ПІБ автора(ки) *: Сизова Анна Володимирівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Ліцей «Ерудит» Первомайської міської ради Миколаївської областіВаша посада*: Вчителька історії
Короткий опис вправи, анотація*:Вправа «Пакт Молотова-Ріббентропа в різних джерелах інформації» рекомендована для використання на уроках історії в 10-му класі (на уроці історії України при вивченні теми: «Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939 р. та /або на уроці всесвітньої історії з теми: «Практичне заняття 6. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел» як один з елементів уроку). Клас поділяється на групи, які опрацьовуючи різні джерела інформації, мають знайти відповідь на проблемне питання: «Пакт Молотова- Ріббентропа: це «спусковий гачок» до Другої світової чи вимушений крок по відтермінуванню війни?». Свою позицію кожна група має обґрунтувати використовуючи метод «ПРЕС».
Мета вправи/заняття*: формувати критичне мислення в здобувачів освіти; розвивати вміння використовувати різні види медіатекстів для аналізу та обробки інформації; перетворювати джерельну інформацію (текст, карту, фото, карикатуру) з однієї форми в іншу (текст, схема) та використовувати її у поясненнях.
Необхідне обладнання/матеріали*: Комп’ютер, проектор, екран, презентація з візуальними джерелами, роздатковий матеріал.
Детальний опис вправи/уроку*:
Організаційний етап.
Клас поділяється на групи по 5-6 учнів. Групи отримують набори роздаткових матеріалів.
Мотиваційний етап.
Вступне слово вчителя:
У вересні 2008-го Європарламент визначив дату підписання Пакту Молотова-Ріббентропа -23 серпня- Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму. У світі прийнято вважати, що саме 23 серпня 1939-го відбулася подія, яка стала “спусковим гачком” до Другої світової війни — найкривавішої трагедії в історії людства, оскільки розв’язала руки Гітлеру та Сталіну для агресії проти інших країн. Водночас в Росії побутує думка, що підписання «Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом» (саме так офіційно називається документ, який часто згадується, як Пакт Молотова –Ріббентропа) було вимушеним кроком, який дозволив відтермінувати війну майже на два роки та підготувати обороноздатність СРСР.
Ваша задача- опрацювати різні джерела інформації за запропонованими питаннями та дійти висновку про Пакт Молотова- Ріббентропа : це «спусковий гачок» до Другої світової чи вимушений крок по відтермінуванню війни?. Обґрунтувати свою позицію методом «ПРЕС».
Основна частина
РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ.
1)Ознайомтесь з документами та картою і дайте відповідь на питання:
1.Що це за документи? Коли, де і ким вони підписані?
2. Визначте ключові моменти, про які домовляються сторони, що уклали ці документи.
3. Заштрихуйте на карті території, які згідно Договору про ненапад попадали під сферу впливу СРСР. Порівняйте з кордонами СРСР.
4. Висловіть припущення, чому додатковий протокол обидві сторони мали зберігати у цілковитій таємниці?
Доступ до документів: https://drive.google.com/file/d/1mZz9SBq50MxudQsh3jVXm_fyCPnEGf2a/view?usp=sharing
Документи 1-4, джерело: https://lb.ua/world/2019/06/01/428471_sovetskie_originali_pakta.html
Карта 5, джерело: http://svoboda.fm/politics/ukraine/247740.html
2) Розгляньте світлини, зроблені під час підписання Договору про ненапад (1939 р.) та дайте відповідь на питання:
1.Що відбувається на даних фото? Хто на них зображений?
2. Це постановочні фото чи репортажні? Чому ви так вважаєте?
3. Який настрій у осіб, зображених на даних світлинах, зокрема, у
Й. Сталіна? Висловіть свої припущення щодо причини його гарного настрою під час підписання Договору?
Доступ до документів: https://drive.google.com/file/d/1mZz9SBq50MxudQsh3jVXm_fyCPnEGf2a/view?usp=sharing
Світлина 6 , джерело: https://lb.ua/world/2019/06/01/428471_sovetskie_originali_pakta.html
Світлина 7, джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3022535-pakt-molotovaribbentropa-ce-buv-rozpodil-evropi.html
Світлина 8, джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3022535-pakt-molotovaribbentropa-ce-buv-rozpodil-evropi.html
3) Розгляньте наступні карикатури та дайте відповідь на питання:
1.Чи впізнаєте ви персонажів карикатури? Назвіть їх.
2. Як ставляться автори карикатур до персонажів, на них зображених? Що про це свідчить?
3.Порівняйте між собою карикатури 9 і 10. Що в них спільного і чим різняться? Які символи використовують художники?
4. Порівняйте карикатури 12 і 13. Що в них спільного і чим різняться? Які символи використовують художники?
5. Як зміст карикатури 11 поєднує між собою в один логічний ланцюг карикатури 9, 10, 12, 13? Яка історична подія стала підґрунтям для створення цих карикатур?
6. Яким є ставлення авторів карикатур до цієї історичної події? Чому?
7. Поміркуйте, чому усі ці карикатури є американськими чи британськими? Чи могли аналогічні карикатури з’явитися у пресі Третього Рейху чи СРСР у 1939-1940 рр.? Чому?
Доступ до документів: https://drive.google.com/file/d/1mZz9SBq50MxudQsh3jVXm_fyCPnEGf2a/view?usp=sharing
Карикатура 9. Підпис до карикатури: «Чад СРСР проти цнотливого Німецького Райху».
Джерело: https://me.me/i/chad-ussr-vs-virgin-german-reich-3e5335dfd45a45dd960a01c95f193b06
Карикатура 10. Карикатура американського художника Кліффорда Беррімена, опублікована в жовтні 1939 р. в газеті The Washington Star: «Цікаво. Скільки триватиме медовий місяць?»
Карикатура 11. Назва карикатури: «Дивні співмешканці». Надписи на ковдрах героїв карикатури: «Антикомуністичний нацизм», «Антинацистський комунізм».
Джерело: https://reibert.info/media/img_24822_5487-jpg.13810/
Карикатура 12. Джерело: https://zn.ua/ukr/HISTORY/pakt-pro-napad.html
Карикатура 13. Англійська карикатура 1930-х рр.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28690581.html
Підсумковий етап
Обговорення висновків, до яких групи дійшли під час опрацювання різних джерел інформації щодо питання «Пакт Молотова- Ріббентропа: «спусковий гачок» до Другої світової чи вимушений крок по відтермінуванню війни?» , відбувається за допомогою методу «Прес».
