ПІБ автора(ки) *: Парандій Леся Петрівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Нововелідницький ліцей Словечанської Сільської ради

Ваша посада*: вчителька математики та інформатики

Короткий опис вправи, анотація*:  Вправа створена для учнів 9 - 10 класів на основі справжніх ситуацій, які дуже часто зустрічаються в усіх соціальних мережах.  Може бути використана вчителями на уроках інформатики та класними керівниками при проведенні виховних годин. Час для виконання -  20 хв. Робота в групах. Клас ділиться на 3 групи. Кожна група від вчителя отримує повідомлення в classroom або у конверті (За бажанням та можливістю учнів можна подати інформацію за допомогою QR-коду). Учням необхідно проаналізувати отриману інформацію на достовірність, виявити загрози, які можуть містити ці повідомлення, та розказати про способи попередження загроз.

Мета вправи/заняття*: поглибити знання учнів про безпеку роботи в Інтернеті, навчити оцінювати достовірність інформації в соціальних мережах.

Необхідне обладнання/матеріали*: Смартфони для отримання повідомлень, або конверти із повідомленнями для кожної групи. 

Детальний опис вправи/уроку*: 

Вчитель надсилає учням у classroom або роздає конверти із завданнями учням, попередньо поділивши клас на три групи. Учні протягом 5 - 7 хвилин аналізують ситуацію, а потім по-черзі розказують про свою ситуацію. Чи є правдивою інформація чи несе загрозу?

Ситуація 1.  Телеграм-канал «Файний Тернопіль» інформує про те, що мобільні оператори створили спеціальний додаток, за допомогою якого можна налаштувати інтернет, який працюватиме постійно, навіть при відсутності електроенергії. 

«Через відключення світла та погіршення інтернету оператори мобільного зв’язку нарешті зробили додаток, через який можна налаштувати постійний 4 g інтернет – Foruyou.App4G.  Також в інструкції вказано, як отримати безкоштовне поповнення тарифу на суму 300 грн.»

Допис містить активне гіперпосилання на скачування додатку та інструкцію з отримання коштів, проте це посилання перенаправляє не на відповідну інформацію, а на новинний Телеграм-канал, на який потрібно підписатися, щоб дізнатися деталі.

Це правда чи ні? Чи є тут якась загроза?

Насправді ніяких мобільних додатків для безперебійного користуванням інтернетом ніхто не створював.  Це можна перевірити на сайтах найбільших операторів – Київстар, Vodafone, lifecell. Так само, як і у магазинах мобільних  додатків для телефонів з Android та IOS.

Подібними  постами про «безкоштовні» послуги  Телеграм-канали лише збільшують кількість охоплення та переглядів виключно у власних інтересах.

Ситуація 2. Вам хтось із ваших знайомих надіслав повідомлення у фейсбук. Нова пошта проводить виплату державних субсидій. Щоб отримати 4000 грн. перейдіть за посиланням. Під постом про розіграш дуже багато позитивних відгуків і жодного негативного. 

Перейшовши за посиланням ви попадаєте на псевдо сайт Нової пошти де повинні пройти простий тест для активації. Вам дають 3 спроби відкрити пакунок в якому може попастись приз. Відкривши третій пакунок вже є переможцем і вам лише потрібно переслати повідомлення з розіграшем декільком друзям або загальнодоступним групам для того, щоб отримати СВОЇ виграні кошти. Після того як ви  поширите їхнє повідомлення поміж своїх друзів, у вас попросять залишити свої особисті дані. Номер телефона, адресу, номер банківської карти та тому подібне. Що ви будете робити у цій ситуації?

Тут ми можемо побачити вид шахрайства, що називається фішинг.

ФІШИНГ –  (англ. phishing – риболовля) — вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів. Шахраї намагаються змусити користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані – наприклад, надсилаючи електронні листи з пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на сайт.

Ситуація 3. Ви у Instagram отримали у ПП лист. Привіт! Мене звати Кетрін, мені 16 років. Я народилась і проживаю у США, але мої батьки з України. Вони ще до мого народження проживали на Львівщині. Я бачу що ми з тобою приблизно одного віку. Давай будемо дружити! Я так хочу допомогти комусь у такий тяжкий час для України.

Чи може проста переписка нести якусь загрозу?

Спілкування з незнайомцями в Інтернеті може завжди нести небезпеку, тому краще спілкуватися зі знайомими у реальному житті людьми. Також можна закрити від незнайомців свою сторінку у соціальних мережах та список друзів. Перевіряйте все, що надсилаєте знайомим та незнайомим людям, все, що публікуєте в Інтернеті, за допомогою Тесту Білборда: «Чи готовий(а) я побачити цю інформацію/фото на білборді або стінах біля входу в мою школу?»

У випадку Інтернет-погроз слід припинити листування, не надсилати фото чи гроші і тим більше не зустрічатися зі злочинцем у реальному житті, зробити скрін всього листування, звернутися до довіреного дорослого (рідних, вчителя, шкільного психолога або соціального педагога у школі) та звернутися разом у поліцію.

Якщо потрібна допомога, але важко розповісти дорослим, то звернутися на дитячу гарячу лінію 116 111, яка працює за таким графіком пн-пт, 12:00 – 16:00.

Якщо дізналися, що ваші приватні зображення хтось поширює в Інтернеті, потрібно негайно зробити скрін тих сторінок, де розміщені світлини. Потім потрібно звернутися до дорослого, якому ви довіряєте, це може бути старший брат/ сестра, батьки, вчитель, психолог в закладі освіти або будь-яка інша доросла людина. Звернутися разом до служби підтримки відповідної соціальної мережі з проханням видалити ці матеріали. Зв’язатися з батьками дитини, яка розповсюджує ці зображення, із проханням зупинити поширення фото та видалити їх зі всіх пристроїв.

Очікувані результати*: 

 Учні оцінюють правдивість інформації в контексті розв’язання життєвої ситуації;

критично оцінюють інформацію, отриману з різних джерел; 

розпізнають небезпечні ситуації під час спілкування у соціальних мережах;

наводять аргументи щодо надійності джерел і достовірності інформації в медіа текстах.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Учні ланцюжком називають основні загрози, які чатують на користувачів Інтернету:

загроза зараження комп'ютерними вірусами;

можливість розголошення приватної інформаці;

велика кількість неперевіреної та неправдивої інформації;

використання різноманітних схем шахрайства;

велика ймовірність зустрітись зі сценами насильства, порнографією, жорстокістю.

Обов’язково всяку сумнівну інформацію потрібно перевірити на достовірність на офіційних сайтах організацій, від імені яких поширюється інформація.

Використані джерела*: 

1. Специфіка розробки дидактичних матеріалів для формування медіаграмотності школярів. Інтернет ресурс. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/9011
2. Інтернет ресурс. https://stop-sexting.in.ua/category/pr/
3. Шахрайство в мережі: Локачинщиною шириться фейковий розіграш нібито від Нової пошти. https://lokachi.rayon.in.ua/news/532564-shakhraystvo-v-merezhi-lokachinshchinoyu-shiritsya-feykoviy-rozigrash-nibito-vid-novoi-poshti.
4. https://hronika.com.ua/novyny/fejk-pro-bezperebijnyj-internet-i-bezkoshtovne-popovnennya-rahunku/

Фейк про безперебійний інтернет і безкоштовне поповнення рахунку

ПІБ автора(ки) *: Таранич Олена Вікторівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Березотіцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області

Ваша посада*: вчитель історії

Короткий опис вправи, анотація*: Мудборд – один з інструментів, який використовують у своїй роботі графічні дизайнери, фотографи, архітектори, організатори свят, письменники, психологи, арттерапевти тощо. Мудборд (від англ. mood board – дошка настрою) – добірка світлин, ілюстрацій, листівок, кольорів, слів, шрифтів, текстур, цитат, висловів, що пов’язані між собою спільною концепцією. Застосування цього інструменту допомагає дітям візуалізувати ідеї та враження, сприяє творчому та креативному мисленню, розвиває навички командної роботи. Використання дошки настрою або дошки візуалізації на уроках історії дозволить проводити узагальнення та систематизацію знань з показовою наочністю або стане у нагоді під час створення проєктів чи як формат фіксації ідей в ході брейнстормінгу.

Мета вправи/заняття*: навчитися узагальнювати та конкретизувати засвоєні знання з вивченої теми; вдосконалити вміння працювати в команді; формувати інформаційну та медійну грамотність на уроці історії; вдосконалити вміння працювати з великим обсягом інформації.

Необхідне обладнання/матеріали*: мультимедійний проектор та комп’ютер або інтерактивна дошка.

Детальний опис вправи/уроку*: 

Застосування вправи «Історичний мудборд» на уроці узагальнення знань з теми: «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)»

На початку уроку узагальнення учням на екрані представлено дошку візуалізації, складові частини якої об’єднані спільною ідеєю, кольоровою гаммою та доцільною наочністю, що дозволяє визначити тему уроку ‒ Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.).

            Алгоритм роботи з мудбордом:

1. Попросіть учнів дати відповіді на запитання:
2. Яка ідея об'єднує всі зображення? 
3. Чому мудборд створено саме в такій кольоровій гаммі?
4. Уважно розглянувши мудборд, учні визначають складові частини візуальної дошки в логічній та хронологічній послідовностях. До кожного елементу мудборду є завдання, яке дозволяє здійснювати послідовний перехід від одного компоненту до іншого. Під час роботи з мудбордом можна використовувати як індивідуальний так і груповий метод роботи. Спершу діти повинні визначити домінанту – ключовий об'єкт, до якого будуть добиратися деталі.

Складові частини мудборду:

1. перший елемент ‒ домінант ‒ надпис «Рік великого перелому».

Завдання: аргументуйте свій вибір домінанти, та дайте пояснення цитаті.

Прогнозована відповідь: «Рік великого перелому» ‒ це назва статті Й. Сталіна, яка вийшла друком 7 листопада 1929 р. у газеті «Правда». Сам термін характеризує три напрямки радянської модернізації: форсовану індустріалізацію, примусову колективізацію та «культурну революцію». 

Після того, як буде пояснена використана термінологія, учні починають добирати деталі до домінанти, використовуючи при цьому хронологічну послідовність.

• другим елементом мудборду є  політичний плакат «Перша п’ятирічка» з гаслом «П’ятирічка – за чотири роки!».

Завдання для роботи з плакатом. Дати відповіді на запитання:

• З якою метою був створений плакат?
• Що таке п’ятирічка?
• Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської влади? 
• Чи виникло б таке саме гасло у США?

Аналізуючи попередні відповіді ставимо перехідне запитання ‒ чим відзначилася перша пятирічка?

Прогнозована відповідь: на фоні світової економічної кризи СРСР прагнув створити ілюзію успіху, розпочавши масове будівництво промислових об’єктів у руслі першої п’ятирічки. Така надіндустріалізація не підкріплювалася реальними можливостями. Окремі галузі економіки розвивалися з випередженням, інші відставали. Унаслідок цього на новобудовах не вистачало коштів, кваліфікованих кадрів, устаткування. Проблему вирішили, завдяки тому що зосередили увагу країни на будівництві заводів-гігантів. Одним з таких став Криворізький металургійний завод. 

• третій елементом мудборду ‒ фотографія, яка ілюструє будівництво домни на Криворіжсталі.

Прискорений розвиток промисловості виявив три проблеми: нестача коштів, сировини і робочих рук.

Завдання: визначте і перерахуйте основні джерела фінансування форсованої індустріалізації? 

Учні дають відповідь, визначаючи із попереднього переліку головне ‒  «перекачування» коштів із села в місто. Брак коштів за відсутності зовнішніх джерел (кредитів, технологій) можна було вирішити лише за допомогою селянства, що становило більшість населення. Однак селянин-власник був незручною і небажаною фігурою для партійно-державного апарату. Маючи певний мінімум засобів виробництва, він мало залежав від державних структур. Сталінський план колективізації ‒ це не лише зручний засіб забезпечити населення міст та армії продовольством, а промисловість ‒ сировиною і робочою силою, але й шлях до повного одержавлення економіки.

• четвертий елемент мудборду – пропагандиський плакат «Чом же ти ще й досі не в колгоспі?».

Завдання для роботи з плакатом: виявити ознаки пропаганди в творі образотворчого мистецтва, давши відповіді на запитання:

• з якою метою та для якого кола аудиторії партійно-державне керівництво УСРР наприкінці 1920-х рр. розповсюджувало зображений плакат?
• на що вказують образи-маркери?
• які художні засоби для пропаганди колективізації використав автор?
• наскільки дієвим був плакат?
• які думки та почуття він викликає у вас зараз?

Для того щоб перейти до розгляду наступної світлини, формулюємо питання: які наслідки мала кампанія насильницької колективізації? Очікувано, що учні головним наслідком називають Голодомор 1932-1933 рр. 

• п’ятий елемент дошки візуалізації ‒ фотознімок скульптури «Гірка пам’ять дитинства» з Меморіального комплексу пам'яті жерт Голодомору в Україні.

Завдання 1: виходячи з назви та композиції скульптури – визначте символічне значення постаменту.

Прогнозована відповідь: дана скульптура є  символом пам'яті про дітей, убитих голодом під час геноциду української нації у 1932-1933 роках, а також тих, хто вижив, але не мав дитинства. Дівчинка тримає в руках 5 колосків, які нагадують про злочинну постанову від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», названу в народі «Закон про п'ять колосків».

Завдання 2: дати аргументовані відповіді на проблемне запитання – чому невинний намір більшовиків працювати у колективі перетворився на одну з найтрагічніших сторінок в історії українського народу?

За тоталітарного режиму важливим елементом контролю над суспільством є страх. Його досягали поширенням масового терору проти явних і уявних противників сталінського режиму. Найефективніша опозиція проти діяльності комуністичної влади була з боку української інтелігенції. Втрати в літературі й мистецтві України 1930-х рр. були настільки масштабними, що письменники української діаспори назвали цей період добою «розстріляного відродження».

• шостий елемент мудборду – зображення плеяди представників «розстріляного відродження».

Завдання: назвати досягнення представників літературно-мистецького покоління, яке знищив тоталітарний сталінський режим. 

• сьомий елемент мудборду ‒ політична карикатура «Трубка Сталіна» (автор Дені В. 1930 р.)

Головне завдання для роботи з карикатурою – це її правильна інтерпретація. 

