Методична порада колезі.    

  • До проведення уроку,  слід готуватися заздалегідь. Ви  маєте підібрати газети, що вийшли друком напередодні національного свята – Дня Незалежності, придбавши їх  в газетних кіосках, на розкладках чи скориставшись можливостями місцевих бібліотек. Головне, щоб  було представлено якомога більше різних  періодичних видань та, бажано, по декілька примірників кожного з них.  Можна використати  і старі газети. Обов’язковою  умовою є лише дата виходу використовуваного ЗМІ.
  • Підготуйте класну кімнату відповідно до Вашого уявлення про оформлення інтер’єру. Але тематика конкретно цього уроку потребує певних особливих деталей , або штрихів. В приміщені, де буде проходити заняття, довільно ( вище – нижче; прямо – косо; розгорнуті…), прикріпіть декілька примірників різних газет, але так, щоб складалося враження, що вони оточують аудиторію, яка зібралася, тобто є частиною простору в якому перебувають люди.
  • Слід налаштуватися на те, що урок має проходити в швидкому темпі. 
  • На цьому занятті пріоритетним є не засвоєння змісту, а опора на поінформованість та життєвий досвід старшокласників, використання навичок критичного мислення. 
  • Створіть атмосферу творчості. Вітайте креативні думки та пропозиції. Підтримуйте ініціативу. Всіляко заохочуйте спілкування та включення в процес.

Крок перший:  

Учитель розпочинає урок з завдання – виклику: «Ми маємо  створити настінну газету  присвячену Дню Незалежності України!»

Крок другий:

    Для актуалізації знань:  

  • Учитель приводить приклад одного з визначень поняття «газета»;

Методична порада колезі.       

  • За допомогою екрана,  ватмана, класної дошки, роздаткових аркушів познайомте дітей з  одним  із багатьох існуючих визначень «газета».  Див. приклад ( Газе́та (від італ. gazzetta — назва дрібної монети) — періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу (щоденно, щотижня, кожні два тижня) у формі складених аркушів. Містить новини, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії, рекламу і коментарі.)
  • Не рекомендую на цьому етапі виконувати вправи: «Відкритий мікрофон»,  «Збір ідей», «Мозковий штурм»… . Не раціонально витратите час і затримаєтеся на старті.
  • Запропонуйте учням попрацювати з афоризмами, крилатими словами, висловлюваннями .
  1. «Справа не в тому, що світ став гіршим, а в тому, що висвітлювати події стали краще.»                                                                           ( Г. Честертон)
  2. «Засоби масової інформації не менш небезпечні, ніж засоби масового знищення».                                                                                          ( П. Капіца)
  3. « Газета – бестселер одного дня».                                       ( Валерій Янц)
  4. « Газета – перша чернетка історії».                                  (Пилип Грем)
  5. «Людина є те, що вона читає». (Заголовок у «Нью- Йорк таймс бук ревю)
  6. «Якби довелося вибирати: мати уряд без газет або газети без уряду, —  я б не роздумуючи вибрав друге.»                                   ( Томас Джефферсон)
  7. «Слід читати тільки одну газету: читання декількох збиває з пантелику, не кажучи вже про втрату грошей».  (Джордж Бернард Шоу)
  8. «Сподіваюсь, ми не доживемо до того дня, коли все буде так погано , як про це пишуть в газетах».                                                 (Уілл Роджерс)
  9. «Намагатися зрозуміти, що відбувається в світі, читаючи газети, - те саме,що намагатися визначити час за допомогою годинника з однією лише секундною стрілкою».                                              ( Бен Хехт)
  10. «Вигідніше вкласти один долар в пресу, ніж десять доларів у зброю: зброя навряд чи заговорить взагалі. А преса з ранку до вечора не закриває рота».                                                                                      ( Річард Ніксон) 
  11. « Приберіть дату, і Ви не зможете відрізнити сьогоднішню газету від вчорашньої».               ( Маршал Маклюен)  

Методична порада колезі.