1. Представник групи висловлює позицію: «Наша група вважає, що Пакт Молотова-Ріббентропа –це…»
2. Обґрунтування; « …тому, що…» (пояснюються причини появи такої думки, на якій ґрунтуються докази на підтримку власної позиції)
3. Приклади : «…наприклад, …» (наводяться факти, які демонструють докази та посилюють позицію)
4. Висновки: «Отже,…» (робиться висновок. Який закликає прийняти позицію, висловлену групою).
Вчитель підсумовує, що Пакт Молотова –Ріббентропа- це по суті розподіл Європи між двома тоталітарними режимами, який зробив можливою Другу світову війну та низку супутніх агресій з боку СРСР і Німеччини проти інших країн.
Очікувані результати*: Поліпшення навичок критичного і аналітичного мислення під час аналізу різних джерел інформації; формування предметних компетентностей.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Етап рефлексії
Бесіда за запитаннями:1. Що нового ви дізналися під час виконання вправи? Які нові навички здобули?2. Як робота з різними джерелами інформації, які висвітлюють одну історичну подію, допомагає краще зрозуміти її зміст?3. Де в повсякденному житті вам можуть стати в нагоді навички аналізу різних джерел інформації, здобуті вами під час виконання вправи?
Використані джерела*:
ПІБ автора(ки) *:
Ганенко Вікторія Леонідівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*:
Запорізька єврейська гімназія «ОРТ-Алєф»
Ваша посада*: Вчитель математики
Короткий опис вправи, анотація*:
Учні знайомляться з досягненнями українців, які LIGA.net опублікували до 30-ї річниці незалежності України. Розглянемо деякі з них і розв’яжемо задачі про ймовірність на основі цих матеріалів та додаткових відомостей.
Мета вправи/заняття*:
Відпрацювати навички використання формули ймовірності випадкової події; виявити міжпредметні зв’язки математики з медіаграмотністю; розвивати логічне мислення, зібраність, уважність до деталей та вміння орієнтуватись в інформаційному середовищі; виховувати патріотичні почуття та гордість за батьківщину.
Необхідне обладнання/матеріали*:
Проєктор або екран з доступом до інтернету для трансляції веб-сторінок, альтернатива – особисті телефони/планшети дітей для ознайомлення з посиланнями.
Детальний опис вправи/уроку*:
Пригадаємо, як аналізувати інформацію, мас-медіа та чому медіаграмотність так близько пов’язана з математикою.
Обговорюємо з учнями наочну схему, яка дозволяє аналізувати отриману інформацію. Її взято з підручника медіаграмотності для учнів на сайті https://citizen.in.ua/ Тема 5.9 Критичне мислення, або чому необхідно бути медіаграмотним.
За схожими ідеями ми задаємо собі запитання і при розв’язанні математичних завдань. На них ґрунтується і математичне мислення. Чи достатньо даних для розв’язання задачі? Чи актуальними є дані? Чи логічним є подання даних? Наскільки достовірними є дані? Чи всі дані необхідні, або є зайві дані у умові? Без цього не є можливим розв’язання і математичної задачі.
До 30-ї річниці незалежності України LIGA.net знайшла тридцять цікавих українських продуктів, які змогли перемогти конкурентів на світових ринках. Розглянемо деякі з них і розв’яжемо задачі про ймовірність на основі цих матеріалів.
Задача 1. Яка ймовірність виграти конкурс була у Інституту монокристалів?
Розв’язання:
А – подія, що конкурс виграє Інститут монокристалів.
.
Т.к. не всі випускники після набуття освіти працюють за спеціальністю, то візьмемо кількість випускників по нижній межі.
Задача 2. Вищі заклади освіти закінчили 16 тис. претендентів, неформальну освіту закінчили 10 тис. претендентів. Визначіть, яка ймовірність, що роботодавець з усіх претендентів обере спеціаліста: а) що закінчив вищий освітній заклад; б) що закінчив неформальну освіту?
Розв’язання:
А – подія, що обрали спеціаліста з вищого закладу освіти.
В – подія, що обрали спеціаліста з неформальною освітою.
Задача 3. За інформацією про види і кількість місць у даному типі вагонів обчисліть, яка ймовірність навмання купити білет за кожним класом окремо.
Розв’язання:
А – подія, що купили білет І класу.
В – подія, що купили білет ІІ класу.
С – подія, що купили білет ІІІ класу.
D – подія, що купили білет для пасажира з інвалідністю.
;
;
;
.
Захворюваність на рак посідає друге місце після серцево-судинних захворювань. Тому дуже важливо мати змогу максимально ефективно виконувати операції.
Задача 4. За статистичними даними кількості населення України у 2020 році та кількості випадків захворюваності зі злоякісними новоутвореннями в Україні у 2020 році обчисліть ймовірність захворіти на рак.
Розв’язання:
Статистика населення України в 2020р – 41,9 млн.
Статистика захворюваності на рак в 2020р – 54147+59221≈113тис.
А – подія, що людина захворіє на рак.
.
Очікувані результати*:
Поєднання медіаграмотності та математики дає більш ширше використання обох предметів у реальному житті. Учні бачать наочно і наглядно практичну реалізацію обох предметів. Одночасно з цим дізнаються про нові факти за темами гордості за Україну та її громадян, виховують в собі патріотичні почуття.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Людина настільки вважається вільною та самостійною, наскільки вона вміє раціонально і здраво осмислювати оточуючий світ. Математичний стиль мислення – це вміння аналізувати, відслідковувати закономірності та приймати зважені рішення. Ця наука допомагає нам з пошуком істини в морі сучасної інформації. Медіаграмотність як і більшість сфер життя не може обійтись без аналізу та синтезу інформації. А завдання математики – не навчання лічбі, а навчання прийомам людського мислення під час лічби (Л. Толстой). Тому одна з найкорисніших звичок – це звичка думати.
Використані джерела*:
Мовна творчість притаманна українському народу, вона – ознака того, що українське слово не заскніло у припалих пилом старих словниках, а активно живе серед українців у повсякденному вжитку.