Алгоритм інтерпретації політичної карикатури:

1. Чи впізнаєте ви персонажів, зображених на карикатурі? Назвіть їх та вкажіть, яке місце вони посідали у суспільстві?
2. Якій події присвячено карикатуру? 
3. Що ви знаєте про події та осіб, зображених на карикатурі?
4. Вкажіть засоби та символи, які використав художник задля досягнення потрібного ефекту. Чи вдалося йому це зробити?
5. Яке ставлення художника до змісту карикатури: позитивне чи негативне? Чому ви так вирішили?
6. Чи погоджуєтесь ви з позицією художника?  Чому?
7. Чи маєте ви власну інтерпретацію події, якої стосується карикатура?

Підводячи підсумки, варто наголосити, що заходи сталінського терору не змогли зламати силу духу українського народу та знищити нашу українську ідентичність.

Примітка: вправу «Історичний мудборд» можна використовувати при створення проєктів з історії на різну тематику або для творчої роботи під час виконання домашнього завдання.

Очікувані результати*: 1) встановити причинно-наслідкові зв’язки та побачити загальну картину історичниx подій; 2) характеризувати та критично ставитися до візуальних джерел; 3) висловлювати власне ставлення до подій, що вивчають; 4) давати оцінку політичним діячам тієї доби.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Після закінчення вправи «Історичний мудборд» запропонуйте дітям створити хмару «тегів», які необхідно доповнити. Наприклад, на інтерактивній дошці можна вивести слайд, де вказані варіанти:

• сьогодні я дізнався…
• було важко…
• я зрозумів, що…
• я навчився…
• я зміг…
• було цікаво дізнатися, що…
• мене здивувало…
• мені захотілося… і т. д.

Кожен учень вибирає по 1-2 речення і закінчує. Проводити таку рефлексію можна усно, а можна і письмово (на листочках або прямо в зошити).

Використані джерела*: 

1. Безкоштовний онлайн інструмент для графічного дизайну CANVA - https://www.canva.com

2. Платформа Освіта Нова https://osvitanova.com.ua/posts/5602-mudbord-abo-doshka-vizualizatsii-iak-vykorystovuvaty-u-navchanni?fbclid=IwAR2WSCxU2iXXAIFKSOfQdQAFt6i9eVOd_GJRY3JHSJhs9868vnn3zkSA-qk

3. Історія України (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. ‒ Харків: Вид-во «Ранок», 2018. ‒ 240 с.: іл.

ПІБ автора(ки) *:  Сітькова Ірина Миколаївна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Ліцей “Гроно” Львівської міської ради

Ваша посада*: учитель української мови та літератури

Короткий опис вправи, анотація*: Колекція вправ “Детектор брехні” розроблена за біографією Лесі Українки та її драмою-феєрією “Лісова пісня”. Назва добірки відображає сутність завдань - навчити дітей критично ставитися до будь-якої інформації, перевіряти її, добираючи надійні джерела.

Вправа 1 “Перевіряємо ШІ” дозволить сформувати правильне ставлення до штучного інтелекту, зокрема до відомостей із чату GPT.

Вправа 2 “Зброя проти маніпуляцій” сприятиме формуванню вміння розпізнавати маніпуляції, і не лише в медіа.

Вправа 3 - мініпроєкт “Чи сказала б Леся Українка “так”?”, метою якого є допомогти усвідомити, що медіапродукт, створений на основі художнього чи будь-якого іншого твору, може істотно відрізнятися від першоджерела; навчити створювати медіаповідомлення з дотриманням балансу фактів і суджень.

Вправи призначені для використання в межах кількох уроків. Стануть у пригоді вчителям, які працюють як очно, так і онлайн.

Мета вправи/заняття*: допомогти усвідомити, що ШІ не може бути джерелом інформації чи джерелом її верифікації; його функція “...писати правдоподібні речення, а не обов’язково правдиві”; навчити розпізнавати маніпуляції; сприяти усвідомленню, що медіапродукт, створений на основі художнього чи будь-якого іншого твору, може істотно відрізнятися від першоджерела; навчити створювати медіаповідомлення з дотриманням балансу фактів і суджень.

Необхідне обладнання/матеріали*: комп’ютер/ноутбук, проєктор, пристрій для виведення звуку; телефони чи планшети з доступом до інтернету; зошити, ручки, підручник за чинною програмою будь-кого з авторів.

Детальний опис вправи/уроку*: 

Комплекс вправ “Детектор брехні”

Вправа “Перевіряємо ШІ”

Мета: допомогти усвідомити, що ШІ не може бути джерелом інформації чи джерелом її верифікації; його функція “...писати правдоподібні речення, а не обов’язково правдиві”.

Очне навчання*	Дистанційне навчання
Крок 1. (2 хв.) Запропонуйте учням і ученицям відповідь чата GPT (див. додаток) на питання, хто така Леся Українка (роздайте друковані матеріали чи виведіть текст на екран). Крок 2. (15 хв.) Одній частині класу дайте завдання зіставити відповідь ШІ з матеріалами підручника. Другій частині - перевірити правдивість написаного, скориставшись інтернет-пошуком. Результати мають бути занотовані до таблиці: 1 стовпчик - правдива інформація; 2 - неправдива інформація.  Крок 3. (10 хв.) Попросіть прокоментувати результати: як обирали інтернет-джерела для перевірки інформації?, чи можна довіряти відповідям чату GPT й чому? *Можна дати описану вище роботу як домашнє завдання в групах (див. спосіб організаціїї в стовпці праворуч), а в класі обговорити отримані результати.	Крок 1. (2 хв.) Об’єднайте учнів у групи. Дайте кожній із них покликання на джемборд, де розміщена відповідь чата GPT на питання, хто така Леся Українка. Крок 2. (15 хв.) Попросіть одну групу учнів зіставити відповідь ШІ з матеріалами підручника. Решту - перевірити її, дібравши інтернет-джерела самостійно.  Результати мають бути занотовані до таблиці на джемборді**: 1 стовпчик - правдива інформація; 2 - неправдива інформація. Крок 3. (10 хв.) Попросіть представників кожної з груп презентувати результати: як обирали інтернет-джерела для перевірки інформації?, чи можна довіряти відповідям чату GPT й чому? **Кожна група на джемборді має свій фрейм, де учасники працюють командно.
Узагальнення. (15 хв.) Нагадайте 10-класникам/цям про правило трьох джерел для перевірки інформації на достовірність. Запропонуйте учням і ученицям ознайомитися зі статтею “Here's how to work around ChatGPT's inaccuracies”. Проведіть мозковий штурм “Як доречно використовувати можливості чату GPT?”

Вправа “Зброя проти маніпуляцій”

Мета: навчити розпізнавати маніпуляції.

Очне навчання	Дистанційне навчання
Ключове питання: чому Лукаш не міг “своїм життям до себе дорівнятись”?
1. Підготовчий етап. Учні вдома мають попрацювати з текстом “Лісової пісні” Лесі Українки: виписати цитати до образу Лукаша й на спільній дошці розподілити їх за двома групами: 1 - Мавка про Лукаша; 2 - мати про Лукаша.
2. Займи позицію (10 хв): вплив чиїх слів - Мавчиних чи материних - виявився сильнішим? Чому? Аналіз материних слів, адресованих Лукашеві (10 хв). Орієнтовний перелік питань: які почуття викликають материні слова в героя твору? (Орієнтовна відповідь: провину, сором)чи враховує мати інтереси самого Лукаша? яку мету жінка переслідує?  (Орієнтовна відповідь: матір не цікавить те, що відчуває Лукаш: вона хоче мати гарантовано спокійну й забезпечену старість.)чи міг Лукаш у такому середовищі “своїм життям до себе дорівнятись”? (Орієнтовна відповідь: не міг, бо чинився систематичний вплив на його свідомість.)коли йому таки вдалося це зробити й чому? (Орієнтовна відповідь: після того як побував вовкулакою: парубок мав час переосмислити все скоєне, оцінити свій вибір. Тому він залишається в лісі, тоді як мати з Килиною йдуть зимувати до села).       Підсумок. (10 хв) Створення контрольного списку для виявлення маніпуляції (орієнтовний варіант):За вашими діями/словами уважно стежать.Здійснюють тиск на ваші слабкі сторони.Вас змушують почуватися винним.Вдають із себе жертву.Вас кваплять.Після спілкування у вас погіршується настрій.	2. Займи позицію (10 хв): вплив чиїх слів - Мавчиних чи материних - виявився сильнішим? Чому? На джемборді учні розташовують стікери зі своїм прізвищем на відповідному полі - Мавчині слова або материні слова. Після цього вчитель/ка об’єднує їх у групи й переводить до віртуальних кімнат, щоб учні/ці спільно пояснили свою думку (3 хв) й презентували її на загал. Аналіз материних слів, адресованих Лукашеві (орієнтовний перелік питань див. у стовпці ліворуч)  (10 хв) Для проведення цього етапу, з метою візуалізації, можна скористатися сервісом Mentimeter (формати слайдів: створення хмари слів, голосування) з подальшим обговоренням. Підсумок. (10 хв) Створення контрольного списку для виявлення маніпуляції (зразок списку див. у стовпці ліворуч). Варіанти проведення:учні по черзі розміщують стикери на слайді джемборду й коментують написане;учні у віртуальних кімнатах, працюючи в групах, створюють контрольний список на окремому слайді джемборду (5-7 хв.), після чого презентують напрацьоване на загал.
Медіапрактикум. (10 хв) Відкрийте на телефоні гугл-новини й ознайомтеся з пропонованими заголовками статей в інтернет-медіа. Запишіть ті, які містять ознаки маніпуляції. Перейдіть на сторінку новини й ознайомтеся з інформацією. Чи підтвердилися ваші припущення щодо маніпуляції? Якщо так, то кому вигідно скеровувати вашу думку?

Мініпроєкт “Чи сказала б Леся Українка “так”?”

Мета: допомогти усвідомити, що медіапродукт, створений на основі художнього чи будь-якого іншого твору, може істотно відрізнятися від першоджерела; навчити створювати медіаповідомлення з дотриманням балансу фактів і суджень.

1. Підготовча робота.
2. Учитель/ка пропонує 10-класника/цям ознайомитися зі сценічною історією драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” й ставить питання: чи погодилася б Леся Українка на екранізацію драми-феєрії, якби була нашою сучасницею?*
   

*Методичний коментар. Учитель/ка може організувати мінідискусію або обрати метод “Займи позицію”, залежно від наявного часу й рівня навчености учнів.

• Перегляд* анімаційного фільму “Мавка. Лісова пісня”

*Методичний коментар. Якщо в учителя/льки немає можливости напередодні організувати перегляд фільму в кінотеатрі, то можна запропонувати перегляд тизера прямо під час уроку. Такий варіант роботи є особливо актуальним для шкіл, які працюють онлайн.

2. Спостереження. Аналіз творів різних видів мистецтва

Після перегляду учні заповнюють т-таблицю, на матеріалах якої створюватимуть медіатекст.

Орієнтовний зразок т-таблиці

Чинники	Леся Українка. “Лісова пісня”	Олександра Рубан, Олег Маламуж. “Мавка. Лісова пісня”
Головні герої твору
Центральна проблема
Костюми головних дійових осіб -  Мавки, Лукаша, Килини
Спосіб життя головних дійових осіб
Відповідність реалій епосі, під час якої відбувається дія у творі
Ідея твору

3. Продукування медіатексту в одному з форматів (на вибір учня): допис у соцмережі, подкаст або відео.

Учні, проаналізувавши результати спостережень, продукують медіатекст, даючи відповідь на питання, чи дала б Леся Українка згоду, аби режисери Олександра Рубан, Олег Маламуж зняли анімаційний фільм за її твором. 

Завдання 10-класників/ць - аргументовано пояснити свою думку.

4. Розміщення роботи на спільній Padlet-дошці. Взаємооцінювання

Створені роботи або покликання на них учні/ці розміщують на спільній дошці, яку вчитель/ка налаштовує, даючи 10-класникам/цям дозвіл на коментування й націлюючи на відстеження балансу між фактами й судженнями в медіатексті.

5. Рефлексія

• Учитель з учнями/цями визначає найкращу роботу, відповідно до кількости уподобайок на спільній дошці, визначають сильні сторони тексту-переможця.
• Учитель пропонує ознайомитися з думками критиків щодо анімаційного фільму, висловити думку щодо професійних оцінок.
• Зробити висновок: чи може перегляд відео замінити читання твору?, чи варто дозволяти використовувати назву оригіналу для його інтерпретації?

Словничок

Медіатекст - це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.

Судження – це особиста думка людини, яку можна підтвердити або спростувати.

Факт – це твердження, правдивість якого доведена.

Список джерел
1. Леся Українка і Театр. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://cutt.ly/c4gjaoH

2. Мавка. Лісова пісня. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://cutt.ly/k4gjktL

3. Матеріали курсу Very Verified. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://verified.ed-era.com/ua/u1

4. Як зрозуміти, що вами маніпулюють: 7 ознак. - Електронний ресурс. - Режим доступу:https://cutt.ly/X4gh7MS

5. Here's how to work around ChatGPT's inaccuracies. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://cutt.ly/D8oLVoD

Додаток

Варіанти відповідей чату GPT на питання щодо біографії Лесі Українки

Очікувані результати*: 

Українська література:

Учень/ця

• знає основне з життя і творчості письменниці;
• визначає основні проблеми, порушені в «Лісовій пісні»;
• характеризує образи;
• уміє показати на прикладах з тексту духовну бідність матері Лукаша, її меркантильність,
• байдужість до краси, природи, мистецтва; 
• розкриває красу глибокого почуття, антигуманність меркантильності та користолюбства;
• висловлює власні судження про життя і творчість Лесі Українки.

Медіаграмотність:

• розуміє призначення чату GPT;
• перевіряє інформацію, добираючи кілька джерел;
• розрізняє факти й судження;
• дбає про баланс між фактами й судженнями, продукуючи зв’язне висловлення;
• аналізує вплив відео на якість сприйняття інформації людиною;
• визначає маніпулятивні заголовки;
• продукує медіатекст, аргументуючи ̈власну позицію й дотримуючись балансу між фактами й судженнями;

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: добірка способів використання ШІ; контрольний список “Як розпізнати маніпуляцію”; медіатекст. 

Використані джерела*: 

1. Леся Українка і Театр. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://cutt.ly/c4gjaoH
2. Мавка. Лісова пісня. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://cutt.ly/k4gjktL
3. Матеріали курсу Very Verified. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://verified.ed-era.com/ua/u1
4. Як зрозуміти, що вами маніпулюють: 7 ознак. - Електронний ресурс. - Режим доступу:https://cutt.ly/X4gh7MS
5. Here's how to work around ChatGPT's inaccuracies. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://cutt.ly/D8oLVoD

Завдання: Проаналізуй візуальні джерела, використавши алгоритм дослідження карикатур. Дай відповіді на додаткові питання.
Алгоритм дослідження карикатур (за посібником «Історія епохи очима людини»):
1. Яка головна ідея карикатури? Поясніть свою думку.
2. Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена?
3. Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
4. Визначте символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?
5. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
6. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
7. З якою метою створювалася карикатура? На кого вона розрахована?
8. Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням карикатури?