  • Аркуші формату А – 4 з видрукованими  афоризмами покладіть на партах. Це обов’язкова умова. Тексти, що потребують  аналізу, розмірковувань мають бути максимально наближені до дитини. Лише для узагальнюючої  рефлексії можна використати зображення на екрані, записи на ватмані чи на дошці.
  • Робота індивідуальна, але не наполягайте на тому, щоб учні працювали мовчки. Репліки допустимі. Головне не допустити завчасного колективного обговорення. Протримайтеся ( 3 – 4 хв).  Дайте більшості, якщо не  кожному,  сформувати своє враження від прочитаного, активізувати  власний досвід. З’явилися перші емоції по суті – рухаєтесь правильно.
  • Організуйте коротке ( 4-5 хв) обговорення  прочитаного та рефлексію під час якої запропонуйте всім бажаючим  висловити власне  сприйняття  друкованих ЗМІ.  Див. тлумачення: «Рефлексія - це не тільки саморозуміння, самопізнання. Вона включає такі процеси як розуміння і оцінка іншого. За допомогою рефлексії досягається співвіднесення своєї свідомості, цінностей, думок з цінностями, думками, стосунками інших людей, групи, суспільства, нарешті, із загальнолюдськими. Відрефлексувати щось - це значить це "пережити", "пропустити через свій внутрішній світ", "оцінити". Рефлексія забезпечує осмислення минулого і передбачення майбутнього.
    Рефлексія - це здатність людини поглянути на себе з боку, проаналізувати свої дії і вчинки, а при необхідності перебудувати їх на новий лад.»        (     Рефлексія і способи її розвитку http://ua-referat.com)
  • Продовжіть урок вибравши стратегію відповідно до ситуації:1)…читати друковані ЗМІ в епоху ґаджетів... – ви мене приємно здивували … 2)… інколи мене також розчаровує наша преса… 3) ... розумію, останні дні канікул…; 4)… новини на дисплеї також непогано… 5)…кошти!?... .

    Якби Ви не почали в цей момент говорити , закінчити думку маєте пропозицією створити власний друковано-рукописний продукт – тематичну настінну газету.

  • Об’єднайте присутніх у групи по 6 -8 учасників. З цього моменту – це редколегії («міні-редакції», «інформаційні штаби», «медіа центри»).

Крок третій:

  • «А» Нагадайте учням що таке настінна газета, звертаючи їхню увагу на екран (дошку, ватман, роздатковий матеріал…) Див. тлумачення Стінгазета — рукописна або друкована газета, що вивішується на стіні, готується колективом певного закладу для висвітлення поточних новин цього закладу, публікації звітів або привітань зі святами.

 Стінгазета — скорочення від «настінна газета», тобто газета, яку вивішують на стіні. Вона може мати власну назву чи не мати її взагалі. Зазвичай, використовують аркуш паперу формату А1. Стінгазета зазвичай має декілька колонок, пов'язаних змістом чи наскрізною темою або присвячених різним темам. Статті часто супроводжують малюнки чи вирізки з друкованих видань, фотокартки.

Назви стінних газет вражають різноманітністю як назв, так і їх навантаженням — серйозним, фахово спрямованим, політично спрямованим чи гумористичним.

  • «Б»  Запитайте: « Чи можна газети, які вивішені в класі вважати настінними?» (порівняйте два визначення)
  • «В»  Спрямуйте думку учнів до висновку про те, що настінна газета – це особлива, самостійна форма і спосіб фіксації та передачі інформації. 
  • «Г»  Зверніть увагу дітей на те, що про стіннівку не можна сказати: «Приберіть дату, і Ви не зможете відрізнити сьогоднішню газету від вчорашньої». Попросіть прокоментувати останнє речення.
  • «Д» Запропонуйте висловитись щодо «плюсів» і «мінусів» створення  настінної газети в школі.

Методична порада колезі.

Третій крок – це перехід від актуалізації  знань до мотивації  дій. Від того як Вам з учнями вдасться  його пройти  залежить кінцевий результат.

Імпровізуйте. Не забувайте про час та все ж рефлексія – важливіша. Особливо, коли мова йде про пункт «Д».

Завдання  «Д» можна виконати методом «відкритого мікрофону», але виступ кожного суворо обмежити  1 – 2 реченнями. Рішуче  використовуйте свої лідерські якості для забезпечення того, щоб відбулась дискусія за відповідними часовими рамками та був збережений час для наступних кроків. 

Приготуйте два ватмани і призначте два Секретарі (« плюс» і «мінус»). Кожен з них фіксуватиме якусь одну з позицій. Узагальнення та висновок  після вправи обов’язкові.  Див. Отже, настінна газета - це ресурс , що сприяє налагодженню комунікацій в середині колективу… Вона покликана відображати самі яскраві,  особливі сторінки його життя… А одним з особливо важливих  днів у календарі  будь – якого громадянина  -  є День народження його Держави…

Це дуже важливий момент. Вся Ваша майстерність має бути спрямована на те, щоб сформувати позитивне , оптимістичне сприйняття ситуації. Скепсис, іронія, нігілізм стримуватимуть роботу над проектом. 