Антон Печерський
– 24 лютого 2022 року різко змінило наше життя. Повномасштабна війна рф проти українського народу вплинула не тільки на нього, а і на нашу мову, яка напрочуд чутлива до суспільних змін. За останній рік військового протистояння нам вдалося збагатити українську мову військовою субстандартною лексикою: в ужитку з’явилася ціла купа нових слів, а деякі із загальновживаних набули нового лексичного значення.
Мозковий штурм «Якими же словами під час війни з країною-агресоркою ми збагатили українську мову?»
P.S. В умовах дистанційного навчання доречно використати віртуальну дошку Jamdoard, де свої ідеї учні можуть записати на кольорових стікерах та розмістити на спільному фреймі. Наприклад:
Якщо ж заняття проводиться офлайн, то слова записуються учителем на дошці або фліпчарті.
Орієнтовний перелік слів:
макронити
шойгувати
забайрактарити
чорнобаїти
відукраїнити
рашизм
рашист
бандеромобіль
бавовнятко
задвохсотити
затрᴎ́дніти
чмоня
ЗСУіст
ЗСУістка
наволонтерити
відхаймарсити
барайктарити
ерефія
аналоговнєт
тікток-війська
– Нагадайте, будь ласка, як такі слова називаються. (Неологізми.)
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь, говорячи про неологізми, зазначає, що вони «характеризуються абсолютною новизною як щодо форми, так і змісту. Вони найменують нові реалії й поняття, людей та їх чесноти. Кожне слово відображає те, що знайоме всім українцям. Крім того, вони підкреслюють особливу характеристику їх авторів: образність мислення, здатність переосмислення дійсності та велике почуття гумору, з якими безперервно виникають нові метафори чи метонімії, звужуються чи розширюються попередні значення слів тощо» [7].
– Як ми бачимо, війна поповнила наші словники численними неологізмами. Деякі з них очевидні, як, наприклад, «джавелінувати», а інші мають відразу декілька коренів, а тому без пояснення тут не обійтися. Що вони означають?
Відповіді учнів.
– Такі слова, як джавелінити, барайктарити, відхаймарсити походять від назв воєнної техніки, означають – боротися з ворогом, застосовуючи відповідну техніку. До них можна віднести і слово «бандеромобіль» – будь-який автомобіль української армії.
Вправа «Критично мислимо. Що змінилося?»
В умовах повномасштабної війни добре знайомі нам слова почали вживатися в невластивому їм значенні. Наприклад, Чорнобаївка – назва населеного пункту, а тепер – це слово використовують на позначення чорної діри, гиблого місця, воно стало синонімом до слова дежавю.
– Назвіть добре знайомі слова, значення яких після 24 лютого 2022 року змінилося та поясніть їх нове тлумачення.
P.S. В умовах дистанційного навчання доречно використати віртуальну дошку Jamdoard, де свої ідеї учні можуть записати на кольорових стікерах та розмістити на спільному фреймі, або чат, а потім запропонувати учням озвучити нові тлумачення слів.
Орієнтовний перелік слів:
спецоперація – війна
дискотека – бойові дії, перестрілка з ворогом, асоціація зі спалахами від снарядів
бавовна – вибух на російській чи тимчасово окупованій території
приліт – влучання ворожої ракети у цивільну чи військову споруду
хлопок – вибух у росії, білорусі чи на території, яку тимчасово контролюють окупанти
селітра – пропагандистська брехня, споріднене з «бавовною»
Мордор – росія
Бандерівське смузі – українізована версія саморобної запалювальної суміші «Коктейль Молотова»
орки – російські солдати, істоти нелюдської подоби, нелюди
Презентація учнями напрацювань.
Евристична бесіда «Новомова як приклад уживання слів у невластивому значенні»
– Чому добре знайомі слова в умовах війни набувають нового значення?
– Поясніть, чому ЗМІ використовують таку лексику, де лунає «спецоперація» замість слова «війна», «хлопок» замість «вибух», «перегрупування» замість «відступу», «жест доброї волі» замість «втрата контролю над островом Зміїний»?
Відбувається дезінформація населення. Російські пропагандистські медіа використовують ці та багато інших слів і словосполучень для контролю і регулювання настроїв суспільства, а також для того, щоб впливати не лише на свою внутрішню аудиторію, а й на зарубіжну, і українців у тому числі. Логіка в тому, що виключення з мови певних слів або відтінків їх значень рано чи пізно приходить до того, що саме поняття стає для людей чимось нереальним.
Такі слова називають евфемізмами.
– Візьміть свої ґаджети та відшукайте відповідь на питання: Що таке евфемізми?
Евфемі́зм (грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, які вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої назви, вже наявної при перейменуванні або логічно найбільш умотивованої при первинному найменуванні [6].
– Чому використовують евфемізми на позначення надзвичайних подій і негативних тенденцій? Це частина пропаганди чи щось інше?
– Як ви гадаєте, чи варто рашистів називати орками?
– Прочитайте фрагмент інтерв’ю Андрія Куликова – українського журналіста, радіоведучого, голови правління Громадського радіо, очільника Комісії з журналістської етики, викладача Маріупольського державного університету, під час якого він висловив думку щодо того, які слова варто добирати, пишучи про війну.
Висловте свою точку зору на підняту проблему одним складнопідрядним реченням, наводячи 2-3 аргументи.
– З 2014 року в Україні почав формуватися новий словник: це слова, які використовують для позначення умовно «своїх» та «чужих», але дуже часто ці слова нібито надто абстрактні і не позначають реальних людей. Наприклад, раніше активно використовували слово «ватники», зараз – «орки» замість «російських солдат» або навіть «орчиня», коли мається на увазі дружина російського солдата. Чи не здається вам, що таким чином ми все ж ніби відходимо від того, аби називати речі своїми іменами?
– Подібні явища – неминучі під час війни, адже для того, щоб вбивати, потрібно знелюднити, знеособити ворога. Саме тому в 2014 році з нашого боку з’явилися такі слова як «колоради», «ватники», «вата» – тут взагалі нічого не тільки людського, а ще й живого немає.
Інший приклад – це коли ворог придумав поняття «кіборги», щоб таким чином позначити, нібито в українських військових немає нічого людського. Але завдяки тому, як Україна тоді сприймала цю трагедію і героїзм кіборгів, нам вдалося дати нове значення цьому терміну.
