і пропаганда УПА: плакати, листівки та облігації. СКАНИ [Електронний ресурс] // Історична правда: електронна версія. - Режим доступу до ресурсу: https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/03/7/29826/#nanogallery/ngy2p/0/7
2.Военный заём 200 рублей 1944 года. - Режим доступу до ресурсу: https://violity.com/109119403-voennyj-zayom-200-rublej-1944-goda/?utm_source=also_like&utm_medium=voennyj-zayom-200-rublej-1944-goda&utm_campaign=350uah
3.Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА [Електронний ресурс] // Історична правда: електронна версія. - Режим доступу до ресурсу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/4/28939/
4.Пивоваров С., Спірін Є. Карикатури УПА 1940—1950-х років: росія грабує і вбиває українців, СРСР — тюрма народів, боротьба проти Сталіна та Гітлера. Історія в 15 ілюстраціях-мемах [Електронний ресурс] // Бабель: електронна версія. - Режим доступу до ресурсу: https://babel.ua/texts/82649-karikaturi-upa-1940-1950-h-rokiv-rosiya-grabuye-i-vbivaye-ukrajinciv-srsr-tyurma-narodiv-borotba-proti-stalina-ta-gitlera-istoriya-v-15-ilyustraciyah-memah
5.Хаос образів. Плакати Другої світової війни. - Режим доступу до ресурсу: https://supportyourart.com/stories/haos-obraziv-plakaty-chasiv-drugoyi-svitovoyi-vijny/
ПІБ автора(ки) *: Таранюк Майя Іванівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: КЗ «Вороновицький ліцей» Вороновицької селищної ради
Ваша посада*: учитель основ здоров’я
Короткий опис вправи, анотація*:
Наразі, мобільний телефон – це предмет першої необхідності сучасної людини і джерело постійного надвисокочастотного випромінювання, за допомогою якого і здійснюється зв’язок. Мобільник давно став універсальним засобом комунікації, від якого вже неможливо відмовитися. З появою стільникового зв’язку, одразу почала з’являтися різноманітна інформація про його негативний вплив на організм людини. Для того, щоб розібратися в наявній інформації, перш за все, треба розділити характеристики впливу мобільного зв’язку на людину. Перша пов’язана з безпосереднім впливом надвисокочастотного випромінювання на організм, починаючи з елементарної функціональної одиниці – клітини. Друга обумовлена психологічними, соціальними та іншими наслідками використання телефону.
Здобувачі освіти самостійно шукають інформацію, що відповідає тематиці вправи, обговорюють та аналізують її, звертаючи, при цьому, увагу на компетентність джерела інформації.
Завдання вправи «Телефономанія» - завдяки знанням з медіа грамотності, спонукати підлітків задуматися про «культуру» користування мобільним телефоном, знайти «золоту середину» між необхідністю та залежністю.
Мета вправи/заняття*:
Необхідне обладнання/матеріали*:
мультимедійна дошка; дошки Padlet; індивідуальні цифрові пристрої здобувачів і здобувачок освіти з доступом до мережі Інтернет; ватман; маркери; зошити; ручки.
Детальний опис вправи/уроку*:
На мультимедійній дошці демонструються фото (1-6).
«Мозковий штурм»
Робота в малих групах + «Естафета» + «Гронування»
Написати усі можливі варіанти використання смартфонів.
Озвучення варіантів (кожна пара по черзі називає один із записаних варіантів, доки вони не закінчаться).
Учитель записує усі варіанти на мультимедійній дошці (методом «Гронування»: робота, навчання, дозвілля, спілкування) та пропонує зробити висновок стосовно місця смартфонів у житті сучасної людини.
На мультимедійній дошці демонструються фото (7-12).
Проблемне запитання
Яке інформативне навантаження несуть запропоновані світлини? Про який вплив сматфонів на людину вони свідчать?
Робота в групах.
Клас ділиться на 2 групи «Оптимісти» та «Скептики».
Група «Скептики» отримує завдання із різних джерел знайти інформацію, що доводить негативний вплив мобільного зв’язку, смартфонів на фізичне, психічне та соціальне здоров’я.
Група «Оптимісти» отримує завдання із різних джерел знайти інформацію про способи мінімізації негативного впливу мобільного зв’язку на здоров’я людини (групу бажано створити із творчих та креативних здобувачів освіти).