Використовуючи власний досвід, демонструючи навички критичного мислення учні повинні спробувати оцінити, що робить газету хорошою та популярною. Аргументи на користь своєї думки вони можуть черпати додатково з візуального сприйняття середовища, яке їх оточує. Доцільно було б провести симулятивну вправу: «А от ми зробили б іншою та не гіршою!»             

Крок четвертий:  

  • Запропонуйте групам завдання розробити  загальну структуру газети, включаючи назву, гасло та  можливу розмітку рубрик. 
  • Спочатку кожна група працює над назвою своєї газети  та гаслом ( 3 -4 хв.).
  • Кожна група отримує для аналізу різні газети з тих, що  приготував учитель. Далі група повинна:
  • звернути увагу на рубрики , з яких складається газета 
  • з’ясувати в якому порядку розміщені рубрики  та на скільки зміст рубрик підпорядкований єдиній ключовій темі дня.
  • визначити на скільки обов’язковим є зв'язок між назвами  рубрик, змістом інформації та потенційними читачами.
  • спрогнозувати   на яку аудиторію буде розрахована їхня настінна газета. 
  • вибрати  назви кількох важливих та цікавих рубрик для своєї майбутньої  святкової газети, з метою визначення змісту інформації  на тему: «30 років. Від здобуття незалежності до незалежної України».
  • підібрати одну типову статтю для кожної рубрики, яку б вони хотіли  розмістити у своїй газеті.
  • запропонувати структуру  власної газети, обов’язково включивши до неї нову, запропоновану групою, рубрику.
  • Кожна  творча група,  методом жеребкування, отримує від учителя  додаткове завдання-«виклик» – знайти найсвіжішу актуальну інформацію з життя школи під рубриками: а) «Дошка оголошень»; б)  «Про нас пишуть в соцмережах»; «Про життя зірок»; «Авторська сторінка»; «Щасливі посмішки», яка тематично узгоджувалася б з загальною темою випуску. 

Методична порада колезі

  • На цьому етапі допоможіть учням зрозуміти, що будь – яка газета має свою чітку та послідовну структуру. 
  • Порадьте в подальшій роботі над проектом скористатися  методами аналогії та  конструювання. 
  • Рекомендуйте групам враховуючи думки та пропозиції всіх приймати колективні рішення, прагнути консенсусу.  
  • Переберіть на себе роль радника. Допоможіть групам у їх роботі над внутрішньою структурою газети, оскільки не всі джерела однаково легко проаналізувати, щоб визначити ключові рубрики.
  • Наголосіть, що учням треба буде докласти додаткових зусиль, щоб створити авторський текст до запропонованої нової рубрики. 
  • Для  пошуку необхідної інформації , по одному представнику від  кожної групи, учні можуть (з дозволу вчителя) на короткий час залишити класну кімнату.  Не забудьте попередити чергового вчителя та охорону, нагадати дитині  про правила поведінки. Кожен «журналіст»  протягом визначеного часу (10 хв.) діє самостійно.
  • Персональним ґаджетам на уроці – зелене світло.  З цього моменту мають бути задіяні всі наявні у класі  (якщо можливо у школі) засоби ІКТ для успішної реалізації проекту.
  • Ваша мудрість і старанність учнів забезпечать успішне, вчасне завершення проекту. 

Крок п’ятий:

  • Запропонуйте учням підготувати коротку рекламу для представлення своєї майбутньої настінної газети, також повідомити  де у школі найкраще було б її розмістити. 
  • Організуйте коротке обговорення  після виступу кожної групи під гаслом: «Допоможи другу»  чи «Порада замість критики».

Методична порада колезі.

  • Цей крок дасть можливість учням відчути свій перший успіх, а також усвідомити об’єм завдання.
  • Рекламні пропозиції , що презентуються групами, повісьте  на стіні у класній кімнаті. Візуалізація допоможе підтримати інтерес до проекту. Запропонований  методичний прийом, на екваторі заняття, додасть роботі елементу змагальності, конкуренції. 
  • Не забудьте завчасно проінформувати адміністрацію школи про проект створення шкільної настінної газети до 30 - ї річниці Незалежності України та отримати дозвіл на розміщення  в шкільній будівлі. 

Крок шостий:

                           «Створюємо нашу настінну газету»!