1. Плакат, 1945.

2. Карикатура з журналу «Перець», 1967.

3. Ілюстрація книги, 1944

4. Листівка, 1944.

Додаткові запитання:
1. До якого висновку підштовхують споживача автори карикатур?
2. Спростуйте послання, що подані у карикатурах радянською пропагандою.
3. Які послання даних карикатур використовуються в сучасній російській пропаганді?

5. Плакат, 1945.

Додаткові запитання:
1. З якою метою карикатуру супроводжує вірш? Чи зрозуміле послання автора без текстового супроводу?
2. Чому карикатурист використав домовину, яку назвав «схрона»?
3. Чому сучасна російська пропаганда продовжує використовувати ім’я Степана Бандери?

6. Ілюстрація книги, 1944. Підпис під карикатурою: «Вигадана казочка чи хитрий маскарад».

Додаткові запитання:
1. Який історичний факт ліг в основу карикатури?
2. Чому радянській пропаганді було важливо донести дану карикатуру до читача?

7. Карикатура, 1946.

Додаткові запитання:
1. Чому для радянської пропаганди було важливо спаплюжити антирадянський союз
повсталих українців та поляків?
2. Які повідомлення про українсько-польські стосунки поширює сучасна російська пропаганда? З якою метою?
3. Чому сучасній Україні важливо мати гарні стосунки з Польщею?

8. Карикатура з журналу «Перець», 1953.

9. Карикатура з журналу «Перець», 1953.

10. Карикатура, повоєнний період.

Додаткові запитання:
1. Чому нацистські образи ОУН переакцентовуються
на американські? З якими подіями пов’язані такі акценти?
2. Чому радянській пропаганді було важливо висміювати
українську еміграцію?
3. Як висвітлюються українсько-американські стосунки в
сучасній російській пропаганді? Установіть паралелі сучасної пропаганди та даних карикатур.
4. Чому сучасній Україні важливо мати гарні стосунки зі Сполученими Штатами Америки?

11. Карикатура, повоєнний період.

Додаткові запитання:
1. Як співвідноситься дане послання із історичною дійсністю?
2. Чому для радянської пропаганди було важливо показати такий образ українця?
3. Як сучасна російська пропаганда подає боротьбу українців за незалежність? Якими б образами вона доповнила даний ряд?

Пропоновані теми проєктів:
1. Образ українського визвольного руху в радянській пропаганді.
2. Антиукраїнська пропаганда в СРСР та сучасній росії: образи наступності.
3. Український тризуб у радянські пропаганді.
4. Образ Степана Бандери в радянській пропаганді.
5. Маркери українців в радянській та російській пропаганді пропаганді.

Детальний опис вправи/уроку додається окремим файлом:

https://drive.google.com/file/d/12syG-fZzp_FIDM0KKg41zEQl7lx2nwzN/view?usp=sharing

ПІБ автора(ки) *: Таран Ірина Іванівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №32 Черкаської міської ради Черкаської області

Ваша посада*: вчитель історії та правознавства

Короткий опис вправи, анотація*: Вправу доцільно використовувати на уроках історії (Всесвітня історія, історія України) при вивчені міжнародної політики напередодні Другої світової війни. Використовуючи вправу на уроках історії учні отримають знання про те, що карикатури як раніше, так і тепер є потужним засобом впливу та формування громадської думки. Візуальний контент сприймається швидше, а також викликає емоції (сміх, роздратування тощо). Людина за своєю природою швидше запам’ятовує ті образи, які викликали в неї емоції. Тому карикатури можуть використовувати як із метою прихилити аудиторію до певного політика, так і навпаки, з метою дискредитації.

Мета вправи/заняття*: 

- сформувати розуміння певної історичної події шляхом аналізу візуальних джерел (карикатур);  

- навчити учнів розрізняти методи впливу пропаганди, які застосовувалися за допомогою медіаджерел;

- навчитись аналізувати медіатекст та виявляти прояви пропаганди.

Необхідне обладнання/матеріали*: проєктор, комп’ютер (ноутбук); роздаткові матеріали до вправи.

Детальний опис вправи/уроку*: Етап І.

Запитайте. Що таке карикатура, які її основні функції? В чому специфіка політичної карикатури?

Карикатура — це художній жанр, у якому явища дійсності зображені із сатиричним або гумористичним

змістом. Простіше кажучи, це малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді

Зображені в карикатурах особи мають шаржовану зовнішність: спотворені пропорції тіла та обличчя, занадто великі носи чи вуха, занадто комічний вираз обличчя тощо. Часто карикатури супроводжують публіцистичні твори та політичну аналітику, активно використовуються на шпальтах засобів масової інформації. Адже завдання карикатури — критикувати певні соціальні, культурні та політичні явища за допомогою малюнка.

Політична карикатура неодмінно має бути актуальною та прив’язаною до певної події. Причому подія має бути достатньо відомою, аби реципієнти карикатур могли вловити суть іронії й те, що хотів зобразити художник-карикатурист. Окрім політичних карикатур також бувають гумористичні та побутові. Карикатура як жанр є важливою складовою свободи слова в суспільстві й державі, адже часто вона критикує дії влади.

Пояснення. Європейські та світові газети друкували безліч анекдотів і карикатур про відомих історичних постатей, історичні події, підписання договорів, пактів, угод тощо.  За словами більшості журналістів, карикатура була одним із основних методів пропаганди та способом донести потрібну інформацію у нестандартному вигляді. Сьогодні ми використаємо карикатури, присвячені міжнародній політиці періоду 1939 року, а саме підписання пакту Молотова – Ріббентропа між Німеччиною та СРСР.

Історична довідка. ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА  – договір про ненапад між Німеччиною та СРСР  підписаний 23 серпня 1939 року наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом. Договір означав переорієнтацію у зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною.

Сторони зобов'язувалися утримуватися від нападу один на одного і дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об'єктом воєнних дій третьої сторони. Учасники угоди також відмовлялися від участі в угрупованні держав, "прямо чи опосередковано спрямованого проти іншої сторони". Надалі передбачався взаємний обмін інформацією в питаннях, що зачіпали інтереси сторін.

До договору додавався таємний додатковий протокол, яким встановлювалося розмежування країн Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів на випадок "територіально-політичної перебудови" цих країн. Німеччина визнавала інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.

Етап ІІ

Пояснення. Учням пропонується попрацювати в групах. На кожну групу роздається зображення карикатури та роздрукований листок «Аналіз карикатури». Учні використовуючи запропоновану схемою аналізу карикатури та користуючись історичною довідкою «Пакт Молотова – Ріббентропа» (можна використати параграф підручника за 10 клас, де розкрита тема підписання Пакту) аналізують карикатуру. Після завершення обирають лідера, який представить результати роботи групи.

На фото: Американська карикатура на пакт Молотова — Ріббентропа 1939 року, на якій Гітлер промовляє до Сталіна: «Товаришу, ця війна породжує дивних коханців, чи не так?»

На фото: Американська карикатура на пакт Молотова — Ріббентропа під назвою «На цій гілці забагато друзів».

На фото: Британська карикатура 1939 року з підписом «Цікаво, скільки триватиме цей медовий місяць?».

«Прусський васалітет в Москві». Карикатура з польської газети «Муха», 8 вересня 1939. Підпис: «Пакт ми тобі, Ріббентроп підписали. Ти ручку нам поцілуй, пакт візьми, а що ми будемо далі робити — це ми ще подумаємо»

Етап ІІІ

Роздайте учням текст уривку із статті РИЖКОВА Ю. А. «Пакт Молотова – Ріббентропа як роковий вирок Європейського континенту».

Запропонуйте учням проаналізувати цей фрагмент і виявити засоби маніпуляції. Перед цим нагадайте учням, що таке факт, фейк, судження (інформація розміщена в пам’ятці). 

Попросіть їх промаркувати текст на наявність фактів, суджень, фейків, маніпуляцій.

жовтим кольором — емоційно забарвлена / оціночна лексика / метафори (судження); зеленим кольором —факти; червоним кольором — неправдива інформація (фейк); синім кольором — перебільшення та надмірне узагальнення.

Пам’ятка: Факт (від лат. factum ― зроблене) -  означає дійсність, подію, те, що реально відбулося.

Якщо інформацію можна довести ― це факт;

Якщо інформація містить особисту оцінку ― це думка;

Якщо інформація стверджується чи заперечується ― це судження;

Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається однобоко ― це упередження.

Якщо присутнє емоційне забарвлення ― це думка, судження, упередження.

Очікувані результати*: учні отримають уміння працювати з джерелами та першоджерелами; уміння систематизувати інформацію, висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; уміння аналізувати фото, символи, постери, інфографіку, інші візуальні ряди; уміння ідентифікувати та протидіяти мові ворожнечі; уміння ставити питання.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:  Запропонуйте учням закріпити отримані знання, уміння, навички виконавши вправу на визначення фактів, фейків, суджень. Роздайте кожному учню надруковану вправу.

Використані джерела*: 

1. Гороховський О. М. Фактчек як тренд розслідувань: можливості та перспективи: практичний посібник [Електронний ресурс] / О. М. Гороховський. — Дніпро: ЛІРА, 2017. — 133 с. — Режим доступу до ресурсу:

https://www.amo.cz/wp-content/uploads/2017/06/AMO_Factchecking-jako-trend-v-investigativni-zurnalistice-moznosti-a-perspektivy.pdf

2. Друга світова війна в карикатурах: небезпечний шлюб Гітлера і Сталіна, брехливий пропагандист Геббельс, СРСР – нова загроза для післявоєнного світу. Історія у 20 ілюстраціях-мемах. Бабель | Розповідаємо про політику, культуру і суспільство в Україні. Останні новини детально і неупереджено. URL: https://babel.ua/texts/81749-druga-svitova-viyna-v-karikaturah-nebezpechniy-shlyub-gitlera-i-stalina-brehliviy-propagandist-gebbels-srsr-nova-zagroza-dlya-pislyavoyennogo-svitu-istoriya-u-20-ilyustraciyah-memah (дата звернення: 05.03.2023).

3. Пакт Молотова-Ріббентропа як роковий вирок Європейського континенту. ElAr :: Головна. URL: https://openarchive.nure.ua/items/32e80ceb-b68f-497b-addf-fdb7fe293699  (дата звернення: 05.03.2023).

4. Учасники проектів Вікімедіа. Пакт Молотова – Ріббентропа – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пакт_Молотова_–_Ріббентропа  (дата звернення: 05.03.2023).

ПІБ автора(ки) *: Таранюк Майя Іванівна 

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: КЗ «Вороновицький ліцей»

Ваша посада*: учитель мистецтва

Короткий опис вправи, анотація*:

Значення реклами зростає у всіх галузях економіки та громадського життя. Суспільна роль полягає в тому, що реклама впливає не лише на формування купівельних переваг, а й на становлення певних стандартів мислення та соціальної поведінки різних верств населення в кожній країні і в світі в цілому. Реклама підтримує й загострює конкуренцію, дозволяючи споживачам товарів розширити їхній вибір.

            Істотна частина потенційних покупців одержує інформацію про товари в Інтернеті.  Основна маса відвідувачів Інтернету - відносно молоді люди із середніми і вище середніх доходами, тобто вкрай приваблива для рекламодавців категорія населення. У зв’язку з  карантинними обмеженнями під час епідемії COVID-19,  військовим станом у нашій країні -  частка  покупців через мережу Інтернет постійно збільшується.  

            Інтернет вже давно перетворився на рекламне середовище, багато компаній здійснюють просування своєї продукції при безпосередній допомозі Інтернет-реклами. В даний  час, практично кожен вид діяльності, тим чи іншим чином, обов'язково знаходить своє відображення у світовій мережі. Інтернет реклама створила просто незліченну кількість рекламних майданчиків, порталів різноманітної тематики, і багатьох інших ресурсів Інтернет реклами при безпосередній допомозі яких, користувач мережі відшукує необхідну йому інформацію.    

            Запропонована вправа допомагає здобувачам освіти навчитися орієнтуватися у світі реклами,  передбачати ризики та уникати шахрайських схем під час покупок через Інтернет.

            Вправа «Критичний погляд» розвиває критичне мислення та медіаграмотність; спонукає задуматися  над значенням реклами у нашому житті; навчає правильно сприймати інформацію, «читати поміж рядками»; звертає увагу на важливість фінансової грамотності та знань із прав споживачів.

Мета вправи/заняття*:

• сформувати у здобувачів освіти уявлення про комерційну рекламу (її види, способи поширення та засоби впливу на споживача);
• звернути увагу на види мистецтва  та  виражальні засоби, які використовуються при створенні реклами; 
• розвивати уміння оцінювати художню якість створеного цифрового продукту;
• розвивати медіаграмотність, вміння роботи з різними джерелами інформації;
• розвивати уміння застосовувати цифрові технології для створення, презентації й популяризації  мистецьких ідей;
• формувати критичне мислення, вміння висловлювати і аргументувати свою думку, робити висновки. 

Необхідне обладнання/матеріали*: 

мультимедійна дошка; індивідуальні цифрові пристрої здобувачів і здобувачок освіти з доступом до мережі Інтернет; картки зQR кодами, для словникової роботи; зошити; ручки. 

Детальний опис вправи/уроку*:

Випереджаюче завдання:  

• Опрацювати матеріал підручника с.164.
• На платформі Human переглянути запропоновані матеріали:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0

https://bigenergy.com.ua/fnansi/bznes-dlya-pdpri/1144-shho-take-reklama-i-ii-vidi--povnij-oglyad-ponyattya.html

• На основі опрацьованих матеріалів і власних спостережень, сформувати уявлення про рекламу, її види, способи розповсюдження та засоби впливу на людей.

Хід вправи 

Здобувачі освіти отримують картки з QR кодом. На кожній картці закодований зразок одного з видів реклами (політична, соціальна, комерційна). 

1. 3. 
2. 4. 

5.8. 

6. 9. 

7. 10. 

Учитель просить озвучити номери карток на яких учні побачили комерційну рекламу та виводить фото цих зразків на екран мультимедійної дошки.

Учні, які не отримали картки з комерційною рекламою підтверджують, або спростовують належність певного зразка до комерційної реклами.

Проблемні питання:

- Чому комерційна реклама найпоширеніший вид реклами?

