20–21 жовтня 2026 року в Луцьку відбувся перший дводенний тренінг «Країни виборів» для студентів-журналістів. Тренінги проводяться за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Два дні говорили про політику без нудних конспектів, вибори – без сухої теорії, а маніпуляції – через реальні механіки, які ми щодня бачимо у стрічці новин і соцмережах.
Студенти аналізували відомих політичних діячів, їхній публічний образ, стиль комунікації та те, чому одні фрази й виступи переживають самих спікерів. У практикумі зі спічрайтингу учасники отримували політичні й суспільні ситуації та мали за кілька хвилин створити власний виступ.
«Для нас важливо, щоб молоді журналісти розуміли політику не лише як набір прізвищ, рейтингів і заяв. Політика – це передусім система рішень, правил, відповідальності й комунікації. А журналісту важливо бачити не тільки те, що йому показують, а й те, як саме для нього сконструювали цю картинку», – зазначив професор Валерій Іванов, президент Академії української преси.
Один із центральних блоків тренінгу – «Музей політтехнологій». Учасники розбирали фреймінг, навішування ярликів, емоційні тригери, хибні дилеми, cherry-picking, мікротаргетинг, алгоритмічне підсилення, астротурфінг та інші механізми, за допомогою яких можна впливати на сприйняття політичної інформації..
«Ми спеціально будували програму так, щоб студенти не просто запам’ятали десять визначень і через тиждень їх забули. Нам хотілося постійно ставити їх у ситуацію, де треба щось побачити, перевірити, порівняти, поставити під сумнів або самому створити. Бо в реальній журналістиці ніхто не дасть вам картку з написом “тут маніпуляція”. Її треба навчитися помічати самостійно», – говорить Юлія Кулик, координаторка проєктів Академії української преси.
Ще один блок був присвячений профайлінгу – але без магії у стилі «людина торкнулася носа, отже вона бреше». Учасники вчилися працювати зі змінами в поведінці, структурою відповіді, мовою, контекстом і перевірюваними деталями.
Другий день став великою політичною симуляцією. Студенти створювали власні уявні країни, визначали їхні цінності, політичні пріоритети, ролі в команді, готували партійні з’їзди та виходили на теледебати. Їм доводилося відповідати на незручні запитання, реагувати на кризові ситуації, пояснювати складні рішення та чесно говорити про те, хто і чим заплатить за обраний політичний курс.
Під час симуляції виборчого процесу на політичній мапі тренінгу з’явилися чотири нові країни: Каппелла зі столицею Сіріус, Вектор зі столицею Вектор, Авангард зі столицею Новація та Квітландія зі столицею Флора. Кожна команда мала створити власну політичну модель, визначити цінності й пріоритети своєї держави, представити її на «партійному з’їзді», пройти теледебати та переконати інших учасників у життєздатності своїх рішень.
Фіналом стало голосування: учасники мали обрати країну, в якій вони самі хотіли б жити. Не за свою команду – а за політичну модель, яка виявилася для них найбільш переконливою після двох днів роботи.
За результатами голосування перемогу здобула країна «Вектор» зі столицею Вектор. Саме її політична модель отримала найбільше голосів учасників симуляції.
Організатори дякують Луцькому національному технічному університету та завідувачці кафедри медіа, іміджу та комунікацій, докторці філологічних наук, професорці Людмилі Мялковській за запрошення, гостинність і простір для живої розмови зі студентами про вибори, політику та журналістику.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
29–30 вересня 2026 року FreeMind Ukraine продовжив студентський маршрут у Житомирі. Учасниками дводенного тренінгу «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» стали студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Проєкт FreeMind Ukraine реалізує Академія української преси (АУП) у партнерстві з Центром медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна.
Упродовж двох днів студенти з’ясовували, як працює інформаційний вплив, практикували фактчекінг, перевіряли джерела й відкриті дані, працювали з генеративним штучним інтелектом і готували власні проєктні ідеї.
Навчання розпочалося із запитання: хто насправді впливає на те, що ми бачимо, читаємо, запам’ятовуємо і зрештою сприймаємо як правду?
Алгоритми платформ, емоції, знайомі формулювання, авторитет джерела, повторення та власні переконання можуть впливати на сприйняття ще до того, як ми починаємо свідомо аналізувати повідомлення.
