Символіка України на COP31: дельфіни й напис UKRAINE COP31 на тлі темно-синьої води.

Україна показала світу екологічні наслідки війни

На 31-й Конференції ООН зі зміни клімату (COP31), що нині проходить в Анталії (Туреччина), Україна нагадала світу про екологічну ціну масштабної агресивної війни, яку розпалив у Європі російський режим.

Центральною темою павільйону України стала вода: розповідають про зруйновану Каховську гідроелектростанцію, забруднені річки Дніпро й Дунай, знищені природні території, а також згубний вплив тривалої війни на стан морів – Чорного й Азовського. Нині для Києва важливо, нарівні з відсіччю збройного нападу, документувати екологічні злочини окупантів, оцінити збитки та створити міжнародні механізми притягнення держави-агресора до відповідальності.

На заходах і дискусіях в Анталії учасники з України привертають увагу до питань гуманітарного розмінування, відновлення лісів і заповідників, захисту природної та культурної спадщини Криму, децентралізації енергетики тощо.

Загроза безпеці Європи

За даними Державної екологічної інспекції України, лише підтверджені збитки довкіллю держави, що зазнала агресії, перевищують 7 трлн гривень від початку повномасштабного російського вторгнення. Розпалена Москвою війна – це не лише гуманітарна й безпекова катастрофа в Європі. Це масштабна загроза екологічній безпеці континенту.

Серед ключових питань, які світова спільнота винесла на міжнародний форум у Туреччині, виділяють такі: перехід до чистої енергетики, скорочення використання викопного палива, розвиток електрифікації та фінансування адаптації країн до кліматичних змін. А головне завдання COP31 – перетворити кліматичні домовленості на конкретні рішення для боротьби з глобальним потеплінням.

Посухи, лісові пожежі, повені, танення льодовиків на Землі – серйозна загроза людству. Ці катаклізми тісно пов’язані з накопиченням в атмосфері вуглекислого газу (CO₂). За даними науковців, оприлюдненими восени 2026 року в журналі BioScience, цьогоріч у травні концентрація CO₂ в повітрі перевищила показники щонайменше за останні два мільйони років. А споживання викопного палива тим часом зростає. Торік використання вугілля, нафти, природного газу досягло рекордних рівнів, отож і пов'язані з енергетикою викиди вуглекислого газу вперше перевищили 41 млрд тонн. Для порівняння: щоб перевезти такий вантаж стандартними 20-тонними фурами, знадобиться 2,05 млрд машин.

Планета темнішає – це небезпечно

Автор цієї статті кілька років тому відвідав Японію і мав змогу побачити на власні очі, як там очищують викиди сміттєспалювальних підприємств і вугільних електростанцій. Будь-який можливий білуватий «дим» із заводських труб – то лише водяна пара. Ще від 1968 року Японія має закон про контроль над забрудненням повітря. Він регулює не лише виробництво електроенергії на вугіллі, але й будь-яку промислову діяльність з відходами. Нині викиди в атмосферу від електростанцій Японії не містять вуглецевих частинок і не сприяють глобальному потеплінню на планеті.

На потребі зменшувати забруднення атмосфери наголошує, зокрема, відомий в Україні громадський діяч, експерт з питань безпеки харчових продуктів Джунічі Ковака (Jun-ichi Kowaka) – керівник Японського фонду майбутніх поколінь (Japan Offspring Fund). Цей житель Сайтами, до речі, лауреат Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2022» у номінації «Медіа і доброчинність». Він з однодумцями часто відвідував Україну до початку повномасштабної війни, вивчав питання екології у своїй країні й у Європі та звертає увагу на небезпеку чорного вуглецю – сажі, що утворюється під час спалювання викопного палива.

З його слів, наприклад, жовтий пил, який вітер несе з Монголії до Японії, раніше був саме цього кольору – жовтого. А нині він часто темний. «Пролетівши над територією КНР, пил змішується із сажею та іншими дрібними частинками. Чорний вуглець поглинає сонячне світло й нагріває атмосферу», пояснює пан Ковака.

Англомовний флаєр Japan Offspring Fund про потемніння пилу та пропозицію зменшити викиди дрібних частинок.

Японський активіст пропонує посилити принаймні в десять разів екологічні стандарти контролю за найдрібнішими частинками забруднення, які з димом потрапляють у довкілля. Недостатньо обмежуватися переважно чинними нормами щодо твердих частинок розміром 2,5 мікрометра (PM2.5), потрібно встановити стандарт очищення PM0.25 – ці частинки приблизно в 300 разів тонші за людську волосину.

На думку Джунічі Коваки, посилення вимог до очищення димових газів має стати важливим напрямом міжнародної кліматичної політики. Сучасні технології дають змогу ефективно затримувати мікроскопічний пил мокрими електрофільтрами й іншими високоефективними системами. Такі рішення можуть допомогти зменшити викиди сажі на теплових електростанціях, металургійних та інших промислових підприємствах.

Пригадується зворушливий факт з практичного особистого внеску пана Коваки в боротьбу з глобальним потеплінням. У переддень повномасштабної війни японець власним коштом фінансував купівлю фільтрів для котелень освітніх закладів у Житомирській області України. Директор однієї з гімназій тоді повідомляв благодійнику, що у дві сільські школи привезли апарати, які очищають димові гази, й були потрібні кошти на суму 4800 доларів США, щоб придбати матеріали і встановити апарати (лист від 23 лютого 2022 року). А вже наступної ночі 24 лютого російські війська обстріляли ракетами Україну і вдерлися колонами бойових машин у кілька областей півночі, сходу та півдня країни...

Україна на конференції в Анталії не лише розповідає про руйнівні наслідки війни, а й ділиться власним досвідом відновлення довкілля, розвитку енергетичної стійкості, привертає увагу світу до нагальної потреби припинити російську агресію. Безпечна вода, чисте повітря, стабільний клімат – це важливе спільне надбання людства.

Сергій Шевченко
член правління Київської регіональної організації НСЖУ

На фото: символіка України на конференції ООН; флаєр англійською мовою, який поширює Джунічі Ковака.

«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info»
(ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
envelopetagclockmagnifiercrosschevron-uparrow-leftarrow-right