Здобувачі освіти самостійно роблять пошукові запити, занотовують інформацію, фіксують джерела.
«Скептики» усю отриману інформацію у вигляді схем, малюнків, коротких тез прикріпляють до дошки Padlet.
У висновку звертають увагу на достовірність джерел інформації (що є підтвердженням цієї достовірності).
«Оптимісти» пробують заперечити скептикам короткими сценками-пантоміми, слоганами, які ілюструють розумне використання мобільного телефону та превентивні заходи, що допоможуть мінімізувати негативний вплив. За бажанням, інформацію можна презентувати у вигляді комікса (на аркуші ватману).
У висновку звертають увагу на власний досвід та спостереження.
Очікувані результати*:
Здобувачі освіти, завдяки обробці та критичному осмисленню інформації з різних джерел, формують уявлення про потенційну можливість впливу мобільних телефонів на фізичне, психологічне, соціальне здоров’я людини.
Вправа допомагає здобувачам освіти удосконалювати навички пошуку інформації в мережі Інтернет, формувати критичне мислення, вміння висловлювати і аргументувати свою думку, робити висновки.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
«Міф» чи «Реальність»
- Дітям та підліткам потрібно обмежувати час користування телефонами, оскільки їхній мозок і нервова система все ще перебувають у процесі формування.
- Користування мобільном телефоном може спровокувати попадання блискавки в людину.
- Систематичне використання мобільного телефону 100% призводить до появи ракових пухлин.
- Не рекомендується відразу, після натискання кнопки підносити телефон до вуха. У момент сигналу він працює на повній потужності. Варто підносити його після натискання відповіді через кілька секунд.
- Для забезпечення надійного зв’язку операторам доводиться встановлювати обладнання в житлових районах. Люди, які проживають поруч з побудованою вишкою, будуть в безпеці, якщо: висота вишки нижче будівлі де вона розташована.
Творче завдання по створенню власного медіа продукту.
Щоб підвести остаточний підсумок вправи здобувачі освіти отримують завдання зробити «Пам’ятку розумного споживача мобільного зв’язку» в якій будуть основні поради та рекомендації стосовно безпечного користування мобільними телефонами. «Пам’ятку» можна зробити у паперовому варіанті та розповсюдити серед своїх знайомих, зробивши для звіту фото фіксацію, а можна зняти відеоролик та поширити його у соціальних мережах (прозвітувати посиланням).
Використані джерела*:
ПІБ автора(ки) *: Полтавець Юлія Сергіївна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Ваша посада*: Старший викладач кафедри журналістики
Короткий опис вправи, анотація*:
Вправа розрахована на формування уміння аналізувати аудіовізуальний медіатвір (серіал «Спіймати Кайдаша») і зіставляти його з тим твором, інтерпретацією якого він є (повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»).
Мета вправи/заняття*:
| Педагогічна мета | |
| Цілі з літератури | Цілі з медіаграмотності |
| з’ясувати, у чому саме виявляється реалізм у творі «Кайдашева сім’я»,знати оцінку твору І. Франком,проаналізувати інтерпретацію твору в іншому виді мистецтва. | декодувати аудівізуальний твір;застосовувати ключові питання до аналізу кінотворів (Хто автор? За допомогою яких творчих засобів сконструйовано серіал? Для якої аудиторії? Які цінності транслює? Яка мета створення?);сформувати критичне ставлення до медіатворів. |
Індикатор досягнення цілей – заповнена порівняльна таблиця.
Формування компетентностей:
Підготовка до виконання вправи
Ця вправа з медіаграмотності передбачає попередню підготовку до уроку.
Учням необхідно подивитися першу серію серіалу «Спіймати Кайдаша» (доступний на TelePortal, YouTube-каналі телеканалу СТБ, а також з 29 березня 2023 р. на стримінговій платформі Netflix). Після перегляду ознайомитися зі статтею Андрія Кокотюхи «Кайдашева війна», опублікованої на Детектор медіа.