- Як змінилося б наше життя, якби повністю зникла комерційна реклама?

«Спільне/відмінне»

Учитель демонструє на екран мультимедійної дошки різні варіанти реклами одного товару. Потрібно визначити, що спільне у запропонованому наборі зразків реклами, а що відмінне.

Рекламні відеоролики  

https://www.facebook.com/Sadochok.ua/videos/431250621785260/

PR-акцію «Сік Садочок  запрошує до гри» https://life.pravda.com.ua/health/2013/08/27/136149/

Слоган «Сік «Садочок» - там, де росте любов».

Рекламний плакат

Зразок  текстової реклами     «Увага!  Продам велику партію  екологічного, корисного та смачного соку «Садочок» (виробник PepsiCo) за привабливими цінами. Детальна інформація за тел. 097….»

Проблемні запитання:

• Які завдання ставить виробник товару перед рекламними агенціями?
• Що враховують та на що орієнтуються виробники комерційної реклами?
• Чи можна рекламу вважати мистецтвом?
• Які  засоби виразності використовують в різних видах реклами?

«Критичний погляд»

Учитель пропонує переглянути чотири рекламних ролики Pepsi та вказати які із засобів виразності та способів впливу на споживачів використано в них. 

https://www.youtube.com/watch?v=lgwYoyo3Cn8

Мозковий штурм: 

• Чому, наразі, значна частина українців купує товари через Інтернет?
• Чи сприяє таким покупкам пряма і прихована реклама в соцмережах?
• Які маніпуляції використовують у рекламі, щоб вона досягла мети?
• Які недоліки та переваги є у відомих вам електронних торгівельних майданчиків?
• Як мають забезпечувати дотримання прав споживача працівники інтернет-магазинів?
• Які шахрайські схеми в мережі Інтернет вам відомі?

Робота в групах

І Група Словникова робота  в пошуковій системі  Googl «Види реклами в мережі Інтернет та способи її розміщення»

• банери;
• тестові посилання;
• splash-заставки;
• pop-up'и;
• rich media-матеріали;
• промо-сторінка;
• E - mail-реклама;
• спам;
• контекстна реклама.

ІІ Група Розробляє алгоритм  дій споживача від моменту зацікавлення товаром з реклами в соцмережах до оформлення замовлення.

ІІІ Група Створення концепції інтернет-реклами товару, який може зацікавити молодь (на свій розсуд).

Обмін інформацією між учасниками груп.

Очікувані результати*:

Під час проведення вправи, здобувачі освіти формують уявлення про комерційну рекламу, її значення, види та способи впливу на споживача. В процесі вивчення нового матеріалу, розвивають не тільки мистецькі компетентності, а й медіаграмотність, критичне мислення та уміння застосування цифрових технологій.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:

1. Здобувачі освіти доводять або спростовують твердження: «Реклама – частина нашого життя».

2. Пояснюють фразу «Довіряй, але перевіряй» стосовно сприйняття реклами.
3. Роблять висновок яким джерелам інформації варто надати перевагу при виборі товару або послуги і чому?

Використані джерела*:

Підручник Мистецтво : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів /Л.М.Масол. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2017. –  224 с.

https://ua-referat.com/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D1%97%D1%97_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0https://bigenergy.com.ua/fnansi/bznes-dlya-pdpri/1144-shho-take-reklama-i-ii-vidi--povnij-oglyad-ponyattya.html

ПІБ автора(ки) *: 

Ковтуцька Ірина Анатоліївна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: 

Чернятинська гімназія Северинівської сільської ради

Ваша посада*: Заступник директора з навчальної роботи, учителька біології

Короткий опис вправи, анотація*: 

Дана вправа може бути використана на уроках біології у 9 класі при вивченні теми «Генетично модифіковані організми». Впровадження елементів медіаосвіти на уроці біології дозволяє інтегрувати медійну грамотність у шкільний курс біології  через залучення учнів до різних форм роботи із медіаповідомленнями, які передбачають розвиток  навичок пошуку, відбору, систематизації,  ранжування, оцінки та декодування інформації біологічного змісту (фактів/суджень); розширення можливостей аналітичного та критичного мислення, формування навичок фактчекінгу та медіагігієни.

Мета вправи/заняття*: 

   Формування ключових компетентностей:

Ключові компетентності	Результати, яких досягають учні, виконуючи вправу
	Уміння	Ставлення
1. Спілкування державною мовою	усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти та явища; описувати біологічні проблеми; обговорювати проблеми природничого змісту	усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики
2. Спілкування іноземною мовою	тлумачити біологічну термінологію та зміст медіаповідомлень іноземною (англійською) мовою; розуміти значення слів іншомовного походження; використовувати іншомовні навчальні джерела (в т. ч. новинні сайти) для отримання інформації біологічного змісту	розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови; усвідомлення досягнень іноземних вчених для розвитку біологічної науки
3. Математична	застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі, схеми природних явищ і процесів; вміння здійснювати статистичну та аналітичну обробку інформації з різних медіаджерел з метою відбору, систематизації та ранжування поданих фактів/суджень; формувати аналітичне мислення	усвідомлення значення математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач при перетворенні текстової інформації (побудова таблиць, схем, створення інтерактивних робочих аркушів)
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях	пояснювати явища та процеси в живій природі, використовуючи наукове мислення;самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;оцінювати значення розуміння біологічних проблемних питань для сталого розвитку	готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля, використовуючи наукові факти та спростовуючи фейкову інформацію
5. Інформаційно-цифрова компетентність	використовувати сучасні цифрові технології для спостереження та дослідження за об’єктами живої природи;створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, Е – плакат, блог тощо) природничого спрямування;шукати, відбирати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.	дотримання авторського права, академічної доброчесності та етичних принципів поводження з інформацією, що використовується із різних джерел
6. Уміння вчитися впродовж життя	організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема роботу в  групі; ставити перед собою цілі й досягати їх	допитливість, спостережливість, критичність сприйняття інформації біологічного змісту, ділитися набутим досвідом із однокласниками
7. Інноваційність	володіти навичками  толерантного переконання при обговоренні інформації; формувати навички медіагігієни, фактчекінгу для перевірки інформації; демонструвати відкритість до нових ідей	відчувати себе частиною групи, класного колективу, спільноти; брати участь у спільній справі,  проявляти готовність до самостійної медіаосвітньої діяльності та інновацій
8. Ініціативність і підприємливість	генерувати ідеї й ініціативи щодо проєктної, дослідницької та винахідницької діяльності;прогнозувати вплив медіаграмотності на розвиток біотехнологій;керувати групою (переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової)	відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проєктів і дослідницьких завдань
9. Соціальна і громадянська компетентності	працювати в команді під час виконання біологічних досліджень і проєктів, оцінювати переваги та можливі ризики використання ГМО для добробуту людини і безпеки довкілля	відстоювати власну думку щодо ухвалення рішень у питанні використання ГМО, позиціонуючи себе як  медіаграмотну особистість; громадянська відповідальність за пошанування різноманітності думок і поглядів
10. Обізнаність і самовираження у сфері культури	використовувати природні об’єкти краєзнавчого характеру при вивченні особливостей геномодифікованих продуктів та пояснювати теоретичне підґрунтя медіакультури з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо)	усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології; розуміння актуальності медіаграмотності в умовах сьогодення, усвідомлення гармонійної взаємодії людини й природи
11. Екологічна грамотність і здорове життя	ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проєктів, розв’язувати проблеми довкілля щодо потенційних можливостей та загроз ГМО, залучаючи ширше коло спільноти до систематизації та ранжування сприйнятої інформації;застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.	усвідомлення екологічно доцільної та медіаграмотної поведінки, раціонального споживання інформаційних фейлів заради підвищення власної стресостійкості та захисту здоров’я.

Формування предметних компетентностей:

учень/учениця:

• Оперує термінами біотехнологія, генетична інженерія, генетично модифіковані організми
• Називає методи сучасної генної інженерії
• Пояснює переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів
• Наводить приклади продукції, яку одержують методами генної інженерії
• Порівнює класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами
• Застосовує знання для оцінки позитивних та негативних наслідків застосування трансгенних організмів
• Висловлює судження щодо можливості використання ГМО, щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

Формування медіаосвітніх компетентностей:

учень/учениця:

• Розвиває аналітичне мислення, навички критичного споживання інформації природничого змісту
• Поглиблює вміння аналізувати, оцінювати та декодувати медіатексти,  матеріали різних масмедіа при навчанні біології
• Виробляє навички з інформаційної безпеки
• Здійснює пошук, відбір, систематизацію та ранжування інформації з метою викриття біологічних помилок, некоректних формулювань, дезінформації, фейків тощо
• Використовує навички фактчекінгу та перевірки інформації біологічного змісту
• Формує навички інтерпетації медійної інформації
• Розвиває якості медіаграмотної особистості, використовуючи різні джерела  інформації 
• Активно використовує цифрові ресурси для отримання нових знань та презентації продуктів власної діяльності
• Поглиблює особистий досвід медіаграмотності у процесі дослідницької діяльності під час вирішення проблемних завдань біологічного змісту

Реалізація наскрізних ліній:

Екологічна безпека та сталий розвиток

Орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання ГМО; на прикладах продукції, яку отримують методами генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства.

Громадянська відповідальність

Спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі генної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій.

Здоров’я і безпека

Орієнтує на розуміння можливих позитивних та негативних наслідків застосування генетично модифікованих організмів.

Підприємливість та фінансова грамота

Орієнтує на розуміння актуальності медіаграмотності у сучасному світі; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема у використанні генетично модифікованих організмів та продукції, які отримують методами генної інженерії.

Необхідне обладнання/матеріали*: 

Проектор, мультимедійна дошка, планшети, смартфони, поетапні інструкції для виконання дослідницьких завдань, підручники, робочі зошити, сигнальні картки зворотнього зв’язку, роздруковані медіаповідомлення, QR –коди, схеми для SWOT – аналізу, маркери.

Детальний опис вправи/уроку*: 

Тип уроку – урок розвитку критичного мислення

Форми роботи: самостійна робота учнів вдома із випереджувальними завданнями, фронтальна робота у класі, робота у малих групах.

Методи та прийоми:

Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): розповідь з елементами евристичної бесіди, повідомлення, обговорення проблемних ситуацій, основних правил роботи у групі.

Репродуктивні: робота з підручником, запропонованою презентацією, тематичними відеоматеріалами на   вебсервісі GoogleClassroom та каналі YouTube.

Проблемно-пошукові: дослідження, презентація продуктів власної діяльності, інтерпретація результатів досліджень за допомогою інтерактивних онлайн – інструментів - Padlet, Canva, LearningApps, робота із візуалізованими Е – плакатами, пошук відповідей на проблемні запитання, використовуючи додаткові джерела інформації, QR –коди.

Методичні прийоми: «Обери емоцію», «Плакат знань», «Мозковий штурм», «Робота із картками зворотнього зв’язку»

Технології навчання: 

Інноваційні технології: інтерактивні, інформаційно – комунікативні.

Технології проблемного навчання: виконання завдань дослідницького характеру, вирішення проблемних ситуацій.

Технологія перевернутого класу: самостійне вивчення нового матеріалу, розвиток нових умінь, навичок під час підготовчого етапу роботи, виконання практичних завдань під час уроку для закріплення вивченого.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: англійська мова, біологія,  географія, інформатика, основи здоров’я.

Час виконання вправи:

1. Самостійна робота учнів вдома, що передбачає  ознайомлення із навчальним матеріалом підручника, перегляд презентації та відео, що стосуються  теми «Генетично модифіковані організми» на вебсервісі  Google Classroom . Час виконання – до 2х годин.
2. Виконання завдань творчого характеру за поетапними інструкціями у складі дослідницьких груп, використовуючи запропоновані онлайн – інструменти. Час виконання – до 2х годин.
3. Навчальне заняття в класі. Час виконання – 45 хвилин.

Застосування вправи:

• на уроках біології у 9 класі при вивченні теми «Генетично модифіковані організми»;
• у позаурочний час під час проведення предметних тижнів з біології, основ здоров’я, тижня медіаграмотності та медіаосвіти у школі;
•  при підготовці до предметної олімпіади з біології;
• для проведення тренінгів із медіаграмотності;
• при викладанні курсу «Основи медіаграмотності» для закладів загальної середньої освіти

Завдання вправи: 

• розвиток ключових та предметних компетентностей на уроках біології, 
• формування медіаосвітніх компетентностей через навички критичного споживання інформації із різних джерел масмедіа,
• впровадження медіаосвіти у процес навчання біології.

Діяльність учителя/учительки: розкриття значущості теми для розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів, формування пізнавального інтересу та  інформаційних потреб у здобувачів освіти для пояснення можливих позитивних та негативних наслідків застосування ГМО з позицій медійної грамотності.

Діяльність учнів/учениць: сприймання, осмислення, дослідження запропонованих навчальних матеріалів, пошук даних, інформації у цифрових середовищах, аналіз, тлумачення, перевірка надійності джерел інформації, формування вміння розрізняти фейки, біологічні нісенітниці, пропаганду та інші маніпулятивні техніки.

Опис вправи:

Вправу доцільно застосовувати під час основної частини уроку на етапі осмислення нового матеріалу. Робота із дослідницькими завданнями творчого характеру дає можливість здобувачам освіти не лише осмислити, але й  закріпити раніше  отримані знання із теми, що вивчається. Вправа буде корисною для педагогів закладів освіти, які займаються впровадженням медіаосвіти в освітній процес.

Вправа передбачає самостійну роботу учнів під час підготовчого етапу у позаурочний час та групову роботу учнів на уроці біології. 

І. Підготовчий етап 

(мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів)

Повідомлення учителя/учительки

Генетично модифіковані організми… 

На перший погляд, нічого особливого. Майже кожного дня ми бачимо маркування «Без ГМО» на різних продуктах харчування у супермаркеті. Та чи замислювалися ви над тим, хто такі  ГМО та «з чим їх їдять»? Чому не вщухають дискусії: які сорти картоплі краще вирощувати – генетично модифіковані, які не вражаються колорадським жуком взагалі,  чи природні, обробивши їх декілька раз сільськогосподарськими отрутохімікатами перед тим, як вживати у їжу? Чи зможе людство залишити нащадків, споживаючи ГМО – харчі? Чи, випадково, не ГМО є причиною онкологічних захворювань? І таких запитань безліч… 

Отже, пропоную вам спробувати навчитися визначати достовірність медіаматеріалів із всієї тієї ГМО – локшини, що нам пропонується.

