У сьогочасному насиченому інформаційному світі бути обізнаним і грамотним – не тільки престижно й модно, а й життєво необхідно. Особливо це стосується фінансової грамотності. Не секрет, що переважна більшість школярів мало цікавиться фінансовими питаннями сімейного бюджету. Вміти користуватися власними коштами, заробляти кишенькові гроші, заощаджувати і витрачати – головні риси сучасної людини.
Запитання до учнів:
З метою візуалізації вчитель пропонує учням зайти на сайт:
https://privatbank.ua/platezhnie-karty/karta-juniora
Завдання для учнів:
Пропозиції учнів:
- читання влітку;
- самостійне приготування консервації;
- гарне навчання (наприклад, три «12» за тиждень);
- миття вікон;
- допомога з ремонтом у будинку;
- допомога на городі;
- приготування святкової вечері.
Опрацювання навчального матеріалу на основі прочитаного медіатексту
https://pidruchnyk.com.ua/792-ukrayinska-mova-zabolotniy-8-klas-2016.html
( у підручнику ст. 20–21)
Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів. Одне з яких – головне, а інше – залежне.
За способом вираження головного слова словосполучення поділяються на іменні, дієслівні, прислівникові.
Дослідницьке завдання:
Зразок:
Коли дитина заходить у свій Приват24, вона бачить усі завдання та в разі їхнього виконання підтверджує в додатку чи додає фото результатів.
Свій Приват24 – словосполучення, іменне, просте.
Бачить завдання – словосполучення, дієслівне, просте.
Вчитель пропонує переглянути відеоролик «Медіаграмотність»
(https://www.youtube.com/watch?v=sDp7qYWoDnk&feature=youtu.be)
Обговорення:
Клас об’єднується в 3 групи відповідно до обраного виду складного речення (складнопідрядне, складносурядне, безсполучникове)
Завдання: ще раз обговорити зміст переглянутого медіатексту та створити пам’ятку-рекомендацію для однокласників щодо формування власної медіаграмотності. При цьому кожна група може використовувати окремий вид складного речення:
1 група – складнопідряді речення
2 група – складносурядні речення
3 група – складні безсполучникові речення
Далі кожна група презентує свої поради після наради. Після презентації вчитель пропонує обговорення і ставить проблемне питання: «Якщо ми об’єднаємо ці речення в одне складне, що ми отримаємо?». Далі вчитель разом з учнями формують поняття про речення з різними видами зв’язку.
Насамкінець вчитель пропонує кожній групі скласти тематичне підсумкове речення з різними видами зв’язку.
Обговорення.
Вправа "П'ять пальців" (1 – дізнався…, 2 – навчився…, 3 – зацікавило…, 4 – здивувало…, 5 – зробив відкриття …)
На початку вивчення розділу «Океани Землі» учні відкривають підручник, ознайомлюються з інформацією про кількість океанів, пригадують, скільки океанів вчили в курсі природознавства. Потім вчитель відкриває декілька сайтів з інформацією про визнання п’ятого океану (Вікіпедія, офіційний сайт National Geographic, платформа УКРІНФОРМ). Аналізуючи інформацію, учні приходять до висновку, що в підручнику вказані 4 океани, а на вищезазначених сайтах з 2021 року визнано п’ятий океан – Південний, як окремий. Роблять висновок, що інформація з часом може змінюватись. Перевіривши три джерела інформації, учні впевнились, що ця інформація є достовірною. У підручнику вона є застарілою. А також відповідають на питання назви вправи «П’ятий зайвий?», що п’ятий океан не є зайвим.
Підручник із географії, 7 клас, с. 232 (автори – Бойко В. М., Міхелі С. В.) : https://cutt.ly/vBRr9YT.
Відеофрагмент «Чому океанів стало п’ять»: https://youtu.be/sI_G-mOfv0M.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
І. Вступне слово керівника гуртка. Повідомлення теми та мети заняття.