Учителю варто створити в електронному документі шаблон порівняльної таблиці, яку потрібно буде заповнити упродовж уроку; для наочності можна підготувати презентацію зі скриншотами сцен із серіалу, про які йтиме мова під час обговорення; мати онлайн-доступ до серії, щоб під час обговорення можна було відтворити деякі епізоди.
Необхідне обладнання/матеріали*:
Ноутбук, проєктор, інтернет.
Детальний опис вправи/уроку*:
Хід виконання вправи
Обговорення серіалу і його порівняння з літературним твором відбувається поетапно. Вправа містить 5 блоків питань. Перед переходом до кожного наступного блоку питань потрібно заповнити відповідну частину порівняльної таблиці.
| Запитання для декодування | Коментарі |
| Блок 1Авторство й створювачі медіатворуХто створив серіал «Спіймати Кайдаша»? Скільки людей створювало цей медіатвір? У чому полягала робота кожного з них?Як ви зрозуміли цю назву? Як її пояснюють творці?До якого виду кіномистецтва належить фільм? Який його жанр? | Починаємо розмову безпосередньо про творчу команду, яка працювала над твором, насамперед зазначаємо режисера і автора сценарію. Потім можна обговорити особливості знімального процесу, про кількість людей, залучених до створення серіалу, які перебувають поза кадром. Зазначаємо, що це ігровий (побудований на грі акторів, а не документальний чи анімаційний фільм), або ж художній серіал, за жанром – трагікомедія. |
| Блок 2Конструювання медіатворуЯким перший епізод серіалу, який зоровим образом він розпочинається?Чи збігається це з літературним твором?Які зорові образи вам запам’яталися? Чи було на них акцентовано увагу, наприклад, зняти великим планом?Що можна сказати про одяг героїв? А як щодо звуків? Які звуки ви запам’ятали, на які звернули увагу під час перегляду? Які пісні звучать у першій серії? З чим у вас асоціюються співи гостей?Чи були звуки природи? А техніки? Який настрій вони викликають? Чому, на вашу думку, уже навіть у першій серії так багато уваги приділено темі сексу? | Серіал розпочинається панорамним зображенням природи, що збігається з пейзажним описом літературного твору.Є зорові образи, на яких чітко акцентують увагу – знімають їх великим планом, затримують довше на них камеру (це й настінний календар, і подерте взуття Карпа і т.д.). Варто почути від учнів, які ж образи вони помітили, які запам’ятали.Різноманітними є й слухові образи. Це й скавуління собаки, й кування зозулі, і гудіння мотора машини, і церковні дзвони, і шаркання туфлями по подвір’ю тощо. З’ясуйте, який настрій вони навіюють учням.Було б добре, якби вчитель/ вчителька відтворювали б фрагменти серіалу, попередньо позначивши собі, на якій хвилині які слухові чи зорові образи містяться (наприклад, звуки під час розмов Карпа і Мотрі). |
| Блок 3Сприйняття медіатворуЧи повірили ви героям серіалу і серіалу взагалі? Чому він здався вам «справжнім» чи навпаки? Чи було щось у медіатворі вам близьке? Чи були самі в схожих обставинах? Чи, можливо, були свідком подібних до зображуваних у серіалі ситуацій? Якою є мова героїв? А чим досягається реалізм літературного твору? Чи збігаються деякі його засоби в обох творах?Хто є аудиторією цього серіалу? Чи сподобався він вам? Можливо, хто подивився його повністю? Зі скількох серій він складається? Який настрій після перегляду? Як оцінила громадськість, професійна спільнота цей серіал? А щодо «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького теж такі неоднозначні думки сучасників?Чому такі різні думки щодо серіалу? До чиєї позиції ви схиляєтеся?Чи свідчить така популярність серіалу серед глядачів про його якість? | Завдання цього етапу обговорення серіалу – показати, що одне й те ж медіаповідомлення сприймається усіма по-різному. Для одних суржик, що звучить з вуст героїв – це несмак і неповага до мови (мовляв, як можна таке транслювати по телебаченню), інші – захоплюються, настільки природно звучать герої, які вони справжні, бо саме так в народі і говорять (це і є стилістичною особливістю реалістичного твору). Вислуховуємо різні думки, поважаємо різні погляди, просимо в учнів аргументувати свої позиції. |