Так само відбувається і зараз. Проте «орки», на мою думку, – невдалий приклад. Орки – це казкові істоти з видатного роману Толкіна. Але це – казка. Тому, мені здається, це дещо замасковує реальність. Проти нас коять злочини не міфічні істоти, а абсолютно реальні люди.
Якщо ж звернутися до історії, можна згадати таке: в СРСР по відношенню до німецьких солдатів використовували слова «ганси» і «фріци». Це – не така ступінь знеособлення, як у випадку з «орками», але все ж таки. З іншого ж боку, німці назвали бійців Червоної армії «іванами». Подібне ж було в англійській мові, коли союзники називали німецьких солдатів jerry, що є співзвучним з german, але одночасно це – ім’я.
Я не знаю, як називають зараз українських військових росіяни. Те, що постійно зустрічаю, це «націоналісти», «нацисти», наприклад. Таким чином вони хоч і не знеособлюють українців, але постійно брешуть, приписуючи відповідні погляди, які можна ненавидіти – це у випадку з «нацистами». Термін «націоналізм» взагалі трактують інакше, ніж він на те заслуговує.
Вони часто вкладають у правильні назви зовсім інакший зміст. Ми ж із цим ради дати не можемо і починаємо виправдовуватися, замість того, аби піти у наступ. Такі речі працюють дуже потужно на рівні образів, але вони ж можуть відправити нас у якийсь фантасмагоричний світ, тоді як зло – ось воно, поруч, навпроти тебе, і має цілком конкретне вираження.
Я дотримуюся думки, що треба називати речі своїми іменами. Не якісь міфічні «орки», не якась «імперія зла» веде з нами боротьбу, а конкретно російські загарбники, російські окупанти. Правда має бути прив’язана до конкретики.
(Горчинська Олександра. «Не міфічні орки, а російські окупанти».
Журналіст Андрій Куликов – про роботу медіа під час війни
та протидію російській пропаганді. 6 червня 2022.)
Волонтери благодійної організації Future for Ukriane створили ілюстрації на основі нового досвіду, який набули українці [3]. Ось деякі з них :
Малюнки: https://www.facebook.com/FutureForUkraine/posts/pfbid02YxH5SGt7PH9QLJUJiezGDE7EJn5PiGtgrsz9WjVHaBdHY5ZsnucXHENxJGMLwGXul
– Пропоную створити свої візуальні образи до 1-2 евфемізмів на власний розсуд.
– Чи доводилося вам чути таке поняття, як новомова, і чи знаєте його походження?
Пояснення вчителя.
Викривлення сенсів понять називають «новомовою», основні цілі якої – розмити реальність та приховати правду.
Новомова вперше з’явилася в утопічному світі роману «1984» Джорджа Орвелла, який ви будете вивчати в 11 класі, – це штучна офіційна мова, яку тоталітарний режим створив для опису фальшивої реальності в інтересах режиму, тобто для ідеологічно правильного мовлення, формування в населення конкретного сприйняття світу, а як наслідок і мислення.
Цікаво те, що Орвелл не вигадував концепцію новомови з нуля. Натхненням йому слугувала офіційна мова двох тоталітарних держав: Третього Рейху та Радянського Союзу сталінського періоду. Це не окремі мови, а скоріше певні етапи та набори лексики, що насаджується державою.
Медіа тоталітарних держав користуються новомовою, адже так хоче режим. Якщо керівництву потрібно, щоб табори смерті називали «концтаборами» чи «евакуаційними таборами», то такі ЗМІ не будуть ставити під сумнів вимогу верхівки. Причини цього прості: або журналісти теж піддаються впливу ідеології, або залежать від режиму і не можуть піти проти нього, або обидва варіанти. Навіть так звані опозиційні російські медіа «Дождь» та «Медуза», які працюють за межами Росії, використовують новомову у своїх публікаціях.
Як бачимо, сучасна російська прокремлівська пропаганда створила власний аналог Орвеллівської «новомови».
Найтиповіший і найвідоміший приклад викривлених формулювань у росзмі – це те, що вторгнення і російсько-українську війну в Росії вперто називають терміном «спецоперація». Логіка використання дуже проста. Розв’язувати війни – це погано, а проводити спецоперації – це місія великої та потужної держави, якою є росія. Те, що її цілі надумані, трансформуються залежно від ситуації та закінчуються недекларованою окупацією, – то таке. Головне – заборонити називати це війною. (За [8], [10], [14]).
– Розгляньте інфографіку та прокоментуйте подані в ній дані щодо використання евфемізму «спеціальна військова операція» (СВО) та слова «війна» у телеграм-каналах російських пропагандистів.
P.S. Пропонуємо коментар щодо поданої інфографіки [11]:
До 4 березня, тобто до ухвалення Держдумою РФ так званого закону про покарання за дискредитацію ЗС РФ, термін «війна» ще вживали, однак опісля його замінило «СВО». Винятками було кілька днів довкола дат «9 травня» та «22 червня», коли окупанти згадували «Велику Вітчизняну війну». Вони вживали термін «ВВВ» і згадки про тодішні події, щоб просувати класичні російські наративи про спільне радянське минуле та перемогу над фашистами (нацистами), а також паразитувати на пам’яті про загиблих у війні з гітлерівською коаліцією.
Також яскравим винятком була середина квітня – тоді ми зафіксували близько 80 згадок у повідомленнях слова «війна» – у ці дні російські медіа почали писати по потоплення Україною крейсера «Москва». Тобто коли Україна досягає успіхів на воєнному й дипломатичному фронтах, пропагандисти змушені говорити відкрито про війну.
(Сергій Міхальков Новомова окупації. Як ворожа пропаганда
придумує штучну мову для опису своєї фальшивої реальності)
Втечу російських військових у результаті успішного контрнаступу ЗСУ в районі Ізюма в російських медіа називають «перегрупуванням». Якщо російські ЗМІ й використовують слово «контрнаступ», то лише в лапках, у такий спосіб намагаючись показати його начебто несправжність. Так, контрнаступ ЗСУ російські пропагандисти називають «спробою прориву». Передусім це пов’язане з бажанням пропагандистів зменшити соціальну напругу, до якої призводять дії влади й, відповідно, негативне ставлення суспільства до цих дій. [10].
