Георгий ПОЧЕПЦОВ, rezonans.kz
С появлением соцмедиа мир перешел к индустриальному производству индивидуальных мнений. Этот парадокс сочетания индустриального и индивидуального и привел к поляризации обществ, фейкам и расцвету конспирологии, поскольку теперь абсолютно все прорывается в публичное пространство, так как исчез контроль достоверности, характерный для традиционных медиа. Теперь каждый стал медиа, где тиражируется своя картина мира.
Соцмедиа производят, тем самым одновременно распространяя, множественные мнения индивидов. По этим мнениям затем работает целая индустрия микротаргетинга, определяющая психологические портреты пользователей, включающие значимые для них “болевые” точки. Тогда последующая коммуникация будет иметь больше шансов на успех.
Массовое производство мнений сделало открытым для информационного воздействия любого человека с аккаунтом в соцмедиа. Внешне представленная информация теперь легко перекодируется во внутреннюю картину мира этого человека. Любой “лайк” стал замочной скважиной, сквозь которую ее можно увидеть.
Возникли также облегченные типы воздействия во внешней среде. Соцмедиа стали дешевым способом размещения любой информации. Это делают автоматические боты, информацию которых затем начинают тиражировать обыкновенные пользователи. И поскольку отрицательная информация распространяется в шесть раз быстрее положительной, именно ею заняты те, кто создает первый информационный удар.
Соответственно, попадая в руки того, кто способен организовать массовое производство индивидуальных мнений, превращаемых в индустриальные потоки, будет лежать управление массовым сознанием. Оно будет незаметным, так как будет состоять из тысяч маленьких информационных “капель”, которые сольются как бы самостоятельно в единую информационную реку.
Одним из таких внешних для Запада информационных игроков оказалось интернет-агентство в Санкт-Петербурге. Его так называемые “петербургские тролли” пришли в мир, чтобы разрушить его представления, заменив их своими. Это сложно сделать со всеми представлениями, но в кризисных ситуациях это становится очень важным, что показала президентская избирательная кампания в США. Более того, такие информационные интервенции сами могут становиться источниками таких кризисных ситуаций.
Соцсети сегодня пытаются бороться с координированными действиями, выдаваемыми за индивидуальные мнения. Это происходит достаточно часто, например, Twitter удаляет сто таких синхронных аккаунтов, 69 которых «продвигали сюжеты, поддерживающие российские власти» и «ослабляли веру в стабильность и надежность НАТО», а 31 – соцсеть связывает с российским Агентством интернет-исследований” [1].
В результате ФБР обвиняет лично Е. Пригожина во всей созданной на Западе информационной буре: “Из файла на сайте ФБР следует, что американские власти подозревают Пригожина в том, что, находясь в Санкт-Петербурге, он создал агентство по исследованию интернета. Он предположительно руководил и наблюдал за действиями этого агентства по вмешательству в политические и электоральные процессы на территории США. В ФБР полагают, что для деятельности агентства были приобретены серверы, созданы «сотни фиктивных онлайн-персонажей», которые пользовались украденными личными данными граждан США. Впоследствии эти персонажи взаимодействовали с большим количеством американцев с целью вмешательства в политическую систему США, включая президентские выборы” [3]. И даже сам Пригожин откликнулся на этот призыв ФБР [4], а его фирма Конкорд в виде прикола даже дала его адрес за предложенное вознаграждение ([5], см. также [6]). Там заодно возник еще один политический игрок со стороны России – К. Килимник [7].
О “фабрике троллей” написаны десятки статей только на русском [8 – 17], она известна по всему миру, и лишь одно это может быть доказательством ее особой роли. При этом работа ее не утихает ни на минуту, не глядя на разоблачительные статьи и внимание исследователей по всему миру.
Эта система активно работают и внутри России. Начав с 5 миллионов пользователей, в 2017 году они дошли до 36 миллионов: “Сайты «фабрики медиа» дружно обходят крупнейшие российские информационные издания в интернете: сайт «Комсомольской правды» в тот же период посетили около 33 млн человек, «РИА Новости» — примерно 28 млн (данные Liveinternet). А среднемесячная аудитория федеральной сети городских интернет-порталов Regional Network (часть группы компаний Hearst Shkulev) — 25 млн уникальных пользователей, указано на официальном сайте” [9].