| Блок 4Цінності медіатворуДе відбувається дія твору? Коли? Хто герої серіалу? Чи відразу усіх головних героїв ми бачимо?Яку поведінку героїв зображено? Чи бачимо ми наслідки цих дій? Вони коротко- чи довгострокові? Як герої ставляться до релігії і церкви? Чи збігається це з літературним твором?Про які ідеї і цінності йдеться в творі? Чи бачимо вже в першій серії напругу між членами сім’ї? У чому вона виявляється?Чи бачимо ми тут стереотипи? Кого вони стосуються? | Аналізуємо ідейно-тематичне спрямування твору й те, які цінності він транслює. Обговорюючи дії і бездіяльність героїв, звертаємо увагу на те, як по-різному в часі виявляються їхні наслідки: одні виникають відразу або дуже швидко (як бійка клубі; як те, що на ранок сусідка прийшла Лавріна сватати на своїй дочці), інші тривають вже довго (тут згадуємо, як Омелько пояснив своє пияцтво синові під час відвертої розмови з ним, а також гору, через яку вже зламано купу транспорту, а Омелько її сварить, як і батько його її сварив). Акцентуємо увагу на гендерних стереотипах. |
| Блок 5Мета створення і поширення медіатворуДе саме (на якому медіасервісі) ви дивилися серіал? Хто був зацікавлений у його створенні, хто спонсорував? Хто його поширює?Чому для СТБ як поширювача серіалу так важливо привернути увагу до цього фільму? Яка і для кого користь від цього медіапродукту? | Учням варто зрозуміти, що усі медіатвори створюються заради прибутку (або впливу). Телеканали живуть переважно за рахунок рекламодавців. Рекламодавці й спонсори зацікавлені представляти свій продукт великій аудиторії, тож завдання телеканалу привабити її, зробити лояльною до свого медіабренду. |
| Чи відомі вам інші сучасні інтерпретації «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького? | Питання наостанок, щоб показати, що сучасні інтерпретації твору Івана Нечуя-Левицького є і в інших видах мистецтва (театральне – лялькова вистава для дорослих, трагікомедія Ігоря Федірка «Кайдашева сім’я» (2018), вистава Максима Голенка «Кайдаші 2.0» (2019); літературне, образотворче мистецтво – див. Додаток 1 – ілюстрації в стилі колажу, літературна інтерпретація у стилі мешап). |
Очікувані результати*:
Результат виконання вправи
Підсумовуємо обговорення, фіксуючи відповідні тези в порівняльній таблиці.
| «Кайдашева сім’я» | «Спіймати Кайдаша» |
| Авторство | |
| Іван Нечуй-Левицький | режисер Олександр Тименко, авторка сценарію та виконавча продюсерка (шоуранерка) – Наталка Ворожбит. До творчої команди належать також: оператор-постановник – Анатолій Сахно, художник-постановник – Вадим Шинкарьов, продюсери Людмила Семчук, Дмитро Кіцай, Володимир Бородянський, виконавчий продюсер – Єгор Малихін. |
| Рід / вид мистецтва, жанр | |
| епічний твір,соціально-побутова повість | ігровий фільм, кіносеріал,трагікомедія |
| Оцінка твору, популярність твору | |
| позитивна «Кайдашева сім’я» з погляду «на високо-артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства» (І. Франко). «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору…, як «Кайдашева сім’я» Нечуя» (М. Рильський). «Кайдашева сім’я» — це модель всієї України. Автор блискуче розкрив деякі непривабливі риси нашої національної вдачі, які існують поза часом. Україна XXI ст. залишається схожою на «Кайдашеву сім’ю» (В. Панченко). | неоднозначна до прикладу, телеведучий Анатолій Єрема, журналістка Яніна Соколова оцінюють високо, а мовознавець Юрій Шевчук називає мотлохом. Лише за перший місяць на екранах його подивилося 10,5 млн глядачів, повідомляє «День». Сумарна кількість переглядів усіх 12 серій на Youtube сягає понад 32,7 млн переглядів. |
| Композиція | |
| 9 частин | 12 серій |
| Час дії у творі | |
| з 1878 р. | 2005 – 2014 рр. |
| Місце дії | |
| село Семигори, недалеко від Богуслава | село Семигори, недалеко від Богуслава |
| Головні герої | |
| Сім’я Кайдашів | Сім’я Кайдашів |
| Стиль | |
| реалізм | реалізм |
| Канал поширення | |
| уперше надруковано 1879 р. у львівському журналі «Правда», того ж року вийшла окремим виданням.Сучасні видання створені у видавництвах «Основи», «Фоліо», «Навчальна книга – Богдан», «Центр навчальної літератури», «Клуб Сімейного Дозвілля» та ін. | прем’єра відбулася на каналі СТБ 24 лютого 2020 року Доступний на нелінійному аудіовізуальному медіа-сервісі TelePortal, YouTube-каналі телеканалу СТБ, стримінговій платформі Netflix |
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Учні / учениці продовжують такі речення:
Використані джерела*:
ДОДАТОК 1
Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я / ілюстрації Валерії Ляшенко. – К. : Основи, 2015 . – 176 с.