Для дослідження, аналізу та систематизації отриманої  інформації про трансгенні організми, враховуючи аспекти  медіаграмотності, учителю/учительці необхідно об’єднати учнів класу у три дослідницьких групи, що сприятиме розвитку згуртованості дев’ятикласників.

1. «Медіатеоретики» - вивчають досягнення сучасної генної інженерії,  пояснюють особливості та переваги використання ГМО, розкривають біологічні помилки, некоректне формулювання інформації про трансгенні організми з боку ЗМІ, відповідаючи на запитання візуалізованих Е – плакатів.
2. «Медіапрактики» - досліджують теоретичні засади медіаповідомлень про генетично модифіковані продукти харчування, порівнюють результати класичних методів селекції та сучасних біотехнологій, обговорюють переваги та можливі ризики використання ГМО не із медійно  - інформаційної, а з біологічної точки зору, висловлюють судження щодо можливості використання трансгенних продуктів харчування.
3. «Медіа - аналітики» - аналізують інформацію джерел масмедіа із позицій респондентів, застосовують отримані знання для оцінки думок пересічних українців, визначають та спростовують фейкову інформацію щодо ГМО.

ІІ. Робота дослідницьких груп у позаурочний час

Учні трьох груп отримують спільне домашнє завдання для  того, щоб ознайомитися з  різними інформаційними джерелами, що стосуються  теми «Генетично модифіковані організми», яка буде вивчатися на уроці (Час виконання  - 3 дні)

1. Опрацювати інформацію, використовуючи:
2. § 65, що на сторінці 276 – 279 - Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.І.Соболь – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2017.
3. презентацію «ГМО: шкільна медіаграмотність» до теми уроку, скориставшись вебсервісом Google Classroom або використавши QR –код:

• відеоматеріал «ГМО в Україні: можливості чи збитки?» на каналі YouTube за поданим покликанням:

Після виконання спільного випереджувального завдання кожна дослідницька група отримує інструктивну картку для виконання індивідуальних завдань у групі.

• Виконати завдання творчого характеру, послідовність виконання якого описана в інструктивній картці.

Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіатеоретики»

Завдання «Обізнаність = Озброєність»

Знайдіть достовірні аргументи про фартовість використання ГМО та спростуйте поширені «фейки» (англ. fake – підробка), якими дуже часто «лякають» українців масмедіа.

1.Для подальшої роботи перейдіть на інтерактивну дошку Padlet за поданим покликанням:

https://padlet.com/kovtutska/padlet-du01cu2ng49bc9k8

2.Відкрийте відеоповідомлення та прослухайте розповідь генетикині, старшої наукової співробітниці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Наталії ПІВЕНЬ про досягнення сучасної генної інженерії.

3. Опрацюйте запропоновані візуалізовані Е – плакати, які містять найбільш поширені запитання про ГМО.

4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді коментарів - тверджень на інтерактивній дошці Padlet(додаток 1).

Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіапрактики»

Завдання «Генномодифікована казка»

Використовуючи запропоновані медіаматеріали та допоміжні запитання, висловіть судження про те, 

яке ж яблуко небезпечніше: із світу модифікацій чи із світу казок?

Алгоритм роботи для визначення достовірності  отриманої інформації:

1. Уважно розгляньте запропонований малюнок.

Перед вами праворуч яблуко сорту «Арктик», виведене канадськими фахівцями, яке зовні нічим не відрізняється від природнього сорту яблука «Ґолден Делішес» (ліворуч), окрім того, що не темніє на зрізі. 

2. Детальнішу інформацію дізнавайтеся тут: 

https://landlord.ua/news/yabluka-z-gmo-ne-temniyut-na-zrizi/

https://stale.ru/uk/boletus/geneticheski-modificirovannye-yabloki-vzorvut-rynok/

3. Знайдіть відповіді на допоміжні запитання (додаток 2):

• Чому звичайні яблука темнішають на зрізі?
• В чому полягає особливість ГМО- яблук?
• Чи містять трансгенні  яблука у своєму геномі вбудовані гени інших видів організмів?
• Чи можна отруїтися модифікованими яблуками?

Узагальнення отриманої інформації та формулювання судження:

• Яке ж яблуко виявилось небезпечнішим: із світу модифікацій чи із світу казок?

4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді таблиці (додаток 3).

Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіа - аналітики»

Завдання «Обери позицію»

Журналісткою ЗМІ «Радіо Свобода» Марічкою Набока було проведено інтерв’ювання українців з приводу таких питань:

• Як Ви ставитеся до генномодифікованих продуктів?
• Чи знаєте Ви, які харчі купуєте?

Ознайомтеся із відповідями респондентів, їх обізнаністю щодо ГМО.

1.Підтвердьте або спростуйте думки пересічних українців.  Відповіді обґрунтуйте в усній формі.

2.Використовуючи отримані знання та QR –код, виконайте інтерактивну вправу 

«Генетично модифіковані організми: правда чи фейк».

3. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді скриншотів, виконаної інтерактивної вправи на онлайн – сервісі LearningApps.

Для узагальнення і систематизації  отриманої інформації учасники усіх груп працюють над виконанням спільного завдання «Парад порад».

Інструктивна картка, спільна для усіх дослідницьких груп

Завдання «Парад порад»

Сформулюйте практичні поради з позицій медійної грамотності щодо захисту  від  фейкової інформації про генетично модифіковані організми для учнів та батьків.

1.Використовуючи QR –код, зайдіть на онлайн – платформу для графічного дизайну «Canva».

2. Ознайомтесь із створеним робочим аркушем «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини».

3.За поданим зразком редагуйте інтерактивний робочий аркуш, доповнивши його власними практичними порадами з приводу медіаграмотності щодо використання ГМО у сучасному світі.

4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді практичних порад  «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» на онлайн – сервісі «Canva»  (додаток 5).

ІІІ. Робота учнів у класі під час уроку

(обговорення, аналіз, узагальнення та систематизація отриманої інформації; презентація результатів діяльності кожної дослідницької групи)

Використання вправи на  уроці з розвитку критичного мислення

Етап уроку, тривалість	Форми роботи учителя/учительки, технології навчання та методичні прийоми, засоби їх реалізації	Очікувані результати діяльності  учнів
1.Вступна частина(Виклик)7 хв- Психологічна розминка  -Актуалізація опорних знань учнів	Привітання, емоційне налаштування, побажання здоров’я, успіхів, задоволення від роботи на уроці Методичний прийом «Обери емоцію»(створення умов для гармонізації психофізичного стану) Методичний прийом «Плакат знань» (додаток 6)	Визначають та демонструють  свій  емоційний стан за допомогою обраних та зафіксованих  на полях робочих зошитів смайликів; налаштовуються на позитивний робочий настрій та продуктивну діяльність.    Пригадують наявні знання, уявлення, вміння з теми при поясненні ключових термінів та понять, які згруповані у вигляді візуалізованих позначок та символів на останньому слайді опрацьованої вдома презентації;  висловлюють власні думки
-Мотивація навчально – пізнавальної діяльності                                         2.Основна частина(Осмислення)28 хв	Розповідь з елементами евристичної бесідиПитання шкідливості харчових продуктів із ГМО, небезпеки від «трансгенних рослин»  та «тварин - мутантів» є досить актуальними та популярними; жваво обговорюються, всіляко «мусуються» у інформаційному світі журналістики та на просторах всесвітньої мережі Інтернет.Ми читаємо, чуємо та переглядаємо багато інформації про здорове харчування і небезпечну їжу. А чи вся та інформація, яку сприймає людина, є достовірною?  Методичний прийом «Мозковий штурм»Чому споживати інформацію про продукти харчування потрібно не менш прискіпливо, аніж споживати самі продукти?  Так, дійсно, деякі публікації можуть бути набагато небезпечнішими для нашого здоров’я, аніж яблука із Канади, соя із США чи кукурудза з Китаю. Виконуючи домашнє завдання, ви мали змогу детальніше дізнатися про генно модифіковані організми, які оповиті чималою кількістю таємниць. Через недостатню обізнаність сучасний медіаконтент часто пропонує нам інформацію, яка містить біологічні помилки, некоректні формулювання, плутанину або ж брехню («фейки») про використання ГМО.Тому сьогодні наш урок присвячений не лише  темі трансгенних організмів, але й проблемі   раціонального споживання інформаційних фейлів, якими нас систематично «підживлюють» різні види масмедіа.   Бажаю вам позитивних вражень, міцних знань влучних відповідей, продуктивних міркувань, логічних суджень та плідної співпраці на уроці!  Педагогічні технології, що використовуються: «Перевернутий клас» (англ. flipped classroom),  «Інноваційні технології» «Проблемне навчання»Нагадування про правила роботи у групі, пояснення  послідовності презентацій результатів пошуково – дослідницької діяльності учнів у складі малих груп.            Організація активної самостійної роботи учнів у малих групах.	Визначають тему уроку, проявляють зацікавленість у її вивченні, усвідомлюють власні цілі.              Зосереджують увагу на проблемі                                       Обмінюються думками, обговорюють продукти власної діяльності під час виконання завдань у групі, розвивають просторову уяву, увагу, біологічне мислення, пізнавальний інтерес, формують навички медіаграмотності та дослідницькі компетенції.          Співпрацюють між собою, самооцінюють, взаємооцінюють свою діяльність.
	Презентація результатів діяльності дослідницьких груп(час виступу кожної групидо 6 хвилин)  1.     Дослідницька група «Медіатеоретики»	Працюють із запропонованою інформацією, осмислюють теоретичні ідеї, порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити, спостерігають, досліджують, вивчають досягнення сучасної генної інженерії,  формують навички аналітичного мислення при роботі із медіаматеріалами, пояснюють особливості та переваги використання ГМО, коментують візуалізовані Е – плакати, заповнюючи інтерактивну дошку  Padlet з використанням відповідного застосунку у смартфонах, розкривають біологічні помилки, розвивають навички медіаграмотності, декодують некоректне формулювання інформації про трансгенні організми з боку ЗМІ.
	2.     Дослідницька група «Медіапрактики»	Визначають достовірність отриманої інформації із інтернет - джерел, досліджують теоретичні засади медіаповідомлень про генетично модифіковані продукти харчування, розвивають навички відбору та пошуку інформації, застосовують отримані знання,  набуті вміння для формування навичок оцінки поданої інформації, порівнюють результати класичних методів селекції та сучасних біотехнологій, систематизують та творчо переосмислюють інформацію про генномодифіковані продукти при заповненні таблиці, обговорюють переваги та можливі ризики використання ГМО не із медійно  - інформаційної, а з біологічної точки зору, висловлюють судження щодо можливості використання трансгенних продуктів харчування,формують навички медіагігієни.
	3.     Дослідницька група «Медіа - аналітики»	Аналізують інформацію джерел масмедіа із позицій респондентів, усвідомлюють актуальність медіаграмотності, розвивають навички критичного споживання інформації, застосовують отримані знання для оцінки та декодування інформації, визначають та спростовують фейки щодо ГМО, відстежують хід власних думок, роблять  висновки, виконуючи інтерактивну вправу сервісу Learning apps, з використанням відповідного застосунку або сканеру QR –кодів у смартфонах.
3.Підсумкова частина  -Узагальнення                        та систематизація знань, умінь, навичок учнів           5 хв            -Рефлексія          3 хв	Організація роботи з інтерактивними робочими аркушами, формулювання практичних порад «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» (час виступу для кожної групи  - 1 хвилина)Виявлення та корекція  хибних уявлень учнів у вивченій темі (за потребою)     Організація роботи учнів із сигнальними картками зворотнього зв’язку.(додаток 7)  Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому?	Цілісно осмислюють та узагальнюють    основні ідеї уроку, усвідомлюють принципи академічної доброчесності, закріплюють навички фактчекінгу та перевірки інформації, оцінюють рівень отриманих знань та набутих умінь, формулюють узагальнюючі висновки, створюючи інтерактивні робочі аркуші на  онлайн – платформі «Canva» з використанням сканеру QR –кодів у смартфонах.     Самооцінюють власну діяльність, висловлюють особистеставлення до завдань,  які ставили перед  собою.   Оцінюють урок, висловлюють свій емоційний стан
Повідомлення домашнього завдання         2 хв	Використовуючи інформацію § 65, набуті знання та отримані уміння під час уроку, скласти SWOT – аналіз до теми«Використання ГМО» за поданою схемою-матрицею.(додаток 8)	Розуміють логічний зміст уроку, повторюють і закріплюють вивчене, ставлять перед собою додаткові завдання

Додаток 1

Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіатеоретики»

Додаток 2

Роздаткові матеріали для дослідницької групи «Медіапрактики»

Додаток 3

Додаток 4

Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіа - аналітики»

Додаток 5

Звіт про результати діяльності дослідницьких груп

Додаток 6

Матеріал для методичного прийому критичного мислення 

«Плакат думок»

Додаток 7

Сигнальні картки зворотнього зв’язку

Додаток 8

Схема SWOT – аналізу до теми «Використання ГМО»

Очікувані результати*: 

учень/учениця:

• оперує загальними знаннями про медіаосвіту та медіакультуру особистості;
• демонструє навички медіаграмотності та цифрової грамотності у процесі навчання біології;
• розуміє зміст понять і термінів теми уроку, суті основних біотехнологічних процесів та явищ;
• усвідомлює актуальність медіаграмотності для розвитку навичок критичного споживання інформації біологічного змісту;
• вміє здійснювати пошук, відбір та оцінку поданої інформації, проявляє дослідницькі компетенції для  пояснення переваг та ризиків використання ГМО;
• застосує навички аналітичного мислення та фактчекінгу для визначення або спростування фейків у медіаповідомленннях, що стосуються  генетично модифікованих організмів;
• формулює власні висловлювання (судження), враховуючи принципи академічної доброчесності;
• активно використовує цифрові ресурси для отримання нових знань та презентації результатів власної діяльності;
• проявляє ефективну взаємодію з іншими учасниками групи та емоційну задоволеність від своєї роботи на уроці;
• усвідомлює доцільність медіаграмотної поведінки, раціонального споживання інформаційних фейлів заради захисту власного здоров’я.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: 

Рефлексія є обов’язковим елементом  логічно завершеного уроку. 

І. Після проведення вправи «Дослідницький медіапрактикум «Використання ГМО: фейл чи лайк?» здійснюється усна  та емоційна рефлексія змісту матеріалу з використанням сигнальних карток зворотнього зв’язку (додаток 7), набір яких отримують дослідницькі групи. Таким чином,  кожен (-на) учень/учениця може осмислити, які нові знання, уміння та навички вони отримали  уроці; оцінити свій стан і настрій. Поміркувати над тим, що вони не зовсім зрозуміли і що ще потрібно переглянути, осмислити, вивчити. Використання  карток зворотнього зв’язку дає можливість оцінити не лише свою роботу на уроці, але й  роботу однокласників. 