Сьогодні ми живемо в складних умовах війни російської держави проти України та українського народу. На фронті нас мужньо захищають наші воїни, наші героїчні ЗСУ. Але війна йде також і в тилу. Думаю, що всі ви чули вислів «інформаційна війна»? Це коли нас хочуть обманути , маніпулювати нами, посіяти зневіру засобами пропаганди або дезінформації. Зброя проти цього - наша медіаграмотність та критичне мислення. Ми будемо сьогодні цьому вчитися, щоб інформація була нам не ворогом, а джерелом правди.
Вправа «Хмаринка слів». Які асоціації виникають у вас , коли ви чуєте слово медіаграмотність?
( Очікувані відповіді: інформація, медіа, фейки, навички, пропаганда тощо). Якщо ви працюєте онлайн , то завдання виконуєте за допомогою програми https://www.mentimeter.com/ Отже , можемо зробити висновок , що медіаграмотність – це навичка, вміння опрацьовувати інформацію та створювати власну.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ- сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм, а також розуміти і аналізувати вплив медіа в суспільстві.
Визначення бажано закріпити на дошці або на екрані.
Декілька раз прозвучало слово «медіа». Які види медіа ви знаєте? Давайте подивимося, які джерела інформації( власне це і є медіапродукти) існувала з давніх часів.
Вправа «Хронологія виникнення медіа». Гуртківці отримують карточки з назвами медіа, їх потрібно розташувати в хронологічному порядк з часів виникнення та прокоментувати , що змінювалося та як збільшувався їх об'єм .
(Приклади: папірус, газета, телевізійна передача, радіопередача тощо).
Якщо ви працюєте онлайн, гуртківці пишуть назви медіа в чаті.
Керівник гуртка. Завдяки цій вправі ви побачили, що людство завжди потребувало інформації і джерела інформації постійно розвивалися та змінювалися. Змінюються вони й сьогодні, але тільки набагато швидше та ефективніше.
Отже, сьогодні ми поговоримо про надважливу навичку в сьогоднішньому інформаційному світі – медіаграмотність.
ІІ. Знайомство та опрацювання нових понять та формування навичок медіаграмотності.
Вчитися медіаграмотності ми будемо поступово: крок за кроком. Кроки до медіаграмотності достатньо складні і потребують знань та уваги.
В європейських школах, де сьогодні навчаються діти з України, є навіть спеціальні уроки, присвячені медіаграмотності. Що ж , починаємо….
Перший крок до формування критичного ставлення до інформації – вміння розрізнити факт чи судження.
Часто нас підводить зайва емоційність і ми сприймаємо чиєсь судження власне за факт та діємо спонтанно та відповідно до наших емоцій.
Вправа «Факт чи судження». Об’єднавшись в групи чи пари, гуртківці знаходять на малюнку факти та судження , коментують та обговорюють своє рішення.( Використовуємо карточку, додаток 1,2)
Наступний крок - це виявити фейкову( неправдиву інформацію) та зрозуміти навіщо вона була створена , на кого розповсюджується її вплив.
Вправа «Ловці фейків»
Вам пропонується три новини, які були розміщені на інтернет-сайтах. Спробуйте догадатися, яка новина є фейковою. Допомогою для вас стане пам’ятка про ознаки фейків. (Використовуємо пам’ятку, додаток 3)
Гуртківці виконують завдання та представляють результати своєї роботи ( можна працювати в парі, групі чи індивідуально).
Посилання на статті вибираються довільно тим, хто проводить вправу.
Обговорення та коментування вправи підводить учнів до думки, що метою фейкової інформації є вплив на свідомість людини, щоб досягти певних результатів.
Коментуючи новини, гуртківці звертають увагу на авторитетність сайту, думки експертів, посилання на інші сайти тощо.
Вправа «Створи фейкову новину».
Керівник гуртка пропонує створити фейкову новину , опираючись на ознаки фейків та прокоментувати ким, з якою метою, заради яких наслідків вона могла створюватися.