А слово «вибух» у російських ЗМІ замінили на нейтральніше – «хлопок».
Фахівчиня з комунікацій у сфері безпеки та оборони Ксенія Ілюк пояснює, чому медіа використовують новомову. За її словами, перша причина полягає в нерозумінні журналістів, що вони роблять внесок у російську пропаганду. Це стосується не лише російських так званих ліберальних ЗМІ, а й навіть західних видань, які позиціонуються як пристойні засоби масової інформації. Вона зазначає: «Медіа використовують оце слово «хлопок», бо здається, що в цьому немає нічого поганого. Його часто вживають різні видання, щоб привабити читачів, але виходить, що вони також несвідомо поширюють новомову» [8]. Друга причина поширення новомови у ЗМІ різного типу полягає в тому, що навіть нібито не підконтрольні Росії медіа є частиною пропагандистського апарату. Кремлівські видання намагаються всіма правдами й неправдами, за допомогою експертів, коментаторів та вживання новомови поширювати пропаганду як певний дискурс. І ті, на кого навішують ярлики новомови, тобто українці, змушені тримати інформаційну оборону [8].
В інтерв’ю «Детектору медіа» Ксенія Ілюк сказала: «Тоді ми втрачаємо позицію того, хто диктує правила у грі, а стаємо гравцями у чиїйсь із уже сформованими правилами. Так Росія намагається створити собі перевагу» [8]. Гадаю, що ви всі зрозуміли, що новомову треба використовувати усвідомлено, чітко визначаючи мету її застосування.
Медіаекспертка Юлія Дукач зауважує, що «Медіа не лише інформує, але й передає свої цінності та наративи» [18], тому так важливо усвідомлювати та враховувати, що новомову створює режим, однак поширенням цього лексикону займаються пропагандистські ЗМІ та люди, які підхоплюють тенденцію, а отже, треба бути пильними та не потрапляти на гачок мовних маніпуляцій з боку медіа.
Нові мовні утворення в інституті соціальної та політичної психології об’єднують у групи за вжитком, наприклад: опис зброї, опис ворога, його характеристики, його дії, характеристики українців, географічні об’єкти, пов’язані з війною.
Робота в групах. Пропоную об’єднатися у 3 групи / розійтися по
3-х віртуальних залах (у зумі) в розподілити воєнні неологізми за походженням у 3 стовпчики. І група має впорядкувати власне неологізми – слова, яких раніше НЕ було, ІІІ група – слова, які вже були в українській мові, але набули НОВИХ значень. Найскладніше завдання у ІІ групи. До цієї групи запрошую тих, кого не лякають труднощі. Вам треба буде виокремити нові фразеологізми-словосполучення – сталі вирази, наприклад, Йти за російським кораблем.
P.S. Можна для кожного виду неологізмів створити окремий фрейм на віртуальній дошці Jamboard.
| І група | ІІ група | ІІІ група |
| Власне неологізми – слова, яких раніше НЕ було | Фразеологізми-словосполучення – сталі вирази | Слова, які вже були в українській мові, але набули НОВИХ значень |
Приклад часткового заповнення таблиці:
| І група | ІІ група | ІІІ група |
| Власне неологізми – слова, яких раніше НЕ було | Фразеологізми-словосполучення – сталі вирази | Слова, які вже були в українській мові, але набули НОВИХ значень |
| аналоговнєт | Привід Києва | Чорнобаївка |
| чорнобаїти | Доброго вечора, ми з України | хлопок |
| відукраїнити | Тракторні війська | орки |
| … | Чорнобаївський трикутник | мордор |
| На нулі | … | |
| Кієв за трі дня | ||
| Знову невдало покурили | ||
| Концерт Кобзона | ||
| Завести трактор | ||
| За поребриком | ||
| … | ||
Мінідослідження «Українські неологізми часів війни в лексичному складі інших мов».
Хочу звернути вашу увагу ще на один вислів Антона Печерського, а саме на те, що «словотворення є важливим індикатором-покажчиком вітальності-життєспроможності мови, воно засвідчує таку кількість креативно-творчих мовних носіїв, спроможних як витворити нове слово, так і зробити його популярним і поширеним» [15].
Підтвердженням цієї думки є те, що менш ніж через місяць після повномасштабного вторгнення росії – 20 березня 2022 року – в надзвичайно популярному онлайновому словнику сленгових слів і фраз англомовного світу Urban Dictionary з’явилося слово Chornobaivka як синонім до сталого вислову Spawn kill, зміст якого можна передати таким чином: «самовбитися об стіну». Себто той, хто говорить, що «russians went to sleep in Chornobaivka… again» (дослівно – «росіяни пішли спати в Чорнобаївку… знову»), насправді має на увазі, що росіяни вкотре «самовбилися об стіну», причому вже не обов’язково саме під Чорнобаївкою.
Скрин: https://www.urbandictionary.com/define.php?term=Chornobaivka
З часом там же додалося і дієслово Chornobaites – «чорнобаїти», що має зневажливий відтінок.
– Що ж воно означає? (Дієслово «чорнобаїти» – це зневажливе слово на позначення дій людей, які вперто повторюють одну і ту саму помилку, отримуючи той самий негативний результат.)
– Доберіть найближчий фольклорний український відповідник до цього неологізму. (Вислів «наступати на (ті самі) граблі».)
8 травня 2022 року у тому ж словнику слів та фраз англомовного сленгу Urban Dictionary з’явилося нове слово Bledina (українською «блєдіна», «бледина»), що означає російські ракетні атаки, через які оголошують повітряну тривогу, а англійською слово тлумачать як «смертельно потворну сучку» [1].
Скрин: https://www.urbandictionary.com/define.php?term=bledina
21 червня 2022 року американська медіаорганізація в галузі політичної журналістики Politico зафіксувала слово Chornobaites в англомовному посібнику з нового українського сленгу війни (An English-language guide to Ukrainian slang).
– Перекладіть з англійської пояснення слів Chornobaites і Bledina.
(На допомогу вчителю – переклад:
1. Слово «блєдіна» – іменник, який українці використовують для визначення російської ракети. Спеціально використовувався під час авіанальотів, щоб попередити цивільних про ракети, що летять по країні. Приблизно можна перекласти як «смертельно потворна довбана сука».