ІІ. Доречним буде повернутися до методичного прийому «Обери емоцію», яким розпочинався урок і запитати учнів/учениць: «Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому?». Це дасть змогу учителю/учительці відстежити динаміку емоційного стану здобувачів освіти, пов’язаного із результативністю їх розумової та пізнавальної діяльності впродовж уроку.

Сигнальні картки  є дієвим фідбеком до проведеного уроку (заняття, вправи) для педагогів, адже  допомагають швидко зрозуміти настрій класу і проблеми, з якими зіштовхнулися учні/учениці під час уроку, а також  спланувати подальші цілі на наступний урок. 

Використані джерела*: 

Використані джерела інформації:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392
2. Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2017.
3. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» 
4. Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06 червня 2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 804 від 07 червня 2017 року
5. Біотехнології та робота з геном. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://youtu.be/_dfh6CrnIkQ
6. Всіх лякають ГМО. 10 питань, яі пояснюють, чи можна їсти ГМО – їжу – [Електронний ресурс]  – Режим доступу доресурсу:  https://espreso.tv/article/2017/12/11/gmo
7. ГМО в Україні: це мільйонні збитки чи нові вигоди для агровиробників? Думки за і проти!  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

• Громадське радіо. Слухайте. Думайте. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://hromadske.radio/
• Медіаграмотність на заняттях з біології. Методичний посібник для вчителя. / М. С. Каліберда, Р. В. Шаламов [Електронний ресурс] – Режим доступу  до ресурсу: 

https://www.aup.com.ua/uploads/Mediahramotnist_Biology_2020_%D1%84%D1%96%D0%BD.pdf

1. Медіаграмотність. З чого почати. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/mediagramotnist-z-chogo-pochaty/
2. Педагогічна технологія «Перевернутий клас»: опис, методика, застосування. [Електронний ресурс] – Режим доступу до   ресурсу:

https://bigbro.com.ua/pedagogichna-tehnologiya-perevernutij-klas-opis-metodika-zastosuvannya/

1. Фейк: нова бавовна забезпечить планету білком і заразом стерилізує населення [Електронний ресурс] – Режим доступу до   ресурсу:

Фейк: Нова ГМО-бавовна забезпечить планету доступним білком і заразом стерилізує населення

Короткий опис вправи, анотація*: 

Дана вправа може бути використана на уроках біології у 9 класі при вивченні теми «Генетично модифіковані організми». Впровадження елементів медіаосвіти на уроці біології дозволяє інтегрувати медійну грамотність у шкільний курс біології  через залучення учнів до різних форм роботи із медіаповідомленнями, які передбачають розвиток  навичок пошуку, відбору, систематизації,  ранжування, оцінки та декодування інформації біологічного змісту (фактів/суджень); розширення можливостей аналітичного та критичного мислення, формування навичок фактчекінгу та медіагігієни.

Мета вправи/заняття*: 

   Формування ключових компетентностей:

Ключові компетентності	Результати, яких досягають учні, виконуючи вправу
	Уміння	Ставлення
1. Спілкування державною мовою	усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти та явища; описувати біологічні проблеми; обговорювати проблеми природничого змісту	усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики
2. Спілкування іноземною мовою	тлумачити біологічну термінологію та зміст медіаповідомлень іноземною (англійською) мовою; розуміти значення слів іншомовного походження; використовувати іншомовні навчальні джерела (в т. ч. новинні сайти) для отримання інформації біологічного змісту	розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови; усвідомлення досягнень іноземних вчених для розвитку біологічної науки
3. Математична	застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі, схеми природних явищ і процесів; вміння здійснювати статистичну та аналітичну обробку інформації з різних медіаджерел з метою відбору, систематизації та ранжування поданих фактів/суджень; формувати аналітичне мислення	усвідомлення значення математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач при перетворенні текстової інформації (побудова таблиць, схем, створення інтерактивних робочих аркушів)
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях	пояснювати явища та процеси в живій природі, використовуючи наукове мислення;самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;оцінювати значення розуміння біологічних проблемних питань для сталого розвитку	готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля, використовуючи наукові факти та спростовуючи фейкову інформацію
5. Інформаційно-цифрова компетентність	використовувати сучасні цифрові технології для спостереження та дослідження за об’єктами живої природи;створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, Е – плакат, блог тощо) природничого спрямування;шукати, відбирати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.	дотримання авторського права, академічної доброчесності та етичних принципів поводження з інформацією, що використовується із різних джерел
6. Уміння вчитися впродовж життя	організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема роботу в  групі; ставити перед собою цілі й досягати їх	допитливість, спостережливість, критичність сприйняття інформації біологічного змісту, ділитися набутим досвідом із однокласниками
7. Інноваційність	володіти навичками  толерантного переконання при обговоренні інформації; формувати навички медіагігієни, фактчекінгу для перевірки інформації; демонструвати відкритість до нових ідей	відчувати себе частиною групи, класного колективу, спільноти; брати участь у спільній справі,  проявляти готовність до самостійної медіаосвітньої діяльності та інновацій
8. Ініціативність і підприємливість	генерувати ідеї й ініціативи щодо проєктної, дослідницької та винахідницької діяльності;прогнозувати вплив медіаграмотності на розвиток біотехнологій;керувати групою (переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової)	відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проєктів і дослідницьких завдань
9. Соціальна і громадянська компетентності	працювати в команді під час виконання біологічних досліджень і проєктів, оцінювати переваги та можливі ризики використання ГМО для добробуту людини і безпеки довкілля	відстоювати власну думку щодо ухвалення рішень у питанні використання ГМО, позиціонуючи себе як  медіаграмотну особистість; громадянська відповідальність за пошанування різноманітності думок і поглядів
10. Обізнаність і самовираження у сфері культури	використовувати природні об’єкти краєзнавчого характеру при вивченні особливостей геномодифікованих продуктів та пояснювати теоретичне підґрунтя медіакультури з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо)	усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології; розуміння актуальності медіаграмотності в умовах сьогодення, усвідомлення гармонійної взаємодії людини й природи
11. Екологічна грамотність і здорове життя	ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проєктів, розв’язувати проблеми довкілля щодо потенційних можливостей та загроз ГМО, залучаючи ширше коло спільноти до систематизації та ранжування сприйнятої інформації;застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.	усвідомлення екологічно доцільної та медіаграмотної поведінки, раціонального споживання інформаційних фейлів заради підвищення власної стресостійкості та захисту здоров’я.

Формування предметних компетентностей:

учень/учениця:

• Оперує термінами біотехнологія, генетична інженерія, генетично модифіковані організми
• Називає методи сучасної генної інженерії
• Пояснює переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів
• Наводить приклади продукції, яку одержують методами генної інженерії
• Порівнює класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами
• Застосовує знання для оцінки позитивних та негативних наслідків застосування трансгенних організмів
• Висловлює судження щодо можливості використання ГМО, щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

Формування медіаосвітніх компетентностей:

учень/учениця:

• Розвиває аналітичне мислення, навички критичного споживання інформації природничого змісту
• Поглиблює вміння аналізувати, оцінювати та декодувати медіатексти,  матеріали різних масмедіа при навчанні біології
• Виробляє навички з інформаційної безпеки
• Здійснює пошук, відбір, систематизацію та ранжування інформації з метою викриття біологічних помилок, некоректних формулювань, дезінформації, фейків тощо
• Використовує навички фактчекінгу та перевірки інформації біологічного змісту
• Формує навички інтерпетації медійної інформації
• Розвиває якості медіаграмотної особистості, використовуючи різні джерела  інформації 
• Активно використовує цифрові ресурси для отримання нових знань та презентації продуктів власної діяльності
• Поглиблює особистий досвід медіаграмотності у процесі дослідницької діяльності під час вирішення проблемних завдань біологічного змісту

Реалізація наскрізних ліній:

Екологічна безпека та сталий розвиток

Орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання ГМО; на прикладах продукції, яку отримують методами генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства.

Громадянська відповідальність

Спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі генної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій.

Здоров’я і безпека

Орієнтує на розуміння можливих позитивних та негативних наслідків застосування генетично модифікованих організмів.

Підприємливість та фінансова грамота

Орієнтує на розуміння актуальності медіаграмотності у сучасному світі; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема у використанні генетично модифікованих організмів та продукції, які отримують методами генної інженерії.

Необхідне обладнання/матеріали*: 

Проектор, мультимедійна дошка, планшети, смартфони, поетапні інструкції для виконання дослідницьких завдань, підручники, робочі зошити, сигнальні картки зворотнього зв’язку, роздруковані медіаповідомлення, QR –коди, схеми для SWOT – аналізу, маркери.

Детальний опис вправи/уроку*: 

Тип уроку – урок розвитку критичного мислення

Форми роботи: самостійна робота учнів вдома із випереджувальними завданнями, фронтальна робота у класі, робота у малих групах.

Методи та прийоми:

Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): розповідь з елементами евристичної бесіди, повідомлення, обговорення проблемних ситуацій, основних правил роботи у групі.

Репродуктивні: робота з підручником, запропонованою презентацією, тематичними відеоматеріалами на   вебсервісі GoogleClassroom та каналі YouTube.

Проблемно-пошукові: дослідження, презентація продуктів власної діяльності, інтерпретація результатів досліджень за допомогою інтерактивних онлайн – інструментів - Padlet, Canva, LearningApps, робота із візуалізованими Е – плакатами, пошук відповідей на проблемні запитання, використовуючи додаткові джерела інформації, QR –коди.

Методичні прийоми: «Обери емоцію», «Плакат знань», «Мозковий штурм», «Робота із картками зворотнього зв’язку»

Технології навчання: 

Інноваційні технології: інтерактивні, інформаційно – комунікативні.

Технології проблемного навчання: виконання завдань дослідницького характеру, вирішення проблемних ситуацій.

Технологія перевернутого класу: самостійне вивчення нового матеріалу, розвиток нових умінь, навичок під час підготовчого етапу роботи, виконання практичних завдань під час уроку для закріплення вивченого.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: англійська мова, біологія,  географія, інформатика, основи здоров’я.

Час виконання вправи:

1. Самостійна робота учнів вдома, що передбачає  ознайомлення із навчальним матеріалом підручника, перегляд презентації та відео, що стосуються  теми «Генетично модифіковані організми» на вебсервісі  Google Classroom . Час виконання – до 2х годин.
2. Виконання завдань творчого характеру за поетапними інструкціями у складі дослідницьких груп, використовуючи запропоновані онлайн – інструменти. Час виконання – до 2х годин.
3. Навчальне заняття в класі. Час виконання – 45 хвилин.

Застосування вправи:

• на уроках біології у 9 класі при вивченні теми «Генетично модифіковані організми»;
• у позаурочний час під час проведення предметних тижнів з біології, основ здоров’я, тижня медіаграмотності та медіаосвіти у школі;
•  при підготовці до предметної олімпіади з біології;
• для проведення тренінгів із медіаграмотності;
• при викладанні курсу «Основи медіаграмотності» для закладів загальної середньої освіти

Завдання вправи: 

• розвиток ключових та предметних компетентностей на уроках біології, 
• формування медіаосвітніх компетентностей через навички критичного споживання інформації із різних джерел масмедіа,
• впровадження медіаосвіти у процес навчання біології.

Діяльність учителя/учительки: розкриття значущості теми для розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів, формування пізнавального інтересу та  інформаційних потреб у здобувачів освіти для пояснення можливих позитивних та негативних наслідків застосування ГМО з позицій медійної грамотності.

Діяльність учнів/учениць: сприймання, осмислення, дослідження запропонованих навчальних матеріалів, пошук даних, інформації у цифрових середовищах, аналіз, тлумачення, перевірка надійності джерел інформації, формування вміння розрізняти фейки, біологічні нісенітниці, пропаганду та інші маніпулятивні техніки.

Опис вправи:

Вправу доцільно застосовувати під час основної частини уроку на етапі осмислення нового матеріалу. Робота із дослідницькими завданнями творчого характеру дає можливість здобувачам освіти не лише осмислити, але й  закріпити раніше  отримані знання із теми, що вивчається. Вправа буде корисною для педагогів закладів освіти, які займаються впровадженням медіаосвіти в освітній процес.

Вправа передбачає самостійну роботу учнів під час підготовчого етапу у позаурочний час та групову роботу учнів на уроці біології. 

І. Підготовчий етап 

(мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів)

Повідомлення учителя/учительки

Генетично модифіковані організми… 

На перший погляд, нічого особливого. Майже кожного дня ми бачимо маркування «Без ГМО» на різних продуктах харчування у супермаркеті. Та чи замислювалися ви над тим, хто такі  ГМО та «з чим їх їдять»? Чому не вщухають дискусії: які сорти картоплі краще вирощувати – генетично модифіковані, які не вражаються колорадським жуком взагалі,  чи природні, обробивши їх декілька раз сільськогосподарськими отрутохімікатами перед тим, як вживати у їжу? Чи зможе людство залишити нащадків, споживаючи ГМО – харчі? Чи, випадково, не ГМО є причиною онкологічних захворювань? І таких запитань безліч… 

Отже, пропоную вам спробувати навчитися визначати достовірність медіаматеріалів із всієї тієї ГМО – локшини, що нам пропонується.

Для дослідження, аналізу та систематизації отриманої  інформації про трансгенні організми, враховуючи аспекти  медіаграмотності, учителю/учительці необхідно об’єднати учнів класу у три дослідницьких групи, що сприятиме розвитку згуртованості дев’ятикласників.

1. «Медіатеоретики» - вивчають досягнення сучасної генної інженерії,  пояснюють особливості та переваги використання ГМО, розкривають біологічні помилки, некоректне формулювання інформації про трансгенні організми з боку ЗМІ, відповідаючи на запитання візуалізованих Е – плакатів.
2. «Медіапрактики» - досліджують теоретичні засади медіаповідомлень про генетично модифіковані продукти харчування, порівнюють результати класичних методів селекції та сучасних біотехнологій, обговорюють переваги та можливі ризики використання ГМО не із медійно  - інформаційної, а з біологічної точки зору, висловлюють судження щодо можливості використання трансгенних продуктів харчування.
3. «Медіа - аналітики» - аналізують інформацію джерел масмедіа із позицій респондентів, застосовують отримані знання для оцінки думок пересічних українців, визначають та спростовують фейкову інформацію щодо ГМО.