  • Роздайте кожній групі інструкції , що потрібно знати укладачам газети.   Див. джерело  «Як бути громадянином України: педагогічні технології громадянського виховання.» Методичний посібник для педагогів загальноосвітніх навчальних закладів. Розділ ІІ.  Молодіжна газета для школи та місцевої громади .ст. 84-88.  

Дизайн  газети служить для того, щоб газета вийшла привабливою та мала своє обличчя.                                                                                                            У дизайні газети беруться до уваги такі параметри:    а) Каркас. Число колонок на шпальті ( у нашому випадку  4- 6 ). Можна виділяти шириною колонки спеціальні рубрики та матеріали;   б) Літери тексту. Шрифт повинен бути читабельним і економним. Дизайн шрифту текстів відрізняється від шрифту заголовків. Заголовки подаються великими літерами; в) Фурнітура  елементи дизайну, які виділяють рубрику, заголовок, логотип, підписи до фотоматеріалів;  г)  Колір газети  Дизайнери використовують колір не для загального враження від газети, а для підкреслення важливості матеріалу.

  • Порадьте групам («міні-редакціям», «інформаційним штабам», «медіа центрам») визначитись із завданнями для  кожного з учасників. Нагадайте, що в навіть тематична настінна газета має містити авторський місцевий матеріал. 

Методична порада колезі.

Це найвідповідальніший момент на уроці. Діти трохи стомилися. Психологи радять включити не гучну,  енергійну, маршову  музику. В наш час є багатющий музичний матеріал патріотичного спрямування, що близький та зрозумілий підліткам. 

Крок сьомий:

Афішування авторських проектів.

Рефлексія.

На перерві групи вивішують (афішують) свої газети в рекреаціях школи, бажано на тих місцях, які вони заявили.

Методична шпаргалка

  • Процес безпосереднього створення газет і подальше їх афішування можна зняти на відео.  Після того, як вони з’являться на стінах шкільних коридорів, відео викласти на сайті школи і спробувати подискутувати стосовно таких проблем:  
  • Чи потрібна шкільна газета (газети)? 
  • Якщо «так», то за чиєї ініціативи вона (вони)  могла б бути реально створеною? 
  • Що ви думаєте про її формат, форму та зміст?
  • Хто мав би входити до редакції  шкільної газети? 

Таким чином міні-проект розрахований на одне заняття, міг би перерости у загальношкільний проект  створення шкільної преси.

    Ознайомтеся з презентацією "Сади перемоги підчас Першої і Другої світової війни"

    https://www.canva.com/design/DAFBJZXhsp4/8sj6Oq2uqM-3VcwRtQeW4Q/edit?utm_content=DAFBJZXhsp4&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

     Аркуш винахідника:запропонуй власні ідеї для вирішення можливої продовольчої кризи в Україні.

    https://app.wizer.me/learn/694CEG

      Учитель пропонує учням відчути себе у ролі працівників газети і відтворити етапи збору, обробки та відтворення інформації в щотижневій газеті.

      Для цієї вправи прекрасно підійде педагогічний підхід «коло Сократа», де учні діляться на два кола - активний і спостережливий.

      Активне коло складається з семи чоловік:

      1. керівник зоопарку
      2. репортер
      3. фотограф
      4. секретар
      5. редактор новин
      6. верстальник
      7. читач.

      Всі інші учасники є спостерігачами. Вони стежать за активними діями першого кола, аналізують побачене і почуте, але не втручаються в процес передачі інформації і не намагаються змінити хід подій.

      Учасники активного кола отримують бейджі зі своїми ролями. Після цього всіх учасників, окрім керівника зоопарку, просять покинути приміщення і залишатися за дверима. Їх викликатимуть по одному. Головне їхнє завдання - передавати наступному учаснику саме ту інформацію, яку вони отримали від попереднього учасника, намагаючись не висловлювати своє судження або точку зору, і не придумувати нові факти, щоб не спотворити першоджерело.

      У класній кімнаті залишається вчитель, керівник і учасники спостережного кола. Учитель зачитує новину керівнику зоопарку:

      «Деякі скептики стверджують, що теорія Чарльза Дарвіна про походження людини від мавпи є помилковою. Але все ж не варто заперечувати той факт, що примати дуже схожі на людей і здатні імітувати звички людини, а також мислити креативно. Доказом цього може послужити історія нашого зоопарку у Бразилії, де ми заборонили нашим відвідувачам давати мавпам запалені сигарети. 