Спочатку використовувався як термін для опису повітряних нальотів у харківській групі в Telegram «Хуевый Харьков», хоча російською мовою пишеться як блядина, оскільки це російськомовна група (Харків – це переважно російськомовне місто), хоча зараз багато хто намагається це там забути).
Літає блєдіна, сидіть в укриттях.
2. Слово «Чорнобаїти» походить від назви українського села Чорнобаївка на Херсонщині, яке російські війська намагалися неодноразово і щоразу безуспішно захопити.)
– Мабуть, наймиліший візуальний образ у новоствореного слова Бавовнятко (Bavovnyatko), яке з’явилося завдяки нашому Міністерству оборони. Що ж це таке?
(Бавовнятко – міфічна істота, яка бавиться з вогнем на складах та аеродромах окупантів.)
Малюнок: twitter.com/UKRINFORM
Отже, ми можемо говорити про українізми в лексичному складі інших мов.
Самоперевірка. Для самоконтролю набутих знань пропоную пройти невеличке тестування на тему: «Нові слова та звороти, що ввійшли в ужиток з початком війни» [13] за покликанням: https://vseosvita.ua/news/novi-slova-ta-zvoroty-shcho-vviishly-v-uzhytok-z-pochatkom-viiny-73926.html або QR-кодом:
Вчитель разом з учнями переглядає відеоролик "Медіа та медіаграмотність: що це та навіщо?"
/www.youtube.com/watch?v=8Puq1OqwXYg)
Обговорення:
Клас об’єднується в 3 групи відповідно до обраної соцмережі (інстаграм, тік-ток, YouTube)
Завдання: ще раз обговорити зміст переглянутого медіатексту та створити пам’ятку-рекомендацію для однокласників щодо формування власної медіаграмотності. При цьому кожна група може використовувати як приклад окрему соціальну мережу:
1 група – інстаграм
2 група – тік-ток
3 група – YouTube
Далі кожна група презентує свої поради після наради. Після презентації вчитель пропонує обговорення і ставить проблемне питання: «Якщо ми об’єднаємо ці соціальні мережі, то яку глобальну мережу створимо?». Далі вчитель разом з учнями формують поняття про соціальні мережі з різними видами ЗМІ.
Насамкінець вчитель пропонує кожній групі скласти тематичне підсумкове речення про важливість чіткої дикціі та грамотної мови для ЗМІ та особистих блогів у соціальних мережах.
Обговорення.
Вправа-рефлексія “П’ять пальців” (1 – дізнався…, 2 – навчився…, 3 – зацікавило…, 4 – здивувало…, 5 – зробив відкриття …)
Учитель роздає кожному учню по 1 аркушу паперу. Учасник може писати як і правдиву інформацію, наприклад: "азовське море за розмірами одне з найменших морів світу", так і хибну- наприклад: "Гриби - не живі організми". По черзі кожен учень має прочитати своє правдиве або хибне твердження сусідові по парті. Правильність відповідей озвучує вчитель та зараховує учневі додаткові бали до загальної оцінки за виконання вправи. За неправильну відповідь бали не віднімаються.
І. Вступ – 5 хвилин
На екрані демонструється інфографіка Українського інституту національної пам’яті «Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами». Спочатку учитель не повідомляє назву інфографіки та приховує кількість жертв у вказаних на слайді населених пунктах.
Учитель. Перед вами мапа, на якій вказані сучасні кордони європейських держав, але стосується вона подій, що сталися у роки Другої світової війни на окупованих нацистською Німеччиною територіях
Стратегія «Евристична бесіда»:
У ході бесіди вчитель та учень доходять до висновків, що зараз ці населені пункти маловідомі, але у контексті Другої світової війни у цьому переліку є доволі знакові назви, які пов’язані зі злочинами нацистів проти місцевого цивільного населення (Лідіце, Хатинь тощо) та припускають, що площа символів прямо пропорційно пов’язана з кількість жертв. Учитель демонструє повну версію інфографіки (з числом жертв), яка повністю підтверджує наведені учнями припущення.
Учитель. Як взагалі могла статися ця страшна трагедія з такою неймовірно великою кількістю жертв (особливо у порівнянні з іншими селами та містечками, назви яких ми бачили на мапі)? Чи був шанс завадити такому розвитку подій та врятувати людей? Які причини недостатньої обізнаності суспільства (особливо серед старшого покоління) про злочин такого масштабу? Чому зараз ми знову спостерігаємо подібне на нашій багатостраждальній землі? Тож давайте разом спробуємо пошукати відповіді на ці непрості питання!
ІІ. Основна частина – 30 хвилин (15 хвилин на опрацювання матеріалів та підготовку + по 5 хвилин на презентацію виконаної роботи)
ГРУПА 1. "ДОСЛІДНИКИ"
|
Кейс №1 |
ЩО СТАЛОСЯ У КОРЮКІВЦІ В ЛЮТОМУ 1943 РОКУ? |
|
Ресурси |
Медіатекст №1. Бойовий наказ на розгром німецького гарнізону м. Корюківки 26.02.1943 р. (зі штабних документів партизанських з'єднань Олексія Федорова і Миколи Попудренка). Медіатекст №2. Спогади про Корюківську трагедію Людмили Растальної. Медіатекст №3. Портрет Олексія Федорова – командира Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання. Медіатекст №4. Фотоколаж з жертвами нацистського терору в Корюківці. Медіатекст №5. Світлина меморіалу у Корюківці. Додаткові джерела інформації: Google, Wikipedia тощо |
|
Завдання |
1. Встановити логічний зв’язок між наявними медіатекстами. 2. Визначити привід, хід подій та наслідки Корюківської трагедії. |
Прогнозовані тези учнівських доповідей:
■ Приводом для німецької каральної акції у Корюківці був напад у ніч на 27 лютого загонів партизанської групи військ офіцера НКВС СРСР Олексія Федорова на місцевий гарнізон, що складався в основному з угорських військових. Під час операції було вбито 78 солдатів і 8 захоплено в полон.
■ Нацистська каральна акція щодо жителів Корюківки відбулася 1–2 березня 1943 року: воєнні злочинці вбили 6700 людей та спалили 1290 будинків.
