UA - Сторінка 101

Фейки, маніпуляція, правда, вірусні перепости, неповнота інформації та спеціальне спотворення - щоб не загубитися у сучасному просторі інформації про covid-19 Академія Української Преси за підтримки Konrad Adenauer Stiftung Ukraine запрошує на вебінар "Школа фактчекерів: викривати фейки, протидіяти дезінфоромації”. Вебінар відбудеться 7-8 квітня 2021 року.

За два дні ми:
– покажемо, чим живиться фейк;
– розкажемо про побутові фейки та маркери їх розпізнавання;
– навчимо спростовувати фейки: структура матеріалу, на які джерела та експертів можна і треба посилатися;
– роз’яснимо основні критерії споживання інформації;
– виконаємо практичні завдання з підготовки журналістських матеріалів.

Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть АНКЕТУ >>>

Участь є безкоштовною.

Необхідно завантажити та встановити безкоштовний додаток Zoom (https://zoom.us/). Бажано завчасно розібратися з особливостями користування та в налаштуваннях, вибрати правильний ракурс для камери.

Мати ноутбук/мобільний із зарядним пристроєм (тривалість вебінару майже 5 годин), обов’язкова наявність веб-камери (вбудованої камери ноутбуку, камери смартфону) та мікрофону. Зверніть увагу на стабільність інтернет-з’єднання.

Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення.

Кількість місць для вебінару обмежена.

Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту або за вказаним під час реєстрації номером телефону.
______________
Контактна особа:
Юлія Рицик, 067-372-27-33, info@aup.com.ua

«Важливість новини. Як зрозуміти, чи буде цікавий матеріал аудиторії», - з такого завдання розпочався перший день онлайн медіалабораторії для студентів «THE GUARDIAN OF JOURNALISM».

«Телевізійні новини залишаються важливою складовою інформаційного простору, інтерес до них завжди на високому рівні, - стверджує професор, доктор філологічних наук, президент АУП Валерій Іванов. - Навіть якщо людина стверджує, що телебачення не дивиться, вона споживає ці новини через соціальні мережі чи сайти-агрегатори. Як створювати матеріали в цій ніші – завдання першого дня медіалабораторії для студентів».

Дивилися сюжети новин українських телеканалів та розбирали чим вони зачепили (чи могли зачепити, якщо були нецікавими) понад двадцяти студентів-журналістів із різних українських університетів.

«Додайте в новину емоцій, - рекомендує медіатренер АУП, випускаючий редактор новин «Факти» (ICTV), журналіст–міжнародник Андрій Гетьман. - І не потрібно при інтерв’юванні проговорювати тему з героєм наперед, є вирогідність, що він не повторить все так цікаво як у перший раз».

Студенти обговорювали та пропонували свої варіанти покращити сюжети, запитували лайф-хаки та ділилися своїми вдалими чи невдалими практиками в роботі журналістом.

Андрій Гетьман розповідав про прийоми, які роблять відео матеріал яскравим і динамічним (так, не забуваємо про картинку!) та що робити обов’язково і як проявити креативність (не забуваємо про роботу в кадрі!).

"Якщо бачите, що щось відбувається - діставайте хоч телефон і знімайте, - ділиться Андрій. - Якщо подія не цікава, з телефону завжди відео можна пізніше видалити. Гірше, коли подія варта, а ви нічого не відзняли".

Другий день медіалабораторії буде присвячений аудіоподкастам та як візуалізуватися за рахунок аудіо.

Медіалабораторія для студентів відбувається завдяки нашому спільному проєкту між Академією української преси та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Лекція 3 «Практики з припинення недостовірної інформації або як не ізолюватися від правди» за авторством завідувача кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доцента, кандидата педагогічних наук Олександра Мокрогуза.

Конспект заняття можна завантажити ТУТ.

Весь відеокурс «Освітні практики в часи інфодемії, або як не ізолюватися від правди» можна переглянути ТУТ.

Створення цього відеокурсу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Академія української преси» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Під чуйним та професійним керівництвом Тетяни Іванової та Світлани Ізбаш ви перенесетеся на планету Digital, де немає місця фейкам, пропаганді та медійним маніпуляціям! А є правдивий всесвіт інформації, медіаграмотність цілий рік, і критичне мислення з новинним аналізом! ☀️

Академія української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу оголошує про старт абсолютно нового проєкту з медіаграмотності!

😎Чекаємо на вас 5-7 квітня 2021 року на платформі вебконференцій Zoom!

УВАГА! Час роботи всі три дні з 10:00 до 14:00

Буде те, про що ви так часто у нас запитували!