Декань О. Кайдашева сім’я проти зомбі. – К. : ТУТ, 2021. – 144 с.
ПІБ автора(ки): Гребеніченко Юлія Михайлівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте: Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»
Ваша посада: методист відділу моніторингу якості освіти, викладач кафедри природничо-математичної освіти і технологій
Мета вправи/заняття: розвиток навичок критичного мислення, відокремлення фактів від суджень, упереджень, розпізнавання фейків та стереотипів, формування інформаційного імунітету до можливих негативних впливів соціального та медіа оточення.
Короткий опис вправи, анотація: вправа «Медіабатл», орієнтована на учнів 9 класу в межах вивчення Розділу «Глобальні проблеми людства» теми «Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ століття» предмета «Географія». Вправа передбачає поділ учнів на дві команди, які одночасно проходять завдання у сервісі Wordwall та знімають рекламний ролик про одну з цілей сталого розвитку й презентують на загал.
Час необхідний на виконання вправи: 15 хв.
Застосування вправи: на уроці в частині узагальнення вивченого матеріалу.
Необхідне обладнання/матеріали: гаджети, доступ до мережі «Інтернет».
Форма/метод роботи: робота в командах, ігрова навчальна діяльність.
Детальний опис вправи: педагог пропонує учням пройти медіабатл за 8 хвилин, виконавши завдання, що зазначені на кожній з 17-ти карток. Учні діляться на дві команди для проходження завдань батлу у сервісі Wordwall за лінком: https://wordwall.net/uk/resource/53379871 та знімають рекламу однієї з цілей сталого розвитку до 1 хвилини, презентуючи на загал (критерії: фактаж, оригінальність, достовірність інформації, командна робота).
Очікувані результати:» учні вчаться аналізувати отриману інформацію, здійснювати її пошук в мережі інтернет, критично мислити, відрізняти факти від суджень, розпізнавати фейки, стереотипи.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: педагог запитує в учнів «За якими ознаками ви виявляли судження/факти/фейки?», «Які труднощі виникали під час виконання завдання батлу?», «З чого ви починали створення реклами?».
Використані джерела:
Інформаційні ресурси мережі Інтернет
Автор: Білоус Людмила Миколаївна
Місце роботи: Мелітопольська гімназія № 6 Мелітопольської міської ради Запорізької області
Посада: вчителька історії
Короткий опис вправи, анотація*: Україна у війні. Чітко прослідковуються історичні паралелі між знищенням євреїв гітлерівськими нацистами та воєнними діями, що відбуваються зараз на території України. Тема, пов’язана з Голокостом, в умовах воєнного стану актуальна як ніколи, оскільки зараз твориться наша історія і від сьогодні залежить наше завтра і саме зараз ми повинні не забувати і наше минуле. Вправу бажано проводити з учнями, які знайомі з темою Голокост, з поняттям табору смерті. Вона зможе розширити знання та уявлення учнів про табір смерті Аушвіц-Біркенау на прикладі доль конкретних людей, чиї фотографії зберіг «Альбом Аушвіц».
Мета вправи/заняття*:
Час, необхідний на виконання вправи: 35-45 хв.