ФАН – федеральное агентство новостей повторяет и усиливает нужную властям модель мира. Текущими новостями подтверждается то, что уже многократно говорилось:
И все это открылось уже на первой странице сайта ФАН. То есть новости представляют собой не столько новости как активацию нужного к ним отрицательного отношения, являясь аналогом инструментари телевизионных политических ток-шоу Киселева или Соловьева, где также повествуется о врагах России, а не о ее свершениях.
Некоторые граждане требуют закрытия программы Соловьева [23]. С. Шнуров посмотрел на Соловьева исторической перспективе: “музыкант отметил, что в начале 2000-х Соловьев был даже “физиономически другой”. Он был по-другому сложен и говорил по-другому, добавил Шнуров. По его мнению, в какой-то момент Соловьев стал играть в этот образ, а затем “стал тем, кем он стал”. Однако музыкант подчеркнул, что человек не может быть “неискренним так долго и постоянно”. Произошедшее с Соловьевым Шнуров объяснил тем, что произошло в произведении японского писателя Абэ Кобо “Чужое лицо”. Там маска приросла к лицу человека, и он “фактически стал заложником своей роли”” [24 – 25].
Но власть любит Соловьева, поэтому разрешает ему то, что другому бы запретили:
Его и других пропагандистов манипулятивные технологии изучаются [31 – 32]. Это “живая” пропаганда в отличие от “мертвой” пропаганды советского времени. Правда, каждая пропаганда, которая делается твоими современниками, влияет на тебя больше, чем вчерашняя.
Манипулятивные технологии иногда прорываются на уровне “репетиций”, кому и что говорит, как произошло с видео Скабеевой, выложенное Собчак: “Отдельно она обратилась и к Ксении Собчак, которая «распространяет подсмотренный за мною видос». Скабеева припомнила ей слова из интервью Юрию Дудю, в котором Собчак говорила, что приличные люди «не слушают чужих разговоров и не читают чужие письма». «Не люблю лицемеров», — добавила Скабеева. Сама Собчак не преминула ответить Скабеевой, поинтересовавшись, можно ли сравнивать «публичный разговор с большой командой на площадке и личный телефонный разговор (о нем шла речь в интервью с Юрием Дудем), доступ к которому есть только у спецслужб». «Не, Ольга, тут такие манипуляции не проходят», — добавила Собчак” [33].
Вот еще один рассказ об этой же “тренировке” телеэкспертов: “Скабеева (распоряжается): – Так, так, Скачко правильно встал. Игорь Юрьевич [Коротченко] сюда, а этих сдвигай. («Этих сдвигай» – прямо при гостях. Куклы они и есть). Гость (дисциплинированно): – А я правильно встал? – Да. Просто не такая рассадка. Вот так надо, как я щас сказала. – Гордей! – продолжает командовать Скабеева. – Пусть не трогает Навального. Так лучше будет. Гордей согласно хмыкает. Это проукраинский украинец. Ему по роли разрешается ругать российскую позицию. Но не тогда, как видим, когда речь идет о Навальном. Тут Гордей должен заткнуться. И слушать, как Навального мочит остальная бригада. – У нас сейчас первый блок, – объявляет ведущая. – Мы не сразу к нашей любимой теме переходим. Мы сначала от сердца, от души, про «Северный поток», про двойные стандарты, про то, как они нам все надоели, а уже потом все это расшифруем…. – …Про «двойные» стандарты, про то как они нам надоели, спрашиваем Мартынова, Коротченко, Дмитрия Габитовича [Абзалова] и вот этим патриотическим составом переходим на второй блок, – продолжает она инструктаж, в общем даже со здоровой (или нет) долей цинизма. И эти, дрессированные, про одного из которых Скабеева сказала помощнику «все люди как люди, а этот как мартышка», они конечно сделают все, как им сказано. И особенно «антироссийский» Гордей, которому по ходу обмена тамошними специфическими шуточками было предложено место губернатора Николаевской области в составе РФ” [34].
Это и не может быть по-другому, так как любое организованное информационное воздействие должно быть системным, хотя подаваться как случайный процесс. Это должно выглядеть как неуправляемый процесс, являясь достаточно программируемым.