Як навчитися методиці проведення онлайн-тренінгів з медіаграмотності та зробити його пізнавальним й захоплюючим у форматі спільної інтерактивної роботи? Як не нудитися біля екрану комп’ютера за «чорним квадратиком», вислуховуючи годинами «балакаючі голови» на вебінарах?

Будемо грати, спілкуватися, ділитися ідеями, розробляти завдання онлайн, об’єднуватися у команди, брати, робити та навчати інших!

Гарантуємо, що у майбутньому вам вдасться привести своїх слухачів до успіху під назвою «Медіаграмотні… на якій би планеті ви не опинилися!»

🌴Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть анкету>>>

Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена.

Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту

З питаннями звертайтеся сюди: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.

Академія української преси за участю вчених Інституту соціології НАН України та за підтримки «Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі провела дослідження методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.

У другій половині 2019 року майже повністю оновився політичний ландшафт країни: інші партії, фракції, депутати ВР, виконавча влада і персоналії у публічному просторі.

Інакше структурована ВР: монобільшість (Слуга народу), демократична опозиція (Батьківщина, Європейська Солідарність, Голос), опозиція (ОПЗЖ), депутатські групи і позафракційні, які голосують за ситуацією.

Порівняно з лютим 2019 новини стали більш україноцентричними: на 11% − з 34% до 45% – в новинному потоці збільшилася частка усіх інших новин про Україну.

У півтора рази – з 13% до 19% – зросла частка повідомлень про здоров’я. Нові сюжети, пов’язані з COVID-19, в сумі складають 24%. Тема реформ в Україні практично не обговорювалась. Увага до теми корупції зменшилася у 2 рази (у 4 рази порівняно з березнем 2019).

Зменшилася (8% проти 12%) увага до ЗСУ серед учасників війни на Донбасі.

Пропорції уваги до політичних партій, персон та інститутів змінилися несуттєво: 1:2.4:5 у 2021 році та 1:2.1:3.9 у лютому 2019.

Відмінність у політичних преференціях новинних програм каналів й в тематиці повідомлень стабільно відтворюється.

В новинному потоці третього тижня лютого 45% в середньому – це не політичні новини про Україну. Найбільше їх на каналі 1+1 – 62%. Політичних новин про Україну найбільше на 5-му – 56%, а міжнародних – на Інтері (27%).

Основні джерела інформації власні кореспонденти – 54% (у березні 2019 – 51%, у лютому 2018 – 57%) та офіційні джерела – 45% (у березні 2019 – 40%, у лютому 2018 – 42%). Частка повідомлень з посиланням на Facebook і Twitter склала 11% (8% у березні 2019, 9% у лютому 2018).

Внутрішня державна політика, діяльність органів влади 13% (у лютому 2019 року 10%), злочинність – 11% (15% у лютому 2019 року) і соціальна сфера (10%, у лютому 2019 – 11%) – найчастіше згадувані головні теми повідомлень. Частка репортажів про здоров’я як головна і додаткові теми зросла з 13% у лютому 2019 до 19% у лютому 2021. Увага до теми боротьби з корупцією зменшилася з 13% у березні 2019 року (у лютому 2019 – 6%) до 3% у лютому поточного року. Тема реформ в Україні практично не згадується. Тема злочинності як головної найчастіше представлені на СТБ (16%) та 1+1 (13%), частка теми війни як головної найбільша на 5-му каналі та ICTV (16%, 14%), а тема боротьби з корупцією – на Інтері та 5-му каналі (6%, 5% як головна та додаткова).

Тема вакцинації населення (головна і додаткова) в середньому згадується у 7% повідомлень. Найчастіше на каналах Перший (10%), Інтер та 5-й (9%). Тональність повідомлень про неї як головну – переважно конфліктна (58%). А в сюжетах щодо динаміки захворюваності найбільша частка (28%) негативного контексту обговорення.

Серед вакцин згадуються переважно Pfizer/BioNTech та AstraZeneca (3%). Вони ж частіше оцінюються позитивно (5% та 8%), але остання і сумнівно. Російська Sputnik V згадується одинично.

Уряд і міністри – головні відповідальні за поставки вакцини і згадуються найчастіше – 3%. Інші суб’єкти вакцинації на периферії уваги. Позитив присутній в оцінках програми допомоги у поставці вакцин Covax (12%). В оцінках уряду і міністрів значна частка сумнівних і негативних оцінок (38%), це стосується і компаній, відповідальних за доставку вакцин в Україну (25%).

Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 13%, наслідки снігових заметів – 10%, роковини подій на Майдані, війну на Сході та статистику захворювань на коронавірус – по 9%.

Серед українських учасників війни на Донбасі найбільша увага до держави та її органів - 20%, до ЗСУ – 8% (12% у лютому 2019). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів – 10% (12% у лютому 2019). На Першому і 5-му частіше говорилося про біженців, поранених і загиблих.