■ Радянські партизани могли врятувати принаймні частину мешканців Корюківки від загибелі, однак зумисне не зробили цього. Відповідно до офіційних даних, на початку 1943 року з'єднання першого секретаря Чернігівського обкому КП(б)У Олексія Федорова налічувало 12 загонів загальною чисельністю 5,5 тисяч бійців (більшість із них базувалася неподалік Корюківки, у сусідніх селах). За підрахунками істориків, кількість карателів, відряджених на «акцію відплати», становила лише 300—500 осіб. Наказу від командування якось допомогти і врятувати цивільне населення міста рядові партизани, які рвалися у бій, так і не отримали.
■ Корюківська трагедія стала найбільшою в Європі. Але для України така велика кількість жертв не була винятковою. У спаленому селі Козари Чернігівської області вбито 3908 селян. У селі Копищі на Житомирщині – до 3 тисяч; майже стільки ж у селі Кортеліси на Волині та навколишніх хуторах. З 1941-го по 1944 рік в Україні нацистські каральні загони знищили вогнем понад 50 тисяч цивільних у понад 670 населених пунктах.
ГРУПА 2. "АНАЛІТИКИ"
|
Кейс №2 |
ЧОМУ КОМУНІСТИЧНИЙ РЕЖИМ ІГНОРУВАВ КОРЮКІВСЬКУ ТРАГЕДІЮ? |
|
Ресурси |
Медіатекст №1. Радянський пропагандистський плакат «Партизаны! Бейте врага без пощады». Медіатекст №2. Світлина Меморіалу у Хатині. Медіатекст №3. Офіційний постер художнього фільму Анджея Вайди «Катинь». Медіатекст №4. Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. про розстріл полонених польських офіцерів. Медіатекст №5. Світлина польського військового цвинтаря в Катині. Додаткові джерела інформації: Google, Wikipedia тощо. |
|
Завдання |
1. Встановити логічний зв’язок між наявними медіатекстами. 2. Спробувати пояснити причини замовчування радянською владою Корюківської трагедії. |
Прогнозовані тези учнівських доповідей:
■ «Хатинь» як «АнтиКатинь». Радянські ідеологи робили акцент на білоруській Хатині, свідомо вносячи плутанину з назвою «Катинь». Це спроба приховати комуністичний злочин, тобто факт Катинського розстрілу. Це воєнний злочин, злочин проти людяності: масові страти польських громадян, здебільшого військовополонених: навесні 1940 року в СРСР стратили близько 22 тисяч польських військовополонених (зокрема, у Катинському лісі Смоленської області поблизу однойменного села) та людей цілком цивільних професій.
■ Постанова Політбюро є неспростовним доказом того, що рішення про знищення польських військовополонених приймала найвища партійна та державна влада СРСР. Тому необхідність приховати Катинський злочин була надзвичайно важливою.
■ Комуністична влада намагалaся не популяризувати події, котрі мали тіньові сторони, адже допитливі краєзнавці могли довідатися про зворотній бік медалі. Незручно на весь світ говорити про Корюківську трагедію 1943 р., коли відсутня ясна і однозначна відповідь на питання: «А де були радянські партизани?»
■ Радянська та російська офіційна історіографія та пропаганда була і є зосереджена винятково на перемогах СРСР у Другій світовій війні, її вищості серед союзників із антигітлерівської коаліції. Поява у інформаційному полі Корюківки поставила би під сумнів імідж Червоної Армії як «надійного захисника» радянських громадян.
ГРУПА 3. "РОЗСЛІДУВАЧІ"
|
Кейс №3 |
ЩО СПІЛЬНОГО У ЗЛОЧИНАХ НАЦИСТІВ НА ОКУПОВАНИХ УКРАЇНСЬКИЇ ЗЕМЛЯХ ТА У СУЧАСНИХ ЗЛОЧИНАХ РОСІЯН В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ? |
|
Ресурси |
Медіатекст №1. Світлина руїн Корюківки після каральної операції нацистів. Медіатекст №2. Перелік населених пунктів України, спалених гітлерівцями впродовж 1943 р. Медіатекст №3. Супутникова світлина Маріупольського драмтеатру з написом «ДЕТИ». Медіатекст №4. Інфографіка «Наймасштабніші теракти росії за час повномасштабної війни». Медіатекст №5. Інфографіка Українського інституту національної пам’яті «Хто з російських військових злочинців уже отримав судові вироки?» Додаткові джерела інформації: Google, Wikipedia тощо. |
|
Завдання |
1. Встановити логічний зв’язок між наявними медіатекстами. 2. Виявити спільні риси та провести паралелі між воєнними злочинами нацистів у роки Другої світової війни та сучасними злочинами рашистів. |
Прогнозовані тези учнівських доповідей:
■ Головною причиною Корюківської трагедії та інших злочинів Третього Райху проти цивільного населення є спроба реалізувати нацистську ідеологію (план «Ост»). Подібну варварську політику смертей і руйнувань («русскій мір»), яка містить усі ознаки геноциду, використовує і російський агресор.
■ Свідоме нищення міст і сіл України разом із мирними мешканцями протягом 2014 – 2023 рр. збройними силами держави-агресора – російської федерації є продовженням політики, яку проводила нацистська Німеччина під час Другої світової війни.
■ Злочини рф в Україні мають бути зупинені, а російський рашизм – засуджений і переможений спільними зусиллями усього цивілізованого світу так само, як німецький нацизм.
ГРУПА 4. "АЙТІШНИКИ". За допомогою онлайн-сервісу mindmeister на основі презентацій доповідей груп 1 – 3 створити «мапу думок» за темою заняття та презентувати її.
Додаток 1
Додаток 2
Опрацьовуючи тему «Вишивка в декоративно-ужитковому мистецтві регіонів України», здійснимо порівняльний аналіз статей з різних інтернет-джерел, і на їх основі прослідкуємо «народження» фейку.
Клас ділимо на три групи, кожна з яких опрацьовує одне з медіаповідомлень:
Найдавніші зразки стародавньої вишивки.
06.04.2015. SPADOK.ORG.UA - Інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький портал
https://spadok.org.ua/vyshyvka-i-vbrannya/naydavnishi-zrazky-starodavno-vyshyvky
Дар від Бога. Якою була перша вишиванка та як екстравагантно носив її Іван Франко.