Ці механізми студенти розбирали на реальних інформаційних ситуаціях, під час вправ і дискусій. Учасники працювали з психологією інформаційного впливу, фактчекінгом, перевіркою джерел, відкритими даними, цифровою безпекою та культурою онлайн-комунікації.
Окремо говорили про генеративний ШІ. Розмова не зводилася до двох звичних тез — «ШІ вирішить усе» або «йому не можна довіряти». Студенти ставили до відповідей генеративних систем ті самі запитання, що й до інших джерел: звідки взялася ця інформація, чи існує першоджерело, чи можна перевірити наведену цифру, цитату або дослідження.
Адже впевнено сформульована відповідь теж може виявитися помилковою.
У другій частині тренінгу фокус змістився на університетське інформаційне середовище. Учасникам запропонували визначити, що саме вони хотіли б у ньому змінити.
Під час проєктних спринтів команди обирали конкретну проблему, визначали аудиторію та формулювали бажану зміну. Потім звіряли, чи справді запропоноване рішення відповідає проблемі, з якою вони працюють.
Кожна ідея проходила краш-тест. Учасники ставили одне одному запитання, знаходили слабкі місця й оцінювали ризики. Командам потрібно було зрозуміти, чи зацікавить майбутня ініціатива студентів, для яких її створюють.
На другий день із задумів складали робочі плани: що потрібно зробити, хто відповідатиме за окремі завдання, які ресурси знадобляться, як залучити аудиторію та за якими ознаками оцінювати результат.
Загального формулювання «підвищити медіаграмотність» уже було недостатньо. Його потрібно було перевести у конкретні дії та результат, який можна побачити після реалізації проєкту.
Після зустрічі в Житомирі робота команд продовжиться. Студенти доопрацьовуватимуть проєкти, за потреби отримуватимуть онлайн-консультації та готуватимуться представити свої ініціативи під час зустрічей із представниками Міністерства освіти і науки України.
Наступне завдання — реалізувати ці проєкти у своєму університеті та показати, що змінилося після їхнього впровадження.
Житомир став наступною точкою маршруту FreeMind Ukraine після Полтави та Луцька. Із кожним новим містом до проєкту долучається ще одна студентська команда — зі своєю проблемою та власним варіантом її розв’язання.
Усі новини, навчальні матеріали, вправи, кейси та презентації проєкту зібрані на сторінці FreeMind Ukraine.
Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Минулого тижня провели перші онлайн-консультації зі студентськими командами з Полтави в межах проєкту FreeMind Ukraine.
Після дводенного тренінгу «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» команди продовжують працювати над власними ініціативами — уточнюють ідеї, доопрацьовують формати та перетворюють перші напрацювання на реальні проєкти для своїх університетських спільнот.
Під час консультацій обговорили логіку проєктів, цільову аудиторію, очікувані результати та кроки, які допоможуть втілити ідеї на практиці.
Попереду — ще багато роботи, нових рішень і командних дискусій. Важливо, що студенти не лише говорять про медіаграмотність, а й створюють власні ініціативи, які можуть змінювати інформаційне середовище навколо них
Усі новини, навчальні матеріали, вправи, кейси та презентації проєкту зібрані на сторінці FreeMind Ukraine.
22–23 вересня 2026 року студенти Луцького національного технічного університету досліджували, як алгоритми, емоції та інформаційні звички впливають на сприйняття новин. Дводенний тренінг «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» відбувся в Луцьку в межах проєкту FreeMind Ukraine.
Чому одні дописи одразу викликають довіру, а до інших ми ставимося насторожено? Хто визначає, що з’явиться в персоналізованій стрічці? Чи достатньо вміти розпізнати фейк, щоб упевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі?
Під час тренінгу студенти працювали з реальними інформаційними ситуаціями. Вони аналізували психологію інформаційного впливу та механізми маніпуляцій, перевіряли факти й джерела, знайомилися з можливостями відкритих даних. Окремою темою стали нові ризики та можливості, пов’язані зі штучним інтелектом.
Перевірка достовірності була лише першим кроком. Далі учасники ставили запитання, які допомагають побачити контекст:
«Невидимим редактором» можуть бути алгоритми цифрових платформ, емоції, когнітивні упередження, звичні джерела та способи подачі контенту. Учасники розбиралися, чому знайомі твердження нерідко здаються правдивішими, як емоційна реакція випереджає перевірку фактів і чому персоналізована стрічка не є нейтральною картиною світу.