Гуртківці обговорюють процес її створення та самі формулюють ознаки таких новин( запис на дошці).
ІІІ. Закріплення отриманих знань та навичок.
Знайомство з медіаграмотністю сьогодні – це лише початок нашого шляху до вміння правильно використовувати її навички жити в інформаційному просторі суспільства, яке створює щоденно гігабайти нової інформації, яку людина не може сприйняти критично, бо її занадто багато.
Давайте спробуємо сформулювати, які ж ознаки Людини Медіаграмотної ми сьогодні обговорили, сформулювали та спробуємо запам’ятати. Та бути саме такими: медіаграмотними, критично мислячими, виваженими.
Вправа «Людина Медіаграмотна»
На фліпчарті закріплені контури або зображення хлопчика та дівчинки, на карточках характеристики медіаграмотної та немедіаграмотної людини. Потрібно розмістити ці характеристики під словами «Так» чи «Ні».
Характеристики можна сформулювати самим.
ХАРАКТЕРИСТИКИ:
1.Приймає все на віру 1а. Перевіряє сайти новин
2.Додає всіх у друзі 2а. Користується правилом «3 джерел»
3.Робить перепости цікавих новин 3а.Додає в друзі лише перевірених людей
4.Бере участь у всіх онлайн вікторинах в соціальних мережах тощо
Якщо ви працюєте он-лайн можна використати таку вправу за посиланням (https://learningapps.org/display?v=py0vbbdat22 )
Після виконання вправи гуртківці обговорюють її результати та дають оцінку заняттю.
ДОДАТКИ
Учні працюють індивідуально. У кожного розмальовка з зображенням різних стадій життя метелика.
Завдання:
– розфарбувати відповідними кольорами личинку, лялечку, кокон. дорослу особину;
– знайти і позначити стадію личинки;
– знайти і позначити лялечку;
– «оживити» зображення;
– порівняти зображення із матеріалом підручника;
– заповнити порівняльну таблицю;
– сформулювати висновки.
Теоретична складова (на допомогу педагогу у роботі з учнями):
24 лютого 2022 року - відкритий воєнний напад росії, за підтримки білорусі, на Україну. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв'язаної росією 2014 року, участь у якій росія постійно заперечувала. У ЗМІ та юридичних документах російське вторгнення в Україну 2022 року розглядається як агресивна війна росії проти України.
«Неспровокована війна, яку путінська росія розв’язала проти України, змінила хід європейської та світової історії, і її наслідки визначатимуть європейську політику на наступні роки та десятиліття»…- під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель.
Важливою складовою російсько-української війни на сучасному етапі є війна інформаційна.
Інформаційна війна (англ. information warfare) — викладення інформації у спосіб, який формує у суспільстві чи групі людей потрібну точку зору, громадську думку, вичерпну систему поглядів щодо окремих питань на користь організатора інформаційної пропаганди.
Антидотом у інформаційній війні є комплекс заходів під спільною узагальнюючою назвою інформаційна гігієна, який розкриває механізми боротьби з інформаційною агресією, пояснює механізми впливу та пропаганди, навчає складних механізмів перевірки джерел інформації, виявлення фальшивих новин з акцентуванням уваги на можливе перекручування окремих фактів супротивником. Інформаційна гігієна є інструментом протидії інформаційному тероризму та ІПСО.
ІПСО - це дещо видозмінений переклад поняття Psychological Operations, PSYOPS. Значення, якщо максимально спростити, полягає у тому, щоб спочатку вплинути на настрої груп у суспільстві. На наступному етапі поширення таких настроїв прямо позначиться на діях представників цього ж суспільства. ІПСО застосовують і в мирний, і у воєнний час. Російська пропаганда активно запускає інформаційно-психологічні операції (ІПСО) і має на меті забезпечити загарбнику оптимальні умови для взяття під контроль територій, тобто зробити все, щоб українці не чинили опір російським окупантам.