Чему-то подобному учил Оруэлл: можно проиграть в физическом пространстве, но это не играет никакой роли, если мы объявляем о своей победе в пространстве информационном. По сути информационное пространство – шире, оно охватывает не только данный момент, но и управляет прошлым и будущим. Кричать “Ура!” всегда можно…
В современных условиях это выглядит так: “В рамках существующего расклада власть идеологическую инициативу полностью потеряла. Она может опираться либо на силовой ресурс, либо на жертв пропаганды и телевизора. Но жертвы телевизора — это, как правило, пассивные люди, которые поддерживают любую власть. Грубо говоря, если завтра президентом будет Навальный, то все те, кто сейчас верит Киселеву и Соловьеву, начнут верить Навальному и станут его самыми ярыми сторонниками. Вместо Киселева завтра появляется Любовь Соболь в эфире, и все, кто смотрел Соловьева, будут с таким же восторгом смотреть на нее или Киру Ярмыш. Более того, они забудут в течение 15 минут о том, что им говорили до этого. Аудитория телевизора не запоминает факты и аргументы, а некий итог. Есть исследования, которые доказывают, что наше российское телевидение усиливает деменцию у пожилых людей, потому что остается некий эмоциональный фон и какой-то вывод, а аргументация не является рационально значимой. Поэтому, если вам сменят результат, скорее всего, вы забудете все, что было сказано раньше, потому что это очень смутно усвоено. То же самое было в конце Советского Союза. Тогда сменили только тезис, пропагандисты остались старые. Они просто говорили противоположное, но никто не помнил, что еще месяц назад было иначе, кроме продвинутых интеллектуалов, которые и раньше им не верили. Сейчас, скорее всего, станет немного сложнее, потому что в силу кадровых моментов придется сменить пропагандистов. Тогда будет другая физиономия в эфире, но и ей начнут верить. Но это не опора для власти. Все может поменяться за 24 часа. А реальная опора — те люди, которые будут поддерживать именно эту власть как таковую. Например, у Мадуро такая опора была и есть, поэтому он устоял. Даже на фоне массового народного возмущения тем не менее где-то 30 процентов народа были за него, не за телевизор и пропаганду, а именно за Мадуро. А у нас этой трети нет, зато есть та, которая за телевизор” [35]
Но Соловьеву его сегодняшняя аудитория верит, поэтому он может говорить, что угодно, не боясь потерять своих поклонников. Ромир определил, что Соловьев вышел на первое место по уровню доверия [36 – 37]. Ю. Дудь идет на втором месте после него. Однако этого уже нельзя сказать о молодом поколении, они доверяют Киркорову и Собчак [38]. И мне даже не хочется думать о причинах этого.
За доверие и платят. Зарплаты просто сумасшедшие с точки зрения граждан: Соловьёв — 67 млн, Киселёв — 20 млн, Скабеева — 4 млн [39]. Соловьев сразу же опроверг такие свои лидирующие позиции [40].
Соловьева просто слишком много в эфирах. Даже С. Шнуров заметил: «Навальный стал похож на Соловьева по присутствию в медийном пространстве. Я думаю, что это сделано специально. Его слишком много, и как раз он должен надоесть. Такая стратегическая задача стоит, я думаю, у администрации президента, и она вполне себе реализуется» [25].
Это проявилось и в комедийном ток-шоу на ТНТ:
“21 февраля на ТНТ показали 17-й выпуск седьмого сезона «Однажды в России». В официальной группе шоу его описали так: «Нам удалось собрать всех главных пропагандистов нашей страны в одном шоу!»
Всего 17-й выпуск длится 40 минут. Уже в начале главная звезда шоу, комик Азамат Мусагалиев, сообщает зрителям, что их ожидает пародия на Владимира Соловьева. Соловьева Мусагалиев называет «самым выносливым патриотом страны»: «Посудите сами: он может четыре часа любить Россию в интернете, потом перекурить — и еще три часа на телевидении». Пародию на передачу «Вечер с Владимиром Соловьевым», которая выходит на телеканале «Россия 1», комики назвали «Вечер с Владимиром Соловьевым-Разбойниковым». В этом скетче сам Мусагалиев в роли Соловьева-Разбойникова рассказывает, что Бог выгнал из России Адама и Еву, но оставил в стране 145 миллионов добропорядочных россиян. Также он представляет «коллег», которые делают Россию «самой непобедимой страной в телевизоре». В скетче появляются и другие комики — в ролях Артема Чуть Что Хватаю Зашейнина (пародия на ведущего Первого канала Артема Шейнина) и Оленьки Скарабеевой (отсылка к ведущей «России 1» Ольге Скабеевой). Скетч длится шесть минут. Участники обсуждают любовь к России, низкие зарплаты и цены на нефть. Вот несколько цитат.