ІІ. Робота дослідницьких груп у позаурочний час

Учні трьох груп отримують спільне домашнє завдання для  того, щоб ознайомитися з  різними інформаційними джерелами, що стосуються  теми «Генетично модифіковані організми», яка буде вивчатися на уроці (Час виконання  - 3 дні)

1. Опрацювати інформацію, використовуючи:
2. § 65, що на сторінці 276 – 279 - Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.І.Соболь – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2017.
3. презентацію «ГМО: шкільна медіаграмотність» до теми уроку, скориставшись вебсервісом Google Classroom або використавши QR –код:

• відеоматеріал «ГМО в Україні: можливості чи збитки?» на каналі YouTube за поданим покликанням:

Після виконання спільного випереджувального завдання кожна дослідницька група отримує інструктивну картку для виконання індивідуальних завдань у групі.

• Виконати завдання творчого характеру, послідовність виконання якого описана в інструктивній картці.

Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіатеоретики»

Завдання «Обізнаність = Озброєність»

Знайдіть достовірні аргументи про фартовість використання ГМО та спростуйте поширені «фейки» (англ. fake – підробка), якими дуже часто «лякають» українців масмедіа.

1.Для подальшої роботи перейдіть на інтерактивну дошку Padlet за поданим покликанням:

https://padlet.com/kovtutska/padlet-du01cu2ng49bc9k8

2.Відкрийте відеоповідомлення та прослухайте розповідь генетикині, старшої наукової співробітниці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Наталії ПІВЕНЬ про досягнення сучасної генної інженерії.

3. Опрацюйте запропоновані візуалізовані Е – плакати, які містять найбільш поширені запитання про ГМО.

4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді коментарів - тверджень на інтерактивній дошці Padlet(додаток 1).

Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіапрактики»

Завдання «Генномодифікована казка»

Використовуючи запропоновані медіаматеріали та допоміжні запитання, висловіть судження про те, 

яке ж яблуко небезпечніше: із світу модифікацій чи із світу казок?

Алгоритм роботи для визначення достовірності  отриманої інформації:

1. Уважно розгляньте запропонований малюнок.

Перед вами праворуч яблуко сорту «Арктик», виведене канадськими фахівцями, яке зовні нічим не відрізняється від природнього сорту яблука «Ґолден Делішес» (ліворуч), окрім того, що не темніє на зрізі. 

2. Детальнішу інформацію дізнавайтеся тут: 

https://landlord.ua/news/yabluka-z-gmo-ne-temniyut-na-zrizi/

https://stale.ru/uk/boletus/geneticheski-modificirovannye-yabloki-vzorvut-rynok/

3. Знайдіть відповіді на допоміжні запитання (додаток 2):

• Чому звичайні яблука темнішають на зрізі?
• В чому полягає особливість ГМО- яблук?
• Чи містять трансгенні  яблука у своєму геномі вбудовані гени інших видів організмів?
• Чи можна отруїтися модифікованими яблуками?

Узагальнення отриманої інформації та формулювання судження:

• Яке ж яблуко виявилось небезпечнішим: із світу модифікацій чи із світу казок?

4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді таблиці (додаток 3).

Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіа - аналітики»

Завдання «Обери позицію»

Журналісткою ЗМІ «Радіо Свобода» Марічкою Набока було проведено інтерв’ювання українців з приводу таких питань:

• Як Ви ставитеся до генномодифікованих продуктів?
• Чи знаєте Ви, які харчі купуєте?

Ознайомтеся із відповідями респондентів, їх обізнаністю щодо ГМО.

1.Підтвердьте або спростуйте думки пересічних українців.  Відповіді обґрунтуйте в усній формі.

2.Використовуючи отримані знання та QR –код, виконайте інтерактивну вправу 

«Генетично модифіковані організми: правда чи фейк».

3. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді скриншотів, виконаної інтерактивної вправи на онлайн – сервісі LearningApps.

Для узагальнення і систематизації  отриманої інформації учасники усіх груп працюють над виконанням спільного завдання «Парад порад».

Інструктивна картка, спільна для усіх дослідницьких груп

Завдання «Парад порад»

Сформулюйте практичні поради з позицій медійної грамотності щодо захисту  від  фейкової інформації про генетично модифіковані організми для учнів та батьків.

1.Використовуючи QR –код, зайдіть на онлайн – платформу для графічного дизайну «Canva».

2. Ознайомтесь із створеним робочим аркушем «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини».

3.За поданим зразком редагуйте інтерактивний робочий аркуш, доповнивши його власними практичними порадами з приводу медіаграмотності щодо використання ГМО у сучасному світі.

4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді практичних порад  «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» на онлайн – сервісі «Canva»  (додаток 5).

ІІІ. Робота учнів у класі під час уроку

(обговорення, аналіз, узагальнення та систематизація отриманої інформації; презентація результатів діяльності кожної дослідницької групи)

Використання вправи на  уроці з розвитку критичного мислення

Етап уроку, тривалість	Форми роботи учителя/учительки, технології навчання та методичні прийоми, засоби їх реалізації	Очікувані результати діяльності  учнів
1.Вступна частина(Виклик)7 хв- Психологічна розминка  -Актуалізація опорних знань учнів	Привітання, емоційне налаштування, побажання здоров’я, успіхів, задоволення від роботи на уроці Методичний прийом «Обери емоцію»(створення умов для гармонізації психофізичного стану) Методичний прийом «Плакат знань» (додаток 6)	Визначають та демонструють  свій  емоційний стан за допомогою обраних та зафіксованих  на полях робочих зошитів смайликів; налаштовуються на позитивний робочий настрій та продуктивну діяльність.    Пригадують наявні знання, уявлення, вміння з теми при поясненні ключових термінів та понять, які згруповані у вигляді візуалізованих позначок та символів на останньому слайді опрацьованої вдома презентації;  висловлюють власні думки
-Мотивація навчально – пізнавальної діяльності                                         2.Основна частина(Осмислення)28 хв	Розповідь з елементами евристичної бесідиПитання шкідливості харчових продуктів із ГМО, небезпеки від «трансгенних рослин»  та «тварин - мутантів» є досить актуальними та популярними; жваво обговорюються, всіляко «мусуються» у інформаційному світі журналістики та на просторах всесвітньої мережі Інтернет.Ми читаємо, чуємо та переглядаємо багато інформації про здорове харчування і небезпечну їжу. А чи вся та інформація, яку сприймає людина, є достовірною?  Методичний прийом «Мозковий штурм»Чому споживати інформацію про продукти харчування потрібно не менш прискіпливо, аніж споживати самі продукти?  Так, дійсно, деякі публікації можуть бути набагато небезпечнішими для нашого здоров’я, аніж яблука із Канади, соя із США чи кукурудза з Китаю. Виконуючи домашнє завдання, ви мали змогу детальніше дізнатися про генно модифіковані організми, які оповиті чималою кількістю таємниць. Через недостатню обізнаність сучасний медіаконтент часто пропонує нам інформацію, яка містить біологічні помилки, некоректні формулювання, плутанину або ж брехню («фейки») про використання ГМО.Тому сьогодні наш урок присвячений не лише  темі трансгенних організмів, але й проблемі   раціонального споживання інформаційних фейлів, якими нас систематично «підживлюють» різні види масмедіа.   Бажаю вам позитивних вражень, міцних знань влучних відповідей, продуктивних міркувань, логічних суджень та плідної співпраці на уроці!  Педагогічні технології, що використовуються: «Перевернутий клас» (англ. flipped classroom),  «Інноваційні технології» «Проблемне навчання»Нагадування про правила роботи у групі, пояснення  послідовності презентацій результатів пошуково – дослідницької діяльності учнів у складі малих груп.            Організація активної самостійної роботи учнів у малих групах.	Визначають тему уроку, проявляють зацікавленість у її вивченні, усвідомлюють власні цілі.              Зосереджують увагу на проблемі                                       Обмінюються думками, обговорюють продукти власної діяльності під час виконання завдань у групі, розвивають просторову уяву, увагу, біологічне мислення, пізнавальний інтерес, формують навички медіаграмотності та дослідницькі компетенції.          Співпрацюють між собою, самооцінюють, взаємооцінюють свою діяльність.
	Презентація результатів діяльності дослідницьких груп(час виступу кожної групидо 6 хвилин)  1.     Дослідницька група «Медіатеоретики»	Працюють із запропонованою інформацією, осмислюють теоретичні ідеї, порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити, спостерігають, досліджують, вивчають досягнення сучасної генної інженерії,  формують навички аналітичного мислення при роботі із медіаматеріалами, пояснюють особливості та переваги використання ГМО, коментують візуалізовані Е – плакати, заповнюючи інтерактивну дошку  Padlet з використанням відповідного застосунку у смартфонах, розкривають біологічні помилки, розвивають навички медіаграмотності, декодують некоректне формулювання інформації про трансгенні організми з боку ЗМІ.
	2.     Дослідницька група «Медіапрактики»	Визначають достовірність отриманої інформації із інтернет - джерел, досліджують теоретичні засади медіаповідомлень про генетично модифіковані продукти харчування, розвивають навички відбору та пошуку інформації, застосовують отримані знання,  набуті вміння для формування навичок оцінки поданої інформації, порівнюють результати класичних методів селекції та сучасних біотехнологій, систематизують та творчо переосмислюють інформацію про генномодифіковані продукти при заповненні таблиці, обговорюють переваги та можливі ризики використання ГМО не із медійно  - інформаційної, а з біологічної точки зору, висловлюють судження щодо можливості використання трансгенних продуктів харчування,формують навички медіагігієни.
	3.     Дослідницька група «Медіа - аналітики»	Аналізують інформацію джерел масмедіа із позицій респондентів, усвідомлюють актуальність медіаграмотності, розвивають навички критичного споживання інформації, застосовують отримані знання для оцінки та декодування інформації, визначають та спростовують фейки щодо ГМО, відстежують хід власних думок, роблять  висновки, виконуючи інтерактивну вправу сервісу Learning apps, з використанням відповідного застосунку або сканеру QR –кодів у смартфонах.
3.Підсумкова частина  -Узагальнення                        та систематизація знань, умінь, навичок учнів           5 хв            -Рефлексія          3 хв	Організація роботи з інтерактивними робочими аркушами, формулювання практичних порад «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» (час виступу для кожної групи  - 1 хвилина)Виявлення та корекція  хибних уявлень учнів у вивченій темі (за потребою)     Організація роботи учнів із сигнальними картками зворотнього зв’язку.(додаток 7)  Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому?	Цілісно осмислюють та узагальнюють    основні ідеї уроку, усвідомлюють принципи академічної доброчесності, закріплюють навички фактчекінгу та перевірки інформації, оцінюють рівень отриманих знань та набутих умінь, формулюють узагальнюючі висновки, створюючи інтерактивні робочі аркуші на  онлайн – платформі «Canva» з використанням сканеру QR –кодів у смартфонах.     Самооцінюють власну діяльність, висловлюють особистеставлення до завдань,  які ставили перед  собою.   Оцінюють урок, висловлюють свій емоційний стан
Повідомлення домашнього завдання         2 хв	Використовуючи інформацію § 65, набуті знання та отримані уміння під час уроку, скласти SWOT – аналіз до теми«Використання ГМО» за поданою схемою-матрицею.(додаток 8)	Розуміють логічний зміст уроку, повторюють і закріплюють вивчене, ставлять перед собою додаткові завдання

Додаток 1

Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіатеоретики»

Додаток 2

Роздаткові матеріали для дослідницької групи «Медіапрактики»

Додаток 3

Додаток 4

Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіа - аналітики»

Додаток 5

Звіт про результати діяльності дослідницьких груп

Додаток 6

Матеріал для методичного прийому критичного мислення 

«Плакат думок»

Додаток 7

Сигнальні картки зворотнього зв’язку

Додаток 8

Схема SWOT – аналізу до теми «Використання ГМО»

Очікувані результати*: 

учень/учениця:

• оперує загальними знаннями про медіаосвіту та медіакультуру особистості;
• демонструє навички медіаграмотності та цифрової грамотності у процесі навчання біології;
• розуміє зміст понять і термінів теми уроку, суті основних біотехнологічних процесів та явищ;
• усвідомлює актуальність медіаграмотності для розвитку навичок критичного споживання інформації біологічного змісту;
• вміє здійснювати пошук, відбір та оцінку поданої інформації, проявляє дослідницькі компетенції для  пояснення переваг та ризиків використання ГМО;
• застосує навички аналітичного мислення та фактчекінгу для визначення або спростування фейків у медіаповідомленннях, що стосуються  генетично модифікованих організмів;
• формулює власні висловлювання (судження), враховуючи принципи академічної доброчесності;
• активно використовує цифрові ресурси для отримання нових знань та презентації результатів власної діяльності;
• проявляє ефективну взаємодію з іншими учасниками групи та емоційну задоволеність від своєї роботи на уроці;
• усвідомлює доцільність медіаграмотної поведінки, раціонального споживання інформаційних фейлів заради захисту власного здоров’я.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: 

Рефлексія є обов’язковим елементом  логічно завершеного уроку. 

І. Після проведення вправи «Дослідницький медіапрактикум «Використання ГМО: фейл чи лайк?» здійснюється усна  та емоційна рефлексія змісту матеріалу з використанням сигнальних карток зворотнього зв’язку (додаток 7), набір яких отримують дослідницькі групи. Таким чином,  кожен (-на) учень/учениця може осмислити, які нові знання, уміння та навички вони отримали  уроці; оцінити свій стан і настрій. Поміркувати над тим, що вони не зовсім зрозуміли і що ще потрібно переглянути, осмислити, вивчити. Використання  карток зворотнього зв’язку дає можливість оцінити не лише свою роботу на уроці, але й  роботу однокласників. 

ІІ. Доречним буде повернутися до методичного прийому «Обери емоцію», яким розпочинався урок і запитати учнів/учениць: «Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому?». Це дасть змогу учителю/учительці відстежити динаміку емоційного стану здобувачів освіти, пов’язаного із результативністю їх розумової та пізнавальної діяльності впродовж уроку.

Сигнальні картки  є дієвим фідбеком до проведеного уроку (заняття, вправи) для педагогів, адже  допомагають швидко зрозуміти настрій класу і проблеми, з якими зіштовхнулися учні/учениці під час уроку, а також  спланувати подальші цілі на наступний урок. 