«Ми хочемо відійти від сприйняття медіаграмотності як набору правил про те, як знайти фейк. Інформаційне середовище стало значно складнішим. Тому важливо навчитися бачити не лише сам контент, а й механізми, які стоять за нашим вибором, довірою та реакціями. Коли людина починає ставити ці питання – вона вже значно менше залежить від “невидимого редактора”», – говорить координаторка проєктів Академії української преси Юлія Кулик.
Другий день був присвячений студентським ініціативам. Учасники об’єдналися в команди й почали розробляти проєкти, які зможуть реалізувати у своїй університетській спільноті.
Під час проєктних спринтів команди визначали конкретну проблему, аналізували аудиторію, шукали практичне рішення та формулювали очікуваний результат. Загального наміру «підвищити медіаграмотність» було недостатньо. Потрібно було пояснити, для кого створюється ініціатива, яку проблему вона має розв’язати та за якими ознаками можна буде оцінити результат.
«Хороший проєкт починається не з красивої назви і навіть не з ідеї заходу. Він починається з розуміння проблеми: що саме ми хочемо змінити, для кого це важливо і який результат маємо побачити. Тому для нас принципово, щоб студенти не отримували готових рішень від тренерів, а самі проходили шлях від проблеми до власної ідеї та її реалізації», – зазначає медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.
Робота команд продовжиться після завершення навчання в Луцьку. Студенти доопрацьовуватимуть проєкти, отримуватимуть консультаційну підтримку та реалізовуватимуть власні ініціативи в університетському середовищі.
За результатами програми найсильніші команди зможуть представити свої напрацювання та долучитися до навчальної програми в Берліні.
Такий формат допомагає перевести критичне мислення у практичну площину. Студенти вчаться аналізувати власне інформаційне середовище, а потім пропонують зміни для спільнот, у яких навчаються і спілкуються.
Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Організатори дякують Луцькому національному технічному університету та ректорці, докторці економічних наук, професорці Ірині Вахович за можливість провести тренінг і сприяння його організації.
Окрема подяка – завідувачці кафедри медіа, іміджу та комунікацій, докторці філологічних наук, професорці Людмилі Мялковській за запрошення, а студентам освітньої програми «Медіакомунікації та PR» – за активну роботу, запитання та готовність шукати власні відповіді на виклики сучасної медіасфери.
Усі новини, навчальні матеріали, вправи, кейси та презентації проєкту зібрані на сторінці FreeMind Ukraine.
15–16 вересня 2026 року в Полтаві відбувся перший дводенний тренінг FreeMind Ukraine «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?». Студентські команди працювали з медіаграмотністю, критичним мисленням, фактчекінгом, штучним інтелектом і розробкою власних університетських ініціатив.
Тренінг розпочався із запитання: «Хто насправді редагує вашу інформаційну реальність?». Учасники аналізували не лише фейки та сумнівні новини, а й власні інформаційні звички: чому одні повідомлення ми приймаємо майже автоматично, як емоції впливають на рішення, чому повторення робить твердження переконливішими та як алгоритми формують стрічку новин.
Полтава стала першим містом проєкту. Наступні тренінги відбудуться ще у чотирьох містах України. До FreeMind Ukraine долучилися п’ять закладів вищої освіти. Після навчання кожна студентська команда має розробити й реалізувати власну ініціативу у своєму університеті.
Проєкт реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Вільного університету Берліна.
Упродовж двох днів студенти розбирали психологію інформаційного впливу та перевіряли, як теоретичні принципи працюють на конкретних прикладах. Програма охопила:
Окремий блок присвятили ШІ. Його розглядали як інструмент, що може однаково впевнено згенерувати і корисну відповідь, і помилку. Назва дослідження, цифра чи посилання у відповіді штучного інтелекту не скасовують перевірки першоджерела.
«Для нас важливо не залишити медіаграмотність на рівні набору правил: перевір джерело, подивись дату, не поширюй сумнівне. Інформаційне середовище стало значно складнішим. Сьогодні потрібно розуміти не тільки, що на тебе впливає, а й чому саме це працює», — говорить Юлія Кулик, координаторка проєктів Академії української преси.
Теорією та дискусіями робота не обмежилася. Уже під час тренінгу студенти почали створювати власні проєкти. Перше запитання для команд звучало не «Що проведемо?», а «Що у своєму університетському інформаційному середовищі ви хотіли б змінити?».