      Якщо ви вважаєте, що мавпи почали палити, то ви помиляєтеся. Ці розумники використовують сигарети для того, щоб позбутися бліх. Вони підносять запалений кінець сигарети до своєї шерсті і тримають до тих пір, поки блохи від спеки не почнуть вистрибувати.

      Тепер, коли у вас вже немає сумнівів в тому, що мавпи досить розумні, вас не дивує той факт, що вони самі знайшли ефективний спосіб боротьби зі своїми мучителями.

      Єдина біда полягала в тому, що деякі, самі нерозумні представники мавпячого племені, завдали собі серйозні опіки, необережно поводячись з сигаретами. І як наслідок цього - я поклав край подібній практиці, для того щоб врятувати деяких мавп від самоспалення».

      Після того, як керівник зоопарку прослухав інформацію, в кімнату запрошують наступного учасника (репортера). Керівник передає йому почуту інформацію. Потім в кімнату запрошують по черзі інших учасників, і сценарій повторюється аж до останнього учасника, а саме читача. Читач, який замикає цю ланку, переказує інформацію, яку він почув і зрозумів, всім учасникам.

      На останньому етапі вправи учитель зачитує оригінальну новину ще раз для всіх присутніх у класі, щоб кожен зміг порівняти інформацію «до» та «після».

        Підбір відеоматеріалів та бесід для роботи з дітьми старшого дошкільного віку та початкової школи у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру в умовах війни.

        ПРИЙОМ «СТОП КАДР»

        на прикладі короткометражного мультфільму «Повітряний змій»

        Мета: орієнтація на сприйняття медіа, формування навичок безпечної поведінки. Вчити дітей критично сприймати відео, міркувати, аналізувати побачене, робити висновки, аргументувати свою думку.

        Зупинка 1 Як ви думаєте, як будуть розвиватися події? (діти висловлюють свої припущення стосовно розгортання подій)

        Зупинка 2 Подумайте, як може закінчитись мультфільм? (діти висловлюють свої припущення стосовно закінчення)

        Після перегляду педагог з дітьми проводить бесіду.

        Запитання для бесіди:

        • Який знак знайшов Сашко з друзями?
        • Як вчинили діти, коли побачили знак?
        • Чому діти не пішли шукати змія?
        • Як ви думаєте, чи можна грати дітям біля дороги? Чому?
        • Як би ви вчинили на місті Сашка?

        https://www.youtube.com/watch?v=0WRgt7cbP24

        ПРИЙОМ «СТОП КАДР»

        на прикладі короткометражного мультфільму «Небезпечні знахідки»

        Мета: орієнтація на формування безпечної поведінки, сприйняття медіа. Вчити дітей критично сприймати відео, міркувати, аналізувати побачене, робити висновки, аргументувати свою думку.

        Зупинка 1 Як ви думаєте, як будуть розвиватися події? (діти висловлюють свої припущення стосовно розгортання подій)

        Зупинка 2 Подумайте, як може закінчитись мультфільм? (діти висловлюють свої припущення стосовно закінчення)

        Після перегляду педагог з дітьми проводить бесіду.

        Запитання для бесіди:

        • Чи очікували ви такого закінчення?
        • Як ви оцінюєте дії хлопчиків?
        • Як би ви вчинили на місці хлопчиків?
        • Що потрібно зробити, якщо знайшли невідомі предмети?

        https://www.youtube.com/watch?v=vVVICc46XCo

        ПРИЙОМ «СТОП КАДР»

        на прикладі короткометражного мультфільму «Лісовий скарб»

        Мета: орієнтація на сприйняття медіа, формування безпечної поведінки. Вчити дітей критично сприймати відео, міркувати, аналізувати побачене, робити висновки, аргументувати свою думку.

        Зупинка 1 Як ви думаєте, як будуть розвиватися події? (діти висловлюють свої припущення стосовно розгортання подій)

        Зупинка 2 Подумайте, як може закінчитись мультфільм? (діти висловлюють свої припущення стосовно закінчення)

        Після перегляду педагог з дітьми проводить бесіду.

        Запитання для бесіди:

        • Чи очікували ви такого закінчення?
        • Як ви оцінюєте дії Сашка?
        • Куди зателефонував Сашко?
        • Як би ви вчинили на місці хлопчика?
        • Як ви думаєте, чи безпечно в наш час самим гуляти в лісі?
        Відеопрезентація заняття "Медіабезпека дошкільника в умовах війни" від авторок.