— Доллар по 80, низкие зарплаты — это ли не любовь?
— Коллеги, мы спорим, а у нас нефти до задницы, серьезно. Если всю нефть нашу разлить по планете, людям получится где-то до задницы.
— Наша страна — самая большая страна с запасами нефти, газа. И, конечно же, терпения.
Актер, пародирующий Дмитрия Киселева (он в шоу представлен как Киселеееев, с протяжной «е»), сравнивает Россию и США: «Россия и родина начинаются на „ро“. А Америка и анал начинаются на „а“. Совпадение? Не думаю!» — «Молодец, что никогда не думаешь, — говорит Соловьев-Разбойников. — Одни за океаном подумали, и что? Полстраны стали геями, полстраны — неграми». «Смотрите меня каждый день по шесть часов на телеканале „Россия“! На канале, который превращается постепенно в мой круглосуточный подкаст», — заканчивает скетч Азамат Мусагалиев (он же Соловьев-Разбойников)” [41].
И тут же пародия исчезает, что выводит на владельцев – Газпром-медиа: “Пародия юмористов из шоу «Однажды в России» на канале ТНТ, в которой они высмеяли «главных пропагандистов» страны, удалена с YouTube и онлайн-кинотеатра Premier, который принадлежит «Газпром-медиа»” [42].
До этого был такой же случай цензуры даже фильма: “В декабре 2019 года Premier удалил пятую серию фантастического сериала Павла Костомарова «Эпидемия» о неизвестном вирусе в Москве, в которой есть сцены беспорядков и расстрела мирных жителей силовиками. Вскоре серию вернули, однако в начале шестого эпизода озвучивалось сообщение о том, что расстрелом мирных жителей занимались не силовики и военные, а «представители незаконных вооруженных формирований», которые выдают себя за силовиков” [43]. Кстати, точно так ТНТ удалил из эфира и “Слугу народа” с Зеленским в главной роли [44]. То есть даже художественные фильмы несут опасность…
Правда, Соловьев тоже как бы “потопал ногами”: “Честно скажу, меня удивила вся эта история (с публикацией и последующим удалением пародии). Какие-то они [на телеканале] суетливые. Сами ставят, сами снимают, сами удаляют, сами же делают из этого большую историю. Я к этому каналу не имею никакого отношения — не работаю там. У них, очевидно, вот такая странная политика. Они живут в своем мире, делают что хотят” [45 – 46].
Как видим, чтобы получать не просто большие, а очень большие деньги, надо еще бороться и за свою репутацию. По этой причине болезненны и “отклонения” у других пропагандистов [47 – 54].
Политические ток-шоу организованы как тир против врагов. Они там все на виду – стреляй не хочу… “Новая газета” собрала такие информационные выстрелы от В. Соловьева и его экспертов в свою сторону. Очень впечатляет [55]:
– «Прозападные подстилки-СМИ… Есть такая структура, она притворяется российской. Некая “Новая Газета”» – «Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым» от 24.01.2021;
– «Как только те же самые Пархоменко, та же самая Латынина. <…> Они сектанты. Они требуют тех, кто не соответствует их взглядам, вешать, убивать, убивать их детей. Вы почитайте. Не конкретно там Пархоменко и Латынина. Но почитайте, как они травят всех, чье мнение им не нравится» – Владимир Соловьев в программе «Вечер с Владимиром Соловьевым» от 01.02.2021;
– «Они же сектанты. Они едины, кто спасутся. Поэтому у них идет обоготворение своего вождя. …Но это тоталитарная секта» – Владимир Соловьев в программе «Вечер с Владимиром Соловьевым» от 02.02.2021
– «У меня вопрос к господину Муратову, я вас знаю много лет. У вас хотя бы остатки совести сохранились? Или, как рощу в сентябрь, осыпает мозги алкоголь? Как можно так нагло лгать? Как можно не видеть все, что происходит? Или у вас болезнь Венедиктова? Жесткая деменция в связи с алкогольной зависимостью?» – Владимир Соловьев в программе «Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым» от 24.01.2021
Пропаганда является государственным счастьем коммуникации. Там чиновники могут услышать приятные для себя слова. А то они живут пока, как начальник полиции у Е. Шварца, который выходил подслушать, что говорят граждане в штатском, но в сапогах со шпорами, объясняя это тем, что в противном случае такого наслушаешься, что потом полночи не спишь…
Литература
Коли голос має значення. Але для цього потрібно подумати, написати, а потім озвучити – завдання другого дня медіалабораторії для студентів «THE GUARDIAN OF JOURNALISM».