Спочатку учасники визначали проблему й аудиторію, а потім шукали рішення. Ідеї проходили краш-тест: інші команди ставили запитання, знаходили слабкі місця та перевіряли, чи можна задум реалізувати на практиці.
На другий день кожна команда складала конкретний план майбутньої ініціативи: для кого вона створюється, якої зміни має досягти, як працюватиме, хто відповідатиме за реалізацію, які ресурси потрібні та за якими ознаками можна оцінити результат.
«Студенти дуже швидко пропонують формат: зробімо тренінг, гру, канал чи кампанію. Але сильний проєкт починається раніше — з розуміння проблеми. Кому це потрібно? Що саме має змінитися? Чому студент захоче витратити на цю ініціативу свій час? Коли є відповіді на ці питання, ідея стає проєктом, який уже можна реалізовувати», — зазначає Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Після зустрічі в Полтаві робота команд продовжиться. Студенти отримають менторську підтримку, доопрацюють свої задуми та реалізують їх у власних університетах.
Попереду — ще чотири міста й нові студентські команди. Кожна з них пройде шлях від аналізу інформаційного впливу до власної практичної відповіді на конкретну проблему університетського середовища.
Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Більше новин та навчальних матеріалів: FreeMind Ukraine.
Усі новини та матеріали проєкту зібрано на сторінці FreeMind Ukraine. Тут учасники й усі, хто цікавиться медіаграмотністю та критичним мисленням, знайдуть вправи, приклади, практичні кейси й готові презентації, які можна вільно використовувати у навчанні та тренінгах.
Академія української преси щиро вітає нашу колегу, медіадослідницю, кінознавицю та одну з провідних фахівчинь у сфері медіаосвіти Оксану Волошенюк з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник культури України». Відзнаку присуджено Указом Президента України з нагоди Дня Української Державності за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, освіти та суспільства.
Для Академії української преси це особлива подія. Протягом багатьох років Оксана Волошенюк була невід'ємною частиною нашої команди, розвиваючи медіаосвіту та медіаграмотність в Україні. Саме за її участі створювалися навчальні програми, підручники й посібники, які стали основою для тисяч учителів, викладачів, журналістів і студентів по всій країні. Вона зробила вагомий внесок у становлення медіаосвітнього напряму Академії української преси, ставши співавторкою багатьох видань, рекомендованих для використання в освітньому процесі.
Оксана Волошенюк належить до тих людей, які не лише досліджують медіа, а й змінюють культуру їх сприйняття. Її професіоналізм, принциповість, інтелект і відданість справі багато років надихали колег та партнерів Академії української преси.
Пишаємося тим, що маємо спільну історію, і щиро радіємо цьому заслуженому визнанню.
Бажаємо Оксані Волошенюк нових професійних звершень, натхнення, міцного здоров'я та подальших успіхів у розвитку української культури, медіаосвіти й критичного мислення!
Щирі вітання від колективу Академії української преси!
Шановні колеги!
Запрошуємо вас до участі в конференції «Як місцеві медіа допомагають своїм громадам», яка присвячена обміну досвідом між редакціями місцевих медіа.
Конференція відбудеться 23 липня в Києві у змішаному форматі. Для участі необхідна реєстрація (деталі - нижче).
Організатори конференції - Українська асоціація медіа бізнесу (УАМБ) та NIRAS Sweden AB, які спільно виконують проєкт «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні», який реалізується УАМБ спільно з NIRAS Sweden AB за фінансової підтримки Шведського інституту.
Своїм досвідом поділяться редакції:
На конференції ви дізнаєтеся:
Всі витрати на проведення конференції організатори беруть на себе. Учасникам нічого не потрібно буде оплачувати.
Участь у заході в Києві
Кількість місць для участі в Києві є обмеженою. Після завершення реєстрації організатори надішлють кожному зареєстрованому учаснику індивідуальне повідомлення щодо участі. Нажаль ми не можемо гарантувати участь у заході в Києві усім бажаючим. Але щиро запрошуємо до онлайн участі усіх, хто не потрапить до кола учасників події в Києві.
Онлайн-участь
До онлайн-конференції зможуть долучитися всі зареєстровані учасники.
Під час реєстрації просимо зазначити, який формат участі є для вас найбільш зручним. Це допоможе організаторам сформувати список офлайн-учасників відповідно до можливостей проєкту.
Для участі необхідно зареєструватися:
Посилання на форму реєстрації.
Якщо у вас виникнуть запитання або потрібна додаткова інформація, звертайтеся:
assosiation.media.business@gmail.com
+38 (093) 335 84 86 — Катерина.