20.05.2021. Пряма мова Львова. NTA.
https://www.nta.ua/dar-vid-boga-yakoyu-bula-persha-vyshyvanka-ta-yak-ekstravagantno-nosyv-yiyi-ivan-franko/
Допис у Facebook.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0Ldue8o7zcsS9p47YyQKBQnaLZtFcATpsVrvmCVDa728F5ZJz4HSdPKPYUBGLuwD4l&id=100009056124408#
Далі кожна група готує виступ за таким планом:
зачитати текст статті;
вказати назву інтернет-видання чи соцмережі, автора статті, дату публікації;
звернути увагу на науковість дописів (наявність точних фактів, географічних назв, історичних постатей тощо);
визначити, у якому медіатексті емоційні судження переважають над фактами;
особливу увагу звернути на фотоматеріали дописів (одне фото повторюється у кожній статті), чи мають вони підписи;
здійснити зворотний пошук по фотографії, де вона не має підпису.
Висновок:
Автори першої статті подають ґрунтовне дослідження про найдавніші зразки вишиванок, опираючись на історичні факти, засвідчені фотоматеріали.
Друга стаття містить частково подібні фактичні матеріали, але акцент зміщений на святкування Всесвітнього дня вишиванки, історію започаткування свята. Тобто, тут переважають емоційні судження, крім того, зник підпис фото найдавнішої вишиванки.
Допис у Facebook є емоційним текстом, який містить неправдиву інформацію про те, що це фото тисячолітньої вишиванки, знайденої на Київщині.Зворотний пошук по фотографії показує, що це артефакт британського Ашмолеанського музею мистецтва й археології. Елемент одягу був знайдений у Єгипті й належить до періоду мамлюків (1250-1517 рр.).
До кожного завдання створено онлайн-плакати /"фрейми" на дошці Google Jamboard .https://jamboard.google.com/d/1TMDZV4B7ixOBc3LkFJrnWXTxx54usf10G_aYLvNTIIw/edit?usp=sharing
Сьогодні інформаційний простір можуть заповнювати усі, хто має доступ до мережі інтернет, але у період війни життєво важливим є медіабезпека кожного з нас, особливо наймолодших!
Продовжуємо формувати навички безпечної поведінки у дітей дошкільного віку засобами мультфільмів.
Вправу розподілено на 3 окремі частини, кожна з яких пов'язана з аналізом мультфільму про улюбленого героя пса Патрона.
Частина 1 "ЗНЕНАЦЬКИЙ СОН"
Пропонуємо до перегляду відеоролик: https://www.youtube.com/watch?v=1aDESvs-_hs
Зупинка 1. Як ви думаєте, як будуть розвиватися події? (діти висловлюють свої припущення стосовно розгортання подій)
Зупинка 2. Подумайте, як може закінчитись мультфільм? (діти висловлюють свої припущення стосовно закінчення)
Після перегляду педагог з дітьми проводить бесіду.
Запитання для бесіди:
§ Чи очікували ви такого закінчення?
§ Кого чекав Том?
§ Де спав Том?
§ Що наснилося Патрону?
§ Куди його запросили?
§ Що прислали на свято Ельфів?
§ Яку пораду дав Патрон Королю Ельфів?
§ Чи дослухався до поради король? Чому?
§ Що було у подарунку?
§ Що зробили Патрон і Ельфи?
§ Назви героїв мультфільму. Які емоції у вас викликали герої цього відео.
§ Де був Патрон, коли йому наснився сон?
§ На якому гаджеті Том переглядав світлини?
§ Назви професії людей, які допомагають знайомити з різними подіями?
Частина 2 "АГЕНТ ПІД ПРИКРИТТЯМ"
Пропонуємо до перегляду відеоролик: https://youtu.be/cSYDEWZGr2o
Зупинка 1. Як ви думаєте, як будуть розвиватися події? (діти висловлюють свої припущення стосовно розгортання подій)
Зупинка 2. Подумайте, як може закінчитись мультфільм? (діти висловлюють свої припущення стосовно закінчення)
Після перегляду педагог з дітьми проводить бесіду.
Запитання для бесіди:
§ Чи очікували ви такого закінчення?
§ Яка погода за вікном у Тома?
§ Чому Том назвав Голубів невихованими?
§ Яку пораду дав Том Голубу? Чому ми маємо одягати маски коли у нас нежить?
§ Куди поїхав Патрон?
§ Що побачили біля лікарні?
§ Чому мешканці маленького села викликали Патрона? На якій машині він приїхав?
§ Кого зустрів Патрон у селі?
§ Де заховали небезпечний предмет Бубухи?
§ Хто допомагав Патрону шукати небезпечний предмет?
§ Хто такі цивільні особи?
§ Яку техніку ви побачили у мультфільмі?
§ Як змінювались ваші емоції протягом перегляду відео?
§ Чим гралися Бубухи? Чому не можна гратися сірниками?
§ Що допомогло загасити вогонь?
§ Хто працював під підкриттям?
§ За чим слідкували таємні агенти?
§ Назвіть всіх героїв цієї серії.
Частина 3 "ЗРУЙНОВАНИЙ МІСТ"
Пропонуємо до перегляду відеоролик: https://youtu.be/XwwXNli5ik8
Зупинка 1. Як ви думаєте, як будуть розвиватися події? (діти висловлюють свої припущення стосовно розгортання подій)
Зупинка 2. Подумайте, як може закінчитись мультфільм? (діти висловлюють свої припущення стосовно закінчення)
Після перегляду педагог з дітьми проводить бесіду.
Запитання для бесіди:
§ Чи очікували ви такого закінчення?
§ Чим займався Том, коли до нього завітав Патрон?
§ Назвіть героїв мультфільму.
§ Хто на твою думку є позитивним героєм, а хто негативним? Чому?
§ Які емоції викликають позитивні герої, а які негативні? Аргументуй свою думку.
§ Яке повідомлення отримав пес Патрон?
§ Яку супер силу Патрон використав для перевірки інформації?
§ Що знайшов у воді Дзеральний Короп?
§ Що потрібно зробити, якщо знайшли невідомі предмети?
§ Кого покликав на допомогу Патрон?
§ Яку табличку розмістили біля небезпечного місця?
§ Пригадайте правила, яких слід дотримуватись при знаходженні незнайомих предметів.