«Дехто помилково вважає, що радіо втрачає аудиторію і слухається лише в машинах, - говорить виконавчий директор АУП Андрій Коваленко. – Але ми пропонуємо подивитися на новітні тенденції. Аудіоподкаст стає популярним через кліпове мислення, авторське прочитання, візуалізації умовних образів від почутого. Ми не можемо обійти популярні тренди і навчаємо студентів взяти від аудіоподкастів найкраще».
Студенти розібралися в процесі створеня аудіоподкастів та візуалізували події звуком. Якщо ви думали, що це про теорію – то спробуйте прочитати текст різною інтонацією, передати звуковими ефектами уявлення про оточення та місце події, сформувати настрій та акцентувати увагу на ключових моментах. А ще подивіться (звуком) на інших людей навколо, опишіть у короткій формі, примусьте слухача побачити все вашими очима (і голосом).
«Все існує – коли звучить, - стверджує кандидат філологічних наук, доцент, доктор наук із соціальних комунікацій, журналіст та письменник Ілля Хоменко. – Переведіть опис у діалог. Перевірте чи буде він самодостатнім. Примусьте героїв озвучити свої дії та мотиви».
Говорили про монтажні програми, бібліотеки аудіозвуків, чим відрізняється репортажна журналістика від радіоспектакля, як мобілізувати увагу аудиторії, яка слухає в піввуха і на фоні.
А ще практика, практика, аналіз помилок, редагування та покращення аудіоматеріалів.
Третій день медіалабораторії буде присвячено сторітелінгу.
Медіалабораторія для студентів відбувається завдяки нашому спільному проєкту між Академією української преси та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
Запитайте у експертів, а потім застосуйте на практиці і навчіть інших. Матимете можливість розказати як формуються суспільні наративи; як переконатися в експертності за допомогою відкритих джерел; як визначити прийоми та техніки маніпуляції та як розпізнати аргументи та викривати дезінформацію.
Академія української преси спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні (Харків)запрошують на серію вебсемінарів «Ігри експертів: мистецтво маніпуляцій».
Вебінар проходитиме 22-23 квітня з 10:00 до 14:15.
Участь є безкоштовною.
Необхідно завантажити та встановити безкоштовний додаток Zoom (https://zoom.us/). Бажано завчасно розібратися з особливостями користування та в налаштуваннях, вибрати правильний ракурс для камери.
Мати ноутбук/мобільний із зарядним пристроєм (тривалість вебінару майже 5 годин), обов’язкова наявність веб-камери (вбудованої камери ноутбуку, камери смартфону) та мікрофону. Зверніть увагу на стабільність інтернет з’єднання.
Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення.
Кількість місць для вебсемінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту або за вказаним під час реєстрації номером телефону.
Юлія Рицик, 067-372-27-33, info@aup.com.ua
«Учителю, ти нас закликаєш, що треба зневажати багатство,
а сам-то … ведеш себе подібним чином?»
На що Сенека відповів:
«Я ж вас вчу, як ТРЕБА жити, я ж не закликаю вас – живіть як Я ЖИВУ».
До чого закликають і як вчать нас наші політики? Чому щороку ми стаємо заручниками одних і тих же обіцянок? На які струни людської душі впливають українські політики для того, щоб щорічно вести нас «під вінець» урни виборчої кабіни? Як виробити у себе критичну дистанцію до всіх маніпуляцій громадською думкою в період виборчої кампанії? Як не стати заручником в руках политичних «Макіавеллі» та їх поплічників «медіа-Карабасів»? І взагалі як стати впевненим, усвідомленим і вимогливим виборцем, а не електоратом?
Відповіді на всі ці запитання можна знайти на новому вебінарі Академії української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні (Харків) «Політична медіаграмотність: як не стати «електоратом» в руках політичних «Карабасів» 12-13 квітня 2021 року з 10:00 до 14:15.