Використані джерела*: 

Використані джерела інформації:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392
2. Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2017.
3. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» 
4. Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06 червня 2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 804 від 07 червня 2017 року
5. Біотехнології та робота з геном. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://youtu.be/_dfh6CrnIkQ
6. Всіх лякають ГМО. 10 питань, яі пояснюють, чи можна їсти ГМО – їжу – [Електронний ресурс]  – Режим доступу доресурсу:  https://espreso.tv/article/2017/12/11/gmo
7. ГМО в Україні: це мільйонні збитки чи нові вигоди для агровиробників? Думки за і проти!  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

8. Громадське радіо. Слухайте. Думайте. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://hromadske.radio/

9. Медіаграмотність на заняттях з біології. Методичний посібник для вчителя. / М. С. Каліберда, Р. В. Шаламов [Електронний ресурс] – Режим доступу  до ресурсу: 

https://www.aup.com.ua/uploads/Mediahramotnist_Biology_2020_%D1%84%D1%96%D0%BD.pdf

10. Медіаграмотність. З чого почати. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/mediagramotnist-z-chogo-pochaty

11. Педагогічна технологія «Перевернутий клас»: опис, методика, застосування. [Електронний ресурс] – Режим доступу до   ресурсу:

https://bigbro.com.ua/pedagogichna-tehnologiya-perevernutij-klas-opis-metodika-zastosuvannya/

12. Фейк: нова бавовна забезпечить планету білком і заразом стерилізує населення [Електронний ресурс] – Режим доступу до   ресурсу:

Фейк: Нова ГМО-бавовна забезпечить планету доступним білком і заразом стерилізує населення

13. Яблука ГМО не темніють на зрізі. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://landlord.ua/news/yabluka-z-gmo-ne-temniyut-na-zrizi/

ПІБ автора(ки) *: Зоря Юлія Миколаївна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

Ваша посада*: завідувачка навчально-тренінговим центром

Короткий опис вправи, анотація*: Війна змінила наші пріоритети. Шкільний предмет “Захист України” зараз набув іншого статусу в суспільстві, яке переживає жахливу російсько-українську війну, яка ведеться на всіх фронтах, на інформаційному, в тому числі. Вправа сприяє формуванню навичок оцінки та інтерпретації медійної інформації,  розвивати критичне мислення та уникати маніпуляцій свідомістю з боку масмедіа. 

Мета вправи/заняття*: ключові компетентності: формувати навички з інтерпретації та усвідомлення інформації; Формувати предметні компетентності: вчити аналізувати медіатекст, виділяти ключові меседжі; розвивати аналітичне і критичне мислення, візуальну грамотність;  виховувати у підростаючого покоління високу патріотичну свідомість, гордість за свою приналежність до українського народу, прагнення брати участь у розбудові та захисті своєї держави.

Необхідне обладнання/матеріали*: телевізор або комп’ютер чи ноутбук, колонки, WIFI або підключення до мережі інтернет,роздатковий матеріал  

Детальний опис вправи/уроку*: 

І. Вступна лекція вчителя: сьогодні, в умовах війни, коли ворог підступно цілиться в цивільне населення та об’єкти інфраструктури, нам потрібно адаптуватися до нової реальності. Ворог нахабно та підступно веде вогонь з артилерійських гармат, танків, стрілецької та інших видів зброї. Поштовхом для розвитку і вдосконалення зброї стають війни, як світові так і локальні. Стрілецька зброя не є винятком з усього спектру зброї різного призначення. Україна володіє значним інтелектуальним і виробничим потенціалом. Продукція військово-промислового комплексу, від ракетоносіїв і зенітно-ракетних комплексів сімейства «Дніпро» до сучасних танків Т-84, а також деяких видів стрілецької зброї (наприклад штурмових гвинтівок, пістолетів) визнається іноземними фахівцями одними з передових у світі. Сьогодні йдеться саме про стрілецьку зброю.

Що таке класифікація стрілецької зброї? Це поділ всіх і систем моделей зразків на типи, в залежності від призначення, способів застосування і виготовлення. Зброя розділяються за призначенням, за калібром, за ступенем автоматизації. Також за конструкцією ствола, за бойовими можливостями, за характером джерела енергії. А також за кількістю обслуги того чи іншого зразка стрілецької зброї. Різновидами вогню є: одиночний вогонь, вогонь чергами, залповий вогонь, безперервний вогонь; за напрямком - вогонь по фронту, флангу і перехресний вогонь. Засоби вогню - зброя, у якій для викидання снаряда (міни, кулі) зі ствола використовується енергія вибухової речовини (наприклад, артилерійського пороху). Зброя розподіляється на: артилерійську (гаубиці), гармати, міномети і стрілецьку (пістолети), автомати, гвинтівки, а також гранатомети.

ІІ. Перегляд відео (8 хв.) за посиланням https://youtu.be/kf8P2kG6HJY

ІІІ. Після перегляду відео обговоріть зі здобувачами освіти наступні питання:

1. Як класифікують зброю за призначенням?
2. Як класифікують стрілецьку зброю за ступенем автоматизації?
3. Як класифікують стрілецьку зброю за бойовими можливостями?
4. Як класифікують стрілецьку зброю за калібром?
5. Як класифікують стрілецьку зброю за конструкцією ствола?

ІV. Об’єднайте учнів у три групи та запропонуйте юнакам заповнити порівняльні таблиці.

Під час виконання запропонуйте скористатись додатковими ресурсами: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/78868/3/Petrenko_Striletska_zbroia.pdf;jsessionid=6C421FC2F5B5308272A724017052FBA7

#ВБЕЗПЕЦІ / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://safe.ed-era.com/ 

ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ДО ТРО / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sprotyvg7.com.ua/

Таблиця для групи 1

Порівняльна характеристика деяких видів стрілецької зброї за бойовими властивостями

Таблиця для групи 2

Порівняльна характеристика деяких видів стрілецької зброї за бойовими властивостями

Таблиця для групи 3

Порівняльна характеристика деяких видів стрілецької зброї за бойовими властивостями

V. Після заповнення порівняльних таблиць запропонуйте учням скласти пам’ятку «Заходи безпеки під час поводження зі зброєю». 

Для роботи доречно застосувати відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=6jPN0PchVlM

Очікувані результати*: знати: основні види стрілецької зброї; вміти порівнювати деякі види стрілецької зброї за бойовими властивостями; розуміти принцип роботи стрілецької зброї; вміти опрацьовувати інформаційні повідомлення, критично їх оцінювати та аналізувати; розуміти, що особливо в умовах війни надважливою є військова підготовленість молоді.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: 

Що нового ми дізналися сьогодні?

Навіщо знати основні види та характеристики стрілецької зброї?

Яким буде світ, якщо зникне вся вогнепальна зброя?

Використані джерела*: 

Вогнева підготовка. URL: https://uahistory.co/pidruchniki/national-defense-10-class-harahu-2018/12.php

Навчальна програма для ЗЗСО «Захист України». 10-11 клас. URL: Рівень стандарту. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.zakhyst.Ukrayiny-10-11-standart.pdf

Спільно до безпеки. URL: https://bezpeka.info/adults/

ПІБ автора(ки) *: Вінівіт'єва Вероніка Сергіївна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*:  Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31

Ваша посада*: Вчитель географії

Назва вправи*: Практичне заняття "Третинний сектор економіки світу"

Короткий опис вправи, анотація*: Користуючись картами атласу  та медіаджерелами необхідно позначити на  карті світу  google.com/maps/  найбільші світові центри розвитку наданих в завданні галузей третинного сектору економіки. Проаналізувати та пояснити особливості їх розташування та дати власну оцінку глобальним економічним процесам. 

Мета вправи/заняття*: закріпити економічні знання учнів щодо транспортно-логістичних систем, сформувати уявлення про особливості світового ринку інвестицій і фінансів;  про формування  «інформаційного суспільства»; розвивати вміння користуватися джерелами географічної інформації, критично оцінювати інформацію, розміщену на різних медіаресурсах; опанувати вміння створення власної онлайн карти; вміння створювати аналітичну довідку щодо глобальних економічних процесів.

Необхідне обладнання/матеріали*: Гаджет з доступом до мережі інтернет, додаток Google Maps, атлас.

Детальний опис вправи/уроку*: 

 Вправа ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ. "Третинний сектор економіки світу"

Інструкція для учнів. Користуючись картами атласу та медіаджерелами необхідно позначити на карті світу google.com/maps/ найбільші світові центри розвитку наданих в завданнях галузей третинного сектору. До кожного з завдань пропонується кілька посилань на статті, опубліковані у різні роки, присвячені відповідним галузям третинного сектору економіки. Ви можете користуватися наданими матеріалами, або шукати інформацію самостійно. 

Алгоритм виконання

1. Опрацюйте матеріал з кожного питання, який знайдете у вільному доступі.
2. Проаналізуйте інформацію та складіть список відповідних світових центрів.
3. Знайдіть ці центри на карті світу.
4. Нанесіть пунсонами ці центри на Google Maps.
5. Зробіть висновок до кожного завдання.
6. Надішліть карту з відкритим доступом та файл з аналітичними довідками (висновками) на перевірку.

1. Знайдіть на карті атласу  та позначте на  карті світу  Google Maps провідні торгівельні порти світу. Поясніть особливості їх розташування. 

(інформація про порти за посиланнями) 

• ТОП-7 найбільш значущих і завантажених морських портів світу
• Топ 10 найбільших портів світу
• Список найбільших портів світу

Порти позначаємо синіми маркерами (назва міста)

Проаналізувавши знайдену та переглянуту вами  інформацію, кількома реченнями поясніть особливості їх розташування, поясніть причину розвитку саме цих центрів. 

2. Знайдіть на карті атласу  та позначте на  карті світу  google.com/maps/   найбільші міжнародні фінансові центри (інформація про центри за посиланням) 

• Оновлено рейтинг найбільших фінансових центрів світу 2018 р.
• The Global Financial Centres Index 32
• Оновлено рейтинг найбільших фінансових центрів світу: чи змінився торішній лідер https://investment.24tv.ua/naybilshi-finansovi-tsentri-svitu-2020-novini-ukrayini-i-svitu_n1425324

Міжнародні фінансові центри позначаємо червоними маркерами (назва міста)

Проаналізувавши знайдену та переглянуту вами  інформацію, кількома реченнями поясніть особливості їх розташування, поясніть причину розвитку саме цих центрів, іх вплив на процес глобалізації в світі.  

3. Знайдіть на карті атласу  та позначте на  карті світу  Google Maps найбільші офшорні зони світу (інформація за посиланням) 

• Офшори у світі: 7 ключів для розуміння
• Топ-10 офшорних країн світу: інфографіка  Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-delovye-novosti-36-top-10-ofshornyx-stran-mira-infografika
• ПЕРЕЛІК ОФШОРНИХ ЗОН

Найбільші офшорні зони світу позначаємо сірими маркерами (назва країни).

Проаналізувавши знайдену та переглянуту вами  інформацію, кількома реченнями поясніть особливості їх розташування, поясніть причину розвитку саме цих центрів, наслідки для світової економіки.

4. Позначте на цій же  карті найбільші  країни-інвестори України.

(інформація про ці країни за посиланням) 

• Рейтинг інвесторів. Які країни вкладають в Україну найбільше 2021 р
• Держстат опублікував рейтинг найбільших інвесторів в Україну 2019

Найбільші  країни-інвестори України позначаємо чорними маркерами (назва країни)

Проаналізувавши знайдену та переглянуту вами  інформацію, кількома реченнями поясніть причину розвитку саме цих центрів, наслідки їх впливу на економіку України.

5. Знайдіть на карті атласу  та позначте на  карті світу  Google Maps країни з найбільшим потоком туристів. (інформація про країни за посиланням) 

список можете збільшувати

• https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2534020-nazvano-najpopularnisu-sered-turistiv-krainu.html 
• ТОП-10 найбільш відвідуваних туристами країн

Країни з найбільшим потоком туристів позначаємо зеленими маркерами (назва країни).

Проаналізувавши знайдену та переглянуту вами  інформацію, кількома реченнями поясніть особливості їх розташування. Спробуйте визначити найбільш привабливий для себе напрямок туризму та поясніть свій вибір.

Очікувані результати*: В ході роботи учні опанують вміння шукати статистичну інформацію з різних медіаджерел, аналізвати та ранжувати цю інформацію. Результатом роботи учнів буде зроблена власноруч карта з позначеннями основних центрів розвитку галузей третинного сектора економіки світу. Створена аналітична довідка що розглядає питання постіндустріалізації у світі з різних ракурсів.

Приклади результатів роботи учнів з картою можна переглянути за посиланнями

https://www.google.com.ua/maps/@2.2289875,63.1536148,3z/data=!3m1!4b1!4m2!6m1!1s11dVkZkOlrdY5GILwtK__uQ4Cq0K9J-K4?hl=ru

https://www.google.com.ua/maps/@0.9904538,-86.5152592,3z/data=!3m1!4b1!4m2!6m1!1s1epniCWwVVqwuscrxjdN7_V3VWW8rEnth?hl=ru

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: 

«Плюс-мінус-цікаво» Можна виконувати як усно, так і письмово. Або онлайн, дошка Padlet. 

В графу «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось під час виконання завдань, що здалося цікавим та корисним. Тут можна поділитися з іншими виявленими  джерелами  їз цікавою та детальною інформацією з теми.

В графу «М» – «мінус» записуємо все що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним. Тут можна вказати виявлені джерела їз підозрілою або неправдивою інформацією

В графу «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці, чого б ще хотілось дізнатися. Тут можна поділитися з іншими виявленими  джерелами  їз цікавою та детальною інформацією з теми.

https://padlet.com/viniviteva/padlet-rc1n2ewls3it

Використані джерела*: 

• ТОП-7 найбільш значущих і завантажених морських портів світу
• Топ 10 найбільших портів світу
• Список найбільших портів світу
• Оновлено рейтинг найбільших фінансових центрів світу 2018 р.
• The Global Financial Centres Index 32
• Оновлено рейтинг найбільших фінансових центрів світу: чи змінився торішній лідер https://investment.24tv.ua/naybilshi-finansovi-tsentri-svitu-2020-novini-ukrayini-i-svitu_n1425324
• Офшори у світі: 7 ключів для розуміння
• Топ-10 офшорних країн світу: інфографіка  Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-delovye-novosti-36-top-10-ofshornyx-stran-mira-infografika
• ПЕРЕЛІК ОФШОРНИХ ЗОН
• Рейтинг інвесторів. Які країни вкладають в Україну найбільше 2021 р
• Держстат опублікував рейтинг найбільших інвесторів в Україну 2019
• https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2534020-nazvano-najpopularnisu-sered-turistiv-krainu.html 
• ТОП-10 найбільш відвідуваних туристами країн

https://padlet.com/viniviteva/padlet-rc1n2ewls3it