Будемо раді бачити вас серед учасників конференції та разом розвивати сильну спільноту місцевих медіа України!
Конференція проводиться Українською асоціацією медіабізнесу (УАМБ) у межах проєкту «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні», який реалізується УАМБ спільно з NIRAS Sweden AB за фінансової підтримки Шведського інституту.
🎥 Мрієш про кар'єру у сфері журналістики, медіа та цифрових комунікацій?
Ми пропонуємо навчання за освітніми програмами:
🎓 БАКАЛАВР
«Журналістика та соціальна комунікація»
🎓 МАГІСТР
«Журналістика. Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю»
📚 Форми навчання:
📍 Денна
📍 Заочна
📍 Змішана — поєднання офлайн і онлайн
🎓 Рівні освіти:
👩🎓👨🎓 бакалавр, магістр
⭐️ 7 ПРИЧИН ОБРАТИ МДУ
🌍 1. Можливість навчатися з будь-якої точки України або світу.
🗓 2. Гнучкий графік та можливість поетапної оплати навчання.
📗 3. Навчання за сучасними програмами, які поєднують журналістику, цифрові медіа, PR та комунікації.
🚀 4. Актуальні тренди.
Освітній процес орієнтований на сучасні технології, ШІ, мультимедійний контент та міжнародний досвід.
🌍 5. Міжнародні можливості.
Партнерство із закордонними університетами, міжнародні проєкти, академічна мобільність.
👨🏫 6. Викладачі-практики.
Навчання від провідних журналістів, медіаекспертів, редакторів, телеведучих та фахівців комунікаційної сфери.
⭐️ 7. Участь у конференціях, майстер-класах і воркшопах.
🌐 Навчання у Києві
Консультації приймальної комісії:
📞 +308638413619 — факультет ФМК
📞 (096) 743-74-43 — Telegram / Viber / WhatsApp
📥 enrollment@mu.edu.ua
🏛 Київ, вул. Преображенська, 6/4, кабінет 101
🔗 Детальніше — на сайті:
🌐 mu.edu.ua
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfMPHQp6zJvEwA8cnVuFt3P4aoyq-tnU243dOY3vRKRcQ6bvg/viewform
💙💛 МДУ — це більше, ніж навчання!
Твій старт у світі журналістики, медіа та цифрових комунікацій починається тут!
Проєкт «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні» спрямований на посилення ролі місцевих медіа як ефективних комунікаційних платформ в громадах, які допомагають мешканцям, органам місцевої влади та бізнесу краще розуміти одне одного, обговорювати нагальні проблеми та спільно знаходити рішення. Йдеться не про інформування або збір запитань і публікацію відповідей, а про ініціативу з боку медіа та активну модерацію живого, двостороннього спілкування, у якому мешканці, влада та інші зацікавлені сторони одночасно беруть участь в обговоренні проблеми, чують позиції одне одного та спільно шукають рішення.
Проєкт підтримує місцеві редакції в реалізації власних або інших, важливих для громади, ініціатив, які передбачають безпосередню взаємодію учасників: фасилітовані зустрічі, обговорення, робочі сесії чи інші формати, де медіа виступає організатором і модератором процесу, а результатом є конкретні домовленості учасників діалогу, їхні спільні дії або рішення, вплив на вирішення проблемної ситуації. Іншими словами, результатом проєкту мають бути певні зміни в громаді або, як мінімум, оприлюднені домовленості про план дій з подолання проблеми, а не лише публікація інформації, яка “робить проблему видимою”.
У першому раунді гранти на реалізацію власних проєктів отримали 6 редакцій - “Біляївка.city”, “Вперед”, “Звягель”, “Златокрай”, “Путивльські відомості”, “Сільське життя “. 23 липня відбудеться конференція (у змішаному форматі), на який буде обговорюватись отриманий ними досвід та результати. Слідкуйте за анонсами.
До участі в другому відкритому конкурсі запрошуються діючі місцеві медіа, які розташовані та здійснюють діяльність на контрольованих територіях України, регулярно виробляють редакційний контент (онлайн, друкований, радіо або телебачення), є незалежними від політичних партій і виборних посадових осіб.
Перевага надаватиметься медіа, які працюють у громадах прифронтових або деокупованих регіонів, у громадах з ВПО, а також тим редакціям, які продемонструють життєздатний підхід впровадити у громаді певні рішення чи зміни по відношенню до проблем вразливих груп, а також тим медіа, які продемонструють у заявці реалізацію підходів журналістики, орієнтованої на пошук рішень.