Мінські угоди згадувалися у 2% повідомлень, (5% у лютому 2019 року), Нормандський формат практично не згадувався (0.3%, у лютому 2019 – 0.4%).

12% повідомлень в цілому про політичні події були з декількома точками зору (у лютому 2019 – 20%). Найбільше їх на 5-му – 16% та 1+1 – 15% (у лютому 2019-го на Першому − 33%), а найменше на «Україні» – 9% (у лютому 2019 – 10%).

У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає; наприклад, «Розмитнення авто з єврономерами» – 67%, «Про обслуговування українською мовою» – 67%, «Ситуація на енергоринку України» – 50%.

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 15%, 36%, 75% (у лютому 2019-го – 20%, 41%, 78%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 37% (у лютому 2019 – 34%), Міністерства – 14% (у лютому 2019 – 11%), місцеві органи влади – 16% (у лютому 2019 року – 13%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Національному банку – 40% (у лютому 2019 – 9%) та Конституційному суду – 38% (у лютому 2019 – 50%). Політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах Інтера – 22% (у лютому 2019-го також 22%).

Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах лютого є ОПЗЖ– 4%, Слуга народу – 4%, Європейська Солідарність – 3%, Голос – 3%, Батьківщина - 2%. ОПЗЖ оцінювалася і найбільш позитивно – 4% і найчастіше негативно – 1%.

Серед політиків найбільша увага до В.Зеленського – 7%, М.Степанова – 5%, В.Ляшко – 3%, Д.Шмигаля – 3%, В.Медведчука, П.Порошенко, Д.Разумкова, О.Данилова, І.Венедіктової – по 2%. Позитивно найчастіше оцінювалася І.Венедіктова - 9%. Тільки іронічно і негативно повідомлялося про Н.Лавренюк, а також про Т.Козака – 78% таких оцінок, В.Януковича – 81%, В.Медведчука – 67%.

У новинах лютого найбільша частка синхрону у О.Данилова – 9%, В.Ляшко – 6%, Д.Шмигаля, М.Степанова, Д.Гетманцева – 5%. Весь синхрон Ю.Бойко (107 сек. – на каналі Інтер.

Увага до елементів політичної конфігурації влади в новинах склалася так: монобільшість – 46%, демократична опозиція – 15%, опозиція – 7%, за ситуацією – 1%, інші – 31% (у лютому 2019 року: правляча коаліція – 43%, демократична опозиція – 25%, опозиція – 10%, інші – 22%). Найбільша увага до демократичної опозиції на ICTV – 21%, до опозиції на 5-му – 12%. Синхрон розподілений наступним чином: монобільшість – 45%, демократична опозиція – 18%, опозиція – 5%, за ситуацією – 1%, інші – 31% (у лютому 2019: правляча коаліція – 40%, демократична опозиція – 24%, опозиція – 22%, інші – 14%. Найбільша частка синхрону демократичної опозиції на каналі СТБ – 31%, а опозиції на каналі Інтер – 19%.

Серед політичних партій найвища увага до працівників центральних органів влади – 40%, Президента і Слуги народу – 17%, Європейської Солідарності та ОПЗЖ – по 7%.

Найбільша частка синхрону у працівників центральних органів влади – 45%, Президента і Слуги народу – 16%, регіональної влади, Європейської Солідарності та Голосу – по 7%, ОПЗЖ – 5%. Канали стійко сегментовані за своїми стратегіями розподіляти прямий ефір між представниками різних політичних сил.

ВІДЕО презентації результатів дослідження можна переглянути ТУТ.

Щаб завантажити ПРЕС-РЕЛІЗ дослідження натисніть ТУТ.

Щоб завантажити КОРОТКУ версію презентації дослідження натисніть ТУТ.

Щоб завантажити ПОВНУ версію результатів дослідження натисніть ТУТ.

Здійснення даного дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці

Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі

в рамках проєкту «Моніторинг політичних новин», який виконує Академія української преси

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

25-26 березня 2021 року відбувся вебсемінар «Політична медіаграмотність: як не стати «електоратом» в руках політичних «Карабасів»». Організатор — Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера (філія у Харкові).

Завдяки тренерам учасники дізналися, які існують політичні тренди 2021 року; як не стати ані стратегічною цільовою аудиторією, ані «болотом»; секрети впливу на підсвідомість електорату; як будується імідж політика, щоб вплинути на електорат.

Президент Академії української преси Валерій Іванов зазначив «Перманентні вибори в Україні роблять актуальною тему усвідомленого електорального вибору, захисту від популізму та маніпуляцій».