Спікери вебінару:
Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть АНКЕТУ
Приходьте! Буде багато неприємних відкриттів та одкровень, іноді буде боляче й душу будуть ранити обурення, злість і безвихідь. Але ми всі… ми зобов’язані це знати і розуміти, щоб жити далі у вільний демократичний країні.
Для ефективного навчання та роботи:
Необхідно завантажити та встановити безкоштовний додаток Zoom (https://zoom.us/). Бажано завчасно розібратися з особливостями користування та в налаштуваннях, вибрати правильний ракурс для камери.
Мати ноутбук/мобільний із зарядним пристроєм (тривалість вебінару майже 4 години), обов’язкова наявність вебкамери (вбудованої камери ноутбуку, камери смартфону) та мікрофону. Зверніть увагу на стабільність інтернет з’єднання.
Відбір здійснюватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення на електронну скриньку за 2 дні до заходу.
Кількість місць для вебінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на вказану під час реєстрації електронну скриньку.
Контактна особа:
Юлія Рицик, 067-372-37-33, info@aup.com.ua
«Важливість новини. Як зрозуміти, чи буде цікавий матеріал аудиторії», - з такого завдання розпочався перший день онлайн медіалабораторії для студентів «THE GUARDIAN OF JOURNALISM».
«Телевізійні новини залишаються важливою складовою інформаційного простору, інтерес до них завжди на високому рівні, - стверджує професор, доктор філологічних наук, президент АУП Валерій Іванов. - Навіть якщо людина стверджує, що телебачення не дивиться, вона споживає ці новини через соціальні мережі чи сайти-агрегатори. Як створювати матеріали в цій ніші – завдання першого дня медіалабораторії для студентів».
Дивилися сюжети новин українських телеканалів та розбирали чим вони зачепили (чи могли зачепити, якщо були нецікавими) понад двадцяти студентів-журналістів із різних українських університетів.
«Додайте в новину емоцій, - рекомендує медіатренер АУП, випускаючий редактор новин «Факти» (ICTV), журналіст–міжнародник Андрій Гетьман. - І не потрібно при інтерв’юванні проговорювати тему з героєм наперед, є вирогідність, що він не повторить все так цікаво як у перший раз».
Студенти обговорювали та пропонували свої варіанти покращити сюжети, запитували лайф-хаки та ділилися своїми вдалими чи невдалими практиками в роботі журналістом.
Андрій Гетьман розповідав про прийоми, які роблять відео матеріал яскравим і динамічним (так, не забуваємо про картинку!) та що робити обов’язково і як проявити креативність (не забуваємо про роботу в кадрі!).
"Якщо бачите, що щось відбувається - діставайте хоч телефон і знімайте, - ділиться Андрій. - Якщо подія не цікава, з телефону завжди відео можна пізніше видалити. Гірше, коли подія варта, а ви нічого не відзняли".
Другий день медіалабораторії буде присвячений аудіоподкастам та як візуалізуватися за рахунок аудіо.
Медіалабораторія для студентів відбувається завдяки нашому спільному проєкту між Академією української преси та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
Лекція 3 «Практики з припинення недостовірної інформації або як не ізолюватися від правди» за авторством завідувача кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доцента, кандидата педагогічних наук Олександра Мокрогуза.
Конспект заняття можна завантажити ТУТ.
Весь відеокурс «Освітні практики в часи інфодемії, або як не ізолюватися від правди» можна переглянути ТУТ.
Створення цього відеокурсу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Академія української преси» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Під чуйним та професійним керівництвом Тетяни Іванової та Світлани Ізбаш ви перенесетеся на планету Digital, де немає місця фейкам, пропаганді та медійним маніпуляціям! А є правдивий всесвіт інформації, медіаграмотність цілий рік, і критичне мислення з новинним аналізом! ☀️
Академія української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу оголошує про старт абсолютно нового проєкту з медіаграмотності!
😎Чекаємо на вас 5-7 квітня 2021 року на платформі вебконференцій Zoom!
УВАГА! Час роботи всі три дні з 10:00 до 14:00
Буде те, про що ви так часто у нас запитували!
Як навчитися методиці проведення онлайн-тренінгів з медіаграмотності та зробити його пізнавальним й захоплюючим у форматі спільної інтерактивної роботи? Як не нудитися біля екрану комп’ютера за «чорним квадратиком», вислуховуючи годинами «балакаючі голови» на вебінарах?
