29-30 вересня 2026 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вебсемінар «Критичне мислення під час виборів».
Два дні учасники навчалися розпізнавати інформаційні маніпуляції, аналізувати політичні повідомлення та не дозволяти емоціям визначати власну реакцію на інформацію. У фокусі були практичні ситуації, з якими аудиторія може стикатися під час виборчих кампаній: політична реклама, публічні заяви, сумнівні «інсайди», маніпулятивні опитування, фейки, чорний PR та інформаційні атаки.
Окрему увагу приділили тому, як працюють емоційні тригери в політичній комунікації. Учасники аналізували повідомлення, визначали, які емоції вони намагаються викликати, шукали ознаки маніпуляції та вчилися перевіряти джерела, докази й контекст.
Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, наголосив на важливості збереження самостійності у сприйнятті інформації під час виборів:
«Під час виборів інформація стає одним із ключових чинників, що впливають на сприйняття політичних процесів. Водночас саме в цей період особливо важливо зберігати здатність самостійно аналізувати повідомлення, перевіряти факти та відрізняти аргументацію від маніпуляції. Критичне мислення не означає недовіру до всього, що ми чуємо чи читаємо. Йдеться про готовність поставити запитання, перевірити джерело, звернути увагу на контекст і лише після цього формувати власне ставлення. Для виборця це не просто інформаційна навичка – це частина відповідального ставлення до власного рішення».
Практична частина вебсемінару допомогла учасникам не лише ознайомитися з теорією, а й відпрацювати алгоритми реагування на потенційно маніпулятивну інформацію. У програмі були вправи «Інформаційна вагонетка», «Передвиборчий шторм», завдання на розпізнавання емоційних гачків та фінальний «протокол паузи».
Про важливість такої паузи говорить Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка:
«Для мене головний результат цього тренінгу – це не тільки навчити людей розпізнавати фейки, а й сформувати звичку не реагувати одразу. Саме тому в програмі були “Інформаційна вагонетка”, “Передвиборчий шторм”, вправи на емоційні гачки й фінальний “протокол паузи”: зупинитися, перевірити джерело, докази й контекст і лише потім робити висновок. Цінними також стали авторські кейси моєї ко-тренерки Наталі Пономаренко про емоційні гачки маніпуляції. Вони допомагали учасникам буквально побачити, на які наші тригери тиснуть політичні маніпулятори: страх, гнів, сором, відчуття терміновості, поділ на “своїх” і “чужих”.»
Тетяна Іванова також звернула увагу на поняття політичної пам’яті виборця, про яке напередодні проєкту в інтерв’ю говорила експертка Оксана Ставроу. Важливо не лише аналізувати те, що політик говорить сьогодні, а й враховувати його попередні дії та рішення. Саме поєднання паузи, пам’яті та рефлексії допомагає підходити до власного рішення більш усвідомлено.
Важливою складовою навчання стали авторські кейси та моделювання ситуацій. Учасники працювали в командах, аналізували конкретні інформаційні повідомлення та шукали способи перевірити їх до того, як робити висновки або поширювати далі.
Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докторка філософії, медіатренерка, підкреслила значення паузи як одного з інструментів інформаційної стійкості:
«Політична дезінформація зазвичай розрахована на те, що ми просто не встигнемо зупинитися й зреагуємо на емоційному імпульсі. Протягом цих двох днів разом із третьою групою ми вчилися головному правилу інформаційної стійкості: не тиснути на “важіль”, доки не перевірені “рейки”. Надзвичайно цінно бачити, як учасники крок за кроком вибудовували свій власний “протокол свідомого виборця” – від розпізнавання прихованих тригерів до вміння вчасно взяти паузу. Де зникає пауза, там починається керована реакція, а де звучить влучне запитання – повертається свобода вибору».
Таким чином, учасники вебсемінару працювали не лише з поняттями «фейк», «маніпуляція» чи «дезінформація», а й формували конкретні алгоритми поведінки в інформаційному середовищі. Вони вчилися зупиняти автоматичну реакцію, перевіряти джерела та докази, помічати емоційний вплив і враховувати контекст повідомлення.
Вебсемінар «Критичне мислення під час виборів» став частиною роботи Академії української преси, спрямованої на розвиток критичного мислення, інформаційної стійкості та навичок усвідомленого споживання інформації.
Gefördert durch die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