Медіатренерка Академії української преси, доктор педагогічних наук, професор Тетяна Іванова розповіла: «З самого початку тренінгу учасники занурилися у рефлексивну вправу «Будьмо політично знайомі». На ресурсі Padlet вони розміщували свої аватарки, де писали факти про себе на кшталт політичних програм кандидатів. І з яким здивуванням вони побачили, що замість фактів та конкретних дій, написали свої наміри, побажання, оцінки, враження, емоції тощо. Отже, учасники зробили висновки: саме так й саме в такий спосіб йдуть на вибори представники різних політичних партій. Обіцянки-цяцянки замість конкретних дій, політичні аватарки – замість реальних особистостей. Які ж технології та методи впливу на підсвідомість використовують наші політики, щоб потрапити до влади? Як інсценується та режисується передвиборча кампанія? І чому саме сьогодні «править бал» так звана «голівудська політика»? І яким чином, все ж таки не стати електоратом, а бути вдумливим та критично налаштованим виборцем? Такі важливі, не перебільшуючи, громадянські питання підіймалися на цьому заході».

Захід організований Академією української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Академія української преси та Фонд Фрідріха Науманна за Свободу разом із вченими Інституту соціології НАН України відмоніторили ситуацію та хочуть поділитися з вами результатами.

Презентуємо третю лекції відеокурсу «Освітні практики в часи інфодемії», створеного за підтримки Медійної програми в Україні Інтерньюз-Нетворк.

Сьогодні ми спостерігаємо новий спалах інфодемії, поширення недостовірної та неточної інформації щодо вакцин і вакцинування. Ми пропонуємо освітнє «щеплення» від інфодемії прем’єрами відеолекцій «Практики з припинення недостовірної інформації або як не ізолюватися від правди», «Як не з’їхати з глузду та не пошитися в дурні під час «інфодемії»?

Модератор:

Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм Академії української преси, співавтор посібника і відеокурсу.

Презентують:

Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доцент, кандидат педагогічних наук; співавтор посібника і відеокурсу;

Валентина Потапова, медіапедагог, голова ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда», співавторка посібника і відеокурсу.

Основу відеокурсу склав контент однойменного посібника «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди», підготовлений весною 2020 спільно з ГО «Інтерньюз-Україна» (за підтримки Медійної програми в Україні), і оновлений у березні конспектом лекції та її відеоверсією «Вакцини і вакцинація».

Наша зустріч відбувається завдяки нашому спільному проєкту між «АУП» та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

23-24 березня 2021 року відбувся вебсемінар «Політична журналістика чи активізм? Професійні стандарти як запобіжник». Організатор — Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера.

Завдяки тренерам учасники дізналися, що таке постправда; які існують політичні тригери та гачки, на які ведеться електорат; технології маніпулювання громадською думкою; форми та методи порушення стандартів у політичній журналістиці.

Президент Академії української преси Валерій Іванов зазначив: «Політична журналістика в Україні попри популярність страждає на ангажованість та популізм. Тому важливо показати, як треба працювати, керуючись професійними стандартами».

Медіатренерка Академії української преси, доктор педагогічних наук, професор Тетяна Іванова розповіла: «Захід пройшов в цікавому інноваційному форматі. Окрім нас, тренерів, в «ефірі zoom» перед учасниками виступили політичний журналіст Денис Іванеско, який дуже яскраво представив свій досвід журналістських розслідувань у виданні «Українські новини» та відомий політик, а в минулому теж журналіст, розслідувач Володимир Ар`єв. На заході також використовувались інтерактивні он-лайн засоби навчання. Так, справжнім пізнавальним енерджайзером стало проведення авторської вікторини на платформі Kahoot «Kahootно-казкові журналістські стандарти». Автор-розробник цієї вікторини — медіа-тренер АУП Тетяна Іванова. Учасники вебінару-тренінгу долучилися до рефлексивної гри «Жовта преса», де вони на власному досвіді переконалися, як легко вплинути на пересічного споживача інформації за допомогою саме емоцій та сенсацій. Звичайно, наприкінці тренінгу учасники у ході вправи «Працюємо за стандартами» зрозуміли, що робити свою професійну справу чесно – цілком можливо, важливо й актуально, особливо у часи гібридної війни та постправди».

Медіатренер, журналіст, викладач, кандидат філологічних наук Андрій Юричко прокоментував: «Кожному, мабуть, і журналісту, також хочеться мати вплив на політичні процеси. Але активізм і політична діяльність мають стояти осторонь від професійної журналістської діяльності, коли ми говоримо про політичну журналістику. Лише дотримання стандартів, представлення всіх точок зору, повнота інформації і корисність для аудиторії - мають слугувати критеріями для журналіста».