Застосування вправи: на уроці історії під час вивчення теми «Друга світова війна» або як позакласне заняття
Необхідне обладнання/матеріали*: мультимедійна дошка, друковані матеріали для роботи в групах
Детальний опис вправи/уроку*: вправа за покликанням https://cutt.ly/L4Kdpq3
Очікувані результати*:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Учитель: “Сьогодні ви побачили, на жаль, важкі сцени, але це реальний світ і реальний людський досвід.
1. У чому цінність “Альбома Аушвіц”? Для істориків? Для тих, хто проводив розслідування злочинів нацистів у роки Другої світової війни? Для тих, хто пережив Катастрофу? Для всього людства?
2. Про що може свідчити твердження “Між тим, що видно на фото з “Альбому”, і подальшим знищенням зображених на них людей, пролягає прірва”?
3. Чи можна поглянути на сьогоднішню ситуацію в Україні через призму Голокосту? Чи потрібно?
Учитель: Потрібно! Щоби виробити адекватні алгоритми життя в найближчій перспективі зі страшним онтологічним ворогом - російським фашизмом. І не лише для цього. На думку Софії Андрухович, української письменниці, «війна Росії проти України і горе, яке вона приносить, дозволяють українцям краще усвідомити трагедію Голокосту. Власне горе дає нам можливість виплакати всі попередні біди нашої історії»
4. Які почуття та емоції ви переживали на уроці?
5. Наскільки важлива пам'ять жертв Голокосту саме в часи російської війни проти України?
Учитель: “І пам'ятайте: незалежно від того, якої національності людина, вона має право жити. Бо життя - найвища цінність”.
Використані джерела*:
Детальний опис вправи з додатками https://docs.google.com/document/d/1upt0HX_3fVu4MQEMIk0bbPZeANGZRjNd48W-K-CKZpQ/edit?usp=sharing
ЗАВДАННЯ.
Учні та учениці класу попередньо об'єднуються у три групи. Кожна група отримує по два візуальні джерела часів Другої світової війни. Перша група - карикатури, друга група - облігації займу, третя група плакати (Додатки 2-4) та аркуш із завданням до документів (Додаток 1). Одне джерело створене на замовлення радянської влади інше представниками українського національно-визвольного руху. Завдання до документів - проаналізувати візуальні джерела, давши відповіді на питання:
Оголосіть завдання на загал і запропонуйте групам обговорити відповіді та зафіксувати їх на папері. Надайте час на виконання - 7-10 хвилин. Запросіть групи представити результати на загал. Поставте питання всім групам:
Які висновки щодо впливу наданих документів на населення можна зробити? Візуальні джерела створені на замовлення радянської влади мають маніпулятивний характер
ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ. Повідомте учням, що під час вивчення теми “Україна в роки Другої світової війни” розглянемо як ворогуючі сторони використовували прийоми пропаганди у контропропаганди. СРСР в 20-30-ті роки ХХ століття активно використовував пропагандистські технології. А під час Другої світової війни вони набули ще більшого розмаху. Потрібно було мобілізувати населення та збройні сили для ведення важкої війни, а також впливати на сили та населення, які вороже ставилися до радянської влади. У хід йшли візуальні документи, аудіо та відеотрансляції. Ми розглянемо як радянська влада вела пропаганду взагалі і зокрема проти українського національно-визвольного руху. В таких умовах учасники українського руху Опору повинні були організувати контрпропаганду. Національної української держави не існувало, проте було достатньо боєздатне військо — Українська повстанська армія. Вона воювала на кілька фронтів, насамперед проти більшовицької росії та ще проти нацистської Німеччини. Однак не обмежувалася лише збройним протистоянням, а вела й контрпропагандистську діяльність. У підпільних умовах керівники УПА налагодили потужну видавничу мережу і поширювали ідеї визвольної боротьби. Найбільшої популярності набули листівки-карикатури про більшовицьку брехню про рівність і братерство. А сам СРСР зображався як тюрма народів, причому не лише українського. [4]
ПІДСУМУЙТЕ.
Український національно-визвольний рух у роки Другої світової війни не міг блокувати радянську пропаганду. Тому представники українського руху Опору вели контрпропагандистську роботу. Радянська пропаганда викликала емоційну реакцію. І переважно це були негативні емоції, дегуманізація ворога. Пропагандистські документи українського національно визвольного руху спонукають людину аналізувати і думати над інформацією, мають в своїй основі ціннісну складову.