До елементів ІПСО відносяться дезінформація, пропаганда, перебільшення певної інформації або применшення іншої, диверсії в тилу, кібератаки. Часто певну інформацію запускають через майданчики пропаганди, щоб надалі вона поширювалася вже самими носіями, ставала «вірусною».
Очевидною метою ІПСО росії зараз є деморалізація, залякування і паніка.
Найскладніше з тим, що елементами ІПСО можуть бути і реальні події. Однак задля деморалізації суспільства відбувається період «розгойдування психіки», яке здійснюють саме через інформаційні майданчики.
Як діють російські ІПСО зараз? Нашу свідомість [як індивідуальну, так і масову] атакують, враховуючи її слабкі місця. Під час війни внутрішні та зовнішні маніпулятори використовують те, що ця війна принесла українцям - страх, злість, ненависть, відчай і, впливаючи на емоції, нав’язують ворожі меседжі.
ІПСО - сплановані дії з передачі конкретної інформації та індикаторів до авдиторій, щоб емоційно вплинути на їхні почуття, мотиви, критичне мислення і, зрештою, на діяльність іноземних урядів, організацій, груп чи індивідів.
Отже, потужним інструментом запуску ІПСО є «механізм емоційного резонансу». Емоційний резонанс – спосіб створення серед широкої аудиторії певного настрою з одночасною передачею пропагандистської інформації, в основі якої лежить контент з високою емоційністю.
Емоційний резонанс дозволяє зняти психологічний захист, який на раціональному рівні вибудовує людина, намагаючись убезпечити себе від пропагандистського впливу. Тому правилом пропаганди є необхідність «звертатися не до розуму людини, а до її почуттів».
Інструментами ІПСО є фейки та маніпуляції. Ціль - розігнати паніку. Один із «чорних» політтехнологів з росії Ігор Магушев у своєму телеграм-каналі розповідає, що працювало багато «добровольців», які з перших днів «спецоперації» забивали українські чати панічною інформацією. Він (і не тільки він) поширює методичку, як створити фейк для української авдиторії. Посилаючись на знання української психології, виділяє 4 пункти у створенні фейків:
Тому будьте обережні із пересиланням інформації без зазначення першоджерела.
Автор в кінці «методички» закликає створювати і поширювати фейки для запуску ІПСО.
Ще одним інструментом ІПСО є міф. Війни немає без жертв і героїв. Якщо ти б’єшся за свою землю, за свій дім, за те, щоб вранці над твоєю домівкою встало сонце – ти вже герой. Реальний, не вигаданий, можливо ніким не впізнаний, але справжній. Якщо ж ти сидиш у невідомому бункері та посилаєш нести смерть і на смерть чергові порції гарматного м’яса, яке гине без ідеї, без пошани, без права і надії на те, щоб його хоч колись гідно пом’янули у своїй псевдокраїні – ти вигадуєш героїв. Навколо цих псевдогероїв «пишуться міфи». Міф – ключовий елемент будь-якої пропаганди. А російська пропаганда – це суцільна збірка міфів божевільного хворого розуму.
Практичне завдання (на опрацювання теоретичної складової - веривікація інформаційних повідомлень з елементами факчекінгу):
Розглянемо як приклад запуску ІПСО, в основі якої механізм емоційного резонансу поєднано із фейковими повідомленнями та маніпуляціями -
інформаційний міф про «непереможного дона» кадирова.
Фото 1. ЦПД при РНБО України підтверджує, що російська пропаганда спеціально створює "лячний" образ рамзана кадирова та його бойовиків, щоб налякати українців. Це - лише маніпуляція кремля!
Перший «візит» кадирова був нібито до Гостомеля, що не підтвердили офіційні джерела України і жодне ЗМІ. Практично в усіх зіткненнях біля Ірпеня, Бучі та Ворзеля кадирівці зазнавали поразки і сильних втрат, що зафіксовано документально. Після чого вони завжди йшли третім ешелоном позаду лінії фронту.