Будемо грати, спілкуватися, ділитися ідеями, розробляти завдання онлайн, об’єднуватися у команди, брати, робити та навчати інших!
Гарантуємо, що у майбутньому вам вдасться привести своїх слухачів до успіху під назвою «Медіаграмотні… на якій би планеті ви не опинилися!»
🌴Щоб зареєструватися, будь ласка, заповніть анкету>>>
Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту
З питаннями звертайтеся сюди: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.
Академія української преси за участю вчених Інституту соціології НАН України та за підтримки «Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі провела дослідження методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
У другій половині 2019 року майже повністю оновився політичний ландшафт країни: інші партії, фракції, депутати ВР, виконавча влада і персоналії у публічному просторі.
Інакше структурована ВР: монобільшість (Слуга народу), демократична опозиція (Батьківщина, Європейська Солідарність, Голос), опозиція (ОПЗЖ), депутатські групи і позафракційні, які голосують за ситуацією.
Порівняно з лютим 2019 новини стали більш україноцентричними: на 11% − з 34% до 45% – в новинному потоці збільшилася частка усіх інших новин про Україну.
У півтора рази – з 13% до 19% – зросла частка повідомлень про здоров’я. Нові сюжети, пов’язані з COVID-19, в сумі складають 24%. Тема реформ в Україні практично не обговорювалась. Увага до теми корупції зменшилася у 2 рази (у 4 рази порівняно з березнем 2019).
Зменшилася (8% проти 12%) увага до ЗСУ серед учасників війни на Донбасі.
Пропорції уваги до політичних партій, персон та інститутів змінилися несуттєво: 1:2.4:5 у 2021 році та 1:2.1:3.9 у лютому 2019.
Відмінність у політичних преференціях новинних програм каналів й в тематиці повідомлень стабільно відтворюється.
В новинному потоці третього тижня лютого 45% в середньому – це не політичні новини про Україну. Найбільше їх на каналі 1+1 – 62%. Політичних новин про Україну найбільше на 5-му – 56%, а міжнародних – на Інтері (27%).
Основні джерела інформації власні кореспонденти – 54% (у березні 2019 – 51%, у лютому 2018 – 57%) та офіційні джерела – 45% (у березні 2019 – 40%, у лютому 2018 – 42%). Частка повідомлень з посиланням на Facebook і Twitter склала 11% (8% у березні 2019, 9% у лютому 2018).
Внутрішня державна політика, діяльність органів влади 13% (у лютому 2019 року 10%), злочинність – 11% (15% у лютому 2019 року) і соціальна сфера (10%, у лютому 2019 – 11%) – найчастіше згадувані головні теми повідомлень. Частка репортажів про здоров’я як головна і додаткові теми зросла з 13% у лютому 2019 до 19% у лютому 2021. Увага до теми боротьби з корупцією зменшилася з 13% у березні 2019 року (у лютому 2019 – 6%) до 3% у лютому поточного року. Тема реформ в Україні практично не згадується. Тема злочинності як головної найчастіше представлені на СТБ (16%) та 1+1 (13%), частка теми війни як головної найбільша на 5-му каналі та ICTV (16%, 14%), а тема боротьби з корупцією – на Інтері та 5-му каналі (6%, 5% як головна та додаткова).
Тема вакцинації населення (головна і додаткова) в середньому згадується у 7% повідомлень. Найчастіше на каналах Перший (10%), Інтер та 5-й (9%). Тональність повідомлень про неї як головну – переважно конфліктна (58%). А в сюжетах щодо динаміки захворюваності найбільша частка (28%) негативного контексту обговорення.
Серед вакцин згадуються переважно Pfizer/BioNTech та AstraZeneca (3%). Вони ж частіше оцінюються позитивно (5% та 8%), але остання і сумнівно. Російська Sputnik V згадується одинично.
Уряд і міністри – головні відповідальні за поставки вакцини і згадуються найчастіше – 3%. Інші суб’єкти вакцинації на периферії уваги. Позитив присутній в оцінках програми допомоги у поставці вакцин Covax (12%). В оцінках уряду і міністрів значна частка сумнівних і негативних оцінок (38%), це стосується і компаній, відповідальних за доставку вакцин в Україну (25%).
Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 13%, наслідки снігових заметів – 10%, роковини подій на Майдані, війну на Сході та статистику захворювань на коронавірус – по 9%.
Серед українських учасників війни на Донбасі найбільша увага до держави та її органів - 20%, до ЗСУ – 8% (12% у лютому 2019). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів – 10% (12% у лютому 2019). На Першому і 5-му частіше говорилося про біженців, поранених і загиблих.
Мінські угоди згадувалися у 2% повідомлень, (5% у лютому 2019 року), Нормандський формат практично не згадувався (0.3%, у лютому 2019 – 0.4%).
12% повідомлень в цілому про політичні події були з декількома точками зору (у лютому 2019 – 20%). Найбільше їх на 5-му – 16% та 1+1 – 15% (у лютому 2019-го на Першому − 33%), а найменше на «Україні» – 9% (у лютому 2019 – 10%).
У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає; наприклад, «Розмитнення авто з єврономерами» – 67%, «Про обслуговування українською мовою» – 67%, «Ситуація на енергоринку України» – 50%.
Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 15%, 36%, 75% (у лютому 2019-го – 20%, 41%, 78%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 37% (у лютому 2019 – 34%), Міністерства – 14% (у лютому 2019 – 11%), місцеві органи влади – 16% (у лютому 2019 року – 13%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Національному банку – 40% (у лютому 2019 – 9%) та Конституційному суду – 38% (у лютому 2019 – 50%). Політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах Інтера – 22% (у лютому 2019-го також 22%).
Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах лютого є ОПЗЖ– 4%, Слуга народу – 4%, Європейська Солідарність – 3%, Голос – 3%, Батьківщина - 2%. ОПЗЖ оцінювалася і найбільш позитивно – 4% і найчастіше негативно – 1%.
Серед політиків найбільша увага до В.Зеленського – 7%, М.Степанова – 5%, В.Ляшко – 3%, Д.Шмигаля – 3%, В.Медведчука, П.Порошенко, Д.Разумкова, О.Данилова, І.Венедіктової – по 2%. Позитивно найчастіше оцінювалася І.Венедіктова - 9%. Тільки іронічно і негативно повідомлялося про Н.Лавренюк, а також про Т.Козака – 78% таких оцінок, В.Януковича – 81%, В.Медведчука – 67%.
У новинах лютого найбільша частка синхрону у О.Данилова – 9%, В.Ляшко – 6%, Д.Шмигаля, М.Степанова, Д.Гетманцева – 5%. Весь синхрон Ю.Бойко (107 сек. – на каналі Інтер.
Увага до елементів політичної конфігурації влади в новинах склалася так: монобільшість – 46%, демократична опозиція – 15%, опозиція – 7%, за ситуацією – 1%, інші – 31% (у лютому 2019 року: правляча коаліція – 43%, демократична опозиція – 25%, опозиція – 10%, інші – 22%). Найбільша увага до демократичної опозиції на ICTV – 21%, до опозиції на 5-му – 12%. Синхрон розподілений наступним чином: монобільшість – 45%, демократична опозиція – 18%, опозиція – 5%, за ситуацією – 1%, інші – 31% (у лютому 2019: правляча коаліція – 40%, демократична опозиція – 24%, опозиція – 22%, інші – 14%. Найбільша частка синхрону демократичної опозиції на каналі СТБ – 31%, а опозиції на каналі Інтер – 19%.
Серед політичних партій найвища увага до працівників центральних органів влади – 40%, Президента і Слуги народу – 17%, Європейської Солідарності та ОПЗЖ – по 7%.
Найбільша частка синхрону у працівників центральних органів влади – 45%, Президента і Слуги народу – 16%, регіональної влади, Європейської Солідарності та Голосу – по 7%, ОПЗЖ – 5%. Канали стійко сегментовані за своїми стратегіями розподіляти прямий ефір між представниками різних політичних сил.
ВІДЕО презентації результатів дослідження можна переглянути ТУТ.
Щаб завантажити ПРЕС-РЕЛІЗ дослідження натисніть ТУТ.
Щоб завантажити КОРОТКУ версію презентації дослідження натисніть ТУТ.
Щоб завантажити ПОВНУ версію результатів дослідження натисніть ТУТ.
Здійснення даного дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці
Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі
в рамках проєкту «Моніторинг політичних новин», який виконує Академія української преси
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