У межах проєкту кожне відібране медіа отримає індивідуальну менторську підтримку українських та/або шведських експертів, субгрант на реалізацію проєкту, участь в обмінах досвідом в рамках заходів проєкту (буде конкретизовано пізніше), а також практичну підтримку в розробці та реалізації діалогових і редакційних заходів.
Субгрант призначений для реалізації конкретної ініціативи, що поєднує редакційний контент і активну участь громади.
Субгрант може покривати:
- витрати на оплату робочого часу команди, який необхідний для виконання запланованих проєктом завдань,
- організацію публічних заходів,
- локальні поїздки,
- виробництво контенту,
- комунікаційні матеріали
- іншу необхідну логістику, безпосередньо пов’язану з ініціативою.
Що не може покривати субгрант:
- загальні організаційні витрати на заробітну плату, не пов'язані з ініціативою;
- Придбання обладнання, не пов'язаного з виконанням завдань проекту;
- Політичні кампанії або контент, пов'язаний з виборами;
- Комерційна або прибуткова діяльність;
- Невиправдані поїздки за межі регіону проекту.
Що очікується від учасників
Обрані редакції зобов’язуються брати участь у всіх наставницьких сесіях, провести щонайменше один публічний діалог або зустріч із зацікавленими сторонами в громаді, підготувати та поширити редакційні матеріали для аудиторії, дотримуватися етичних стандартів та забезпечити своєчасну подачу описових і фінансових звітів. Результати реалізованих ініціатив також будуть представлені на національних заходах проєкту.
Редакції мають взаємодіяти з усіма основними групами інтересів у своїй громаді - з мешканцями, органами місцевої влади, установами та організаціями, громадськими організаціями та бізнесом. Окрім того - брати участь у наставницьких і навчальних заходах проєкту. Важливою є готовність дотримуватися стандартів прозорості, звітності, журналістської етики та конструктивної, чутливої до конфліктів журналістики.
Процес відбору та критерії оцінювання
Заявки проходитимуть багатоступеневий відбір, який включатиме перевірку на відповідність формальним вимогам, експертну оцінку представниками УАМБ та NIRAS, формування рейтингового списку та додатковий розгляд менторами. Остаточні рішення ухвалюються відповідно до затвердженої процедури конкурсу та подаються донору на затвердження.
Під час оцінювання особлива увага приділятиметься актуальності та значущості проблеми для громади, чіткості та реалістичності плану дій, орієнтації на реальні зміни, а не лише інформаційне висвітлення, здатності редакції залучати мешканців і ключових стейкхолдерів, а також інклюзивності та гендерній чутливості ініціативи.
► Ознайомитися з повними умовами конкурсу можна за посиланням:
Повні умови конкурсу та критерії відбору (українська версія)
Редакціям пропонується подати коротку проєктну пропозицію відповідно до офіційного шаблону УАМБ
Разом із заявкою необхідно подати такі документи:
Заповнені заявки слід надсилати електронною поштою на адресу: assosiation.media.business@gmail.com
Тема листа: [Назва Медіа] – «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні»
Очікуваний період діяльності за проєктом - серпень - листопад 2026 року.
Загальна сума гранту не може бути більшою 125000 гривень.
Заявки приймаються до 08 липня 2026 року 18:00 . Заявки, подані після дедлайну, не розглядатимуться.
Запитання щодо конкурсу можна надсилати на електронну адресу assosiation.media.business@gmail.com з темою листа:
[Назва Медіа] – Запитання щодо конкурсу
Відповіді на запитання будуть надаватися у письмовому вигляді протягом 2-3 робочих днів, а за можливості – і швидше.
Зверніть також увагу будь ласка на таке:
Документи для завантаження:
Додаток 4 Шаблон описового звіту
Додаток 5 Шаблон фінансового звіту
¹Шведський інститут – державна установа, яка просуває Швецію на міжнародному рівні. Мета його діяльності – побудувати довіру та сприяти співпраці в галузі торгівлі, інвестицій, культурного обміну та сталого розвитку. В рамках програми співпраці з Україною Шведський Інститут підтримує проекти з реконструкції, реформ та інтеграції України в ЄС. Детальніше про діяльність Шведського Інституту - на веб-сайті www.si.se.