Постановочне фото з рамзаном начебто на бензозаправці фейкове. Чеченські "тік-ток-воїни" виявилися не такими страшними і зовсім не безсмертними, як "їх малюють".
Дослідимо алгоритм поширення ІПСО про «непереможного дона» у пабліках (березень, 2022)
Міф про непереможного ДОНа – ІПСО (лякалка) – емоційне накручування паніки і страху.
Парадокс ще і в тому, що російська пропаганда опинилася в ситуації, у якій просто не має ресурсу і підґрунтя навіть для вигадування своїх героїв і міфів навколо них. Офіційна позиція кремля загнала свою ж пропаганду у глухий кут: «росія не воює, а проводить спецоперацію, росія не посилає на спецоперацію строковиків, росія воює виключно високоточною зброєю і тільки з бандерівцями».
✅І як на цьому підґрунті зліпити героя? Пропагандисти запускають міф про дона, про спецназ, тільки при згадці якого ворог розбігається і здається в полон - бо інших варіантів і кандидатів у герої просто немає... Але, як виявляється весь цей героїзм – кривий міф, який прожив не більше двох днів. Бо і кадирова, як з’ясувалося під Києвом не було – він у цей час «підробляв» візником патрушева... і ролик про героїчний кадирівський спецназ, який звільняє «українське» село був знятий на території Білорусі десь під Гомелем.
Розвінчуємо міф досліджуючи джерела інформації:
https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/14/7331142/
Офіційно не підтверджена інформація. «Відео про нібито присутність на війні в Україні глави Чечні Рамзана Кадирова розраховане на чеченців, щоб виправдатися за великі втрати.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко на брифінгу , коментуючи відео, де Кадиров стверджує, що був у Гостомелі під Києвом, та загрожує, що вже може бути у Києві, а тим часом ховається у бункері… Денисенко зазначив, що не має повноважень коментувати – чи був Кадиров на території України, чи ні…».
Критично аналізуємо контент із відкритих джерел.: 14 березня Кадиров стверджував, що був у Гостомелі під Києвом, і погрожував, що вже може бути в столиці України, а 16 березня публікує відео з аеропорту в Грозному. https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/16/7331773/ .
"Українська правда" перевірила за телефоном глави Чеченської Республіки рамзана кадирова і підтвердила, що він не був в Україні протягом останнього тижня (дата публікації: 16.03.2022 р.) Джерело: джерела УП у Службі безпеки України та дані онлайн сервісів.
Вердикт. Інформація про те, що кадиров був в Україні, не підтверджена. ІПСО-лякалка ворожих пропагандистів.
Незадовго після цього у російських медіа з'явилася інформація, що чеченці «вбили українського діяча та лідера націоналістів», - повідомляє "Дивогляд". Відповідне повідомлення з'явилося і на сайті інформаційного агентства "Інтерфакс".
У тексті зазначено, що чеченський спецназ 19 березня знищив один з пунктів нацбатальйону "Азов". «Серед загиблих впізнали Степана Бандеру». Насправді ж, ним виявився шеф редактор українського видання "ЦензорНЕТ" Юрій Бутусов. https://www.5.ua/dv/life/272296
На поширеному фото кадиров стоїть навколішках та проводить ритуал. Так, ритуал він проводив – це правда. І навколішках стояв – теж правда… А от те, що він був десь там на маріупольських теренах – суцільна брехня і фейк.
Висновок. Верифікуючи російську ІПСО – лякалку про «непереможного дона», зауважуємо, що “Страшилка” у вигляді кадирова і його демонізація є частиною інформаційного поля росії, спрямована як на внутрішню аудиторію так і на українського споживача.
Жорстокість кадирівців викликає страх і панічні настрої. Бійців кадирова використовують як психологічну зброю проти мирного населення, вони здебільшого виконують функції карателів на захоплених територіях та формують імідж, що російська армія залежить від чеченських банд, тобто від самого кадирова – інструмент ІПСО.
Водночас кадирівці рідко беруть участь у бойових зіткненнях, при цьому вони краще екіпіровані та їм, на відміну від звичайних військових рф, дозволено використовувати на війні смартфони і проявляти активність у соцмережах. Але спроби залякування українців кадирівцями свідчать про глибоке нерозуміння російськими елітами настроїв українського суспільства. В Україні кадирова не бояться та, більше того, – висміюють і кепкують з нього, прозвавши його «дон-дон». А відео зі стріляниною по світлофорах, воротах та порожніх будинках, роздачею награбованих продуктів і молитвами на російських заправках викликають серед українців лише глузування.(https://cpd.gov.ua/main/czentr-protydiyi-dezinformacziyi-pry-rnb-23/)
ФАКТ. Кадирову оголошено підозру за воєнні злочини під Києвом (повідомили у Службі безпеки України 26 серпня 2022 р.) https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sbu-povidomila-pro-pidozru-ramzanu-kadirovu-novini-ukrajini-50265839.html
Рамзан Кадиров у лютому-березні особисто керував розробкою та плануванням окремих військових операцій РФ на території Київської області. СБУ оголосила підозру лідеру Чечні та ще двом його найближчим поплічникам, зібрано беззаперечні докази воєнних злочинів…
Кадирову підозру оголошено за трьома статтями Кримінального кодексу України:
Одне із завдань ворожої ІПСО – дискредитація та знищення героїв і патріотів
«Історична правда і російський міф». Ні для кого не є таємницею, що патріотизм – це дієва любов до своєї Батьківщини. Це правило є спільним для всього світу. Але в росії поняття патріотизму спотворено та деформовано до найбільш ганебної форми імперіалістичного шовінізму.
❗️ЦПД зібрав кілька наочних прикладів відмінностей між світовим та російським патріотизмом.
РОСІЙСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ і СВІТОВИЙ ПАТРІОТИЗМ:
Патріотизм - це громадянське почуття, змістом якого є любов до своєї Батьківщини та готовність пожертвувати власними інтересами заради неї. Але патріотизм, як і все, до чого дотягуються росіяни, спотворюється «русским миром» і деформується до невпізнаваності.
Російський патріотизм - гордість за «славетне» минуле та риторика «затягнутих пасків» у сьогоденні.
Світовий патріотизм -гордість за можливість жити з комфортом сьогодні та знати, що в майбутньому буде ще краще.
Російський патріотизм - гордість військовою міццю своєї країни, бо «можемо повторити».
Світовий патріотизм - гордість військовою міццю своєї країни, бо «ніколи знову».
Російський патріотизм – бездумна довіра правителю та підтримка усіх його дій.
Світовий патріотизм – конструктивна критика недоліків управління власної країни та можливість вдосконалення і змін.
Російський патріотизм - визнання лише своєї мови як «вєлікой» та нехтування іноземними мовами як чимось другосортним.
Світовий патріотизм - любов до власної мови та шанування іноземних мов.
Підсумовування: протидія ворожим ІПСО – користуватися офіційними джерелами інформування. Критичне мислення і верифікація медіамеседжів.
Вправа: «Як «споживати» контент, щоб «вберегтися» від ІПСО»
+ Вмикати критичне мислення підчас перегляду контенту
- Спочатку вмикати емоції та панікувати/гніватись/лютувати від протянутого контенту
+ Завжди переглядати/дочитувати повідомлення до кінця
- Поширювати інформацію, прочитавши лише заголовок чи перші 2-3 речення і робити з них висновки
+Завжди шукати першоджерело інформації
-Довіряти скріншотам/хибним інтерпретаціям/викривленим перекладам
+Перевіряти дату створення контенту
-Не дивлячись на дату створення новини, робити висновки та поширювати їх у соцмережах
+Відрізняти факти від коментарів
-Поширювати свою думку чи думку улюбленого лідера думок як факт чи єдине слушне твердження
+«Споживати» контент з перевірених джерел
-Читати анонімні джерела та довіряти інсайдам від «анонімних авторитетів»
Руйнуємо ворожу ІПСО.
Додатки: https://docs.google.com/document/d/1YMuublShFqBQepWtWk8WBUzF_0xDAGjq/edit?usp=sharing&ouid=106826222692448918203&rtpof=true&sd=true
https://docs.google.com/presentation/d/18BB2_9PQzQVv64d51sbwHCJXhFkND66z/edit?usp=sharing&ouid=106826222692448918203&rtpof=true&sd=true
Види діяльності учнів/учениць
Ключові поняття:
Ідеологія комунізму – це утопічна філософська ідея про ідеальне в економічному і суспільному плані облаштування держави, де процвітає рівність і справедливість. На практиці, дана ідея виявилася нежиттєздатною і нездійсненною з огляду на безліч причин.
Антиріздвяна пропаганда – з 1917 по 1935 рік з голови радянської людини комуністи вибивали усе, що пов'язано з Різдвом. Радянська людина мала вірити тільки у компартію.
Пролетаріат – це термін, що характеризує суспільний клас, який не має у своїй власності засобів та знарядь виробництва й існує, заробляючи виключно продажем своєї праці, а не живе коштом прибутку з якого-небудь капіталу.
Репресії – це дія з підпорядкування когось чи чогось силою. Суть репресії у здійсненні контролю через придушення.
Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного.
1.Емоційне налаштування.
Вправа «Вірю – не вірю».
Мета: продемонструвати дітям певні «маркери брехні», показати маніпулятивну технологію «напівправди», коли той, хто хоче поширити фейк, маскує його під правду, ховає серед правдивої інформації.
Класна кімната умовно поділяється на два сектори «ВІРЮ» та «НЕ ВІРЮ». Прошу дітей переміститися на обрану ними сторону, у залежності, що це правда («ВІРЮ!»), чи це неправда («НЕ ВІРЮ!»).
Після кожного факту один/одна з учасників/учасниць занотовує правдиву інформацію, щоб під час засвоєння теми, можна було б підтвердити чи спростувати той чи інший факт.
1. Дід мороз вигаданий персонаж. (Вірю)
2. Святий Миколай справді існував і допомагав знедоленим (Вірю)
3. Ті, хто вигадав діда мороза надихнулися монстром, яким до того лякали українських дітей. (Вірю)
4. Дід мороз одразу був позитивним новорічним героєм. (Не вірю)
5. До 1917 року українським дітям подарунки взимку приносив Святий Миколай. (Вірю)
6. Українці у 1936 році з радістю прийняли діда мороза та перестали святкувати Різдво. (Не вірю)
7. Дід мороз та святкова ялинка були заборонені в радянському союзі 18 років (з 1917-1935). (Вірю)
8. Радянська влада шанобливо ставилася до того, що до українських дітей з подарунками приходив Святий Миколай. (Не вірю)
2.Сприймання та інтерпретація візуального ряду (презентація).
Дід мороз – радянський фейк, а вигадав його – вбивця. Україна, як і весь цивілізований світ, віками шанувала Святого Миколая. Але все змінилося 85 років тому.
Перегляд презентації.
Пряме покликання на презентацію
3. Руханка «Коли сирену чуєш».
https://www.youtube.com/watch?v=hXu9WW6te6c
4.Практичне завдання.
Виконання скрайбінгу «Що я хочу попросити у Святого Миколая».
Зміст
КНИГА 1. Під захисною інформаційною «парасолькою» або як ґавеня Шкоденя з небезпекою змагалося
КНИГА 2. Нові пригоди Петрика Необережка та його друзів
КНИГА 3. Нездоланні 318
